Філософсько-антропологічна концептуалізація історичного буття: досвід феноменології
Розгляд проблеми людини, її буття та історії у різних філософських системах, починаючи з античності та до середини ХІХ ст. Виявлено потенціал феноменологічного підходу для вирішення проблем філософсько-антропологічної концептуалізації історичного буття.
Рубрика | Философия |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 26.09.2015 |
Размер файла | 45,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Землянский А.Н. Философско-антропологическая концептуализация исторического бытия: опыт феноменологии. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.04. - философская антропология, философия культуры. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды. - Харьков, 2009.
В диссертации на основании систематизации теоретико-методологических достижений философско-антропологического познания исторического бытия, с одной стороны, и теоретико-методологических эксплораций феноменологии в раскрытие культурно-антропологических горизонтов исторического бытия, с другой стороны, выявлен эвристический потенциал феноменологического подхода для разрешения проблем философско-антропологической концептуализации исторического бытия.
В результате реконструкции основных парадигмальных подходов в философско-антропологических исследованиях в поле исторического бытия и осмысления специфики исторического познания, тематизации круга его актуальных проблем выявлено, что история (и как историческое бытие, и как историческая рефлексия) является способом и путем реализации опыта самосознания человечества, поэтому содержит в себе антропологически данный круг, в котором заключен исторический опыт и его познание. Исходя из этого, общее значение теоретико-методологических достижений феноменологии для изучения антропологической составляющей исторического знания и познания усматривается в том, что они задают методологическую перспективу, позволяющую приблизиться к преодолению фундаментальной апории истории, являющейся для себя самой и объектом, и субъектом. Обосновано, что феноменология позволяет осмыслить эту апорию, являющуюся конкретной формой соотношения исторического бытия и познания, как такую, в которой выясняется смысл бытия, а философско-антропологическую концептуализацию исторического бытия осуществлять, исходя из признания того, что единственное, что в нем предустановленно - это сама человеческая ситуация, суть которой в том, чтобы быть конституирующим смысловым центром мира. Феноменология убедительно показывает, что без адекватных рефлексивных усилий смысл остается латентным, “скрытым” в естественной установке наивного сознания, и предлагает теоретико-методологический инструментарий, необходимый для прояснения исторических, культурных, социальных, антропологических, экзистенциальных смыслов.
Реконструкция становления и развития феноменологического подхода позволила обосновать принципиальную незавершенность этой теоретико-методологической програмы, ее принципиальную открытость по отношению к другим методологическим программам (экзистенциальной, герменевтической), к междисциплинарным синтезам, к собственной критической саморефлексии, готовность к выходу в новые сферы исследования и проблемные поля, что в полной мере отвечает современным потребностям осуществления философско-антропологической концептуализации исторического бытия как такого же принципиально открытого рефлексивного проекта.
В дисертации обосновывается, что феноменология задает новое понимание историчности человеческого бытия: человек является единственным источником и носителем смысла истории в силу историчности собственного бытия и объединения в нем трех переплетающихся и напластовывающихся горизонтов - горизонта прошлого (пережитого), горизонта жизненного мира (здесь-бытия или повседневности) и горизонта будущего (ответа на вызов или ожидания), а история имеет свое собственное смысловое разворачивание - нелинейное и многомерное, которое постоянно усиливается и стимулируется антропологическими интерпретациями.
Особое внимание в диссертации уделяется феноменологической теории интерсубъективности. Ее значение усматривается в том, что наделив Другого равными правами на место в бытии, она позволяет преодолеть монологизм и атомизм в философско-антропологической концептуализации исторического бытия, а также раскрыть интерсубъективные механизмы конституирования смыслов исторического бытия и разворачивания исторического процесса, понять историю не как историю индивида, а как историю людей и именно в таком качестве раскрыть усиливающееся воздействие истории на формирование личности. Показано, что феноменологическая теория интерсубъективности позволяет через возможность познания духовной жизни Другого, его жизненных миров и истории лучше познать и самоидентифицировать собственные жизненный мир и историю, усилить культурную самоидентификацию личности латентными культурными смыслами. Таким образом, в философско-антропологической концептуализации исторического бытия дополнительное эвристическое значение приобретают истории жизни - автобиографии и биографии как своеобразные рефлексивные проекты.
Показано, что феноменологическая теория, сформировав новую перспективу видения проблем повседневности, жизненного мира, предоставила дополнительные эвристические возможности не только для социального и исторического познания, а и для философско-антропологической концептуализации исторического бытия: осуществила своеобразный “коперниканский переворот” в понимании человека и его бытия, причем не только переориентировала познание на обнаружение и описание универсальных структур повседневности, а и разработала необходимый для этого инструментарий, засвидетельствовала актуальность привлечения разнообразных методологических принципов и осуществления междисциплинарных исследований в этом проблемном поле, а также его плодотворность для дисциплинарного оформления и развития исторической антропологии.
Ключевые слова: философско-антропологическая концептуализация исторического бытия, феноменология, историчность, историческое бытие, историческое познание, интерсубъективность, жизненный мир, Другой.
Zemlyanskiy A.N. Philosophic-Anthropological Conceptualization of Historical Being: Experience of Phenomenology. - Manuscript.
Thesis for a Candidate's Degree in Philosophy by speciality 09.00.04. - Philosophical Anthropology, Philosophy of Culture. - G.S. Scovoroda Kharkiv National Pedagogical University. - Kharkiv, 2009.
In the dissertation the author has revealed a heuristic potential of the phenomenological approach in order to decide the problems of philosophic-anthropological conceptualization of historical being on the ground of systematization of the theoretical and methodological achievements of philosophic-anthropological cognition of historical being, on the one hand, and theoretical and methodological explorations of Phenomenology in disclosing of the cultural-anthropological horizons of historical being, on the other hand. It has been proved, that the phenomenological approach answers needs of a dynamic and panoramic anthropological reflection and sets such a methodological prospect that allows to overcome monologism and atomism in philosophic-anthropological conceptualization of the historical being, to open intersubjective mechanisms of institutionalization of its senses, to comprehend historical being as a nonlinear, multivariate and obviously not set process, and a historical reflection as an essentially open one for anthropological interpretations and reinterpretations.
Key words: philosophic-anthropological conceptualization of historical being, historicity, historical being, historical cognition, phenomenology, intersubjectivity, life-world, everyday life, Other.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Питання розуміння буття і співвідношення зі свідомістю як визначне рішення основного питання філософії, думки великих мислителів стародавності. Установка на розгляд буття як продукту діяльності духу в філософії початку XX ст. Буття людини і буття світу.
реферат [38,2 K], добавлен 02.12.2010Екзистенціальні витоки проблеми буття. Античність: пошуки "речових" першопочатків. Буття як "чиста" думка: початок онтології. Античні опоненти проблеми буття. Ідеї староіндійської філософії про першість духу. Ототожнення буття з фізичною природою.
презентация [558,3 K], добавлен 22.11.2014Проблема нескінченносі і вічності буття - питання філософської науки усіх часів. Категорія буття, її сенс і специфіка. Основи форми буття, їх єдність. Світ як сукупна реальність. Буття людини, його основні форми. Специфіка і особливості людського буття.
контрольная работа [22,7 K], добавлен 14.03.2008Джерела та філософія проблеми буття. Питання, на які за тисячі років кращі мудреці людства не змогли дати прийнятної відповіді. Перша філософська концепція буття. Філософська система Гегеля. Філософія постмодерну. Структура буття та світу людини.
контрольная работа [34,2 K], добавлен 20.12.2012Місце феноменології серед напрямів сучасної західноєвропейської філософії. Вчення про форми свідомості, первісно властиві їй, про явища свідомості - феномени, про споглядання сутності, про абсолютне буття. Характеристика специфічних засад феноменології.
реферат [21,6 K], добавлен 19.04.2010Філософсько-релігійне розуміння сенсу життя. Концепції природи людини. Визначення поняття "сенс життя". Шляхи реалізації сенсу життя. Осмислення буття людини і визначення сенсу власного життя. Питання про призначення людини, значимість її життя.
реферат [38,3 K], добавлен 26.10.2010Виникнення перших форм філософського мислення. Проблеми буття і людини у філософії давнього світу, зародження ідей права. Особливості античної правової культури. Космоцентричне обґрунтування права. Особливості філософсько-правової думки Середньовіччя.
реферат [35,9 K], добавлен 20.01.2011Реальність як філософська категорія. Реальність: вступ у наявне буття як певне буття. Побудова теоретичної типології реальності. Міфічне як дуже інтенсивна реальність. Особливості віртуальної реальності. Становлення у значенні синтезу буття й небуття.
реферат [28,2 K], добавлен 14.03.2010Цивілізація, як характеристика стану існування суспільства. Цивілізаційний підхід: парадигма філософсько-історичного пізнання. Вчення М.Я. Данилевського та його роль у формуванні цивілізаційного підходу. Цивілізаційна концепція історії А.Дж. Тойнбі.
дипломная работа [114,8 K], добавлен 02.06.2013Субстанціальний і реляційний підходи до розуміння буття. Трактування категорій простору та часу у в античній філософії та філософії середньовічної Європи. Категорії простору та часу в інтерпретації німецької філософії та сучасної буржуазної філософії.
реферат [31,7 K], добавлен 05.12.2010Розгляд класифікації світогляду людини по мірі довідності (релігія, філософія), змісту ідей (лібералізм, соціалізм), епохам (феодальний, капіталістичний). Аналіз проблеми буття у філософії Стародавньої Греції за вченням Парменіда, Платона, Аристотеля.
реферат [33,5 K], добавлен 14.03.2010Теоцентризм середньовічної філософії й основні етапи її розвитку. Проблема віри і розуму та її вирішення. Виникнення схоластики і суперечки номіналістів і реалістів про універсалії. Основні філософські ідеї Фоми Аквінського та його докази буття Бога.
реферат [25,5 K], добавлен 18.09.2010Філософське і конкретно-наукове розуміння матерії. Гносеологічні та субстанційні сторони матерії. Рух, простір і час як категоріальні визначення буття. Основи функціонування енергії системи. Визначення поняття відображення. Рівні і форми відображення.
контрольная работа [24,1 K], добавлен 26.01.2016Єдність біологічного (природного) та духовного начал в людині, релігія як форма світогляду. Специфіка міфології як форми духовної діяльності людини. Форми релігійного світогляду. Філософський світогляд. Відношення людини до світу та пізнання сенсу буття.
реферат [26,1 K], добавлен 18.10.2012Філософія та її роль у суспільстві: Антична, Середніх віків, Відродження, Нового часу. Діалектика як вчення про розвиток та проблема людини і буття. Поняття свідомості, процесу пізнання та освоєння людиною світу. Виробництво і політичне життя суспільства.
курс лекций [339,2 K], добавлен 11.12.2010Методологічний аспект проблеми безсмертя. Складності сучасного дискурсу про безсмертя як феномен буття. Феномени життя й смерті. Розуміння "живого" як абсолютного способу існування Всесвіту. Безсмертя як універсальна та абсолютна цінність культури.
реферат [17,2 K], добавлен 20.09.2010Ознайомлення із філософськими ідеями Григорія Сковороди про щастя та любов, антиетичність буття та трьохвимірність будови світу, вираженими у світоглядних трактатах християнського богослова "Вступні двері до християнської добронравності" та "Кільце".
сочинение [15,2 K], добавлен 24.12.2010Звідки постає проблема сенсу життя людини. Способи осмислення людського буття, життя як утілення смислу. Феномен смерті, платонівський та епікурівський погляди на смерть. Погляди на ідею конечного людського буття як дарунка, що чекає на відповідь.
контрольная работа [35,7 K], добавлен 15.08.2010Духовна криза сучасного світу. Філософсько-антропологічні погляди Ф. Ніцше: феномен "аполлонічних" та "діонісійськи" начал. Аполлон як символ прекрасного, місце та значення даного образу в творах автора. Аполлон та Діоніс – різні полюси космічного буття.
контрольная работа [27,7 K], добавлен 06.12.2014Простір і час як атрибути буття матерії. Їх загальні та специфічні властивості. Простір як єдність протяжності (безперервно–кількісного аспекту) та розташування (дискретно–кількісного аспекту). Час як єдність тривалості, порядку та оборотності часу.
реферат [14,1 K], добавлен 09.03.2009