Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра філософії

Реферат

З дисципліни «Логіка»

На тему: «Логіка прийняття рішення»

Виконала студентка

ІІ-го курсу ІІ-ї групи

Спеціальності 6505

Груба Олександра

Перевірила Кругляк Мирослава Іванівна

Київ 2016

План

• Ситуація вибору
• Теоретична модель прийняття рішення
• Теоретико-ігрова модель прийняття рішення в конфліктній ситуації
• Дерево прийняття рішення

Список використаної літератури

Ситуація вибору

Вибір завжди повинен спиратися на якусь підставу або принцип.

Людина як суб'єкт практичних дій постійно перебуває в ситуації вибору, коли визначає для себе дещо взаємовиключне. Приймати рішення - робити вибір однієї з альтернатив. Прийняття рішень - це процес аналізу інформації, результатом якого є рішення будь-яких завдання. Цей процес можна розділити на послідовні кроки:

1. Оцінка поточної ситуації.

2. Визначення мети.

3. Планування ресурсів, необхідних для досягнення цієї мети.

4. Аналіз передбачуваних результатів цих дій.

5. Оцінка рентабельності.

6. Рішення: виконувати ці дії або відмовитися від них.

7. Способи прийняття рішень.

Таким чином, даний процес включає в себе багато різних елементів, але в ньому присутні такі елементи, як проблеми, цілі, альтернативи і рішення. Даний процес лежить в основі планування діяльності організації. План - це набір рішень по і напряму використання ресурсів для досягнення організаційних цілей.

Існує три необхідних елементи процесу вибору:

- проблема, що вимагає рішення;

- суб'єкт, що ухвалює рішення;

- кілька альтернатив, з яких здійснюється вибір.

Ситуація вибору існує тоді, коли є альтернативи (варіанти дій, побудови версій, пошуку, прийняття рішення тощо). Таких альтернатив може бути декілька (дві, три і більше). Свої задуми про необхідність вибору людина формулює у вигляді висловлювань.

Ситуацію вибору між двома альтернативами, відобразив середньовічний філософ Ж. Бурідан (1300-1358): "Осел стояв між двома рівнозначними в'язками сіна і був не в змозі надати перевагу одній в'язці перед іншою. Поки осел думав, який зробити вибір, він помер з голоду". Ця ситуація отримала назву "ситуація буріданового осла".

Інтуїтивні рішення. Чисто інтуїтивне рішення - це вибір, зроблений тільки на основі відчуття того, що він правильний. Те, що ми називаємо
«осяянням» або «шостим почуттям» , і є інтуїтивні рішення.

Менеджер, що покладається виключно на інтуїцію, стикається з випадковістю. З точки зору статистики шанси на правильний вибір без додатку логіки невисокі.

Рішення, засноване на думках. Це вибір, зумовлений знаннями або накопиченим досвідом. Людина використовує знання про те, що трапилося в схожих ситуаціях раніше, щоб спрогнозувати результат альтернативних варіантів вибору в існуючій ситуації. Спираючись на здоровий глузд він вибирає альтернативу, яка принесла успіх в минулому.

Багато ситуацій в організаціях мають тенденцію до частого повторення. У цьому випадку раніше прийняте рішення може спрацьовувати знов не гірше, ніж раніше.

Раціональні рішення. Головна відмінність між рішеннями раціональними і заснованими на думках в тому, що перші не залежать від минулого досвіду.

Раціональне рішення будується за допомогою об'єктивного аналітичного процесу.

Для розв'язання проблеми потрібне не одиничне рішення, а сукупність виборів. альтернатива рішення конфліктний ігровий

Логічний аналіз прийняття рішення зумовив виникнення "логіки вибору та прийняття рішення" - це логічна теорія, яка відтворює міркування суб'єктів у ситуації вибору та прийняття рішення. Для побудови такої моделі вводяться такі терміни:

· Суб'єкт - людина, яка перебуває в ситуації вибору і визначає для себе, котру з альтернатив вибрати.

· Альтернатива - необхідність вибору між дією та бездіяльністю, між варіантами дій, одна з яких може реалізуватися. Різновидами альтернатив є дилема, трилема, полілема.

· Вибір - вияв внутрішньої свободи індивіда.

· Мета вибору - для чого суб'єкт вибирає одну з альтернатив в певній ситуації вибору.

· Безальтернативність - такий стан справ, коли немає вибору. Однак у життєдіяльності кожної людини виникають ситуації, коли немає альтернатив, а, отже, немає вибору (наприклад: "Не кради", "Не вбий!", "Не залишай в лісі непогашене вогнище", "Турбуйся про ближніх". Ці норми права й моралі встановлюють безальтернативність практичних дій у певних життєвих ситуаціях).

Розумний той, хто приймає максимальну кількість правильних рішень за мінімумом помилок.

Прийняття рішення - остаточний вибір однієї з альтернатив, що задовольняє визначені принципи.

Теоретична модель прийняття рішення

Теоретичну модель прийняття рішення визначають у системі понять "проблемна ситуація", "вибір", "альтернатива", "суб'єкт, що приймає рішення", "об'єктивні й суб'єктивні фактори прийняття рішення". Прийняття рішення в ситуації вибору виявляється в таких аспектах:

- мотиви, наміри, бажання;

- здатність суб'єкта створювати альтернативи, щоб мати шанс виходу з проблемної ситуації, здійснювати несподіваний вибір;

- логіка прийняття рішення (раціональність дій суб'єкта, вміння передбачати наслідки вибору однієї з альтернатив).

· Ситуація вибору - стан справ у часі, в якій опинився суб'єкт; стан вибору в часі, коли треба прийняти рішення. Ця ситуація вибору може бути визначеною або невизначеною, конфліктною або неконфліктною, екстремальною чи неекстремальною.

· Вихідний стан - знання, якими володіє суб'єкт, на підставі чого він приймає рішення. Отже, щоб прийняти рішення, треба володіти інформацією про об'єкт вибору.

· Об'єктивні - чинники, що не залежать від суб'єкта, але впливають на вибір, наприклад, соціальні (економічні, політичні, правові, релігійні), природні фактории, фактор часу.

· Суб'єктивні чинники - психологічні, інтелектуальні фактори, які залежать від самого суб'єкта і які впливають на вибір або, навпаки, уникнення від вибору. Вони зумовлюють такі варіанти прийняття рішення в ситуації вибору:

- вибір продуманий або непродуманий;

- вибір спирається на здоровий глузд або безглуздий;

- передбачені можливі наслідки вибору або не передбачені.

· Умови, за яких приймають рішення:

o визначені - умови (середовище, стан справ, обставини), за яких суб'єкт приймає правильне рішення в певній ситуації

o невизначені - умови, за яких суб'єкт може прийняти й випадкове рішення.

· Критерії вибору альтернатив стають підставою для прийняття суб'єктом остаточного рішення: яку з альтернатив вибрати. До таких принципів (критеріїв) належать:

1. Володіти якомога більшою інформацією.

2. Віддати перевагу тій альтернативі, яка не суперечить нормам права та моралі.

3. Прийняте рішення повинно мати певну раціональну підставу, зокрема доцільності, законності (вибір між законною або незаконною дією); моральності (вибір між моральною чи аморальною дією); краси (вибір між прекрасним або потворним); значення істинності (вибір між правдою чи брехнею, істиною чи хибністю); передбачування наслідків (вибір між можливими наслідками, що випливають з альтернативної дії, які можуть бути бажаними або небажаними для суб'єкта).

Особливості міркувань, у котрих міститься перевага, досліджує логіка переваги.

Логіка переваги (оцінок) - різновид практичних логік, який досліджує висловлювання з оцінювальними характеристиками об'єктів, про які йдеться у висловлюванні.

Висловлювання, яке містить перевагу (оцінку), має структуру: суб'єкт, об'єкт (предмет) переваги, характер (оцінка) переваги.

· Суб'єкт - людина, що встановлює відношення переваги між певними предметами, що належать до одного класу, і виражають це в певному твердженні.

· Об'єкт переваги - все те, чому віддають перевагу над іншим. Жартівливий приклад ситуації вибору між об'єктами, які належать до різних класів, наводить Р. Смалліан: "Що краще: вічне блаженство чи бутерброд із шинкою? На перший погляд здається, що вічне блаженство краще, але насправді це не так! Подумайте самі. Що краще від вічного блаженства? Ніщо. А бутерброд із шинкою краще, ніж ніщо. Отже, бутерброд із шинкою краще, ніж вічне блаженство".

· Характер переваги - порівняльна оцінка, на підставі якої порівнюють об'єкти, що належать до одного класу, з метою визначити, якому з об'єктів віддати перевагу. Характер переваги визначають словами "краще", "гарніше", "досконаліше", "подобається більше", "вважається за краще" та ін. Наприклад, у висловлюванні "Поганий мир краще доброї сварки" об'єктом переваги є стан справ, а саме: стан миру, стан сварки; характер переваги виражає слово "краще"; суб'єктом переваги буде людина, яка віддає перевагу стану миру над станом сварки.

Властивості прийняття рішення суб'єктом у конкретній ситуації:

1. Відповідно до кількості альтернатив, прийняття рішення може бути простим або складним. Чим більше альтернатив, тим складніше прийняти рішення.

2. Залежно від того, примусив дехто суб'єкта приймати саме це рішення або сам він його приймав, воно може бути примусовим або непримусовим.

3. Відповідно до передбачення саме таких наслідків прийнятого рішення суб'єктом, прийняте рішення може бути передбачуваним або непередбачуваним.

4. Залежно від доцільності прийняте рішення може бути ефективним або неефективним для певної сфери діяльності.

5. Відповідно до того, чи приймають певне рішення з впевненістю, воно може бути надійним (суб'єкт знає ситуацію настільки добре і точно, що він впевнений у правильності вибору) або ненадійним (суб'єкт не знає ситуацію добре й точно він не впевнений у правильності вибору).

6. Залежно від того, чи існують об'єктивні підстави для прийняття саме такого рішення, воно може бути таким, що має підстави або не має підстави, тобто безпідставне.

7. Відповідно до того, чи прийняття рішення становить певний ризик, воно може бути ризикованим та неризикованим (рішення, яке випливає з реальних обставин і не передбачає певний ризик за прийняття саме цього рішення).

Теоретико-ігрова модель прийняття рішення в конфліктній ситуації

У теорії ігор моделюється процес прийняття рішення суб'єктами в ігровій ситуації, яка стала конфліктною. Для цього вводять терміни "конфлікт", "вибір, "прийняття рішення" і дають їх визначення в контексті ситуації гри.

Конфлікт виникає в ситуації гри, де беруть участь n гравців.

Гравці, котрі беруть участь у конфлікті, - це елементи певної абстрактної множини гравців.

У виникненні конфлікту в процесі гри може бути зацікавлений певний гравець.

· Зачинатель конфлікту - гравець, що має певну мету.

· Практичні дії гравців, спрямовані на закінчення конфлікту, називають коаліціями дії.

· Зацікавленість гравців у певному результаті конфлікту називають коаліцією інтересів.

Кожна зі сторін має власну коаліцію інтересів і коаліцію дій, спрямованих на досягнення очікуваного для них результату гри. З метою отримання бажаних наслідків гри сторони розробляють стратегію й тактику коаліційних дій. Множинність стратегій і коаліційних дій називають комбінаціями, яких може бути створено безліч. Із множинності комбінацій кожна сторона віддає перевагу одній комбінації.

· Прийняття рішення в ситуації гри - вибір із множинності комбінацій тієї, що приведе до потрібного результату.

Оцінка прийняття рішення в конфліктній ситуації: оптимальне або неоптимальне рішення.

· Оптимальність рішення - остаточний вибір між коаліціями дій, що задовольняє інтереси однієї зі сторін.

1. Конфлікт виникає тоді й лише тоді, коли в ситуації гри є учасники, зацікавлені в певному результаті гри.

2. Якщо і тільки якщо певні гравці мають власні інтереси, то виникає конфлікт інтересів.

3. Якщо існує конфлікт, то є і його зачинатель.

4. Якщо зачинатель зацікавлений у виникненні конфліктної ситуації, то він має певну мету.

5. Сторони гри, котрі конфліктують, зацікавлені або не зацікавлені в закінченні конфлікту.

6. Якщо одна сторона, яка бере участь у грі, не зацікавлена в закінченні конфлікту, то вона буде здійснювати коаліцію протидії коаліції дій іншої сторони.

7. Якщо в конфліктній ситуації існують альтернативні комбінації дій, то виникає необхідність вибору між ними.

8. Якщо одна зі сторін вибирає альтернативу А, то вона не вибирає альтернативу не А.

9. Якщо гравець вибирає той наслідок конфлікту, який задовольняє коаліції інтересів однієї зі сторін, то він є оптимальним для них.

10. У конфліктній ситуації певне рішення, прийняте однією стороною, є оптимальним або неоптимальним.

11. Якщо гравці в конфліктній ситуації прийняли рішення, яке задовольняє хоча би частково коаліції інтересів усіх учасників сторін, то вона є оптимальною для всіх сторін.

Дерево прийняття рішення

Метод дерева рішень - це один з методів автоматичного аналізу величезних масивів даних.

Область використання методу "дерева рішень" можна об'єднати в три класи:

опис даних: застосування "дерева рішень" дозволяє зберігати інформацію про вибірку даних в компактній і зручній для обробки формі, що містить в собі точні описи об'єктів;

класифікація: застосування "дерева рішень" дозволяє справитися із завданнями класифікації, тобто відношення об'єктів до одного з описаних класів;

регресія: якщо змінна має недостовірні значення, то застосування "дерева рішень" дозволяє визначити залежність цієї цільової змінної від незалежних (вхідних) змінних.

ВИЗНАЧЕННЯ

Модель ситуації "буріданового осла":

1. Суб'єкт мусить зробити вибір між двома рівноцінними об'єктами А1 і А2.

2. Об'єктивний фактор О1: об'єкти однакові, але треба зробити вибір.

3. Суб'єктивний фактор: 31 - стан сумніву" який об'єкт вибрати.

4. Наслідки сумніву: R1 - вмерти з голоду.

Ця ситуація виокремлює відсутність вибору, бо немає переваги (оцінки), на підставі чого робити вибір.

Список використаної літератури

1. Оуен Г. Теорія ігор - М., 1971

2. Хемді А. Таха Глава 14. Теорія ігор і прийняття рішень// Введення в дослідження операцій = Operations Research: An Introduction. - 7-е вид. - М.: «³льямсВ» 2007

3. ТаранТ.А. Формалізація міркувань з урахуванням аргументації після ухвалення рішень на конфліктних ситуаціях // НТІ.Сер. 2. - 1998. - №9.

4. http://osvita.ua/vnz/reports/management/14610/

Размещено на Allbest.ru