Зміст і обсяг поняття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст і обсяг поняття

План

Вступ

1. Зміст і обсяг поняття. Характер зв'язку між обсягом і змістом поняття

1.1 Зміст і обсяг поняття

1.2 Види понять за обсягом та змістом

1.3 Характер зв'язку між обсягом і змістом поняття

2. Складні судження та їх види

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Логіка посідає особливе місце у системі наук. Особливість її положення залежить від того, що вона виконує стосовно інших наук методологічну роль своїм вченням про загальнонаукові форми та методів мислення. Предмет логіки досить специфічний, - це форми думки. Тому на згадуваному початковому етапі визначити, що таке думка, форма думки, мислення. Звернувшись до філософії, як науці спорідненої логіці, можна уявити мислення як засіб відображення дійсності. Є кілька форм відображення дійсності, послідовне розгляд яких призводить до розуміння предмета логіки.

Перехід від уявлення до поняття своєрідний тим, що вистава неможливо без безпосереднього контакту предмети й органів почуттів, а поняття за своєю природою вже не потребує цьому контакті, оскільки він абстрактне, узагальнену, ідеальне відбиток. Поняття є найпростіший формою думки.

Поняття -- форма мислення, яка відображає предмети в їх загальних та істотних ознаках.

Ознаками вважають усе те, чим предмети відрізняються один від одного або подібні між собою. Істотними називають таку сукупність ознак предмета, кожна з яких необхідна, а всі разом достатні, щоб відрізнити даний предмет (чи множину предметів) від будь-якого іншого. Так, знання того, що квадрат має ознаки ромба і прямокутника, дає можливість відрізнити його (квадрат) від будь-яких інших геометричних фігур.

Поняття є найпростішою формою теоретичного пізнання (мислення). Воно в загальному вигляді відбиває властивості предметів і явищ, відбиває (називає, позначає) предмети в їх вагомих сутнісних ознаках. Ознаками, у свою чергу, є певні властивості предметів, завдяки яким вони є подібними чи відрізняються.

1. Зміст і обсяг поняття. Характер зв'язку між обсягом і змістом поняття

1.1 Зміст і обсяг поняття

Логіка встановлює дві базові найважливіші параметральні характеристики поняття - його ОБСЯГ і ЗМІСТ.

Обсяг поняття означає сукупність предметів, які узагальнюються під даним поняттям. Іншими словами обсяг - це клас (кількість) предметів, які мисляться під даним поняттям.

Наприклад, обсяг поняття "студент" включає всіх студентів, які жили, живуть та будуть жити; поняття "конституція держави" включає всі конституції держави, які існували, існують та будуть існувати; поняття "водойма" - всі водойми, які... і т.д.

Зміст поняття - це сукупність суттєвих властивостей, які притаманні відображеному у даному понятті класу предметів.

Іншими словами, якщо ми хочемо визначити обсяг поняття, ми мусимо відповісти на питання "Скільки таких об'єктів існує?", а якщо хочемо визначити зміст - відповісти на питання "Яке воно є ?" або "Чим воно є?".

Таким чином зміст поняття:

"студент" - людина, яка навчається у вузі, оволодіває системою знань за певним фахом;

"конституція держави" - базовий закон держави, який юридично закріпляє систему державних органів, права і обов'язки громадян;

"референта група" - сукупність людей, з поглядами яких суб'єкт узгоджує свої вчинки.

Як бачимо, між змістом та обсягом поняття існує зворотній діалектичний взаємозв'язок - чим більшим є обсяг, тим меншим є зміст поняття і навпаки (див. Таблицю 2.1.)

Таблиця 2.1. Приклад обсягу і змісту поняття

Як бачимо, за обсяг поняття "українець" менше, а "слов'янин" - більше, за змістом - навпаки, зміст поняття "слов'янин" менший за зміст поняття "українець". Так само поняття "Вуз" значно менше поняття "ДонДУУ" за змістом, але значно більше за об'ємом.

1.2 Види понять за обсягом та змістом

В залежності від обсягу, поняття можуть бути пустими, одиничними та загальними.

· Пустими називаються поняття, обсяг яких не включають жодного реального предмета, явища, події - "вічний двигун", "кентавр", "еліксир молодості", "машина часу" тощо.

· Одиничним є поняття, обмяг якого включає лише один предмет, явище або подію. Це, як правило, власні назви - "Афіни", "Найбільше місто в світі", "Фундатор формальної логіки", "Сучасний президент України" тощо.

· Загальними є поняття, обсяг яких включає понад один предмет - "країна", "студент", "наука", "місто", "менеджмент", "сервіс", "грамотний" тощо.

Серед загальних понять виділяють реєстровані і нереєстровані.

ь Реєстрованими є поняття, в яких кількість предметів піддається реальному обліку - "твори Т.Г.Шевченка", "міста України", "мер міста".

ь Нереєстровані поняття не піддаються обліку - "людина", "зірка", "крапля", "тварина" тощо - їх перелічити в принципі неможливо.

Крім цього, до числа загальних належать також універсальні поняття, обсяг яких настільки значний, що його неможливо перевищити. До таких понять належать, наприклад, філософські категорії "час", "простір", "рух", "Всесвіт", "матерія", "свідомість" та інші.

У свою чергу за змістом формальна логіка виділяє вісім видів понять, які для зручності поєднані у чотири пари:

Конкретні - абстрактні;

Позитивні - негативні;

Відносні і безвідносні (парні і непарні);

Сукупні і несукупні

· Конкретними є поняття, які називають предмет або явище - "книга", "гроза", "Хомутенко Микола Григорович", "ДонДУУ", "менеджер", "колектив", "конституція" тощо.

· Абстрактні поняття називають (від лат. Abstractio - "відволікання") не предмет, а окремі його властивості. Вони відволікаються від предмета власне і зосереджуються на його якостях - "доброта", "успішність", "краса", "червоний", "недбалий", "начитаний" тощо.

· Позитивними називають поняття, в яких відбиваються присутні в предметі ознаки або вказується на предмет як на наявний - "учень", "освічений", "лідер", "порядок", "добрий", "банк", "статистика", "етикет", "правосвідомість" тощо.

· Негативними є поняття, в яких наявність ознаки заперечується - "недобрий", "неграмотний", "малокультурний", "небілий", "неосвічений", "неправомірний" тощо.

· Відносні (парні) - поняття, які мають органічну єдність і не можуть мислитися окремо - тоді вони втрачають смисл - "батьки - діти", "право - ліво", "начальник - підлеглий", "верх - низ", "південний полюс - північний полюс" і т.ін.

· Безвідносні (непарні) поняття мисляться поза всяким зв'язком і не мають логічної пари - "троянда", "лопата", "книга", "студент ДонДУУ", "економіст", "підприємець" тощо.

· Сукупні поняття називають групу, клас однорідних предметів як одне ціле - "композиція", "колекція", "стадо", "отара", "колектив", "сузір'я", "група", "табун" і т. ін.

· Несукупні показують предмет, який може мислитися в однині - "водій", "студент", "професор", "спортсмен" тощо.

Таким чином кожне поняття може бути характеризоване з позицій обсягу і змісту. Наприклад:

"Колектив" - загальне за обсягом, конкретне, непарне, сукупне і позитивне поняття;

"Радіостанція" - загальне за обсягом, конкретне, позитивне, непарне, несукупне поняття;

"Добрий" - загальне за обсягом, абстрактне, позитивне, парне, несукупне поняття.

1.3 Характер зв'язку між обсягом і змістом поняття

Зміст та обсяг поняття взаємопов'язані один з одним. Цей зв'язок виражається у законі оберненого співвідношення між обсягом та змістом поняття.

Коли змінюється зміст поняття, то змінюється і його обсяг і, навпаки, зміна в обсязі поняття зумовлює зміну в його обсязі. Згідно з даним законом збільшення змісту поняття веде до утворення поняття з меншим обсягом, а збільшення обсягу поняття веде до утворення поняття з меншим змістом.

Наприклад, якщо ми збільшимо обсяг поняття адвокат, то можемо утворити поняття юрист, зміст якого буде менший, а обсяг більший, оскільки в ньому тепер мисляться юристи усіх спеціальностей. Зміст поняття адвокат в порівнянні з поняттям юрист більший, оскільки в ньому мисляться ознаки притаманні не тільки усім юристам, а ще й ознаки специфічні, притаманні тільки адвокатам.

Якщо ми збільшимо зміст поняття вартість, то можемо утворити поняття додаткова вартість, зміст якого є меншим. Цей закон вказує на те, що чим більший зміст поняття, тим вужчий клас предметів, які мисляться в даному понятті.

2. Складні судження та їх види

Складним судженням називається судження, яке складається із двох або більше простих суджень, з'єднаних відповідним логічним сполучником.

Складне судження (висловлювання) є об'єктом вивчення розділу логіки, який називають логікою висловлювань. Логіка висловлювань є важливою частиною сучасної формальної логіки, оскільки саме на цій теорії ґрунтуються інші складові логіки.

Складні судження утворюються із простих за допомогою логічних сполучників: якщо…то, і, або та їм рівнозначних. До складних суджень належать умовні, єднальні і розподільні судження.

Умовне судження (імплікативне) -- це судження, утворене з двох простих суджень, що перебувають у відношенні підстави і наслідку, пов'язаних за допомогою логічного сполучника якщо…то. Наприклад: якщо всі юристи знають логіку, то і деякі юристи знають логіку.

Умовне судження складається з підстави і наслідку. Та частина умовного судження, котра виражає умови існування якогось явища, називається підставою, а частина умовного судження, яка виражає те, що обумовлюється даною умовою, називається наслідком умовного судження.

У юридичному законодавстві чимало умовних суджень виражені не сполучником якщо…то, а словами у випадку, коли і т. д. Частка то у логічного сполучника якщо…то часто випущена.

Умовне судження є істинним, якщо воно правильно відображає умовну залежність одного явища від другого. Якщо між явищем, про яке йдеться у підставі умовного судження, і явищем, про котре йдеться у наслідку умовного судження, дійсно існує та умовна залежність, про яку йдеться в умовному судженні, то таке умовне судження є істинним, воно правильно відображає зв'язок між явищами.

Якщо ж між явищами і дійсністю немає тієї умовної дійсності, про яку йдеться в умовному судженні, то таке умовне судження є хибним, воно викривляє дійсність.

Умовне судження є істинним або хибним, у тому випадку, коли в ньому йдеться про явище, існуюче в дійсності, так і в тому випадку, коли в ньому йдеться про явища, існування яких можливе в майбутньому, а також таких, про котрі ми знаємо, що вони не існують і не будуть існувати.

Таблиця істинності імплікативних суджень має такий вигляд:

Умовні судження бувають виділяючі та невиділяючі. Нами розглянуто умовні невиділяючі судження.

Виділяючим умовним судженням називається таке умовне судження обидві частини якого можуть бути як підставою, так і наслідком. Наприклад: якщо частина предмета є частиною одного й того ж предмета, то рельєф окремих частин збігається.

Структуру виділяючого умовного судження можна записати так: А~В. Виділяюче умовне судження істинне тільки у двох випадках, а саме: коли підстава і наслідок істині, і коли підстава і наслідок хибні. Наведемо таблицю істинності виділяючих умовних суджень:

Єднальні судження (кон'юнктивні) -- судження суб'єкту якого належать усі перелічені предикати. Єднальні судження утворюються з простих за допомогою сполучника і позначається цей сполучник знаком Л. наприклад: Я склала залік з логіки і судової медицини. Структура кон'юнктивних суджень записується за допомогою формули S є P1 і Р2 і Р3, або АЛВ.

Кон'юнктивне судження, як судження складне, є істинним лише у тому випадку, коли істині усі судження, що його складають, і хибне тоді, коли є хибним хоча б одне із похідних суджень.

Таблиця істинності кон'юнктивних суджень:

Тут А і В -- прості, похідні судження, АЛВ -- складне кон'юнктивне судження утворене з двох простих (А і В) за допомогою єднального сполучника і.

У юридичному законодавстві у правовій науці кон'юнктивні судження досить часто виражаються не тільки сполучником і, а й іншими сполучниками і сполучними словами, такими, як: але,а, а також, через кому тощо.

Розподільні судження (диз'юнктивні) -- судження, утворені із простих за допомогою поєднання їх логічним сполучником або.

Розрізняють два види розподільних суджень: розподільно-виключаючі та єднально-розподільні. Розподільно-виключаючим називається таке судження в якому ознаки виражені предикатами, виключають один одного. ці судження виражаються сполучникомабо. Структура розподільно-виключаючого судження записується так: S є P1, або Р2…або Рn. Розподільно-виключаючі судження будуть істинними тільки тоді, коли одне із суджень, що до нього входить буде істинне, а решта хибними.

Таблиця істинності розподільно-виключаючих суджень:

Єднально-розподільним судженням називається таке розподільне судження, в якому суб'єкту може належати не тільки один, а й усі перелічені предикати. Ці судження виражаються сполучником або. наприклад: Буду читати підручник, або складати з нього конспект.

Сполучник або розділяє ознаки предмета, відділяє їх одне від одного і допускає можливість поєднання ознак, їх суміщення. Цим єднально-розподільні судження відрізняються від розподільно-виключаючих суджень. Формула єднально-розподільного судження така: S є P1, або Р2,…або Рn, або А V В. Єднально-розподільне судження буде істинним, коли хоча б одне із простих суджень, які його утворюють, є істинними, а хибними тоді, як усі прості судження, котрі його утворюють, хибні.

Таблиця істинності єднально-розподільних суджень така:

Граматично єднально-розподільні судження в юридичному законодавстві і правовій науці виражаються не тільки сполучником або, а й іншими сполучниками і словами -- оскільки, також, так, а також за допомогою коми.

Еквівалентність -- судження, що складається з двох простих, пов'язаних подвійною умовною залежністю "якщо, і тільки якщо", "якщо, то". Формула еквівалентності суджень : A>B?~AvB.

Еквівалентні судження будуть істинними лише у випадках, коли обидва простих суджень набувають одного значення.

Таблиці істинності еквівалентних суджень:

Очевидно, що подвійна імплікація цих формул є тавтологією:

(A>B)"-"(~AvB)

Висновок

У цій контрольної роботі було розглянуто такі логічні категорії, як поняття і судження. В узагальнення можна навести порівняльний аналіз понять і суджень. логіка мислення пізнання обсяг

По-перше, є така думка, що правове поняття є згорнута форма думки, розкриття її вимагає кількох суджень. Це означає - судження структурно простіше поняття. Однак, логіка піднімає своїм завданням розкрити ув'язнення кожного поняття. Зміст понять розкривають науки, що досліджують певні предметні області. Тому логіка розкриває поняття "як форму думки, виділяючи зміст елемент структури. Поняття і двох елементів (обсягу й змісту). Судження становлять мінімум два поняття і навіть просте судження складається з трьох елементів, отже поняття простіша форма думки, що у основі складних. Отже, повністю пов'язане ставлення між поняттями і чи судженнями.

По-друге, класифікація понять і суджень здійснюється, з загальних принципів. Як-от поняття і судження поділяються на види кількісними і якісними показниками. Наприклад, поняття по кількісній ознакі поділяються на загальні, поодинокі, нульові, а прості категоричні судження загальні, поодинокі, приватні.

По-третє, відносини що існують між простими категоричними судженнями: протиріччя, протилежності, підпорядкування, відповідають відносинам протиріччя, протилежності, підпорядкування понять.

По-четверте, процес освіти негативних понять схожий за своєю сутністю з операцією заперечення суджень. Негативні поняття утворюються шляхом поповнення до будь-якого позитивному поняттю частки "не". Цю операцію можна робити нескінченну кількість разів. Заперечення суджень пов'язані з негативною часткою "не". Виробляється воно шляхом заперечення зв'язки судження, тобто. заміни позитивної зв'язки на негативну. Заперечити можна лише стверджувальне, а й негативне судження. Цією дією справжнє вихідне судження перетворюється на хибне, а хибне - на справжнє.

Звісно ж, можна навести ціла низка аналогій, але вже на цьому етапі можна дійти невтішного висновку, що поняття і судження мають багато спільного, оскільки судження утворюються виходячи з понять.

Список використаної літератури

1. Тофтул М.Г. Логіка - К.: Академія, 1999. - С. 64-95

2. Жеребкін В.Є. Логіка. - Харків: Основи, К.: Знання, 1998. - С. 62 - 92

3. Хоменко І.В. Логіка - юристам. - К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 192 - 210

4. Конверський А.Є. Логіка. - К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 123 - 166.

5. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. Підручник - К.: Золоті ворота, 1998. - С. 62 - 77

Размещено на Allbest.ru