Природа, внутрішня структура та функції моралі й релігії

Зміст морального і релігійного ідеалу, базових моральних цінностей. Існуючі типи моральної свідомості. Особливості сприйняття людьми, групами, класами, що представляють різні соціальні цінності, моральних ідеалів і вищих моральних цінностей і імперативів.

Рубрика Философия
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 07.07.2017
Размер файла 15,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Природа, внутрішня структура та функції моралі й релігії

Потреба в єднанні з іншими людьми лежить в основі як релігії (religio - возз'єднання), так і моралі. Образ реалізації цієї потреби визначає зміст морального і релігійного ідеалу, базових моральних цінностей. Мораль, таким чином, є різновидом саме імперативно-ціннісної свідомості. Характер імперативності обумовлений змістом її цінностей. Ідеал (релігійний або нерелігійний) є вищою й абсолютною моральною цінністю.

Мораль входить до релігії як складова її структури, але може розглядатися і поза нею. В сучасному релігієзнавстві як основні складові релігії виділяють релігійну свідомість (релігійні погляди), релігійну віру (почуття), релігійну діяльність (культові дії), релігійні відносини та релігійні організації [8, с. 183].

Існуючі основні типи моральної свідомості засновані на специфічних цінностях: насолоди (гедонізм), користі й успіху (утилітаризм), особистого удосконалення (перфекціонізм), співчуття і милосердної любові (альтруїзм). Ідеал, визначений у заповіді любові, за своїм екзистенціальним змістом відповідає тим потребам, що складаються у людини на основі її первісного досвіду - як досвіду безпосереднього єднання з іншим (дитини з матір'ю), досвіду злитого із самим собою і з середовищем існування.

Європейська цивілізація починається саме з ідеалу єдності, спочатку тільки натурфілософськи вираженого у вченні про нескінченний єдиний початок Космосу, з якого виходить усе суще й у гармонії з яким полягає справжнє існування. У віддаленні від Логосу вбачав Геракліт причину пороку і духовної смерті. Античне уявлення про всезагальність, що втілилося в державній політиці, спрямованій на установлення всесвітньої влади, було розвинуто в стоїчній думці саме як ідеал духовного єднання всього людства. Цей ідеал був сприйнятий християнством. Власне кажучи, стоїки і ранньохристиянські мислителі були першими, хто показав, що в умовах індивідуалізованого, роздвоєного буття людини здійснення ідеалу можливе лише як індивідуальне самовдосконалення, опосередковане духовним оволодінням внутрішніми і зовнішніми сторонами життя та їх перетворенням.

Моральний ідеал і вищі моральні цінності та імперативи сприймаються й осмислюються людьми, групами, класами (в особі їхніх ідеологів), що представляють різні соціальні інтереси, котрі стоять на різних соціально-економічних, політичних, культурних позиціях. Вони фіксуються, трактуються, улаштовуються з позицій відповідного соціального суб'єкта. В історії й у будь-якій суспільній системі ми знаходимо стільки релігій та ідеологій (соціальних інтерпретацій) моралі, скільки є соціальних суб'єктів.

З цього погляду у моралі простежується дві цікаві тенденції. По-перше, кожний соціальний суб'єкт пропонує своє розуміння ідеалу єдності і шляхів його досягнення. Це й втілюється в загальній формі вираження моральних заповідей, тобто в їх адресованості кожному розумному суб'єкту. Причому на рівні соціально визначеної моралі всезагальність її вимог виявляється формою вираження історично конкретного і локального інтересу. Звідси випливає, що існують моральний ідеал і партикулярні системи моралі. Останні являють собою програми досягнення морального ідеалу в контексті певних соціально-групових, економічних і соціально-політичних орієнтацій.

Визнання різних рівнів у моралі - універсального і партикулярного дозволяє (на відміну від релятивістських теорій моралі) ввести критерій, на основі якого можна було б оцінювати і відрізняти ті моральні програми, які, втілюючи певний соціальний інтерес, перспективно орієнтуються на моральний ідеал людської єдності, і ті, котрі прагнуть до тотального ствердження обмеженого соціального інтересу як виняткового.

Мораль трансцендентна повсякденному досвіду людини як соціального суб'єкта і дана їй абсолютно. Цим пояснюється "прихильність" усіх традиційних типів моралі до певних релігійних систем.

Мораль можна розглядати як механізм опосередкування духовного досвіду і досвіду емпіричного. Завдяки моралі людина одержує можливість перекласти сакральні заповіді на мову практичних відносин, не підкоряючись їм. Моральна свідомість створювала "перспективу історичного світорозуміння" не просто завдяки "абсолютним цінностям", а завдяки позапоставленості соціальній дійсності. Моральні цінності виступали критерієм оцінки дійсності, її програмування. Іншою стороною цього явища є те, що "позапоставленість" часто обертається відірваністю, "відривом" від дійсності. моральний цінність свідомість ідеал

Отже, ще одне визначення моралі: те, що відмінне від видимої реальності, безпосередньо даної дійсності, більше того, осмислює цю дійсність, задає їй певний ідеальний стандарт (у ціннісно-позитивному або негативному контексті). Таке визначення наближає її до релігії.

Мораль та релігія як форми соціальної культури виконують певні функції. Важливі функції релігії - світоглядна, компенсаторна, культурологічна, легітимуюча. До найважливіших функцій моралі належать мотиваційна, ціннісно-орієнтаційна та регулятивна функції. Моральні принципи, на відміну від інших норм і правил мислення та поведінки, входять у саму структуру особистості як її власні, внутрішні мотиваційні фактори. Не менш важлива конститутивна функція (той, хто утвердився, встановлений) - мораль виступає як центральна, фундаментальна форма соціальної культури, що лежить в основі всіх інших її форм. Пріоритетність моральних принципів перед всіма іншими поширюється на будь-які людські взаємини і дії. Крім того, мораль у суспільстві виконує координуючу функцію - у силу пріоритетності своїх принципів вона забезпечує єдність і узгодженість взаємодії людей у найрізноманітніших обставинах. Вона виконує цю функцію тільки в тому випадку, якщо її принципи однакові для всіх людей, що вступають у взаємодію. Тому будь-яке суспільство зацікавлене в загальній значущості моральних принципів.

Образ релігійної моралі як заборони, рестрикції є одним з найбільш розповсюджених в історії думки. У рестриктивному розумінні моралі та релігії існує кілька підходів. Перший - нігілізм, гедоністичний протест проти моралі та релігії, які нав'язують "принцип реальності", накладають заборону (обмеження) на будь-які задоволення. Для гедоністично орієнтованої особистості головне - можливість необмеженого саморозвитку; релігійна мораль, як правило, сприймається тільки як опіка.

Другий підхід: у протесті проти заборонності норми міститься вимога критичного ставлення до існуючих, стихійно утворених загальноприйнятих норм поводження. Мораль розуміється як протест проти буденності, як можливість творчої самореалізації особистості.

Третій підхід: у рестриктивному розумінні релігійної моралі міститься констатація необхідності доцільної взаємодії в суспільстві як відносно єдиному організмі. Розуміння моралі як сукупності "правил поведінки" (Г. Спенсер, Дж. С. Мілль, Е. Дюркгейм) відносить релігійну мораль до більш загальної системи (природи, суспільства) і критерієм моральності дій є їх адекватність потребам і цілям системи.

Четвертий підхід: регулятивність релігійної моралі інтерпретується не як сила надіндивідуального контролю за поведінкою громадян, а як створюваний самими людьми порядок, який закріплюється у "суспільному договорі" як механізм інтеріндивідуальної взаємодії, що підтримує "паритет волінь".

П'ятий підхід: визначальною ознакою релігійно-моральної регуляції більше є стимулювання, ніж заборонність, тому що моральна вимога не припускає погрози, її санкція, як і релігійна, має ідеальний характер, вона звернена до людини як до свідомого і вільного суб'єкта (Кант, Гегель). В області соціальної етики індивідуальна свобода особи виражається у повазі до чужої волі, і ця повага полягає в тому, що особистість накладає певні обмеження на власні дії.

Шостий підхід - взаємо- й самообмеження, які пропонуються релігійною мораллю, вказують на ту її особливість, що вимоги і норми моральності задають форму бажання. Від людини залежить, виконає вона вимогу чи ні. Виконуючи певну вимогу релігії, моралі, вона ніби сама проголошує її.

Таким чином, рестриктивна концепція релігійної моралі в різних своїх варіантах містить ідеї упорядкування, взаємодії, договору, волі і протистоїть сваволі та безладу.

Відповідно до іншої етико-філософської традиції мораль та релігія уявляються як дихотомія добра і зла, як така сторона діяльності, у якій виявляються прагнення людини до добра і відраза до зла. Людина двоїста за природою (ця ідея може висловлюватися в концептуально різних формах), і простір релігії та моралі відкривається по той бік цієї подвійності, у боротьбі іманентного і трансцендентного начал (повсякденного і духовного, емпіричного й ідеального, диявольського і божественного, суєтного і вічного). Августин, Кант чи Бердяєв - кожний по-своєму міркуючи над цією проблемою, намагалися вирішити її як ключову етичну проблему і вбачали, таким чином, основне питання релігійної моралі, по-перше, у самому факті цього внутрішнього протиріччя людського існування; по-друге, у тому, як людина в конкретних діяннях за певних обставин може реалізувати загальний, ідеальний принцип релігії й моралі - так вона долучається до абсолюту.

Поняття моралі в прийнятому сьогодні або близькому йому вигляді виробляється відносно пізно. У Платона, Августина або Монтеня не було уявлення про мораль, яка на концептуальному рівні може бути співвіднесене з кантовським або міллевським. Взаємопереплетіння і взаємовідштовхування належного і сущого розгортається саме в практичній активності людини. Не випадково найбільші релігійні системи - буддизм, християнство, іслам є послідовно орієнтованими на людину вченнями. Хоча в кожній з них це виявляється по-своєму: в ісламі домінують соціально-утилітарні мотиви, у буддизмі - аскетично-перфекціоністські, у християнстві - альтруїстичні уявлення і кінцеві підстави при прийнятті кардинальних рішень.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Соціальне оновлення і національне відродження. Поняття "історична свідомість". Система цінностей особистості. Поведінка людей у суспільстві. Взаємозалежність моральних вимог у досвіді поколінь. Уявлення про зміст національної свідомості і самосвідомості.

    реферат [33,0 K], добавлен 20.09.2010

  • Специфіка етіко-філософської проблематики у працях Ф. Ніцше, його критика теорії пізнання, використання логіки, моралі. Ресентимент як рушійна сила у процесі утворення й структурування моральних цінностей у філософії Ніцше, його критика християнства.

    реферат [17,7 K], добавлен 31.05.2010

  • Сутність та структура суспільної свідомості. Її основні форми та процес і особливості їх формування й розвитку в сучасних умовах. Роль психології та ідеології в становленні духовних цінностей людини. Особливості та соціальні функції духовної культури.

    реферат [31,9 K], добавлен 25.02.2015

  • Традиційні й техногенні цивілізації. Цінності техногенної культури. Система цінностей техногенної цивілізації. Особливості функціонування свідомості в різних типах культур. Система цінностей традиційних культур очима людини техногенної культури.

    реферат [27,2 K], добавлен 27.06.2010

  • Дослідження поняття цінностей та їх структури, особливостей загальнолюдських, суспільних, соціально-групових цінностей. Головні цінності для життєдіяльності людини: рівність, справедливість, людське щастя. Ціннісні орієнтації людства на зламі тисячоліть.

    реферат [42,0 K], добавлен 24.07.2012

  • Дослідження специфіки цінностей, їх дуалістичної природи й суперечливої сутності. Виділення сфери юридичних цінностей, які являють собою предмет юридичної аксіології. Розгляд проблеми визначення категорії "цінність" в загальнофілософському дискурсі.

    статья [23,9 K], добавлен 17.08.2017

  • Мораль та її роль в саморозгортанні людини як творця свого суспільства, своєї цивілізації. Увага до проблем моральної свідомості і культури в новому історичному контексті. Особливість моралі як регулятора людських взаємин. Форми суспільної свідомості.

    статья [29,1 K], добавлен 20.08.2013

  • Формування особи Ніцше і його філософії. Теорія "надлюдини": переоцінка цінностей. "Нова" етика і мораль в ученнях Ніцше. Зміст філософії влади. Твір "Так говорив Заратустра" - істотний виклик мислителя християнству як явищу помилковому і згубному.

    реферат [31,9 K], добавлен 18.08.2009

  • Основа еволюції філософських уявлень про цінності. Філософія І. Канта, його вчення про регулятивні принципи практичного розуму як поворотний пункт у розвитку проблеми цінностей. Емоційні переживання, пристрасті та їх роль у ціннісному становленні.

    реферат [33,6 K], добавлен 27.03.2011

  • Аналіз низки внутрішніх і зовнішніх цінностей наукового пізнання. Визначення сутності регулятивів - аксіологічних передумов науки, цілей і цінностей. Ознайомлення з поглядами філософів. Дослідження внутрішніх аксіологічних основ наукового пізнання.

    статья [27,0 K], добавлен 21.09.2017

  • Поняття – суспільство та свідомість. Структура та соціальні призначення суспільної свідомості. Її функції, носії та види. Свідомість як сфера людської духовності, яка включає світ думок. Суспільна свідомість як існування свідомості у суспільній формі.

    реферат [17,3 K], добавлен 09.03.2009

  • Зрада з біологічної точки зору. Основні причини прояву зрадництва. Поняття вірності та її залежності від моральних засад людини. Негативні сторони невірності. Приклади взаємодій двох суб'єктів на різних рівнях рефлексії. Категорія зради в Християнстві.

    реферат [16,3 K], добавлен 23.06.2014

  • Розгляд поняття цінностей, їх сутності та структури. Ознайомлення з особливостями процесу визначенням суб’єктом соціальної значущості речей чи явищ для його життя і діяльності. Загальна характеристика ціннісних орієнтацій людства на зламі тисячоліть.

    реферат [43,7 K], добавлен 26.02.2015

  • Антропологічний підхід у вивченні релігії Е. Тайлора: сутність примітивної релігії є анімізм. Проблеми примітивної релігії по Д. Фрезеру: магія і її співвідношення з релігією й наукою, тотемізм і соціальні аспекти ранніх вірувань, культ родючості.

    реферат [23,8 K], добавлен 24.02.2010

  • Причини формування пристрасті до руйнування у Ніцше. Його погляд на зовнішність людини. Надлюдина як вища стадія людства. Необхідність "привілейованої" вищої освіти. Переоцінка цінностей Ніцше. Його філософія щодо походження моралі. Гармонія добра і зла.

    реферат [28,3 K], добавлен 18.08.2009

  • Особливості філософії серед різних форм культури. Співвідношення філософії та ідеології, науки, релігії, мистецтва. Ведична релігія і брахманізм. Створення вчення про перевтілення душ. Процес переходу від міфологічно-релігійного світогляду до філософії.

    контрольная работа [91,7 K], добавлен 04.01.2014

  • Світогляд та його структура. Функції світобачення. Типи світоглядів. Центральна проблема світогляду. Функція тлумачення, розуміння світу. Оцінювальна (аксіологічна) функція. Міфологічний світогляд. Виникнення релігії. Міфологія, сила й істинність міфу.

    реферат [19,0 K], добавлен 09.10.2008

  • Предмет філософії. Функції філософії. Широкі світоглядні проблеми і водночас проблеми практичних дій, життя людини у світі завжди складали зміст головних філософських пошуків. Філософія - форма суспільної свідомості.

    реферат [18,9 K], добавлен 28.02.2007

  • Проблема культури в сучасній філософії. Вплив релігії на духовне життя суспільства. Роль релігії у визначенні ціннісної спрямованості цивілізації. Вплив релігійних вчень на світоглядні цінності сучасних цивілізацій. Релігійний культ і мистецтво.

    курсовая работа [38,6 K], добавлен 30.04.2008

  • Поняття, закономірності розвитку, важливі риси та головні носії суспільної свідомості. Суспільна та індивідуальна свідомість, їх єдність та різність. Структура суспільної свідомості: рівні, сфери, форми. Роль суспільної свідомості в історичному процесі.

    контрольная работа [34,9 K], добавлен 01.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.