Про природу естетичних цінностей: філософсько–аксіологічні погляди Л.Н. Столовича

Размещено на http://www.allbest.ru/

Про природу естетичних цінностей: філософсько-аксіологічні погляди Л.Н. Столовича

Невмержицька О.М.

аспірантка, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Україна, Київ

Анотація

Проведено аналіз природи естетичної цінності на основі праць філософа, визначного спеціаліста в сфері аксіології, естетики та історії філософії Леоніда Наумовича Столовича. В своїх основних працях філософ дає поняття сутності естетичної аксіології, описує її предмет, місце та критерії. Розглянуто основні аксіологічні категорії, такі як краса, добро, істина в їх взаємозв'язку і поєднанні в узагальнюючому понятті «цінність», де добро визначається як моральна цінність, істина - як пізнавальна, а краса як - естетична. Проаналізовано специфіку естетичної цінності, природу естетичного предмета, в якому вона реалізована. З'ясовано відмінності естетичної цінності від моральної та пізнавальної, особливості проблеми об'єктивності естетичної цінності та її автономності. Досліджено погляди філософа в питаннях категоріальної класифікації естетичних цінностей, оціночного характеру естетичного переживання, естетичного смаку та ідеалу.

Ключові слова: цінність, естетична цінність, добро, краса, істина.

В наш час, в епоху тотальної переоцінки «традиційних» цінностей, українське суспільство потребує допомоги знавців філософських наук у подоланні кризи зневіри та знаходженні такої системи цінностей, що допоможе вирішити проблему вибору правильної ціннісної орієнтації нашого суспільства.

Життєвий шлях кожної людини має свої особливі риси, однак пошук сенсу життя та процес ствердження у світі об'єднує всіх у необхідності знайти, зрозуміти і прийняти такі давно відомі цінності як істина, добро і краса. Ними визначаються сенс і мета існування людства в цілому а тому вони повинні бути ціннісними цілями і для кожної окремої особистості.

Ціннісні цілі та естетичні, моральні і теоретичні цінності, що лежать в їх основі, розкривають широкі світоглядні перспективи для людства. Суспільство починає цікавитися таким питанням як сенс людського життя, яке беззаперечно має естетично-ціннісний аспект, і в результаті загальний світогляд має можливість перетворення в естетичний.

В цьому випадку філософія повинна виконувати світоглядну функцію, адже вона постає в якості синтезуючого чинника науки, моралі та мистецтва.

Таким чином, актуальність проблеми та її правильна постановка має велике значення для підвищення світоглядно-культурного рівня нашого народу, правильності культуро-творчих процесів в державі, що обов'язково вплине на прийняття істинної естетично-ціннісної орієнтації.

Дослідження проблеми цінності бере свій початок ще в період античності. Однак, лише в минулому сторіччі почалася інтенсивна наукова робота в даному напрямі, та була створена наукова теорія цінності - «аксіологія».

Філософська думка Західної Європи щодо розуміння природи цінності розвиває два основних напрямки. У відповідності до першого - цінність як критерій здійснення потреб людини, її інтересів, бажань, надає цінність предметам і явищам, які цим потребам, інтересам і бажанням відповідають. Це, так званий, психологічний або суб'єктивістський напрямок, представниками якого є Дж. Сантаяна, А. Мейнонг. Представники другого напрямку намагаються знайти для розуміння природи цінності метафізичне пояснення, яке цілком відноситься і до естетичних теорій цінності. Це теорії З. Гуссерля, Р. Інгардена, Ф. Я. фон Ринтелена, Е. Гартмана, М. Шелера, М. Дюфрена і т.д.

В Радянському Союзі розробка аксіологічної проблематики тривалий час фактично була заборонена. «Представники панівної у СРСР версії марксистської філософії відкидали саме поняття цінності як «буржуазне» і вважали аксіологію ідеалістичним вченням» [1, с. 7]. Лише з початку 60-х років відбувся певний поступ: вийшла в світ книга професора В. П. Тугаринова «О ценностях жизни и культуры», в якій з позицій марксизму осмислювався сам факт існування цінності як специфічного явища, монографія В. Василенко «Ценность и оценка», збірник статей А. Харчева «Проблема ценностей в философии».

Такі відомі філософи як А. Буров, В. Ванслов виступали проти стверджень, щодо відмінності між мистецтвом і наукою лише у формі, а висунули тезу, згідно з якою мистецтво має естетичну сутність, яка носить ціннісний характер. Пізніше до них приєдналися й такі дослідники як Л. Столович, А. Гулига.

Лише в 1994 році вперше в нашій філософській літературі побачило світ дослідження з історії зародження і розвитку теорії цінності. Це книга Леоніда Наумовича Столовича «Краса. Добро. Істина. Нарис історії естетичної аксіології». Як зазначає М. С. Каган: «її зміст було направлено на вимогу видавництва в бік естетики, хоча, по суті справи, автор викладав розвиток аксіологічної думки в цілому» [1, с. 8].

Л. Н. Столович, відомий філософ, автор численних праць з аксіології, естетики та історії естетичної думки, постає як автор творчого дослідження безмежного світу прекрасного.

Тут доречно більш докладно зупинитись на поняттях тріади «краса, істина і добро». Жоден з помітних мислителів давнини не міг обійти питання: «Що є істина?», «Що є добро?» і «Що є краса?». І ці поняття тісно пов'язані між собою, хоча зв'язки між ними надзвичайно різноманітні. Істина тісно пов'язана з добром, а краса - з добром і істиною. Спільним знаменником для взаємовідносин між ними виступає поняття «цінність». Адже добро можна визначити як моральну цінність, істину - як цінність пізнавальну, а красу як - естетичну.

Ця тріада по різному обґрунтовувалася в різних вченнях. До цього триєдиного поняття зверталися і Лейбніц, і В. Соловйов, воно присутнє в багатьох аксіологічних вченнях XX століття і живе у філософській свідомості і до тепер. Підтвердженням цього є і праця Л.Н. Столовича, де він зазначив, що: «Ці три поняття пов'язані органічно, так що істина прекрасна і сповнена добра, добро істинно і прекрасно, а краса істинна і доброчесна» [2, с. 6].

У книзі «Краса. Добро. Істина. Нарис історії естетичної аксіології» на величезному всеохоплюючому матеріалі з історії філософської, етичної та естетичної думки Л.Н. Столович простежує виникнення і поступальний рух ідеї цінності, а особливо цінності естетичної. Автор вперше відтворює історію естетичної аксіології від її зародження до середини нашого століття. В цьому аспекті знайомі філософсько-естетичні явища постають у новому світлі. У даній роботі Л. Н. Столовичем зроблена спроба розкрити історичний розвиток аксіологічної естетики та естетичної аксіології в контексті аналізу співвідношення естетичних цінностей з цінностями іншого роду. Він вбачає в такому аспекті розгляду історико-аксіологічної проблематики важливість як і для загальної теорії цінностей, так і для естетики. Автор зазначає, що естетична цінність поза певної системи ціннісного ставлення в цілому взагалі не може бути зрозумілою. Також, світ цінностей був би неповний, якщо з нього вдалося б виключити естетичну цінність.

Дана робота має особливе значення, адже історичний та філософський досвід пошуків в цій сфері є дуже важливим для вирішення багатьох світоглядних проблем сучасності. Автор вирішив поставлене завдання в контексті аналізу досягнень світової філософсько-естетичної думки і прослідкував, як відбувалося осягнення загальнолюдської природи цінностей. Це співзвучно з головним імперативом наших днів - самоцінність людської особистості та пріоритет загальнолюдських цінностей в цілому.

В більш ранній роботі «Категорія прекрасного і суспільний ідеал» Л.Н. Столович на центральне місце ставить категорію прекрасного, яка виступає вузловою категорією естетики, адже, на думку автора, в ній перетинаються нитки всіх інших естетичних категорій і проблем.

В подальшому ця думка розвивається в праці «Філософія, Естетика, Сміх», в якій Л.Н. Столович ставить на центральне місце естетичні цінності серед інших видів цінностей, і наголошує на взаємопроникненні всіх цінностей в естетичну цінність. Це означає, що естетичний початок може бути присутнім у всіх основних видах людської діяльності. Відповідно, естетичні цінності можуть утворювати з іншими цінностями комплексні ціннісні світи: естетико-утилітарні, наприклад, мистецтво, дизайн, архітектура; естетико-пізнавальні, основним для яких є витончена формула, красивий експеримент; естетико-соціальні, де мається на увазі естетична значимість суспільних відносин; естетико-моральні, в яких визначальним є красива поведінка.

Також центральне місце естетичної цінності вказує на її синтетичну природу, бо вона включає в себе різноманітні суспільно-людські відносини і володіє комплексом різних значень [4, с. 192].

Автор зазначає, що між естетичною цінністю і цінностями іншого роду існує як єдність, так і діалектична протилежність. Фіксування тільки єдності естетичної цінності з іншими цінностями розчиняє її в них. Вона зводиться до матеріально-практичної, утилітарної цінності - краса стає користю, до моральної - краса стає добром, та до пізнавальної - краса стає істиною, або до релігійної цінності - краса стає святим.

Філософ наголошує на особливості форми естетичної цінності, що обумовлено самим її змістом, так як естетичні цінності утворюються «на перетині» різноманітних суспільно-людських відносин: взаємин суб'єкта та об'єкта пізнання і творчості, особистості і суспільства в їх комунікативних, моральних і соціальних зв'язках, людини і природи, людини і людства, що обумовлює не тільки комплексність значень естетичної цінності а й гранично широкий, загальнолюдський характер її значень. «Форма тому й відіграє таку роль в естетичній цінності, що тільки вона в своїй унікальності і неповторності здатна закарбувати неповторні й унікальні комплекси значень естетичної цінності, що становлять її зміст» [4, с. 194].

До проблеми прекрасного завжди прикута особлива увага дослідників, бо відбувається постійний процес пов'язаний як із розвитком самої краси, так із людською здатністю її переживання та сприйняття. Прекрасне у самому широкому сенсі являє собою категорію естетики, що відображає достойні вищої естетичної оцінки властивості людини та її творчої діяльності, суспільного життя, природи тощо.

При дослідженні категорії прекрасного автор намагається врахувати все різноманіття її аспектів: гносеологічний, семіотичний, соціологічний та аксіологічний, який цікавить нас особливо, адже в категорії прекрасного виражається ціннісне ставлення людини до світу. І хоча Л.Н. Столович в праці «Категорія прекрасного і суспільний ідеал» в якості предмета дослідження обирає соціологічний аспект категорії прекрасного в її історичному розвитку, реальність цього аспекту виявляється в зв'язку між розумінням прекрасного і соціальними ідеалами, що має сприяти науковій розробці категорії прекрасного і в той же час визначенню естетичної цінності різних соціальних ідеалів сучасності.

Філософ дає визначення естетичного ідеалу, і зазначає, що він існує у свідомості людини як образ належної краси і, «будучи вищим суб'єктивним критерієм естетичної оцінки, обумовлює спрямованість естетичного ставлення до дійсності у всіх його видах» [7, с. 8].

У роботі під назвою «Природа естетичної цінності» автор зазначає: «цінність, з нашої точки зору, - це лише особливий тип значущості предметів і явищ, не будь-яке, а саме людське значення» [3, с. 31]. Філософ стверджує, що естетичне ставлення людини є спочатку ціннісним, та для його розуміння необхідно залучення теоретико-ціннісного підходу. Сам об'єкт естетичного ставлення має ціннісний характер.

Естетичну цінність Л.Н. Столович бачить об'єктивною, тому що вона незалежно від людини включає існуючі природні якості явищ дійсності, а також, незалежно від свідомості і волі людини, існує взаємовідношення цих явищ з людиною і суспільством, взаємовідношення, що утворюється в процесі суспільно-історичної практики.

З об'єктивності цінності, визначеної в процесі суспільно-історичної практики, випливає різниця між цінністю і оцінкою. Остання є відображенням суб'єктивного ставлення до цінності. Тому вона може бути як істинною, якщо відповідає цінності, так і помилковою, якщо вона цінності не відповідає. Тільки при розрізненні понять «цінність» і «оцінка» може виникнути проблема істинності чи хибності суб'єктивних оцінок.

Естетична цінність містить в собі чуттєву реальність - це природні якості, які утворюють зовнішню форму предмета. До них належать: звучання цього предмета, його фактура, розмір, колір і т.д. Також природні якості притаманні і суспільним явищам, що є естетичними цінностями, і творам мистецтва - художнім цінностям. Естетична значимість самої людини, її дій і вчинків, суспільних відносин не існує поза матеріально-речових форм прояву цих дій, вчинків, відносин.

Що стосується естетичної цінності цілісних предметів і явищ, а не окремих властивостей і матеріалів, то і вона утворюється при узагальненні різних значень, які виникають у процесі конкретної взаємодії людини і цих предметів, явищ в ході суспільно-історичної практики. Під впливом багатьох факторів складається естетичне ставлення людей і до природних явищ. Тому навіть одне і те ж саме явище може отримати абсолютно протилежні естетичні характеристики.

Для того щоб відділити практичні цінності від естетичних, слід з' ясувати взаємовідношення естетичних і утилітарних цінностей. Утилітарна цінність - перший вид цінності, що історично виник в людському суспільстві. Її призначення в задоволенні матеріальних потреб людини. А тому естетична цінність, яка пізніше виникла на основі утилітарної, стає її діалектичною протилежністю, тому що вимагає безкорисливого ставлення і передбачає свободу від безпосередньої матеріальної потреби.

В свою чергу, єдність критеріїв естетичних та моральних цінностей визначає їх семантичний взаємозв'язок, тобто добре відповідає прекрасному, а зле - потворному. Але мова тут не йде про тотожність, тому що області етичного та естетичного лише перетинаються, а не збігаються. Саме тому моральні відносини не в повній мірі включаються в різні естетичні цінності.

Вдало характеризує основні види естетико-ціннісної орієнтації людини класифікація естетичних категорій, в основі якої лежить взаємовідношення ідеального і реального. Естетичне ставлення людини до дійсності передбачає оцінку явищ з висоти ідеалу, тому завдяки співвідношенню ідеалу і реальності можна розкрити основні типи естетичних явищ з точки зору суб'єкта сприйняття. Це все те, що він вважає прекрасним і потворним, піднесеним і низьким, трагічним і комічним.

Різниця між «красивим» і «прекрасним» уможливлює існування свого роду естетичного феномена: людина може бути красивою, але не прекрасною і може бути прекрасною, але не красивою.

Піднесене - це все те, що перевищує масштаб звичайних, співвідносних з людиною явищ і предметів. Воно не пригнічує, а підносить, створює прагнення до пізнання і освоєння світу, причетності до великої світобудови.

Що ж стосується потворного, то воно являє собою основний вид естетичної анти цінності, має різну інтенсивність свого прояву, від в значній мірі дуже потворного до просто «некрасивого».

Естетичний об'єкт може оцінюватися не тільки як прекрасний або потворний, але і як трагічний або комічний. Ці категорії утворюються на полюсах ціннісного об'єкта, вони є естетичними характеристиками суперечності між цінністю і анти цінністю, і виникають в полі напруги між ними. естетичний аксіологія столович моральний

У процесі естетичного розвитку людини виникає як несвідома етична установка - естетичним смак, так і цілком усвідомлювана система уявлень про те, якою має бути естетична цінність, і, насамперед, її основний вид - прекрасне. Естетичним ідеал - це і є система уявлень, образ належної естетичної цінності. Ідеал завжди є образ зразкового.

Термін «естетичний ідеал» не обов'язково говорить про належність до нього естетичної цінності. Під епітетом «естетичний» мається на увазі ідеал, включений у систему естетичного ставлення людини до дійсності. Хоча не рідко це відношення буває хибним замість істинного, перекрученим замість нормального. Естетична ж цінність ідеалу краси, насамперед, знаходиться в прямому зв'язку з його істинністю, з тим, наскільки правильно він відображає естетичні цінності дійсності.

Висновок. В наш час не існує майже жодної з галузей знання де б не оперували поняттям цінності і оцінки. Проте, аксіологія - наука про цінність, цінності, їх сутність і природу, на сьогоднішній день залишається одним з найменш досліджених філософських вчень.

Помітним і шанованим авторитетом в питаннях дослідження історії зародження і розвитку естетичної аксіології є Л.Н. Столович, основним поглядам якого на природу естетичних цінностей і присвячена ця стаття. Зокрема, в своїй найбільш відомій книзі «Краса. Добро. Істина. Нарис історії естетичної аксіології», він робить висновки, що значення «краси, істини і добра» тісно пов'язані між собою, і поєднуються в поняття «цінність», де добро визначається як моральна цінність, істина - як пізнавальна, а краса як - естетична. Особливе місце в працях філософ приділяє розробці питання естетичної аксіології та детально аналізує її поняття, сутність, предмет, місце та критерії.

Розглядаючи специфіку естетичної цінності виділяє поняття утилітарної і естетичної цінності, естетичної і моральної; класифікує їх на категорії; дає оціночний характер естетичного переживання, естетичного смаку і естетичного ідеалу.

Завершуючи свої міркування про естетичні цінності, хочеться ще раз наголосити на великій значущості досліджуваного питання для людини і суспільства. Цінність є людським надбанням, вона категоріальна характеристика його специфічної сутності. Адже саме система цінностей визначає цілі, а відтак через практичну діяльність реалізується в якість матеріального і духовного буття як конкретної особистості так і суспільства в цілому.

Список використаних джерел

1. Каган М. С. «Философская теория ценности». - С. Петербург: ТОО ТК «Цетрополис». - 205 с.

2. Столович Л. Н. Красота - Добро - Истина: Очерк истории эстетической аксиологии. - М.: Республика, 1994. - 464 с.

3. Столович Л. Н. Природа эстетической ценности. - М.: Политиздат, 1972. - 271 с.

4. Столович Л. Н. Философия, Эстетика, Смех. - С. Петербург: Тарту, 1999. - 384 с.

5. Столович Л. Н. История русской философии. Очерки. - М.: Республика, 2005. - 495 с.

6. Столович Л. Н. Философия красоты. - М.: Политиздат, 1978. - 118 с.

7. Столович Л. Н. Категория прекрасного и общественный идеал. - М.: Искусство, 1969. - 352 с.

Размещено на Allbest.ru