Діалектика сприйняття соціальної відповідальності у різні історичні епохи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Діалектика сприйняття соціальної відповідальності у різні історичні епохи

Ховрак І.В., кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів і кредиту

Анотація

У статті систематизовано основні підходи щодо сприйняття сутності категорії «соціальна відповідальність» у різні історичні епохи. Наведено витоки розуміння соціальної відповідальності у працях філософів Стародавнього світу. Обґрунтовано перехід від соціально-політичного та правового трактування до релігійного. Представлено особливості сприйняття соціальної відповідальності в період Нового часу. Особливу увагу приділено кардинальним змінам, що відбувались протягом ХХ - початку ХХІ ст.

Ключові слова: соціальна відповідальність, теоретичний базис концепції, історико-філософська ретроспектива.

Аннотация

В статье систематизированы основные подходы к восприятию сущности категории «социальная ответственность» в разные исторические эпохи. Приведены истоки понимания социальной ответственности в трудах философов Древнего мира. Обоснован переход от социально-политической и правовой трактовки к религиозной. Представлены особенности восприятия социальной ответственности в период Нового времени. Особое внимание уделено кардинальным изменениям, которые происходили на протяжении ХХ - начала ХХІ в.

Ключевые слова: социальная ответственность, теоретический базис концепции, историко-философская ретроспектива.

Annotation

The author systematized the main approaches to the perception of the essence of the category «social responsibility» in different historical periods. The origins of understanding the social responsibility in ancient philosophers' works were presented. The transition from the socio-political and legal interpretation to the religious was substantiated. Features of perception of social responsibility during the New time period were presented. Particular attention was paid to the fundamental changes that occurred during the ХХ-th century and the beginning of the ХХІ-th.

Keywords: social responsibility, theoretical basis of the concept, historical and philosophical retrospective.

Економічний розвиток суспільства переконливо свідчить про важливість реалізації концепції соціальної відповідальності: держави, бізнес-середовища та кожного громадянина. Уважається, що дана концепція створює стимули для інноваційного розвитку, державного протекціонізму, формування і реалізації стратегічної державної політики, розбудови та модернізації держави, інтеграції в цивілізований світ, покращання політичних та фінансових взаємин із іншими країнами. Саме тому за наявності деградаційних, безвідповідальних процесів у суспільстві, особливо в період корінних, якісних змін, значно актуалізуються теоретичні та практичні аспекти щодо визначення місця й значеннясоціальної відповідальності в системі цінностей. Однак на разі не відчувається відповідальності особистості за процеси життєзабезпечення, а також за відтворення безвідповідальних відносин у суспільстві. Тому вважаємо, що розбудова громадянського суспільства в Україні можлива лише за умови посилення соціальної відповідальності. соціальний філософ стародавній

Установлення сутності та ролі відповідальності у соціумі знаходиться у центрі уваги вчених різних галузей знань (від філософських та політологічних до економічних та соціологічних). Проблема соціальної відповідальності знайшла своє відображення у наукових працях ще за часів стародавніх цивілізацій, поступово розкриваючись у філософському, етичному, юридичному, екологічному, освітньому та соціальному аспектах. Відповідно, зазначена проблема має комплексний, міжгалузевий, суперечливий та складний характер. Це підтверджує і дослідження Г. Йонаса, експерта The Hastings Center [1, с. 50--58], в яких обґрунтовується неоднозначний вплив науково-технічного прогресу на розвиток сучасної цивілізації. З одного боку, науково-технічні досягнення підвищують якість життя, проте, з іншого боку, поглиблюються глобальні кризи людства, тому вчений доводить необхідність зміни системи цінностей, а також її етичних норм. При цьому Г. Йонас виділяє «вертикальну» (відповідальність сильних за слабких) та «горизонтальну» відповідальність (відповідальність групи особистостей за досягнення спільної мети).

Варто додати, що сучасні закордонні та вітчизняні вчені наводять ґрунтовні дослідження щодо сутності, проявів та напрямів підвищення соціальної відповідальності в різноманітних сферах людського буття. Однак для здійснення подальших досліджень у сфері соціальної відповідальності доцільно створити цілісне уявлення про поетапний розвиток концепції соціальної відповідальності у різні історичні епохи.

Мета статті полягає у систематизації основних підходів щодо сприйняття сутності категорії «соціальна відповідальність» у різні істо- ричніепохи.

Соціальна відповідальність пронизує всі сфери життєдіяльності суспільства, а також є складним поняттям, яке у різні історичні епохи сприймалась по-різному. Виразники економічної думки Стародавнього світу оперували поняттями моральності та відповідальності (табл. 1). Так, значення відповідальності розкрито у етико-соціальних та політичних працях Конфуція. Крім того, обґрунтована Конфуцієм етико-соціальна орієнтація з часом перетворилась на основний постулат конфуціанства, а також корелюється із етико-нормативними положеннями Біблії, Корану, ведичних гімнів та цілого ряду священних текстів інших релігій. Згодом німецький філософ І. Кант розвине даний постулат до рівня «золотого правила моральності» [7, с. 31].

Таблиця 1 Релігійне обґрунтування відповідальності

Філософи Стародавньої Греції започаткували розробку ідеї ідеальної держави, ідеального громадянина, соціальної справедливості та доброчесності. Відповідно, проблема відповідальності досліджувалась у різних аспектах: громадянина перед державою, держави перед громадянином та особистої відповідальності за вчинки. Так, наприклад, софісти вважали за необхідне визначення меж відповідальності та провини досконалої особи. Відповідальність співвідносилась із сутнісними вимірами людського буття, а також трактувалась як прояв доброчинності. Утім, відповідальність індивіда в часи античності не була обмежена соціально-політичними чинниками. Моральність та відповідальність людини поступово відокремлювались від громадянського та політичного життя, що поглиблювало розуміння відповідальності людини перед суспільством і перед власною совістю.

У період Середньовіччя значення та джерела відповідальності переосмислюються, відбувається перехід від соціально-політичного та правового її трактування до релігійного розуміння (табл. 2).

Таблиця 2 Обґрунтування відповідальності у період Стародавнього світу

Ідея відповідальності обґрунтовувалась гріховністю людини від народження, відповідно до Нового Заповіту. У цілому усвідомлення наслідків діяльності або бездіяльності є ознакою відповідального громадянина, здатного передбачати події та бути далекоглядним.

Посилення ідеї персональної відповідальності відбувається в період Нового часу, що пов'язане зі зміщенням проблеми відповідальності з морально-етичної площини в соціальну, де суб'єкт відносин має бути відповідальним перед суспільством загалом (табл. 3). Однак філософи та економісти підходили неоднозначно до трактування відповідальності. Проте відбулось започаткування дослідження саме соціальної відповідальності. Так, у працях класиків політичної економії виявляються передумови концепції соціальної відповідальності бізнесу та наводиться значущість етичного чинника в економіці. Однак принцип соціальної справедливості залишився на рівні припущень.

Таблиця 3 Обґрунтування соціальної відповідальності в період Нового часу

Уважається, що найбільш наближене до сучасного розуміння значення соціальної відповідальності вперше обґрунтовано французькими матеріалістами. Так, К. Гельвеций, П. Гольбах, Д. Дідро, М. Кондорсе, Ж. Ламетри наголошували на необхідності забезпечення відповідальності суспільства перед громадянами [13, с. 135]. У подальшому, протягом XIX і на початку XX ст., розуміння важливості збереження балансу інтересів різних груп у суспільстві простежується у працях відомих вчених.

Теоретичний базис концепції соціальної відповідальності було остаточно сформовано у першій половині та у середині ХХ ст. унаслідок загострення суперечностей різних соціальних груп та зростаючої нестабільності, що актуалізувало сферу дотримання суспільного інтересу. Концепція отримала наукове підґрунтя та методологічний апарат (табл. 4). Однак розуміння соціальної відповідальності все ще характеризувалось плюралістичним підходом.

Таблиця 4 Витоки концепції соціальної відповідальності

Концепція соціальної відповідальності значно поглибилась протягом 70--80-х років ХХ ст. (табл. 5). Цьому посприяла макроекономічна нестабільність, підвищення рівня безробіття, політична нестабільність, екологічні катастрофи, інформаційна експансія тощо.

Таблиця 5 Поглиблення концепції соціальної відповідальності

Сучасне тлумачення та розуміння сутності соціальної відповідальності підлягає постійному дискусійному осмисленню та інноваційному коригуванню. Однак відбулось розуміння можливості вирішення найгостріших проблем суспільних відносин за умови посилення соціальної відповідальності. Відповідно, її суспільне значення стає все більш очевидним і актуальним. При цьому нормативне бачення даної концепції змінюється на практично-прагматичне.

Висновки

У цілому дослідження сутності соціальної відповідальності в історико-філософській ретроспективі дозволяє стверджувати, що проблема соціальної відповідальності все більше актуалізується при наближенні до нашого часу, вона присутня у будь-якій сфері життєдіяльності людини і тим самим набуває важливого, навіть визначального значення. При цьому різноманітне трактування поняття «соціальна відповідальність» породжується відмінностями у розвитку історичних, культурологічних, політичних та соціальних відмінностей різних країн світу, значними географічними розбіжностями у сферах прояву, об'єктах, суб'єктах та заходах. Також в умовах відсутності співвідповідальності у діяльності громадян, компаній та країн простежуються відчуженість, егоцентризм, орієнтація на власну вигоду, що і є причиною сучасних криз. Саме для формування співвідповідальності, за якої людство усвідомить себе єдиним суб'єктом діяльності, першочерговим є розвиток та поширення концепції соціальної відповідальності. Адже соціальна відповідальність здатна надати переваги для усіх суб'єктів суспільних відносин: для бізнес-середовища (реалізація соціальних ініціатив приносить економічних ефект у першу чергу у вигляді підвищення вартості та впізнаваності бренду), для країни (ефективна, прозора та відповідальна робота державних інституцій дозволить підвищити рівень довіри до влади, встановити соціально-економічну та політичну стабільність), для окремих громадян (підвищення рівня соціальної захищеності та особистісний розвиток). Тому концепція соціальної відповідальності має бути невід'ємною складовою самосвідомості суспільства.

Бібліографічний список

1. Йонас Г Принцип ответственности. Опыт этики для технологической цивилизации / Г. Йонас. - М.: Айрис-пресс, 2004. - 480 с.

2. Аристотель. - Сочинения: в 4-х т / Аристотель. - М.: Мысль, 1984. - Т 4. - С. 105.

3. Конфуцианское «Четверокнижие» («Сы Шу») / Пер. с кит. и коммент. А.И. Кобзева и др. - М.: Вост. лит., 2004. - 431 с.

4. Материалисты Древней Греции. Собрание текстов Гераклита, Демокрита и Эпикура / Общ. ред. М.А. Дынника. - М.: Госполитиздат, 1955. - 239 с.

5. Платон. Держава / Платон: - К.: Основа, 2005. - 355 с.

6. Watson J. S. Xenophon's Minor Works. - London: Henry G. Bohn, 1857. - 384 р.

7. Андрущенко В.П. Сучасна соціальна філософія / В.П. Андрущенко, М.І. Михальченко. - К.: Генеза, 1996. - 367 с.

8. Абеляр П. Этика, или Познай самого себя: Теологические трактаты / П. Абеляр. - М.: Прогресс, 1995. - 310 с.

9. Баумейстер А. Європейський словник філософій: лексикон неперекладностей / А. Баумейстер - К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2011. - 497 с.

10. Кант И. Критика чистого разума / И. Кант; пер. с нем. Н.О. Лосского. - М.: Мысль, 1994. - 591 с.

11. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогообложения / Д. Рикардо // Сочинения. - М.: Госполитиздат, 1955. - Т 1.

12. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит. - М.: Соцэкгиз, 1962. - С. 331.

13. Гольбах П. Священная зараза, или Естественная история суеверия / П. Гольбах // Политология: [хрестоматия]; сост. проф. М. Василик. - М.: Гардарики, 2000. - 369 с.

14. Козловски П. Социальное рыночное хозяйство: Социальное уравновешивание капитализма и всеобщность экономического порядка. О концепции Альфреда Мюл- лера-Армака / П. Козловски. - СПб., 1999. - С. 77.

15. Найт Ф.Х. Этика конкуренции / Ф.Х. Найт. - М.: ЭКОМ Паблишерз, 2009. - 608 с.

16. Эрхард Л. Благосостояние для всех / Л. Эрхард; пер. с нем. - М.: Дело, 2001. - 352 с.

17. Levitt T The Dangers of Social Responsibility // Harvard Business Review. - 1958. - Vol. 36. - № 5. - P. 41-50.

18. Апель К.-О. Дискурсивна етика як політична етика відповідальності у ситуації сучасного світу / К.-О. Апель // Комунікативна практична філософія. - К.: Лібра, 1998. - С. 395-412.

19. Бьолер Д. Ідея та обов'язковість відповідальності за майбутнє / Д. Бьолер // Філософська думка. - 2007. - № 3. - С. 81-99.

20. Майер-Абіх К.М. Повстання на захист природи. Від довкілля до спільносвіту / К.М. Майер-Абіх; пер. з нім., післямова, примітки А. Єрмоленка - К.: Лібра, 2004. - 196 с.

21. Рих А. Хозяйственная этика / А. Рих. - М.: Посев, 1996. - 810 с.

22. Ролз Дж. Теория справедливости / Дж. Ролз. - Новосибирск: Новосиб. ун-т, 1995. - 535 с.

23. Рубінштейн С.Л. Про мислення і шляхи його дослідження / С.Л. Рубінштейн. - М.: Мысль, 1958. - 263 с.

24. Українське суспільство 1992-2009. Динаміка соціальних змін / За ред. В. Ворони, М. Шульги. - К.: Ін-т соціології НАН України, 2009. - 560 с.

25. Хейне П. Экономический образ мышления / П. Хейне; пер. с англ. 5-го изд. - М.: Новости, 1991. - 704 с.

26. Carroll A. A. Three-Dimentional Conceptual Model of Corporate Performance / A. A. Carroll // Academy of Management Review. - 1979. - Vol. 4. - № 4. - P. 497-505.

Размещено на Allbest.ru