Управління проектами як нова філософія проектного інноваційного мислення у добу глобалізації та інформаційного суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління проектами як нова філософія проектного інноваційного мислення у добу глобалізації та інформаційного суспільства

Гречка Ю.Є.

Нікітенко К.Г.

В статье представлены новые концептуальные измерения управления проектами, которые базируются на проектном мышлении, когнитивном познании исследуемых предметов, проектной методологии, которая основывается на культуротворчестве и требует проектного мышления. Цель исследования исследовать проектное мышление эпохи глобализации и развития информационного общества в управлении проектами как одной из самых творческих профессий. Доказать, что управление проектами требует формирования проектной культуры, в основе которой инновационные основания общества. Задачи исследования раскрыть сущность и значение новой философии проектного мышления, которая требует креативной личности, которая стремится перестроить этот мир в соответствии с законами гармонии красоты на основе конструктивно-проектной методологии. Проектное мышление как основа конструктивности и нновационности развивает культуротворческие процессы, направленные на преобразование мира и удовлетворение потребностей человека. Методология методология конструктивизма, направленная на переобустройство и познание этого мира. Вывод формирование концепции проектного мышления дает возможность на основе проектного сознания и мировоззрения объяснить инновационные механизмы управления проектами.

Ключевые слова: управление проектами, проектное инновационное мышление, конструктивно-проектная методология, культуротворчество, креативная личность.

Annotation

The paper presents new conceptual dimensions of project management, based on innovative thinking, cognitive knowledge of the studied subjects of project methodology based on project needs and cultural and creative thinking. The aim is to explore design thinking of era of globalization and development of information society in project management as one of the most creative professions. To prove that project management requires the formation of project culture based on the innovative principles of society. Objectives of research are to reveal the essence and importance of the new philosophy of project thinking, which requires a creative individual who seeks to rebuild the world according to the laws of harmony, beauty and design-based project methodology. Project thinking as the basis of innovation and culture-developing processes are aimed at transforming the world and human needs. Used methodology constructive methodology is aimed at restructuring and knowledge of the world. Conclusion is forming of a concept of project thinking, which enables project-based consciousness and philosophy to explain the innovative tools of project management.

Keywords: project management, project innovative thinking, project -design methodology, creative personality

Актуальність дослідження управління проектами як нова філософія проектного інноваційного мислення у добу глобалізації та інформаційного суспільства набуває все більшої ваги, так як сучасна епоха інформаційного суспільства та глобалізації вимагає розвитку конструктивно-перетворюючої методології, направленої на формування проектного мислення. Мета даного дослідження сформувати методологію культуротворчості, що може розкрити сутність управління проектами, в основі якого креативний підхід як самий продуктивний та ефективний. Креативний підхід до управління проектами це здатність людини здійснювати перетворюючу діяльність, результатом якої є створення нових матеріальних та духовних цінностей, оригінальних форм спілкування і поведінки, нестандартних образів та унікальних знань. Креативний підхід до управління проектами це продуктивна форма існування людини в інформаційному світі в умовах глобалізації, яка зумовлена прагненням людини виходити за особисті межі, поширювати сферу своєї діяльності, переборювати межі вимог ситуації, внутрішні та зовнішні обмеження діяльності. Креативний підхід до управління проектами означає процесуальний, динамічний характер діяльної людини з перетворення буття, використовуючи різноманітні моделі управління проектами у самих різноманітних формах.

Аналіз літератури. Для нашого дослідження актуальними є роботи таких дослідників, як М.Разу, В.Воропаєв, В.Шапіро, С.Тітов, Д..Міхєєв; ситуаційний підхід до проектного управління розроблений у працях А.Шенхара, Д.Двіра та інших; питання управління високотехнологічними проектами і програмами досліджені у роботах Р.Арчібальда; теорія і практика управління інноваційними проектами викладена у працях С.Бабаскіна, М.Круглова, В.Первушіна; методи, що застосовуються для оцінки і аналізу ІТ-проектів, повноцінно розкриваються у роботах Р.Брейлі, С.Майерса, М.Лімітовського; практику застосування різних методів оцінки та аналізу ІТ-технологій знаходимо у роботах К.Пірлсона, К.Сондерса, К.Міліса, Р.Меркена та інших; проблемам оцінки ефективності інформаційних технологій та інформаційно-технологічних проектів присвячені роботи Л.Вілкока, С.Лестера, П.Вейла і А.Сінана. Аналіз літератури засвідчив, що існуючі дослідження характеризуються наступними обставинами: 1) при розгляді методів оцінки та аналізу проектів не враховується специфіка не тільки інформаційно-технологічних проектів, але й інноваційних проектів взагалі; 2) у теорії домінує намагання до використання традиційного інструментарію оцінки та аналізу інвестиційних проектів у контексті інноваційної діяльності; 3) дослідження не зачіпають реальної практики управління інноваційними проектами і не намагаються віднайти проблеми у використанні традиційного фінансово-орієнтованого інструментарію оцінки та аналізу ІТ-проектів; 4) методи, що використовуються для аналізу дизайн-проектів, проаналізовані в позитивних тонах, без обмежень і недоліків. Прирощення наукового знання в обґрунтуванні інноваційно-інвестиційної природи ІТ-проектів і недостатньому використанні лише традиційних фінансово-орієнтованих методів оцінки та аналізу даних проектів. На основі ситуаційного підходу до управління проектами слід використовувати принципи підвищення адаптивності методів оцінки та аналізу ІТ-проектів. Суть даних пропозицій зводиться до виділення чотирьох типів ІТпроектів: 1) транзакційні проекти; 2) проекти інформаційних систем; 3) стратегічні проекти; 4) інфраструктурні проекти та визначення результатів даних проектів.

Мета дослідження дослідити проектне мислення доби глобалізації та розвитку інформаційного суспільства в управлінні проектами як однієї з самих творчих професій; довести, що управління проектами вимагає формування проектної культури, в основі якої інноваційні засади суспільства.

Задачі дослідження:

- розробити нові концептуальні виміри управління проектами, що базуються на проектному мисленні, когнітивному пізнанні досліджуваних предметів, проектній методології, що базується на культуротворчості та потребує конструктивної методології;

- обґрунтувати сутність і значення конструктивної методології як методології культуротворчості для проектного мислення і менеджменту.

Дослідження методології управління проектами як соціального і культурного феномена включає культурно-семіотичний підхід, що направлений на пояснення семіосфери як вираження соціокультурного простору управління проектами, що дозволяє проаналізувати управління проектами як конструювання простору культурних смислів. З точки зору культурно-семіотичного підходу для аналізу Ю. Лотманом використовується поняття семіосфери, яка розуміється як властивий даній культурі семіотичний простір. Семіосфера, у свою чергу, створює можливість комунікації і появи нової інформації, що розглядається у певному просторі-часу, тобто хронотопі. Семіосфера, культура і текст пов'язані між собою складнішим чином, культура управління проектами може бути прочитана як текст. Текст набуває здатність смислопородження, створюючи просторовий образ проекту. У цьому смислі культура і текст занурені в семіосферу управління проектами і породжувані нею. Культура це частина семіосфери, а роль хронотопу тут є смислоутворюючою і інтегруючою.

В основі розвитку управлінням проектами лежить перетворююча діяльність щодо удосконалення продуктів і результатів проектної діяльності. Штучно створені людиною предметні явища називають артефактами (від лат. arteштучний і factus зроблений), які слід розглядати як специфічну одиницю, що характеризує цей світ буття у проекції оригінальних ідей, за допомогою яких можна репрезентувати диференціальні об'єкти управління проектами. Аналіз артефактів допомагає розглянути управління проектами в його соціальному вимірі, дати пояснення людиновимірному характеру проектної діяльності. Об'єктивовані соціокультурні форми виявлення проектної діяльності це матеріалізовані і втілені у дійсність ідеали, міфи і метафори, які виражають відтінки смислового культурного змісту управління проектами, акцентують увагу на тому чи іншому аспекті присвоєння чи відчуження смислу проектної діяльності, детермінованої людиновимірним (гуманним) відношенням до перетворення дійсності.

Проектна діяльність як духовно-практичний чинник перетворення дійсності через проектну діяльність сприяє тому, що людина віддана красі, сприяє перетворенню буття. Проекти постійно оточують людину, підкоряють її, перетворюють все, що впродовж тисячоліть вона здобула в галузі праці, життя, мислення, символіки, побуту. Під впливом проектної творчості та проектної діяльності посилюється соціальний динамізм, що являє собою головне джерело проектної свідомості, мислення, культури. В контексті історично-філософського дискурсу основою проекту як категорії соціальної філософії є гармонія. Гармонічність того чи іншого об'єкта проектної діяльності виступає не просто як його організованість, що є спротивом хаосу, а мислиться іманентною об'єкту закономірністю, виявленням якої і виступає феномен гармонії. Гармонія в управлінні проектами поєднує різноманітні складові світу проектної творчості: соціоморфні, натурморфні, техноморфні, антропоморфні аспекти проекту, які перехрещуються в його образі, іміджі, ідеалі. Потреба у соціально-філософському аналізі управління проектами як цінності зумовлюється тим, що проектна діяльність культивує впливову ціннісну символіку, особливу наукову мову, новий світоглядний інтер'єр, своєрідну “аналітику”. Поняття управління проектами та проектної творчості як цінності фіксує якісну характеристику стилю життя людини, істотну своєрідність історично конкретних форм цієї життєдіяльності на різних етапах історичного розвитку, в межах певних епох, етнічних та національних спільнот. Поняття управління проектами характеризує особливості свідомості, поведінки, діяльності у конкретних сферах життя суспільства, тому проектна творчість виступає конкретним мотивом діяльності і визначає її цілі та спосіб їх досягнення. Кожен світ проектної творчості це деяка виокремлена цілісна реальність, а цілісність має бути певною мірою самозавершеною. Цінності проектної творчості відмінні між собою за своїм статусом і рівнем свого функціонування в людському бутті. Універсальною цінністю є, наприклад, краса, яка надає естетичний вимір світу проектній діяльності, яка своїм обов'язковим моментом має вільний вияв досконалості.

Цінності проектної діяльності це ті компоненти культури, цивілізації, соціуму, які, поряд з нормами, ідеалами, еталонами, залежать від соціальної активності індивідів в соціумі, здійснюються в креативних актах соціально-культурного буття, слугують аксіологічно-модальним критерієм. Цінності проектної творчості дають можливість індивідам встановлювати фундаментальні відмінності між предметами об'єктами світу соціуму природи культури і, таким чином, утверджувати цінніснозначиме і прагматичне. управління проектний мислення інформаційний

На нашу думку, в сучасних умовах конкурентоспроможності зростає роль і значення управління проектами щодо перетворюючої діяльності великих ареалів у зв'язку зі зростанням вирішення проблем управління проектами.. В той же час загострюється конкурентна боротьба між проектами, які конкурують не тільки на внутрішньому ринку територій, але й на міжнародному ринку геопродуктів. Ці та інші обставини актуалізують проблеми управління іміджем проекту як фактором його конкурентоспроможності, розвитку науково обґрунтованих стратегій розвитку управління проектами великих культурних просторів, стратегій формування інвестиційної привабливості проекту. Вони повинні враховувати ресурсний потенціал і різноманітне зовнішнє середовище, що визначає інтенсивність конкуренції проектів. Конкуренція проектів може проявлятися в наступних напрямках: 1) життєзабезпечення (створення сучасної інфраструктури проекту); 2) залучення внутрішніх та іноземних інвестицій; 3) збереження наявних виробничих потужностей; 4) комунальні послуги та послуги громадського сектору; 5) використання інформаційно-комунікативних технологій; 6) відповідальне та ефективне міське управління. Конкурентоспроможність проектів залежить також від їх величини. Для великих проектів характерна висока концентрація економічних, фінансових і людських ресурсів. Цей значний ресурсний потенціал дозволяє найбільшим проектам більш оперативно вирішувати виникаючі проблеми, а також розробляти та успішно реалізувати стратегію соціально-економічного розвитку. У ситуації, коли проект виявляється неконкурентоспроможним, він не може піти з ринку і припинити своє існування як неконкурентна компанія. У разі неконкурентоспроможності проекту відбувається погіршення добробуту індивіда, умов ведення бізнесу, скорочення зайнятості, тому поняття «конкурентоспроможність проекту» наближається за змістом до поняття «сталий розвиток». Конкурентоспроможність включає в себе економічні ресурси, соціальну та економічну інфраструктури, а також якість та ефективність управління соціально-економічними процесами в управлінні проектами.

Методологія і засоби менеджменту проектів використовується в усіх сферах цілеспрямованої і проектно-орієнтованої діяльності, у тому числі і в державному управлінні різних країн. В останні роки уряди таких країн, як США, Німеччина, Японія, Франція все більше і більше використовують у своїй діяльності методи і засоби менеджменту проектів. Так, наприклад, практично кожний чиновник уряду США використовує на своєму персональному комп'ютері програмні засоби менеджменту у складі набору стандартних пакетів і програм. Ці засоби активно застосовуються не тільки для управління центральними проектами, але і для здійснення управлінських функцій всередині урядового апарату. Менеджмент проектів сьогодні є одним з найважливіших механізмів ринкової економіки і в багатьох країнах він використовується практично в усіх проектах. Так, в Японії, згідно з даними японської асоціації менеджмент проектів і всі інвестиційно-будівельні проекти оцінюються і реалізуються за допомогою технологій менеджменту проектів, в Україні їх не менше 1-2%. Згідно з даними Міжнародної асоціації менеджменту проектами (МП), використання сучасної методології та інструментарію менеджменту проектів дозволяє заощадити 20-30% часу і біля 15-20% засобів, що витрачаються на здійснення проектів і програм. В Україні, де організаційна система і методи менеджменту є значно слабшими, чим на Заході, ефект від упровадження менеджменту проектів і програм сприятиме підвищенню ефективності використання даного ресурсу, який в перспективі буде більш суттєвим.

Підвищення ролі ефективності мережевих проектів. В умовах ринкових економічних відносин зростає роль ефективних мережевих проектів, що використовуються менеджерами, економістами, фінансистами, політиками, вченими, інженерами та іншими спеціалістами у всіх сферах суспільної і виробничої діяльності. Про це свідчить поява великої кількості програмних продуктів щодо сітьового планування та управління (СПУ), найбільш відомі для користувача: Microsoft Project, Project Expert, Time Line, Project Management Software, Primavera Project Planner, Галактика, ПроектМенеджмент та інші. Будь-яка діяльність має певну структуру, яка може бути представлена у вигляді графа, тобто частково упорядкованої більшості окремих операцій робіт. Використання обчислювальної техніки сприяє розвитку сфери застосування складних мережевих графіків, що відрізняються великою кількістю робіт чи їх складними взаємозв'язками. У класичному мережевому плануванні часто велика операція, у свою чергу, є комплексом робіт, що створюють підмережу. При цьому складні проекти розглядаються у вигляді суперпозицій більш простих проектівоперацій. Перехід від аналізу «вузьких міст» до процесу прийняття рішень викликає якісне ускладнення заміну простої імітаційної схеми виробництва її оптимізаційною моделлю.

Конструктивна методологія набула найбільш розвинутих форм саме в управлінні проектами у вигляді проектно-конструктивної діяльності. Мета конструктивної методології не тільки регламентувати наукове пізнання для отримання істинного знання, але й будувати новий об'єкт, який задовольняв би потреби людини. Мета конструктивної методології отримання інновацій задля потреб людини і вона підходить саме для проектної діяльності., так як базується на проектуванні, конструюванні об'єкта. Інструментальна модель об'єкта, яку ми використовуємо як когнітивний артефакт, включає в себе концептуальну (пояснюючу) ідеальну модель, що знімається поняттям «проектування». На нашу думку, ідеальна і проектувальна модель взаємодоповнюють одна одну і зливаються в конструктивній методології, яка поєднує теорію і практику. У подальшому будемо більш розрізняти і використовувати ці два види методологій, які виступають методологією інноваційного розвитку. Мета конструктивної методології регламентація процесу культуротворчості для отримання новацій як способу засвоєння світу та задоволення потреб людини. Поняття конструктивна методологія використовується для того, щоб диференціювати методологію у сфері пізнання і проектування. Конструктивна методологія це методологія творчої діяльності, яка базується на проектуванні, конструюванні свого об'єкта і передбачає некласичну раціональність, у якій суб'єкт конструює об'єкт. Основою конструктивної методології є модель і процес її побудови. Модель розглядається як когнітивний артефакт і включає в себе концептуальну (пояснюючу) та інструментальну (передписуючу) складові. Модель як проект включає в себе не тільки відображення чи копію деякого стану справ, але й репрезентацію майбутньої практики.

Концептуальна модель будується як понятійна сітка відносин на сонові понять, що виражають їх гносеологічне призначення, шляхом формулювання проблеми та способів її вирішення. Дана система понять виступає у якості теоретичного пояснення інструментальної моделі, постільки від ідеальної моделі ми повинні перейти до вирішення проблем у конкретні історико-культурній сфері.

Інструментальна модель виступає як додаткова до концептуальної і представляє собою систему конкретних процедур діяльності щодо переходу від сущого до должного. Саме тому концептуальна модель є теоретичним обґрунтуванням інструментальної моделі, що дозволяє реконструювати різні духовно-практичні проблеми з позицій конструктивно-проектного підходу.

Таким чином, конструктивна методологія це методологія, що синтезує теорію і практику: здійснює теоретичне бачення майбутніх перетворень; 2) здійснює теоретичне забезпечення практичної діяльності, пояснює механізми проектування як культуро творчості. Конструктивна методологія має у якості свого об'єкта аналізу і наступної регламентації не просто пізнавальну діяльність, але й всі інші форми культури як способи освоєння людиною світу. Мета конструктивної методології регламентація процесу культуротворчості для отримання новацій як способу освоєння світу і задоволення потреб людини. Введення поняття конструктивної методології дозволяє пояснити механізми інноваційного розвитку як проектування. Найбільше застосування конструктивна методологія отримала у розвитку техніки і технологій у вигляді методології проектно-конструктивної діяльності. Поняття «конструктивної методології» вводиться для того, щоб регламентувати методологію у сфері пізнання і проектування. Конструктивна методологія це методологія творчої діяльності, яка базується на проектуванні, конструюванні свого об'єкта і передбачає некласичну раціональність, у якій суб'єкт конструює об'єкт.

Сфера дії конструктивної методології створення культурних артефактів, культуротворчість, а її основний метод моделювання. Модель розглядається розширено як когнітивний артефакт проект як опис деякого стану справ, як репрезентація майбутньої практики. Конструктивна методологія відрізняється від класичної, пізнавальної тим, що об'єкт конструктивної методології розглядається розширено як така практика, що відображає не тільки пізнавальну, але й перетворюючу, творчу, культуротворчу діяльність. На відміну від класичної, конструктивна методологія представляє собою більш глибоку рефлексію, так як аналізує не тільки засоби, але й цілі пізнання. Конструктивна методологія дозволяє регламентувати перетворення дійсності. У результаті культуротворчості створюються артефакти матеріальної і духовної культури, а також змінюється сама людина. За рахунок категорій культуротворчості та новацій вдається розширити ареал застосування конструктивної методології, яка включає в себе перетворення в усіх сферах людської діяльності, починаючи з інженерно-конструктивного процесу і закінчуючи економічними, юридичними, психологічними. Завдяки введенню концепту «конструктивна методологія» вдається поєднати синтез теорії і практики у вигляді концептуальної та інструментальної моделей, в яких репрезентується культуротворчість.

Список використаних джерел

1. Базалук О. Формування образу людини майбутнього як стратегічна мета філософії освіти / О. Базалук // Освіта і управління 2010. Т. 13. № 2/3 С.49-55.

2. Базалук О.А. Философия образования. Формирование личности планетарно-космического типа / Олег Базалук / Русский космизм: прошлое, настоящее и будущее: материалы Международной научно-практической конференции. Орёл : Издательство ООО «Модуль-К», 2011. С.169-185.

3. Бех Ю.В. Філософія управління соціальними системами: монографія / Ю.В.Бех; К.: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2012. 623 с.

4. Бех В. П. Человек и Вселенная: когнитивньшй аналіз: Монография. 2-е изд. доп. Запорожье : Просвіта, 2007. 148 с.

5. Білогур В.Є. Формування концепції цілісної особистості: теоретико-методологічні виміри / Білогур В.Є. // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: [зб. наук. пр.] Запоріжжя : Вид-во ЗДІА, 2014.№59. С.192-203.

6. Воронкова В.Г. Формування інформаційної культури особистості як умова успішної адаптації людини до життя в інформаційному суспільстві [Текст ] / В. Г. Воронкова // Гілея: науковий вісник: зб. наук. праць. К. : Вид-во УАН ТОВ «НВП» «ВІР», 2014. Вип. № 86 (7). С. 198 203.

7. Воронкова В. Г., Куцепал С. В. Яким бути спеціалісту інформаційного суспільства та епохи Інтернету: концептуалізація та тенденції [Текст] / В. Г. Воронкова, С. В. Куцепал // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: збірник наукових праць. Запоріжжя: ЗДІА, 2015. № 63. С.16 24.

8. Воронкова В.Г. Формирование нового мировоззерния, нового человека, нового общества будущего / В.Г.Воронкова / Антропологічні виміри філософських досліджень: Дніпропетровськ, 2013.-№ 3.С.79-80.

9. Воронкова В.Г., Максименюк М.Ю. Саморозгортання організації як складної ієрархічної системи в умовах стохастичності інформаційного суспільства / В.Г.Воронкова, М.Ю.Максименюк // К : «Видавництво «Гілея», 2016. Вип.111.С. 143 148.

10. Максименюк М. Ю. Філософські засади публічного адміністрування / М.Ю.Максименюк // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: збірник наукових праць. Запоріжжя: ЗДІА, 2015. № 61 С.207 226.

11. Максименюк М. Ю. Концепція стратегічного менеджменту: теоретико-праксеологічні засади / М.Ю.Максименюк // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: збірник наукових праць. Запоріжжя: ЗДІА, 2015. № 62 С. 147 157.

12. Максименюк М.Ю. , Нікітенко В.О. Інформаційно-комунікативне суспільство як різновид складної соціальної системи і взаємодії / М.Ю.Максименюк, В.О.Нікітенко // // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: [зб.наук.пр.] Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2016.випуск №66. С. 266-278.

13. Нікітенко В. О. Сучасна геокультура як геокультурний феномен / В. О. Нікітенко // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії : [зб. наук. пр.]. Запоріжжя : Вид во ЗДІА, 2013. № 53. С. 261 270.

14. Нікітенко В. О. Геокультурні цінності в умовах сучасного світового розвитку : соціально-філософський вимір / В. О. Нікітенко // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії : [зб. наук. пр. ]. Запоріжжя : Вид-во ЗДІА, 2013.№ 54. С. 266 280.

15. Нікітенко В. О. Проблемне поле геокультурного феномену : наукові підходи / В. О. Нікітенко // Гілея (науковий вісник): зб. наук.пр.К. : Вид во УАН ТОВ «НВП» «ВІР». 2013. Вип.71. С.500 504.

16. Нікітенко В. О. Загальнолюдські цінності як геоцінності планетарного масштабу: антропологічний вимір / В. О. Нікітенко // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії : [зб. наук. пр.]. Запоріжжя : Вид-во ЗДІА, 2013, № 55. С. 139 146.

17. Нікітенко В.О. Філософські засади комунікативних технологій у розвитку туристичного бізнесу в умовах інформаційного суспільства і глобалізації/ В.О.Нікітенко // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії» : збірник наукових праць / За ред. В. Г. Воронкової. Вип. 68. Запоріжжя, РВВ ЗДІА, 2017. С. 89-97.

Размещено на Allbest.ru