Ієрархічна структура рівнів порядку розвитку науки в динамічній науковій картині світу знань: приклад фрактала України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ієрархічна структура рівнів порядку розвитку науки в динамічній науковій картині світу знань : приклад фрактала України

проф. Мараховський Л.Ф.

В статті на прикладі фракталу України розглянуто ієрархічну структуру рівнів порядку розвитку науки в динамічній науковій картині світу знань. Фрактальна структура пояснює самоподібність формування наукового пізнання. Новизною роботи є вперше застосована і апробована в часі теорія опису фізичних природних явищ. Матеріал є результатом дисертаційних досліджень

Ключові слова: фрактал, ієрархія, структура, порядок, розвиток, наука, динамічна наукова картина світу знань.

In the article on an example the hierarchical structure of levels of order of development of science is considered the fractal of Ukraine in the dynamic scientific picture of the world of knowledges. A fractal structure explains self similarity of forming of scientific cognition. The novelty of work is first application of the theory of description of the physical natural phenomena approved in time for explanation of the physical phenomena of other nature.

Keywords: fractal, hierarchy, structure, order, development, science, dynamic scientific picture of the world of knowledges.

Постановка проблеми і зв'язок її з важливими науковими завданнями. Гіперболічний закон збільшення наукової інформації навів на думку авторів на необхідність рішення довічної науково-педагогічної проблеми вчених синтезу наукової картини світу (НКС). Виходячи з гіперболічного закону збільшення наукової інформації, автори висунули умовивід, який вочевидь не викликає сумнів у наукового суспільства щодо динамічної структурної зміни НКС. Оскільки ми розглядаємо НКС в аспекті формування розвитку та акумулювання науково-педагогічних знань, то результуюча НКС є новою і такою, що відрізняється від НКС, попередньо висунутих дослідниками. Отже, в нашому дослідженні [1] ми будемо оперувати з новим філософським поняттям динамічної наукової картини світу знань (ДНКСЗ).

Формулювання цілей статті. Оскільки ДНКСЗ є синтезованою системою, що має певну ієрархічну структуру, то в рамках дисертаційного дослідження [1] виникає ціль розкриття ієрархічної структури цієї системи, чому і буде присвячена фундаментальна наукова стаття.

Квінтесенція аналізу останніх досліджень і публікацій за цією проблемою. Проблемою синтезу цілісності наукової картини світу (НКС) переймалися всі вчені без винятку в тій чи іншій формі. Ці форми залежали від життєво необхідних потреб самих вчених того часу, в якому вони перебували. Тривалий час істотних зрушень не було внаслідок відсутності принципово нових підходів, методів та засобів технічної реалізації інформаційного обміну та об'єднання.

Одному з перших сформувати на тривалий час єдине фізичне представлення античності у вигляді НКС вдалось Аристотелю.

Аналізуючи наукові праці, ми знаходимо віддзеркалення різних спроб синтезу єдиної НКС у працях: М. Коперніком, Г. Галілеєм, І. Кеплером, Р. Декартом. Доречі, вдалою того часу була вперше описана адекватна цілісна НКС Декартом в роботі „Начала философии” [2]. Підсумок їх досліджень підвів І. Ньютон, сформулювавши базові принципи нової НКС в загальному вигляді.

Основи сучасної класифікації наук заклав А. Сен-Симон, та О. Конт [3].

В мікросвіт НКС заглянули без сумніву Д.І. Менделєєв, А .Беккерель, Марі і П'єр Кюрі, Є. Резерфорд, А. Ейнштейн. Відкриття Є. Резерфордом атомних ядер є основою всіх сучасних теорій будови атома. Одним ударом праця Є. Резерфорда назавжди потрясла традиційне бачення світу [4]. Коли Нільс Бор через два роки опублікував відому працю, що описує атом як мініатюрну сонячну систему, керовану квантовою механікою, він використовував для своєї моделі за відправну точку ядерну теорію Є. Резерфорда [5]. Так само вчинили В. Гейзенберг і Е. Шредінгер, коли вони сконструювали складніші атомні моделі, використовуючи класичну і хвильову механіку.

Без сумніву, що В.І. Вернадський систематизував філософію розвитку НКС і майже наблизився до її реалізації. Однак, як бачимо, НКС постійно перебувала в полі зору вчених і набувала яскравих ознак динамічності, що заважало завершити процес синтезу цілісності НКС.

Отже, з усіх робіт не вирішеним виявились ні синтез, ні порядок оновлення нових знань в НКС.

Результат дослідження. Сучасний стан розвитку науки не мислимий без напрацювання вчених в галузі науки кібернетики, в чому ми щоденно пересвідчуємось. Створення віртуальної всесвітньої комп'ютерної мережі Інтернет навело нас на новий умовивід про можливість синтезу єдності ДНКСЗ на основі віртуальної хмарної за технологією побудови. Технічному прогресу нашої думки сприяла Будапештська ініціатива відкритого доступу до всесвітньої наукової інформації (open access) [6, 7]. Позитивно вплинуло воно: по-перше, на електронне листування, прискоривши спілкування вчених; по-друге, на збільшення ефективності обміну науковими результатами, відмовляючись від традиційного способу публікування в наукових журналах. Будапештська ініціатива відкритого доступу започаткувала практичну фазу реалізації фантастичної мрії вчених про швидкий доступу до електронних, каталогів, баз бібліотек, примірників фоліантів.

Від зору Т.О. Ярошенка [8] досі скривалася головна мета - практична реалізація формування цілісної ДНКСЗ за рахунок поеднання Інтернету та ідеї Будапештської ініціативи відкритого доступу до всесвітньої наукової інформації.

Нами тривалий час робилась спроба з'ясувати сутність інформаційного каналу оновлення ДНКСЗ. Після висунення ряду аналогій в алегоричній формі в гіпотезах [9, 10], відкрилась досі скрита від зору загальнодержавна фрактальна структура [11].

Під фракталом прийнято розуміти (лат. fractus - подрібнений, дробовий) - нерегулярна, самоподібна структура. В широкому розумінні фрактал означає фігуру, малі частини якої в довільному збільшенні є подібними до неї самої. Термін „фрактал” увів 1975 року Бенуа Мандельброт [12].

Подальші дослідження підтвердили фрактальну будову наукового пізнання [13]. Практичну реалізацію фрагмент інформаційного каналу знань фрактальної динамічної наукової картини світу знань на прикладі Науково-методичного журналу «Нова педагогічна думка» [14], виявилась складною на сприйманні редакційно-видавничою колегією цього наукового журналу. Результат очікування і тривала наукова полеміка наочно засвідчила існування поняття призматичного фільтру [10]. Він вкладається в концепцію розробленої теорії міждисциплінарної призми [9].

Квінтесенція основних знань про природу зародження творчості та креативного мислення у людей [15] сприяла обговоренню на наукових заходах можливої ієрархічної структури фрактальних рівнів (порядків). В рамках сформованої гіпотези хвильової теорії розвитку наукового пізнання у фрактальній ДНКСЗ [16] визначено загальну не деталізовану структуру. Без сумніву, що цього не достатні. Ми припустили, що гносеологічна структура ДНКСЗ у фракталі України складається з чотирьох ієрархічних рівнів (порядків). Відмінність порядків логічно і очевидно поставило кінцеву точку у повному представленні, згідно якого існує пріоритетність розвитку наукових напрямів. Це наочно спостерігається. Така ієрархічна структура сприяла логічному доповненню і доведенню розробленої гіпотези розвитку філософії науки.

Для наочності представимо рівні розвитку науки у вигляді деякої піраміди. Відповідно до прийнятої фрактальної ДНКСЗ ці рівні ми будемо називати в подальшому порядком важливості (рис. 1).

Рис. 1. Наукова ієрархічна піраміда порядків у науковому фракталі України

На першому рівні-порядку піраміди знаходяться окремі або дрібні групи вчених. Їх творчий процес характеризується індивідуальним пошуковим підходом [15], у якому рушійною силою є ентузіазм. В.І. Вернадський сформував уявлення про них [17]: „Ученые - это те же фантазеры и художники; они не вольны над своими идеями; они могут хорошо работать, долго работать только над тем, к чему лежит их мысль, к чему влечет их чувство. В них идеи сменяются; появляются самые невозможные, часто сумасбродные; они роятся, кружатся, сливаются, переливаются. И среди таких идей они живут и для таких идей они работают”. Без сумніву, творчість і креативне мислення є складним феноменом. Велика увага дослідниками приділена конкретному процесу творчості, всіляко класифікуючи їх шляхом збільшення фаз протікання творчого процесу. Такий вибраний шлях дослідниками вже не забезпечує отримання нових наукових результатів. На наш погляд це пояснюється досягненням дослідниками кінцевої межі розуміння. Ця межа пов'язана з тим, що подальший прорив відкриттів не мислимо без застосування якісно нових знань і мови вищого рівня. Традиційні знання і вживана природна мова спілкування в кінцевому результаті може привести до виникнення парадоксу суперечностей очевидного розуміння.

Поняття „дилетант” походить від італійського „ділетто”, що означає „задоволення”. Воно і приклеїлося до людини, якій робота в суміжній області знання доставляє радість і яка займається нею просто так, собі на втіху [18].

Дилетант - означає не спеціаліст, точніше, що не здобув спеціальної освіти у тій галузі науки. Типовим прикладом може служить відкриття закону збереження і перетворення речовини і енергії. М. Гельмгольц, один з авторів відкриття, відоміший роботами в області фізики. Проте його вступ до науки йшов через медицину. Іншим автором став Р. Майєр, німецький природодослідник і теж медичного „походження”. До відкриття закону причетні вчені англійський фізик Д. Джоуль, російський природодослідник Е. Ленця, а ще раніше М. Ломоносов. Отже, три дилетанти на один закон. Такий збіг навряд чи можна пояснити тільки випадковістю. Швидше напрошується бажання прийняти дилетантизм плідним супутником наукової творчості і спробувати дати йому пояснення.

Інший вид дилетантів - самоучки. Це вихідці як правило з бідних шарів. Вони приходять в науку від недоліку освіти, але гнані жаданням пізнань. Хоча вони до всього дійшли самі, їх успіхи в науці є істотними. М. Ломоносов якраз один з яскравих представників дилетантів. Він - один з тих, хто вийшов з низів народу і переступив на шляху в науку через незборимі бар'єри. Зовсім інші мотиви у „спроможних дилетантів”, людей, матеріально забезпечених.

Перехресний дилетантизм - має місце, коли наукові дисципліни взаємно збагачують один одного, делегують на обмін своїх крупних фахівців, які в сусідній області, природно, виступають як дилетанти. Звичайно, такі переміщення звичніше для суміжних областей знання. З одного боку, в хімії проявив себе фізик Р. Кирхгоф, який разом з хіміком Р. Бунзеном відкрили еру спектрального аналізу, упровадив його в практику хімічних досліджень.

Між вченими утворюються наукові зв'язки по: горизонталі та вертикалі. По горизонталі - зв'язки між вченими. По вертикалі - з іншими структурами.

Збільшення знань здійснюється за рахунок самостійної роботи з великим обсягом знань (книгами, Інтернет та практичними дослідженнями), а також по вертикалі піраміди. Результатом наукової творчої праці вченого є публікації, захист дисертацій.

Другий рівень-порядок - це наукові школи при наукових установах, університетах. В них вчені розвивають науку в одному із напрямів під керівництвом вже відомого вченого лідера: професора, доктора наук, академіка тощо. На даний час на Україні відсувний єдиний державний реєстр наукових шкіл. А, отже, як наслідок, офіційні дані чисельності та наукових напрямів і течій. Ці дані потрібні для опису загальних знань у ДНКСЗ фракталі України. На відміну від України, в Росії суспільною організацією вчених „Российская академия естествознания” (РАЕ) створила два позитивні соціально-економічні пілотні проекти:

Енциклопедію „Вчені Росії” [19];

Енциклопедію наукових шкіл [20].

Третій рівень-порядок - це спілка вчених за глобальним напрямком в рамках Національних академій наук України [21].

Четвертий рівень - це спілка вчених на міжнародному рівні [22].

Зупинимося на науці, що розвивається, коли є потреба суспільства, а інакше - це задоволення потреб самої людини.

На четвертому рівні-порядку обертаються потужна група вчених з числа минулих індивідуалістів, які переймаються глобальними потребами людства: збереження світової екології, чисельності населення, проблеми питання, поновлення енергоресурсу, води тощо. Тут на передній план виступають етичні і моральні проблеми виживання людства. Або сам за себе, або разом. До типових організацій ми рекомендуємо віднести організацію об'єднаних націй (ООН), всесвітню організацію охорони здоров'я (ВООЗ), ЮНЕСКО тощо. Останнім часом на передній план впевнено просуваються альтернативні суспільні наукові організації, як наприклад РАЕ [22].

Американський дослідник М. Чиксентміхайі підтверджує важливість того, що для творчості індивідуума важлива гармонія взаємодії сфери діяльності і професійного оточення. Людина повинна адекватно коректувати свої здібності з урахуванням критики.

Цінними є для нашого дослідження безпосередні зв'язки, виявлені М. Волом і Н. Коганом. На розвиток креативного мислення позитивно впливають відсутність критики, ситуації оцінювання, стресів.

Гальмуванню розвитку творчих здібностей у людини сприяють виникаючі різні бар'єри. Наприклад, Н. Роджерс конкретизує наступні перешкоди на шляху творчості:

наявність внутрішньої критики (він викликає відчуття сорому, страху);

необхідність в похвалі (людина може ставити собі наступні питання: „Чи сподобається кому-небудь моя ідея?”, „Що подумають про мене, якщо я запропоную ідею, а вона виявиться малозначимою?”);

страх не успіху, провалу (чоловік, описуючи нову ідею, може критично оцінювати свою роботу, боячись бути засудженим; після закінчення роботи може виникнути думка: „Я зробив це неправильно”, „Я допустив велику помилку”);

страх невідомості (боязнь повністю пізнати себе, виявити в собі негативні риси, фобії, та ін. Н. Роджерс вважав, що ці риси навпаки можуть стати енергією для творчості, через творчість можна краще пізнати себе, звільнити себе від негативу).

Російський учений О. Крівцун, спираючись на ствердженні багатьох дослідників вважав, що продуктивності творчості заважають сильні переживання. Про неможливість творити у момент сильного естетичного переживання писали Р. Гейнеа, Ш. Бодлер, М. Врубель.

Таким чином, ми бачимо, що питання про зародження творчості і креативності мислення і досі залишаються актуальними, не вирішеним. На наш погляд, це пояснюється складністю міждисциплінарної природи феноменів, так і різними методологічними підходами до їх вивчення і пояснення. науковий педагогічний дилетант фрактальний

Отже, відсутність критики і повний ентузіазм на залежність - ось що характерно для четвертого рівня-порядку.

Третій рівень-порядку потрібен для виживання країни, наприклад, України. Це багатовекторний пошук ресурсів, компромісів та розвиток самої країни для поліпшення життя її мешканців. На передній план виступають етичні та моральні норми. Чи буде країна будувати тільки фінанси, або комунальні мережі для мешканців? В країні стає багато проблем і наука повинна дати на неї відповіді. Так, наприклад, треба розвивати наукові напрями, котрі не підкріплені промисловими потребами. Наприклад, теорію обчислювальних машин, котрі країна не створює. Важливу ключову науково-педагогічну компетентну роль на наш погляд забезпечить практична реалізації нашої ідеї [23]. Він є скритою формою наукового та науково-технічного шпіонажу, чим зараз промишляють провідні країни як Китай, Північна Корея, південна Корея, Тайвань, Індія, Іран, Японія тощо.

Для четвертого рівня-порядку ці питання дуже важливі, для України - здебільшого ні. Але дуже важливим є питання ефективного використання обчислювальної техніки. З цієї позиції наука четвертого рівня для країни не дуже важлива, хоча і престижна.

Ось тут і виникає наукова проблема - визначити які наукові напрями для країни важливі насамперед і надати їм більше фінансування. Як вже зазначалося, що позитивного соціального і техніко-економічного успіху можливо і тільки можливо на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства в Україні, залучивши до практичної реалізації систему моніторингу [23].

Друга наукова проблема для другого рівня - це напрями наукових шкіл. Для них теж потрібно знайти місце в нашій країні і найважливіші напрями фінансувати.

Для першого рівня наукові проблеми вирішуються самим вченим.

Трансформуємо піраміду, наведену на рис. 1 до більш сприятливої наочної форми (див. рис. 2). Формування та оновлення даних здійснюється на всіх фрактальних рівнях-порядках на фізичному та вербальному рівні. Розглянемо сутність понять рівнів.

Фізичний рівень. Власне за рахунок фізичного рівня забезпечується акумулювання нових знань з метою подальшого зберіганні в належних умовах. Вид доступу до цієї інформації залежить від виду матеріального носія, на якому ці знання надійшли. Звісно, що до підписання Будапештської ініціативи відкритого доступу переважним матеріальним носієм інформації та знань - є папір. Слід відзначити значні заслуги наукових працівників бібліотек, які приклали значних зусиль щодо перетворення паперового носія в електронний вид. науковий педагогічний дилетант фрактальний

Матеріальні носії нових знань (наукові журнали, збірники наукових заходів, монографії, книги, тощо) в бібліотеці розміщені в строго визначених місцях та порядку. Цей порядок забезпечується каталогізацією за абеткою, універсальним двійковим кодом (УДК) та бібліографічним кодуванням ББК. Вони забезпечують науковому персоналу бібліотеки швидко орієнтуватися та визначати своє місце будь-якому джерелу.

Рис. 2. Загальний фрактальний порядок побудови ДНКСЗ

Вербальний рівень. Це рівень, на якому одноразово або кілька разів циркулюється інформація від джерела до споживача через акустичне середовище у вигляді слів, символів, графічного матеріалу або іншим шляхом і засобами, впливаючи, безпосередньо, на засоби відчуття (очі, вуха). Вербальний рівень характеризується часом існування. Він визначається тривалістю запам'ятовування мозком інформації та здатністю зберігати, або репродукувати за рахунок створення тимчасових інформаційних каналів передачі, поширення її. Л.А. Хурсин в монографії «Начала теории систем общественного типа» [24] описав фундаментальні поняття та характеристики короткочасної пам'яті чоловічого мозку в рамках (обмеження) які, на його думку, і дають розвиток будь-яких систем, створених чоловіком.

Висновки

Отже, сформуємо наступні нові умовиводи:

розглянута ієрархічна структура рівнів порядку розвитку науки в динамічній науковій картині світу знань повністю пояснює фрактальну структуру формування нових знань;

фрактальна структура вкладається в концепцію побудови фрактального Всесвіту;

на різних рівнях-порядках обертаються різного рівня наукові результати важливості держави;

особливим видом наукової творчості є творчість на першому рівні (індивідуальна творчість). Нові наукові пошуки вчені самі генерують внаслідок бажання задовольнити власні потреби. В таких наукових розвідках не завжди зацікавлена держава;

наукові дослідження в контексті наукових шкіл характеризуються планомірністю.

Оцінка адекватності і соціально-економічної ефективності. Представлена ієрархічна структура є адекватною по відношенню сучасного стану. Дано чітке уявлення про рівні розвитку науки у динамічній науковій картині світу знань. Представлення ієрархічної структури сприятиме позитивно соціально-економічній ефективності в насідок чіткого системного визначення пріоритетного напряму розвитку науки і техніки в Україні.

Новизна дослідження. Новизною роботи є вперше систематизовано наукові рівні-порядки, що дає науковому суспільству повне уявлення про рівень наукових досягнень в галузі науки. Встановлено прямий зв'язок наукових рівнів-порядків з динамічною науковою-картиною світу знань у фракталі України.

Перспективи подальших досліджень в даному напрямі. В першу чергу подальші дослідження націлені на розробку хвилевої теорії розвитку філософії науки у фрактальній динамічній науковій картині світу знань.

Література

1. Козубцов І.М. Філософія формування міждисциплінарної науково-педагогічної компетентності вчених / І.М. Козубцов // Наука и образование : сб. тр. Международный научно-методический семинар, 13 - 20 декабря 2011 г. (г Дубай ОАЭ) - Хмельницкий: Хмельницкий национальный университет, 2011. - С. 120 - 122. - (укр., рус., англ.). - ISBN 978-966-330-133-4. - [Электронный ресурс] - Режим доступа URL: http://www.iftomm.ho.ua/docs/MASE_2011_.pdf.

2. Лесков Л.В. Космос: наука и мифы. / Л.В. Лесков. - М.: Знание, 1991. - 34 с. - (Новое в жизни, науке, технике. Сер. "Космонавтика, астрономия" № 2). - ISBN 5-07-001617-2.

3. Степин В.С. Теоретическое знание / В.С. Степин. - М.: Прогресс-Традиция, 2003. - С. 54 - 98. - ISBN 5-89826-053-6.

4. Данин Д.С. Резерфорд. / Д.С. Данин. - М.: «Молодая гвардия», 1967. - 621 с.

5. Данин Д.С. Труды и дни Нильса Бора. / Д.С. Данин. - М.: Знание, 1985. - 80 с. - (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Физика»; №3).

6. Будапештська ініціатива відкритого доступу (BOAI) [Електронний ресурс] - Режим доступу URL: http://www.soros.org/openaccess

7. Ярошенко Т.О. Відкритий доступ: історія та сучасний стан проектів в Україні та світі: Презентація на семінарі для наукових співробітників та бібліотечно-інформаційних працівників 8 квітня 2009 р., Донецький Національний технічний ун-т - Донецьк, 2009. - [Електронний ресурс] / Т.О. Ярошенко. - Режим доступу URL: http://www.library.ukma.kiev.ua/dspace/handle/123456789/179.

8. Рух європейських університетів за відкритий доступ - EurOpenScholar. - [Електронний ресурс] - Режим доступа URL: http://recteur.blogs.ulg.ac.be/?p=151.

9. Козубцов І.М. Ідея побудови науково-педагогічної міждисциплінарної призми / І.М. Козубцов // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. - Зб. Статей: - Ялта: РВВ «Кримський гуманітарний університет», 2012. - Вип. 36. - Ч.2. - С. 269 - 273.

10. Kozubtsov I. Fundamentals of building the interdisciplinary prism and filters in scientific and pedagogical aspects / I. Kozubtsov, K. Fedorova // «?ылым ж?не білім» Ж??гір хан атында?ы Батыс ?аза?стан аграрлы?-техникалы? университетіні? ?ылыми-практикалы? журналы. ?ылым ж?не білім. 2012. №4 (29) - С. 145 - 15155. - ISSN 2305-9397.

11. Мараховський Л.Ф. Початок фрактального міждисциплінарного науково-педагогічного пізнання майбутнього вченого / Л.Ф. Мараховський, І.М. Козубцов, В.В. Куцаєв // Вісник Чернігівського національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка [текст]. Т.2. Вип. 104 / Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка; гол. ред. Носко М.О. - Чернігів, 2012. - с. 3 - 5. (серія: Педагогічні науки).

12. Начала современного естествознания: тезаурус / В.Н. Савченко, В.П. Смагин. -- Ростов н/Д.: Феникс, 2006. -- 336 с. -- (Высшее образование).

13. Козубцов И.Н. Информационный канал знаний фрактальной динамической научной картины мира знаний [Електронний ресурс] / И.Н. Козубцов, Л.Ф. Мараховский // Междисциплинарные исследования в науке и образовании. - 2013. - № 2 Sm. - Режим доступа URL: www.es.rae.ru/mino/160-1248 (дата обращения: 28.02.2013).

14. Козубцов І.М. Науково-методичний журнал «Нова педагогічна думка» : фрагмент інформаційного каналу знань фрактальної динамічної наукової картини світу знань [Електронний ресурс] / І.М. Козубцов, Л.Ф. Мараховский // Междисциплинарные исследования в науке и образовании. - 2013. - № 2 Sm. - Режим доступа URL: www.es.rae.ru/mino/160-1254 (дата обращения: 28.02.2013).

15. Мараховский Л.Ф. Квинтэссенция с основ знаний о природе зарождения творчества и креативности у людей [Електронний ресурс] / Л.Ф. Мараховский, И.Н. Козубцов // Междисциплинарные исследования в науке и образовании. - 2013. - № 2 Sm. - Режим доступа URL: www.es.rae.ru/mino/160-1251 (дата обращения: 28.02.2013).

16. Козубцов И.Н. Гипотеза волновой теории развития познаний во фрактальной динамической научной картины мира знаний [Електронний ресурс] / И.Н. Козубцов Л.Ф. Мараховский // Междисциплинарные исследования в науке и образовании. - 2013. - № 2 Sm. - Режим доступа URL: www.es.rae.ru/mino/160-1256 (дата обращения: 28.02.2013).

17. Глава IV Лаборатория ученого [Электронный ресурс] / Слово о науке. Афоризмы. Изречения. Литературные цитаты. Книга первая. - Режим доступа URL: http://www.plam.ru/nauchlit/slovo_o_nauke_aforizmy_izrechenija_literaturnye_citaty_kniga_pervaja/p5.php

18. Сухотин А.К. Парадоксы науки / А.К. Сухотин. - М.: "Молодая гвардия", 1978. - 240 с.

19. Учёные России [Электронный ресурс] Сетевая энциклопедия "Учёные России" (биографические данные ученых и специалистов России) - проект Российской Академии Естествознания. - Режим доступа URL: http://www.famous-scientists.ru/

20. Научные школы - Учёные России [Электронный ресурс] - Режим доступа URL: http://www.famous-scientists.ru/school/

21. Наукові установи України: довідкова інформація [Электронный ресурс] - Режим доступа URL: http://www.nbuv.gov.ua/institutions/

22. Российская Академия Естествознания [Электронный ресурс] Российская Академия Естествознания - Режим доступа URL: http://www.rae.ru/

23. Мараховский Л.Ф. Научно-педагогический компетентностный мониторинг подготовки специалистов в области информационной безопасности / Л.Ф. Мараховский, И.Н. Козубцов, Ю.И. Хлапонин // Інформаційна безпека. Науковий журнал. Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля, 2012. - №2(8). - С. 91 - 98. [Електронний ресурс] - Режим доступу URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Ibez/2012_2/14.pdf.

24. Хурсин Л.А. Начало теории систем общественного типа / Л.А. Хурсин. - К.: «Світ», 2001. - 279 с.

Размещено на Allbest.ru