Маркери студентоцентричної філософії приватної вищої освіти Німеччини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.6.014(430)

Маркери студентоцентричної філософії приватної вищої освіти Німеччини

Купрій Т. Г.

кандидат історичних наук, доцент кафедри філософії, Київський університет ім. Бориса Грінченка (Україна, Київ), kupriyt@ukr.net

Анотація

філософський приватний школа німеччина

Аналізується концепція приватного вищого навчального закладу Німеччини і його нормативна, освітня, суспільна і філософська інтенція в сучасних реаліях. На основі філософського розуміння сутності освіти як студентоцентричної квінтесенції у сучасному суспільстві, її феноменологічної ваги, автор намагається сформулювати базові засади особистісного підходу діяльності німецької вищої приватної школи. Аналіз існуючих надбань та проективних результатів освітньої інституції суспільного блага -- вищого навчального закладу приватної форми, визначають розробку світоглядно- ціннісних та загально--теоретичних аспектів навчальної та соціальної роботи в контексті глобалізованого світу. Засади наукового аналізу і синтезу при використанні структурно--функціонального та статистичного методів, а також методу порівняльного аналізу дозволили автору дослідити успішні і ефективні впровадження приватної школи в Німеччині, які варто взяти на озброєння і в України.

Ключові слова: приватна освіта, вищий навчальний заклад, якість освіти, освітня діяльність, освітня послуга.

Annotation

KupriyT. G., Markers of student's centre philosophy of private higher education of Germany

In the article conception of private higher educational establishment of Germany is analysed and him normative, educational, public and philosophical intentiin modern realities. On the basis of the philosophical understanding of essence of education as student's centre quintessence in modern society, it phenomenological weight, an author tries to formulate base principles of personality approach of activity of German higher private school. Analysis of existent properties and project's results of educational institution--of public benefit higher educational establishment of private form, determine development of the view-valued and in-theoretical aspects of educational and social work in the context of the globalizing world. Principles of scientific analysis and synthesis at the use of structurally functional and statistical methods, and also it was allowed the method of comparative analysis to probe successful and effective introductions of private school an author in Germany, which it costs to take on an armament and at Ukraine.

Keywords: private education, higher educational establishment, quality of education, educational activity, educational favour.

Аннотация

Куприй Т. Г., кандидат исторических наук, доцент кафедры философии, Киевский университет им. Бориса Гринченка (Украина, Киев),kupriyt@ukr.net

Маркеры студентоцентрической философии частного высшего образования Германии

Анализируется концепция частного высшего учебного заведения Германии и его нормативная, образовательная, общественная и философская интенция в современных реалиях. На основе философского понимания сущности образования как студентоцентрической квинтэссенции в современном обществе, ее феноменологического веса, автор пытается сформулировать базовые принципы личностного подхода деятельности немецкой высшей частной школы. Анализ существующего достояния и проективних результатов образовательной институции общественного блага - высшего учебного заведения частной формы, определяют разработку мировоззренческо- ценностных и теоретических аспектов учебной и социальной работы в контексте глобализующего мира. Принципы научного анализа и синтеза при использовании структурно функционального и статистического методов, а также метода сравнительного анализа позволили автору исследовать успешные и эффективные внедрения частной школы в Германии, которые стоит взять на вооружение и на Украине.

Ключевые слова: частное образование, высшее учебное заведение, качество образования, образовательная деятельность, образовательная услуга.

Рушіями глобалізаційних процесів є ринкові механізми, які водночас прискорюють наукові, технічні таприродознавчі розвідки. Ця діалектична взаємодія впливає також на розвиток вищої освіти: порушуються новіпитання, а старі відповіді повинні знову братися під сумнів.Актуальним у цьому плані виявляється співставлення приватних і державних вищих навчальних закладів, атакож вивчення умов, що сприяють розвитку еліти суспільства.

Формування сучасної студентоцентричної філософії освіти в європейських країнах, зокрема в Німеччині, відбувається протягом останніх 15 років, з введенням Болонської системи. До завдань успішного освітнього менеджменту належить робота з колишніми студентами, а також організація практики і працевлаштування, які з успіхом проходять приватні вищі навчальні заклади. Ці зусилля сприяють загальній ідентифікації студентів із навчальним закладом. Крім того, збільшення квоти для іноземних студентів, сприяння обміну викладачів та студентів з іноземними навчальними закладами, а також більша пропозиція англомовних заходів ймовірно зможуть відповідати майбутнім вимогам.

Аналіз філософсько-педагогічної джерельної бази свідчить, що проблемурозвитку освіти у Німеччині досліджували як німецькі, так і українські та російські вчені. Серед них доцільно назвати роботи Н. Абашкіної, С.Амеліної, Л. Барановської, М. Бауманса, У. Кленнера, О. Кратт, О.Огієнко, Д. Торопова, К. Хюфнера, О.Яковенкота ін. Серед науковців, які займаються проблематикою децентралізації управління освітою, яка є основним підґрунтям діяльності приватної вищої школи, можна виділити М. Яцейко, С. Джаміль. Однак, не дивлячись на значні напрацювання філософсько-педагогічних аспектів розвитку вищої освіти недержавної форми власності в Німеччині, накопичений вченими, існує потреба у додатковому висвітленні у наукові літературі даних питань.

Метою наукової праці є: дослідження стану приватної вищої школи в Німеччині, її соціальної місії у суспільстві та внеску у формування навчальної та професійної орієнтації на студента.

Суспільний сектор і приватні установи співіснують і взаємодіють один з одним, тим самим гарантуючи вибір освітніх програм, що дає ґрунт розвитку і запровадження інновацій у сфері освіти. Церква і інші суспільні групи інтересів беруть участь у формуваннісуспільноорієнтованої держави. Право створювати приватні школи як центри навчальної і наукової освіти, які в Німеччині традиційно користуються високою репутацією передбачене конституцією (ст. 7, § 4; ст. 5, § 3), і ухвалами конституцій земель. Забезпечуючи конструктивну роботу ПВНЗ у конституції оговорюється: “Приватні школи можуть замінювати громадські, не поступаючись ним ні в яких позиціях (і майнових), тільки з дозволу держави і відповідати законам земель. У дозволі повинно бути відмовлено, якщо складові економічного і правового станунавчального закладу недостатньо забезпечено”[1,с.137]. Член президії “Німецького товариства об'єднаних націй” К. Хюфнер зазначає, що “приватними ВНЗ керують як комерційними підприємствами, отримуючи можливість максимально гнучкої адаптації до потреб оточуючого середовища, яке змінюється”. Проте, на його думку, вища школа -це не тільки ефективний сегмент німецької економіки з складовою біля 1,9 млрд. € на рік, але і система капіталовкладень у майбутнє. Таким чином, на найвищому державному рівні закріплені принципи освітнього плюралізму, соціальної відповідальності і соціального співробітництва всіх учасників освітнього процесу [5].

Для системи вищої освіти Німеччини характерна взаємодія федерального уряду і керівництва земель,що визначено законом про вищу освіту від 1975 р. Особливості діяльності як державних, так і приватних вищих навчальних закладів визначаються земельними актами. Створення і державне визнання приватної вищої школи здійснюється на підставі §70 Федерального закону про Вищу школу (HRG), а регулюється безпосередньо самими федеральними землями. Наприклад, у Берліні, яка є столицею недержавної вищої освіти,діє Берлінський закон про Вищі школи, що вважається найліберальнішим в Німеччині[4^.42].

Отримання сертифікату на акредитацію для вищого навчального закладу (Hochschulrahmengesetz) абсолютною кількістю навчальних закладів приватної форми власності свідчить про прозорі і зрозумілі вимоги для визнання державою приватних вузів (staatlich anerkannte (визнана державою)).Майже всі державно визнані ВНЗ зареєстровані на веб-сторінці www.hochschulkompass.de. Видання “Торговий журнал” (Handelsblatt) або Центр вищої освіти Німеччини (CHE) щорічно публікують рейтинги німецьких вузів, виходячи з різних критеріїв, пов'язаних з умовами навчання. Орієнтиром може стати список вузів журналу Focus, в якому визначено місце вузу в підприємницьких колах, тобто у працедавців. Німецька федерація і землі заключили угоду, що недержавні освітні інституції повинні бути акредитовані Науковою радою (Wissenschaftsrat) як вцілому, так і за бакалаврськими, магістерськими та аспірантськими програмами, так і за іспитами й академічними ступенями. Є спеціальності, що не потребують державного визнання, зокрема релігійні.

Більшість приватних шкіл, диплом не державного зразку, вирішують проблему шляхом кооперації з державним університетом або іншою приватною школою поза Німеччиною, диплом якої Німеччина визнає. На практиці це означає, що у разі потреби документ подається в Федеральне міністерство освіти і наукових досліджень (Bundesministerium fur Bildung und Forschung, BMBF) і проходить процедуру визнання його рівноцінності додатково.Зрівняння акредитаційних вимог надає право отримати диплом магістра в державному університеті, не дивлячись на наявний диплом бакалавра, отриманий в приватному. Якщо потрібно перезарахувати академічну різницю при переведенні з іншого недержавного чи іноземного вузу, також не виникає правових проблем.

У Німеччині проблеми освіти вирішуються на рівні урядів земель, які мають повну автономію у питаннях як розвитку системи освіти та управління діяльністю навчальних закладів, так й фінансового їх забезпечення. Це зумовило наявність різноманітних моделей реформування освіти та визначило загальні принципи та напрямки фінансової підтримки навчальних закладів. Міністерство (BMBF)виділяє ВНЗ тільки 5% всіх коштів, які необхідні на утримання, майже 94% - уряди земель, а біля 1% припадає на долю приватних осіб та організацій, які вкладають кошти в науку”[3,с.108]. Вища приватна школа лише частково датується з державного бюджету тому, що деякі навчальні заклади без цих надходжень навряд чи змогли б вижити. Деякі навчальні заклади існують за рахунок протестантської або католицької церкви.

Нові приватні заклади, засновані в 90-ті роки, отримали солідну “допомогу при народженні” від окремих федеральних земель. Зрозуміло, що це державне субсидіювання є постійним предметом різких суперечок. Уряду дорікають у тому, що він надає велику фінансову підтримку нещодавно утвореним приватним університетам, у той же час у державних вищих навчальних закладах, які все ще готують принаймні 95% студентів у Німеччині, відбувається скорочення штатів та зменшується фінансування. Для держави, де освіту вважають загальнодоступним благом,підтримка освітнього приватного сектору виявилася соціальним викликом[6, s.32].

Сьогодні у ФРН існує 440 вищих навчальних закладів, з них 360 є державними, а 118- приватними, у яких навчається більше 2 млн. студентів (у приватних - 100 тис. студентів - 5%). Рівноцінні державним дипломам дипломи 87 приватних вузів, 13 з них володіють відкритою аспірантською програмою та правом прийняття до захисту дисертацій (Promotionsrecht)^ 2000 р.державну акредитацію отримували в середньому шість нових приватних вузів в рік.

Діаграма 1. Кількість приватних вищих навчальних закладів Німеччини (станом на 2015 р.)

Перший німецький вуз подібного типу- Університет Віттен-Хердеке (Universitat Witten-Herdecke) був заснований у 1982 р. Основна маса інституцій в освіту (70%) почала з'являтися у др. пол. 90-х рр., що змінило організаційно-правову основу освітньої сфери. Найбільша кількість вузів знаходяться в землях Пн.Рейн-Вестфалія, Баден-Вюртемберг и Берлін. Остання федеральна земля за 2013-2014 рр. здобула пальму першості у кількості приватних шкіл. У Берліні студентів навчає 29 приватних шкіл, дипломи 8 з яких рівнозначні державним.

Приватні вузи в Німеччині це: класичні університети (факультети медичних, гуманітарних і природничих наук, теології, соціології, сільського і лісового господарства, інженерії); професійні вищі школи, де готують спеціалістів з економіки, бізнесу, менеджменту; вищі школи мистецтв (мистецькі і музичні коледжі) готують фахівців з музикології, історії мистецтв; теологічні заклади”[2,с.99].

Головним принципом вищої освіти в Німеччині є “академічна мобільність” - система, що дозволяє будь- якому студентові самостійно визначати перелік дисциплін, що вивчаються, які увійдуть до його диплома, а також суміщати учбовий процес з науковими дослідженнями. У приватних вищих навчальних закладах тим часом практикуються іспити й співбесіди. У цьому відношенні вони мають певну перевагу в конкуренції з державними закладами, коли йдеться про залучення “найсвітліших голів”. Зважаючи на запровадження у минулому 2013-2014 н. рр. управлінськими структурами положення про “обмежену кількість” лізензійних місць (Numerus Clausus) є перспектива розширення як кількісно (на даний час в середньому у приватних вищих школах навчається до 2 тис. студентів), так і якісно навчально-наукової діяльності приватних вишів.

За словами П.Леєса, прес-секретаря Союзу приватних вузів Німеччини (Verband der Privaten Hochschulen), навчання в приватних вузах відрізняється в першу чергу індивідуальним підходом до студентів. На відміну від державних університетів, де професори завантажені і до них можна звернутися тільки в їх прийомні години один раз в тиждень, тому, що за інформацією Німецького об'єднання студентів (Deutsches Studentenwerk), в держуніверситетах, на одного професора може доводитися в середньому до 60 студентів. У приватних вузах, де кількість студентів у групі в рази менша, це число вшестеро менше і студенти-“приватники” у будь-який час можуть зв'язатися з викладачами.

Друга відмінна риса приватних університетів - це міжнародна спрямованість і викладання дисциплін англійською мовою. Саме тому ці вузи такі популярні серед іноземців. У Німеччині серед приватних закладів дуже багато інтернаціональних, у яких безпосередньо працюють іноземні партнери, тому слід відзначити відносно велику кількість іноземців як серед викладачів, так і серед студентів. Практична направленість навчання за кордоном у міжнародних компаніях, отримання диплому міжнародного зразку є також привабливою для студентів.

Ще один плюс - тісна співпраця приватних вузів з сферою бізнесу. Приватні ВНЗ часто налагоджують контакти з підприємствами.Багато викладачів одночасно є керівниками великих компаній, а значить, їх студенти можуть відбути практику в престижній фірмі і навіть влаштуватися туди на роботу. Більш того деякі приватні вузи надають гарантію працевлаштування. Якщо новоспечений фахівець не знаходить роботу протягом шести місяців, значна частина суми за навчання повертається. Крім того, в приватних вузах дуже сильно розвинена корпоративна культура. Відомо і те, що випускники престижного приватного університету, що працюють в великих концернах, охоче беруть на роботу вихідців зі своєї альма-матер. А студенти, що закінчили, наприклад, Вищу юридичну школу імені Буцеріуса в Гамбурзі (Bucerius Law School) або Університет Цеппеліна у Фрідріхсхафене (Zeppelin University), у працедавців майже нарозхват. Кращими медиками Німеччини багато хто вважає саме випускників медичного факультету Університету Віттен-Хердеке - найстарішого приватного університету в країні. У сфері економіки і права є дуже престижні приватні університети, випускники яких влаштовуються на високооплачувані посади. Проте більше всього цінуються випускники приватних університетів за спеціальностями ЗМІ, графічний дизайн, дизайн одягу.

Охочим будувати кар'єру в бізнесі, готельно-ресторанному і туристичному управлінні, авіаційному менеджменті і інших прикладних напрямах переважно вибрати саме приватний вуз. Державні університети зацими спеціальностями серйозно поступаються приватним із-за відсутності налагоджених зв'язків з базами практики, переважання в штаті професорів-теоретиків, використання застарілої учбово- методологічної бази. Крім того, значна частина програм доступна тільки німецькою мовою навчання, що для деяких студентів може представляти додаткові труднощі.

Хоча у технічних спеціальностях краще сприймаються випускники державних вузів, але у Міжнародному університеті Бремена (International University Bremen-IUB) високі рейтинги спеціальностей біохіміїі молекулярної біології, біохімічного інжинірингу, біоінформатики, електроніки, хімії, математики і фізики. В міжнародній вищій школі бізнесу і менеджменту у БадХоннефі (International University of Applied Sciences Bad Honnef) пропонуються бакалаврські програми по авіації, ІТ- технологіям і медицині, а в Міжнародному університеті психоаналітики в Берліні (Die Psychoanylytische Hochschule in Berlin) - практичної психології та психоаналізу.

Більшість спеціальностей у ПВНЗ так чи інакше пов'язана з професіями, навчання, яких не вимагає довгострокових інвестицій в устаткування, але за технічними спеціальностямивідбуваються кооперації великих і фінансово могутніх організацій з приватними школами. Наприклад Бундесвер в останні роки фактично викупив в “bbw-Вища школа” всі місця на курсі інженерів-будівельників” [5].

Йдучи на зустріч студенту, оскільки навчання є платним і складає на даний час біля 15-20 тис. € на рік, окремі ПВНЗ дозволяють фінансування за моделлю “відстрокового платежу”. В цьому випадку оплата навчання відстроковується на час після завершення навчання і працевлаштування. Додатково у німецькому законодавстві існує практика повернення частини коштів за рахунок податків. Інколи, якщо дохід студента і його родини незначний, а вища школа має сертифікат державного зразку, він може отримати безвідсотковий кредит (BafoG). Для студентів оплата є прийнятною, зважаючи на включення в неї проживання, харчування, страхування. Якщо ще дивитися на фінансову складову, то варто зазначити, що оплата здійснюється і в багатьох державних вузах. Це залежить від федеральної землі. Наприклад, у, Баварії, Бремені, Гамбурзі, Нижній Саксонії здійснюється обов'язкова оплата у розмірі 500 € на рік як складова навчальної програми.

При всіх позитивних тенденціях розвитку приватної вищої школи в більшості приватних ВНЗ в Німеччині значущість наукових досліджень є досить незначною. Спеціальності вузькопрофільні, що звичайно підвищує шанси на ринку праці, проте і збільшує ризики залишитися без роботи зі зміною макроекономічної ситуації. Можливість вибору спеціальностей у приватних вищих навчальних закладах найчастіше є обмеженою. Ще донедавна цей вибір обмежувався переважно декількома (модними) спеціальностями, які користувалися підвищеним попитом і які не пропонувалися у державних закладах, або пропонувалися у недостатній кількості порівняно з попитом.

Проводячи соціологічний аналіз варто зазначити, що на “виході” вища приватна школа може похизуватися кращими результатами ніж державна: всього 6% студентів полишає навчання (в державних 21%), 90% - проходить навчальну програму у визначений строк (в державних 39%) [4, s. 51]. Абсолютна частина студентів-випускників приватних вишів має досвід роботи, оскільки є можливість суміщати навчання і практику, бо чимало спеціальностей мають вечірні форми навчання.

Проведений розгляд особливостей діяльності приватного вищого навчального закладу дозволяє зробити висновок про те, що університет є місцем підготовки молоді та інших вікових груп населення до виконання своєї місії у суспільстві, що базується на знаннях і все більше потребує навичок високого рівня, ділової хватки, комунікацій та інформаційних технологій. Приватні навчальні заклади у Німеччині дійсно є відповіддю на дефіцит державних, а також на старі закостенілі структури успадкованої системи університетської освіти. Однак, незважаючи на багато ініціатив і прикладів, які варто перейняти, вони не є ідеальним шляхом. Як показує практика, розвинута система освіти з широким вибором спеціальностей, із різноманітними можливостями є конкурентоспроможною на світовому ринку освітніх послуг. Але навіть якщо приклад приватних навчальних закладів не можна цілковито скопіювати, всетаки вони показують надійні шляхи, які надають їм та їх студентам переваги у глобальній конкуренції, а такожзменшують навантаження на бюджет країни.

Перспективи подальших досліджень виявляються у з' ясуванні потреби освітнього простору у значній кількості приватних вищих навчальних закладів в Україні. Адже, на сьогодні функціонує біля 100 ПВНЗ, переважна більшість, яких випускає студентів з низькою кваліфікацією і професійною компетенцією. Випускники не можуть працевлаштуватися і поповнюють ряди безробітних. Німецький досвід, а також подальші емпіричні реформаційні впровадження можуть показати шлях виходу з глибокої вітчизняної освітньої кризи.

Список використаних джерел

1. Конституция Федеративной республики Германии //Конституции зарубежных государств. - М. : Международные отношения, 2003. - С. 101-152.

2. Сухова Е.Е. Структурная трансформация высшего образования вГермании в контексте Болонского процесса / Е.Е. Сухова //Вопросыобразования. - 2009. - №3. - С. 94-112.

3. Хюфнер К. Управління та фінансування вищої освіти в Німеччині / К. Хюфнер // Вища школа. - 2005. - №6. - С. 97-117.

4. Baumanns M. Universitare Bildung aus Sicht einer privaten Uni / M.Baumanns.- Berlin: Lomonossow, DAMU-Hefte, 2004. - №3. -

5. 39-53.

5. Hufner К. Durch Bildung zum idealen Menschen /Klaus Hufner

[Електронний ресурс]. Електронні дані. - Дата доступу: 29.05.2006. - Режим доступу:

http://www.dgvn.de/fileadmin/publications/PDFs/Zeitschrift_ VN/VN_2006/Heft_5_2006/04_h%C3%BC&er_VN_5-06_6-10-

6. pdf

6. Turner G. Hochschule zwischen Vorstellung und Wirklichkeit/ G.Turner.- Berlin:Dietz, 2001. - 186 s.

References

1. Konstitucija Federativnoj respubliki Germanii // Konstitucii zarubezhnyh gosudarstv. - M.: Mezhdunarodnye otnoshenija, 2003. - S. 101-152.

2. Suhova E. E. Strukturnaja transformacija vysshego obrazovanija v Germanii v kontekste Bolonskogo processa / E. E. Suhova // Voprosy obrazovanija. - 2009. - №3. - S. 94-112.

3. Hjufner K. Upravlinnja ta finansuvannja vyshhoi' osvity v Nimechchyni / K. Hjufner // Vyshha shkola. - 2005. - №6. - S. 97117.

4. Baumanns M. Universitare Bildung aus Sicht einer privaten Uni

/ M. Baumanns. - Berlin: Lomonossow, DAMU-Hefte, 2004. - №3. -

5. 39-53.

5. Hufner K. Durch Bildung zum idealen Menschen / Klaus

Hufner [Elektronnij resurs]. Elektronni dani. - Data dostupu: 29.05.2006. - Rezhim dostupu:

http://www.dgvn.de/fileadmin/publications/PDFs/Zeitschrift_ VN/VN_2006/Heft_5_2006/04_h%C3%BCfner_VN_5-06_6-10-

6. pdf

6. Turner G. Hochschule zwischen Vorstellung und Wirklichkeit / G. Turner. - Berlin: Dietz, 2001. - 186 s.

Размещено на Allbest.ru