Культурна ідентичність філософії як форми життєдіяльності у вченні Х. Ортеги-і-Гассета
Розгляд ортегівської філософії як життєвої необхідності для певного типу людей, яка допомагає їм справлятися з життєвими труднощами, зберігати душевну рівновагу, спробувати "заговорити" ірраціональний страх смерті з допомогою своєрідного катарсису.
| Рубрика | Философия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.02.2018 |
| Размер файла | 14,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 1:008
Культурна ідентичність філософії як форми життєдіяльності у вченні Х. Ортеги-і-Гассета
Гаєвська Світлана
Видатний іспанський мислитель Х. Ортега-і-Гассет вважає, що спосіб філософування визначається глибинною мотивуючою складовою особистості, її характером, що формується епохою. Тому в Греції філософувала людина військова і політична(полісна), а в Середні віки християнин, що прагнув вгадати Божий задум. У Новий час філософом прагнув стати вчений і дослідник природи. На зміну йому приходить тип підприємця, інженера і адвоката. Сучасний мислитель втрачає політичні і християнські мотиви філософування, а філософський розум постає проекцією так званої «буржуазної людини» з її критицизмом, емпіризмом і прагматизмом. Та майбутнє філософії, враховуючи вихід на авансцену історії масової людини, мислитель бачить досить темним. Соціокультурна визначеність філософування доповнюється і національною, що дає можливість зрозуміти, чому для одних філософія є наукою, а для інших формою життєдіяльності людини (як і для самого мислителя). У людині ж все проблематично, фрагментарно, відносно і приблизно, тому віддавати собі в цьому звіт означає бути людиною, бути від природи філософом, бути ідентичним самому собі, вийти на людський рівень [1, с. 304].Вести ж себе радикально означає не усвідомлювати відносності і проблематичності, що становлять первісну суть людини, бути сліпим і впасти нижче людського рівня.
Та, як стверджує вчений, існує лише один вид діяльності, де людина може бути радикальною: це філософія. І цей радикалізм вбачається в тому, що філософія є прагненням відкрити корені всього...корені людини і світу, що ніколи не досягає цілі і завершеності. Філософія це найлюдяніша з усіх видів діяльність, яка звільняє життя від влади авторитетів, традицій, догм. Життя дано людині, але не може бути прийняте механічно, як слідування абстрактним, загальним уявленням, а постає як необхідність здобуття істини «Я в конкретних обставинах», що передбачає тотальний сумнів і його подолання. Суть філософії постає в ущільненні низки життєвих обставин в осмислену реальність, і в цьому виявленні смислу будьякого явища суть культурної місії філософії, як і будь-якої творчості культури взагалі. У цьому ж полягає реальність успадкованої культури (культурного досвіду), тобто культура є реальною, якщо стає інструментом осмислення власного конкретного життя. філософія смерть страх життєвий
Оскільки людині не дано в готовому вигляді її буття, то вона постійно конструює нові «світи» (де науковий є одним із можливих), і має вибрати з них «свій» істинний, де вона бере відповідальність за свої обставини, що і є ознакою зрілої особистості. Тому історія культури це історія великих людей і великих ілюзій, а сенс історії полягає в культурній творчості. Культура є не просто сукупністю речей і ідей, а простором можливостей, зобов'язань, оцінок, духовних пргнень, тобто вона життєва, а не абстрактна». Культура це система ідей, якою живе епоха». Прогрес культури полягає не стільки у зростанні суми речей, ідей чи зручностей, а в зростанні сприйняття кардинальних таємниць життя. Так, наприклад, без цього культурного фундаменту абстрактні ідеї у свідомості мас стихійно складаються в агресивну сліпу ідеологію, що стає інструментом руйнації і переслідування живої думки. Не випадково Х. Ортега-і-Гассет підкреслював культурну місію університету як найвагомішу, ставлячи питання радикально про те, яку роль повинен грати університет в житті нації? Вчений відводить перше місце не прилученню студентів до наукових досліджень, підготовці не тільки спеціаліста, а людини, що знаходиться на рівні ідей, якими живе її епоха. Університет здатен говорити про повсякденні проблеми, зі своєї культурної, професійної точки зору, задаючи інтелектуальний рівень національного життя.
Ортега-і-Гассет доходить до висновку, що, можливо, доля людини полягає в тому, щоб бути філософом, бути розумом, тому що з точки зору історичного досвіду це єдиний доступний спосіб стати самим собою. Та це не означає, що людина вже є філософом, а лише те, що вона має стати ним, щоб прожити життя людське. Філософія це не дар, не постійна можливість, а скоріше обов'язок перед самим собою. Тому і історію філософських вчень мислитель розглядає не з погляду їх істинності чи хибності, а правдивості, щирості самого філософа. Філософія як вияв життєдіяльності не повинна доводити істину на прикладі життя, а навпаки, вона повинна доводити істину, щоб наше життя набуло справжності, істинності.
Життя як зверненість, зануреність у проблеми світу є драматичним і динамічним глибинним зв'язком Я і світу. Саме життєвий розум дозволяє побачити життя людини в його первинності, позбавленої ідеологічних нашарувань і схематизації, які спотворюють уявлення людини про себе. Життя мінливе, непостійне і незавершене, тому потребує постійних власних витлумачень, власної позиції.
У будь-які часи і в річищі багатьох культурологічних традицій ми зустрінемо ставлення до філософії як життєвої необхідності для певного типу людей, яка допомагає їм справлятися з життєвими труднощами, зберігати душевну рівновагу, спробувати «заговорити» ірраціональний страх смерті з допомогою своєрідного катарсису. Тобто філософія постає різновидом раціональної психотерапії. Та насамперед мислитель акцентує увагу на тому, що, оскільки витоки філософської системи в унікальній життєвій позиції мислителя, то ніяке «спростування» не може її заперечити, як і ніякий доказ не може переконати в її справедливості іншу людину, що має принципово іншу життєву позицію. Осягаючи історію філософії, ми певною мірою осягаємо типи філософських особистостей. Адже первісна (життєва) філософія це шлях людини до себе, шлях звільнення від ідеологічної несвободи, нерозумності, шлях до себе вільного і відповідального.
Література
1. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? / Х. Ортега-и-Гассет М. : Наука,1993. 408 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розгляд попередниками німецької філософії проблеми свободи і необхідності, особливості її тлумачення. Метафізика свободи І. Канта. Тотожність необхідності і свободи у філософії Шеллінга. Проблема свободи і тотожності мислення і буття у філософії Гегеля.
курсовая работа [47,0 K], добавлен 21.11.2010Життя як первинна реальність, органічний процес, що передує поділу матерії і свідомості, у "філософії життя". Місце "філософії життя" в західноєвропейській філософії ХХ ст. Вчення німецького філософа Артура Шопенгауера як ідейне джерело цього напрямку.
контрольная работа [20,6 K], добавлен 20.09.2010Свідомість як філософська категорія, її властивості та різновиди, значення в становленні людини як особистості. Місце проблеми життя та смерті в світовій філософії. Методика осмислення сенсу життя та шляху до безсмертя через філософські роздуми.
контрольная работа [17,3 K], добавлен 31.08.2009Предмет історії філософії. Історія філософії та філософія історії. Філософський процес. Методи історико-філософського аналізу. Аристотель. Концепція історії філософії, історичного коловороту. Герменевтика. Західна та східна моделі (парадигми) філософії.
реферат [24,1 K], добавлен 09.10.2008Субстанціальний і реляційний підходи до розуміння буття. Трактування категорій простору та часу у в античній філософії та філософії середньовічної Європи. Категорії простору та часу в інтерпретації німецької філософії та сучасної буржуазної філософії.
реферат [31,7 K], добавлен 05.12.2010Особливості філософії серед різних форм культури. Співвідношення філософії та ідеології, науки, релігії, мистецтва. Ведична релігія і брахманізм. Створення вчення про перевтілення душ. Процес переходу від міфологічно-релігійного світогляду до філософії.
контрольная работа [91,7 K], добавлен 04.01.2014Поняття і загальна характеристика соціальної психології. Філософія психології як світогляд, пізнання. Що визначає характер суспільного устрою. Взаємозв’язок соціальної філософії та філософії психології. Основні проблеми становлення філософії як науки.
реферат [35,0 K], добавлен 26.04.2016Питання розуміння буття і співвідношення зі свідомістю як визначне рішення основного питання філософії, думки великих мислителів стародавності. Установка на розгляд буття як продукту діяльності духу в філософії початку XX ст. Буття людини і буття світу.
реферат [38,2 K], добавлен 02.12.2010Основне завдання філософії права. Неопозитивістська концепція філософії права. Предметна сфера сучасної філософії права. Проблема розрізнення і співвідношення права і закону. Розуміння права як рівностей (загального масштабу і рівної міри свободи людей).
реферат [25,9 K], добавлен 20.05.2010Поняття філософії, її значення в системі вищої освіти. Поняття та типи світогляду. Історія філософії як наука та принципи її періодизації. Загальна характеристика філософії Середньовіччя, етапи її розвитку. Просвітництво та метафізичний матеріалізм.
методичка [188,1 K], добавлен 05.05.2011Три основні напрями філософії історії. Специфіка філософського осмислення проблеми людини у філософії, сутність людини в історії філософської думки. Філософські аспекти походження людини. Проблеми філософії на сучасному етапі. Особистість і суспільство.
реферат [40,2 K], добавлен 08.10.2009Риси барокової філософії, яка сформувалася в Україні XVII-XVIII ст. і поєднала в собі елементи спіритуалістично-містичної філософії і ренесансно-гуманістичні й реформаційні ідеї. Ретроспективність і традиціоналізм філософії Києво-Могилянської академії.
контрольная работа [29,5 K], добавлен 29.09.2010Період "високої класики" в філософії як період розквіту давньогрецької філософії з середини V до кінця IV століття до нашої ери. Провідні риси цього етапу розвитку філософії. Особливості філософської системи Платона. Провідні ідеї філософії Аристотеля.
контрольная работа [28,4 K], добавлен 20.02.2011Соціальний розвиток давньогрецького суспільства. Гомерівська Греція. Натурфілософія. Поєднання філософії та зародків науки. Етико-релігійна проблематика. Піфагор та його послідовники. Класичний період давньогрецької філософії. Філософія епохи еллінізму.
реферат [37,8 K], добавлен 09.10.2008Аналіз спадщини яскравого представника стоїцизму М. Аврелія. Його дефініювання філософії як науки та практики. Засади стоїчної філософії: цілісність, узгодженість з природою, скромність, апатія, що розкриваються у праці "Наодинці з собою. Роздуми".
статья [31,2 K], добавлен 27.08.2017Філософія як система наукових знань за Аристотелем. Загальне поняття про прості субстанції (монади). Любов як безцінний дар за А. Камю. Вклад Аврелія Августина в розвиток філософії. Леонардо да Вінчі як яскравий представник типу "універсальної людини".
реферат [14,2 K], добавлен 23.10.2012Форми суспільної свідомості, принципи економії мислення. Співвідношення філософської, релігійної та наукової картин світу. Матеріалістичний та ідеалістичний напрямки в історії філософії від античних часів до сьогодення. Поняття філософського світогляду.
шпаргалка [645,5 K], добавлен 10.03.2014Причини виникнення антитехнократичних тенденцій у сучасній європейській філософії. Проблема "людина-техніка" в сучасних філософсько-соціологічних теоріях. Концепції нової раціональності як спосіб подолання кризових явищ в філософії техніки.
реферат [35,4 K], добавлен 23.10.2003Сократ в античній філософії - геніальний співбесідник, проникливий суперечник і діалектик. Ідеї і метод філософії Сократа. Головний жанр - усні бесіди. Платон "Апологія Сократа" - промова Сократа, виголошена ним на афінському суді в 399 році до н. е.
реферат [39,5 K], добавлен 28.05.2010Предмет філософії. Функції філософії. Широкі світоглядні проблеми і водночас проблеми практичних дій, життя людини у світі завжди складали зміст головних філософських пошуків. Філософія - форма суспільної свідомості.
реферат [18,9 K], добавлен 28.02.2007
