Й. Фіхте про людину та її місце у суспільстві
Розгляд "безумовного закону розуму" Й. Фіхте, що випливає на суспільство, історію та природу і все, що стосується людини та робить його теж розумним. Роль знання у відкритті цінності та унікальності інших, самопізнанні і усвідомленні свого місця у світі.
| Рубрика | Философия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.02.2018 |
| Размер файла | 15,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 1(430)' 17/18' 172:1(430)' 17/18'
Й. Фіхте про людину та її місце у суспільстві
Голяш Марія
Завдяки дослідженням Й. Фіхте людина стала на перше проблематичне місце у його науковченні більше, ніж у всіх попередніх. Людина у нього це неповторна складова основна частинка світу. Адже сама формує себе і може створювати майбутнє для свого світу. Філософ ставить людину перед реальність і навпаки реальність розчиняється перед людиною. Важливим внеском була думка про діяльне буття, яке для Й. Фіхте відігравало першопочаткову роль. Він намагався вивести ту систему науки, де буде покладена в основу людина. Вперше через суб'єкт Я людину можна віднайти все. Це дуже важлива думка, яка говорить нам про антропологічний вимір вчення філософії у Й. Фіхте.
У розуміння людини Й. Фіхте вносить не тільки певний необхідний порядок, але й дає можливість вільного вибору. Природа отримує під таким поглядом нове і більше досконале та прекрасне створення. Складається враження, що таке розуміння людини у Й. Фіхте набуває нових характерних рис: «Для людини виростає по новому те, що було раніше холодним і мертвим» [3, с. 597]. розум фіхте суспільство самопізнання
Людська душа прагне до об'єднання з іншими. Це дуже важливий акцент, який поставив Й. Фіхте, вважаючи, що людина може бути собою лише у спільноті у суспільстві, де проживає із іншими собі подібними. У такому співжитті формуються певні правила та закони, адже хаос не може дати суспільству злагодженість, гармонійність у відносинах чи діяльності. Саме звідси бере своє зерно культура, вона прогресує, створюючи нові і кращі умови як фізично-матеріального світу, так і духовного. Філософ переконаний, що звідси зароджується мораль, вона формувалась не приписами і законами, а брала свій початок від найелементарніших правил у побуті співжиття людини з іншою. Усуспільнення людини дало їй змогу розвинути інтелектуальні здібності, виходити на новий ступінь, навчитися володіти природою та виокремлювати себе як індивідуальну особу за посередництвом суспільства.
Для Й. Фіхте Я це перш за все безумовний закон розуму. Я розумне, і звідси. за думкою філософа, випливає, що суспільство, історія та природа і все, що стосується людини, теж є розумним. Людина для нього завжди буде тим, чим вона стає або має стати. Окрім цього, Й. Фіхте пропонує «взяти під контроль» неперервний процес зміни і перетворення, викликаних Я. Тут полягає саме той пункт, де фіхтеанська філософія свободи переходить у теорії у сферу практики. Філософ виокремлює автономну діяльність суб'єкта не просто як свободу, а перетворення необхідності у свободу.
Має місце і твердження Й. Фіхте, що теоретик чи вчений має контролювати і свідомо управляти своєю фантазією, в результаті чого створюється вихідний пункт для певного висловлювання. Але така діяльність, як вважає філософ, має бути властивою для кожної дорослої людини. У «Фактах свідомості» він прямо вказує на те, що здатність відійти від наявного сприйняття зовнішнього наявного світу і переключити свою увагу на вільний рух у внутрішньому плані є найголовнішою відмінністю мислення дорослої людини від мислення дитини. Адже дитина сприймає все як наявно дане, і її свідомість ще не заповнена іншим порядком [1, с. 464]. Й. Фіхте у своєму розумінні людини дуже широко звернувся до її етичного начала. Моральне життя кожного індивіда для нього розпочиналась із розуміння ним мети свого життя, де свобода постає новим для осмислення. Людина відчуває себе і деяким чином обмеженою у своїх діях, тому що змушена контролювати свої дій та вчинки від свавілля. Це важливий момент у думці філософа. Адже тут він робить акцент на культурному вихованні людини, тобто коли вона свідомо приходить до власного вибору і сама може нести за нього відповідальність. Безперечно, що такі етичні погляди Й. Фіхте беруть свій початок від виведення морального усвідомлення з діяльного коріння Я, тоді людина свідомо глибше сприймає власну моральну природу.
«До того часу, допоки бажання й природні здатності індивіда визначають його вчинки, його максимою є не закон свободи, а закон природи, тобто егоїзм» [2, с. 47]. Проте індивід може побороти власний егоїзм і звільнитися від нього. Здавалося б, проблема розв'язана, але ні мислитель заявляє, що стан, при якому людина є сама собі законом, не завжди є моральним станом. Отже, недостатньо звільнитися від законів природи потрібно ще вміти підкоритися вищому закону.
Як було вже сказано, в основу своїх теоретичних роздумів Й. Фіхте поставив індивіда Я, яке має бути вільним від будьякого примусу. «Людину не можна ані продати, ані подарувати, чи отримати в спадок; вона не може бути чиєюсь власністю, бо вона повинна бути своєю власністю і нею захищатись» [3, с. 664]. Таким чином, Й. Фіхте обґрунтовує місце індивіда в суспільстві і вважає, що йому забезпечується максимально можлива свобода. Мислитель реалізує цю ідею й відкрито закликає до свободи у праці «Вимоги до правителів Європи повернути назад свободу думки, яку вони досі пригноблювали». Закликає всіх, для кого є цінним права гідність людини, виступити на її захист. Й. Фіхте вважає, що його соціальні ідеї зможуть втілитись лише за умови «вічного миру». Війну він розглядав як суспільне явище, що знаходилось в опозиції до розуму.
Отже, якими б різними не були думки дослідників творчості Й. Фіхте, але всі вони погоджувалися, що видатний німецький філософ усе своє життя був послідовним у своїй системі і своїх вчинках, а свобода була для нього найвищою цінністю, мораль же має стати міжособистісною регулятивною основою для співтовариства розумних істот, а не лише зовнішньо визначеного суспільства. Але, з іншого боку, тільки у знанні людина стає особою, відкриває для себе цінність та унікальність інших, самопізнає та усвідомлює своє місце у світі.
Література
1. Фихте И. Г. Основны ечерты современной эпохи / И. Г. Фихте // Соч. : в 2 т. СПб., 1993. Т. 2. С. 359-618.
2. Фихте И. Г. Основа общего науковчения / И. Г. Фихте // Соч. : в т. СПб. : Мифрил, 1993. С. 65-337.
3. Фихте И. Г. Назначение человека / И. Г. Фихте // Факты сознания. Назначение человека. Науковчение. Мн. : Харвест, 2000. С. 563-720.
4. Фихте И. Г. Несколько лекций о назначении ученого / И. Г. Фихте // Факты сознания. Назначение человека. Науковчение. Мн. : Харвест, 2000. С. 721-780.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Основа еволюції філософських уявлень про цінності. Філософія І. Канта, його вчення про регулятивні принципи практичного розуму як поворотний пункт у розвитку проблеми цінностей. Емоційні переживання, пристрасті та їх роль у ціннісному становленні.
реферат [33,6 K], добавлен 27.03.2011Світогляд людини, його суть, елементи: узагальнені знання, переконання, цінності, ідеали, вірування й життєві норми. Роль світогляду в житті людини. Специфіка світогляду родового, докласового суспільства, його особливості в епоху античності й Відродження.
реферат [231,6 K], добавлен 15.11.2014Розвиток й тлумачення понять часу і простору філософії наприкінці XVIII-на початку XIX сторіч. Концепції простору та часу Лейбніца, Ньютона, Юма, Канта, Фіхте. Феноменологічне трактування понять простору і часу. Художній час і простір та їхнє вивчення.
реферат [56,7 K], добавлен 22.04.2010Поняття соціального у філософії, пошук моделей, які б адекватно відтворювали його природу і сутність. Розгляд соціуму як історичного процесу, суспільства як системи і життєдіяльності людини. Визначення діяльності як способу існування соціального.
реферат [30,8 K], добавлен 26.02.2015Критика пізнавальних здібностей Еммануїлом Кантом. Чиста діяльність абсолютного Я в теорії Іоганна Фіхте. Аналіз розвитку свідомості у філософській системі Геогра Гегеля. Характеристика людини як самостійного суб'єкта в роботах Людвіга Фейєрбаха.
презентация [520,8 K], добавлен 17.05.2014Філософія - теоретичний світогляд, вчення, яке прагне осягнути всезагальне у світі, в людині і суспільстві. Об'єкт і предмет філософії, її головні питання й функції. Загальна характеристика теорії проблем. Роль філософії в житті суспільства і особистості.
контрольная работа [36,2 K], добавлен 10.12.2010Аналіз твору "Думки" Блеза Паскаля, його зміст та основні ідеї. Сутність поняття "щастя" у баченні автора. Мислення як шлях до возвеличення людини, шлях до знаходження її місця у світі. Жадоба до визнання, її роль в житті людини. Шляхи досягнення щастя.
реферат [11,3 K], добавлен 16.11.2010Специфіка предмету соціальної філософії. Основні засади філософського розуміння суспільства. Суспільство як форма співбуття людей. Суспільне життя — це реальний життєвий процес людини. Матеріальне в суспільстві.
контрольная работа [20,7 K], добавлен 24.05.2007Співвідношення наукових знань з різними формами суспільної свідомості. Характерні ознаки та критерії, що відрізняють науку від інших областей діяльності людини: осмисленність, об`єктивність, пояснення причинності явищ, ідеалізація, самокритичність.
реферат [27,5 K], добавлен 21.12.2008Бунт мас як найтяжча криза суспільства дев'ятнадцятого століття. Явище пересичення та пошуки свого місця. Життя пересічної людини у "Піднесенні історичного рівня". Ортега-і-Гасет та його думки про те, що кожне наступне покоління розумніше за попереднє.
конспект произведения [7,4 K], добавлен 18.05.2009Суспільство: історичне виникнення і філософська сутність. Структурна будова і функції суспільства. Основні чинники суспільного розвитку. Типологія сучасного суспільства. Суспільство і особистість. Вплив розвитку цивілізації на суспільство.
реферат [32,6 K], добавлен 22.11.2007Розгляд поняття цінностей, їх сутності та структури. Ознайомлення з особливостями процесу визначенням суб’єктом соціальної значущості речей чи явищ для його життя і діяльності. Загальна характеристика ціннісних орієнтацій людства на зламі тисячоліть.
реферат [43,7 K], добавлен 26.02.2015Мораль та її роль в саморозгортанні людини як творця свого суспільства, своєї цивілізації. Увага до проблем моральної свідомості і культури в новому історичному контексті. Особливість моралі як регулятора людських взаємин. Форми суспільної свідомості.
статья [29,1 K], добавлен 20.08.2013Зростання ролі техніки та технічного знання в житті суспільства. Філософські поняття в технічних науках у ролі світоглядних і методологічних засобів аналізу й інтеграції науково-технічного знання. Проблеми пізнавального процесу при взаємодії людини з ЕОМ.
реферат [23,7 K], добавлен 24.10.2010Дослідження поняття цінностей та їх структури, особливостей загальнолюдських, суспільних, соціально-групових цінностей. Головні цінності для життєдіяльності людини: рівність, справедливість, людське щастя. Ціннісні орієнтації людства на зламі тисячоліть.
реферат [42,0 K], добавлен 24.07.2012Наука як система знать та освіта як цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань. Виробництво знань про природу, суспільство і про саме пізнання. Основні методи емпіричного знання. Рефлексія основоположень методологій філософії науки.
реферат [26,7 K], добавлен 05.12.2012Освоєння відроджених культурних цінностей як процес духовного зростання, який возвеличує людину і суспільство. Огляд структури та елементів духовної культури особистості. Аналіз проблеми самореалізації особистості. Напрямки культурного впливу на людину.
статья [26,6 K], добавлен 20.08.2013Основні риси сучасних фундаментальних досліджень. Проблема формування високої інноваційної культури всіх верств суспільства. Роль фундаментальних наук в інноваційному процесі в суспільному розвитку та на підприємстві, основні етапи його здійснення.
реферат [34,3 K], добавлен 10.11.2014Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання, основні етапи її зародження та розвитку, місце та значення в сучасному суспільстві. Характеристика та специфічні риси античної філософії, її найвидатніші представники, її вклад в розвиток науки.
контрольная работа [10,6 K], добавлен 23.11.2010Сутність поняття Umwelt як оточуючий світ людини, середовище її існування. Характерні особливості Umwelt та його типи стосовно сучасного етапу розвитку цивілізації. Особливості та значення краудсорсінгу, необхідність формування сучасної прикладної етики.
статья [34,6 K], добавлен 06.09.2017
