Концептуалізація когнітивно-комунікативних вимірів ідеології інформаційного суспільства у гуманітарно-науковому дискурсі ХХІ століття: методологія дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 124.2:167/168

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України (Україна, Київ), kmumo@i.ua

Концептуалізація когнітивно-комунікативних вимірів ідеології інформаційного суспільства у гуманітарно-науковому дискурсі ХХі століття: методологія дослідження

доктор філософії, професор кафедри державної служби і менеджменту освіти, член-кореспондент Академії наук вищої школи України, перший проректор - проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи

Анотація

інформаційний когнітивний комунікативний дискурс

Annotation

Kyrychenko M. O., Doctor philosophy, Professor, State Higher Educational Institution «University of Educational Management» of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine (Ukraine, Kyiv), kmumo@i.ua

Conceptualization of cognitive-communicative dimensions of the ideology of the information society in the humanities and scientific discourse: research methodology

The essence of the ideology of the information society in terms of cognitive- communication of measurement in the context of the humanities and scientific discourse; problems of information society's ideology, which is not yet formed, and described the features of the modern Ukrainian society, which requires the development of this type of ideology, for which future. It is concluded that the value of the study is that using the system and structural-functional methodology, you might analyze .the ideology of the information society, revealed components that require the formation of information infrastructure, which has a great future.

Ідеологія інформаційного суспільства у гуманітарно-науковому дискурсі являє собою сукупність ідей-концептів-ідеологем, концептуально оформлених поглядів та ідей про інформаційне суспільство, в яких усвідомлюються інтереси людей до пізнання інформаційної дійсності, та обґрунтовуються перетворення у суспільстві, націлені на реалізацію функцій інформатизації та забезпечення інформацією всіх верств населення, що свідчить про виявлення його високої інформативної сутності. Актуальність теми дослідження в тому, що, по-перше, в ідеології інформаційного суспільства дискурсосмилюються проблеми інформаційного суспільства та відбувається пошук шляхів їх подолання, в основі яких соціально-практичні і світоглядні проблеми інформаційної взаємодії людини-соціуму-держави у відношенні до мережевої самоорганізації соціальних і політичних суб'єктів, умови перетворення інформації на знання та подолання комп'ютерної залежності особливо молодої людини до віртуального світу. По-друге, цінність дослідження в тому, що, використовуючи системну та структурно-функціональну методологію, можливо проаналізувати ідеологію інформаційного суспільства, розкрити складові компоненти, що потребують формування інформаційної інфраструктури, яка має велике майбутнє. По-третє, сучасний соціум являє собою інформаційно-комунікаційну модель соціальної організації, що потребує активізації так званого третинного, соціально-мобільного сектору суспільно-економічної діяльності (сфери послуг, сервісної економіки як все більш значущої сфери соціальної активності і взаємодії).

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми, на яку спираються автори. У культурно-цивілізаційному світі сформована нова ідеологія інформаційного суспільства (ідеологія смарт-суспільства), яка потребує істотного вивчення і коригування по причині інтенсивного розвитку комп'ютерних технологій і процесів інформатизації, в основі яких особлива система пізнання і освоєння дійсності людиною, соціальними групами і суспільством в цілому. Особливо цінними для нас є доповідь М. Бангеманна «Європа і глобальне інформаційне суспільство: рекомендації для Європейської Ради ЄС» (1994); економічні, технологічні, культурологічні рамкові програми ЄС (2012-2020 рр.); проект ЄС «Підтримки політики регіонального розвитку в Україні» у контексті глобальних викликів та європейських стандартів політики.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується стаття. Проблемна ситуація. Перехід до інформаційного суспільства став носити характер технократичного проекту (проектів), що має в своїй основі інноваційний характер, що базується на інформаційно-комунікаційних технологіях і включає створення автоматизованих інформаційних систем, які повинні задовольняти вимоги інформаційного суспільства, для чого необхідне створення ідеології інформаційного суспільства.

Мета наукового дослідження - концептуалізація парадигми когнітивно-комунікативних вимірів ідеології інформаційного суспільства у гуманітарно-науковому дискурсі ХХІ століття.

Дана мета реалізується в наступних задачах:

- проаналізувати сутність ідеології інформаційного суспільства у гуманітарно-науковому дискурсі ХХІ століття, що являє собою сукупність ідей-концептів-ідеологем, концептуально оформлених поглядів і ідей про інформацію та інформаційне забезпечення сучасного суспільства;

- виявити проблеми інформаційного забезпечення сучасного суспільства, які заважають становленню ідеології інформаційного суспільства;

- розкрити системну, структурно-функціональну та синергетичну методологію, що сприяють формуванню структурних компонентів ідеології інформаційного суспільства;

- сприяти концептуалізації парадигми когнітивно-комунікативних вимірів ідеології інформаційного суспільства.

У гуманітарно-науковому дискурсі ідеологія інформаційного суспільства включає сукупність, ідей, цінностей, норм, принципів, що мають об'єктивну змістовність, що включає формування інформаційної культури особистості як умови успішної адаптації людини до життя в інформаційному суспільстві [1, с. 198-203]. Для виявлення цієї змістовності важливими є комунікативні сприйняття властивостей інформаційної ідеології, що включає вираження певного відношення до неї, та експлікація цього вираження в інформаційно-комунікаційному середовищі. Ідеологія інформаційного суспільства орієнтується на людські практичні інтереси і має метою або маніпулювання людьми, або управління з метою впливу на свідомість людини через специфічний код комунікації, який ми маємо розуміти, якщо хочемо змінити нашу реальність. Інформаційне суспільство є глобальною комунікаційною мережею, проте його використання та реальність, що еволюціонує, є продуктами людської діяльності в особливих умовах, коли об'єкт дослідження (інформаційне суспільство) розвивається й змінюється швидше за суб'єкт (дослідника) і представляє революційний виклик для тих, хто повинен приймати рішення, тому що Інтернет представляє собою глобальну тенденцію розвитку інформаційного суспільства [2, с. 174-179].

У рамках виконання функцій практичної діяльності ідеологія інформаційного суспільства орієнтується сукупність інформаційних ідеологем, в основі яких інформація та наповнення їх змістом, що виконує інтертекстуальні функції, що надають тексту соціальні та історичні координати, та складають її соціокультурний простір, що змінює світ та санкціонує використання ідеологем в тих чи інших моделях та формалізаціях. Ідеологема інформаційної культури включає певний інформаційний код субсистеми, яка надає смисл інформаційному повідомленню і виступає як втілення певної інформації у контексті певного відношення до реального світу чи логічного у плані відповідності жанровим закономірностям. У цьому контексті будь-яка інформація, яку включає ідеологія інформаційного суспільства, намагається інкорпорувати чисто філософські виміри історії, місця в ній людини, оціночні судження про можливі варіанти інформаційного розвитку та бажаного темпу їх розвитку, долаючи, як відзначає О. Дзьобань, маніпулятивний характер інформаційного середовища сучасного суспільства [3, с. 3-12].

Когнітивно-комунікативні виміри ідеології інформаційного суспільства у гуманітарно-науковому дискурсі націлені на пошуки певних значень інформаційних ідеологем, які є основою формування ідеології інформаційного суспільства, та транслюються по каналам комунікації за допомогою спеціально вироблених кодів, джерел, способів комунікації у системі норм і можливостей соціальної активності людини, держави, суспільства. Зміст інформаційної ідеології як основа глобальної комунікаційної мережі набуває комунікативного смислу тільки завдяки людині, яка вважає, що ідеологія інформаційного суспільства повинна виконувати роль духовно забезпеченого ресурсу, та сприяти його вдосконаленню, щоб бути змістовно та комунікативно забезпеченим у когнітивно-комунікативному вимірі. А. Лазаревич відмічає: «Сучасний соціум являє собою інформаційно-комунікаційну модель соціальної організації. Мова йде про активізацію так званого третинного, соціально-мобільного сектору суспільно-економічної діяльності (сфери послуг, сервісної економіки як все більш значущої сфери соціальної активності і взаємодії), і четвертинного - інформаційного, який напряму стимулює комунікаційну активність» [7, с. 8-9].

Методологія дослідження ідеології інформаційного суспільства як мережево-комунікативного простору у гуманітарно-науковому дискурсі направлена на аналіз інформаційного суспільства як такого, в основі якого використання методів системного, структурно-функціонального, синергетичного, діалектичного, антропологічного, інформаціологічного - для дослідження процесів інтенсивної переробки інформації в знання. Останнє потребує дослідження структури ідеології, її будови, функціонування та розвитку, об'єктивного дослідження її комунікативних зв'язків і відносин та адаптації людини до умов інформаційного суспільства, пізнання процесів інформаційного суспільства, в основі якого є інформація як джерело нової інформації («інформація про інформацію»). Системна і структурна методологія дослідження ідеології інформаційного суспільства має пояснити, як ми отримуємо інформацію про різні предмети, які межі нашого знання та настільки достовірним чи недостовірним є те чи інше знання, як інформація перетворюється на звання, що є основою нової комунікації, пов'язаної з реалізацією потреби людини, що потребує з необхідністю формування ідеології інформаційного суспільства. Виникнення інформаційного суспільства робить проблематику отримання і асиміляції інформації, яка переходить в знання однією з центральних у гуманітарно-науковому дискурсі, та що є причиною виникнення так званої інформаційної моделі комунікації, основоположні характеристики якої визначають і принципи трансляції і соціалізації людини до ідеологем інформаційного суспільства [4, с. 7-13].

Разом з тим можемо засвідчити, що проблематика методології інформаційного суспільства істотно змінюється у сучасну епоху, так як знаходяться нові шляхи для обговорення традиційних проблем і з'являються нові питання, яких не існувало раніше. Достатньо розповсюдженою є точка зору, згідно з якою предмет епістемології відрізняється від предмету гносеології і виходить за межі чисто філософського дослідження. У цьому смислі епістемологія досліджує об'єктивні форми знання, відволікаючись як від особливостей суб'єкта, так і від співставлення знання з об'єктивною дійсністю. Обґрунтуванню такого розуміння слугує теорія К. Поппера, в контексті якої існує реальний світ, світ станів свідомості, людської суб'єктивності і світ чистого знання без співставлення з об'єктивною реальністю, що відволікається від людської суб'єктивності. Цей останній «третій світ» і є предметом епістемології.

Виявити ряд структурних компонентів ідеології інформаційного суспільства, необхідних для глибокого пізнання проблем та пошуку шляхів їх подолання з метою удосконалення інформаційно-комунікативного соціуму, до яких відноситься значення, код, дані, документи, сигнали, значення. Інформація передається за допомогою певних знаків, які мають безпосереднє значення як атрибуту повідомлення. Значення - це дещо, що кодується за допомогою знаків відправником і декодується його отримувачем. Саме від цього залежить атмосфера комунікації, а, отже, і її результат. Ідеологія інформаційного суспільства в цілому виконує п'ять цілей: 1) пізнавальна; 2) соціально-поведінкова; 3) художньо-естетична; 4) ігрова; 5) управлінська.

Як свідчить аналіз сучасних проблем інформаційного суспільства, на сучасному етапі ще не сформована ідеологія інформаційного суспільства, основою якої є виконання цих п'яти цілей, в основі яких посилення комунікативних зв'язків і відносин. В основі ідеології інформаційного суспільства як системи реалізації потреби людини у пізнанні - отримання нової інформації та знаходження шляхів її отримання. Це слугує основою виникнення інформаційної моделі комунікації, яка є трампліном вироблення нових ідеологем та їх трансляції, в основі яких інформація як головна компонента інформаційного суспільства та його ідеології. Саме для інформаційної моделі комунікації характерним є визнання значення як атрибуту повідомлення. Значення - це те, що кодується за допомогою знаків відправником і декодується отримувачем, а тому оволодіння цим механізмом допомагає оволодіти механізмом комунікації, який знаходиться в основі когнітивно-комунікативного виміру ідеології, на яку впливає як технологічна, так і соціальна реальність [5, с. 23-27].

У гуманітарно-науковому вимірі ідеологія інформаційного суспільства імпліцитно включає деякий ідеал, що протиставляється наявній соціальній реальності як компонент ідеології інформаційного суспільства, який дефініцює акти перцепції індивіда, його діяльності, мотивації, поведінкових патернів в соціумі-екзистенції-природі. Ідеал можна експлікувати як генеральну мету активності індивіда, який підпорядковує собі диференціальні задачі у кореляції з отриманням інформації та засобами побудови інформаційного суспільства. Ідеологія інформаційного суспільства це не просто ілюзорна інтерпретація сучасної дійсності, а скоріше сама дійсність, яка повинна розумітися як інформаційна, існування якої передбачає культивування знання про цю дійсність. Налаштованість інформаційної ідеології на комунікативне вирішення проблем суспільства виявляється невід'ємним елементом формування інформаційних ідеологем інформаційного суспільства [7, с. 89].

Ідеологія комунікації виступає як ідеологема інформаційного суспільства, співпраця, співрозуміння з акцентом на сумісне переживання подій, які відбуваються. Комунікативно налаштована людина, держава, суспільство завжди в очікуванні своїх партерів у контексті вирішення проблем взаємодії спілкування, розуміння, співпраці, пошуку рішень. Тому новий поворот в ідеології інформаційного суспільства - це намагання налагодити зв'язок між населенням і владою, державою і суспільством, фірмою і клієнтами, підприємством і споживачем. Тому праксеологічний рівень формування ідеологем інформаційного суспільства - це вироблення практично-орієнтованих рекомендацій і пропозицій щодо удосконалення стратегії управління процесами становлення інформаційного суспільства в Україні та механізмів соціально-антропологічної адаптації до існування в цьому суспільстві. Ідеологія інформаційного суспільства націлена на зміни суспільства, в якому ми живемо, наше життя знаходиться під впливом цієї нової комунікаційної технології, а з цієї взаємодії виникає нова соціо-технічна модель суспільства [8, с. 24-25].

З цією метою слід розвивати поняття «інформаційний соціум» та його екстраполяцію в управлінський процес як єдиний соціальний організм, в центрі якого інформація та зменшення її ентропії, що наповнює всі процеси організації інформаційним змістом і сприяє інформатизації всіх процесів. Механізм цивілізаційного розвитку ідеології інформаційного суспільства пов'язаний з цілеспрямованим державним регулюванням інформаційної сфери суспільства, у контексті якої ефективною і виправданою з точки зору суспільних інтересів є формування механізму процесу оволодіння умовами стабільного снування, що приводить у відповідність продуктивній сили та економічні відносини, що представляють собою сукупність важелів регулювання інформаційними процесами. На формування ідеології інформаційного суспільства впливає те, що істотною проблемою інформаційного суспільства є непропорційний доступ до інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ), що проявляється на нерівномірному економічному розвитку, зокрема інформаційного сектора економіки та асиметричності інформації, що є глобальною проблемою [9; 10].

В епоху динамічного розвитку інформаційного суспільства до числа впливових чинників формування ідеології інформаційного суспільства долучаються ІКТ, упровадження яких сприяє формуванню механізмів інформаційно-комунікативного типу соціуму в умовах глобалізації, що вимагає удосконалення зворотних зв'язків засобами інформаційно-комунікаційного впливу в контексті стохастичності мережевого суспільства. Формування ідеології інформаційного суспільства базується на використанні нових методів системної, структурної та синергетичної методології, що використовується для аналізу ідеології як системи певних чинників, що дозволять розв'язати важливу фундаментальну задачу - вплив ІКТ на діяльність суспільства через застосування нових оригінальних ідей та концепцій статичності інформаційного суспільства та мережевої економіки, що й потребує формування нової ідеології [11; 12].

Висновки

Формування ідеології інформаційного суспільства потребує високого рівня розвитку інформаційних і телекомунікаційних технологій та їх інтенсивного використання громадянами, бізнесом та органами державної та муніципальної влади. Збільшення додаткової вартості сьогодні відбувається за рахунок інтелектуальної діяльності, підвищення рівня технологічного виробництва та розповсюдження сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій. Перехід від індустріального до постіндустріального та інформаційного суспільства істотно підвищує роль інтелектуальних факторів, зокрема знання про інформаційне суспільство. Необхідно уже у середньостроко- вій перспективі реалізувати культурний, освітній та науково-технологічний потенціал країни та забезпечити гідне місце серед лідерів глобального інформаційного суспільства завдяки ідеології інформаційного суспільства.

Список використаних джерел

1. Воронкова В. Г Формування інформаційної культури особистості як умова успішної адаптації людини до життя в інформаційному суспільстві» [Текст] / В. Г. Воронкова // Гілея: науковий вісник: зб. наук. праць. - К.: Вид-во УАН ТОВ «НВП» «ВІР», 2014. - Вип.86 (7). - С.198-203.

2. Воронкова В. Г Інтернет як глобальна тенденція розвитку інформаційного суспільства [Текст] / В. Г Воронкова // Гілея: науковий вісник: зб. наук. праць. - К.: Вид-во УАН ТОВ «НВП» «ВІР», 2015. - Вип.93 (2). - С.174-179.

3. Дзьобань О. П. Маніпулятивний характер інформаційного середовища сучасного суспільства [Текст] / О. П. Дзьобань // Інформація і право. - К., 2014. - №3 (12). - С.3-12.

4. Дзьобань О. Інформаційне суспільство як мережево-комунікативний простір управління [Текст] / О. Дзьобань, О. Соснін // Віче. - 2015. - №10. - С.7-13.

5. Кириченко М. О. Епістемологічні виміри інформаційного суспільства у гуманітарно-науковому дискурсі [Текст] / М. О. Кириченко // Теоретичні та практичні засади розвитку менеджменту організацій та адміністрування в умовах незалежності України: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю незалежності України та 20-річчю кафедри менеджменту організацій та управління проектами / Ред.-упоряд.: д.філос.н., проф. Валентина Воронкова, Регіна Андрюкайтене. - Запоріжжя: ЗДІА, 2016. - С.23-27.

6. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество, культура [Текст] / М. Кастельс; [пер. с англ. О. И. Шкаратана]. - М.: ГУ ВШЭ, 2000. - 607 с.

7. Лазаревич А. А. Становление информационного общества: коммуникационно-эпистемологические и культурно-цивилизационные основания [Текст]: монография / А. А. Лазаревич; науч. ред. И. Я. Левяш. - Минск: Беларуская навука, 2015. - 537 с.

8. Соснін О. В., Дзьобань О. П. Інформаційна безпека: нові виміри загроз, пов'язаних з інформаційно-комунікаційною сферою [Текст] / О. В. Соснін, О. П. Дзьобань // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: [зб. наук. пр.]. - Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2015. - №61. - С.24-34.

9. Соснін О. В. Проблеми державного управління системою національних інформаційних ресурсів з наукового потенціалу України: [монографія] / О. В. Соснін. - К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. - 2003. - 572 с.

10. Соснін О. В., Воронкова В. Г. Інформаційне суспільство як виклик глобалізації [Текст] / О. В. Соснін, В. Г. Воронкова // Час вибору: виклики інформаційної епохи: [колективна монографія] / за заг. ред. О. А. Івакіна, Д. В. Яковлева. - Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2016. - C.344-359.

11. Вашкевич В. М. Історична еволюція наукової картини світу [Текст] / В. М. Вашкевич // Гілея: науковий вісник: зб. наук. праць. - К.: Вид-во УАН ТОВ «НВП» «ВІР», 2016. - Вип.109. - С.133-139.

12. Вашкевич В. М. Особливості міфічного світогляду в історичній еволюції наукової картини світу [Текст] / В. М. Вашкевич // Гілея: науковий вісник: зб. наук. праць. - К.: Вид-во УАН ТОВ «НВП» «ВІР», 2016. - Вип.108. - C.117-121.

References

1. Voronkova V. G. Formuvannja informacijnoi' kul'tury osobystosti jak umova uspishnoi' adaptacii' ljudyny do zhyttja v informacijnomu suspil'stvi» [Tekst] /V. G. Voronkova // Gileja: naukovyj visnyk: zb. nauk. prac'. - K.: Vyd-vo UAN TOV «NVP» «VIR», 2014. - Vyp.86 (7). - S.198-203.

2. Voronkova V. G. Internet jak global'na tendencija rozvytku informacijnogo suspil'stva [Tekst] / V. G. Voronkova // Gileja: naukovyj visnyk: zb. nauk. prac'. - K.: Vyd-vo UAN TOV «NVP» «VIR», 2015. - Vyp.93 (2). - S.174-179.

3. Dz'oban' O. P. Manipuljatyvnyj harakter informacijnogo seredovyshha suchasnogo suspil'stva [Tekst] / O. P Dz'oban' // Informacija i pravo. - K., 2014. - №3 (12). - S.3-12.

4. Dz'oban' O. Informacijne suspil'stvo jak merezhevo- komunikatyvnyj prostir upravlinnja [Tekst] / O. Dz'oban', O. Sosnin // Viche. - 2015. - №10. - S.7-13.

5. Kyrychenko M. O. Epistemologichni vymiry informacijnogo suspil'stva u gumanitarno-naukovomu dyskursi [Tekst] / M. O. Kyry- chenko // Teoretychni ta praktychni zasady rozvytku menedzhmentu organizacij ta administruvannja v umovah nezalezhnosti Ukrai'ny: Materialy Mizhnarodnoi' naukovo-praktychnoi' konferencii', prysvja- chenoi' 25-richchju nezalezhnosti Ukrai'ny ta 20-richchju kafedry menedzhmentu organizacij ta upravlinnja proektamy / Red.-uporjad.: d.filos.n., prof. Valentyna Voronkova, Regina Andijukajtene. - Zaporizhzhja: ZDIA, 2016. - S.23-27.

6. Kastel's M. Informacionnaja jepoha: jekonomika, obshhestvo, kul'tura [Tekst] / M. Kastel's; [per. s angl. O. I. Shkaratana]. - M.: GU VShJe, 2000. - 607 s.

7. Lazarevich A. A. Stanovlenie informacionnogo obshhestva: kommunikacionno-jepistemologicheskie i kul'turno-civilizacionnye osnovanija [Tekst]: monografija / A. A. Lazarevich; nauch. red. I. Ja. Levjash. - Minsk: Belaruskaja navuka, 2015. - 537 s.

8. Sosnin O. V., Dz'oban' O. P. Informacijna bezpeka: novi vymiry zagroz, pov'jazanyh z informacijno-komunikacijnoju sferoju [Tekst] / O. V. Sosnin, O. P. Dz'oban' // Gumanitarnyj visnyk Zaporiz'koi' derzhavnoi' inzhenernoi' akademii': [zb. nauk. pr.]. - Zaporizhzhja: Vyd-vo ZDIA, 2015. - №61. - S.24-34.

9. Sosnin O. V. Problemy derzhavnogo upravlinnja systemoju nacional'nyh informacijnyh resursiv z naukovogo potencialu Ukrai'ny: [monografija] / O. V. Sosnin. - K.: Instytut derzhavy i prava im. V. M. Korec'kogo NAN Ukrai'ny. - 2003. - 572 s.

10. Sosnin O. V., Voronkova V. G. Informacijne suspil'stvo jak vyklyk globalizacii' [Tekst] / O. V. Sosnin, V. G. Voronkova // Chas vyboru: vyklyky informacijnoi' epohy: [kolektyvna monografija] / za zag. red. O. A. Ivakina, D. V. Jakovleva. - Odesa: Vydavnychyj dim «Gel'vetyka», 2016. - S.344-359.

11. Vashkevych V. M. Istorychna evoljucija naukovoi' kartyny svitu [Tekst] / V. M. Vashkevych // Gileja: naukovyj visnyk: zb. nauk. prac'. - K.: Vyd-vo UAN TOV «NVP» «VIR», 2016. - Vyp.109. - S.133-139.

12. Vashkevych V. M. Osoblyvosti mifichnogo svitogljadu v istorychnij evoljucii' naukovoi' kartyny svitu [Tekst] / V. M. Vashkevych // Gileja: naukovyj visnyk: zb. nauk. prac'. - K.: Vyd-vo UAN TOV «NVP» «VIR», 2016. - Vyp.108. - S.117-121.

Размещено на Allbest.ru