Критерії об’єктивного поділу кольорів на теплі та холодні

Побудова моделі кольору, яка базувалась би на чотирьох властивостях кольорів: теплоті і холоді, сухості і вологості та усувала би протиріччя, виявлені в традиційному кольоровому колі Іттена, пов’язане з комплементарністю червоного та зеленого кольорів.

Рубрика Философия
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 14.05.2018
Размер файла 3,3 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Критерії об'єктивного поділу кольорів на теплі та холодні

Закриничний І.В. Тернопільський коледж Університету «Україна»

Анотація

Стаття містить аналіз концепції теплих та холодних кольорів у контексті вчення Арістотеля про чотири фундаментальні якості матерії: тепло, холод, сухість та вологу. З'ясовується походження теорії теплих та холодних кольорів в історичній ретроспективі, та наводяться незаперечні докази того, що об'єктивна оцінка температури кольору неможлива без урахування двох додаткових параметрів: сухості й вологості. Загалом концепція теплих та холодних кольорів розглядається як частина більш широкої теорії чотирьох стихій античності: вогню, землі, повітря, води.

Запропоновано нове кольорове коло, яке складається з дванадцяти частин, має чітко виражену квадрантну структуру та базується на протиставленні холодного теплому, сухого -- вологому. Як підсумок, усувається протиріччя в традиційній кольоровій моделі Йоганнеса Іттена, пов'язане з комплемен- тарністю червоного та зеленого кольорів.

Ключові слова: теплі кольори, холодні кольори, сухі кольори, вологі кольори, чотири стихії теорії Арістотеля, кольорове коло Іттена.

Аннотация

Статья содержит анализ концепции теплых и холодных цветов в контексте учения Аристотеля о четырех фундаментальных качествах материи: тепле, холоде, сухости и влаге. Выясняется происхождение теории теплых и холодных цветов в исторической ретроспективе, и приводятся неопровержимые доказательства того, что объективная оценка температуры цвета невозможна без учета двух дополнительных параметров: сухости и влажности. В общем, концепция теплых и холодных цветов рассматривается как часть более широкой теории четырех стихий античности: огня, земли, воздуха, воды.

Предложен новый цветовой круг, который состоит из двенадцати частей, имеет четко выраженную квадрантную структуру и базируется на противопоставлении холодного теплому, сухого -- влажному. В итоге устраняется противоречие в традиционной цветовой модели Иоганнеса Иттена, связанное с комплементарностью красного и зеленого цветов. Ключевые слова: теплые цвета, холодные цвета, сухие цвета, влажные цвета, четыре стихии теории Аристотеля, цветовой круг Иттена.

Conclusions

In the article there is given analysis of the concept of warm and cold colors in the context of Aristotle's theory of four fundamental qualities of a matter - warm, cold, dry and wet. There is also proved an origin of the theory of warm and cold colors in historical retrospective and there are given conclusive evidences that an objective assessment ofthe color temperature is impossible without two additional parameters - dry and wet. In general, the concept of warm and cold colors is considered as a part of a broader theory of four elements of antiquity - fire, earth, air and water. There is proposed a new color wheel, which consists of twelve parts, has clear quadrant structure and is based on the contrast of cold to warm and dry to wet. As a result, there are eliminated contradictions in the traditional color model of Johannes Itten, regarding to the complementarity of red and green colors.

Keywords: warm colors, cold colors, dry colors, wet colors, four elements of Aristotle's theory, Itten's color wheel.

кольор теплота вологість іттен

Постановка проблеми. Поділ кольорів на теплі та холодні породжує два типи відношень між ними: тотожність за температурою (теплий / теплий, холодний / холодний) та протилежність за температурою (теплий / холодний, холодний / теплий). Очевидно, що кольори можуть вступати у відношення тотожності та протилежності не тільки за властивістю «температура». Якщо скористатися сучасною кольоровою моделлю RGB, то в загальному випадку можливі п'ять варіантів відношень між RED, GREEN та BLUE за принципом «тотожність -- протилежність» (Рис. 1).

Рис. 1. П'ять варіантів відношень між RGB

Оскільки варіанти N° 1 та № 2 -- тривіальні, то залишаються варіанти № 2, № 3 та № 4, яким відповідають ознаки «температура», «світність» та «вологість» кольору.

Справді, червоний та зелений кольори є теплими, а синій -- холодний, тому за «температурною» ознакою відношення між ними розподіляються наступним чином: зелений тотожний червоному, а синій протилежний як зеленому, так і червоному (Рис. 1, Варіант № 3).

Крім того, зелений колір -- світлий, а червоний та синій -- темні, тому за ознакою «світність» три первинних кольори утворюють наступні відношення: синій тотожний червоному, а зелений протилежний і синьому, і червоному (Рис. 1, Варіант № 4).

Нарешті, червоний колір -- сухий, а зелений та синій -- вологі, відповідно за ознакою «вологість» відношення між RED, GREEN, BLUE наступні: синій тотожний зеленому, а червоний протилежний як зеленому, так і синьому (Рис. 1, Варіант № 5).

Саме така класифікація кольорів підтверджується низкою авторитетів. Зокрема в книзі «Мистецтво кольору» Йоганнес Іттен зазначає: «Характер холодних і теплих кольорів можна представити у вигляді таких порівнянь: холодний -- теплий; темний -- світлий; ... вологий -- сухий» [3, с. 47].

Правильне розуміння концепції теплих та холодних кольорів неможливе без урахування двох додаткових вимірів: поділу кольорів на сухі й вологі, світлі й темні. Проблема полягає в тому, що залишаються невідомими структура та природа зв'язків між температурою, світністю та вологістю кольорів.

Актуальність вирішення поставленої проблеми. У традиційному колі Іттена (Рис. 2) [3, с. 33] закладене протиріччя, пов'язане з комп- лементарністю кольорів. Зокрема Йоганнес Іттен у книзі «Мистецтво кольору» пише: «Ми називаємо два кольори такими, що доповнюють один одного, якщо їхня суміш дає нейтральний сіро- чорний колір» (курсив автора. -- І. З.) [3, с. 50]. Характеризуючи зелений та червоний кольори як теплі, Іттен стверджує, що вони комплементарні. Але суміш двох теплих кольорів -- червоного та зеленого -- дає теплий, а не нейтральний колір, тому вони не можуть доповнювати один одного.

Щоби зрозуміти причину очевидного протиріччя, слід звернутись до першоджерел та з'ясувати походження концепції теплих та холодних кольорів в історичній ретроспективі та в повному обсязі.

Рис. 2. Кольорове коло Іттена

Аналіз досліджень і публікацій. Перше зображення кольорового кола, поділеного на дві половини: теплу та холодну, знаходимо в праці Чарльза Хейтера «Вступ до перспективи», яка була опублікована 1813 року в Лондоні [4, с. 140-141]. Чарльз Хейтер пише: «Першою загальною відмінністю кольорів є поділ кола, так званого “компасу художника”, ... на дві рівні частини лінією, яка проходить між жовтим та фіолетовим кольорами. І ви знайдете всі теплі кольори на червоно-жовтій половині “Компасу” і всі холодні на іншій половині» (курсив автора. -- І. З.) [4, с. 142-143]. На рис. 3 показано зображення кола Хейтера, взяте зі «Вступу до перспективи» (1813).

У цитаті, наведеній вище, фраза «першою загальною відмінністю кольорів» виділена не випадково. Про «другу загальну відмінність кольорів» -- відмінність між вологими та сухими кольорами -- Чарльз Хейтер згадує в третьому виданні (1820) книги «Вступ до перспективи» [5, с. 220-225]. Аналізуючи зміну кольорів пейзажу в різні пори дня та року, він вказує на тісний взаємозв'язок тепла та холоду з сухістю та вологістю.

Рис. 3. Кольорове коло Чарльза Хейтера

Рис. 4. Температура та вологість RGB

Міркування про сухі та вологі кольори в контексті теплих та холодних не випадкові, а сягають своїм корінням епохи Ренесансу та спираються на такі авторитети, як Бернардіно Телезіо, Леонардо да Вінчі та Арістотель.

Так, Бернардіно Телезіо у своїй книзі «Походження кольорів», яка вийшла 1570 року, ставить у відповідність кольорам чотири «начала» Арістотеля: тепло та холод, сухість та вологу [6]. Арістотель у відомій праці «Про виникнення і знищення» пише: «Отже, оскільки є чотири основних властивості, між ними можливі шість сполучень. Оскільки протилежності, згідно своєї природи, не з'єднуються по двоє (адже одне і те саме не може бути теплим і холодним або сухим і вологим), то зрозуміло, що буде чотири поєднання основних властивостей -- теплого і сухого, гарячого і вологого, холодного і вологого, холодного і сухого. Розум підказує, що ці поєднання узгоджуються з тілами, які здаються простими, тобто вогнем, повітрям, водою і землею. Адже вогонь гарячий і сухий, повітря тепле і вологе ., вода холодна і волога, земля холодна і суха. так що відмінності належним чином розподілені між первинними ... елементами.» [1, с. 420-421].

У світлі вчення Арістотеля про чотири елементи -- вогонь, землю, повітря, воду -- стають зрозумілими наступні слова з книги «Трактат про живопис» Леонардо да Вінчі: «Біле приймемо ми за світло, без якого не можна бачити ні одного кольору: жовте -- за землю, зелене -- за воду, синє-- за повітря, червоне -- за вогонь, чорне -- за морок, який знаходиться над елементом вогню ...» [2, с. 72-73].

Леонардо да Вінчі пов'язує кольори зі стихіями, опосередковано приписуючи їм крім теплоти та холоду ще й сухість та вологу.

Таким чином, сучасна концепція теплих та холодних кольорів є неповною і становить лише частину стародавнього вчення про чотири «начала»: тепло та холод, сухість та вологу.

Як наслідок, три первинних кольори -- RED, GREEN, BLUE -- повинні мати наступні властивості: червоний -- теплоту та сухість, зелений -- теплоту та вологість, синій -- холод та вологість (Рис. 4). Мало того, їх можна поставити у відповідність до чотирьох стихій Арістотеля: червоний -- теплий та сухий -- належатиме стихії «вогонь»; зелений -- теплий та вологий -- належатиме стихії «повітря»; синій -- холодний та вологий -- належатиме стихії «вода» (Рис. 5).

Рис. 5. Кореляція стихій та RGB

Мета даної статті -- перевірити можливість побудови адекватної моделі кольору, яка базувалась би на чотирьох фундаментальних властивостях кольорів: теплоті та холоді, сухості та вологості та усувала би протиріччя, виявлені в традиційному кольоровому колі Іттена.

Виклад основних результатів дослідження. У моделі RGB прийнято представляти кольори в цифровій формі, наприклад запис «R=256, G=0, В=0» означає червоний колір, у якому кількість зеленого та синього мінімальна (0), а кількість червоного -- максимальна (256). У даній статті застосовується графічна форма запису, у вигляді матриці, де на вертикалі відкладені три основних кольори -- RED, GREEN, BLUE, а на горизонталі -- кількість кожного з них, від 0 до 256. На рис. 6 зображена матриця червоного кольору.

Рис. 6. Матриця червоного кольору

Кольорові точки на матриці утворюють певну конфігурацію. Зрозуміло, що можливі тринадцять конфігурацій, які розподіляються серед трьох класів матриць:

• клас А, ахроматичні кольори, коли всі три точки утворюють вертикальну лінію;

• клас Б, хроматичні першорядні кольори, де вертикальну лінію утворюють лише дві точки матриці;

• клас В, хроматичні другорядні кольори, де точки не утворюють жодної вертикальної лінії.

На рис. 7 зображені три класи кольорів. Відкинувши ахроматичні кольори з класу А як тривіальні, побудуймо коло з решти дванадцяти хроматичних кольорів, для чого розмістимо комплементарні пари на діаметрах кола, а другорядні кольори між першорядними, як показано на рис. 8.

Рис. 7. Три класи кольорів

Щоби встановити розподіл чотирьох фундаментальних властивостей -- тепла, холоду, сухості та вологи -- у колі з 12-ти хроматичних кольорів, необхідно визначити стихію кожного кольору. Для цього слід відшукати в матриці кольору індикатор стихії.

Правило наступне:

а) якщо в матриці кольору дві точки RED- BLUE утворюють екстремальну пару, тобто одна з точок знаходиться в максимальному, інша в мінімальному положенні, то індикатором стихії є червона точка RED;

Рис. 8. Коло з 12-ти кольорів

б) якщо в матриці кольору дві точки RED- BLUE не утворюють екстремальну пару, то індикатором стихії є зелена точка GREEN.

Наприклад, у матриці лазурного кольору пара RED-BLUE є екстремальною (R=0, B=256), тому індикатором стихії даного кольору є RED. Навпаки, в матриці кольору шартрез пара RED- BLUE не є екстремальною (R=127, B=0), тому індикатором стихії даного кольору буде GREEN (Див. рис. 8).

Відшукавши в матриці кольору індикатор стихії (або точка RED, або точка GREEN), необхідно встановити, в якому положенні він знаходиться -- в максимальному чи мінімальному: в першому випадку він проявляє надлишок, в другому випадку -- нестачу своїх властивостей.

Скажімо, в матриці лазурного кольору індикатор стихії RED -- теплий та сухий -- знаходиться в мінімальному положенні (R=0), тому цей колір має нестачу тепла та сухості. Навпаки, в матриці кольору шартрез індикатор стихії GREEN -- теплий та вологий -- знаходиться в максимальному положенні (G=256), тому цей колір має надлишок тепла та вологості (Див. рис. 8).

Арістотель у своїй книзі «Про виникнення і знищення» [1] пояснює: надлишок якої-небудь властивості означає, що стихія має саме цю властивість, нестача якої-небудь властивості означає, що стихія має протилежну властивість:

• надлишок тепла означає тепло, нестача тепла означає холод;

• надлишок холоду означає холод, нестача холоду означає тепло;

• надлишок сухості означає сухість, нестача сухості означає вологу;

• надлишок вологи означає вологість, нестача вологи означає сухість.

Іншими словами, нестача тепла та сухості в лазурному кольорі означає, що він є холодним та вологим; навпаки, надлишок тепла та вологості в кольорі шартрез робить цей колір теплим та вологим.

Правила, описані вище, є необхідними та достатніми для визначення стихії, температури та вологості усіх дванадцяти кольорів, розміщених на колі з рис. 8.

Справді, в матрицях червоного, оранжевого та жовтого кольорів пара точок RED-BLUE є екстремальною, тому індикатором стихії буде точка RED. Знаходячись у максимальному значенні, RED проявляє надлишок тепла та сухості; як наслідок, червоний, оранжевий та жовтий кольори теж є теплими та сухими та належать до стихії «вогонь».

Хоча в матрицях синього, лазурного та голубого кольорів пара точок RED-BLUE теж є екстремальною, індикатор стихії RED знаходиться в мінімальному положенні. Тому точка RED, проявляючи нестачу тепла та сухості, робить синій, лазурний та голубий кольори холодними та вологими, вказуючи на стихію «вода».

У матрицях зеленого кольору, шартрез та зелена весна пара точок RED-BLUE не є екстремальною, тому індикатором стихії буде точка GREEN. Перебуваючи в максимальному положенні, GREEN проявляє надлишок тепла та вологи; тому зелений, шартрез та зелена весна є кольорами теплими й вологими та належать до стихії «повітря».

Незважаючи на те, що в матрицях глибокого рожевого, пурпурного та фіолетово-сизого кольорів пара точок RED-BLUE теж не є екстремальною, індикатор стихії GREEN знаходиться в мінімальному значенні. Тому точка GREEN, проявляючи нестачу тепла та вологості, робить глибокий рожевий, пурпурний та фіолетово-сизий кольори холодними та вологими, вказуючи на стихію «земля».

Як підсумок утворюється структуроване коло, в якому чотири фундаментальні якості -- тепло, холод, сухість та волога -- рівномірно розподілені серед усіх дванадцяти кольорів (Рис. 9).

Рис. 9. Температура та вологість в кольоровому колі

Отримана кольорова модель має чітко виражену квадрантну структуру та базується на протиставленні холодного -- теплому, сухого -- вологому. Зокрема шість теплих кольорів -- червоний, темний бурштин, жовтий, шартрез, зелений, зелена весна -- утворюють тепле півколо, а шість холодних -- голубий, лазурний, синій, фіолетово-сизий, пурпурний та рожевий -- формують холодне півколо. Аналогічно дуга з шести сухих кольорів -- жовтого, темного бурштину, червоного, рожевого, пурпурного, фіолетово- сизого -- протистоїть дузі з шести вологих кольорів -- синього, лазурного, голубого, зеленої весни, зеленого, шартрезу (Рис. 9).

Крім того, запропонована модель усуває протиріччя системи Іттена, пов'язане з комп- лементарністю кольорів. Справді, маємо шість комплементарних пар:

• теплий червоний доповнює холодний голубий;

• теплий бурштиновий доповнює холодний лазурний;

• теплий жовтий доповнює холодний синій;

• теплий шартрез доповнює холодний фіолетово-сизий;

• теплий зелений доповнює холодний пурпурний;

• теплий колір зелена весна доповнює холодний рожевий (Рис. 9).

Оскільки один колір у кожній парі теплий, інший -- холодний, то сума комплементарних кольорів завжди буде нейтральною та даватиме сірий колір.

Висновки. Узагальнюючи результати дослідження, можна виділити низку важливих висновків:

1. Сучасна концепція теплих та холодних кольорів є неповною та становить частину стародавнього вчення Арістотеля про чотири стихії, а правильне розуміння поняття температури кольору можливе лише в контексті двох додаткових параметрів: сухості та вологості.

2. Існує лише дванадцять типів хроматичних кольорів, які можна згрупувати в симетричне, цілком структуроване коло.

3. Критерії поділу кольорів на теплі та холодні є об'єктивними та тісно переплітаються з критеріями оцінки сухості та вологості кольорів.

4. Кольорова модель, отримана в результаті досліджень, дозволяє усунути в традиційному колі Іттена протиріччя, пов'язані з комплемен- тарністю кольорів.

Перспективи подальших досліджень. У даній статті проблема світлих та темних кольорів, згадана лише побіжно, залишилась поза увагою. Між тим, зрозуміло, що концепція теплих та холодних, сухих та вологих кольорів є неповною без урахування такої якості, як «світність». Подальші ретельні дослідження мають установити структуру системи «світність, температура, вологість».

Література

1. Аристотель. Сочинения [Текст]: в 4-х т. /Аристотель; пер. с древнегреч. Я. Брагинской [и др.]. Ред. И. Рожан- ский; АН СССР, Ин-т филос. -- М.: Мысль, 1981. -- Т. 3. -- 613 с. -- Серия «Философское наследие». Т. 90.

2. Леонардо да Винчи Л. Трактат о живописи [Текст] /Леонардо да Винчи; пер с итал. А. Губарева. -- М.: Азбука классика, 2010 -- 105 с.: ил., портр.

3. Иттен И. Искусство цвета [Текст] /Иоханнес Иттен; пер с нем. Л. Монахова. -- М.: Издатель Дмитрий Аронов, 2011 -- 105 с.: ил.

4. Hayter Ch. An introduction to perspective [Текст] / Charles Hay- ter. -- 1st ed. -- London: Black, Parry and Co, 1813. -- 197p.

5. Hayter Ch. An introduction to perspective [Текст] / Charles Hayter -- 3rd ed. -- London: Black, Kingsbury, Parbury and Allen, 1820. -- 276p.

6. Telesio Б. De colorum generatione opusculum [Текст] / Bernardino Telesio. -- Neapoli: Apud Josephum Cacchium, 1570. -- 18p.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Поняття як форма мислення, що відтворює предмети і явища в їхніх істотних ознаках. Характеристика дефініції (визначення) та поділу (класифікації), роль їх логічних правил в юриспруденції. Вироблення та формування понять, критерії їх істинності.

    контрольная работа [36,6 K], добавлен 30.07.2010

  • Наукове знання як сплав суб'єктивного й об'єктивного елементів в концепції Е. Мейерсона, проблема дослідження еволюції наукового знання. Формування основних цілей та завдань філософії. Вплив кантівської філософії на наукові дослідження Е. Мейерсона.

    реферат [22,5 K], добавлен 21.05.2010

  • Співвідношення наукових знань з різними формами суспільної свідомості. Характерні ознаки та критерії, що відрізняють науку від інших областей діяльності людини: осмисленність, об`єктивність, пояснення причинності явищ, ідеалізація, самокритичність.

    реферат [27,5 K], добавлен 21.12.2008

  • Навчання джайнізму й буддизму. Ведична релігія, тексти індуської (хараппської) культури (2500-1700 років до н.е). Проповіді Будди у Варанаси. Основні тези упанішад. Ідеології ведичного брахманізму, ритуализма. Буддійський канон чотирьох шляхетних істин.

    реферат [26,8 K], добавлен 30.07.2010

  • Принципи передачі влади в імперії та інструментарій її сакралізації. Безперервність традицій владної моделі Риму. Теоретичні розробки християнських філософів. Система спадкування влади за кровною спорідненістю. Створення в імперії складного церемоніалу.

    реферат [33,3 K], добавлен 10.08.2017

  • Наукометрія як кількісний метод вивчення науки як інформаційного процесу. Вивчення найбільш глобальних наукометричних баз та їх показників з огляду на можливості їх використання для об’єктивного оцінювання стану вітчизняної науки, її представників.

    контрольная работа [41,6 K], добавлен 23.11.2014

  • Зародження, особливості та періодизація античної філософії. Сутність філософського плюралізму. Філософські концепції природи релігії. Філософські погляди К. Ясперса. Платон як родоначальник послідовної філософської системи об'єктивного ідеалізму.

    контрольная работа [50,8 K], добавлен 25.08.2010

  • Суть та зміст логічного закону: внутрішній суттєвий, необхідний зв'язок між логічними формами у процесі побудови міркувань. Характеристика законів тотожності, виключеного третього, протиріччя, достатньої підстави. Вчення та логічні судження Аристотеля.

    контрольная работа [73,4 K], добавлен 25.04.2009

  • Погляди Платона та Аристотеля на проблеми буття, пізнання, людини. Сутність філософського вчення Платона. вчення Платона-це об’єктивний ідеалізм. Центральні проблеми римського стоїцизму. Визнання Аристотелем об’єктивного існування матеріального світу.

    реферат [21,6 K], добавлен 30.09.2008

  • Відображення ідей свободи, рівності та справедливості у філософських системах Платона та Канта. Розуміння об'єктивного закону як принципу становлення соціальних і природних форм буття. Утвердження свободи і рівності в умовах сучасного політичного процесу.

    контрольная работа [31,3 K], добавлен 15.11.2015

  • Об'єктивно-ідеалістичний характер філософії Гегеля. Система філософії Гегеля (основні праці). Принцип тотожності мислення і буття, мислення як першооснова та абсолютна ідея. Поняття як форма мислення. Протиріччя між методом і системою у філософії Гегеля.

    реферат [477,5 K], добавлен 28.05.2010

  • Виробництво наукового продукту. Знання про глибинні процеси і явища, що відбуваються в природі, суспільстві. Поняття фундаментальних наук, їх взаємозв'язк з прикладними та внутрішня класифікація. Основна ознака поділу наук на фундаментальні і прикладні.

    контрольная работа [579,6 K], добавлен 07.09.2010

  • Життя як первинна реальність, органічний процес, що передує поділу матерії і свідомості, у "філософії життя". Місце "філософії життя" в західноєвропейській філософії ХХ ст. Вчення німецького філософа Артура Шопенгауера як ідейне джерело цього напрямку.

    контрольная работа [20,6 K], добавлен 20.09.2010

  • Особливості вчення св. Томи Аквінського про живі тіла, специфіка і роль відображення в ньому актуальних для сьогодення проблем екології та біоетики. Напрямки взаємодії етики та метафізики в даній сфері. Сутність і основні проблеми "зеленого" томізму.

    статья [34,6 K], добавлен 24.11.2017

  • Характеристика номінальних, реальних, явних та неявних визначень. Основні правила визначення понять. Зміст поняття як сукупність суттєвих ознак предмета. Види поділу та його основні правила. Класифікація як розподіл предметів за групами, її мета.

    контрольная работа [22,9 K], добавлен 25.04.2009

  • Кіренська школа як першопочаток гедонізму в етиці, аналіз філософської системи етики кіренаїків та епікурейців. Докладна розробка категорій гедонізму, дослідження його основних категорій, філософських систем, у надрах який він виокремився і сформувався.

    реферат [26,9 K], добавлен 07.10.2010

  • Основні положення діалектично-матеріалістичного розуміння руху. Класифікація форм руху у творах Ф. Енгельса, наукові критерії та принципи классифікації. Філософія Освальда про існування енергії без матерії і матерії без енергії, ідея саморуху Лейбніца.

    доклад [14,1 K], добавлен 29.11.2009

  • Загальне поняття та критерії істинності теорії. Конструювання і тлумачення змістовної частини теорії. Огляд варіантів тлумачення терміна "гіпотеза". Логіко-гносеологічні передпричини виникнення наукових проблем. Проблема як форма розвитку знання.

    реферат [36,3 K], добавлен 02.04.2014

  • Ефективним методом науки в адекватному вивченні реальних процесів й явищ навколишньої дійсності є моделювання як побудова аналогів реальних об'єктів дослідження. Поняття, що співвідносять із моделюванням: прогнозування, проектування, закони, теорії та ін.

    научная работа [35,8 K], добавлен 21.11.2010

  • Реальність як філософська категорія. Реальність: вступ у наявне буття як певне буття. Побудова теоретичної типології реальності. Міфічне як дуже інтенсивна реальність. Особливості віртуальної реальності. Становлення у значенні синтезу буття й небуття.

    реферат [28,2 K], добавлен 14.03.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.