Реалізація буттєвості людини в ментальності інформаційно-комунікативного соціуму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реалізація буттєвості людини в ментальності інформаційно-комунікативного соціуму

Кириченко М. О.

Аннотація. Розкривається сутність ментальності інформаційно-комунікативного соціуму, що впливає на розвиток тієї чи іншої країни, соціуму, особистості. Мета на-укового дослідження - концептуалізація реалізації буттєвості людини в ментальності інформаційно-комунікативного соціуму. В статті виявлено сутність ментальності, що впливає на особистість; розглянуто виміри інформаційно-комунікативного соціуму, опосередковані ментальністю того чи іншого народу, країни, особистості - онтологічні, аксіологічні, технологічні; проаналізовано характерологічні особливості людиниу просторі мінливого інформаційно-комунікативного простору. Метод - інформаціологічний, що пронизує буттєвість людини та наділяє її рисами інформаціологічної людини. На основі комплексного, системного, структурно-функціонального методів проаналізовано реалізацію буттєвості людини в ментальності інформаційно-комунікативного соціуму. Результат дослідження - особлива увага приділена технологічному виміру розвит-ку соціуму, що впливає на ефективність упровадження інформаційно-комунікативних технологій в усі сфери життєдіяльності суспільства та індивіда. Висновок - реалізація буттєвості людини в ментальності інформаційно-комунікативного соціуму є більш ефективною у високорозвинутих країнах, які є лідерами в побудові інформаційної інфраструктури та інформаційних систем, націлених на створення інноваційного сере-довища і реалізації креативності особистості. Доведено, що індивід відповідним чином осмислює закони-максими-норми-концепти даного соціуму і підпорядковує свої думки і поведінські паттерни певним задачам самореалізації особистості в інформаційному соціумі, що базується на інформаційній інфраструктурі та інформаційних системах.

Ключові слова: ментальність, інформаційно-комунікативний соціум, інформаційна культура, онтологічні виміри, аксіологічні виміри, технологічні виміри.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими на-уковими чи практичними завданнями

Актуальність дослідження буттєвості культури людини в мінливому інформаційно-комунікативному просторі набуває великого значення, так як людина сьогодні формується у штучно створеному віртуальному середовищі, який формує її розірваний і нецілісній образ. Людина, яка втрачає своє «Я», людяність і адекватність, тотожність самій собі, втрачає і свою природу, соціум, переміщуючись в зовсім інший світ - світ віртуальної реальності [1, с. 208-217].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми, на яку спирається автор

Теорія реалізації буттєвості людини в ментальності інформаційно- комунікативного соціуму майже не розкрита, тому що, на нашу думку, це тема майже інноваційна. Проте ми посилаємося на таких авторів, як В.Андрущенко, Ф. Власенко [1], В. Власюк [2], В. Воронкова [3; 4], О. Кивлюк [6; 7; 8], А. Ла-заревич, М. Максименюк [10], В. Мельник [11], В. Нікітенко, В. Пожуєв [12],

О.Пунченко [13], С. Савченко [15], О. Соснін [17], які в тій чи іншій мірі зачіпають проблему самореалізації людини у просторі віртуальної реальності.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується стаття. Проблемна ситуація.

Частіше всього ментальність асоціюється є тим актопроцесом, в ході якого людина порівнює свої думки з явищами-процесами наявної дійсності, в результаті чого генерує нові думки, які по своїй суті та структурі мають новаційні матриці знання. Ментальність є процесом опосередкованої гностизації предметів-явищ- процесів наявно-достовірного соціуму, що посилює кількість комунікаційних зв'язків. В результаті осмислення певного типу (виду) інформаційно- комунікативного соціуму, що сформувався на певному історичному відрізку часу, індивід відповідним чином осмислює закони-максими-норми-концепти даного соціуму і підпорядковує свої думки і поведінські паттерни, мотиваційні мульти- структури психіки певним програмам, задачам, цілям самореалізації себе у цьому соціумі [2].

Гіпотеза дослідження - припущенння, що людина в мінливому інформаційно- комунікативному соціумі реалізує себе в екзистентності філософської куль-тури, репрезентованої умовами мінливості, достовірність якої буде доведена праксіологічним шляхом виявлення її проблем. Гіпотеза дослідження виконує ба-зальну роль, яка зорієнтована на вивчення інформмоделей мінливого соціуму, які деструктивним чином впливають на особистість. Гіпотеза у даному дослідженні коригує диференційні модуси буттєвості культури, що укорінені в онтологічних, аксологічних, технологічних умовах буття. Реалізація буттєвості людини в мінливому інформаційно-комунікативному просторі, на нашу думку, буде виявля-тися в гностизації інформаційних проблем світу-онтосу-екзистенції [3, с. 13-24].

Мета наукового дослідження - концептуалізація реалізації буттєвості лю-дини в ментальності інформаційно-комунікативного соціуму. Цілі науковго дослідження: 1) виявлення сутності ментальності, що впливає на особистість; 2) аналіз комунікативного соціуму, опосередковані ментальністю того чи іншого на-роду, країни, особистості - онтологічні, аксіологічні, технологічні; 3) з'ясування характерологічних особливостей людини у просторі мінливого інформаційно- комунікативного простору.

Обговорення проблеми

Ментальність інформаційно-комунікативного соціуму - це репрезентація в ак-тах свідомості чи підсвідомості особистості тих чи інших властивостей об'єкта- предмета зі всією сукупністю мультизв'язків-мультивідношень інформатизації з метою отримати нову гностично-епістемологічну модель пізнання інформаційно- комунікативного соціуму. Ментальність можна розглядатися як віддзеркалювання наявності світу-онтосу-буття у матрицях дискурсосмислення інформаційно- комунікативного соціуму [4, с. 487-492]. Ментальність інформаційно- комунікативного соціуму опосередковується механізмами перцепції, сенсорного апарату індивіда, детермінується актами уявлення, візуалізації, мотивації, мину-лим досвідом індивіда. Завдяки цим процесам феномени-об'єкти інформаційно- комунікативного соціуму відображаються в нейропсихофізіологічних актах індивіда, що корелюються з мультипроцесами головного мозку, свідомістю і підсвідомістю, актами несвідомого на певних фазах діяльності людини. Ментальність продукується в контексті відчуттів, мультиперцепцій і репрезентацій світу, механізмів пам'яті, уявлення, уваги. Проте неможливо ментальність пред-ставляти тільки на рівні елементарної чуттєвості, тому що мислення константо корелюється з лінгвістичними моделями, соціумом, матеріальною природою. Ментальність є інноваційною матрицею пізнання інформаційно-комунікативного соціуму, що есплікується як соціально-генезисно-історичний продукт, тому що так чи інакше репродукція ідей-концептів-думок інваріантно пов'язана з предметно-матеріальною дійсністю суб'єктів і експлікується багаточисленними комунікативними факторами між людьми [5]. ментальність особистість комунікативний соціум

Розглянемо виміри інформаційно-комунікативного соціуму, опосередковані ментальністю того чи іншого народу, країни, особистості - онтологічні, аксіологічні, технологічні.

Онтологічні виміри. Буттєвість людини в мінливому інформаційно- комунікативному просторі розкриває кореляцію з усіма процесами, що тяжіють до реалізації людини в культурі. Суб'єктність індивіда зорієнтована до екзистентності-присутності суб'єкта в бутті культури, користуючись мовою М. Гайдеггера. Віртуальність є розвитком інформаційного суспільства, в основі якої матриці, іміджі, парадигми-моделі екзистенції, яка локалізується у просторі гіперреальності. Буття людини у віртуальній реальності характеризується віртуальним споживанням, завдяки якому відбувається самоідентифікація і самореалізація людини в інформаційному просторі [6, с. 225-232]. Онтологічна і буттєва (антропосоціогенез) реальність людини відірвані від об'єктивної реальності і знаходяться у владі симулякрів. Людина, реалізуючись в мінливому інформаційно-комунікативному просторі, покликана осмислювати феномени- явища соціокультурної екзистенції. В мінливому інформаційно-комунікативному просторі буття людини виражається в контексті таких категорій, як віртуальна реальність чи ірреальність в умовах віртуально-онлайнового світу. Одне з пер-ших питань, як виникає на шляху філософського осмислення інформаційно- комунікативного простору, є питання багатоманітності форм і способів інформаційного існування. Кожна людина - незалежно від статусу, віку, здоров'я, статі - розпочинає гру з нульового рівня на одноковому для всіх ігровому полі згідно одних і тих же правил. Деякі вчені назвали цей феномена «мереже-вою демократією» «кібержиття», в основі якого людина повинна виявляти свої комунікативні здібності технологічних навичок know-how [7, с. 222-226].

Кіберпростір - це унікальний темпоральний простір, в якому діє «синхрон-на комунікація», і при умові продовження інтеракцій інтрсуб'єктивний час розтягується, в основі якого «зона вільної рефлексії». З часом Інтернет набирає могутності як інструмент пошуку, фільтрації і контактності між окремими людь-ми та групами, і буде ще ефективнішим [8, с. 192-200]. Це світ соціальних ме-реж і рольових он-лайнових ігор - простір з величезною кількістю населення. Віртуальний персонаж - це одна з можливостей самореалізації особистості, тому що віртуальний простір розглядається як «спілкування душ». Віртуальна особистість не має матеріального тіла і складається виключно із знаків та дій, яка протидіє «матеріальному світу». Віртуальна особистість виникає згідно волі самого прототипу (матеріального носія індивідуально-психологічних властиво-стей людини), так і згідно волі людей, що створюють власну інтерпретацію самої особистості і світу [9, с. 46-50].

Віртуальна особистість живе автономно і незалежно від свого автора, народ-жуючись і знов оживаючи у свідомості інших людей чи продовжуючи існувати в їх пам'яті, поглядах, світогляді, вчинках. У віртуальному просторі формується особливе соціальне середовище, свої закони спілкування і комунікації, специфічні норми взаємодії, своя соціальна ієрархія, в основі якої лежить влив на протікання комунікації. Віртуальне спілкування - це новий вид спілкування, що не відміняє, а розширяє можливості спілкування в об'єктивному світі. Інтерактивний світ не є загрозою реального світу, а лише елементом, що розширяє можливості реального світу у подоланні кордонів, обробки інформації та дій, швидкості та доступності отримання інформації. Все це свідчить про такий тип-парадигму культури інформаційного суспільства, що поглинає людину як суб'єкта і об'єкта цього виду соціуму, що регулюють поведінські патерни у віртуальній реальності [10, с. 266-278] Одна з можливих теорій С. Джонса осмислення цих феноменів теорія «активних мрій чи марень», постільки віртуальна реальність представляє собою «подорож», в основі якої пропозиція для індивіда йти новим та незвіданими шля-хами. Глобальна мережа Інтернет постійно культивує «вибухи інформації», тому людина повинна формувати свою ментальну карту світу, так як сьогодні люди-на не отримує готової ментальної моделі реальності, тому людина покликана формувати її сама, підпадаючи у велику кількість ціннісних систем, що склада-ють основу демасифікованого індивіда інформаційного середовища [11, с. 208-217]. Інформаційне суспільство демасифікує свідомість індивіда, формуючи її мозаїчною та дроблячи на безмежну кількість «життєвих світів», формуючи фраг-ментарними, а не цілісними. Асоціативна свідомість не підпорядковується будь- яким концептуальним схемам, cформованим суспільством, ідеї якої асоціативно пов'язані поміж собою у рамках симулятивного простору. Довіра до Інтернет при-водить до знищення свого власного «Я». Мінливий інформаційно-комунікативний простір робить ставку на омасовленого індивіда, «людину натовпу», який руйнує звичну систему цінностей і робить ставку на ігрову модель самореалізації, на спо-живацтво і відсутність креативності у світі онлайн-культури [12, с. 5-14].

Аксіологічні виміри. Аксіологічні виміри інформаційно-комунікативного про-стору - це цінності, сформовані індивідом, що есплікуються як феномени смислової індексації, максими соціокультурного розвитку цивілізації, що формують людину як «інформаційно-соціокультурну особистість». Цінності відносяться до конкрет-но-реального світу, формують світ-онтос людини, допомагають суб'єкту глибоко проникнути у пізнання світу. Цінності можна ототожнювати з об'єктами існуючої реальності, пов'язувати з оціночно-модальними імперативами, що задоволь-няють потреби індивіда. Їх можна пояснювати як матриці суперіндивідуально- трансцендентної реальності, яка може залежати від цілераціональної діяльності людини. Така культура формує екзистенційний базис особистості, цінності якої імплікуються такими модальностями, як отримання задоволення, формування індивідуальної матрицезмістовності культури, когнітивно-пізнавальні моделі дискурсосмислення культур [13, с. 21-30].

Аксіологічні виміри буттєвості людини в ментальності інформаційно- комунікативного соціуму - це цінності буття, які форматує людина сама для себе, перебуваючи в інформаційному просторі у прошуках матриць соціальної взаємодії як суперіндивідуально-трансцендентної рефлексії. Під цінінстю експлікується будь-який феномен-фактор, що має кардинальне значення для реалізації буттєвості індивіда та благоприємно позитивну смислову індексацію. Цінність - це та смислова максима, до якої прагне індивід в своєму становленні, що сприяє його формуванню як соціокультурного суб'єкта інформаційного простору, що детермінує екзистенційний базис його особистості. У культурній гностизації цінність є джерелом креативних функцій свідомості, націлених на самоудоскона- лення і самореалізацію людини, що включає напрямки реалізації особистості в її індивідуально-екзистенційному вираженні. Цінності допомагають індивіду дис- курсосмислити світ-онтос в його культурному значенні, наповнюючи цінностями свій культурний континуум, пов'язуючи його з оціночно-модальними феномена-ми в аддитивності з цілеструктурністю всіх цінностей. Цінності слід розглядати структурно-матрицезмістовним об'єктом соціально-філософського аналізу, який можна експілікувати як предмети та психомотиваційні установки, значимі для індивідва, що задовольняють його потреби і слугують розвитку особистості. Слід також визначитися з тими трансформаціями цінностей, які переживає особистсіть, у сферах індивідуально-емпіричної практики інформаційно-комунікативного соціуму.

Технологічні виміри культури. Інтернет-культура - це культура творців Інтернету, під якою слід розуміти набір ідей, поглядів, норм прикладних програм та систем, що детермінують поведінські паттерни людини. Культура відрізняється від ідеології, психології чи проявів окремої індивідуальності та має сукупний вплив на розвиток інтеренет-системи, що представляє собою джерело творення та конфігурації Інтернету, формуючи цінності техномеритократичної культури та її впливу на суспільство в технологічному розумінні. Так, культура віртуальної громади використовує соціальний і технологічний фактор для взаємного ви-користання технологій, роблячи Інтернет середовищем вибіркової соціальної взаємодії та символічної приналежності. Технології, які передбачають отриман-ня багатоманітного продукту, набули визначення високих технологій. У якості соціокультурних ознак високих технологій слід назвати [14, с. 236-241]: 1) у якості базових, системоутворюючих інформаційні: нано-, біо і когнітивні технології; 2) вони слугують основою ключових бізнес-продуктів і рушієм науково-технічного прогресу, створення нових і удосконалення існуючих технологічних процесів; 3) володіють високою наукоємністю (часткою інтелектуального ресурсу), великою швидкістю упровадження, яка приводить до структурної перебудови економіки та форм організації і управління наукою, виробництвом (бізнесом); 4) базують-ся на феномені постнеокласичного етапу розвитку науки, яка характеризується інформаційно-синергетичними підходами; 5) змінюють класичну концепцію ме-неджменту та маркетингу і передбачають створення нових, викликаних новаціями у сфері високих технологій потреб у масового споживача; 6) приводять до значно-го впливу на культуру, соціум і саму людину, часто незворотних системним змінам соціокультурної реальності; 7) слугують появі проблеми самоідентифікації люди-ни, трансформації соціальних відносин, зміни типів культурної реальності [15, с. 117-126]. Високі технології - це сукупність засобів, способів і методів вирішення практично-орієнтованих проблем, які націлені на задоволення потреб індивідів, виступають пріоритетом розвитку інформаційного суспільства, включають вели-ку частику інтелектуального ресурсу, змінюють соціальну сферу і людину, базу-ються на інформаційно-комунікативних технологіях [16, с. 268-277].

Таким чином, підведемо підсумки. Онтологічні, аксіологічні та технологічні виміри культури, що формується у мінливому віртуальному середовищі, пред-ставляють собою складний соціальний, економічний, культурний феномен, що розвивається як складний динамічний процес, що змінюється у нас на очах [17]. Безперечно, що людина виступає об'єктом і суб'єктом усіх цих процесів, реалізуючи найсучасніші тренди інформаційного суспільства та використовуючи віртуальну реальність для служіння людини як творця і креатора дійсності. Куль-тура віртуальної реальності перебуває у стані свого становлення, що неможливо без використання понять сучасної філософії методології раціональності і прагма-тизму, високих технологій як проривного сценарію України.

БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ

1. Власенко Ф. П. Віртуальна реальність як простір соціалізації індивіда // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: [зб.наук.пр.], Вип. 56, 2014, С. 208-217.

2. Власюк О. С. Національна безпека України: еволюція проблем внутрішньої політики. - К.: НІСД. - 2016. - 528 с.

3. Воронкова В. Г., Соснін О. В. Формування інформаційного суспільства в Україні: виклик чи потреба часу? // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: [зб.наук.пр.], № 60, 2015, С. 13-24.

4. Воронкова В. Г., Нікітенко В. О. Сучасна геокультура як соціокультурний феномен культурної глобалізації // Гілея: науковий вісник: [зб. наук. пр.], Вип. 72, 2013, С. 487-492.

5. Воронкова В. Г. Філософія розвитку сучасного суспільства: теоретико- методологічний контекст. Монографія. - Запоріжжя : РВВ ЗДІА, 2012. - 262 с.

6. Кивлюк О. П. Освітня культура інформаційного суспільства в контексті глобалізаційної реальності // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії : [зб. наук. пр.], випуск № 67, 2016, С. 225-232.

7. Кивлюк О. П. Моделювання інформаційних процесів в контексті інформатизації суспільства // Гілея : науковий вісник : [зб. наук. пр.], Вип.80, 2014, С. 222-226.

8. Кивлюк О. П. Глобалізація та інформатизація освіти в предметному полі філософії освіти // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: [зб. наук. пр.], Вип. 57, 2014, С. 192-200.

9. Кириченко М. О. Інформатизація як фактор оптимізації ідеології інформаційного суспільства та забезпечення його сталого розвитку // Scientific Journal «ScienceRise :

Pedagogical Education», № 1 (9), 2017, С.46-50.

10. Максименюк М. Ю., Нікітенко В. О. Інформаційно-комунікативне суспільство як різновид складної соціальної системи і взаємодії // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії : [зб.наук.пр.], Випуск № 66, 2016, С. 266-278.

11. Мельник В. В. Формування концепції інформаційного менеджменту: сутність, задачі, основні напрями розвитку // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії : [зб. наук. пр.], Випуск № 56, 2014, С. 208-217.

12. Пожуєв В. І. Глобальне інформаційне суспільство як новий соціальний та економічний феномен ХХІ століття // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, Вип.52, 2013, С. 5-14.

13. Пунченко О. П., Лазаревич А. А. Інформатизація як засіб репрезентації інформаційних ресурсів суспільства // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії : [зб. наук. пр.], Вип.63, 2015, С. 21-30.

14. Савченко С. В. Концепції «суспільства знань» як стратегічного ресурсу держави у гуманітарно-науковому дискурсі // Гілея: науковий вісник : [зб. наук. пр.], Вип. 91, 2015, С. 236-241.

15. Савченко С. В. Взаємодія культури і освіти в умовах інформаційного суспільства та культурної глобалізації: соціально - філософський вимір // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, Вип. 59, 2014, С. 117-126.

16. Сидоренко С. В. Формування концепції глобального громадянського суспільства в сучасних умовах: теоретико-методологічні виміри // Гілея. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки : наук. вісник : зб. наук. праць, Вип. 65, № 10, 2012, С. 268-277.

17. Соснін О. В. Проблеми державного управління системою національних інформаційних ресурсів з наукового потенціалу України : [монографія]. - К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. - 2003. - 572 с.

REFERENCES:

1. Vlasenko F. P. Virtualna realnist yak prostir sotsializatsii indyvida [Virtual reality as a space of socialization of the individual] // Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii: [zb.nauk.pr.], Vyp. 56, 2014, S. 208-217.

2. Vlasiuk O. S. Natsionalna bezpeka Ukrainy: evoliutsiia problem vnutrishnoi polityky [National security of Ukraine: evolution of domestic policy]. - K.: NISD. - 2016. - 528 s.

3. Voronkova V H., Sosnin O. V. Formuvannia informatsiinoho suspilstva v Ukraini: vyklyk chy potreba chasu? [Formation of informational society in Ukraine: challenge or need time?] // Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii: [zb.nauk.pr.], № 60, 2015, S. 13-24.

4. Voronkova V. H., Nikitenko V. O. Suchasna heokultura yak sotsiokulturnyi fenomen kulturnoi hlobalizatsii [Modern geoculture as a sociocultural phenomenon of cultural globalization] // Hileia: naukovyi visnyk: [zb. nauk. pr.], Vyp. 72, 2013, S. 487-492.

5. Voronkova V. H. Filosofiia rozvytku suchasnoho suspilstva: teoretyko-metodolohichnyi kontekst. Monohrafiia [Philosophy of the development of modern society: theoretical and methodological context]. - Zaporizhzhia : RVV ZDIA, 2012. - 262 s.

6. Kyvliuk O. P. Osvitnia kultura informatsiinoho suspilstva v konteksti hlobalizatsiinoi realnosti [Educational culture of the information society in the context of the globalization of reality] // Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii : [zb. nauk. pr.], vypusk № 67, 2016, S. 225-232.

7. Kyvliuk O. P. Modeliuvannia informatsiinykh protsesiv v konteksti informatyzatsii suspilstva [Simulation of information processes in the context of the information society] // Hileia : naukovyi visnyk : [zb. nauk. pr.], Vyp.80, 2014, S. 222-226.

8. Kyvliuk O. P. Hlobalizatsiia ta informatyzatsiia osvity v predmetnomu poli filosofii osvity [Globalization and Informatization of education in the subject field of philosophy of education] // Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii: [zb. nauk. pr.], Vyp. 57, 2014, S. 192-200.

9. Kyrychenko M. O. Informatyzatsiia yak faktor optymizatsii ideolohii informatsiinoho suspilstva ta zabezpechennia yoho staloho rozvytku [Informatization as a factor of optimization of the ideology of the information society and ensuring its sustainable development] // Scientific Journal «ScienceRise : Pedagogical Education», № 1 (9), 2017, S.46-50.

10. Maksymeniuk M. Yu., Nikitenko V. O. Informatsiino-komunikatyvne suspilstvo yak riznovyd skladnoi sotsialnoi systemy i vzaiemodii [Information and communication society as a kind of complex social systems and interactions] // Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenemoi akademii : [zb.nauk.pr.], Vypusk № 66, 2016, S. 266-278.

11. Melnyk V V Formuvannia kontseptsii informatsiinoho menedzhmentu: sutnist, zadachi, osnovni napriamy rozvytku [Formation of the concept of information management: essence, objectives, main directions of development] // Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenemoi akademii : [zb. nauk. pr.], Vypusk № 56, 2014, S. 208-217.

12. Pozhuiev V I. Hlobalne informatsiine suspilstvo yak novyi sotsialnyi ta ekonomichnyi fenomen XXI stolittia [Global information society as a new social and economic phenomenon of the twenty-first century] // Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenemoi akademii, Vyp. 52, 2013, S. 5-14.

13. Punchenko O. P., Lazarevych A. A. Informatyzatsiia yak zasib reprezentatsii informatsiinykh resursiv suspilstva [Information as a means of representation of information resources companies] // Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenemoi akademii : [zb. nauk. pr.], Vyp.63, 2015, S. 21-30.

14. Savchenko S. V Kontseptsii «suspilstva znan» yak stratehichnoho resursu derzhavy u humanitarno-naukovomu dyskursi [The Concept «knowledge society» as a strategic resource of the state in humanitarian and scientific discourse] // Hileia: naukovyi visnyk : [zb. nauk. pr.], Vyp. 91, 2015, S. 236-241.

15. Savchenko S. V Vzaiemodiia kultury i osvity v umovakh informatsiinoho suspilstva ta kulturnoi hlobalizatsii: sotsialno-filosofskyi vymir [The Interaction of culture and education in the information society and cultural globalization: social - philosophical dimension] // Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenemoi akademii, Vyp. 59, 2014, S. 117-126.

16. Sydorenko S. V. Formuvannia kontseptsii hlobalnoho hromadianskoho suspilstva v suchasnykh umovakh: teoretyko-metodolohichni vymiry [Formation of the concept of global civil society in modern conditions: theoretical and methodological dimensions] // Hileia. Istorychni nauky. Filosofski nauky. Politychni nauky : nauk. visnyk : zb. nauk. prats, Vyp. 65, № 10, 2012, S. 268-277.

17. Sosnin O. V. Problemy derzhavnoho upravlinnia systemoiu natsionalnykh informatsiinykh resursiv z naukovoho potentsialu Ukrainy [Problems of state management of the national system of information resources of scientific potential of Ukraine :] : [monohrafiia]. - K. : Instytut derzhavy i prava im. V. M. Koretskoho NAN Ukrainy. - 2003. - 572 s.

Размещено на Allbest.ru