Стратегічно-реляційна концепція держави Б. Джессопа

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегічно-реляційна концепція держави Б. Джессопа

Карпенко А.,

кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії соціально-політичних і правових наук, Донбаський державний педагогічний університет (Україна, Слов'янськ)

Мета статті -- узагальнити зміст стратегічно-реляційної концепції держави Б. Джессопа. Методи дослідження: дискурсивний аналіз, іманентна критика, контекстуальна реконструкція. Висновки. У статті досліджено розроблену британським теоретиком Б. Джессопом стратегічно-реляційну концепцію держави як комплексного соціального явища, яке наразі переживає сутнісні трансформації, викликані цивілізаційними процесами. Стратегічно-реляційний підхід є новітньою модифікацією неортодоксального марксизму, налаштованою на ключові виклики сьогодення -- кризу політичної форми національної держави, пов'язану з черговою фазою глобалізації. Наголос на конструктивній природі інституту держави та суспільній змістовності політичного процесу визначають евристичний потенціал концепції. Окреслено структурно-семантичні контури «стратегічного» та «реляційного» компонентів антиесенціалістськой концепції держави Б.Джессопа.

Ключові слова: держава, політика, стратегічно-реляційний підхід, онтологія, суспільні відносини, ідеологія.

джессоп держава суспільний політичний

Ідея держави є одним із ключових понять політичного дискурсу і постає неодмінним референтом суспільного процесу. У якості родового поняття слово «держава» втрачає концептуальну конкретність і генерує абстрактну полісемію, виступаючи не так денотатом певного поняття, як маркером певного дискурсу. Тобто відбувається функціональне зміщення, що викривлює самі координати конституювання об'єктивної критики елементів дискурсу. Однак, доречно зробити припущення, що труднощі щодо розбудови держави корелюють з концептуальним наповненням дискурсу держави. Така кореляція, на мій погляд, залишається недооціненою українською інтелектуальною спільнотою, яку задовольняють абстрактні та позірні контексти надлишкової вапоризації держави, перетворення її на фетиш.

Масмедійна девальвація концепту державності має змусити наукову спільноту запропонувати альтернативні сценарії осмислення держави, що відповідають світовим інтелектуальним сюжетам. Одним із таких сценаріїв є стратегічно-реляційний концепція держави, розроблена британським теоретиком Бобом Джессопом. Гадаю, що узагальнення теоретичних напрацювань Б. Джессопа може збагатити українську політичну філософію, що тільки розпочинає шлях власного становлення.

Аналіз наукових досліджень. В українській суспільно-політичній науці переважає традиційний підхід до визначення держави як інституції, що утримує монополію на насилля у межах певної території. Симптоматичним є те, що у достатньо репрезентативній колективній монографії «Трансформації політичних інститутів України: проблеми теорії та практики» (2016) автори лише констатують існування альтернативних підходів до визначення сутності державності, не розкриваючи змісту ключових розбіжностей між конкуруючими концепціями держави. Стратегічно-реляційна концепція держави Б. Джессопа залишається мало відомою серед вітчизняних науковців.

Виокремлення аспектів проблеми, які ще недостатньо вивчені. На матеріалі концепції Б. Джессопа ми спробуємо окреслити структурно-семантичні контури «стратегічного» та «реляційного» компонентів антиесенціалістської концепції держави.

Формулювання мети та завдань статті. У відповідності до визначеного предмета дослідження мета цієї статті полягає у загальній характеристиці стратегічно-реляційної концепції держави Б. Джессопа.

Сьогодні глобальний порядок нашої цивілізації переживає цікаву і напружену фазу певного транзиту, коли минуле в агонії хапається за теперішнє і намагається щосили відірвати його від майбутнього, що через вивільнену комунікацію, міграцію та творчість нестримно охоплює людство. Ігнорувати попит на переосмислення усталених форм суспільних практик та понять щодо цих форм значить відмовляти науці в майбутньому, в живому та плідному стосунку до побудови новітніх, кращих, умов буття людини. Одним із шляхів конкретизації завдання концептуального оновлення концептуального апарату суспільно-політичної наукової думки є узагальнення теоретичних здобутків світового наукового процесу.

Стратегічно-реляційний підхід (СРП) до вивчення держави є варіантом структуралістської критики традиційного «ентитичного» (від англ, entity - А. К.) погляду на державу як на певну річ, що має власну специфічну сутність. Аналогічно до здійсненої К. Марксом критики капіталу як суспільного феномена, а не абстрактної матеріальної сутності розробляється і критика держави. Теоретики СРП відмовляються від пошуків «сутності» держави і намагаються розробити ефективні теоретичні та методологічні засоби дослідження форм, функцій та наслідків існування державної системи. У межах СРП держава постає не субстантивною цілісною річчю або унітарним суб'єктом, а процесом «провадження державної влади, яка є вираженням мінливого балансу між силами, що прагнуть реалізувати власні інтереси засобами державної системи» [2, с. 54]. По суті СРП корелює з логікою становлення постструктуралістського мислення, що прагнуло подолати логоцентричні імплікації структуралістського методу в його застосуванні до динамічних процесів. Абстрактні «жорсткі» властивості атрибутів системи - сукупності елементів, структури, функцій - мали бути релятивізовані, представлені в рухливих та похідних іпостасях. Наприклад, класичне визначення держави через монопольне право на насилля в межах певної території є негативним за власним змістом. Така логічна негативність присутня і в репресивному тлумаченні державного апарату. Три ключові варіації щодо ідеї держави: консервативний фетишизм суверенності, ліберальний ринковий релятивізм та соціалістичний функціональний компліментаризм - не пропонують подолання репресивної транскрипції держави, а вказують три модуси герменевтики держави.

Актуалізація концепту стратегії і має вирішити це первісне завдання «пом'якшення» абстрактної структурності /репресивності державної системи, елементи якої не так забороняють дещо, як здійснюють «стратегічну селекцію» іманентно відкритих можливостей щодо реалізації «державного проекту». Семантичне поле концепту стратегії дозволяє Б. Джессопу окреслити конструктивний аспект державності, який згодом конкретизується планом соціальних відносин, що складають сам зміст існування держави.

Концепт реляції утворює основу розуміння змістового підгрунтя державності: «Стратегічно-реляційний підхід виходить з новітнього визначення діалектики дії та структури в термінах суспільних відносин. Такий підхід надає важливого значення стратегічному контексту політичних дій і трансформативній силі цих дій.

У термінах реляцій, структура складається з диференціальних обмежень та можливостей, що варіюються агентом; суб'єкт дії залежить від стратегічних ресурсів, охоплених структурою в залежності від задіяних акторів» [2, с. 55].

Цілком у постструктуралістському ключі Б. Джессоп намагається термінологічно окреслити позитивність влади, притаманну її конкретно-історичній іпостасі - владі державній: «Стратегічно-реляційний підхід наголошує, що немає підстав робити припущення, що державна влада обмежена засобами імперативної координації - централізованого планування і низхідного управління. Державна влада може провадитися не тільки у формі примусу, команди, планування та бюрократії, але також у формі мереж, партнерства, солідарності тощо. У такому контексті держава постає інституційною матрицею задля політичної дискусії щодо відповідей на певні виклики засобами управління» [2, с. 167].

Концепція Б. Джессопа є цікавим варіантом адаптації постструктуралістської онтології до ключового політичного інституту - держави. Цивілізаційним викликом, що змушує консервативні галузі права і теорії держави опрацьовувати надбання авангардної філософії, є утворення глобального суспільства, що нівелює певні засновки традиційної національної держави.

Сучасний світ насичено симуляційними сутностями і засобами виробництва таких сутностей. Масове виробництво ідеального унеможливлює реалізацію класичних ситуацій не тільки філософування, на кшталт картезівського робінзона-мислителя або феноменологічних редукцій, а й позитивістського наукового сценарію утилітарної апробації суджень. За відсутності можливості розрізнити первісні та похідні феномени свідомості на рівні критичної рефлексії складно уявити гетерогенність, тобто суперечливість та непослідовність, дискурсів, де відсутні формальні вимоги логічності та когерентності, наприклад, засоби масової інформації, публічна політика, реклама, тощо. Епоха масового виробництва на своєму черговому оберті розвитку занурює нас знову до аналогічної до раннього анімізму ситуації розчинення індивіда в потоках новітніх стихій: інформації, споживання, бажання.

Однак треба пам'ятати Веберівську настанову щодо наукового розчаклування світу і наполягати на приматі наукової об'єктивності над будь-якими цінностями та інститутами. Наукова рефлексія щодо реальних значень елементів політичного дискурсу набуває особливого значення в період невизначеності та кризи, коли нездатність або небажання відмовитися від застарілих смислів та збудувати новітню концептуальну парадигму завдають надзвичайної шкоди суспільству.

Висновки, перспективи подальших досліджень

Стратегічно-реляційна концепція держави Б. Джессопа є сучасною модифікацією поміркованого марксизму, розробленою в умовах системної кризи національної держави як безальтернативно! форми політичного буття суспільства, викликаної черговою фазою глобалізації. Б. Джессоп наголошує на конструктивній природі інституту держави та суспільній змістовності політичного процесу, що робить його концепцію надзвичайно привабливою для аналітики реалій українського політичного процесу, де наразі домінують реакційні кліше та стереотипи.

Перспективи подальших досліджень з проблематики стратегічно-реляційного визначення держави полягають у реактуалізації марксистського поняття класової боротьби як онтологічного чинника буття держави.

Список використаних джерел

Bullard A. R. Book review: The State: Past, Present, Future by Bob Jessop [Online material] / Ashley R. Bullard. - [Available at]: http:// blogs.lse.ac.uk/lsereviewofbooks/2016/09/06/book-review-the-state- past-present-futures-by-bob-jessop/

Jessop B. The State: Past, Present, Future / Bob Jessop. - Cambridge: Polity, 2016.-316p.

Трансформація політичних інститутів України: проблеми теорії і практики / Авт. колектив: М. І. Михальченко (керівник) та ін. - К.: ІПІЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2016. - 440 с.

Брайчевський М. Про українську державність [Електронний ресурс] / М. Брайчевський. - Режим доступу: http://shron.chtyvo.org. ua/Braichevskyi_Mykhailo/Pro_ukrainsku_derzhavnist.pdf

References

Bullard A. R. Book review: The State: Past, Present, Future by Bob Jessop [Online material] / Ashley R. Bullard. - [Available at]: http:// blogs.lse.ac.uk/lsereviewofbooks/2016/09/06/book-review-the-state- past-present-futures-by-bob-jessop/ Jessop В. The State: Past, Present, Future / Bob Jessop. - Cambridge: Polity, 2016. -316p.

Transformacija politychnyh instytutiv Ukrai'ny: problemy teorii' і praktyky / Avt. kolektyv: M. I. Myhal'chenko (kerivnyk) ta in. - K.: IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrai'ny, 2016. - 440 s.

Размещено на Allbest.ru