Подкаст: погляд крізь призму соціальної філософії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Подкаст: погляд крізь призму соціальної філософії

УДК 1:316.77: 004.738.5

Страшко Ірина Володимирівна, кандидат філософських наук, доцент кафедри романо-германської філології

E-mail: iryna.strashko@gmail.com, ORCID: 0000-0001-5137-991X

Стаття рекомендована до публікації д.філософ.н., проф. Воронковою В.Г.

вул. Пирогова, 9, м. Київ 01601,Україна 12.11.17

Анотація

Подкаст - зафіксований у цифровій формі продукт людської діяльності, який виконує функцію рефлексії буття на рівні смислів, цінностей, образів, норм і цілей та відображає особливості мови і мовлення, свідомості і мислення людини певної соціокультурної традиції. Висвітлюючи різні сторони людського життя, він не тільки описує суспільство, але і дає йому оцінку, сприяє розумінню суспільних процесів сьогодення. Метою статті є розгляд цілісної сутності буття подкасту як феномену, виявлення тенденцій його функціонування, його ролі в суспільстві та інформаційних процесах. Методологічним підґрунтям дослідження подкасту стали загальнонаукові методи емпіричного і теоретичного узагальнення, індукції і синтезу, соціокультурний метод, метод порівняльного аналізу. При вивченні змісту подкастів використовувався метод контент-аналізу. Емпіричну базу дослідження склав масив подкастових ресурсів в мережі. Досягнення поставленої мети потребувало вирішення ряду дослідницьких завдань: виявити характерні особливості подкастів на основі їх контентного аналізу; розглянути онтологічні, гносеологічні підстави і соціальні функції подкастів; конкретизувати місце і роль подкастів у сучасному суспільстві. На основі цих методів описано і досліджено подкаст з урахуванням широкого спектра його соціокультурних смислів і підтекстів; розглянуто філософські підстави і соціальні функції подкасту; проаналізовано гносеологічні аспекти даного феномена, який розглядається як вид діяльності людини по осмисленню явищ навколишнього світу; визначено основні соціальні функції подкасту: інформативна, пізнавальна, комунікативна, соціалізувальна, компенсаторна. Онтологічна основа подкасту - це спілкування, діалог, спільна комунікація людей в мережі, незалежно від географічних і соціальних кордонів. Результативність, успішність функціонування подкасту у мережі визначається його змістом, а отже його впливом, як на конкретну людину, так і на суспільство. Наукова новизна даної розвідки полягає в застосуванні комплексного, міждисциплінарного підходу до аналізу даного явища, поповненні уявлень про сучасні тенденції його використання. Аналіз екзистенції подкастів у мережі, з урахуванням їхнього контенту і характеристик, дав змогу дійти наступних висновків: подкаст відображає систему соціальних норм, духовних цінностей, культурних реалій, відносин людей до навколишнього світу і до самих себе. У функціональному аспекті він є цифровим «носієм», засобом для зберігання і передавання інформації, знання і досвіду, посередником і способом комунікації, роль якого унікальна у різних сферах (медійній, освітній, науковій, політичній тощо).

Ключові слова: подкаст, комунікація, мова, мережа.

Abstract

Strashko, Iryna - Candidate of Philosophical Sciences, Associate professor, Chair of Romance and Germanic Philology, National Pedagogical Dragomanov University (Kyiv, Ukraine)

E-mail: iryna.strashko@gmail.com, ORCID 0000-0001-5137-991X

Keywords: podcast, communication, language, network.

Вступ

Постановка проблеми

Цифровим звуковим «посередником» між взаємодіючими у мережі суб'єктами, який передає інформацію, транслює і породжує смисли, що зумовлюються соціальним, культурним, професійним, мовним, особистісним контекстом, є подкаст, комплексному дослідженню якого присвячено дану статтю. Висвітлюючи різні сторони людського життя, він не тільки описує суспільство, але і дає йому оцінку, сприяє розумінню суспільних процесів сьогодення. Подкаст - це не тільки спосіб комунікаційної взаємодії, але й цифровий «транслятор» вічних цінностей буття, актуальних питань соціального, політичного, культурного життя, пов'язаних з рішенням різнорівневих проблем сучасного суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких представлена дана проблема і на які спирається автор

В даній роботі ми спираємося на досить плідний науковий доробок українських і зарубіжних дослідників, які не займалися безпосередньо вивченням подкасту в предметному полі філософії, але чиї висновки ми використовували для осмислення його специфіки. Найчастіше до проблеми дослідження подкасту звертаються фахівці в галузі освіти [2; 3; 5; 9; 11; 14; 15], які розглядали і розглядають його як інструмент, засіб навчання. Опосередковано або фрагментарно дана тема порушується в роботах дослідників медіа [6; 7; 10] та політичної сфери [12], які обговорюють окремі і досить вузькі питання застосування подкастів. Між тим, зрозуміло, що він є більш складним феноменом, і сприймати його лише як «звуковий файл» недостатньо.

Підкреслимо, що результати, до яких приходять дослідники в межах своїх наукових дисциплін, є взаємодоповнюваними, що ставить питання про необхідність застосування комплексного підходу для проведення аналізу цілісної сутності подкасту, реалізувати який можна в рамках соціальної філософії.

Актуальність нашого дослідження, таким чином, визначається, поперше, значною кількістю емпіричного матеріалу, наявністю спеціалізованих досліджень та підвищеним інтересом суміжних наук до вивчення феномену подкасту, що перетворює його в один з важливих стимулів наукової рефлексії; по-друге, необхідністю осмислення його ролі в суспільстві; по-третє, відсутністю інтегрованого підходу до опису даного явища. Сказане визначає проблемне поле і мету дослідження.

Мета статті - аналіз цілісної сутності буття подкасту як феномену, виявлення тенденцій його функціонування, його ролі в суспільстві та інформаційних процесах.

Дана мета досягається вирішенням ряду взаємопов'язаних завдань:

- виявити характерні особливості подкастів на основі їх контентного аналізу;

- розглянути онтологічні, гносеологічні підстави і соціальні функції подкастів;

- конкретизувати місце і роль подкастів у сучасному суспільстві.

Обговорення проблеми

Зазвичай подкаст визначають як звуковий файл (або серію таких файлів), які поширюються у мережі для масового прослуховування. Термін походить від анг. podcast (від англ. ^od - назва портативного mp3 плеєра фірми Apple і broadcast - «передавати, транслювати») [8; 13]. Подкасти можна прослуховувати в онлайн режимі через веб-браузер, на будь-якому плеєрі, комп'ютері, мобільному телефоні, смарфоні, програвачі, що підтримує формат mp3. З огляду на багатоаспектність об'єкта аналізу, в рамках даного дослідження, як інваріант ми використовуємо поняття «аудіо подкаст», яке включає найбільш типову їх різновидність.

Ми розглядаємо подкаст як зафіксований у цифровій формі продукт людської діяльності, що характеризується змістовною завершеністю і інформаційною самодостатністю, відображає особливості мови і мовлення, свідомості і мислення людини певної соціокультурної традиції. Він відіграє роль «голосу» епохи, розставляючи смислові акценти у її соціокультурному «за і проти». Цифрова «плоть» подкасту, що звучить, зодягнена у різні форми своєї екзистенціальної присутності (формати mp3, aac, ogg, wma), порушуючи питання різноманітних аспектів буття людини і суспільства, стала органічною і невід'ємною частиною загальнокультурного процесу.

Як продукт творчої діяльності людини, подкаст відображає різноманітну реальність. Він є потенційно невичерпним, оскільки завжди опосередкований принаймні двома контекстами: один належить національній культурі, а інший - є частиною духовної цілісності його творця - подкастера. Національний компонент є показником приналежності до певної етнічної групи та своєрідним ретранслятором національних ідей у світовий культурний простір; сприяє більш чіткому усвідомленню своєї культурної самобутності, поширенню уявлень про себе на загальнолюдському рівні, де подкастер виступає репрезентантом національної культури і «генератором» процесів становлення і розвитку національної самоідентифікації.

У подкастах також закладені суб'єктивні смисли, які виражають особливості світобачення авторів, мотиви їх створення: у них, поряд з інваріантним знанням, відображена діалектика об'єктивного і суб'єктивного, оскільки подкастер, за допомогою мови, не просто передає інформацію, в якій містяться ті чи інші знання про певні фрагменти світу, він проявляє себе, виражає себе як «Я», не тільки забарвлює готові значення, але й наділяє їх власними смислами, піддає контент свідомому впливу (літературна обробка, темп, швидкість мови тощо) [4] . «...мова є «інструментом соціальної влади», оскільки висловитися нейтрально неможливо: всяке використання мови припускає ефект впливу. За мовним виразом завжди стоять які-небудь інтереси, мета, чиясь точка зору» [1, с. 135]. Тому можна вважати, що аудіо подкаст є специфічним відображенням у цифровому звуковому «матеріалі» неоднорідних за фактурою мови і мовлення їх автора-подкастера.

Як виразник і носій авторської думки, засіб пізнання людиною себе і навколишньої дійсності, подкаст висуває на авансцену питання, що так чи інакше корелюють з конкретною людиною, яка проживає на конкретній території. Намагаючись переосмислити реальність, автор подкасту забезпечує не просто передавання загальнолюдських життєвих цінностей, масиву морального досвіду, пропонуючи ціннісно забарвлену логіку людського вибору, сприйняття норм і законів суспільства.

Тому інформація, закладена в подкасті, носить двоїстий характер, адже у виборі теми та в її інтерпретації вона завжди має ціннісно - світоглядний авторський відбиток, тобто подкаст стає не просто відображенням способу світосприйняття подкастером, варіантом опису ним світу поза і всередині себе, але й може репрезентувати подкастера як суб'єкта, який пізнає, стаючи «площадкою» для реконструкції його самого. Разом з тим, ця інформація має відносно об'єктивний характер, оскільки спирається на реальні факти, події, суспільні процеси. Ця суб'єктно-об'єктна властивість утворення змісту подкасту, включаючи відповідну реакцію його слухача, дозволяє говорити про подкаст як про своєрідний і самостійний феномен соціокультурного буття суспільства. подкаст рефлексія буття

Все, що є зафіксованим у подкасті, є результатом розуміння світу людиною і, в той же час, будь-який подкаст є об'єктом розуміння, мовний характер аудіотексту якого переміщує його у сферу смислу, адже аудіотекст подкасту - це певне висловлювання. Як і будь-яке висловлювання, він кінцевий, обмежений своєю звуковою цифровою структурою, але він і нескінченний з точки зору закладених у нього смислів. Можливо саме тому у процесі розуміння аудіо подкаста відбуваються вічні зіткнення «зрозумілого» і «незрозумілого», «звичного» і «незвичного».

До того ж багатовимірний план його змісту не має однозначної відповідності плану вираження, оскільки визначальне значення аудіо подкасту залежить від суб'єкта-слухача, який інтерпретує, рівня його знань, його лінгвістичного, екстралінгвістичного, емпіричного досвіду. Встановлення внутрішніх зв'язків в ході інтерпретації в аудіотексті, немислимо без його сприйняття як відображення реального світу. При цьому слухач орієнтується на ті моральні, культурні, аналітичні цінності, навколо яких будується його світосприйняття як ціле. Саме в цьому діяльнісному процесі здійснюється необхідне освоєння змісту подкасту.

Цей процес передбачає одночасно залученість і дистанційованість слухача. Завдяки емоційному, моральному і діяльнісному вкладу слухача, авторський досвід стає основою розвитку його соціальності, його особистості, тобто передбачає спосіб діяльності з виробництва не тільки нового знання, але і формування особистості слухача, який піднімається на новий щабель індивідуального розвитку: від авторського осмислення буття приходить до власних світоглядних висновків. Тобто формується досвід розуміння, осмислення і прийняття чужої позиції, визнання її доречності, обґрунтованості, виправданості, її співіснування поряд з власною, її запозиченні повністю або частково.

Функціональні характеристики подкасту у просторі мережі дають підстави визначити його як створений індивідуальним або колективним авторством твір, і як засіб інформації та комунікації, інструмент ідеологічного впливу і формування світоглядних позицій особистості та суспільства, знаряддя політичної та ідеологічної боротьби, як продукт редакційно-видавничої діяльності ЗМІ, як засіб тиражування, поширення аудіотекстів, і як особливий товар, призначений для продажу, засіб поширення знань, інструмент освіти, формування і виховання людини, продукт соціальної і культурної діяльності людини у вигляді подкастингу. Звичайно, список визначень поняття «подкаст» можна продовжувати і дискутувати про те, чим він, власне, є. У всіх своїх формах і видах він є феноменом, зобов'язаним своїй появі розвитку інформаційних технологій, мережі, що став доступним широкому загалу завдяки інформатизації. Сьогодні будь-який користувач мережі, навіть не володіючи спеціальними знаннями, може створювати подкасти, використовуючи відповідне програмне забезпечення.

Контент-аналіз різноманітних подкастових ресурсів (іноземними мовами: http://www.nouvellesecoutes.fr/la-poudre/, https://podcloud.fr/podcast/generation-xx, http: //podkasty.info/, http: //zerotoscale.com/, https://polskiepodcasty.pl/nauka-xxiwieku/, http: //www .thinkactget .com/, http://www.franceinter.fr/emission-la-marchede- lhistoire та українською: https://ilaw.center/, http://podcaster.org.ua/, https://soundcloud.com/ukrainian-radio-chicago, http: //podcaster.in .ua/, https: //soundcloud.com/hromadske -radio, https://www.radiosvoboda.org/z/20119, https://www.bookland.eom/ukr/podcasts/1 та ін.) у мережі дає підстави стверджувати, що у соціокультурному плані подкаст є опредметненим результатом освоєння людиною світу, модусом, в якому людина прагне «позначити себе», відтворює себе в цілісності свого природного, лінгвосоціального, культурного буття.

Своїм існуванням аудіо подкаст озвучує, робить дійсність «почутою», дозволяє глибше проникнути у її зміст, усвідомити ті чи інші явища. Він і комунікативно, і когнітивно важливий, оскільки зберігає звукову форму мовного вираження думки автора. Як «артикуляція» людського буття аудіо подкаст реалізується через такі функції, як інформативна, пізнавальна, освітня, виховна, комунікативна, соціалізувальна, компенсаторна та ін. Його роль унікальна у різних сферах (медійній, освітній, науковій, політичній тощо). Він може бути продуктом як усної асинхронної (запис лекції, повідомлення, презентації), так і синхронної комунікації (відтворення діалогу, дискусії, інтерв'ю), який згодом розміщується у мережі, з метою забезпечення можливості його завантаження та прослуховування у зручний час.

Інформативна функція подкасту реалізується через тематичну різносторонність матеріалу: культура, політика, освіта, спорт, релігія, тощо та полягає в задоволенні інформаційних потреб користувачів.

Корпорації, бібліотеки, університети регулярно розміщують подкасти на своїх веб-сторінках з метою забезпечення альтернативної форми подання інформації. Регулярно розміщують подкасти радіостанції (RFI, RTL, France Culture, France inter), телерадіомовні організації (BBC), телеканали (CNN, France 24, France 2), професійні журнали тощо. Деякі періодичні видання (The Economist, Le Monde) подають версії своїх публікацій у форматі MP3, але завантаження доступне тільки для передплатників. Інші (The New Yorker, The New York Times, Le Figaro) надають безкоштовні аудіо-версії окремих статей у форматі подкасту.

В загальному полі гносеологічної проблематики подкаст можна розглядати як специфічний вид діяльності людини і суспільства по осягненню явищ навколишнього світу. Особливого значення подкаст набуває у буденному пізнанні, знайомлячи слухачів з повсякденним життям людей, їх взаємовідносинами між собою, розкриваючи проблеми в індивідуальному та суспільному житті. В художньому пізнанні його сфера розширюється за рахунок творчості автора-подкастера, який через особисті переживання описує реальність, зображає світ і людину в ньому, збагачуючи таким чином і соціальний досвід людства.

У науковому пізнанні роль подкасту проявляється у можливості для кожного розширити свій кругозір, отримати об'єктивно-істинні, обґрунтовані, системно організовані знання про дійсність. Тому метою прослуховування навчальних подкастів є отримання нового знання, виявлення незнаного, невідомого, що передбачає ціннісно-смислове ставлення до нього, бажаність його розкриття для слухача.

Сьогодні подкаст є альтернативою традиційним друкованим підручникам, стимулюючи зміну навчальної поведінки і організації навчання [9]. Його застосування в освітньому процесі пропонує інші можливості для поширення навчальної інформації та доступу до неї. Простота підписки і використання дає можливість працювати з матеріалом у власному темпі, в будь-якому місці і в будь-який час: його можна зберігати, розділяти на частини, комбінувати, копіювати, перетворювати і переміщати, змінювати швидкість, темп мовлення у відповідності до індивідуальних потреб і запитів.

Виховна функція подкасту визначається характером інтенцій авторівподкастерів: розповсюдження знань про соціальну дійсність; просвіта, поширення, формування загальнозначущих цінностей в індивідуальній і суспільній свідомості. У зв'язку з цим підкреслимо, що вона реалізується через цілісну соціокультурну позицію автора, яка виявляється в підходах до відбору матеріалу, його представлення, рубрикацію, відбір і спосіб транслювання. Виховна функція подкасту реалізується як безпосередньо через трансльовані цінності, так і опосередковано - через імпліцитні установки, що пропагують певні форми соціокультурної активності, що «підживлює» зацікавленість політичних діячів і політичних структур в ньому, оскільки з'являється можливість маніпулятивного впливу на політичну, правову поведінку різних груп населення, громадську свідомість, можливість цілеспрямованого формування емоційних і поведінкових стереотипів, установок, шаблонів.

Тобто подкаст уособлює собою не тільки інструмент творення, але й може стати інструментом руйнування, «філософія» якого базується на ідеї свободи слова та інформації.

Ведучи мову про комунікативну функцію подкасту, ми маємо на увазі, що цифрова форма його розповсюдження у мережі допомагає взаємодіяти з іншими людьми, незважаючи на географічні і соціальні кордони, слугує для обміну ідеями, реалізує потребу людей у спілкуванні. Водночас створення, поширення та обмін подкастами є не тільки формою взаємодії людей, але й забезпечує реалізацію соціалізувальної функції подкасту, яка тісно пов'язана з прослуховуванням, у процесі якого відбувається освоєння соціального досвіду, стереотипів поведінки, усвідомлення, збереження і відтворення культурних норм і цінностей.

Компенсаторна функція подкасту обумовлена заміщенням відсутніх в дійсності факторів. Так, брак безпосередніх контактів з представниками інших культур компенсується за рахунок доступу до іншомовних автентичних подкастів, в яких відображається реальна дійсність, особливості національної культури. Можливість повторного прослуховування незрозумілих моментів при опануванні нового матеріалу врівноважує труднощі у сприйнятті, швидкості говоріння, допомагає усувати мовні бар'єри. Доступ до навчальних ресурсів, що регулярно поповнюються, дозволяє надолужити пропущене, дає змогу працювати з ним у зручний час, забезпечує підтримку власної траєкторії навчання, адаптованої до конкретних цілей [11;14; 15].

Аналіз екзистенції подкастів у мережі, з урахуванням їхнього контенту і характеристик, дав змогу дійти наступних висновків: надаючи суспільству різнобічної інформації, подкаст формує ставлення до реальності, впливає на суспільну свідомість, створює певну картину дійсності, що включає, в тому числі, стандарти і стереотипи поведінки, моральні норми і цінності, ставлення до життя, мотивацію до тієї чи іншої діяльності тощо.

Тобто певним чином він виступає цифровою «формою» зберігання людського досвіду, що призначений для багаторазового відтворення і передавання від людини до людини, від людини до суспільства. Така характеристика є перманентною для нього, незалежно від форми, часу створення, мови на якій він створений та авторства, і відображає ту роль, яку виконує подкаст у сучасному суспільстві: він активно використовується в медійній, освітній, науковій, політичній сферах.

Його популярність опосередковується відносною простотою виробництва і поширення, легким доступом, відсутністю просторових та часових обмежень та не залежить від економічного становища слухачів.

Результативність, успішність функціонування подкасту у мережі визначається його змістом, а отже його впливом на особистісне становлення людини. Найкраще зреалізований подкаст дає можливість почути, розгледіти вільну і творчу особистість, здатну зобразити реальну картину життя суспільства XXI століття.

Список використаних джерел

1. Андрущенко, В.П., Скубашевська О.С. Мовні стратегії як чинник освітніх інновацій. Гілея. К.: Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова. 2010. Вип. 35. С. 133-147.

2. Дробіт, І. М. Використання подкастів при викладанні англійської мови за професійним спрямуванням. Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Вип. 5 (2). Львів. 2011. С. 89-92.

3. Кардашова Н. Англомовний подкаст як засіб формування компетентності в аудіюванні студентів мовних спеціальностей. Вісник київського національного лінгвістичного університету. Серія Педагогіка та Психологія 24. Київ. 2015. С. 176-185.

4. Страшко, І.В. Освітній потенціал подкастингу: філософсько-педагогічний аспект. Гілея. Київ. 2015. Вип. 103. С. 268-273.

5. Сысоев, П.В. Подкасты в обучении иностранному языку. Язык и культура 2. 26. 2014. URL: https://cyberleninka.rU/artide/v/podkasty-v-obucheniiinostrannomu-yazyku (дата звернення: 07.10.2017).

6. Berry, Richard. Will the iPod kill the radio star? Profiling podcasting as radio. Convergence 12.2. 2006. Р. 143-162.

7. Brachet, Camille. L'appropriation des podcasts par les medias traditionnels: quels enjeux pour la production de contenus mediatiques // Colloque Observatoire des Mutations des Industries culturelles. 2007. № 25. Р. 26. URL: http://icic.observatoire-omic.org/pdf/brachet3_1.pdf

8. History of Podcasting. URL: https://www.voices.com/resources/articles/podcasting/history-of-podcasting (дата звернення: 25.09. 2017).

9. McGarr, Oliver. A review of podcasting in higher education: Its influence on the traditional lecture. Australasian Journal of Educational Technology 25(3). 2009. Р. 309-321.

10. Menduni, Enrico. Four steps in innovative radio broadcasting: From QuickTime to podcasting. Radio Journal: International Studies in Broadcast & Audio Media. № 5(1). 2007. Р. 9-18.

11. Peltier, Claire. Usage des podcasts en milieu universitaire: une revue de la litterature. Revue internationale des technologies en pedagogie universitaire. International Journal of Technologies in Higher Education 13.2-3. 2016. Р. 1735.

12. Pourtier-Tillinac H. Les podcasts politiques: atout ou risque politique? Actes du colloque «Le frangais parle dans les medias»: Les medias et le politique. Lausanne: Universite de Lausanne. URL: https://www.unil.ch/clsl/files/live/sites/clsl/files/shared/Actes_FPM_2009/Pourti erTillinacFPM2009.pdf

13. Podcast. URL: https://en.oxforddictionaries.com/definition/podcast (дата звернення: 09.09.2017).

14. Scutter, Sheila, et al. How do students use podcasts to support learning? Australasian journal of educational technology 26 (2). 2010. Р.180-191.

15. Temperman, Gaёtan, and Bruno De Lievre. Developpement et usage integre des podcasts pour l'apprentissage. Distances et savoirs 7 (2). 2009. Р.179-190.

References

1. Andrushhenko, V. P., Skubashevska O. S. (2010). Movni strategiyi yak chynnyk osvitnikh innovacij. Gileya. K.: Vyd-vo NPU im. M.P. Dragomanova. Vyp. 35. P. 133-147 [in Ukrainian].

2. Drobit, I. M. (2011). Vykoristanna podkastiv pry vykladanni anglijskoi' movy za profesijnym spramuvannam. Visnyk Lvivskogo derzavnogo universitety bezpeki zittedialnosti. Vip. 5 (2). Lviv. 89-92 [in Ukrainian].

3. Kardashova, N. (2015). Anglomovnyj podkast jak zasib formuvanna kompetentnosti v audijuvanni studentiv movnykh specialnostej. Visnyk kiivskogo nacionalnogo lingvisticnogo universitety. Serija Pedagogika ta Psihologija 24. Kiyv. 176-185[in Ukrainian].

4. Strashko, I.V. (2015). Osvitnij potencial podkastyngu: filosofsko-pedagogicnyj aspekt. Gilea. Kiyv. 2015. Vip. 103. 268-273 [in Ukrainian].

5. Sysoev, P.V. (2014). Podkasty v obucenii inostrannomu jazyku. Jazyk i kultura 2. 26. 2014. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/podkasty-v-obucheniiinostrannomu-yazyku (date of reference: 07.10.2017) [in Russian].

6. Berry, Richard (2006). Will the iPod kill the radio star? Profiling podcasting as radio. Convergence 12.2. Р. 143-162 [in English].

7. Brachet, Camille (2007). L'appropriation des podcasts par les medias traditionnels: quels enjeux pour la production de contenus mediatiques // Colloque Observatoire des Mutations des Industries culturelles. № 25. Р. 26. URL: http://icic.observatoire-omic.org/pdf/brachet3_1.pdf [in English].

8. History of Podcasting (2017). URL: https://www.voices.com/resources/articles/podcasting/history-of- podcasting (date of reference: 25.09. 2017) [in English].

9. McGarr, Oliver. (2009). A review of podcasting in higher education: Its influence on the traditional lecture. Australasian Journal of Educational Technology 25(3). 309-321 [in English].

10. Menduni, Enrico (2007). Four steps in innovative radio broadcasting: From QuickTime to podcasting. Radio Journal: International Studies in Broadcast & Audio Media. № 5 (1). 9-18 [in English].

11. Peltier, Claire (2016). Usage des podcasts en milieu universitaire: une revue de la litterature. Revue internationale des technologies en pedagogie universitaire. International Journal of Technologies in Higher Education 13.2-3. 1735 [in English].

12. Pourtier-Tillinac, H. (2009). Les podcasts politiques: atout ou risque politique? Actes du colloque «Le frangais parle dans les medias»: Les medias et le politique. Lausanne: Universite de Lausanne. URL :

13. https://www.unil.ch/clsl/files/live/sites/clsl/files/shared/Actes_FPM_2009/Pourti erTillinacFPM2009.pdf [in English].

14. Podcast (2017). URL: https://en.oxforddictionaries.com/definition/podcast (date of reference: 09.09.2017) [in English].

15. Scutter, Sheila, et al. (2010). How do students use podcasts to support learning? Australasian journal of educational technology 26 (2). 180-191 [in English].

16. Temperman, Gaёtan, and Bruno De Lievre (2009). Developpement et usage integre des podcasts pour l'apprentissage. Distances et savoirs 7 (2). 179-190 [in English].

Размещено на Allbest.ru