Ситуаційні моделі подій та логіка прийняття рішень в активних інтелектуальних системах в умовах дії загроз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ситуаційні моделі подій та логіка прийняття рішень в активних інтелектуальних системах в умовах дії загроз

Анотація

Розглянуто проблему логічного обґрунтування правил прийняття рішень в інтелектуальних системах та схеми діалогу людиною що приймає рішення (активним агентом) в екстремальних умовах.

Ключові слова: логіка, модель, ситуація, образ.

Annotation

The article describes the problem of logical substantiation for making decisions in intellectual systems and diagrams of dialogue for person who makes decisions in extreme situations.

Key words: logic, model, situation, figure.

Актуальність.

Проблема прийняття рішень в умовах невизначеності структури і динаміки об'єктів управління в ієрархічних системах, при невідомих елементах у функціонуванні технологічних процесів та при дії на них збурюючи впливів з апріорно невідомими статистичними характеристиками є складною інтелектуальною процедурою. Ці особливості функціонування систем також характерні для інтегрованих людино-машинних систем, диспетчерських структур, автоматизованих систем навчання персоналу. Тому для створення таких систем важливим є вибір адекватних моделей об'єктів, алгоритмів відбору і опрацювання даних та відповідно формування підходів до синтезу процедур прийняття рішень з використанням теорії можливості та теорії нечітких множин в оцінці ситуацій на основі розпізнавання образів стану об'єктів [1, 3-9]. управління інтелектуальний загроза

Аналіз ситуації.

Інформаційна діаграма формування образу динамічної ситуації включає взаємодію активного об'єкта, активної інформаційно-вимірювальної системи та інтелектуального агента (рис. 1). Система відображає на технічному рівні відбір даних, з яких інтелектуальний агент (ІА) формує образи динамічних ситуацій в ході процесу виробництва, які і є підставою для прийняття управлінських рішень.

Аналіз інформативності образів ситуацій.

Інформаційні компоненти логіки прийняття рішень формуються з образів ситуацій. Розглянемо базові інформаційні компоненти, які є основою побудови процедур прийняття цільових рішень на базі внутрішньої моделі логіки мислення та побудови символічних висновків в когнітивній структурі особистості оператора (нейропроцесорі), виходячи з оцінки ходу технологічних режимів, за результатами відбору та опрацювання даних:

Формування базових інформаційних компонент предметно - орієнтованих технічних рішень.

Рис. 1. Модель взаємодії OD-IA Позначення на схемі: ODA - активний об'єкт дослідження; АІВС (Alg ¦Ў-, Alg-€¦) - активна інформаційно-вимірювальна система з алгоритмами виявлення інформативних сигналів та їх оцінювання, IAOD - інтелектуальний агент обробки даних з стратегією формування образів ситуацій - (Strat FO Sit); ПS - модель простору станів; IO SitПS - модель образу ситуацій в просторі станів; KL Sit(IO) - класифікатор ситуацій згідно образу ІО; ІА(Ui) - інтелектуальний агент управління.

Логіка понять відношення як основа синтезу схем прийняття цільових рішень відображає загальні ознаки, характерні для кожного елементу деякого класу, і ці ознаки виділяють клас, тип об'єкта. Згідно вимог до типу задач і опису ситуації структура поняття може бути виражена через предикат опису ознак [2-4, 9]:

Размещено на http://www.allbest.ru/

при цьому: - носій понять; - множина елементів; - предикат опису ознак , характерних для об'єкта; - елемент представлений в момент часу в базисі з нормою .

Зміст поняття - це мисленнєве, уявне відображення інваріантних ознак [4] певного класу індивідів, елементів, підкласів, яке відображається у свідомості особистості.

Об'єм поняття - це мисленнєве відображення числа елементів, членів підкласів в об'єкті даного класу, достатніх для виявлення сутності об'єкта та його фіксації в свідомості особистості.

Для кожного поняття є клас об'єктів, які йому відповідають, абстрагуючись від їх фізичної сутності, тобто інформаційних об'єктів. З метою оперування поняттями вводиться означення набору класів: , при цьому нульовий клас є пустою множиною. Тобто для розкриття класу понять маємо відповідність , що є основою формування словника мови.

В логіці предикатів поняття можуть бути складовими частинами висловлень, норм, запитань, та їх взаємовідношень. Висловлення є функцією (твердженням), як мисленнєвий образ певного об'єкта, виражений в розповідній формі, без оцінки істинності.

Для переходу від функції до твердження необхідною є заміна вільних змінних, їх зв'язування з допомогою кванторів типу:

; ,

тобто вони є екзистенціональними, які пов'язують існування елементів, що належать класові з ознакою .

З допомогою квантора узагальнення одержуємо твердження, які можуть бути як істинними так і хибними:

- істинне твердження,

тоді як вираз:

може бути, як істинним так і хибними (t - істинне значення виразу, f - хибний вираз).

Відповідно маємо такі твердження про елементи системи та їх зв'язки:

де - твердження про елементи класу поняття .

Формування відношення між поняттями при описі сценаріїв подій.

Зобразимо поняття у вигляді прямокутника, в якому утримуються всі елементи згідно його ознак , які виділяють його клас, тип у відповідній інформаційній структурі об'єктно-орієнтованої мови, яка описує образ ситуації та причинні зв'язки:

Размещено на http://www.allbest.ru/

При цьому існують дві можливості для взаємозв'язків понять:

класи не мають спільних елементів;

класи понять мають хоч один спільний елемент.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Маємо наступні взаємозв'язки понять (інформаційну структуру): поняття, які не мають жодного спільного елемента (диз'юнктивні)

;

поняття з відношенням підпорядкування на класі ознак (родово-видові відношення)

,

;

поняття рівно-об'ємні, якщо для них виконується умова для спільних ознак

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування відношення понять з перехрещуванням змісту для виявлення невизначеності тверджень.

Існують елементи або пари елементів, які мають спільні ознаки на класах елементів, що відображають структуру образу ситуації, отриманої від інформаційної системи.

Размещено на http://www.allbest.ru/

При накладанні суперечливих умов формується порушення змісту і розрив логіки рішень. Відповідно, їх логічна структура описується у вигляді тверджень, які пов'язують зміст понять і взаємозв'язків в описі структури системи:

1)

2)

.

Аналіз конверсійних понять в системах ідентифікації структури образу ситуації.

Цими поняттями можуть бути твердження на основі відношень зв'язку, які подаються у вигляді структурно-функціональних схем, що відображають зміст образу ситуації:

Размещено на http://www.allbest.ru/

тоді - є основою схеми опису активної причинно-наслідкової взаємодії.

Моделі символізації тверджень в процедурах формалізації описів ситуацій.

При символізації тверджень в сигнатурі (? на А) необхідно враховувати як кількісні, так і якісні ознаки та характеристики, при цьому квантифікація дозволяє виділити якісні ознаки для представлення ситуацій в інформаційно-логічному базисі через систему понять:

Размещено на http://www.allbest.ru/

де і - об'єкти спільного поняття .

Методи квантифікації порядку між елементами множини є основою схеми ранжування ситуації і подій на інтервалі часової ієрархії відповідно до осі часу, затраченого на формування рішень, що визначає термінальний порядок плану дій, згідно оперативного завдання та ситуаційного ланцюга ходу подій:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування цільових стратегій ґрунтується на інформаційних процедурах, які описують активну взаємодію (ОУ-ІА) і при цьому виконуються операції:

активне зондування об'єкта та відбір, виявлення даних, їх оцінювання з метою ранжування значень параметра стану;

процедура формування образу динамічної ситуації та операція класифікації його відносно положення цілі на основі правил перевірки гіпотез;

стратегія досягнення мети, яка включає процедури побудови траєкторії руху об'єкта до мети через блочне покриття (координати);

процедури вибору альтернатив відносно цілеорієнтації, узгодження системи альтернатив з набором управляючих команд.

Висновок. Розглянуто проблему логічного обґрунтування правил прийняття рішень в інтелектуальних системах, обґрунтовано схему діалогу людиною що приймає рішення (активним агентом), в умовах дії загроз. Показано, що когнітивна концепція і побічний аналіз ситуацій знижують рівень можливого ризику в ієрархічній системі управління.

Література

1. Бурков В.Н., Кондратьев В.В. Механизмы функционирования организационных систем. - М.: Наука, 1989. - 384 с.

2. Глибовецький М.М., Отецький О.В. Штучний інтелект. - К.: Академія, 2002.- 366 с.

3. Ершов Ю.Л., Палютин Е.А. Математическая логика. - М.: Наука, 1979. - 320 с.

4. Зеит В. Элементарная логика. - М.: Высшая шк., 1985. - 256 с.

5. Математическая теория логического вывода / ред. Минц Е.Е. - М.: Наука, 1967. - 350 с.

6. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління. - К.: Академвидав, 2003. - 567 с.

7. Рассел С., Норвиг П. Искусственный интеллект. - М.:«Вильямс», 2006. - 148 с.

8. Сікора Л.С. Системологія прийняття рішень та управління в складних технологічних структурах. / Лазерні інформаційно-вимірювальні системи для управління технологічними процесами. Частина 2., Т.3. - Львів: Каменяр, 1998. - 453 с.

9. Такеути Г. Теория доказательств. - М.: Мир, 1978. - 412 с.

Размещено на Allbest.ru