Аналіз форсайтних технологій як засобу соціокультурних перетворень

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Зараз увесь світ, і Україна, як невід'ємна його частина вступають в еру знаннєвого суспільства, де головним та найважливішим компонентом є саме знання. Розвиток сучасного глобалізованого соціуму носить динамічний і нелінійний характер та вирізняється постійною плинністю й мінливістю, особливо у точках біфуркації. Різноманітні процеси і цикли постійно прискорюються. В той же час одним з параметрів стабільно функціонуючої соціальної системи, досягти якого прагне будь-який суб'єкт управління, є передбачуваність динаміки її внутрішніх процесів. Домагатися останньої, так само як і забезпечувати раціональне управління соціумом, покликане, у тому числі, прогнозування, мета якого виявлення можливих варіантів розвитку суспільства.

Без вірного розуміння й передбачення не завжди очевидних перспектив розвитку, не може бути стратегії розвитку суспільства, а також його трансформації та перетворення. Ми розуміємо, що у зв'язку з вищеозначеними факторами методи дослідження і передбачення соціуму повинні змінюватися.

Щоб уникнути непередбачених наслідків потрібні узгоджені дії всіх учасників процесу. У суспільстві ризиків інформованість і соціальна довіра стають необхідними умовами існування. У такому контексті форсайт є не тільки системним методом передбачення, а й інструментом формування майбутнього для суспільства. Як проект, форсайт не просто разовий захід для вирішення нагальної задачі, а об'єктивно затребуваний процес систематичної оцінки альтернативних варіантів розвитку різних сторін життя сучасного суспільства [3, с. 10].

Форсайт в умовах невизначеності і нестійкості процесів сучасного світу стає одночасно як фактором, так і наслідком формування суспільства знань, яке засноване на спільному управлінні [3, с. 10].

Підвищена увага до форсайтних технологій, що проявляється в останні роки у всіх розвинених країнах, викликана тим, що глибоке і всебічне передбачення ходу світового науково-технологічного розвитку стало найважливішою умовою вибудовування ефективної національної інноваційної політики [2, с. 63].

Зараз у сучасній науках про прогнозування немає чіткого визначення терміну «форсайт». Наведемо декілька варіантів і проаналізуємо їх.

Термін «foresight» одним з перших використав Герберт Уеллс ще в 1902 році, виступивши з промовою «Відкриття майбутнього» [11] на спеціальному зібранні в Королівському інституті в Лондоні. У цій промові він стверджував, що майбутнє можна і потрібно досліджувати науковими методами. Пізніше Уеллс запропонував ввести особливу посаду «професор передбачення», завданням якого були б аналіз і пошук застосування майбутнім технологічним відкриттям.

Але на довгі роки термін «форсайт», англійською «foresight» був у тіні іншого терміну «прогнозування», англійською «forecasting». І тільки в 50-х роках двадцятого століття форсайт знову з'являється на передовому краю наук, що займаються передбаченням майбутнього. Це пов'язано з тим, що класичне прогнозування, одним з основних методів, якого була екстраполяція вже існуючих тенденцій у майбутнє перестало відповідати останнім вимогам розвитку соціума. Тому потрібно було змінювати сам підхід для вивчення майбутнього и цим новим підходом став форсайт.

Футуролог Бен Р. Мартін вважав, що форсайт - це систематичні спроби оцінити довгострокові перспективи науки, технологій, економіки і суспільства, щоб визначити стратегічні напрямки досліджень і нові технології, здатні принести найбільші соціально-економічні блага [8].

В цьому визначені підкреслюється систематичність форсайтних досліджень і це дуже важливо. Не можна займатися форсайтом час від часу. Ці дослідження повинні стати системними у будь-якій країні. Тому українському суспільству слід звернути на це увагу. Другий важливий акцент цього означення відбиває праксеологічну спрямованість форсайтних досліджень.

В той й же час Й. Шварц акцентує увагу, що форсайт:

- це перш за все діяльність яка спрямована на:

- критичне мислення стосовно довгострокового розвитку;

- проведення дискусій щодо такого розвитку задля створення широкої представницької демократії;

- формування майбутнього шляхом впливу на державну політику [9]. глобалізований форсайт соціум

Тут ми бачимо, що Й. Шварц говорить не просто про передбачення майбутнього, а акцентує увагу на формуванні майбутнього і залученні для цього держави.

Інше визначення форсайту ми бачимо на електронному ресурсі Міжнародного науково-освітнього Форсайт-центру. Форсайт це система методів експертної оцінки стратегічних напрямів соціальноекономічного та інноваційного розвитку, виявлення технологічних проривів, здатних здійснити вплив на економіку й суспільство в середньой довгостроковій перспективі [12]. Перш за все виділимо, що у форсайтних дослідженнях провідну роль відіграють експерти. Зауважимо, що саме від якості експертів буде залежати і якість форсайтного дослідження. Тому відбір експерті це один з найтяжчих і відповідальніших етапів форсайт-дослідження.

Форсайт це систематичний, спільний процес побудови бачення майбутнього, націлений на підвищення вірогідності здійснення прийнятих на даний момент рішень і прискорення спільних дій. Ідеологія форсайту походить від конвергенції тенденцій сучасних розробок в області політичного та стратегічного аналізу а також прогнозування [14].

Тут ми бачимо, що особливе місце у форсайтах приділяється такому аспекту, як управління. Саме управління розвитком соціуми і є однієї з головних цілей та задач форсайту.

В той же час форсайт це методологія прогнозування, покликана визначити найбільш імовірні технологічні події в передбачуваному майбутньому [13].

Так як форсайт тісно пов'язаний с технологічним прогнозуванням, і зароджувався як один з його напрямків, то зрозуміло що інноваційні технології та галузі науки займають у форсайтних технологіях особливе та визначне місце. Саме вплив цих наук і технологій на соціум приводить до формування майбутнього. І одна з задач форсайтних досліджень визначити які технології та наукові галузі будуть найбільш впливати на суспільство, як в негативному так і в позитивному сенсі. Але треба не тільки це визначити, а й скорегувати їх вплив таким чином, щоб підсилити їх позитивний потенціал для який би був дієвим на даних проміжках часу для передбачення. Постає питання чим якісно форсайт відрізняється від прогнозування. Наведемо таблицю де прогнозування порівнювалося с форсайтом.

Згідно цієї таблиці можна зробити наступні висновки, що форсайт більш гнучка технологія, ніж прогнозування, де провідну роль відіграють не жорсткі методики, а експерти. Ціль форсайта не стільки прогноз (як закінчена дія), а управління соціумом для досягнення бажаного образу майбутнього, який був сформований експертами у результаті консенсусу.

Федулова у своєму визначенні форсайта підкреслює, що форсайт це сценарне прогнозування соціально-економічного розвитку економіки, промисловості та суспільства в 10-20 річній перспективі [4].

В цьому визначенні звернемо увагу, що форсайт трактується як сценарне прогнозування. Це пов'язано з тим, що результати форсайту часто презентують як сценарій, або сценарії розвитку суспільства. Також важливо що у визначенні робиться акцент на термін у межах якого виконуються форсайтні дослідження. Зідрізок часу 10-20 років у прогнозуванні відповідає середньостроковим та довгостроковим прогнозам. Як ми знаємо середньострокові та довгострокові прогнози є найважчими та найскладнішими у системі прогнозування, тому що за такий довгий період тенденції можуть змінюватись. Тому можемо зробити висновки, що форсайт повинен мати специфічний інструментарій, Форсайт містить кількісні і якісні способи моніторингу ключових напрямків і індикаторів еволюційних трендів, які орієнтовані на практичне застосування для науково-технічної, економічної і соціальної політики [7, с. 96].

Тут наголошується на взаємозв'язку форсайту та практичної діяльності людини. Саме висока ступень цієї взаємодії приводить до здійснення багатьох образів майбутнього, які були означені при проведенні різноманітних форсайт досліджень.

Форсайт також розглядають як сукупність методів, засобів і прийомів прогнозування соціально-економічного і інноваційного розвитку господарсько-економічних суб'єктів (держави, галузі, регіону, підприємства, домогосподарства), направлених на формування стратегічного бачення майбутнього і дії на нього шляхом виявлення подій і участі в процесах, здатних мати культурний, політичний, економічний і соціальний вплив на економіку та суспільство в довгостроковій перспективі [1,с. 89].

Таблиця 1

Найголовніше в цьому визначенні, що форсайт це не просто метод прогнозування, а сукупність «методі, засобів і прийомів». Велика кількість варіантів майбутнього вимагає різних методів його дослідження. Це обумовлює значну кількість методів форсайт досліджень.

Проаналізуємо ще кілька визначень форсайта, які зустрічаються у закордонній літературі. У визначенні яке дається в дослідженні Європейського Союзу в праці «Практичне керівництво по регіональному прогнозуванню» форсайт-це процес активного пізнання майбутнього та створення бачення середньострокової і довгострокової перспективи, націлений на прийняття актуальних рішень і мобілізацію об'єднаних зусиль [14].

Інтенсивна взаємодія зацікавлених учасників в ході реалізації форсайт-проектів дозволяє розглядати форсайт як інструмент «управління невизначеністю» [10].

Звідси зрозуміло, що форсайт має великий інтеграційний потенціал, що як ніколи актуально у сучасному глобалізованому світі. Тільки об'єднуючи зусилля всіх зацікавлених акторів прогнозування, ми зможемо «управляти непередбачуваністю» і не просто чекати на майбутнє, а конструювати потрібний нам образ майбутнього. Що дуже актуально для сучасної Украйни та її планів інтегрування в Європейський та світовий простір.

Проаналізувавши різні погляди на «форсайт» в українській та закордонній літературі, можемо дати своє означення цього терміну. Форсайт це сукупність методів, засобів та прийомів, які направленні на систематичне виявлення найбільш значущих тенденцій, що будуть мати визначальний економічний, технологічний, політичний, культурний та соціальний вплив на соціум в середньостроковій та довгостроковій перспективі. В результаті проведення форсайту, експертами окреслюється варіанти вірогідного майбутнього, з цих варіантів в результаті обговорення та подальшого консенсусу всіх зацікавлених акторів форсайт-дослідження, обирається найбільш прийнятний образ майбутнього. Керована реалізація якого повинна відбуватися за рахунок конвергенції зусиль суспільства та всіх зацікавлених у цьому образі майбутнього учасників форсайту, як на макротак і на мікрорівні.

Історія форсайта, по суті, стиснений в часі перехід людства до усвідомлення необхідності формування сучасного суспільства як колективного інтелекту, в ідеалі планетарного масштабу [3, с. 10]. Де головна цінність знання. Сьогодні рух в цьому напрямку відбувається на рівні окремих країн, регіонів, компаній.

Думка про формування колективного інтелекту глобального масштабу, яка була висловлена М.М. Мойсеевим, співзвучна сьогоднішнім ідеям «participatory knowledge societies» товариств, заснованих на створенні, поширенні і засвоєнні нових знань, розвитку соціального капіталу та соціальних мереж, формуванні стратегій, що дозволяють уникати або справлятися з негативними проявами «суспільства ризику» (risk society) [5]. Все це формує в суспільстві нову культуру осмислення майбутнього. За всю історію форсайт пройшов декілька етапів свого розвитку. Так, Л. Джорджіу [6] виділяє п'ять поколінь форсайта.

Вони розрізніться перш за все об'єктом дослідження. Означимо ці етапи:

1. Технологічний форсайт;

2. Форсайт технологій і ринку;

3. Форсайт технологій, ринку, соціальної сфери;

4. Форсайт розвитку інноваційних систем;

5. Широкий спектр структурних та інших питань науково-технічної та соціальної політики.

Технологічний форсайт використовувався для оцінки майбутнього розвитку різних технологічних напрямків виходячи з їх внутрішньої специфіки.

Форсайт другого покоління був націлений на визначення перспектив взаємодії технологій і ринків.

У третьому поколінні до вказаних вище цілей була додана соціальна складова, яка враховувала інтереси різних суспільних груп. На цьому етапі за допомогою форсайта намагалися зв'язати науково-технічну політику з рішенням широкого кола соціально-економічних завдань.

Четвертому поколінню властиво коригування змістовної сторони форсайт-проектів з урахуванням глобального контексту, перш за все глобальної конкуренції. Інноваційний розвиток сьогодні основний фактор досягнення конкурентних переваг. Тому основним змістом форсайт-досліджень в багатьох країнах стали виявлення перспектив розвитку національних інноваційних систем і вироблення відповідних рекомендацій для державної політики [3, с. 10].

П'ятий етап розвитку форсайтів пов'язують з великими інтеграційними та коопераційними процесами. В цей період за допомогою форсайтних технологій експерти намагаються не тільки осягнути і передбачити різноманітні сфери людського буття в майбутньому, але й сконструювати його. Це відбувається за рахунок наближення бажаного образу майбутнього всіма зацікавленими акторами форсайту на всіх рівнях.

Ми бачимо, що форсайтні технології не залишаються на місці, щоб адекватно відповідати на виклики сучасного світу вони постійно вдосконалюються. Головна функція форсайту, не просто передбачати майбутнє а конструювати його. Створювати всі умови для настання бажаного образу майбутнього.

Така активна та дієва позиція форсайту робить його виключно важливим механізмом соціокультурних перетворень.

Для України, яка зараз стоїть на початку формування якісно нового суспільства, саме форсайт може стати каталізатором масштабних соціокультурних перетворень. Але для цього повинна бути системність форсайт-досліджень і концентрація зусиль всіх зацікавлених сторін, починаючи від держави і закінчуючи кожним її громадянином для реалізації бажаного образу майбутнього України.

Література

1. Бухтеев Н.Н. Перспективы применения Форсайтов в современной России / Н.Н. Бухтеев И Вести. Гос. ун-та упр. 2008. -№1.-С.88-95.

2. Денисов Ю.Д. В Японии смотрят сквозь «Дельфи» / Ю.Д. Денисов // Форсайт. 2007. -№1,С.62-67.

3. Серегина С.Ф. Закономерно ли появление форсайта? / С.Ф. Серегина, И.А. Барышев // Форсайт. 2008. №2. С.4-12.

4. Федулова Л.I. Форсайт: сучасна методологія технологічного прогнозування / Л.І. Федулова П Економіка і прогнозування. 2008. -№3.-С.106-120.

5. Amanatidou Е., Guy К. Interpreting foresight process impact: Steps towards the development of a framework conceptualizing the dynamics of «foresight systems» /Е. Amanatidou, K. Guy // Technological Forecasting and Social Change. -2008.№4. P.539-557.

6. Georghiou L. The Handbook of Technology Foresight, Prime Series on Research and Innovation Policy / L. Georghiou Cheltenham: Edward Elgar. 2008. 428 p.

7. Cuhls K. From Forecasting to Foresight Processes New Participative Foresight Activities in Germany / K. Cuhls // Journal of Forecasting. 2003. №22. P.93-111.

8. Martin B. Research Foresight and the exploitation of science base tB. Martin. London: HSMO, 1993.

9. Schwarz J.-O. Assessing the future of futures studies in management / J.-O. Schwarz // Futures. 2008. Vol.40. Iss.3. P.237-246.

10. Van der Meulen B., de Wilt J., Rutten H. Developing futures for agriculture in the Netherlands: A systematic exploration of the strategic value of foresight / B. Van der Meulen, J. de Wilt, H. Rutten // Journal of Forecasting. 2003. №22. P.219-233.

11. Wells H.G. The Discovery of the Future I H. G. Wells. New York: B. W. Huebsch, 1913.-61 p.

12. Международный научно-образовательный Форсайт-центр НИУ ВШЭ.

13. Форсайт в Україні [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.uintei.kiev.ua/foresight/ua/foresight.php?id=l&id66932.

14. A Practical Guide to Regional Foresight / Published by the European Communities. FOREN. 2001.

Размещено на Allbest.ru