Філософське осмислення ролі еліти у вирішенні глобальних екологічних проблем

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 101.1:351:504.03

Філософське осмислення ролі еліти у вирішенні глобальних екологічних проблем

Мельничук В.В.,

кандидат філософських наук, старший викладач кафедри суспільних наук, Житомирський національний агроекологічний університет (Україна, Житомир), vikam1804@gmail.com

Обґрунтовано важливість зміни парадигми інтерпретації та вирішення екологічних проблем, значення еліти в цьому процесі. Метою роботи є дослідження особливостей формування та функціонування еліти в умовах глобалізації, її ролі у подоланні глобальних екологічних проблем. Вивчено сучасні тенденції у взаємодії людини з природою, на основі чого констатовано необхідність їх переосмислення на основі ціннісного підходу. Розглянуто діяльність Римського клубу як організації, яка об'єднала інтелектуальну еліту, що акцентувала увагу на глобальних проблемах людства та важливості прийняття заходів для їх вирішення. Проаналізовано роль екологічної політики в процесах інтеграції України до Європейського Союзу. Аргументовано взаємообумовленість та взаємозв'язок соціальних відносин з екологічною ситуацією у конкретному суспільстві та світі. Доведено, що за таких умов для подолання окреслених проблем еліта повинна володіти не лише формальними ознаками, але й мати відповідну ціннісну сутність.

Ключові слова: еліта, глобальні екологічні проблеми, природа, екологічна політика, Римський клуб, цінності.

еліта глобалізація екологічний ціннісний

Melnychuk V V, Candidate ofPhllosophySclences, SeniorLecturer in the DepartmentofSocial Sciences, Zhytomyr NationalAgroecological University (Ukraine, Zhytomyr), vikaml804@gmail.com

Philosophical comprehension of the role of the elite in solving global environmental problems

The article substantiates the importance of changing interpretation and resolution of environmental problems paradigm, the importance of the elite in this process are substantiated in the article. The purpose of the work is to study the peculiarities of theformation andfunctioning of the elite in the conditions of globalization, its role in overcoming global environmental problems. The modern tendencies in the human and nature interaction are studied, on the basis ofwhich it is stated the necessity of their rethinking on the value approach. The activities of the Club of Rome as an organization that united the intellectual elite, which emphasized the global problems of humanity and the importance of taking measures for their solution, -were considered. The role ofecological policy in the processes of Ukraine Is integration into the European Union is analyzed. Interdependence and interrelation of social relations 'with the ecological situation in a particular society and the 'world are argued. It is proved that in such conditions elites must possess not onlyformalfeatures but also have a corresponding value essence to overcome the above-mentioned problems.

Keywords: elite, global environmental problems, nature, ecological policy, the Club ofRome, values.

Людство на межі ХХ-ХХІ століть постало перед багатьма викликами, знайти відповіді на які, не зважаючи на їх нагальність, не змогло і до сьогодні. Це стосується зокрема і глобальних екологічних проблем, подолання яких є одним з першочергових завдань для світового співтовариства. Відчуження людини від навколишнього середовища досягло такого рівня, що втрачається розуміння безпосереднього взаємозв'язку з природою, за таких умов безперечно кожен повинен усвідомити свою роль у вирішенні окреслених питань. Проте завжди у будь-якому суспільстві є група людей, що бере на себе відповідальність за те, що відбувається, та ініціює відповідні зміни. Саме їх можна вважати елітою, характерною ознакою якої є прагнення та потенціал для суспільних трансформацій.

Дослідженням проблем формування та функціонування еліти займалося багато вчених, зокрема у нашій роботі приділена увага науковим розвідкам Е. Михайльової, Т. Ріктор, які розглядали дану проблематику в контексті цивілізаційних змін України та світу. Велика заслуга в актуалізації уваги еліти до глобальних екологічних проблем належить представникам Римського клубу, зокрема таким як: Б. Гаврилишин, Ґ. Макстон, Й. Рандерс, Е. Вайцзеккер, А. Війкман та першому президенту цієї організації А. Печчеї. Філософське осмислення даної проблематики здійснено О. Валуйським та А. Толстоуховим. Екологічній політиці присвячено наукові розвідки О. Білоруса, О. Гаврилюка, В. Зернецької, Д. Якушева.

Зважаючи на вищезазначене, метою статті є дослідження особливостей формування та функціонування еліти в умовах глобалізації, її ролі у подоланні глобальних екологічних проблем.

Зауважимо, що еліту необхідно розглядати у двох аспектах: формально-посадовому (владному) і ціннісному. Тобто еліта повинна володіти такими якостями як професійність (знання, вміння відповідно до займаної посади за своїми професійно-особистісними якостями), а також висока моральність [7, с. 14]. Вважаємо, що важливим завданням формування нової української еліти є поєднання формально-посадового та ціннісного аспектів еліти.

На думку науковців, в української інтелектуальної еліти мінімально представлені деякі з її функцій, зокрема: ціннісно-нормативна, інтеграційна та інноваційна. Враховуючи це, низька затребуваність інтелектуальної еліти в різних секторах діяльності може стати фактором уповільнення розвитку України [5, с. 542]. З точки зору відомого українського вченого Б. Гаврилишина, у нашій державі немає сформованої політичної еліти. Він зауважував, що «доки не сформується справжня політична патріотична еліта зі знанням мов, з розумінням, як вплітати в нашу національну тканину ниточки найкращого досвіду країн з різних континентів, швидкого прогресу в Україні не буде. Саме тоді Україна зможе інтегруватись в європейські структури як повноцінна і впевнена в собі держава. Виховання такої еліти є ключовим завданням сьогоднішнього дня, як відповідь на ті виклики, які дає сучасна доба» [2, с. 64]. Зауважимо, що сьогодні часу на очікування вже не залишилося, прийшов період активних дій, що зумовлено великою кількістю проблем, які потребують негайного вирішення. Оскільки формально-посадове зарахування до еліти не забезпечує їх розв'язання на належному рівні, ціннісний аспект можна визначити як один з домінуючих у всіх сферах життєдіяльності людини. В цьому контексті заслуговують на увагу екологічні проблеми, яким в Україні приділяється недостатньо уваги, проте важливість їх швидкого вирішення важко переоцінити. На це особливу увагу повинна звернути еліта і не лише інтелектуальна, а й управлінська, зокрема у формулюванні основних принципів екологічної політики.

В нинішніх умовах екологічна політика України передбачає комплекс заходів, спрямованих на охорону навколишнього середовища. Вона визначається як один із важливих напрямків як внутрішньої, так і зовнішньої політики держави. Досвід передових держав свідчить, що ефективне управління природоохоронною діяльністю сприяє подальшому соціально-економічному розвитку з мінімальним впливом на навколишнє середовище. Обраний європейський напрям розвитку соціально- економічної сфери дає можливість Україні перейти на якісно новий ступінь, адже у процесі євроінтеграції наша держава повинна досягнути певного рівня, в тому числі у сфері охорони навколишнього середовища [9, с. 92-93]. Адже в Європі на питаннях охорони довкілля акцентується особлива увага. Доказом цього є те, що міжнародне визнання сьогодні отримала концепція «зеленої економіки».

Дана концепція пройшла шлях трансформації від набору окремих технологічних інновацій, що зменшують негативний вплив на довкілля, до цілісної економічної моделі, яка формує головні стратегічні орієнтири розвитку та відповідні якісні процеси в суспільстві. Її обговорення та використання свідчать про постійний пошук та апробацію новітніх механізмів, які будуть більш стійкими до проявів глобальної кризи і зможуть бути адаптовані до національних особливостей, не тільки фахівцями з екологічної економіки, а й політиками. Показово, що «зелена економіка» все частіше згадується главами держав і міністрами фінансів на різних політичних та бізнес-форумах.

Оприлюднення на світовому рівні ідей «зеленої економіки», що відбулося у 2008 р., у розпал фінансово- економічної кризи, засвідчило трансформацію свідомості багатьох науковців та політиків, що усвідомили необхідність пошуку нових шляхів розвитку, що зумовило створення підгрунтя для впровадження цих ідей у майбутньому. Наприклад, антикризова ініціатива «Глобальний зелений новий курс», яку було запропоновано ЮНЕП, спрямована на пожвавлення світових ринків за допомогою інвестицій у чисті технології [3, с. 107]. Вважаємо, що важко переоцінити важливість економічних заходів, проте особливої значущості в сучасному глобалізованому світі набувають заходи спрямовані на переосмислення ціннісних орієнтирів людства.

У XXI ст. постала нова проблема: чи можливе у сучасних умовах використання колишніх ідеалів техногенного розвитку, зорієнтованих на постійне збільшення споживання. Технократичне мислення, в основі якого лежать споживацькі та утилітарні цінності, зумовило складні відносини між людиною, суспільством і природою. Людство потребує нового концептуального бачення свого місця у світі. Надзвичайно гостро постають питання екологічної культури, пов'язані зі збереженням морально-духовних цінностей, адже не тільки загроза екологічної кризи, а й забруднення внутрішнього світу людини, його духовної пам'яті і свідомості наближає розпад особистості [8, с. 290-291]. Ці думки є надзвичайно важливими в умовах сучасної екологічної кризи, зважаючи на які, можна не допустити її перетворення на катастрофу. Гідна відповідь сучасній екологічній загрозі можлива лише за умови об'єднання зусиль усіх країн світу.

Показовою в цьому контексті є діяльність Римського клубу. Одними із перших, хто неупереджено, з наукової точки зору почали аналізувати проблеми сучасного світу, були європейські й американські інтелектуали, які 1968 р. створили Римський клуб. Вони справді переймалися майбутнім існуванням людство за умов, коли воно надто швидко та нераціонально вживає ресурси, забруднює природу. Крім того, представники цієї організації звернули увагу на те, що населення світу зростає дуже швидко, тобто зростає демографічний тиск на біосферу, а через швидкий розвиток технологій, вплив кожної людини на біосферу збільшується геометрично. Вони звернули увагу людства на такі питання: Що робити за цих умов? І далі не звертати увагу на стихійний розвиток цивілізації? Чи все ж таки спробувати вплинути на майбутнє? [2, с. 58]. Сьогодні актуальність питань, які були поставлені півстоліття тому, є беззаперечною, вони цікавлять інтелектуалів всього світу і навіть вже пересічних людей.

Римський клуб працює і сьогодні за декількома напрямами. Зокрема, це обговорення і стимулювання досліджень глобальних проблем, сприяння формуванню світової громадської думки щодо них, діалог з керівниками держав. Клуб не фінансує дослідницькі проекти, але сприяє пошуку коштів на них; відомі науковці готують спеціальні доповіді, які подають на розгляд Римському клубу; вони публікуються, і нерідко стають світовими інтелектуальними бестселерами [2, с. 59-60]. Так сталося і з роботою «Людські якості», автором якої є перший президент цієї організації А. Печчеї.

Вчений зазначав, що людина у її взаємодії з природою насамперед має керуватися моральними нормами, враховувати не лише свої потреби, а й інтереси та можливості природи. Враховуючи це, він висловив думку щодо цілей, які є найважливішими для людства на даному етапі його розвитку, до досягнення яких воно повинно прагнути. На нашу думку, варто детально розглянути окреслені цілі.

«Зовнішні межі» - збільшивши свою владу над природою, людина уявила себе її одноосібним володарем і почала експлуатувати, ігноруючи вичерпність природних ресурсів. Науковець вважав, що існують певні біофізичні межі, або «зовнішні межі», не лише для розширення людської діяльності, а й взагалі її присутності на Землі [6, с. 266].

«Внутрішні межі» - фізичні і психологічні можливості людини також мають свої межі. Людина, прагнучи до комфорту, безпеки, оточувала себе великою кількістю винаходів, втрачаючи при цьому ті якості, які дозволяли їй жити в природному середовищі. Останнім часом рівновага між прогресом і біофізичними здібностями людини виявилася порушеною, оскільки ступінь розумової і психічної, а, можливо, й фізичної адаптації людини до стрімких темпів сучасного життя далекий від задовільного. Потрібно дослідити, якими є дійсні можливості середньостатистичного індивіда, і як можна підвищити його готовність жити в майбутньому, як краще використовувати розумові здібності не лише для того, щоб протистояти змінам, а й щоб поставити їх під контроль та використовувати з користю [6, с. 267-268].

Культурна спадщина - необхідним є прийняття заходів, спрямованих на збереження культурної спадщини людства.

Світове співтовариство - виникла потреба виявлення шляху поступової зміни сучасної системи егоцентристських держав на світове співтовариство, в основу якого була б покладена система скоординованих між собою географічних і функціональних центрів прийняття рішень [6, с. 269-272].

Людське житло - створення плану використання ресурсів Землі є умовою для подальшого співіснування мільярдів людей. Він обов'язково повинен включати правила, які стосуються охорони і утримання того, що ще залишилось від екологічного заповідника людства [6, с. 273-275].

Виробнича система вимагає пошуку шляхів забезпечення високої ефективності й раціонального економічного управління в усіх сферах виробництва [6, с. 280].

З точки зору А. Печчеї, людина не може ігнорувати жодної з меж - фізичної, екологічної, біологічної, культурної, водночас розумне використання ресурсів можливе лише за допомогою людини. Тому основні зусилля мають бути спрямовані на розвиток в ній здатності управляти собою і навколишнім середовищем [6,с. 133].

Існує думка, що люди не реагують відповідним чином, тому що не наважуються кинути виклик існуючій економічній системі, вважаючи, що заходи, які треба зробити, наприклад, для зменшення викидів парникових газів, уповільнять економічне зростання. Вони переконані, що зниження темпів економічного росту призведе до підвищення безробіття у багатих країнах, а більшість бідних країн буде приречена на десятиліття злиднів, що, в свою чергу, посилить нерівність, яка і так є досить серйозною проблемою. Тож, замість того, аби переходити до екологічно безпечного світу, люди концентруються на форсуванні економічного зростання. Вони вважають, що завдяки цьому рівень життя покращиться, хоча нерівність і далі поширюється, а екологічні проблеми стають дедалі масштабнішими [4, с. 21]. Ідеологія надмірно вільного ринку повністю чи принаймні частково підтримується більшістю мешканців багатих країн світу, які зацікавлені у короткостроковому зростанні споживання, аніж у добробуті майбутніх поколінь [4, с. 23]. Ця спрямованість на отримання користі в даний момент є складною проблемою, яку необхідно подолати, зокрема змінивши стратегію взаємодії з навколишнім середовищем.

Сьогодні відбувається поглиблення розмежування між штучно створеним світом людини і природою, що зумовило виникнення духовно-соціального поля глобальної напруги. Перебуваючи в ньому, ми все більш гостро переживаємо відчуття занурення людства у стан формування нових моральних, духовних основ, необхідних для подальшого розвитку цивілізації [8, с. 7-8]. Людина, підкоривши собі планету, повинна навчитися управляти нею, бути лідером. Відтак, щоб знайти вирішення проблем, які постали перед нею, потрібні зміни людських якостей. «Новий гуманізм», запропонований А. Печчеї, як новий тип світогляду можна вважати проявом прагнення людини до самозміни, що зможе забезпечити її трансформацію [6, с. 181]. Сучасне суспільство починає кардинально переглядати своє ставлення до природи, оскільки постала нагальна потреба глибинної реформації ідеалів, переосмислення цінностей нинішньої цивілізації.

Саме тому змінилися пріоритети у розвитку людства, про що свідчить остання доповідь Римського клубу, де особлива увага приділена важливості гармонійного розвитку людства, зокрема у відносинах між людиною і природою шляхом формування екологічної свідомості, що забезпечить сталий розвиток людства [10]. Ініціювати ці зміни безперечно повинна еліта, зокрема і управлінська, яка очолює і скеровує розвиток суспільства.

Зауважимо, що Україна орієнтується на європейську інтеграцію. Зважаючи на це необхідно враховувати, що встановлення єдиних стандартів природоохоронної діяльності держав-членів є основою екологічної політики Європейського Союзу. Екологічне законодавство країн ЄС Грунтуються на внутрішніх пріоритетах країни та обмежені заданим рівнем охорони довкілля.

Останніми роками можна спостерігати поступовий процес комплексного підходу європейців до вирішення екологічних проблем. Найважливішими цілями якого є запобігання, скорочення і обмеження екологічних збитків; збереження екологічної рівноваги; раціональне використання природних ресурсів. Європейське співтовариство у політичних документах взяло на себе зобов'язання щодо збереження, захисту та підвищення якості навколишнього середовища та збереження здоров'я людини. Європа перейшла від політики ліквідації наслідків забруднення до їх попередження [9, с. 94-96]. Тобто екологічна політика повинна стати одним із провідних напрямів діяльності і нашої держави, має бути стратегічним орієнтиром у проведенні реформ.

Відтак, якщо соціально-екологічні відносини не сприяють розвитку цієї діяльності або навіть гальмують її, то виникає необхідність кардинальної їх зміни. Сучасний екологічний виклик вимагає саме такого підходу. Він переконливо доводить, що сучасний соціальний світ може успішно розвиватися тільки у його єдності з природним світом, основою якого є людина-творець, а не людина-руйнівник. На жаль, знищуючи природу, людство створює загрозу власному існуванню [1, с. 69]. Варто зауважити, що важливим в цьому контексті є філософське осмислення окреслених проблем. На відміну від природних, технічних і гуманітарних наук філософія оперує категорією «екологічне буття», яка охоплює такі складові як природа, довкілля, екологічна діяльність, екологічне протиріччя, соціально-екологічні відносини, екологічна криза, екологічна катастрофа [1, с. 68]. Тобто філософське осмислення глобальних екологічних проблем дає змогу розглядати їх комплексно: починаючи від тлумачення чинників їх виникнення і закінчуючи сучасним станом довкілля та необхідністю трансформації ціннісних орієнтирів людства для їх подолання.

Отже, усвідомлення важливості подолання глобальних екологічних проблем є першочерговим завданням для сучасної людини. Проте для вирішення окреслених завдань вагомою є роль еліти як людей, що володіють потенціалом для реалізації конкретних заходів та здатності брати на себе відповідальність. Адже соціальні відносини безпосередньо пов'язані з взаємодією людини і природи. Ініціювання змін, зокрема і у свідомості людства, трансформація його ціннісних орієнтирів, повинно здійснюватися, в першу чергу, елітою. Разом з цим, еліта повинна відповідати не лише формальним ознакам, але й бути такою за своєю ціннісною сутністю. На нашу думку, лише за таких умов можливе вирішення глобальних проблем сучасної цивілізації.

Список використаних джерел

1. Валуйський О. Екологічний виклик сучасному глобальному світу в філософському вимірі / Валуйський 0.11 Вісник КНТЕУ. - 2010.-№3.-С.67-77.

2. Гаврилишин Б. Українські дороговкази на роздоріжжях цивілізації/Богдан Гаврилишин // Сучасність. -2007. -№10. -С.58-64.

3. Еволюція світ-системи глобалізму (Стратегічні імперативи співрозвитку): кол. Монографія / [Білорус О. Г., Гаврилюк О. В., Зернецька О. В. та ін.]; кер. авт. кол. і наук. ред. О. Г. Білорус. - К.: КНЕУ,2014.-429 с.

4. Макстон Ґ. У пошуках добробуту. Керування економічним розвитком для зменшення безробіття, нерівності та змін клімату / Ґрем Макстон, Иорґен Рандерс [переклад з англ. К. Гуменюк, Я. Сотник]. - Київ: Пабулум, 2017. - 320 с.

5. Михайлева Е. Г. Интеллектуальная элита в матрице современных цивилизационных изменений: Монография / Е. Г. Михайлева; Нар. укр. акад. - X.: Изд. НУА, 2007. - 576 с.

6. Печчеи А. Человеческие качества / Аурелио Печчеи; пер. с англ. О. В. Захаровой. -М.: Издательство «Прогресс», 1980. -302 с.

7. Ріктор Т. Л. Владна еліта в умовах нестабільності українського суспільства І Т. Л. Ріктор. - К.: Софія-А, 2007. - 273 с.

8. Толстоухов А. В. Глобалізація. Влада. Еко-майбутнє / Толстоухов Анатолій Володимирович. -К.: Вид. ПАРАПАН, 2003. -308 с.

9. Якушев Д. Сучасні тенденції державної екологічної політики в Україні в контексті концепції сталого розвитку / Дмитро Якушев // Державне управління та місцеве самоврядування. - 2016. - Вип.4 (31).-С.92-97.

10. Weizsaecker Е. Come On! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet / Weizsaecker E., Wijkman A. - Springer, 2017. - 220 p.

References

1. Valuiskyi O. Ekolohichnyi vyklyk suchasnomu hlobalnomu svitu v filosofskomu vymiri / Valuiskyi О. H Visnyk KNTEU. - 2010. - №3. -S.67-77.

2. Havrylyshyn B. Ukrainski dorohovkazy na rozdorizhzhiakh tsyvilizatsiiI Bohdan Havrylyshyn ll Suchasnist. - 2007. - №10. - S.58-64.

3. Evoliutsiia svit-systemy hlobalizmu (Stratehichni imperatyvy spivrozvytku): kol. monohrafiia / [Bilorus О. H., Havryliuk О. V., Zemetska О. V. ta in.]; ker. avt. kol. і nauk. red. О. H. Bilorus. - K.: KNEU, 2014. - 429 s.

4. Makston G. U poshukakh dobrobutu. Keruvannia ekonomichnym rozvytkom dlia zmenshennia bezrobittia, nerivnosti ta zmin klimatu / Grem Makston, Yorgen Randers [pereklad z anhl. K. Humeniuk, Ya. Sotnyk]. - Kyiv: Pabulum, 2017. - 320 s.

5. Mihayleva E. G. Intellektualnaya elita v matritse sovremennyih tsivilizatsionnyih izmeneniy: Monografiya / E. G. Mihayleva; Nar. ukr. akad. - H.: Izd. NUA, 2007. - 576 s.

6. Pechchei A. Chelovecheskie kachestva / Aurelio Peccei; per. s angl. О. V. Zaharovoy. -M.: Izdatelstvo «Progress», 1980. -302 s.

7. Riktor T. L. Vladna elita v umovakh nestabilnosti ukrainskoho suspilstva I T. L. Riktor. - K.: Sofiia-A, 2007. - 273 s.

8. Tolstoukhov A. V. Hlobalizatsiia. Vlada. Eko-maibutnie / Tolsto- ukhov Anatolii Volodymyrovych. - K.: Vyd. PARAPAN, 2003. - 308 s.

9. Iakushev D. Suchasni tendentsii derzhavnoi ekolohichnoi polityky v Ukraini v konteksti kontseptsii staloho rozvytku / Dmytro Yakushev // Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia. - 2016. - Vyp.4 (31). - S.92-97.

10. Weizsaecker E. Come On! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet / Weizsaecker E., Wijkman A. - Springer, 2017. - 220 p.

Размещено на Allbest.ru