Вплив глобальних цивілізаційних процесів на систему моральних цінностей та естетичні категорії сучасної людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив глобальних цивілізаційних процесів на систему моральних цінностей та естетичні категорії сучасної людини

Дев'ятко Н.В.

кандидат філософських наук, доцент кафедри соціально-гуманітарної освіти, КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти»

Досліджується вплив глобалізації на систему моральних цінностей та естетичні категорії сучасної людини. Проблема аналізується із застосуванням методів дослідження світоглядного міфу та бінарних архетипних опозицій. Досліджуються шляхи деформації цих систем загальнолюдських і національних цінностей. Описуються «життєствердний» і «маргінальний» типи світогляду.

Ключові слові: архетип, міф, естетичні категорії, глобалізація, світогляд, моральні цінності, світоглядні деформації.

Deviatko N. V., Candidate ofPhilosophy, Associate Professor of the Department of Social and Humanitarian Education,MIHE «DniprovskaAcademy of ContinuingEducation» (Ukraine, Dnipro), Natalia_ptah@i.ua

Influence of global civilizational processes on the system of moral values and aesthetic categories of modern human

The article examines the impact of globalization on the system of moral values and aesthetic categories ofmodern human. The problem is analyzed with the use of research method? of worldview myth and binary archetypal opposition. The ways of deformation of these systems of universal and national values are explored. The «life--affirming» and the «marginal» types ofworldview described.

Keywords: archetype, myth, aesthetic categories, globalization, worldview, moral values, 'world outlook deformations.

Проблеми дослідження моральних норм, естетичних категорій та систем моральних цінностей актуальні для суспільства в усі часи, оскільки ці системи динамічні і піддаються постійній трансформації. Проте, суспільні зміни у світі, які мають глобальний характер, надають розумінню принципів змін моральних норм та естетичних категорій нового значення. Світоглядний аспект стає основним для усвідомлення цих суспільно важливих процесів.

Глобалізація найчастіше стає об'єктом наукових досліджень економічних наук та державного управління, де здебільшого взагалі не приділена увага світоглядним аспектам проблеми і системам моральних цінностей, завдяки яким відбувається світоглядне кодування і формування моделей поведінки сучасної людини. Ґрунтовні наукові роботи українських вчених, у яких частково розкриваються ці аспекти, присвячені впливу глобалізації на національне у політичному житті та національній самоідентифікації (М. А. Козловець, Т. Я. Лильо [9], А. О. Рубан [13], Ю. В. Ткачук [14]); дослідженню глобалізації як соціального явища з акцентом на антиглобалістичні рухи і дослідження феноменів тероризму (В. М. Вакулич [3], О. Л. Мозговий [10]); соціокультурним проблемам і взаємодії національного з глобальним у межах культури та соціальної інтеграції (І. Д. Загрійчук [4], Л. А. Ороховська [11]); філософському і ціннісному осмисленню сучасних феноменів (Т. І. Андрущенко [1], К. Б. Іл'янович [5], І. А. Кадієвська [6], О. В. Крисенко, О. Фурса [16]).

Проте бачимо недостатню, на нашу думку, вивченість впливу глобальних цивілізаційних процесів на систему моральних цінностей та естетичні категорії сучасної людини. У цьому контексті пропонуємо подивитися на проблему з позиції аналізу світоглядних кодів і сучасного міфологічного світогляду із використанням бінарних архепипних опозицій, на основі яких формуються відповідні світоглядні системи.

Метою статті є аналіз впливу глобальних цивілізаційних процесів на систему моральних цінностей та естетичні категорії сучасної людини у контексті досвіду дослідження міфологічних категорій і структур.

Завдання:

- аналіз основних впливів на формування системи моральних цінностей в Україні кін. ХХ-поч. XIX ст., особливої ролі у цих процесах сучасних ЗМІ;

- конкретизація термінів «моральні норми», «моральні цінності» тощо у контексті дослідження особливостей світогляду глобалістичного світу і проблеми деформації цих цінностей;

- визначення базової бінарної опозиції для опису двох типів світогляду;

- аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на деформацію систем моральних цінностей та естетичних категорій;

- дослідження етапів деформування особистості та їхній вплив на поведінкову сферу;

- опис «життєствердного» і «маргінального» типів світогляду відповідно до їхніх кодових та архетипних структур;

- характеристика основних принципів захисту особистості від світоглядних деформацій на сучасному історичному етапі.

З точки зору філософії, основною світоглядною проблемою глобалістичного суспільства називається технізація розуму та життя, про що у XX ст. писали у своїх роботах М. Бердяев [2] і X. Ортега-і-Гассет [12]. Особистість і культура не встигають розвиватися відповідно до швидкого вдосконалення інтелектуально- технічної сфери. Зростає розрив між науково-технічним прогресом та внутрішнім, моральним, розвитком людини. Особа потерпає від інтелектуальної та емоційної самотності, гальмується її розвиток, збіднюється внутрішнє життя.

Вважається, що упродовж десятиліть естетичне виховання в Україні перебувало в занепаді, набуло формалізованих ознак. Внаслідок соціально-економічних процесів і постійної зайнятості батьків значно зменшується авторитет родини, вона мало впливає на формування моделі поведінки та світоглядну і моральну системи дитини. Таким чином, особа стає ще більш залежна від тих світоглядних тенденцій, наявних у суспільстві.

Моральна ситуація в Україні ускладнюється ідеологічно-комерційною установкою засобів масової інформації та їхньою неупорядкованою діяльністю з тиражування інформації негативного характеру і тих категорій, які важко поставити в приклад як зразки позитивної поведінки. Протягом останніх двох десятиліть відбулася серйозна корекція інформаційно- культурного простору. Знецінюються поняття добра, совісті, милосердя, найбільш бажаним стає багатство, яке асоціюється з успішністю, виправдовуються агресія, жорстокість, підлість та ін. заради досягнення мети збагачення чи успішності. Усе це також має своє художнє відображення у культурному продукті та через рекламну діяльність, яка апелює до нерозвиненої, ущербної особистості заради досягнення психологічної підміни, коли продаються не товари, а мрії і почуття, що значно збільшує продажі та уніфікує масового споживача.

Зазвичай моральне виховання розглядається у позитивному аспекті. Справедливо вважається, що у моральному вихованні слід спиратися на гуманістичну ідею, згідно з якою людині властиве прагнення до добра, правди і краси. Моральні норми конкретизуються в моральних цінностях, моральному ідеалі, моральних принципах та підтримуються авторитетом громадської думки, прикладом, звичкою.

Проте, не варто забувати, що мораль - система ідей, принципів, законів, норм та оцінок, що регулюють стосунки між людьми, і сама по собі не містить назавжди усталених оціночних характеристик. Потрібно усвідомлювати, що мораль, яка лежить в основі морального виховання, по суті є певним «зразком», суспільною домовленістю, і може змінюватися під впливом часу, розмиватися і деформуватися. Те саме стосується і системи цінностей, які визнаються легітимними у суспільстві. Саме суспільство виробляє зразок моральної поведінки - моральний ідеал, до якого повинні прагнути всі, хто знаходиться у соціумі, вважаючи такий ідеал єдиним розумним, гарним і корисним для досягнення успіху.

Використовуючи досвід аналізу базових категорій міфологічного світогляду, як то бінарні опозиції, що мають втілення в актуалізованих архетипах, можна говорити про дві базові світоглядні системи, які на сьогодні знаходяться у постійному світоглядному конфлікті між собою, оскільки є основами абсолютно різних суспільств і мають цілком відмінні моральні норми та естетичні категорії, моделі поведінки, також вони різні у розумінні соціальної ролі та принципів життя особистості. Відповідно до міфологічних структур, умовно їх можна назвати відповідно до їхньої головної відмінності як «життєствердний» та «маргінальний» («смертєствердний») типи світогляду - бінарна опозиція «Життя-Смерть», що також пояснює вектор, базовий для того чи іншого світогляду.

Існує різні погляди на негативні тенденції і фактори, які впливають на формування систем моральних норм та естетичних цінностей. Один із цих впливів можна умовно назвати «зовнішнім». У цьому контексті стверджується, що суспільне життя не відповідає позитивному аспекту моральних законів, в інформаційно-культурному просторі багато негативної інформації, хоча сама особистість апріорі є життєствердною, але змінюється під цим зовнішнім впливом «не в кращий бік». Вважається, що у XX ст. відбулося багато соціальних потрясінь (революції, війни, голод, терор), технічних катастроф та економічних катаклізмів. Усе це у сукупності призвело до руйнування краси навколишнього світу і насамперед краси людського духу та деформації моральних норм й естетичних категорії, оскільки змінилися самі світоглядні системи, легітимні у суспільстві.

Іншу тенденцію негативного впливу можна умовно назвати «внутрішньою», оскільки вплив такого типу - це поступове стадіальне викривлення вже існуючої світоглядної системи у дорослого і деформація формування світогляду у дитини, починаючи із дошкільного віку. Подібна деформація існуючих моральних норм та естетичних категорій непомітна, проте, як наслідок, можемо спостерігати унормування нових моральних принципів, цілком відмінних від попередніх і скерованих на руйнування особистості, придушення творчого начала, віртуалізацію і стереотипізацію свідомості тощо.

В обох випадках така деформація сприяє маргіналізації індивіда та його самовиключення з активного суспільного життя, коли особа виконує виключно роль споживача матеріальних ресурсів у вигляді товарів та інформаційно-культурного продукту.

Деформування особистості у будь-якому віці проходить три традиційні етапи, які визначаються особливостями впливу на неї та діють за принципом інформаційного вірусу свідомості. Спочатку з'являються прогалини і спотворення у морально-вольовій сфері особистості, у поле зору людини потрапляє інформація негативного характеру. Коли кількість такої інформації, інтенсивність і систематичність її оновлення досягають критичної позначки (різної для кожної людини), ці прогалини перетворюються у відносно стійкі погляди і звички особистості, відбувається усвідомлення норми відповідних явищ та моделей поведінки для суспільства. На останньому етапі формуються мотивації поведінки відповідного типу, відбувається прийняття на особистому рівні поданих моделей поведінки і світоглядних уявлень.

Потрібно зазначити, що за тією самою технологію відбувається і зворотній процес, змінюється лише характер інформації. Проте, зважаючи на домінування інформації негативного характеру і пропагуванні різноманітних варіантів маргінальної поведінки в інформаційно-культурному просторі, досягнення формування в особистості «життєствердного» типу світогляду є можливим, але важким і малоймовірним.

Дослідження «життєствердного» і «маргінального» типів світогляду потребують різного наукового інструментарію, що пов'язане із їхньою світоглядною специфікою та визначенням важливості особистості і ролі колективного несвідомого. Тому, якщо у «життєствердному» світоглядному типі бачимо втілення колективного несвідомого (за К.-Г. Юнгом) і розвиненої особистості, то «маргінальний» тип може бути якнайкраще описаний завдяки теоріям 3. Фрейда із урахуванням психологічних комплексів і травм особистості.

Говорячи про «життєствердний» тип світогляду, мова насамперед буде йти про архетипи (загальнолюдські і національні), їхню «архетипну енергію», яка сакралізує час, простір, діяльність особистості; творче начало, соціальну активність, самоусвідомлення, цілісність світосприйняття, широкий емоційний спектр, психологічну ініціацію особистості, яка має багато етапів і є дуже складним процесом. Зокрема, цікаво аналізуються ініціальні процеси такому розумінні в роботах Мірча Еліаде [17]. Життя естетично буде представлене у його найрізноманітніших проявах, що сприяє демократизації суспільства та актуалізації різноманітних форм діяльності особистості.

Розглядаючи «маргінальний» тип світогляду, насамперед будемо говорити про шаблонізацію і стереотипізацію свідомості; нерозвиненість емоційної сфери, зниження творчої активності; віртуалізацію свідомості, залежність, спрощення; уповільнений розвиток особистості; еротизацію свідомості, коли світ сприймається виключно в еротичних категоріях незалежно від віку; і як наслідок - потяг до жорстокості, некрофілії, агресії, самозвеличення за рахунок приниження інших. Як провідні ознаки такого типу будуть маргінальна естетика смерті та звеличення негативних проявів життя як у поведінці, особистих світоглядних установках, так й у культурних «взірцях» та продуктах.

Маючи в основі різні світоглядні типи, суспільство рухається різними шляхами і будується за різними законами.

«Маргінальний» тип світогляду тоталітарний та ієрархічний за своєю природою, активна людина з таким типом світогляду прагне до розширення свого впливу, але не за рахунок самоусвідомлення та самовдосконалення, а завдяки чіткій тоталітарній ієрархії, в якій вона намагається зайняти високий щабель. На цьому будуються суспільні системи, описувані Е. Фромом [15]. У своєму маргінально-естетичному прояві таке суспільство буде тоталітарним, у своєму стереотипношаблонному прояві сформується як суспільство споживання, в якому придушене творче начало і не розвинена особистість, бо інакше вся продукція мала б не масовий, а індивідуальний характер, а це не вигідно економічно.

«Життєствердний» тип світогляду насамперед національний, і його основна мета - це розкриття внутрішніх сил особистості, народу, людства, бо чим сильніша особистість, тим вона активніша соціально і творчо, тим більший потенціал у того суспільного життя, яке вона формує своїми вчинками і думками.

Людина, яка керується такою світоглядною матрицею, терпима до інших особистостей, а її статус визначається виключно власними здобутками, а не традицією суспільної ієрархії, бо всі розвинені особистості різні і не можуть бути окреслені за певним шаблоном. Цей статус може змінюватися протягом життя в залежності від того, чи розвивається та самовдосконалюється людина, оскільки припинення процесів розвитку спричиняє поступове зниження статусу особи у такому суспільстві. Хоча цьому типу світогляду і не властива агресія, але він може мати войовничий характер задля захисту особистості і місця її комфортного проживання, народу, державності, захисту сакрального простору. За своїми світоглядними установками така людина буде керуватися демократичними принципами. Зокрема, можна розглядати у контексті такого світогляду козацький суспільний устрій, підкріплений сильними світоглядними категоріями і традиціями суспільного життя.

Таким чином, суспільство, яке керується «життєствердним» світоглядом, розвивається, а таке, що керується «маргінальним», поступово деградує, оскільки не змінюється якісно.

Хоча основне формування світоглядної системи відбувається у підлітковому віці і надалі може бути деформоване у дорослий період життя, але саме у дошкільному закладається основа подальшого вибору світоглядної системи, розвивається здатність до емпатії, необхідної для існування гармонійної особистості, набуття широкого емоційного спектру. Велике значення має розвинення різних каналів сприйняття світу, коли дитина отримує інформацію не лише візуально чи аудіально, але й на логічному, емоційному, кінетичному рівнях, що дає їй базовий захист від подальших маніпуляцій і негативних впливів і світоглядних деформацій, оскільки фактично неможливо здійснювати маніпулятивний вплив одночасно всіма засобами і на всіх рівнях сприйняття. Якщо дитина від самого початку життя матиме доступ до альтернативної інформації «життєствердного» типу та його культурних й естетичних «взірців», керуватиметься відповідними моральними нормами, то надалі, не зважаючи на загальний негативний інформаційний фон, значно зменшується імовірність обрання людиною «маргінального» типу поведінки й світогляду у старшому віці. У сформованої особистості розвивається прагнення до активних дій по зміні інформаційно-культурного простору та суспільства відповідно до життєствердних принципів та соціальної справедливості.

глобалізація моральний естетичний

Висновки

У сучасному глобалізованому світі спостерігаємо боротьбу двох світоглядних систем «життєствердного» і «маргінального» типів, які мають принципово відмінні структури, системи цінностей, естетичні категорії і формують власні моделі поведінки. «Маргінальний» тип світогляду також може розглядатися у контексті деформації традиційних моральних уявлень і систем загальнолюдських та національних цінностей і діяти в якості інформаційного вірусу свідомості, що є надзвичайно шкідливим як для розвитку особистості людини, так і для суспільства в цілому. Зважаючи на це, принципово важливими є подальші дослідження цих світоглядних процесів, формулювання стратегій захисту суспільства від негативних впливів і ґрунтовний аналіз масової свідомості, зокрема, шляхом дослідження сучасних інформаційних і художніх текстів, у яких втілюються світоглядні коди та архетипи.

Список використаних джерел

1. Андрущенко Т. І. Естетичне як соціокультурний феномен (філософсько-історичний аналіз): автореф. дис.... доктора філософ, наук: 09.00.03 / Т. І. Андрущенко; Львів, нац. ун-т ім. І. Франка. - Л., 2008. - 32 с.

2. Бердяев Н. А. Философия свободного духа / Н. А. Бердяев. - М.: Республика, 1994. - 480 с.

3. Вакулич В. М. Компаративно-політичні виміри та глоба- лізаційні імперативи протидії міжнародному тероризмові: автореф. дис.... доктора політ, наук: 23.00.04 / В. М. Вакулич; НАН України. Ін-т світ, економіки і міжнар. віднос. - К., 2008. - 42 с.

4. ЗагрійчукІ. Д. Космополітизм і маргінальність у національній культурі: автореф. дис.... доктора філософ, наук: 09.00.04 / І. Д. Загрійчук; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. - X., 2010. -36 с.

5. Іл'янович К. Б. Антропологічна криза в умовах сучасної техногенної цивілізації: автореф. дис.... канд. філософ, наук: 04 / К. Б. Іл'янович; Тавр. нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. - Сімф., 2008. - 16 с.

6. Кадієвська І. А. Цінності освітнього гуманізму в контексті глобалізації: автореф. дис.... доктора філософ, наук: 09.00.10 / І. А. Кадієвська; «Південноукр. нац. пед. ун-тім. К. Д. Ушинського», держ. закл. - О., 2011. - 36 с.

7. Козловець М. А. Національна ідентичність у контексті глобалізації: соціально-філософський аналіз: автореф. дис.... доктора філософ, наук: 09.00.03 / М. А. Козловець; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 2010. - 36 с.

8. Крисенко О. В. Феномен глобалізації: концептуальні виміри, інституціональні структури та геоісторична динаміка: автореф. дис.... канд. філос. наук: 09.00.03 / О. В. Крисенко; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. -X., 2005. - 17 с.

9. Лильо Т. Я. Глобалізація комунікаційного простору і процеси національної ідентифікації у посткомуністичному світі: автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.01.08 / Т. Я. Лильо; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Ін-тжурналістики. -К., 2001. -21 с.

10. Мозговий О. Л. Глобалізація як вимір сучасності: соціально- філософський аналіз: автореф. дис.... канд. філософ, наук: 09.00.03 / О. Л. Мозговий; АПН України. Ін-т вищ. освіти. - К., 2007. - 19 с.

11. Ороховська Л. А. Світова спільнота в контексті глобалізаційних процесів: філософсько-історичний та соціокультурний аспекти: автореф. дис.... канд. філос. наук: 09.00.03 / Л. А. Ороховська; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. -К., 2008. - 18 с.

12. Ортега-и-Гассет X. Избранные труды / Сост., предисл. и общ. ред. А. М. Руткевича; пер. с неп. - М.: Издательство «Весь Мир», 1997. - 704 с.

13. Рубан А. О. Світоглядні особливості українського національного характеру (філософсько-антропологічний аналіз): автореф. дис.... канд. філос. наук: 09.00.04 / А. О. Рубан; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - К., 2008. - 20 с.

14. Ткачук Ю. В. Глобалізація в сфері політики: інститути і механізми наддержавного впливу: автореф. дис.... канд. політ, наук: 02 / Ю. В. Ткачук; Одес. нац. юрид. акад. - О., 2004. - 16 с.

15. Фромм Э. Бегство от свободы. Человек для самого себя / Эрих Фромм; пер. с англ. Г. Ф. Швейник. - М.: Изида, 2004. - 400 с.

16. Фурса О. О. Феномен глобалізму: український контекст: автореф. дне.... канд. філософ, наук: 09.00.03 / О. О. Фурса; Класич. приват, ун-т. - Запоріжжя, 2011. - 20 с.

17. Элиаде М. Аспекты мифа / Мирча Элиаде; пер. с фр. В. Большаков. - М.: Инвест-ППП, 1996. - 240 с.

References

1. Andrushhenko Т. I. Estetychne jak sociokul'tumyj fenomen (filosofs'ko-istorychnyj analiz): avtoref. dys.... doktora filosof. nauk: 03 I T. I. Andrushhenko; L'viv. nac. un-t im. I. Franka. -L., 2008. -32 s.

2. Berdjaev N. A. Filosofija svobodnogo duha / N. A. Berdjaev. - M.: Respublika, 1994. - 480 s.

3. Vakulych V. M. Komparatyvno-politychni vymiry ta globali- zacijni imperatyvy protydii' mizhnarodnomu teroryzmovi: avtoref. dys. ... doktora polit. nauk: 23.00.04 / V. М. Vakulych; NAN Ukrai'ny. In-t svit. ekonomiky і mizhnar. vidnos. -K., 2008. -42 s.

4. Zagrijchuk I. D. Kosmopolityzm і marginal'nist' u nacional'nij kul'turi: avtoref. dys.... doktora filosof. nauk: 09.00.04/1. D. Zagrijchuk; Hark. nac. ped. un-t im. G. S. Skovorody. - H., 2010. - 36 s.

5. Il'janovych К. B. Antropologichna kryza v umovah suchasnoi' tehnogennoi' cyvilizacii': avtoref. dys.... kand. filosof. nauk: 09.00.04 / К. B. Il'janovych; Tavr. nac. un-t im. V. I. Vemads'kogo. - Simf., 2008. -16 s.

6. Kadijevs'ka I. A. Cinnosti osvitn'ogo gumanizmu v konteksti globalizacii': avtoref. dys.... doktora filosof. nauk: 09.00.10 / I. A. Kadijevs'ka; «Pivdennoukr. nac. ped. un-t im. K. D. Ushyns'kogo», derzh. zakl. - O., 2011. - 36 s.

7. Kozlovec' M. A. Nacional'na identychnist' u konteksti globalizacii': social'no-filosofs'kyj analiz: avtoref. dys.... doktora filosof. nauk: 09.00.03 / M. A. Kozlovec'; Kyi'v. nac. un-t im. T. Shevchenka. -K.,2010.-36 s.

8. Krysenko О. V. Fenomen globalizacii': konceptual'ni vymiry, instytucional'ni struktury ta geoistorychna dynamika: avtoref. dys.... kand. filos. nauk: 09.00.03 / О. V. Krysenko; Hark. nac. un-t im. V. N. Karazina. - H., 2005. - 17 s.

9. Lyl'o T. Ja. Globalizacija komunikacijnogo prostoru і procesy nacional'noi' identyfikacii' u postkomunistychnomu sviti: avtoref. dys.... kand. filol. nauk: 10.01.08 / T. Ja. Lyl'o; Kyi'v. nac. un-t im. T. Shevchenka. In-t zhumalistyky. - K., 2001. - 21 s.

10. Mozgovyj O. L. Globalizacijajak vymir suchasnosti: social'no- filosofs'kyj analiz: avtoref. dys.... kand. filosof. nauk: 09.00.03 / O. L. Mozgovyj; APN Ukrai'ny. In-t vyshh. osvity. - K., 2007. - 19 s.

11. Orohovs'ka L. A. Svitova spil'nota v konteksti globalizacijnyh procesiv: filosofs'ko-istorychnyj ta sociokul'turnyj aspekty: avtoref. dys.... kand. filos. nauk: 09.00.03 / L. A. Orohovs'ka; Kyi'v. nac. un-t im. T. Shevchenka. -K., 2008. - 18 s.

12. Ortega-i-Gasset H. Izbrannye trudy / Sost., predisl. і obshh. red. A. M. Rutkevicha; per. s isp. - M.: Izdatel'stvo «Ves' Mir», 1997. -704 s.

13. Ruban A. O. Svitogljadni osoblyvosti ukrai'ns'kogo nacional'- nogo harakteru (filosofs'ko-antropologichnyj analiz): avtoref. dys.... kand. filos. nauk: 09.00.04 / A. O. Ruban; Nac. ped. un-t im. M. P. Dragomanova. - K., 2008. - 20 s.

14. Tkachuk Ju. V. Globalizacija v sferi polityky: instytuty і mehanizmy nadderzhavnogo vplyvu: avtoref. dys.... kand. polit. nauk: 02 I Ju. V. Tkachuk; Odes, nac.juryd. akad. - O., 2004. - 16 s.

15. Fromm Je. Begstvo ot svobody. Chelovek dlja samogo sebja / Jerih Fromm; per. s angl. G. F. Shvejnik. - M.: Izida, 2004. - 400 s.

16. Fursa O. O. Fenomen globalizmu: ukrai'ns'kyj kontekst: avtoref. dys.... kand. filosof. nauk: 09.00.03 / O. O. Fursa; Klasych. pryvat. un-t. - Zaporizhzhja, 2011. -20 s.

17. Jeliade M. Aspekty mifa / Mircha Jeliade; per. s fr. V. Bol'shakov. -M.: Invest-PPP, 1996. -240 s.

Размещено на Allbest.ru