Роздуми над книгою
Логіка та методологія науки, започатковані у попередніх розвідках В.А. Рижка. Парадигма дослідження проблематики концептуалізації. Тлумачення філософії як "концептології". Проектування (проектне мислення) та мережева організація наукових практик.
| Рубрика | Философия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.10.2018 |
| Размер файла | 43,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Це, з одного боку, наводить на критичну думку щодо обережності поводження з «метанаративами», безумовне відкидання яких у постмодернізмі, призводить до відстороненності від історичних, соціальних і,особливо, політичних реалій, а саме дискредитації позиції залученості (engagement), вбачання в ангажованості лише негативного змісту, що веде до апологетики дійсності, знезначення культурних сенсів, злиденності етики, теоретичних побудов академічної науки та філософії, а в масовій свідомості - до розквіту цинізму і байдужості. З іншого боку, історія культур характеризується не лише творенням Великих оповідей, але й рефлексією над їхнім змістом та підставами появи, в центрі яких в наш час може опинитись й особистість їхнього, не обов'язково як раніше колективного, творця. Однак їхня легітимація обов'язково потребує культурної трансляції, в яких цінності попередніх великих нарацій переоцінюються за рахунок як нового прочитання «старих» сенсів, так і символізації принципово нових, народжених появою ще не існувавших концептів та концепцій.
Рефлексія над Великими оповідями може, зокрема, вести, як показав М. Гайдеггер на прикладі Ніцше, до виявлення метафізичних підстав нігілізму (посутньо «негації») як історичної події радикальної переоцінки всіх попередніх цінностей, коли вибивається грунт (сенс) з під «місця буття» старих цінностей («Бог - вмер»). Сама переоцінка мислиться як зміна у попередньому способі покладання цінностей і «вирощування» нових ціннісних потреб . Це міркування нагадує мені розуміння В. Рижком гуманітарної революції в її перетворювальній ролі. При цьому, подібно до того як М. Гайдеггер показує «метафізичну війну» Ніцше з укоріненням старих цінностей у «понадчуттєвому», так і автор монографії, визнаючи певну спільність Платонової «ідеї» з «концептом», концептуально полемізує з її «надчуттєвістю», пов'язуючи функціонування концепту з його розумінням 1) суб'єктом - творцем концепту, і 2) суб'єктом - адресатом концепту. У такий спосіб, зазначає він, можуть виникати ситуації, коли не спрацьовує мислення за схемою логічної опозиції «істина/хиба», і тоді пропонується звертатися до трьохзначної логіки («логіки доповнюваності»), або ідеї плюралізму (С. Неретіна, О. Огурцов) (с. 578). В. Рижко критично ставиться до таких позицій/пропозицій, справедливо вбачаючи в цьому виявлення певних соціокультурних констеляцій, і не врахування тих концептів, які репрезентують особливості самої людини - її тіло, духовність та розум. На ґрунті такого розуміння він власне намагається обґрунтувати своє «реалістичне» світобачення, однак, як би то не було факт, за допомоги сакрального (згадаймо наведені вище слова Блура) числа «три», або «Трійці» (чи це збіг? Метафора, на крихких крильцях якої тримається, за словами Ортеги-і- Гассета, весь Всесвіт?), що й зреалізовує в своєму «Сні філософа», власне своїй Оповіді. Можна, звичайно, скільки завгодно критично рефлектувати чи іронізувати з цього приводу, втім, за цим стоїть позиція автора, вистраждана Досвідом автора. Саме Досвідом з Великої літери, що перевершує життєвий, і так званий «емпіричний» досвід (хоча, безумовно включає його у вигляді осмислених змістів життєсвіту), і сягає Смислу, знову ж таки з Великої літери. Не буду відтворювати аргументацію автора та сперечатись з приводу утопічності чи не утопічності, метафоричності чи концептності пропонованої Метаоповіді, що, на мій погляд, остаточно - в епістемологічній площині - ціннісно легітимізує Неоконцептологію. Скажу лише одне: врешті-решт утопії, не дивлячись на їхню «прогресивність» чи-то «реакційність», завжди створювались з метою бачення, звичайно, як це уявлялось авторам, «кращого життя», а кращі утопії, просвітлені гуманізмом за словами нашого автора «Третьої правди» («Вічності»), звісно, якщо до цього дозрівали їхні творці, - з метою продовження гідного життя людини в смисловій ойкумені безконечного, невідомого і небезпечного Всесвіту. Як тут не погодитись з не кричущою, смиренною, майже сором'язливою «третьою правдою» В. Рижка, що веде до герменевтики екзистенціювання людини через «життя», «смерть» та третій стан - «Вічність», яка втілюється в «Дитині», і реально і символічно. І заради неї, цієї «Дитини», нікуди правди діти, всім працьовитим, відповідальним, глибокого сумління людям споконвіку сниться «Світ без зброї, воєн, кордонів». Чи перетвориться цей «сон» на концепт нової гуманітарної революції - можна лише гадати та уповати. Між тим, ми маємо бути тільки вдячними Володимиру Антоновичу Рижку за ту, без перебільшення, титанічну працю, яку він здійснив в «Неоконцептології», а надто за його людяну позицію вченого, філософа, громадянина, на фундаменті якої остання розбудована.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розгляд попередниками німецької філософії проблеми свободи і необхідності, особливості її тлумачення. Метафізика свободи І. Канта. Тотожність необхідності і свободи у філософії Шеллінга. Проблема свободи і тотожності мислення і буття у філософії Гегеля.
курсовая работа [47,0 K], добавлен 21.11.2010Специфічні ознаки наукового пізнання та процес його здобуття. Проблема методу і методології в філософії науки. Побудова і функціонування наукової теорії. Основні процедури наукової діяльності. Логічна структура наукового дослідження та її елементи.
курсовая работа [27,5 K], добавлен 15.06.2011Об'єктивно-ідеалістичний характер філософії Гегеля. Система філософії Гегеля (основні праці). Принцип тотожності мислення і буття, мислення як першооснова та абсолютна ідея. Поняття як форма мислення. Протиріччя між методом і системою у філософії Гегеля.
реферат [477,5 K], добавлен 28.05.2010Аналіз спадщини яскравого представника стоїцизму М. Аврелія. Його дефініювання філософії як науки та практики. Засади стоїчної філософії: цілісність, узгодженість з природою, скромність, апатія, що розкриваються у праці "Наодинці з собою. Роздуми".
статья [31,2 K], добавлен 27.08.2017Виникнення перших форм філософського мислення. Проблеми буття і людини у філософії давнього світу, зародження ідей права. Особливості античної правової культури. Космоцентричне обґрунтування права. Особливості філософсько-правової думки Середньовіччя.
реферат [35,9 K], добавлен 20.01.2011Форми апробації наукових досліджень. Науковий семінар як специфічна форма колективного обговорення наукових проблем, яка забезпечує умови для розвитку мислення через дискусію. Впровадження наукових досліджень у виробництво та практику роботи підприємств.
презентация [1,4 M], добавлен 20.04.2015Мислення - розумовий процес людини, в ході якого вже з наявних знань формуються нові знання. Правильне та неправильне мислення: відповідність правилам і законам логіки, логічна необхідність висновку. Логічна помилка у софізмі. Поняття некласичної логіки.
реферат [38,1 K], добавлен 16.12.2010Форми суспільної свідомості, принципи економії мислення. Співвідношення філософської, релігійної та наукової картин світу. Матеріалістичний та ідеалістичний напрямки в історії філософії від античних часів до сьогодення. Поняття філософського світогляду.
шпаргалка [645,5 K], добавлен 10.03.2014Співвідношення міфологічного і філософського способів мислення. Уявлення про філософські категорії, їх зв'язок з практикою. Філософія як основа світогляду. Співвідношення свідомості і буття, матеріального та ідеального. Питання філософії по І. Канту.
шпаргалка [113,1 K], добавлен 10.08.2011Методологія, як вчення про наукові методи дослідження базується на філософських концепціях. Її вихідні постулати витікають із теорії пізнання: світ матеріальний; світ пізнавальний; результатом пізнання є істина; практика – джерело, мета і критерій істини.
реферат [33,2 K], добавлен 18.12.2010Зародки філософського мислення в Індії. Ведична література. Побудова соціальної філософії на принципах етики страждань і щастя. Становлення філософської думки у Стародавньому Китаї. Філософія стародавніх греків і римлян. Мілетська та Піфагорійська школи.
реферат [28,8 K], добавлен 28.02.2009Визначення поняття мислення та його форм. Типи помилок, пов'язаних з порушенням законів логіки та математики. Основні закони логіки (тотожності, суперечності, виключеного третього і достатньої підстави) як відображення основ правильного мислення.
реферат [29,7 K], добавлен 22.11.2010Філософія Нового часу. Початок формування філософського мислення Нового часу (Ф. Бекон, Р. Декарт). Раціоналізм європейської філософії XVII ст. (Б. Спіноза, Г. Лейбніц, Х. Вольф). Сенсуалізм в буржуазній філософії (Дж. Локк, Д. Юм, Дж. Берклі).
контрольная работа [40,8 K], добавлен 14.03.2008Характерні риси донаукового стихійно-емпіричного пізнання. Компоненти та рівні наукового пізнання, його форми (ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія) і методи (спостереження, вимірювання, експеримент, моделювання). Основні види наукових досліджень.
реферат [24,1 K], добавлен 25.02.2015Проблема свідомості з точки зору науки і філософії. Дві концепції щодо розгляду проблем свідомості. Генезис форм відображення на різних рівнях розвитку матерії. Свідомість і психіка, мислення та мова. Поняття самосвідомості, несвідоме та підсвідоме.
реферат [40,0 K], добавлен 25.02.2015Особливості природничо-наукового знання античності. Аналіз основних наукових програм античної науки: математичної, що виникла на базі піфагорійської та платонівської філософії; атомістичної теорії (Левкип, Демокріт) та континуалістичної - Арістотеля.
реферат [28,4 K], добавлен 06.01.2014Особливості філософії серед різних форм культури. Співвідношення філософії та ідеології, науки, релігії, мистецтва. Ведична релігія і брахманізм. Створення вчення про перевтілення душ. Процес переходу від міфологічно-релігійного світогляду до філософії.
контрольная работа [91,7 K], добавлен 04.01.2014Поняття і загальна характеристика соціальної психології. Філософія психології як світогляд, пізнання. Що визначає характер суспільного устрою. Взаємозв’язок соціальної філософії та філософії психології. Основні проблеми становлення філософії як науки.
реферат [35,0 K], добавлен 26.04.2016Дихотомія "контекстів відкриття" і "контекстів обґрунтування". Причини непопулярності епістемічної логіки серед філософів. Слабка ефективність "сильної" раціональності та універсалістська парадигма логіки. Труднощі епістемічної логіки "другого покоління".
реферат [83,1 K], добавлен 15.12.2010Свідомість як філософська категорія, її властивості та різновиди, значення в становленні людини як особистості. Місце проблеми життя та смерті в світовій філософії. Методика осмислення сенсу життя та шляху до безсмертя через філософські роздуми.
контрольная работа [17,3 K], добавлен 31.08.2009
