Концепт Spiel / Гра та його місце у концептосфері Mensch / Людина
Вивчення особливостей об’єктивації фреймової структури концепту Spiel / Гра. Найчастіше об’єктивовані фрейми та їх зв’язок з концептосферою Mensch / Людина. Фрейм як структура знань, що являє собою частину інформації про певний фрагмент людського досвіду.
| Рубрика | Философия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.11.2018 |
| Размер файла | 25,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Концепт Spiel / Гра та його місце у концептосфері Mensch / Людина
Мінькова Г.Ю., Матигорова Д.С.
Анотація
УДК 811.112.2*37
Концепт Spiel / Гра та його місце у концептосфері Mensch / Людина
Мінькова Г.Ю., викладач кафедри німецької філології Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького;
Матігорова Д.С., студентка Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького.
У статті досліджується концепт SPIEL / ГРА та його місце у концептосфері MENSCH / ЛЮДИНА. Зокрема, увагу зосереджено на вивченні особливостей об'єктивації фреймової структури концепту SPIEL / ГРА. Автори виявляють найчастіше об'єктивовані фрейми та їх зв'язок з концептосферою MENSCH / ЛЮДИНА. Фрейм визначається як структура знань, що являє собою частину інформації про певний фрагмент людського досвіду.
Ключові слова: фрейм, концепт, семантична роль, концептосфера, когнітивна лінгвістика, когнітивна семантика, фреймовий аналіз.
Аннотация
Концепт Spiel / Гра и его место в концептосфере Mensch / Человек
Минькова Г.Ю., Матигорова Д.С.
В статье исследуется концепт SPIEL / ИГРА и его место в концептосфере MENSCH / ЧЕЛОВЕК. В частности, внимание сосредоточено на изучении особенностей объективации фреймовой структуры концепта SPIEL / ИГРА. Авторы выявляют наиболее часто объективированные фреймы и их связь с концептосферой MENSCH / ЧЕЛОВЕК. Фрейм определяется как структура знаний, которая представляет собой часть информации об определенном фрагменте человеческого опыта.
Ключевые слова: фрейм, концепт, семантическая роль, концептосфера, когнитивная лингвистика, когнитивная семантика, фреймовый анализ.
Summary
Concept of Spiel / Game and its place in the conceptosphere Mensch / Man
Minkova H., Matigorova D.
The article explores the concept of SPIEL / GAME and its place in the conceptosphere MeNsCH / MAN. In particular, attention is focused on studying the features of objectification of the frame structure of the SPIEL / GAME concept. The authors identify the most often objectified frames and their connection with the conceptosphere MENSCH / MAN. A frame is defined as a structure of knowledge, which is part of the information about a specific fragment of human experience.
Key words: frame, concept, semantic role, conceptosphere, cognitive linguistics, cognitive semantics, frame analysis.
Вступ
Постановка проблеми. В останні десятиліття активно розвивається антропоцентрична парадигма у мовознавстві. Одним з основних напрямків якої є дослідження процесів концептуалізації взаємодії людини з її зовнішнім і внутрішнім світом. Оперативною одиницею таких досліджень є "концепт". Окремою проблемою антропоцентричного підходу до мови у рамках когнітивних досліджень є концепт ГРА [1].
Гра як науковий об'єкт з давніх часів цікавить філологів, філософів, психологів, тобто тих, чиї пошуки пов'язані з осмисленням людського менталітету та місцем людини у культурі. Як когнітивний та естетичний феномен - гра є цікавою та перспективною для сучасного мовознавства, проте чи не найменш вивченою проблемою [1].
Гра - насамперед вільна діяльність, різноманітна за своєю формою. Феномен гри розчиняється у широкому філософському, культурологічному та мистецькому контекстах, зберігаючи при цьому свій інваріант [2].
З позиції когнітивної лінгвістики SPIEL/ГРА - це складний, багатогранний концепт. SPIEL/ГРА має високу міру семіотичності, творить "світ у собі", що є відмежованим від зовнішнього [3].
Мета дослідження полягала у виявленні особливостей об'єктивації фреймової структури концепту SPIEL/ГРА на матеріалі творів Г Гессе "Das Glasperlenspiel" [4]та Н. Жака "Dr. Mabuse. Der Spieler" [5].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Когнітивна лінгвістика не сходить з арени лінгвістичних досліджень починаючи із 50-х років ХХ ст. У центрі її уваги знаходиться антропоцентрична парадигма. Тобто, когнітивістика працює на стику з філософією, а саме з філософською антропологією - історично локальною дисципліною, суть якої полягає у фіксації ситуації, коли людина "стає проблематичною для себе" (М. Шелер).
У центрі сучасних досліджень перебуває вербальний образ світу, сформований у свідомості носіїв певної мови, а культурологічна орієнтація стає провідним напрямом праць із когнітивної семантики.
Представники когнітивної семантики Дж. Лакофф, Р Ланґакер, Р Джекендофф, Ч. Філлмор, Л. Талмі вважають, що кожна мова еквівалентна певній системі концептів, за допомогою якої носії мови сприймають, структурують, класифікують та інтерпретують потік інформації. Головна роль, яку відіграють концепти - це категоризація, що дозволяє групувати об'єкти у відповідні класи. Для когнітивної семантики головною метою є опис структури концепту, що лежить в основі і пояснює називання речей [6].
Для утворення концептуальної системи необхідно припустити існування деяких вихідних, або первинних концептів, з яких потім розвиваються всі інші. Основними складниками концептуальної системи є концепти, близькі "семантичним частинами мови" [6].
Останні десятиліття поняття концепт переживає період актуалізації та переосмислення [6]. Концепт - одиниця ментальних або психічних ресурсів нашої свідомості; оперативна одиниця пам'яті, ментального лексикону, концептуальної системи і мови мозку, картини світу, відбитої у людській психіці [6]. фрейм гра концептосфера людина
Виклад основного матеріалу
Концепт - термін багатьох гуманітарних наук, у дослідженні мовної картини світу одне із ключових понять [6].
У сучасному мовознавстві виділяють три основні підходи до розуміння концепту: 1) лінгвістичний (С.О. Аскольдов, Д.С. Лихачов, В.В. Колесов, В.М. Телія); 2) когнітивний (З.Д. Попов, Й.А. Стернін, О.С. Кубрякова; 3) культурологічний (Ю.С. Степанов, Г.Г. Слишкін).
Щодо способів опису концептів, то у когнітивній лінгвістиці їх сформувалося багато, серед них: лінгвокультурологічний, психолінгвістичний, семантико-психологічний, дискурсивний, але основними науковими напрямами визнаються лінгвокогнітивний і лінгвокультурний [6].
При лінгвокогнітивному підході концепт досліджується як ментальна одиниця знань про світ. Модель концепту представлена у термінах ядра і периферії, а семантика номінативної одиниць розглядається як засіб доступу до змісту концептів [6]. Фреймовий аналіз є одним із базових методів аналізу механізмів взаємодії вербальних та когнітивних структур.
Вперше термін "фрейм" був уведений у концептуальний апарат досліджень з теорії штучного інтелекту М. Мінським. Згідно з його інтерпретацією, "фрейм - це структура даних, призначена для представлення стереотипної ситуації".
Аналіз праць, присвячених вивченню природи фрейму як когнітивної структури, дозволяє виділити специфічні риси. Фрейм - структура репрезентації знання людини, яка пов'язує ментальну сферу з мовною (Ч. Філлмор, У Крофт, А. Голдберг, Р Джекендофф) [7]; структура репрезентації знань у формі схеми референтної ситуації; репрезентація знань про типову ситуацію, (вузлів, або слотів) та відношень між ними. Фрейми утворюють міжфреймову сіть [8].
Розвиваючи думку Р Лангакера, М. Мінського, Ч. Філлмора про природу фреймів у своїх роботах, С.А. Жаботинська пропонує розрізняти наступні п'ять: предметний, акціональний, поссесивний, ідентифікаційний та компаративний [7]. У результаті інтеграції базових фреймів виникає міжфреймова сіть, яка проявляється на різних рівнях мовної системи [8].
Перша половина XX сторіччя стала часом великої трансформації майже всіх форм суспільного та індивідуального буття людини, відбулося і переосмислення традиційних підходів до трактування форм людської діяльності. Одним із таких феноменів стала гра. Гра при поверхневому розгляді постає як форма не утилітарної діяльності, що не переслідує практичної мети [3].
"Гра" є предметом дослідження багатьох галузей знання. Це філософія, психологія, соціологія, логіка, лінгвістика, література тощо. Серед визначних дослідників цієї проблематики Л. Вітгенштейн - австро-англійський філософ, один із засновників аналітичної філософії, американський психолог і психіатр Е. Берн, який досліджував гру як особливість людської діяльності, Г. Гадамер - німецький філософ, один із найзначніших мислителів другої половини XX ст. власна концепція гри, як способу людської життєдіяльності, була запропонована у ряді праць іспанського філософа і соціолога Х. Ортеги-і-Г ассета [3]. Вагомий внесок у дослідження психологічного впливу гри на людину вніс нідерландський історик та теоретик культури Й. Хейзінга, автор фундаментальної праці "Homo ludens" [10].
Гра, з погляду Й. Хейзінга, набагато старша за культуру, переходить межі суто біологічної, або суто фізичної діяльності. У грі є щось, що виходить за межі безпосереднього прагнення до підтримки життя. Сутність гри має нематеріальний початок [10].
Справжня гра не є дитячістю. Будь-яка гра є насамперед вільна дія. Гра за наказом вже не може бути грою, вона буде лише її імітацією [9]. Гра спроможна упорядковувати людську діяльність. Як пише Хейзінг: "Вона творить порядок, вона сама є порядок" [10, с. 21].
Привабливими з точки зору проблеми психології гри та її впливу на людину є і такі твори німецькомовної літератури як роман Г. Гессе "Das Gla.sperlenspiel" [4]та Н. Жака "Dr. Mabuse. Der Spieler" [5].
Гра - явище цікаве. Існує велика кількість ігор, серед них є мудрі та магічні ігри, які приваблюють вчених, простих людей, князів та монахів.
Da und dort in den alten Literaturen stofit man auf Legenden uber weise und magische Spiele, die von Gelehrten, Monchen oder an geistfreundlichen Fttrstenhofen ersonnen und gespielt worden seien, zum Beispiel in Form von Schachspielen, deren Figuren und Felder aufier der gewohnlichen noch ihre Geheimbedeutungen hatten [4].
У наведеному прикладі концепт SPIEL/ГРА об'єктивується в ідентифікаційному фреймі у схемі генералізації "ЩОСЬ /SPIEL /ГРА - ідентифікатив є ЩОСЬ - класифікатор".
В ігри грали вчені, духівництво та княжі персони, а отже, тут концепт SPIEL об'єктивується у поссесивному фреймі у схемі партитивності: "ЩОСЬ /SPIEL/ ГРА - ціле має ЩОСЬ - частина, частинами гри виступають гравці, тому відбувається перехрещення концепту SPIEL/ГРА з концептом MENSCH/ЛЮДИНА. Частина не самостійна, вона завжди входить до складу цілого, гра обов'язково має складники і одним з них є гравець SPIELER, SPIELERIN.
Невіддільними складовими частинами певних ігор є предмети гри, як у наведеному прикладі - "Figuren und Felder" для гри у шахи. Відбувається об'єктивація предметного фрейм у локативній схемі "ЩОСЬ /SPIEL /ГРА є існує ТАМ-місце", оскільки особи грали в ігри у різних місцях: університетах, монастирях, у княжих замках. Концепт SPIEL/ГРА свою реалізацію знаходить також у квантитативній та кваліфікативній схемі предметного фрейму: "ЩОСЬ /SPIEL /ГРА є СТІЛЬКИ - кількість"; ігр багато, вони різні, "ЩОСЬ /SPIEL /ГРА є ТАКЕ - якість", тому що грали гравці у шахи, але особливим чином. Про ці події зустрічаються згадки у стародавніх літературах - об'єктивується темпоральна схема предметного фрейму: "ЩОСЬ /SPIEL /ГРА існує ТОДІ-час".
Цей приклад є досить цікавим, у ньому перехрещується концепт SPIEL з концептом MENSCH, а також об'єктивуються та перехрещуються між собою одразу три фрейми: ідентифікаційний, посессивний та предметний.
Er spielt, als habe er Ather getrunken!" flusterte Wenks Nachbarin. "Bei drei keine Karte zu nehmen! Idiotie!" [5].
У грі людина може досягти певного стану - "Він грав ніби напився ефіру". Тут об'єктивацію концепт SPIEL/ГРА знаходить в акціональний фреймі, де перехрещуються дві його схеми: схема дії: "ЩОСЬ /SPIEL /ГРА - агенс діє на ЩОСЬ - пацієнс", "ЩОСЬ /SPIEL /ГРА - агенс діє на ЩОСЬ - афектив", та схема каузації: "ЩОСЬ /SPIEL /ГРА - каузатор створює ЩОСЬ - фактитив" у двох семантичних ролях: "діє/ робить для - реципієнт (адресат, бенефактив/маліфактив)", "діє/робить з - сиркостант (помічник, інструмент)". Концепт SPIEL/ГРА перехрещуються з концептом MeNsCH/ЛЮДИНА.
Die Carozza sagte: "Es gibt Menschen, die sind zum Spielen geboren, und wenn sie nur eine Karte in die Hand nehmen, ist es ein As. Sie konnen tun, was sie wollen. Es ist starker als sie. Es ist ihr Geist, ihr Gott" [5].
Є люди, які створені для гри. Вони грають як справжні аси. Концепт SPIEL/ГРА об'єктивується в акціональному фреймі у схемі дії: "ЩОСЬ /SPIEL /гРа - агенс діє на ЩОСЬ - афектив". Це яскравий приклад, як концепт SPIEL/ГРА перехрещується з концептом MENSCH/ЛЮДИНА, GEIST/ДУХ та з концептом GOTT/БОГ. Гра керує людиною, стає для неї її духом, її Богом, а отже, акціональний фрейм перехрещується з компаративним фреймом у схемі схожості: "ЩОСЬ /SPIEL /ГРА - компаратив є як ЩОСЬ /GEIST /ДУХ, GOTT/БОГ - корелят".
Ab und zu spielte er nun eine halbe Stunde lang unsinnig und der Laune des Spiels angemessen, gewann er dann feste Summen, die er das nachstemal wieder dem Spiel ins Maul warf [5].
Під час гри у карти людина не завжди очікує виграш, а грає заради самої гри. Інколи вона виграє, але потім знову втягується у гру, втрачає виграш та здоровий глузд. Концепт SPIEL/ГРА об'єктивується у поссесивному фреймі у схемі партитивності: "ЩОСЬ /SPIEL /ГРА - ціле має ЩОСЬ - частину".
Концепт SPIEL/ГРА перехрещується з концептом MENSCH/ЛЮДИНА і об'єктивується в акціональному фреймі у схемі каузації: "ХТОСЬ/ MENSCH/ ЛЮДИНА - каузатор створює ЩОСЬ SPIEL/ГРА - фактитив" семантичної ролі "діє/ робить для - реципієнт (адресат, бенефактив/ маліфактив)". Надихнувшись виграшем, людина хоче виграти ще більше, поставити все на кін, а сама гра подібна пащі дикого звіра, концепт SPIEL/ГРА об'єктивується у компаративному фреймі у схемі подібності: "ЩОСЬ /SPIEL /ГРА - компаратив є як ЩОСЬ - корелят".
Висновки
Дослідження концепту SPIEL/ГРА на матеріалі творів Г Гессе "Das Glasperlenspiel" та Н. Жака "Dr. Mabuse. Der Spieler" зі застосуванням методів фреймового та концептуального аналізу дозволили дійти висновків, що концепт SPIEL/ ГРА знаходить об'єктивацію майже в усіх п'яти фреймах, але у різному ступені.
У предметному фреймі концепт SPIEL/ГРА об'єктивується у схемах кваліфікативній, локативній, темпоральній та схемі способу буття.
В акціональному фреймі найчастіше концепт SPIEL/ГРА об'єктивується у схемах стану/процесу, дії та у схемі каузації. відбувається розширення акціонального фрейму шляхом шести семантичних ролей: "діє/ робить для - реципієнт (адресат, бенефактив/ маліфактив)", "діє/робить, якщо, не дивлячись на - умова", "діє/робить з - сиркостант (помічник, інструмент)", "діє/робить через - стимул", "діє/робить там - локатив", "діє/робить до того часу - темпоратив".
У поссессивному фреймі, найбільш об'єктивованою є схема партитивності. Не знайшов своєї об'єктивації концепт SPIEL/ГРА у схемі інклюзивності.
Щодо ідентифікаційного фрейму, тут концепт SPIEL/ГРА об'єктивується лише у схемах генералізації та специфікації. У схемі персоніфікації даний концепт своєї об'єктивації не знайшов.
У компаративному фреймі за результатами досліджень концепт SPIEL/ГРА об'єктивується у схемах тотожності та подібності.
Дослідження виявило тісний зв'язок між концептами SPIELER, SPIELERIN, GLUCK, GEIST, GELD, REGELN та між концептосистемами GOTT, MENSCH, FUHLE. Фрейми, в яких вони об'єктивуються, перехрещуються, входячи таким чином до мовної картини світу, яка у свою чергу є частиною концептуальної картини світу. Мовна картина світу виконує функцію самоусвідомлення людини, систематизує одержану інформацію, відображає уявлення про світ.
Поза увагою залишились стереотипи концептів SPIEL / ГРА та SPIELER / ГРАВЕЦЬ, але це тема вже іншого дослідження.
Література
1. Концепт "ГРА". URL: http:// bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=2 0628&chapter=l.
2. Нестерова Н.В., Баннов К.Ю. Игра как объект культурологического анализа. Вестник культуры и искусств. 2006. № 1. С. 51-64. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/igra-kak-obekt-kulturologicheskogo-analiza.
3. Феномен гри у філософських та культурологічних концепціях першої половини XX ст. URL: http://allref.com.ua/uk/skachaty/ Fenomen_gri_u_filosofs-kih_ta_kul-turologichnih_koncepciyah_ pershoyi_polovini_XX_st0/o7C.
4. Hesse Н. Das Glasperlenspiel. URL: https://royallib.com/read/Hesse_ Hermann/Das_Glasperlenspiel.html#0.
5. Jacques N. Dr. Mabuse, der Spieler. URL: http://www.gutenberg.org/ files/50285/50285-h/50285-h.htm.
6. Концепция образовательной программы "Когнитивные исследования". Русская антропологическая школа / сост. И. Протопопова. 2003. URL: http://www.kogni.narod.ru/concept.htm.
7. Никонова Ж.В. Теория фреймов в лингвистических исследованиях: монография. СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2006. 144 с.
8. Жаботинская С.А. Лексическое значение: принципы построения концептуальной сети. Pstyga, A. (red.) Slovo z perspektywy jezykoznawcy s tlumacza. Gdansk: Widawnictwo Universytetu Gdanskiego, 2005. S. 53-62.
9. Гаджиєв В.В. Поняття гри у гуманітарному знанні. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2013. С. 16-19.
10. Хейзинг Й. Homo ludens. В тени завтрашнего дня: пер. с нидерл. / общ. ред. и послесл. Г М. Тавризян. М.: Прогресс, Прогресс-Академия, 1992. 464 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Людина в метафізичному вимірі. Філософське трактування метафізичного заняття людини – пізнання та відкриття в собі другого виміру і другого життя. Людина з точки зору філософської антропології - не біологічна і не психологічна, а метафізична істота.
реферат [20,2 K], добавлен 18.12.2010Поняття світогляду. Відношення людина - світ як основні світоглядні проблеми. Світогляд як форма духовно-практичного освоєння світу та самовираження людини в ньому. Структура світогляду. Буденний і теоретичний, індивідуальний і масовий світогляд.
контрольная работа [22,1 K], добавлен 13.01.2009Осмислення фундаментальної для сьогоденної філософської антропології проблематики суперечності специфічно людського в ракурсі експлікацій цілісності людини. Ідея людини як контроверсійної єдності суперечностей в перспективі гетерогенної плюральності.
статья [27,0 K], добавлен 31.08.2017Загальна характеристика сприйняття людини, як сутності, в культурах сходу. Шумери та єгиптяни і їх погляди. Людина у культурі та філософії Буддизму та Конфуціанства. Світ і людина в мусульманському типі культури.
реферат [18,5 K], добавлен 12.06.2003Сутність та шляхи філософського вирішення проблеми "людина – природа", її особливості та рівні осмислення на різних етапах розвитку суспільства. Корективи, що були внесені в дану проблему в епоху Відродження. Проблема "людина – природа" у Нові часи.
реферат [11,9 K], добавлен 09.03.2011Людина як біологічна істота, її видові ознаки та расова диференціація, а також співвідношення біологічного й соціального в ній. Характеристика біології людини в епоху науково-технічної революції. Аналіз філософії про сенс життя, смерть і безсмертя людини.
реферат [27,2 K], добавлен 10.05.2010Ознайомлення із визначеннями духовності людини в працях науковців різних часів. Питання індивідуальності внутрішнього світу людини. Огляд національних традицій, творчість, культури спілкування, знань як основних проявів і засобів відродження духовності.
курсовая работа [37,1 K], добавлен 19.07.2014Дослідження філософських поглядів Д. Юма та Дж. Локка. Скептична філософія людської природи Д. Юма. Сенсуалістична концепція досвіду Дж. Локка. Проблеми походження людського знання, джерела ідей у людській свідомості, інваріанти розуміння досвіду.
статья [22,8 K], добавлен 18.08.2017Теорії виникнення людської свідомості, спільна продуктивна, опосередкована мовою, діяльність людей як умова виникнення і розвитку людської свідомості. Взаємозв'язок несвідомого і свідомого як двох самостійних складових єдиної психічної реальності людини.
реферат [40,8 K], добавлен 07.06.2019Аналіз поняття молитви і концепту любові, поняття енергії та концепту ісихії, концепту зосередження та категорії синергії, співставлення агіографічного дискурсу з дискурсом художнього тексту. Співвідношення понять традиції ісихазму та феномену мови.
реферат [28,5 K], добавлен 15.07.2009Дослідження громадянського суспільства. Географічне середовище та його вплив на формування національної психології. Приклад телурократичного і таласократичного суспільства. Джерела розвитку політичної сфери. Збалансованість інтересів людини і держави.
реферат [46,6 K], добавлен 20.09.2010Аналіз твору "Думки" Блеза Паскаля, його зміст та основні ідеї. Сутність поняття "щастя" у баченні автора. Мислення як шлях до возвеличення людини, шлях до знаходження її місця у світі. Жадоба до визнання, її роль в житті людини. Шляхи досягнення щастя.
реферат [11,3 K], добавлен 16.11.2010Предмет соціальної філософії. Основні показники розвитку суспільства. Специфіка соціального пізнання. Політична система суспільства, її структура та функції. Рушійні сили історичного процесу. Шляхи подолання кризи взаемовідносин людини і природи.
презентация [48,4 K], добавлен 19.04.2013Виникнення постпозитивізму та його місце в розвитку філософської думки. Критичний раціоналізм Карла Поппера. Методологія науково-дослідницьких програм І. Лакатоса. Історична динаміка наукових знань Томаса Куна. Епістемологічний анархізм Пола Феєрабенда.
курсовая работа [94,2 K], добавлен 28.09.2014Чому нас так багато? Довголіття. Людина чи машина? Як жити в ХХІ столітті. Безсмертя реальне. Клонування. Атомна казка. Картопля на все життя. Відкриття, що потрясе світ. Іспит першої у світі машини часу. Людство змерзне, а потім звариться. Апокаліпсис.
курсовая работа [470,1 K], добавлен 05.03.2003Основні версії походження людини. Інопланетна версія. Версія антропного принципу в будові Всесвіту. Еволюційна теорія. Концепція космічної еволюції людини і її філософські підстави. Антропогенез.
реферат [76,3 K], добавлен 08.08.2007Китайська філософія як уявлення про людину й світ як співзвучні реальності. Початок китайського філософського мислення. Класичні книги китайської освіченості. Сто шкіл - період розквіту китайської філософії. Сторіччя, що передувало династії Цінь.
реферат [30,7 K], добавлен 30.07.2010"Орієнтир" в житті, рушійна сила людини. Як знайти себе. Що викликає позитивні та негативні емоції. Уявлення про особистий смак. Бажання задовольнити естетичні потреби. Сукупність бачень, принципів та переконань, що визначають найзагальніше бачення світу.
эссе [15,4 K], добавлен 21.01.2015"Втеча від свободи" — перша книга психоаналітика та соціального психолога Еріха Фромма. Показано, що монографія стала одним з основоположних творів автора. Проведено аналіз психіки людини у монографії. Досліджується значення свободи для сучасної людини.
контрольная работа [20,9 K], добавлен 18.09.2019Причини виникнення антитехнократичних тенденцій у сучасній європейській філософії. Проблема "людина-техніка" в сучасних філософсько-соціологічних теоріях. Концепції нової раціональності як спосіб подолання кризових явищ в філософії техніки.
реферат [35,4 K], добавлен 23.10.2003
