Бізнес як проблема культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бізнес як проблема культури

Стаття присвячена актуальній темі формування корпоративної культури в сфері підприємницької діяльності. Дається філософське і культурологічне обґрунтування і аналіз об'єктивних умов і суб'єктивних факторів становлення і розвитку культури бізнесу. Показані роль і значення культури в сфері бізнесу в умовах ринкових економічних відносин. Даються конкретні рекомендації з цього приводу.

Культурологічна концепція бізнесу може бути розроблена, виходячи з погляду на культуру як творчо-перетворюючу діяльність людей, в результаті якої створюються матеріальні та духовні цінності суспільства. Культура характеризує людину як суспільну істоту, свідомість якої має творчу природу, завдяки чому і здійснюється творчо-перетворююча діяльність, тобто праця у власному смислі цього слова. Духовно-практичне ставлення до світу, його оволодінню та перебудови є специфічною формою людської життєдіяльності. Такі поняття як «праця», «економічні відносини», «підприємництво», «бізнес» слід розглядати не тільки як економічні категорії, але і я к важливі культурологічні поняття, якщо йдеться про культуру бізнесу.

Труд є джерело людського життя і культури. Будь-яка людська праця, професійна діяльність має свою власну культуру, яка складається із ідеалів, цінностей. Тому з'явились такі поняття, як «культура праці», культура виробництва», «культура торгівлі», «культура обслуговування», «культура підприємництва», «культура бізнесу», «корпоративна культура». Сучасні українські дослідники приділяють головну увагу діловому етикету як важливій складовій культури підприємництва [2; 5]. Культура бізнесу стає сферою дослідження культурології. Поняття «культура бізнесу» фіксується в культурологічному словнику [6; 230].

В економічній теорії слово «бізнес» означає будь-яке заняття, справу, що приносить прибуток. Бізнес пов'язаний з грошима, власністю, вигодою. Від бізнесмена, тобто ділка, підприємця, комерсанта, бізнес потребує певних ділових якостей, спрямованих на отримання прибутку. Відсутність культури в сфері бізнесу призводить до деформації суб'єктів підприємницької діяльності, до гонитьби за грошима за принципом «мета виправдовує засоби». В результаті комерційні ціни перемагають гуманістичні цінності в середовищі таких комерсантів. Для суспільства це дуже небезпечне явище. Існує тип бізнесменів, які мають розвинені «хапальні рефлекси», але абсолютно не здатні створювати ані матеріальні, ані духовні цінності. Всі досягнення цивілізації такий тип бізнесмена спрямовує проти інших людей. Немаючі культурних орієнтирів у житті, позбавлений гуманності, етичних та естетичних ідеалів, бізнесмен деградує як особистість. Зажерливий жадібний бізнесмен грає деструктивну роль, бо для нього бізнес є тільки справою особистого збагачення. Але поняття бізнесу означає окрім певної діяльності окремих суб'єктів ще і сферу певних відносин між усіма його учасниками. Ці відносини мають не тільки економічне, але і соціально-культурне значення. З культурологічної точки зору в сфері професійної діяльності завжди виникає життєва проблема, проблема сенсу існування бізнесмену: що важливіше, чи діло, чи прибуток від нього? В залежності від рівня культури суб'єктів бізнесу вирішення цієї бізнесу вирішення цієї проблеми може утверджувати примат людської особистості як найвищої цінності, або обертатись закріпаченням людини, її утилізацією, перетворенням людини на товар ринку праці.

Культура бізнесу діалектично об'єднує комерційні інтереси суб'єктів підприємницької діяльності з інтересами всього суспільства, членами якого є, до речі, самі бізнесмени. Якщо в основі соціально-економічної організації суспільства буде лежати принцип нестриманого егоїзму, а професійна діяльність буде ототожнюватися тільки з особистою вигодою, то у суспільстві не відбуватиметься ані економічного, ані соціального, ані духовного прогресу. Психологія дріб'язкового лавочника є шкідливою для економічного та соціального розвитку. Ринок - це не тільки сфера обігу товарів та грошей, це перед усім суспільні, виробничі відносини, які потребують від учасників визначеної культури, уміння мислити філософськими і економічними категоріями.

Культура бізнесу вчить розуміти смисл двох взаємозв'язаних боків підприємницької діяльності - економічного та соціокультурного. Бізнесмен - справжній професіонал своєї справи вносить у ринкову сферу не тільки поняття «норма прибутку», але й поняття високої якості товару або послуги, поняття «честь марки», «честь фірми», облагороджуючи свою працю, роблячи її сенсом життя. У цьому випадку одержаний прибуток у бізнесі відобразить і професійну майстерність, і творчий зріст, і суспільну користь. Особиста культура бізнесмена направляє його діяльність в русло загальнолюдського процесу духовного розвитку і гуманізує виробничі відносини. Культура бізнесу поєднує прагматичний та гуманістичний аспекти людської діяльності. Висока культура бізнесмена приводить до виразного усвідомлення своєї творчої ролі в професійній справі та соціокультурного значення своєї діяльності для прогресивного розвитку суспільства.

Культура бізнесу є сполучення економічного та соціального аспектів підприємницької діяльності на духовному рівні. Іншими словами, культура бізнесу є філософія успіху, що базується на культурних цінностях.

Культура бізнесу дає змогу творчо, на високому професійному рівні вирішувати ділові питання усіма суб'єктами підприємницької діяльності, поєднувати особистості, корпоративні і суспільні інтереси у економічній сфері життя.

Культура бізнесу життя. Культура бізнесу надає підприємницькій, комерційній діяльності культурних форм, які спрямовані на творчий розвиток суб'єктів ринкових економічних відносин і на задоволення на високому, культурному рівні потреб як виробників, продавців, так і споживачів товарів та послуг.

Коли йдеться про культуру бізнесу, головну увагу слід приділяти суб'єктам економічної діяльності. Існує закономірний зв'язок між продуктивною діяльністю бізнесмена і формуванням необхідних знань, умінь, навичок професійної діяльності, а також комплексу культурних якостей особистості. Від рівня культури суб'єктів підприємницької діяльності залежать прояви і результати бізнесу. Культурний бізнес - це компетентне і майстерне ведення професійної справи культурною людиною, яка не тільки отримує прибуток, але й збагачується духовно, реалізуючі свої людські властивості в улюбленій справі.

Будь-яка організація, що входить до сфери бізнесу, якщо вона піклується про свою честь і майбутнє, повинна чітко усвідомлювати зв'язок між культурою та успіхом своєї діяльності. Вона повинна розробити і прийняти, якщо має намір досягти цілей, для яких створена, певну філософію успіху та кодекс поведінки, які спираються на економічні, соціальні і духовні цінності. Питання про смисл бізнесу, про ієрархію цінностей, про роль та місце людини у сфері підприємницької діяльності все частіше задають собі як окремі робітники, так і цілі відділи та фірми. Головною проблемою сучасного бізнесу є створення специфічної для конкретної фірми культури, яка б була адекватним виразом її ділової стратегії [4, 15].

Найбільш цінним капіталом фірми в сучасних умовах стає її робітник - висококультурна особистість, майстер своєї справи. А можливості професійного росту і кар'єри все більше пов'язують з поняттям культури бізнесу.

Про важливу роль та місце культури в сучасному бізнесі свідчить поява і розвиток менеджменту як наукової теорії та практики. Поява теорії менеджменту означала усвідомлення зв'язку між підприємницькою діяльністю та культурою особистості, розуміння впливу цього зв'язку на кінцеві результати бізнесу. В 20 столітті екстенсивний шлях розвитку бізнесу вичерпав себе. Загострилася конкурентна боротьба - вимоги до організації та ведення бізнесу зросли. Почалась активізація пошуків шляхів підвищення ефективності виробництва за рахунок внутрішніх резервів. Це означало помітне зростання у бізнесі людського фактору. Успіх справи став багато в чому залежати від рівня професіональної культури підприємств та фірм, наукової організації трудового колективу та процесу виробництва. Саме завдяки цьому і виникає менеджмент як школа наукового управління людьми і виробництвом. Таким чином, менеджмент вже сам по собі є видатне культурне явище у світі бізнесу. Можна сказати, що менеджмент є культурною формою ведення бізнесу.

На початку свого існування менеджмент розглядав пересічних робітників лише як складову частину процесу виробництва, а мотивація до праці зводилась до матеріального заохочування. Але згодом прийшло усвідомлення важливості не тільки фінансових і економічних цінностей, а також цінностей духовних, без яких людський фактор неможливо активізувати і реалізувати на високому творчому рівні. Таке ставлення до людини в сфері бізнесу свідчить про гуманізацію менеджменту. Шкала цінностей почала змінюватися. У центрі уваги постала особистість робітника на конкретні людські відносини. Акцент почали робити на вивченні якостей особистості, всього трудового колективу та з'ясуванні їх впливу на виробничу діяльність. Поряд з економічною стороною важливу роль стала грати організаційно-культурна сторона менеджменту. Менеджери повинні були тепер не просто турбуватися про збільшення прибутку, а наполегливо шукати шляхи і засоби об'єднання робітників навколо певних фінансових, економічних, соціальних, духовних цінностей та цілей організації.

Організація в бізнесі стала розглядатися як соціально-культурна система, а робітник - як її центральна ланка. Всіляка організація в сфері бізнесу - це система, яка об'єднує в своїй структурі спільно працюючих людей, займаючих різне ієрархічне положення і виконуючих різні професійні функції. Але всі вони - і це головне - об'єднанні єдиною метою. Тому необхідно зробити так, щоб робітники даної організації, всі її члени поділяли єдині цінності та керувалися єдиною філософією, спрямованою на успіх. благополуччя, розквіт організації. При цьому також важливо, щоб людина на виробництві мала можливість реалізувати свої вищі духовні потреби та цілі. Культура менеджменту як раз і спрямована на приведення у відповідність мети організації та запитів її співробітників. Задоволення культурних потреб робітника, за умови бездоганного виконання їм професійної ролі, приводить до почуття особистої цінності, професіональної гідності. Завдяки культурі менеджменту відбувається процес вирівнювання культури організації та культури окремих її членів, що веде до формування гармонійних взаємовідносин. Критерієм ефективності організації виступає, таким чином, не тільки прибуток, але й матеріальне і духовне благополуччя співробітників.

Культура бізнесу знаходить реальне втілення в культурі організацй (фірм, банків, товариств, підприємств, компаній). Культурна організація - це організація, де кожен співробітник є суб'єктом культури, носієм і творцем економічних, фінансових, виробничих, соціальних, духовних цінностей даного колективу. Це така організація, де цінності не тільки проголошуються, але й цілеспрямовано і неухильно впроваджуються в життя через культуру праці, культуру спілкування, культуру мови, культуру поведінки. Така організація має спільно випрацьовану систему цінностей, спрямовану на удосконалення і перспективний розвиток організації, а також на розвиток особистої культури кожного співробітника. Прийнята організацією система цінностей об'єднує поняття підприємницької діяльності, професіональної майстерності, особистої гідності в єдину уяву про життєдіяльність як процес творчої самореалізації людини через культуру. Культура організації, таким чином, сприяє ясному усвідомленню кожним співробітником своєї творчої ролі в професійній діяльності та соціокультурного значення своєї професії. Самостійно мислячий і творчо діючий співробітники - ось реальне досягнення культурної організаціях. Тільки високий рівень професійної та особистої культури забезпечує продуктивну діяльність.

Якщо в організації не створена власна висока культура як реально діюча система цінностей, з'являються духовно убогі, утилітарно-прагматичні , цинічні співробітники, які орієнтовні лише на отримання грошей. Це особливо небезпечно, коли організація взагалі проголошує отримання великого прибутку головною метою, коли фінансова мотивація переважає гуманістичні цінності, -розвиток і самореалізацію особистості, успіхи в професійному, суспільному, особистому житті. Такі бездуховні співробітники, по-перше, не мають прагнення до інтелектуально-морального розвитку, не цінують труд і не бажають напружено працювати. По-друге, вони піклуються тільки про задоволення власних потреб та своєкорисних інтересів за рахунок праці інших. Це так звані соціальні паразити. Як правило, такий тип співробітника з'являється в організаціях, які орієнтовні на жорстку ієрархію, владу, чинопоклоніння, статус. В таких організаціях панує невпевненість, негативній кар'єризм, дутий авторитет. Керівники таких організацій насаджають антикультуру; вони практикують скрите авторитарне керівництво, відгороджуються від пересічних співробітників розкішними кабінетами, ніколи не входять з ними у контакт, заховують свої істинні наміри та дії, а з другого боку практикують аморальні відносини поза лаштунками, оточують себе підлабузниками, навушниками. Такий стиль «келійного» керівництва викликає природне обурення і негативну оцінку у чесних працівників.

Культурна організація формує єдині стандарти досягнення своєї мети, навколо яких об'єднуються всі члени організації від пересічного співробітника до керівника. В такій організації діють позитивні пріоритети і особисті приклади. Співробітники впевнені, що їх творча праця та виробничі досягнення будуть оцінені по заслугах, бо знають, що їх організація включає в систему цінностей не тільки виробничі, економічні, фінансові показники, але й головним чином цінності гуманістичні. Ця система цінностей однаково мотивує пересічних робітників та керівних осіб. Усі співробітники мають спільні підприємницькі цілі і орієнтовані на їх досягнення. Етика бізнесу показує взаємозв'язок цілей і засобів бізнесу та людських цілей в контексті особливих зобов'язань, які людина і громадянин бере на себе, коли включається в бізнесову діяльність [2, 87].

Допомагає реалізувати підприємницькі цілі у повному обсязі відкритий, так званий «зримий» менеджмент, який створює наочно діючу систему цінностей і життєві рольові моделі поведінки. Завдяки такому символічно-ритуальному менеджменту уявлення про культурні цінності і життєві рольові моделі поведінки. Завдяки такому символічно-ритуальному менеджменту уявлення про культурні цінності обертаються на реально діючі норма., правила, обряди, ритуали, традиції, в яких концентрується всі складові ознаки досягнення успіху, Висока культура організації-це високий, ефективний стиль керування людьми і виробництвом, це високі результати. Гарна бізнесова організація, яка завжди спрямовує свою діяльність відповідно до прийнятої системи цінностей.

Підприємницька діяльність такої організації завжди базується на загальноприйнятих і зрозумілих усіма співробітниками нормах культурної діяльності.

Допомагає реалізувати підприємницькі цілі у повному обсязі відкритий, так званий «зримий» менеджмент, який створює наочно діючу систему цінностей і життєві рольові моделі поведінки. Завдяки такому символічно-ритуальному менеджменту уявлення про культурні цінності обертаються на реально діючі норми, правила, обряди, ритуали, традиції, в яких концентруються всі складові ознаки досягнення успіху. Висока культура організації - це високий, ефективний стиль керування людьми і виробництвом, це високі результати. Гарна бізнесова організація завжди спрямовує свою діяльність відповідно до прийнятої системи цінностей.

Підприємницька діяльність такої організації завжди базується на загальноприйнятих і зрозумілих усіма співробітниками нормах культурної діяльності. Символічний менеджмент розкриває зміст і значення підприємницької діяльності та формує у зв'язку з цим зовнішню і внутрішню культуру співробітників. Кожна професійна діяльність має соціокультурне значення і функції. Менеджмент є одноразово і наука і мистецтво управління. Організація бізнесу- це не тільки зібрані в одному місці знаряддя праці та засоби виробництва, фінансовий капітал, це насамперед об'єднання різних індивідів у один трудовий колектив, який має свою виробничо-управлінську структуру. Культура бізнесу включає поняття організаційної та управлінської культури, яка базується на певних принципах і чинниках [3, 33]. Щоб процвітало підприємство, розвивався бізнес, необхідно правильно організувати трудовий колектив і уміло керувати всіма його ланками разом і кожною окремо. Причому таке управління не замикається на рівні підприємства, не обмежується внутрішніми завданнями, а підкоряється економічним законам ринку.

У процесі формування культури бізнесу зростає роль менеджерів, від професійної придатності яких залежить успіх справи.

Постать висококультурного менеджера стає в сучасних соціально-економічних умовах втіленням культури підприємницької діяльності. Саме такий менеджер має так звану інтегративну компетентність: він здатен обєднати знання, уміння, навички завдяки своїм культурним якостям і використовувати їх найбільш ефективно в будь-якій ситуації, що виникає в умовах динамічного ринку товарів і послуг.

Важливе значення має формування культурологічного мислення керівництва бізнесової організації. Керівники повинні розуміти природу процесів управління, їх стилів та рівнів, поєднувати повсякденні справи з системою культурних цінностей. Культурологічне мислення керівництва організації проявляється у тому, що в своїй стратегії воно враховує такі важливі аспекти життєдіяльності суспільства:

1- напрямок соціально-економічного розвитку;

2- зміни в духовному розвитку людей;

3- поява нових духовних і матеріальних потреб;

4- становище оточуючого середовища;

5- вплив пріоритетних цінностей та цілей на бізнес;

6- співвідношення ідеалів суспільства та співробітників організації;

7- можливості реалізації людини у бізнесі;

8- сполучення інтересів бізнесу з інтересами суспільства.

Культурологічне мислення керівництва бізнесової організації полягає також у чіткому усвідомленні взаємозв'язку між культурою організації та її успіхами в бізнесі. Керівництву організації, яка свідомо прагне до визнання на ринку товарів та послуг, яка дбає про честь марки, престиж фірми, слід постійно орієнтуватися на слідуючі показники культурного зросту:

1- створення діючої системи цінностей як критерію всієї діяльності;

2- єдність цілей, цінностей та мотивації діяльності співробітників;

3- наявність статуту організації, який закріплює пріоритети;

4- створення єдиного культурного іміджу організації;

5- увага до індивідуальності кожного співробітника;

6- визнання особистих заслуг співробітників, заохочення і надання шансів службового росту;

7- турбота про навчання співробітників, підвищення професійної кваліфікації;

8- створення надійних робочих місць і комфортних фізичних та психологічних умов праці;

9- сприяння ініціативі та творчості співробітників;

10- відкритість керівників, їх доступність, контактність;

11- своєчасність та достовірність інформації;

12- висока відповідальність та вимогливість усіх співробітників - від керівників до пересічних виконавців;

13-вірність фірмі та справі;

14- прагнення до удосконаленості у професійній майстерності. Виробництві послуг і товарів;

15- прагнення до задоволення найвищих вимог споживачів товарів та послуг, постійна підкреслена повага до клієнтів.

Здійснити все це на практиці дуже важко. Але важливо постійно намагатися підтримувати систему цінностей, створену і прийняту колективом організації. Таким чином, уявлення про цінності культури, як на суспільному, так і на особистому рівнях, стають фундаментом усієї діяльності організації. Дуже важливо, що саме ці уявлення та відповідні до них вимоги підприємницької діяльності зявлються в ідеологічному обґрунтуванні бізнесу, навіть незалежно від того, чи можуть вони бути повністю реалізовані у будь-якій конкретній організації. Орієнтація на гуманізм, справедливість, самоутвердження і самореалізацію у творчій діяльності, свобода думок, етичний і естетичний комфорт, демократизм, зв'язок між особистою та суспільною користю, самовдосконалення у професійній справі - все це відкриває нові перспективи для кожного бізнесмена і підприємницької діяльності взагалі. Коли об'єднується культура і бізнес, то ринкові відносини гуманізуються і від цього виграють усі - і виробники товарів та послуг, і споживачі.

корпоративний культура економічний

Література

корпоративний культура економічний

1.Вачевський М.В., Примаченко Н.М., Баб'як М.М. Маркетингова культура у підприємництві: Навч. посіб. - К: Центр навч. літ., 2005.-128с.

2.Гах Й.М. Етика ділового спілкування. - К.: Центр навч. літ., 2005.-160с.

3.Палеха Ю.І., Кудін В.О. Культура управління та підприємства: Навч.-мет. посібник.- К.: МАУП, 1998. - 196с.

4.Рюттингер Р. Культура предпринимательства./ Пер. с нем. - М., 1993.

5.Тимошенко Н.Л. Корпоративна культура: діловий етикет: Прогресс, навч. посібник - К.: Знання, 2006-391с.

6.Хоруженко К. М. Культурология. Энциклопедический словарь. - Ростов-на-Дону, «Феникс», 1997.

Размещено на Allbest.ru