"Перезавантаження" свідомості людини ХХІ століття: виклики глобалізації
Розгляд питання про людину та її місце в сучасних історичних процесах. Визначення глобалізації як певного етапу розвитку суспільства. Філософський аналіз впливу результатів наукових досліджень у природознавстві на зміни у свідомості людини ХХІ століття.
Рубрика | Философия |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 09.01.2019 |
Размер файла | 25,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 130.2 (477)
«ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ» СВІДОМОСТІ ЛЮДИНИ ХХІ СТОЛІТТЯ: ВИКЛИКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Н.М. Сухова
Гуманітарний інститут Національного авіаційного університету
Анотація
У статті здійснюється філософський аналіз впливу результатів наукових досліджень у природознавстві на зміни у свідомості людини ХХІ століття.
Ключові слова: глобалізація, генетичний код, квантова механіка, біосистема, еволюція, патерн, свідомість, екологічна етика.
Н.Н. Сухова
«ПЕРЕЗАГРУЗКА» СОЗНАНИЯ ЧЕЛОВЕКА ХХІ ВЕКА: ВЫЗОВЫ ГЛОБАЛИЗАЦИИ
В статье осуществляется философский анализ влияния результатов научных исследований в области естествознания на изменение сознания человека ХХ века.
Ключевые слова: глобализация, генетический код, квантовая механика, биосистема, эволюция, паттерн, сознание, экологическая этика.
N. Suhova
"REBOOT" OF HUMAN CONSCIOUSNESS IN XXI CENTURY: CHALLENGES OF GLOBALIZATION
The article provides a philosophical analysis of the impact of the natural sciences researches results upon the change of human consciousness in the twentieth century.
Keywords: globalization, the genetic code, quantum mechanics, biosystem, evolution, pattern, consciousness, environmental ethics.
Глобалізація, як певний етап розвитку суспільства, по-новому ставить перед нами питання про людину та її місце в сучасних історичних процесах. Наступним також постає питання про подальшу долю перебування людства на Землі. глобалізація суспільство свідомість природознавство
Розвиток сучасних як природничих, так і гуманітарних наук, сприяє стрімкому переосмисленню багатьох глобальних і етичних проблем, які постали перед людством у ХХІ столітті. Магістральною серед них є проблема відношення людини до навколишнього середовища і до самої себе. До цього спонукають нас нові знання, які є результатом нових відкриттів у різних наукових галузях. Переосмислення свого місця у природі, нерозривний взаємозв'язок з нею та можливості власного організму, - є найголовнішою умовою збереження та еволюційного розвитку усього генетичного різномаїття нашої планети.
Постановка мети
Відповідно до зазначеного метою статті у контексті нових наукових відкриттів щодо природи речей та можливостей людського організму є показати необхідність трансформації освітянської методології та практики, яка б сприяла формуванню людини нового типу.
Актуальність теми
Актуальність піднятої проблеми полягає у надзвичайному прискоренні темпів глобалізації процесів розвитку суспільства і майже повній відсутності розробок, в яких би більш глибоко розглядалися моменти генетичного взаємовпливу набутого історичного досвіду на сучасний вибір життєвих траєкторій людства та переосмислення наслідків наших попередніх помилкових рішень та дій.
Проблема взаємовідносин людини і природи існує з часів появи людини на Землі. Але тільки в кінці ХХ та на початку ХХІ століття актуальною стає проблема впливу свідомості людини на клітини свого власного організму та навколишнє середовище, що й сприяє переосмисленню класичного взаємозв'язку між людиною, суспільством і Всесвітом. Розпочатий новий науковий дискурс між дослідниками різних галузей знання поєднує і взаємодоповнює образ нового світу в свідомості людини нової епохи. Отже, поступово і з різною швидкістю відбуваються зміни у всіх сферах людського існування.
Основна частина
У контексті взаємовідносин людини і природи загальновизнаним фактом є визначення людини кульмінацією еволюційних процесів. Для забезпечення свого існування людина намагалася підкорити сили природи, отримати владу над нею. У це їй чудово вдавалося. Але відсутність досвіду і знання про результатами своєї діяльності в природі - призвели людство, з одного боку, до кризового стану глобальних масштабів, а з другого - до необхідності кардинально переглянути свої етичні норми та моральністні настанови.
Природничі науки, зокрема класична фізика, постійно перебуває в процесі розвитку, уточнення та еволюціонування. З'являються нові знання, нові можливості для експериментів, досвіду та досліджень. Завдяки новим відкриттям класичні моделі фізики уточнюються, виникають об'єктивні умови для зміни нашого уявлення про природу речей у світі. Однак класична фізика у всіх своїх трьох магістральних напрямах - макрофізиці, мікроскопічній фізиці та пограничній фізиці - не охоплює своїми теоріями всі властивості й закони природи. Наприклад, квантова механіка (вірніше, модель, яка описує поведінку квантових частин) існує за своїми власними законами, у той час як закони класичної механіки значно відрізняються і застосовуються лише до тіл, які значно перевищують розміри елементарних частин. Отже, учені можуть побудувати лише такі моделі, які тільки частково описують поведінку навколишнього світу. Як справжні пошуковці, дослідники не можуть обмежуватися границями своєї власної наукової ділянки, вони виходять у філософське поле для більш глибокого усвідомлення свого наукового пошуку. Саме у філософському полі поєднуються різні методи та принципи дослідження, які з певних причин не можуть бути задіяними в конкретних природничих науках. Саме це дозволило батькові квантової теорії Максу Планку шокувати науковий світ заявою про існування певної «Матриці», в якій беруть свій початок зірки ДНК і навіть саме життя.
Впродовж ХХ століття і навіть на початку ХХІ століття можна вказувати на декількох відомих усьому світові учених, які відшукали яскраві ідеї у релігійних літературних джерелах і втілили їх у своїх наукових пошуках, розширюючи межі своєї власної наукової галузі - Ю.П. Вігнер, Д.Б. Кобб (молодший), В.Б. Раушенбах, М.Г. Уілкінс, Ч.Г. Таунс, Ф. Капра, Дж. Вайзенбаум та інші. Серед праць названих дослідників найцікавішим явищем у науці можна вважати праці Ф. Капри, який спробував поєднати наукові знання з езотеричними і навіть увів у філософію нове поняття «бутсріпної філософії», яка говорить про те, що все у світі є єдиним, взаємопов'язаним між собою і обумовлює існування одне одного [1,2].
У біології поворотний момент стався тоді, коли у другій половині ХХ століття (1953р.) було заявлено про розшифрування ДНК людини - (ДНК або дезоксирибонуклеїнова кислота забезпечує збереження, передачу з покоління в покоління і реалізацію генетичної програми розвитку і функціонування живих організмів. Вона міститься у ядрі клітини в складі хромосом, а також у деяких клітинних органелах (мітохондріях та пластидах)). За видатний внесок у це відкриття Ф. Кріку, Дж. Уотсону та М. Уілкінсу було присуджено Нобелівську премію з фізіології і медицини 1962р. Але ейфорія перших десятиліть щодо відкриття подвійної спіралі ДНК і розшифрування генетичного коду поступово розвіялася. Виявилося, що генетичний код, на який покладалися великі надії, лише детально показав процес синтезу білків. «Але гени, які відповідають за вироблення білків, - це одне, а гени, що визначають просторово-часову структуру біосистем, - це зовсім інше» [3]. Отже, основна проблема феномену життя, його відтворення так і лишилася, по суті, не розкритою аж до початку ХХІ століття.
Користуючись доробками вітчизняних фізиків і біологів: О.О. Любіщева, О.Г. Гурвіча, В.П. Казначеєва та інші, доктор біологічних наук, П.П. Гаряєв започаткував напрям квантової, або хвильової, генетики, визначаючи генетичний апарат як квантовий біокомп'ютер (систему випромінювань). Спостерігаючи солітонові процеси збудження ДНК, вчений зафіксував включення процесів регенерації певної ділянки живого організму(солітоном зветься структурно стійка хвиля, яка поводиться як частина і розповсюджується у нелінійному середовищі [4, с.12]). Так був знову віднайдений процес генетичного впливу на феномен регенерації, який загубився в процесі еволюції. На сьогодні цей феномен дає нашій цивілізації можливість включити процеси регенерації органів без залучення донорського матеріалу, що зменшує економічні витрати і не порушує моральністних загальнолюдських принципів. Але, як виявилося, для цього необхідно більш глибоко знати, як працює генетичний апарат. Загальнобіологічними методами і методами генетики не вдається вирішити це питання. Потрібен вихід на міждисциплінарний рівень дослідження. У багатьох своїх працях П. Гаряєв підкреслює, що генетичний апарат працює зовсім не так, як це заявлено у класичній світовій генетиці і наполягає на ситуації парадигмального зсуву у генетиці. Раніше генетика базувалася на суто речовинних уявленнях, а тепер вона стала квантовою, що повністю змінює людське уявлення не тільки про себе, а й про увесь навколишній світ.
Паралельно з вищенаведеними дослідженнями у фізиці та генетиці у всьому світі спостерігається підвищений інтерес дослідник різних галузей наукового знання до вивчення властивостей людської свідомості, а саме її вплив на навколишнє середовище та безпосередньо на організм людини.
Ще наприкінці ХХ століття в США були опубліковані звіти про дослідження, які проводив автор детектора брехні Клів Бакстер. Його дослідження Бакстера полягали у з'ясуванні впливу відчуттів людини на зразки її ДНК, які знаходилися на певній відстані. Лабораторія зі спеціальною камерою була облаштована датчиками, які фіксували всі зміни в ДНК у відповідь на відчуття людини. При цьому сама людина знаходилася на відстані більше, ніж декілька сотень метрів і їй було показано підібрані відеоматеріали, що викликали у неї найбільш сильні почуття. В момент значних емоційних сплесків, людські зразки ДНК реагували сильними електромагнітними збудженнями, наче все ще були невід'ємною частиною людського тіла. З часом такі дослідження були розгорнуті в більш широких масштабах. К. Бакстер із своєю командою почали експериментувати з відстанню між зразком ДНК і її власником у 350 міль, а для вимірювання проміжку часу між впливом на піддослідного емоційним стимулом і реакцією зразка його ДНК використали атомний годинник у Колорадо. В результаті було визначено, що ніякого часового проміжку між розділеними сотнями миль емоційним стимулом людини і реакцією електричного збудження зразка її ДНК не існує. Все відбувається одночасно, незалежно від відстані, а зразки ДНК реагували так, наче вони не відділені від тіла свого власника [5]. Ці експерименти також було здійснено й співробітниками Інституту математики серця (США), Говардом Мартіном та Доком Чальдресом [6]. В результаті дослідження було встановлено, що людська ДНК працює як біологічна версія Інтернету, і навіть перевершує Інтернет. Так кожне з досліджень людської ДНК, які проводилися в різних лабораторіях світу, доповнюють одне одного і наближають учених до осягнення принципів запису і перезапису генетичних програм живих організмів.
У країнах пострадянського простору, а саме останні дослідження російських учених (В. Адаменко, І. Белявський, П. Гаряєв, В. Інюшин, М. де Том- мазо, І. Яницький та інш.), прямо чи опосередковано пояснюють феномени яснобачення, інтуїцію, спонтанні ефекти зцілення, самозцілення, техніку афірмації, надзвичайне світло (ауру) навколо людини та таке інше. Більше того, за останні два десятиліття відбувається становлення нового виду медицини, в межах якого відкривається можливість здійснювати вплив на молекулу ДНК, перепрограмовувати її частотами без вилучення чи заміни одиничних генів. Для цього створити міждисциплінарне поле між генетикою і лінгвістикою.
Спільне дослідження генетиків і лінгвістів довело, що для побудування протеїнів використовується лише 10% нашої ДНК, а решта 90 %, яка до недавнього часу вважалася «смітниковою», нагадує людське мовлення. Такі результати стали революційними для всього наукового світу ХХ - ХХІ століття, оскільки виявилися сенсаційні факти, що наша ДНК відповідає не тільки за побудування тіла, а й успішно слугує засобом збереження даних та спілкування. Виявилося, що генетичний код, який більшою мірою спостерігається у «смітниковій» ДНК, підпорядковується тим самим правилам, що й наші людські мови. Для цього дослідники порівняли правила синтаксису (спосіб, за допомогою якого, слова поєднуються для формування фраз і речень), семантику (вчення про значення в формах мови) і основні правила граматики. Став очевидним той факт, що щілини нашої ДНК відповідають правилам нашої граматики і додатково мають низку правил, як і всі людські мови. У такий спосіб було висунуто гіпотезу про те, що людські мови з'явилися не випадково, а як відображення внутрішніх патернів ДНК. (Патерн - (від англ. pattern - зразок, шаблон, система) означає закономірну регулярність, яка здійснюється у природі та дизайні людини, а також визначається як шаблон або зразок. У той же час абстрактні патерни в науці, математиці і мові можна знайти лише в результаті аналізу). І в той же час структуру ДНК можна змінювати за допомогою звукових патернів, в тому числі і мовленням.
Англійський біохімік Глен Рейн (Лондонський університет) дослідив реакцію ДНК на вплив людської свідомості і дійшов висновку, що люди із найбільш гармонійним хвильовим випроміненням мають най- сильнішу здатність змінювати структуру ДНК, а «надто збуджений індивідуум (зі значно негармонійним патерном мозкових хвиль) створив ненормальний зсув у ультрафіолетовому світлі» [7], що вбирає ДНК. Зміни відбувалися на довжині хвилі 310 нанометрів (наближено до величини Проппа - 380 нанометрів), довжині хвилі, яка здатна викликати захворювання на рак. Практично був отриманий мікробіологічний доказ того, що наші думки і почуття здатні реально створювати фізичні і хімічні зміни в структурі молекулі ДНК (поєднуючи чи роз'єднуючи її).
Зовсім недавно вмедичному університеті міста Чикаго (США) було встановлено, що близько тисячі генів змінюються при зміні людиною свого соціального становища (987 чутливих до зміни соціального статусу генів, а серед них 112, які впливають на імунну систему) [ Social stress changes immune system in primates. http://www.uchospitals.edu/news/2012/20120409- social-stress.html].
Такі дослідження дозволяють нам зробити висновок, що почуття людини є способом вибору реальності. Відповідно те, на чому сфокусовані наші почуття, стає реальністю у видимому світі. Саме тому певна реальність буде існувати стільки, скільки ми її відчуваємо. У звіті за 1993 році дослідниками Інституту математики серця (США) було наведено документальний факт того, що інформація, яка закодована в наших емоціях, відіграє головну роль у процесі спілкування між серцем і мозком. У ході такого спілкування серце диктує мозку, які саме хімічні речовини (гормони, ендорфіни, підсилювачі імунітету) продукувати в даний момент. Тобто наші емоції передають мозку, що, за нашими переконаннями, нам зараз вкрай необхідно. У такому випадку навіть страшно уявити, який сигнал посилає почуття людиною розпачу. Наприклад, людина переконана, що в неї нічого доброго в житті не виходить і не вийде. Тоді відповідь Всесвіту є приблизно такою: «Ні, не буде і не потрібно». Відповідно, чуттєвий посил, який підтримується нашими емоціями і почуттями, є набагато сильнішим від наших думок. Навіть за умови тому, що ми мислимо позитивно, а емоції відчуваємо негативні.
Дослідження Інституту математики серця, показують, що електричний сигнал, який надходить із серця людини, є сильнішим у 60 раз від електричного сигналу, який надходить з її мозку. А магнітне поле серця перевищує магнітне поле мозку в 5000 разів [8]. Саме тому позитивні емоції допомагають створювати реальність, а негативні навпаки створюють невизначені перешкоди.
Не слід забувати, що впродовж історії існування людства духовні вчителі знали, що наше тіло можна програмувати за допомогою мови, слів і думок. На сьогодні це є уже факт науково доведений і пояснений. Таким яскравим прикладом може слугувати існування нейролінгвістичного програмування (НЛП). Але якщо така потужна наукова зброя буде використана з руйнівною метою, то ми самі себе можемо знищити як вид. Безконтрольне маніпулювання хвильовими генами також несе в собі глобальну небезпеку.
Тому моральністний аспект є невід'ємною частиною сучасних наукових досліджень такого типу. А для цього сучасний гуманізм повинен бути біологічно вмотивованим. Тобто людина повинна бути освіченою, принаймні біологічно. Повинна бути обізнана не тільки про позитивні, але й про негативні наслідки впливу на живі істоти та навколишнє середовище, враховуючи, що такий соціальний феномен, як глобалізація проповідує сьогодні задоволення матеріальних потреб людини, розширення, поглиблення та прискорення світових взаємозв'язків в усіх аспектах суспільного життя. А противагою такій формі глобалізації сьогодні слугує сучасний біоцентризм, який на перше місце ставить духовність і передбачає альтруїстичну релігійну доктрину. Глобалізація як ідеологія бізнесу розрахована на людину-користувача, що спрямована на такі цінності, як: винахідництво, уміння, максимальне використання. Тому мораллю глобалізації виступає прагматизм і цинізм.
Ці наукові доробки учених усього світу взаємодоповнюють одна одну і водночас окреслюють нові траєкторії пошуків для подальшого дослідження, а також спонукають до уникнення недоліків у освітянській діяльності та уточнення методології освіти ХХІ століття.
Сучасна трансформація наукових концепцій, заміна акцентів у визначенні пріоритетних напрямів освіти, науки, створення мови екологічної етики і моралі, гуманізація життя людини - ось ці принципи, на яких будується нове мислення, нова філософія. В умовах складного екологічного стану та непростих соціальних стосунків між людьми відбувається «перезавантаження» свідомості людей нової епохи. Своїм переосмисленням історичного досвіду людства і свого власного роду, підтвердженим певними вчинками, людина здатна переписати програмну інформацію про ті чи інші свої якості на рівні ДНК. Тоді знов актуальними стають слова мудрої давнини, коли говорили, що нас бентежить в іншій людині тільки те, що приховано в нас самих. Відповідно, «не роби іншому того, чого собі не бажаєш». У межах сьогоднішнього біоцентризму це стосується не тільки людини, а й усього навколишнього середовища. Там, де відсутня повага до природи, де знищуються живі істоти, там не може бути поваги до свободи і прав людини.
У такому випадку, чим меншою є освічена, тим більше вона шукає причини своїх невдач зовні. І чим більше вона є освіченою, тим більше вона усвідомлює, що причиною того, що відбувається у її житті, є вона сама, оскільки її ставлення до світу (світоглядні позиції) безпосередньо впливають на її вчинки і норми мислення.
Людина виступає не тільки визначальним компонентом біологічної системи, який обумовлює темпи збереження біологічного різномаїття впродовж розвитку науково-технічного прогресу, але й соціально- філософським модусом в управлінні біосферою.
Так само, як в організмі людини існує чітка ієрархічна підпорядкованість між усіма системами та органами, такі в природі існує певна ієрархія між усіма її видами та формами. Про це нам усім слід не забувати, і завжди чинити відповідально стосовно природи, до самих себе та до Всесвіту. Про це свого часу нагадував Фіхте, філософсько-педагогічні ідеї якого стають актуальними на даному етапі розгортання цивілізаційного процесу. Він першим встановив та обґрунтував функціональний зв'язок між людською творчістю, спрямованою на розвиток особистості із самоформуванням людства. Людина, на його думку, є «не просто членом певного людського суспільства тут, на Землі, бо за короткий проміжок часу її життя вона саме завдяки вихованню стає визначним членом вічного ланцюга духовного життя як такого, яке має більш високий суспільний порядок. Не підлягає сумніву, що до розуміння цього більш високого порядку людину підводить така освіта (Bildung) яка намагається охопити людину загалом, підводячи її у такий спосіб до усвідомлення образу (Bild) морального світопорядку, якого тут ніколи не буває, але який має стати вічним, наперед заданим людською власною самосвідомістю, освіта також має підготувати людину до розумного створення образу, такого надчуттєвого світопорядку, в якому немає становлення і який не є результатом становлення, а тільки вічним наслідком тієї ж самодіяльності, щоб людина зрозуміла: інакше бути не може» [9, с.128].
Висновки
Проаналізувавши вплив нових наукових відкриттів на свідомість людини ХХІ століття, ми глибше усвідомлюємо шляхи виходу з кризового стану у взаємовідносинах між людиною і природою, що спостерігається на освітньому, екологічному, економічному, психологічному та моральністному рівнях. Вирішення цієї проблеми потребує нової світоглядної парадигми та нових філософських підходів. А вирішальним чинником обмеження екологічної кризи у ХХІ столітті все ж таки виступить освіта, а не політика.
Наукові відкриття в різних сферах людського існування сприяють перегляду стереотипів знання про можливості та призначення людини як на Землі, так і у Всесвіті. В подальшому це сприятиме більш плідним змінам у найконсервативнішій сфері людського існування - освіті, яка безпосередньо має справу з процесами становлення і розширення свідомості людини, її цінностями, віруваннями і надіями.
Освіта ХХІ століття має змогу кардинально змінити свої методологічні засади і переконливо зорієнтувати світогляд людини на необхідність відповідальності за своє перебування на Землі.
Список літератури
1. Открытия русских учёных в области ДНК.http://www.alexfl.ru/vechnoe/ vechnoe/_dnk.htm/
2. Гаврильчукевич В.К. Идея сердца в гуманитарных науках и новые психофизиологические открытия. //Психология и педагогика в контексте гуманизации образования. Сб. науч. трудов (с материалами Всеукраинской научно-практической конференции 23-28 ноября 2007г. / под общ. ред. проф. А.Н. Любовница. - М.: Подольский культурнопросветительский центр им. Н. К. Рериха; Хмельницкий национальный университет; Гуманитарный институт ХНУ, 2007. - 116 с.
3. Култаєва М.Д. Динамічне людство або педагогічні виклики цивілізації. /Людина і культура в умовах глобалізації. //Збірник наукових статей. - К.: Видавець ПАРАПАН, 2003. - 400 с.
4. Капра Ф. Дао физики. Исследование переллелей между современной физикой и мистицизмом Востока. - СПб.:ОРИС, 1994. - 302 с.
5. Капра Ф.Уроки мудрости. Тексты трансперсональной психологии. Беседы с замечательными людьми. - М.: Изд-во Трансперсонального Института, 1996. - 318 с.
6. Гаряев П.П. Волновая генетика как реальность. http://www.re-tech.narod.ru/homo/gen/woln_gen.htm
7. Ньюэлл А.Солитоны в математике и физике. - М.:Мир, 1989. - 324 с.
8. Брейден Г. Божественная матрица: время, пространство и сила сознания. - М.: София, 2008. - 256 с.
9. The Peace Intention Experiment. September 14-21, 2009. http://theintentionexperiment.com/wp-content/uploads/2011/01/the- peace-intention-experiment.pdf 6, с. 87.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Мораль та її роль в саморозгортанні людини як творця свого суспільства, своєї цивілізації. Увага до проблем моральної свідомості і культури в новому історичному контексті. Особливість моралі як регулятора людських взаємин. Форми суспільної свідомості.
статья [29,1 K], добавлен 20.08.2013Теорії виникнення людської свідомості, спільна продуктивна, опосередкована мовою, діяльність людей як умова виникнення і розвитку людської свідомості. Взаємозв'язок несвідомого і свідомого як двох самостійних складових єдиної психічної реальності людини.
реферат [40,8 K], добавлен 07.06.2019Поняття соціального у філософії, пошук моделей, які б адекватно відтворювали його природу і сутність. Розгляд соціуму як історичного процесу, суспільства як системи і життєдіяльності людини. Визначення діяльності як способу існування соціального.
реферат [30,8 K], добавлен 26.02.2015Критика пізнавальних здібностей Еммануїлом Кантом. Чиста діяльність абсолютного Я в теорії Іоганна Фіхте. Аналіз розвитку свідомості у філософській системі Геогра Гегеля. Характеристика людини як самостійного суб'єкта в роботах Людвіга Фейєрбаха.
презентация [520,8 K], добавлен 17.05.2014Питання розуміння буття і співвідношення зі свідомістю як визначне рішення основного питання філософії, думки великих мислителів стародавності. Установка на розгляд буття як продукту діяльності духу в філософії початку XX ст. Буття людини і буття світу.
реферат [38,2 K], добавлен 02.12.2010Сутність та структура суспільної свідомості. Її основні форми та процес і особливості їх формування й розвитку в сучасних умовах. Роль психології та ідеології в становленні духовних цінностей людини. Особливості та соціальні функції духовної культури.
реферат [31,9 K], добавлен 25.02.2015Обґрунтування думки про неможливість пояснення свідомості, а лише її розуміння у працях М. Мамардашвілі. Основні моменти, в яких чітко спостерігається "відтворюваність" свідомості. Спроба осмислення філософської рефлексії Мераба Константиновича.
эссе [26,3 K], добавлен 19.12.2015Форми апробації наукових досліджень. Науковий семінар як специфічна форма колективного обговорення наукових проблем, яка забезпечує умови для розвитку мислення через дискусію. Впровадження наукових досліджень у виробництво та практику роботи підприємств.
презентация [1,4 M], добавлен 20.04.2015Історико-філософський аналіз чинників наукової культури, що мали місце в теоретичних розвідках українських мислителів другої половини ХХ століття. Передумови їх позиціювання в працях І. Бичка, П. Копніна, С. Кримського, М. Поповича, В. Шинкарука.
автореферат [36,9 K], добавлен 11.04.2009Етапи формування та еволюції проблеми комунікації в європейській філософській думці від її зародження до ХХ століття. Основні підходи до проблеми комунікації у німецькій філософії другої половини ХХ століття (вчення Ю. Габермаса та К.-О. Апеля).
автореферат [25,4 K], добавлен 11.04.2009Ознайомлення з філософськими аспектами навчання майбутніх учителів-словесників аналізу художніх творів. Розгляд динаміки розвитку окресленого питання в історії філософії від Античності до ХХ століття. Вивчення думок мислителів на теорію пізнання.
статья [23,3 K], добавлен 31.08.2017Об'єктивна потреба в активному розвитку творчого, інтелектуального потенціалу кожної особи, нації та суспільства в цілому. Синтезуюча природа творчості. Рівні творчості та характерні відмінності між ними. Шляхи духовно-практичного освоєння світу.
реферат [41,8 K], добавлен 25.02.2015Співвідношення наукових знань з різними формами суспільної свідомості. Характерні ознаки та критерії, що відрізняють науку від інших областей діяльності людини: осмисленність, об`єктивність, пояснення причинності явищ, ідеалізація, самокритичність.
реферат [27,5 K], добавлен 21.12.2008Сутність поняття Umwelt як оточуючий світ людини, середовище її існування. Характерні особливості Umwelt та його типи стосовно сучасного етапу розвитку цивілізації. Особливості та значення краудсорсінгу, необхідність формування сучасної прикладної етики.
статья [34,6 K], добавлен 06.09.2017Філософсько-релігійне розуміння сенсу життя. Концепції природи людини. Визначення поняття "сенс життя". Шляхи реалізації сенсу життя. Осмислення буття людини і визначення сенсу власного життя. Питання про призначення людини, значимість її життя.
реферат [38,3 K], добавлен 26.10.2010Предмет філософії. Функції філософії. Широкі світоглядні проблеми і водночас проблеми практичних дій, життя людини у світі завжди складали зміст головних філософських пошуків. Філософія - форма суспільної свідомості.
реферат [18,9 K], добавлен 28.02.2007Поняття, закономірності розвитку, важливі риси та головні носії суспільної свідомості. Суспільна та індивідуальна свідомість, їх єдність та різність. Структура суспільної свідомості: рівні, сфери, форми. Роль суспільної свідомості в історичному процесі.
контрольная работа [34,9 K], добавлен 01.02.2011Місце феноменології серед напрямів сучасної західноєвропейської філософії. Вчення про форми свідомості, первісно властиві їй, про явища свідомості - феномени, про споглядання сутності, про абсолютне буття. Характеристика специфічних засад феноменології.
реферат [21,6 K], добавлен 19.04.2010Філософія та її роль у суспільстві: Антична, Середніх віків, Відродження, Нового часу. Діалектика як вчення про розвиток та проблема людини і буття. Поняття свідомості, процесу пізнання та освоєння людиною світу. Виробництво і політичне життя суспільства.
курс лекций [339,2 K], добавлен 11.12.2010Концепції діалогу і поняття соціокультурного діалогу. Впливи сучасних процесів глобалізації на традиційні культури. Соціокультурний діалог як альтернатива загрозі зіткнення або війни цивілізацій. Деструктивні процеси в полікультурному суспільстві.
автореферат [61,9 K], добавлен 13.04.2009