Стефан Моравський. Про марксистську естетичну думку
Обов’язки колективної творчості (організації досвіду) після жовтня 1917 року. Роль засобів виробництва (матеріалу й техніки) у сфері культури. Істотні спроби марксистського підходу до мистецтва. Бачення світу як філософської субструктури художнього твору.
Рубрика | Философия |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 06.02.2019 |
Размер файла | 46,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Найбільш репрезентативним дослідником цього спрямування вважається Стефан Моравський, який поєднав між собою студії з філософії, англістики та історії сучасного мистецтва, нині професор-емерит Варшавського університету, у шістдесяті роки завідувач кафедри естетики, у вісімдесяті - кафедри філософії культури. Він почав від засвоєння у власному трактуванні досягнень радянської естетики (1950-1951) - спроби зовсім не вдалої, яка відштовхнула його від теорії до історії естетики XVIII і XIX століть. Своєю чергою з шістдесятих років Моравський зацікавився думкою ХХ століття, зайнявся теорією авангарду, а зрештою проблемою виникнення ідеї мистецтва й самої естетики на тлі критичних симптомів актуальної цивілізації й культури. Марксистській проблематиці він присвятив спеціальні книги - насамперед представив історію естетичних ідей від Маркса й Енгельса до сучасності (ця книжка мала переклади на італійську, іспанську, сербську та румунську мови), а, крім того, англійською виклав теоретичні підвалини марксистськи зорієнтованого підходу до мистецтва (Inquiries Into Fundamentals of Aesthetics). Його марксизм і на батьківщині, і особливо за кордоном, визнаний як «ліберальний», бо він в індивідуальний критичний спосіб інтерпретував головні поняття, перейняті у спадок від попередників, при тому роблячи акцент на такі теми, як зв'язок між формою і змістом, дезалієнаційні мотиви й універсальні цінності, бунтарський elan та авангардистські тенденції. Після критично-історичних праць, присвячених спадкові марксистської філософії мистецтва, і після, швидше сумного, балансу сучасних радянських досягнень (1964) спробував побудувати на прийнятних світоглядних засадах власну естетичну аксіологію. Саме цьому було присвячено його працю «Inquiries...», перекладену на кілька мов. Із кінця шістдесятих років, у зв'язку з усуненням від університетського життя з політичних причин, його увагу заповнили найновіші мистецькі тренди, а також перипетії естетики, яка перетворилась на анти-естетику. Із кінця вісімдесятих років він зосередив аналіз на явищі постмодерну й постмодернізму. Можна й далі говорити про його дослідницьку перспективу як марксистську, тому що він залишився вірний загальним засадам історизму. Щоправда його зацікавлення змістились до питання «кризи» культури на тлі сучасних тріумфів цивілізації, що зумовило й розгляд виявів актуального мистецтва (нового авангарду, пост- мистецтва й постмодернізму) в контексті загальніших суспільно-історичних змін, продовжуючи тим самим його світоглядну орієнтацію з минулих десятиліть. Однак, це вже очищений марксизм без питань про ідеологічні еквіваленти мистецтва, його класову функцію, його політичні виміри. Найпевніше тому, що в конфігурації сучасних цивілізаційно-культурних трансформацій ці питання втратили свою значимість.
В останніх двох декадах естетика, яка тут осмислюється, не здобула нових адептів, її роль у польській гуманітаристиці зменшується. Виняток становлять книги Яна Куровіцького, який зараз осів в одному з університетів у Зеленій Горі. Характерною для нього - а йдеться про спробу протиставити розмитому, на його думку, ліберальному марксизмові марксизм виразний, гострий, майже категоричний - є праця 1982 року про марева естетичної свідомості. Тут суспільно-економічним зумовленостям мистецтва надано першорядного значення, відносний сувернітет митця визначено як містифікацію, найвище удостоєно політичні облігації на стороні історичного прогресу. Естетичні цінності він трактує як відповідник до процесів, що відбуваються у базовому вимірі суспільної практики. Краса є екстрактом поліморфної продукції т. зв. багатьох форм усуспільнення виразу, який люди дають різним своїм потребам. Краса - завжди зовні самостійна, подібно як будь-які імагінаційні практики. Беручи до уваги погляди Кміти, автор каже про світоглядну валоризацію мистецтва й краси, але цю сферу розуміє у вузько генетичній і функціональній залежності від того, що діється в реальному розподілі праці, зокрема у плані стратегії й тактики робітничого руху разом із його партійною пропогандою. Ця книжка дуже подобалась членам Політбюро, які займались культурною політикою, але цілковито розходилась із міркуваннями про мистецтво й естетику в марксистських колах, які я вище описав.
На завершення лишається з'ясувати ще одну проблему - місця цього спрямування в світовому марксизмі й насамперед у Польщі. У межах сучасного марксизму (після 1945 року) польська естетична думка виявилась оригінальним феноменом, виробивши власні теоретичні засади і власний філософський словник. Про міру її впливу найкраще свідчать переклади - хоча б праць Стефана Моравського, знані у всьому світі, а ще додаймо, що те саме стосується книжок і нарисів Є. Кміти і певною мірою Б. Джемідока. У вітчизняному контексті можна твердити, принаймні те, що марксистська філософія мистецтва пробувала встановити інтелектуальний діалог із концепцією Інгардена, використовувала не тільки певні міркування цього великого феноменолога, але й уроки аналітичної філософії, яка була матір'ю польської рефлексії у цій галузі майже ціле століття. В Inquiries... Моравський подав частково адаптаційний діалог з англо-американською філософією мистецтва ХХ століття. Аналогічні спроби характерні для Кміти й Джемідока. Чи з іншого боку скористалися стимулами, які постачала марксистська думка? Радше не було на неї відгуку, але також польська ситуація після 1945 року - якщо викреслити шість понурих сталінських років (1949-1955) - була виняткова. Поряд існували різні школи й стилі дослідження, дискусій між ними було небагато, навчалися взаємної толеранції для різноманітного мислення. У цьому сенсі марксистська філософія мистецтва оживила й збагатила естетичну культуру в Польщі й сама навчилась поважати інші позиції й досягнення у їхніх межах. Чи слід очікувати на відмирання цього тренду, а чи продовження в якомусь новому вигляді, сьогодні відповісти важко. Промальовуються обидві можливості, підперті однаково сильними аргументами.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Основні риси становлення суспільно-філософської думки в Київській Русі. Значення культури у становленні суспільно-філософської думки Київської Русі. Філософські ідеї у творчості давньоруських книжників. Джерела суспільно-філософської думки Київської Русі.
реферат [38,5 K], добавлен 11.12.2008Навчання про "три світи" та "дві натури" в центрі філософії українського та російського просвітителя, філософа, поета та педагога Григорія Сковороди. Інтелектуальний шлях філософа. Особливості зв'язку філософської спадщини Г. Сковороди з сучасністю.
курсовая работа [72,0 K], добавлен 18.03.2015Техніка та історія людства. Філософія техніки: історія становлення, предмет вивчення. Техніка як філософське поняття. Головні проблеми досліджень у філософії техніки. Проблема оцінки техніки. Мета і функція техніки-перетворювання природи та світу людини.
реферат [34,4 K], добавлен 12.11.2008Становлення філософської системи, специфічного стилю і форми філософського мислення великого українця. Фундаментальні цінності очима Г. Сковороди. Традиції неоплатонізму і християнської символіки. Принцип барокової культури. Суперечності світу.
реферат [18,9 K], добавлен 19.10.2008Усвідомлення людини в якості унікальної та неповторної істоти - одна з фундаментальних рис екзистенціалізму, що визначає його вклад в розвиток філософської думки. Специфічні особливості вираження філософії "абсурду" в літературній творчості А. Камю.
курсовая работа [37,5 K], добавлен 15.05.2019Розвиток філософської думки України. Становлення українського неоплатонізму XIX–XX ст. Академічна філософія України в XIX ст.: Куліш, Шевченко, Юркевич. Філософія обґрунтування нової картини світу: Ф. Бекон, Р. Декарт, Кант, Гегель, Гегель, Фейєрбах.
дипломная работа [38,4 K], добавлен 18.12.2007Загальна характеристики стану філософської культури України кінця XVIII – початку XIX ст. Поширення ідей представників французького та німецького просвітництва в Україні. Масонство в історії філософської думки України, теорії та етапи його зародження.
контрольная работа [18,1 K], добавлен 30.05.2010Дохристиянський світогляд давніх слов'ян - предістория Української філософії. Різноманітність міфологічної тематики. Характерні риси української міфології. Релігійне вірування. Особливості формування філософії Київської Русі.
реферат [21,2 K], добавлен 16.05.2003Об'єктивна потреба в активному розвитку творчого, інтелектуального потенціалу кожної особи, нації та суспільства в цілому. Синтезуюча природа творчості. Рівні творчості та характерні відмінності між ними. Шляхи духовно-практичного освоєння світу.
реферат [41,8 K], добавлен 25.02.2015Ознайомлення із визначеннями духовності людини в працях науковців різних часів. Питання індивідуальності внутрішнього світу людини. Огляд національних традицій, творчість, культури спілкування, знань як основних проявів і засобів відродження духовності.
курсовая работа [37,1 K], добавлен 19.07.2014Особистість В.С. Соловйова та його творчість. Еволюція поняття "Софія" в поглядах філософа. Тема любові та вчення про "Вселенську теократію" в творчості мислителя. Загальні риси філософських пошуків мислителя та їхня роль в історії філософської думки.
реферат [56,2 K], добавлен 09.04.2015Техніка як детермінований феномен, основні аспекти її детермінації. Ідея відповідності рівня соціальної організації рівню розвитку виробничих сил, причини її поширеності на сучасному етапі. Ефективність інженерної діяльності при створенні нової техніки.
реферат [19,2 K], добавлен 20.09.2010Філософія в системі культури. Виявлення загальних ідей, уявлень, форм досвіду як базису конкретної культури або суспільно-історичного життя людей в цілому. Функції експлікації "універсалій" в інтелектуальній та емоційній галузях світосприйняття.
реферат [24,5 K], добавлен 16.06.2009Веди як стародавні пам'ятники індійської літератури, написані віршами і прозою. Знайомство з основними положеннями буддизму. Розгляд особливостей становлення філософської думки у Стародавньому Китаї. Загальна характеристика етичної системи Конфуція.
презентация [2,5 M], добавлен 09.03.2015Світогляд — сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають бачення світу і місце особистості у ньому, її життєві позиції, поведінку; складові частини, типи. Основні риси міфологічного світогляду. Демоністичні вірування наших предків.
реферат [33,0 K], добавлен 23.10.2012"Орієнтир" в житті, рушійна сила людини. Як знайти себе. Що викликає позитивні та негативні емоції. Уявлення про особистий смак. Бажання задовольнити естетичні потреби. Сукупність бачень, принципів та переконань, що визначають найзагальніше бачення світу.
эссе [15,4 K], добавлен 21.01.2015Чинники формування принципів відношення до феномену техніки. Історичний розвиток теоретичної рефлексії з приводу техніки. Аналіз теоретико-методологічних засад у філософському осмисленні феномена техніки на прикладі Гайдеґґера, Каппа та П. Енгельмейера.
дипломная работа [126,6 K], добавлен 10.06.2014Емпіричний досвід і міфологічна картина світу. Зародження та ранні етапи розвитку філософії в Україні (XI-XV ст.). Гуманістичні та реформаційні ідеї у філософській думці України (кінець XV-початок XVII ст.). Філософія в Києво-Могилянській академії.
курсовая работа [75,4 K], добавлен 14.11.2008Форми суспільної свідомості, принципи економії мислення. Співвідношення філософської, релігійної та наукової картин світу. Матеріалістичний та ідеалістичний напрямки в історії філософії від античних часів до сьогодення. Поняття філософського світогляду.
шпаргалка [645,5 K], добавлен 10.03.2014Біографія Ф. Ніцше. Періоди його творчості. Концепція світосприйняття філософа. Критика людини, суспільства і християнської моралі. Протилежність життя й розуму як основа ніцшеанської теорії. Поняття "надлюдини" як смислу землі. Бачення влади і держави.
контрольная работа [22,4 K], добавлен 16.04.2015