Формування світоглядної культури майбутніх офіцерів ВВ МВС України в умовах інформаційного суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія вВ МВС України

Формування світоглядної культури майбутніх офіцерів ВВ МВС України в умовах інформаційного суспільства

Чупрінова Н. Ю. кандидат філологічних наук,

доцент кафедри соціальних та правових дисциплін

Анотація

Розглянуто сутність понять “інформаційне суспільство”, “світоглядна культура”, проаналізовано вплив інформаційного суспільства на формування світоглядної культури майбутнього офіцера ВВ МВС України, визначено роль дисциплін соціально-гуманітарного циклу у цьому процесі.

Ключові слова: інформаційне суспільство, світогляд, світоглядна культура, засоби масової комунікації, фрагментація, віртуальна культура, вища освіта, дисципліни соціально-гуманітарного циклу.

Annotation

Chuprinova N. Y., candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Department of Social and Legal Disciplines in the Academy of the Interior Troops of the MIA of Ukraine

Culture worldview formation of the future officers of the Interior Troops of the MIA of Ukraine in the information society

This article examined the concept “information society” and “culture worldview ”, analyzed the impact of the information society on the culture worldview formation of the future officers of the Interior Troops of the MIA of Ukraine, defined the role of the philosophical and liberal sciences.

Keywords: information society, worldview, culture worldview, mass media, fragmentation, virtual communication, humanization, humanitarianism, education, philosophical and liberal sciences.

Аннотация

Чупринова Н. Ю., кандидат филологических наук, доцент, до-цент кафедры социальных и правовых дисциплин, Академия ВВ МВД Украины

Формирование мировоззренческой культуры будущих офицеров внутренних войск МВД Украины в условиях информационного общества

Рассмотрена суть понятий “информационное общество”, “мировоззренческая культура”, проанализировано влияние информационного общества на формирование мировоззренческой культуры будущего офицера ВВ МВД Украины, определена роль дисциплин социально--гуманитарного цикла в этом процессе.

Ключевые слова: информационное общество, мировоззрение, мировоззренческая культура, средства массовой коммуникации, фрагментация, виртуальная культура, высшее образование, дисциплины социально--гуманитарного цикла.

Виклад основного матеріалу

У сучасних умовах кризових явищ суспільного життя, пов'язаних з процесами глобалізації, глибоких трансформацій, обумовлених розвитком інформаційного суспільства, актуальною є проблема формування світоглядної культури особистості.

Потреба у світоглядній культурі є однією з фундаментальних духовних потреб сучасної молодої людини, яка виникає у процесі її духовної та практичної діяльності і пов'язана з особистісними механізмами регуляції та саморегуляції. Світоглядна культура виступає суб'єктивним джерелом активності, з'ясування і засвоєння тих суспільних змін та явищ, що є актуальними для інформаційного суспільства, типу постіндустріального суспільства, у якому головними продуктами виробництва є інформація і знання.

Базисом інформаційного суспільства виступають сучасні комунікаційні технології. Розвиток ІКТ здійснюється як процес інформатизації усіх сфер життя суспільства і життєдіяльності людини. При цьому відбуваються радикальні впливи на свідомість, світогляд, формування світоглядної культури сучасної молоді.

Актуальність даної теми пов'язана з поширенням, зростанням та величезним впливом інформації на суспільство, його духовну життєдіяльність, формування світоглядної культури молодої особистості, зокрема військової.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що вивченню проблем, пов'язаних зі становленням та функціонуванням інформаційного суспільства, формуванню світоглядної культури особистості присвячено праці як зарубіжних, так і вітчизняних науковців.

Дослідження інформаційного суспільства розпочалось у другій половині ХХ століття працями таких відомих мислителів, як С. Лем, Е. Тоффлер, Дж. Гелбрейт, М. Гайдеггер, Ч. Медоу, Й. Войценбаум, Ф. Махлун, Дж. Д. Белл, Дж. Мартін, Л. Мемфорд, Ж. Бодрійяр, Р. Дарендорф, А. Етционі, М. Кастельс та ін.

Впровадження самого терміну “інформаційне суспільство” пов'язують з професором Токійського технічного інституту Ю. Хаяші [7, с. 254]. Цей термін фіксує одну з найважливіших характеристик суспільства, об' єднаного єдиною інформаційною мережею.

У 1970-і роки концепція постіндустріального (інформаційного суспільства) стала однією з домінуючих у західній філософії та соціології.

Різні аспекти розвитку інформаційного суспільства проаналізовано в українських наукових працях (Ю. Бажал, Т. Береза, В. Данильян, О. Григор, О. Дзьобань, М. Кравець, А. Колодюк, А. Мойсеєнко, О. Молодцов, І. Утюж, Є. Мануйлов та ін.).

Проблемою сучасних наукових досліджень є світоглядна культура. Загально-філософські аспекти щодо взаємодії особистості і культури у контексті дослідження інших філософських проблем проаналізовано у наукових роботах Л. Баткіна, О. Больнова, В. Біблера, М. Гайдеггера, В. Іванова, М. Абоньяно, Х. Ортега-і-Гассета, А. Швейцера, Л. Шестова, В. Шинкарука та ін. У науковій думці зроблені дослідження окремих аспектів формування світоглядної культури особистості (В. Зінченко, О. Леонтьєв, Д. Леонтьєв, Л. Божович, К. Платонов, Є. Клімов, С. Рубінштейн, А. Толстих та ін.). Проте проблема світоглядної культури, при всій її актуальності у сьогоденні, є недостатньо дослідженою у сучасній науці.

Слід зазначити, що аналіз проблеми формування світоглядної культури сучасної молоді, зокрема майбутніх офіцерів ВВ МВС України, в умовах інформаційного суспільства, ще не став предметом окремого наукового дослідження.

Метою статті є аналіз впливу інформаційного суспільства на формування світоглядної культури сучасної військової молоді, та визначення ролі соціальних та гуманітарних дисциплін у ВВНЗО у подоланні негативних наслідків цього впливу.

Інформаційне суспільство - нова історична фаза розвитку людської цивілізації, “тип постіндустріального суспільства, у якому головними продуктами виробництва є інформація і знання” [8, с. 167]. Як зазначається у філософському словнику-довіднику, “головними характеристиками інформаційного суспільства є: збільшення ролі інформації і знань у житті суспільства, збільшення ролі інформаційних комунікацій, продуктів та послуг; створення глобального інформаційного простору, який забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг” [8, c. 167].

У сучасному інформаційному суспільстві вагоме місце займають засоби масової комунікації, які трансформують поле загальної комунікації, створюючи особливу, віртуальну реальність, що є вирішальним чинником формування ціннісних принципів культури постіндустріального суспільства.

Глобалізація комунікацій і віртуалізація культури - це два процеси, які ідуть паралельно та впливають на формування світоглядної культури молоді, зокрема військової. Побічним ефектом глобалізації та всесвітньої комунікації стала активізація явищ фрагментації та локалізації.

Однією з вагомих сучасних проблем впливу нових інформаційно-комунікаційних технологій на молоду людину, її світоглядну культуру є досвід спілкування з великими потоками інформації, специфічними особливостями якої (на відміну від знань) є надмірність та фрагментарність, що неминуче може призвести до фрагментарності сприйняття, а потім, можливо, і мислення. Під впливом таких процесів сприйняття інформації людина може стати ерудитом, але частіше вона стає просто поверхневою [6, с. 607].

Фактично це явище “ковзання” по інформаційних потоках проаналізував ще Е. Тоффлер. Він вперше описав нове в 1980-і рр. явище нескінченного переключення каналів, коли людина формує, власний образ реальності, складаючи його з уламків екранних вражень. Новий тип культури, що формується в інформаційному суспільстві, Е. Тоффлер назвав “кліп-культурою”, створеної з “уламків” вражень і образів, утіленням якої є “зеппінг” (невпинне переключення каналів телебачення). Цей образ не вимагає підключення уяви, рефлексії, осмислення, тут увесь час відбувається “перезавантаження”, “відновлення” інформації, коли все спочатку побачене практично без тимчасового розриву втрачає своє значення, застаріває. Кліп-культуру Е. Тоффлер розглядає в якості складової інформаційної культури - приналежність до неї позначає розрив, що постійно збільшується, між користувачами засобів інформації попереднього індустріального суспільства і сучасного інформаційного суспільства.

Засоби масової комунікації пропонують інформацію у виді коротких спалахів - новин, фрагментів фільмів, передач, реклам. У сучасному інформаційному суспільстві сучасна молодь сприймає інформацію у мозаїчній формі, а не поглинає її систематизовано, у всій складності специфічних систем і категорій. У цій сфері найбільш цінним виявляється те, що ефективно транслюється і легко сприймається, саме тому все неформатне, специфічне, те, що потребує глибокого осмислення та аналізу, поступово витісняється універсальним. Це інформаційне середовище стає тим простором, у яке занурюються сучасна молодь, формуючи світ світогляд.

На формування світоглядної культури впливає віртуалізація культури, що здійснюється через Мережу Інтернет. У мережевому просторі все, що оточує молоду особистість сприймається у віртуальній формі - від віртуального спілкування до віртуальних загальнолюдських цінностей (кохання, життя, дружба тощо). Втеча молодої людини від соціуму з його реальними проблемами в уявний простір свободи закінчується втечею від дійсності, і вже не буття, а “небуття” визначає свідомість, стає способом (не)життя” [4]. Кіберпростір формує “квазі”, “псевдо” уявлення людини про себе, про світ, про свої взаємини зі світом, про своє місце в світі та життєве призначення.

Як відомо, світогляд становить основне ядро особистості, бо він складає підґрунтя для намірів та планів людини. Він формує важливі життєві цінності, з яких людина утворює норми поведінки та життєву позицію. Проте віртуалізація культури, занурення у єдиний комунікаційний простір Інтернету молодою особистістю виявляється недостатнім для формування світогляду, завдяки якому відбувається осягнення сучасного складного світу, становлення ціннісних орієнтацій особистості. “У єдиному комунікаційному просторі панують загальні стереотипи, загальні оцінки, загальні параметри необхідного поводження, її загальнодоступні, тобто найбільш прості компоненти” [5, с. 452].

Поглинання таких “цінностей” віртуальної культури сучасною молоддю призводить до позбавлення індивідуальності особистості, можливості формування власних моральних, ідеологічних констант, пошуку культурно-історичних, світоглядно-ціннісних основ власної життєдіяльності, що не тільки утруднює процеси соціалізації та адаптації молодої людини у соціокультурній реальності, а й має негативні впливи на формування світоглядної культури у сучасних умовах.

Виникає необхідність визначення поняття “світоглядна культура”. У сучасній науці теоретичний конструкт світоглядної культури залишається невизначеним. Проте існують спроби окремих дослідників проаналізувати смислові контури світоглядної культури у теоретичній площині. Зокрема, Р. В. Васильченко пропонує наступне визначення: ““Світоглядна культура - це характеристика зрілості світогляду як відкритої цілісності, де показником зрілості є наявність визначеного світовідчуття, як вищого синтезу, у якому інтегруються всі його орієнтації і регулятивні компоненти і структури.., показником функціональної активності та життєвої спроможності є готовність до змін і ризику, що характеризує здатність особистості до самовдосконалення і прийняття самостійних життєвих рішень із урахування нових умов вимог соціокультурного життя, і включає в себе здатність адаптуватися... у нових умовах життя,.. здатність освоєння і продукування нових знань, духовних цінностей, здатність осягати нові життєві смисли, як. джерела для творчого становлення і розвитку власної індивідуальності, з дотриманням вимог людської гідності, які, разом із сформованістю відповідального і продуктивного принципового ставлення до світу в цілому, є показниками “міри людяності” світогляду” [2, с. 44].

Надання сукупності знань та уявлень молодої людини про себе і світ, створення цілісності соціокультурних, духовних орієнтирів, що визначають життєві стратегії молоді - є одним з головних завдань вищої освіти. “Смисл і ціль освіти - людина у постійному розвитку, її духовне становлення, гармонізація її відносин з собою та іншими людьми, зі світом. система освіти створюється для людини, функціонує та розвивається в її інтересах,.. слугує повному розвитку особистості” [3, с. 12-13].

З 90-х років минулого століття педагогічне співтовариство проголосило гуманістичну парадигму, що для вищої школи означає гуманізацію та гуманітаризацію інженерної-технічної, економічної, військової освіти. Сьогодні можна стверджувати, що система вищої військової освіти повною мірою впливає на формування гуманістичного світогляду, світоглядної культури майбутніх офіцерів ВВ МВС України.

“Світоглядна культура-складне утворення, основними компонентами якого є: пізнавальний, оцінно-ціннісний, діяльнісний” [1, с. 97]. Реалізація цих важливих компонентів - шлях ефективного формування світоглядної культури майбутніх офіцерів у ВВНЗО.

Пізнавальний компонент передбачає наявність і свідоме засвоєння курсантом світоглядних знань, зокрема, знань про природу, людину, суспільство, світ; розуміння різних світоглядних понять, систем відношень “людина - природа”, “людина - людина”, “людина - суспільство”, “людина - світ”, “людина - Всесвіт”; наявність умінь і навичок дає змогу пояснити з філософських позицій сутність різних природних і суспільних явищ і процесів, зробити узагальнення і власні висновки.

Оцінно-ціннісний компонент забезпечує усвідомлення особистістю майбутнього офіцера, його ставлення до світоглядного змісту навчального матеріалу; до подій і явищ, які відбуваються у суспільстві й у світі загалом; ціннісні орієнтації, цінності, ідеали. Величезна роль тут належить соціально-гуманітарному блоку навчальних дисциплін, серед яких найбільш продуктивними є філософія, політологія, культурологія, історія української культури, історія України, соціологія, релігієзнавство, етика, естетика. Намагання скоротити їх у ВВНЗО в умовах Болоньского процесу негативно вплине на формування світоглядної культури майбутнього офіцера ВВ МВС України.

Діяльнісний компонент полягає у готовності майбутнього офіцера до реалізації власних світоглядних переконань у службово-бойовій діяльності; визначає життєву активність і соціальну позицію майбутнього офіцера, його світогляд у дії.

У питаннях формування світоглядної культури курсантів ВВНЗО в умовах сучасного інформаційного суспільства важливу роль відіграє вища військова освіта, викладання дисципліни соціально-гуманітарного циклу.

Цілісний комплекс знань (а не фрагментарна, поверхнева, локальна, віртуальна інформація) про природу, людину, суспільство, метод мислення, що ґрунтується на використанні цих знань, світоглядні цінності, світоглядна активність особистості складають головні чинники світоглядної культури майбутнього офіцера ВВ МВС України.

Саме вища військова освіта покликана бути осередком, де виховується військова еліта, завдяки викладанню дисциплін соціально-гуманітарного блоку, що формують у майбутніх офіцерів цілісне бачення світу, розуміння коренів соціально-політичних, культурних, релігійних процесів та проблем у ньому, можливість знаходити адекватні засоби у подоланні критичних ситуацій.

Список використаних джерел

1. Білогур В. Формування світоглядної культури студентів як основа управління процесом становлення їхньої системи цінностей / В. Білогур, С. Макаренко // Вища освіта України. 2011. № 1. С. 93-99.

2. Васильченко Р. В. Світоглядна культура: трансформації та перспективи розвитку у добу глобалізації / Р. В. Васильченко // Грані. 2012. № 10 (90). С. 42-44.

3. Зязюн І. А. Концептуальні засади теорії освіти в Україні / І. А. Зязюн // Педагогіка і психологія професійної освіти. 2000. № 1. С. 12-13.

4. Кутырев В. А. Крик против небытия / В. А. Кутырев // Вопросы философии. 2008. № 8. С. 60-72.

5. Миронов В. В. Коммуникация глобальная / В. В. Миронов // Глабалистика. Энциклопедия. М.: Книжный дом, 2003. 584 с.

6. Об искусстве. М.: Искусство, 1993. 703 с.

7. Утюж І. Г. Освіта в інформаційному суспільстві / І. Г. Утюж // Філософсько-антропологічні студії 2008. К.: Стилос; Д.: ДНУ, 2008. С. 254-260.

8. Філософія: словник-довідник: навч. пос-к / за ред. І. Ф. Надольного, І. І. Пилипенка. К.: НАК ККіМ, 2011. 480 с.

Размещено на Allbest.ru