Феномен незадоволеності життям: сутність і зміст поняття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Феномен незадоволеності життям: сутність і зміст поняття

Сьогодні у світі склалася така ситуація, що люди досить часто незадоволені своїм життям. Здається, що чим більше люди намагаються стати щасливішими, задоволенішими, тим більше досягнення цієї цілі віддаляється від них. Ми впевнені, що бажання стати задоволеними відчуває не тільки сучасна людина, що воно існувало і в давні часи. Саме це почуття змусило людину винайти вогонь, перші знаряддя праці, дало поштовх для еволюції людини.

В епоху античності, Діоген стверджував, що «Незадоволеність - це жадання, що виникає від невдачі, коли ми неначе відгороджені від предмету його, але марно до нього прагнемо і тягнемося» [1, 498].

Історія дослідження феномена незадоволеності життям характеризується тим, що вона починалась з акцентуації уваги дослідників на феномен задоволеності життям.

У рамках загального підходу вивчення різноманітних характеристик життя дослідження феномену задоволеності життям у вітчизняній і зарубіжній соціології проводиться вже кілька десятиліть. За цей час виявлено безліч чинників, які підтверджують багатогранність даного поняття. Проблема полягає в тому, що сам феномен незадоволеності життям не розглядався з точки зору соціальної філософії. Майже всі дослідження проводилися в психологічному або соціологічному напрямку. На нашу думку, це зумовлено тим, що і сутність цього поняття відображається в психологічній науковій літературі без врахування соціально-філософського аналізу, певним чином порушуючи принцип об'єктивності.

Питання задоволеності життям як критерію якості життя досліджувалося переважно зарубіжними вченими. В основному в їхніх працях задоволеність життям розглядається крізь призму медицини і стосується стану здоров'я, впливу хвороби і процесу лікування на певні сторони життя пацієнта. Також вивчалось питання суб'єктивного благополуччя, його структури, впливу життєвих цілей на суб'єктивне благополуччя, тендерних особливостей у переживанні суб'єктивного благополуччя.

Вітчизняна психологія до цієї проблематики звернулась зовсім недавно. Теоретичні розробки також здійснювалися стосовно емоційного ставлення до свого життя, що є одним з провідних компонентів суб'єктивного благополуччя [5, 38].

У вітчизняній психології проблеми життєвого шляху особистості, стиль життя, фактори, що впливають на задоволеність життям, особливо інтенсивно вивчалися в роботах К.А. Абульханової, Л.І. Анциферової, І.А. Джідарьян. У даному контексті цікава точка зору К.А. Абульханової, про стратегію життя, як принципово реалізованої здібності особистості до з'єднання своєї індивідуальності з умовами життя. Це здатність особистості виробляти й усвідомлювати свою стійку життєву позицію, усвідомлювати справу свого життя і відокремлювати його від дрібних неважливих справ. Одна з сутностей стратегії життя - рішення життєвих проблем у відповідності зі своїми цінностями. У цьому зв'язку особливий інтерес представляють дослідження, де розглядається взаємозв'язок між цінностями особистості, її ставленням до світу і успішністю подолання труднощів.

Група авторів, зокрема Ільїн І.П., розмежовують поняття «задоволеність» і «задоволення». Задоволеність, за Ільїним, можна визначити як стійке довгострокове позитивне емоційне ставлення (установку) людини до чогось, що виникає в результаті неодноразово випробуваного задоволення в якійсь сфері життя і діяльності і висловлюване у формі судження. Задоволення ж можна визначити як позитивне переживання людиною її емоційної реакції на чинені або вчинені дії і вчинки, а також відбулися або відбуваються.

Між задоволеністю й задоволенням існує функціональний зв'язок, але не тотожність. Задоволення - первинний феномен, а задоволеність - вторинний [4, 342].

Якщо розглядати незадоволеність життям як якість особистості - то це, можливо, нездатність при усвідомленні свого життя кожного разу відчувати умиротворення, спокій і покору, проявляти позитивні емоції при мисленнєвому співставленні своїх цілей, бажань, намірів, надій з фактичними результатами, свого сьогоднішнього стану з минулим, обдумування перспектив на майбутнє, порівняння свого життя з життям оточуючих.

Незадоволеність - це невід'ємний атрибут розуму мислячої людини. Психологія розглядає її з декількох сторін. Незадоволеність як ставлення, як переживання і як оцінка, як стан, як мотив, як установка. Всі ці сторони є важливими для загального осмислення даної категорії, але не допомагають розкрити її сутність.

Людина не тільки відчуває задоволеність-незадоволеність життям, вона одночасно і є причиною того чи іншого, адже вона є частиною суспільства і частково перетворювачем соціальної дійсності. Однак у сучасних умовах, що характеризуються економічною, політичною і моральною нестабільністю, людина найчастіше виявляється не готовою до такого, взаємно збагачує, взаємодії з суспільством, колективом, найближчим оточенням, конкретними людьми, що суттєво гальмує процес його розвитку і робить проблему задоволеності людини життям, як об'єкта соціально-культурної діяльності і суспільства значущою. Розуміння і задоволення поточних і майбутніх очікувань і потреб населення є запорукою соціального, економічного і культурного розвитку суспільства. Отже, розглядаючи сутність феномену незадоволеності життям, необхідно врахувати особливості його прояву.

Діалектична категорія «сутність» - характеризується наявністю внутрішніх, глибинних, стійких зв'язків, завдяки наявності яких вони існують.

«Сутність» - це внутрішня закономірність, якій підпорядковано становлення й розвиток того чи іншого феномену. Її складає певний суттєвий, усталений, повторюваний, внутрішній, об'єктивний, необхідний зв'язок елементів системи, яку утворює феномен.

Щоб повноцінно підійти до сутності феномену незадоволеності життям, необхідно розглянути внутрішні зв'язки, завдяки яким існує феномен незадоволеності життям.

Сутність незадоволеності життям, на нашу думку, проявляється у протиріччі між мисленнєвими моделями бажаного і реально існуючого життя. Отже, «незадоволеність життям» слід розглядати у якості соціально-філософського поняття для позначення всього різноманіття проявів неузгодженості взаємозв'язку між бажаними і реально існуючими моделями життя, що склалися в соціальному організмі на певному історичному етапі його розвитку.

Так як сутність незадоволеності життям залежить від двох мисленнєвих моделей - моделі бажаного життя і моделі реального життя, то вважаємо за необхідне розкрити особливості цих моделей.

На нашу думку, модель бажаного життя - це модель, створена людиною суб'єктивно на основі аналізу цілей і прагнень, вірувань і бажань, яка спирається на закономірності існування людини в той період історичного розвитку, в якому вона живе. Модель бажаного життя - це уявне «ідеальне» утворення, яке характеризується відсутністю об'єктивного аналізу стану речей і проявів реального, хоча і формується на протиріччі з реальним життям. Особливістю його є те, що бажане життя може залежати від цілей, які людина ставить перед собою, оцінюючи своє життя і життя оточуючих, або від мрій і бажань, які не мають під собою оцінки реального стану речей.

Модель реального життя людини - це дійсне життя, з об'єктивними подіями протягом нього, його суб'єктивним сприйняттям і діями, направленими на забезпечення нормального функціонування життєдіяльності людини.

Модель реального життя інтегрує в собі оточуюче природне середовище, сферу соціального і духовного (соціум, етнос, держава, мораль, мистецтво, філософія, релігія тощо), сукупність необхідних їй речей, а також внутрішній духовний світ, який активно функціонує в її індивідуальності та соціумі, в соціально-комунікативних процесах. Соціальні інститути типу держави, права, науки, сфери освіти і т. п. існують як складові соціуму, в просторі якого розгортається людське життя. Ці елементи соціальної системи мають іншу природу і впливають на людину як фактори, що формують її духовний світ через засоби соціалізації, виховання, примусу.

Як бачимо, модель бажаного і реального життя виступають у якості структуроутворюючих елементів системи життєдіяльності людини, які є діалектичними протилежностями, що не лише заперечують одна одну, в той же час взаємообумовлюють, взаємодоповнюють одна одну, тобто перебувають у взаємозв'язку. Існуючи незалежно від свідомості й волі не тільки окремої людини, а й людства в цілому, він постає як об'єктивний зв'язок. Він є необхідний, бо від його наявності залежить розвиток життєдіяльності людей, а отже й існування їх як таких, тобто людей. Повторюючись з покоління в покоління, він набув характеру усталеного. Він є внутрішнім для кожного соціального організму (сім'ї, соціальної групи, суспільства, людства). Цей взаємозв'язок слугує джерелом розвитку соціального організму, а саме постає у якості суттєвого. Інакше кажучи, він відповідає усім вимогам закономірності [3, 75].

Встановлення закономірності означає не з'ясування якихось суто загальних, абстрактних сторін, сутнісних відношень досліджуваного предмету, а розкриття в ньому взаємодії загального, особливого та одиничного, що, звичайно, є передумовою виходу на об'єктивне, цілісне, конкретне знання. [2, 27-28].

Отже, при нереалізованості життєвих цілей і бажань, суттєвих відмінностей між бажаним і реальним, виникає феномен незадоволеності життям, що дає нам право стверджувати, що це є закономірністю, адже це взаємозв'язок, що постійно повторюється і є необхідним у житті.

Щодо змісту феномену незадоволеності життям, то зміст явища і феномену зазвичай розуміють як сукупність елементів предмета, їхній взаємозв'язок одного з одним і з навколишнім середовищем.

Незадоволеність життям, на нашу думку, слід розглядати у якості соціально - філософського поняття, що позначає сукупність неузгодженостей між бажаним і реальним життям, що склалася в тому чи іншому соціальному організмі на певному етапі його історичного розвитку.

Воно розкриває сутність феномену, охоплює усю різноманітність його проявів. Воно звертає увагу на те, що незадоволеність життям не є незмінним, статичним, а є феноменом, що постійно зазнає певних змін, тобто перебуває у розвитку.

Незадоволеність життям проявляється у двох закономірностях. Характеризується по-перше, випереджувальним характером зростання людських потреб, а по-друге, постійним пошуком шляхів їх задоволення.

Після спроби виявлення сутності і змісту феномену незадоволеності життям, для повноцінного аналізу необхідно визначитийого форми прояву. Важливим є визначення критеріїв, за якими необхідно класифікувати ці прояви. Ми спробуємо привести власну класифікацію форм прояву незадоволеності життям, на основі теоретичних знань і методологічних досліджень вчених.

За масштабністю незадоволеність може бути:

1. Індивідуальна - це вид незадоволеності життям, який проявляється у окремої людини;

2. Групова - вид незадоволеності життям, при якому причини незадоволеності життям у певної групи співпадають;

3. Суспільна - охоплює велику кількість людей і передбачає негативні суспільні прояви.

За переважаючими факторами впливу:

1. Суб'єктивна (при цьому виді переважаючим фактором є суб'єктивність людини, її моральні цінності, особливості світогляду, реалізація цілей);

2. Об'єктивна (переважають об'єктивні фактори, такі як гроші, матеріальне становище, житлові умови і стан здоров'я).

За переважаючими факторами виникнення:

1. Матеріальні фактори (матеріальне становище людини лежить в основі її задоволеності або незадоволеності);

2. Психологічні фактори (внутрішній світ людини з усіма важливими психічними процесами є головним фактором задоволеності(незадоволеності);

3. Соціальні (соціальний світ з його закономірностями розвитку є основним фактором впливу).

За сферою суспільства:

1. Політична незадоволеність - такий стан людини, при якому основною його причиною є політична ситуація у регіоні, державі, світові;

2. Економічна (економічні процеси є досить впливовими на людини і стан її життя);

3. Соціальна;

4. Медична (проблеми здоров'я і медицини лежать в основі світосприйняття людиною себе і людства в цілому;

5. Психологічна.

За тривалістю:

1. Короткочасна (мається на увазі тимчасове невдоволення життям внаслідок невеликого життєвого ускладнення, триває день-два);

2. Середньо тривала (проявляється в середньому від тижня до місяця);

3. Довготривала (триває від одного місяця).

За складовими діяльності:

1. Передінтелектуальна (на цьому рівні проходить естетичного задоволення);

2. Поведінкова (на цьому рівні людина несвідомо вивчає стимул для зміни своїх дій);

3. Усвідомлююча (людина свідомо отримує задоволення від будь-чого).

За життєвим етапом виникнення у людини;

1. У дорослому віці;

2. У похилому віці;

3. У літньому віці.

За силою впливу на життя:

1. Поверхнева незадоволеність життям;

2. Поглиблена незадоволеність;

3. Глибинна незадоволеність.

Запропонована класифікація є однією з спроб теоретичного опрацювання матеріалу, вивчення закономірностей виникнення незадоволеності життям і з урахуванням практичних досліджень.

Почуття і стан незадоволеності життям, що постійно супроводжують людину, можуть як конструктивно, так і деструктивно впливати на її життя в цілому. Незадоволеність може бути каталізатором для саморозвитку і діяльності, а може бути навпаки - причиною саморозрухи і відсутності активності.

Джерела та література

незадоволеність соціальний філософія життя

1. Антология мировой философии: в 4-х томах / [сост. Соколов В.В., Асмус В.Ф., Дынник М.А., Мамедов Ш.Ф.]. - М.: Мысль, 1962-1972. - (Серия «Философское наследие»). - Т.1. - 578 с.

2. Бутченко Т. І. Соціально-політичне проектування: проблема взаємозв'язку суспільних потреб і державних інтересів / Т.І. Бутченко. - Запоріжжя: КСК-Альянс, 2011. - 280 с.

3. Воловик В. І. Вступ до філософії. Навчальний посібник / В.І. Воловик - Запоріжжя, 2000. - 217 с.

4. Ильин Е.П. Эмоции и чувства / Е.П. Ильин. - СПб.: Питер, 2001. - 752 с.

5. Корольов Д.К. Позитивне емоційно-оціночне ставлення до життя як умова прояву здібностей індивіда // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. - 2000. - №8. - С. 38-41.

6. Франк С.Л. Смысл жизни // Франк С.Л. Духовные основы общества. М., 1992. - 274 с.

7. Хьелл Л. Теории личности / Хьелл Л., Зиглер Д. - СПб.: Питер, 2003. - 608 с.

Размещено на Allbest.ru