Зміст та напрямки філософії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Завдання 1

Формалізуючи завдання філософії, її предмет, вітчизняний філософ М.О. Бердяєв писав: «Філософия пишет истину, а не истины. Философия любит мудрость… Философия свободна от того, каким дан нам мир, ибо ищет она истину мира и смысл его, а не данность мира». Розкрийте зміст цього виразу М.О. Бердяєва.

Формалізуючи завдання філософії, її предмет, вітчизняний філософ М.О. Бердяєв писав: «Філософия пишет истину, а не истины. Философия любит мудрость… Философия свободна от того, каким дан нам мир, ибо ищет она истину мира и смысл его, а не данность мира». Розкрийте зміст цього виразу М.О. Бердяєва.

«Філософія шукає істину, а не істини. Філософія любить мудрість. Філософія вільна від того, яким дано нам мир, бо шукає вона істину світу і сенс світу, а не даність світу» [2, c. 9]. Ці вислови знайшли своє відображення в книзі Миколи Бердяєва -- «Сенс творчості».

Слово «філософія» - грецьке. Воно складається з двох частин: phileo - люблю і sophia - мудрість. Отже, філософія - любов до мудрості. Також можливий й інший переклад цього слова, який звучить - "пошук істини". Адже "філо" (philo) це не тільки любов, жага, а й пошук, шукання, а "софія" - це "вища мудрість", "істина", "правда".

Сучасне розуміння істини передбачає діалог різних філософських концепцій. Миколи Бердяєв являючись представником екзистенційної концепції заявив, що в філософії істина - зовсім не копіювання дійсності і не теоретичний доказ, а перш за все - маніфестація творчого Духа, творення чогось нового в бутті [3, c. 281-282]. При такому підході підкреслюється значення саме творчого людського виміру знання, що претендує на істинний статус.

Знаменитий грецький філософ Сократ Афінський вважав, що істина, як сонце в небі, все висвітлює і всіх зігріває, може бути тільки одна. Вона єдина для всіх і існує поза нами і незалежно від наших бажань. Не ми її придумали, і не нам її скасовувати. Ця істина була до нас і буде завжди. Де б не жив і ким би не була людина, він не може не підкорятися їй [4, c. 89].

Що ж це за істина? Де вона? Чим є? Відповідаючи на ці питання, Сократ каже, що було б надто самовпевнено кому-небудь із смертних вважати, що він напевно знає цю істину і точно може сказати, що вона з себе представляє. Єдине, що ми можемо стверджувати, - це те, що істина така є.

Причому шукати її будь-який з нас повинен самостійно, тому що жодна людина, яким би поважним він не був, не може точно знати, що є істина, і на цій підставі вести за собою інших. А самостійний пошук завжди наповнений сумнівами, суперечностями і довгими роздумами. Філософ, говорить Сократ, повинен сприяти шукає в його починаннях: не пропонуючи готових відповідей, він всього лише допомагає йому зорієнтуватися в неосяжній стихії думок і ідей, в яку вступає бажаючий знайти що-небудь справжнє [4, c. 91].

Можна зробити висновок, що Бердяєв писавши: «Філософія шукає істину, а не істини» мав на увазі, що істина одно і єдина для всіх.

«Філософія вільна від того, яким дано нам мир, бо шукає вона істину світу і сенс світу, а не даність світу» [2, c. 9].

Це можна пояснити тим, що філософія відрізняється від інших наук і релігії. Наука прагне до більшої точності своїх знань, вважає за необхідне все доводити і обґрунтовувати, використовує експериментальні методи. Релігія говорить про те, що є надприродний, невидимий і недоступний нам вищий світ, існування якого довести неможливо, але в який можна і потрібно вірити, тому що всі земні події безпосередньо залежать від нього. Натомість, філософія не закликає вірити в будь-якої вищий світ, як релігія, але в той же час вона не прагне точно відповісти на свої запитання, як наука, тому що філософські питання набагато масштабніше і складніше, ніж наукові. Філософія намагається з'ясувати, звідки з'явився цей світ і що він собою являє, хто така людина і в чому сенс його життя. Крім того, наука вивчає тільки те, що є, а філософія хоче знати, чому це є, що не може бути без цього і що має (з нашої точки зору) бути [4, c. 3]. Тобто, завдання філософії - не одна якась сторона існуючого, а все існуюче, весь всесвіт в повноті свого змісту і сенсу.

Завдання 2

К. Гельвецій стверджував, що недоступне почуттям, недоступне і для розуму людини. Якому філософському напрямку властива подібна позиція? Надайте розгорнуту відповідь.

Ця позиція властива такому філософському напряму як матеріалістичний емпіризм. Автор цього твердження Гельвецій К. є представником філософії французького Просвітництва.

Французьку філософію XVIII в. прийнято називати філософією Просвітництва. Таку назву французька філософія XVIII в. отримала в зв'язку з тим, що її представники руйнували усталені уявлення про Бога, навколишній світ і людину, проявляли новаторство в своїх філософських дослідженнях, відкрито пропагували ідеї буржуазії і, в кінцевому підсумку, ідеологічно підготували Велику французьку революцію 1789 - 1794 рр.

Можна виділити наступні напрямки філософії французького Просвітництва: деїстичне, атеїстично-матеріалістичне і утопічне (соціалістичне, комуністичне).

Матеріалістичний напрямок відкидав ідею Бога в будь-якому вигляді, пояснював все в світі з природничо-наукових позицій, позицій емпіризму.

Емпіризм - це філософський напрямок, представники якого вважали, що чуттєвий досвід може бути єдиним джерелом пізнання. Засновниками емпіризму вважають англійських філософів XVII ст. Т. Гоббса і Дж. Локка. Найсильніша сторона їх полягала в тому, що вони орієнтувались на детальний аналіз чуттєвого пізнання. У розвитку емпіризму існували матеріалістичні і ідеалістичні різновиди. Матеріалістичний емпіризм, представлений К. Гельвецієм Ф. Беконом, Т. Гоббсом і ін. Гельвецієм К. виходив з установки: «Все, що недоступне почуттям, -- стверджує філософ, -- недосяжне і для розуму».

Тобто, об'єктивно існуюча матерія, по К. Гельвецієм, пізнається за допомогою відчуттів. Відчуття розглядалися К. Гельвецієм, як результат впливу зовнішніх предметів на органи чуття людини і єдине джерело людських знань [1, c.158].

Список використаної літератури

філософія бердяєв матеріалістичний емпіризм

1. Анишкин В.Г., Шманева Л.В. Великие мыслители: история и основные направления философии в кратком изложении. - Ростов н/Д., Феникс, --2009. -- С. 346.

2. Бердяев Н. А. Смысл творчества / Опыт оправдания человека. Смысл творчества. - М.: Изд-во Г.А. Лемана и С.И. Сахарова, 1989. - С. 412.

3. Бердяев H.A. Философия свободы. Смысл творчества.-- М., 1989.-- С. 578.

4. Гусев Д.А. Краткая история философии: Нескучная книга. - М.: Изд-во НЦ ЭНАС, 2003. - С. 224.

Размещено на Allbest.ru