Розвиток соціально-філософського знання в умовах цифрової ери (діджиталізації) та його вплив на суспільство і людину

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток соціально-філософського знання в умовах цифрової ери (діджиталізації) та його вплив на суспільство і людину

діджиталізація людина знання філософський

Кириченко М.,

«Університет управління освітою» НАЕС України (Київ, Україна),

Kyrychenko M.,

SHEI «University of Educational Management»

of NAES of Ukraine (Kyiv, Ukraine),

Актуальність теми в тому, що розвиток соціально-філософського знання в еру цифрової ери та його вплив на суспільство і людину вимагає свого поглиблення та має пояснити розвиток нового понятійно-категоріального апарату в еру цифрових технологій. Постановка проблеми

— концептуалізація розвитку соціально-філософського знання і виявлення нових проблем (моментів), які розширюють знання про суспільство, людину машину чи програму в умовах діджиталізації. Аналіз останніх досліджень і публікацій - досліджуються найфундаментальніші властивості цифрових технологій, що впливають на людину та її оточення. Дослідження полягали у тому, що людина в умовах цифрових технологій може взамодіяти з машиною дуже тісно і природно. К. О. Купріна та Д. Л. Хазанова розглядають діджиталізацію як спосіб приведення будь-якого різновиду інформації у цифрову форму. О. В. Халапсіс розглядає діджиталізацію як процес, направлений на «оцифровування» буття. Методи -- методи нелінійного мислення, що дозволяють отримати нове знання, долаючи кордони країн та дисциплін. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. В основі дослідження - концептуалізація розвитку соціально-філософського знання в епоху цифрової ери та її вплив на сучасну людину в умовах переходу інформаційного поля на цифрові технології. Постановка завдання -- аналіз розвитку соціально-філософського знання в умовах цифрової ери (діджиталізації) та її впливу на сучасну людину. Мета статті

— концептуалізація розвитку соціально-філософського знання в умовах цифрової ери (діджиталізації) та її впливу на сучасну людину. Завдання: 1) дослідити концепцію діджиталізації; 2) показати найважливіші сфери розвитку і проблеми діджиталізації; 3) сформувати напрями удосконалення розвитку соціально-філософського знання в умовах цифрової ери (діджиталізації) та її впливу на сучасну людину Результати дослідження. Доведено, як діджиталізація впливає на розвиток соціально-філософського знання, яке невпинно розвивається, поповнюється новим понятійно-категоріальним апаратом і сприяє формуванню концепції діджиталізації. Показано найважливіші сфери розвитку діджиталізації -- економіка, бізнес, фінанси, освіта, медицина, менеджмент, що потребукють підготовки нових кадрів, здатних працювати в умовах діджиталізцаії -- цифровий блокчейн, цифровий вчитель, цифровий лікар, цифровий менеджер, цифровий бізнесмен. Сформовано напрями удосконалення розвитку соціально- філософського знання в умовах цифрової ери (діджиталізації) та його впливу на сучасну людину. Висновки. Розвиток соціально- філософського знання в умовах цифрової ери (діджиталізації) та його впливу на сучасну людину вимагає упровадлежння ІТ-технологій в усі сфери людського буття, трансформацію усіх сфер економіки, включаючи трансформацію сфери освіти, що потебує підготовки нових фахівців, здатних працювати в умовах діджиталізації.

Ключові слова:діджиталізація, цифровізація, ІТ-технології, соціально-філософське знання, людина.

The relevance of the topic is that the development of social and philosophical knowledge in the digital age and its impact on society and man requires its deepening and should explain the development of a new conceptual and categorical apparatus in the digital age. Problem statement - conceptualizing the development of socio-philosophical knowledge and identifying new problems (moments) that extend knowledge about society, person, machine or program in terms of digitization. Analysis of recent research and publications - investigates the most fundamental properties of digital technologies that affect a person and their environment. Studies have shown that a person in a digital environment can interact with the machine very closely and naturally KO Kuprina and DL Khazanov consider digitization as a way of bringing any kind of information to digital form. OV Halapsis views digitization as a process aimed at “digitizing ” being. Methods are methods of nonlinear thinking that allow you to gain new knowledge, overcoming borders of countries and disciplines. Selection of previously unresolved parts of the general problem addressed in the article. The study is based on the conceptualisation of the development of social and philosophical knowledge in the digital age and its impact on the modern man in the context of the transition of the information field to digital technologies. The purpose of the task is to analyze the development of social and philosophical knowledge in the digital era (digitization) and its impact on the modern man. The purpose of the article is to conceptualize the development of socio-philosophical knowledge in the digital era (digitization) and its impact on the modern man. Objectives: 1) to explore the concept of digitization; 2) to show the most important spheres of development and problems of digitization; 3) to form directions of improvement of development of social and philosophical knowledge in the conditions of the digital era (digitization) and its influence on the modern person. Research results. It has been proved how digitization influences the development of social and philosophical knowledge, which is constantly developing, replenished with a new conceptual and categorical apparatus and contributes to the formation of the concept of digitization. The most important spheres of development of digitization are shown - economy, business, finance, education, medicine, management that require training of new personnel capable to work in the conditions of digitization - digital blockchain, digital teacher, digital doctor, digital manager, digital businessman. The directions of improving the development of social and philosophical knowledge in the conditions of the digital age (digitization) and its influence on the modern person have been formed. Conclusions. The development of socio-philosophical knowledge in the digital age (digitization) and its impact on the modern man requires the introduction of IT technologies in all spheres of human life, transformation of all spheres of the economy, including the transformation of the sphere of education, which will require the training of new specialists able to work in the conditions oft.

Keywords: digitization, IT, social and philosophical knowledge, people, digitization, human.

Актуальність теми дослідження. Розвиток соціально-філософського знання в еру цифрової ери та її вплив на сучасну людину вимагає свого поглиблення та має пояснити розвиток нового понятійно-категоріального апарату в еру цифрових технологій. Розвитку соціально-філософського знання в умовах цифрової ери (діджиталізації) сприяли «інформатика і кібернетика, що базувалися на уніфікованій мові електронного коду, яка долає будь-яку двозначність (амбівалентність) і багатозначність (полівалентність). Ця загальна трансформація зачіпає і природу знання», - відмічали Марія Фюрст і Юрген Тринкс [25, с. 354].

Особливо показовим прикладом є розвиток цифрової техніки. Ці процеси сьогодні називають діджиталізація, яка сприяє поступальному розвитку соціально-філософського знання, зокрема мікроелектроніки, комп'ютеризації та цифрового менеджменту, породжених технократією та електронократією, що сприяли переходу від індустріального, технократичного до інформаційого, діджиталізованого суспільства. Тому, варто замислитися, як людина відноситься до технізованого світу, які виникають взаємовідносини між «Я» і «суспільством діджиталізації», які взаємовідносини формуються у результаті взаємодії цих відносин та трансформації технічної реальності в діджиталізовану реальність.

Постановка проблеми - концептуалізація розвитку соціально-філософського знання і виявлення нових проблем (моментів), які розширюють знання про людину, машину чи програму в умовах діджиталізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор.

Досліджуються найфундаментальніші властивості цифрових технологій, що впливають на людину та її оточення. Дослідження полягали в тому, що людина в умовах цифрових технологій може взамодіяти з машиною дуже тісно і природно. К. О. Купріна та Д. Л. Хазанова розглядають діджиталізацію як спосіб приведення будь-якого різновиду інформації у цифрову форму. О. В. Халапсіс розглядає діджиталізацію як процес, направлений на «оцифровування» буття. Ми спираємося на роботи таких авторів, як: Аль- Халілі Джим. Що далі? Все, що наука знає про наше майбутнє (К., 2018, 248 с.) [2]; Бріньолфссон Е., Макафі Е. Друга епоха машин: робота, прогрес та процвітання в часи надзвичайних технологій (К.,2016. 236 с.) [3]; Джеймс П. Вомак, Даніел Т. Джонс, Даніел Рус. Машина, що змінила світ. Історія лін-виробництва - темної зброї «Тойоти» в автомобільних війнах (Київ, 2017. 388 с.) [7]; Келлі Кевін. Невідвортне. 12 технологій, що формують наше майбутнє (К, 2018. 304 с.) [9]; О' Райлі Тім. Хто знає, яким буде майбутнє (К., 2018. 448 с.) [19]; Стайнер Крістофер. Тотальна автоматизація. Як комп'ютерні алгоритми змінюють життя (К., 2018. 280 с.) [22]; Флорида Річард. Homo crйatives. Як новий клас завойовує світ (К., 2018. 432 с.) [23]; Форд Мартін. Пришестя роботів. Техніка і загроза майбутнього (К, 2016. 400 с.) [24]; Шевченко Анастасія. Dіджитал ера. Просто про цифрові технології. (К., 2018. 457 с.) [27].

Проаналізувавши вищеназвані та інші праці, ми прийшли до висновку, що проблема розвитку соціально-філософського знання в умовах цифрової ери (діджиталізації) та їх впливу на суспільство і людину ще недостатньо розроблена і потребує свого поглиблення.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.

В основі дослідження - концептуалізація розвитку соціально-філософського знання в цифрову еру та її вплив на сучасну людину в умовах переходу інформаційного поля на цифрові технології, що представляють собою розвиток цифрових трансформацій, які змінюють світ. Сутність Інтернету у тому і полягає, що ми все більшою мірою опиняємося у світі без кордонів і переміщаємося зі швидкістю світла в любе місце планети. Взаємний зв'язок, що його забезпечує Інтернет через свою фундаментальну архітектуру, означає, що нині людей у всьому світі можна поєднати, як ніколи раніше. Хоча переваги онлайн- світу добре засвідчені і через це висуваються на перший план в індустрії цифрових технологій, все ж таки існує і зворотна сторона цієї взаємної пов'язаності. Щодня ми все більше і більше «підключаємо» наше повсякденне життя до глобальної інформаційної мережі, не зупиняючись ні на мить, щоб себе запитати, що це насправді означає.

Методологія дослідження.

Методи - методи нелінійного мислення, що дозволяють отримати нове знання, долаючи кордони країн та дисциплін, а також інформаціологічний метод (підхід), досліджений нами у попередніх публікаціях 10].

Мета та формування цілей статті

Постановка завдання - аналіз розвитку соціально-філософського знання в умовах цифрової ери (діджиталізації) та її впливу на сучасну людину.

Мета статті - концептуалізація розвитку соціально-філософського знання в умовах цифрової ери (діджиталізації) та її впливу на суспільство і людину.

Формування цілей статті:

1) здійснити діагностику проблем діджиталізації та умови їх розв'язання;

2) сформувати концепцію діджиталізації в умовах цифрових трансформацій, що змінюють світ;

3) виявити напрями удосконалення розвитку соціально-філософського знання в умовах цифрової ери (діджиталізації) та їх впливу на сучасну людину.

Виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням отриманих наукових результатів

1. Здійснено діагностику проблем діджиталізації та умови їх розв'язання та показано найважливіші сфери розвитку діджиталізації - економіка, бізнес, фінанси, освіта, медицина, менеджмент, що потребують підготовки нових кадрів, здатних працювати у нових умовах глобалізації і діджиталізцаії - цифровий блокчейн, цифровий вчитель, цифровий лікар, цифровий менеджер, цифровий бізнесмен, вкладаючи інвестиції в освіту та науку [1]. Підготовка нових кадрів зумовлена масштабними змінами цифровізації світу, викликаних розвитком високих суперсучасних проривних технологій, бурхливими технологічними змінами, форсайтом технологічного розвитку, який не запрацював ще на повну міцність у сучасному цифровому світі. Як зазначає Джим Аль-Халілі у роботі «Що далі? Все, що наука знає про наше майбутнє», «...Обчислювальна потужність звичайних комп'ютерів постійно росте останні тридцять років і подвоюється десь кожні півтора року. Цю закономірність називають законом Мура. Прогресу досягають за рахунок мініатюризації транзисторів, з яких складається процес комп'ютера. Картина здається обнадійливою, але окремі задачі настільки складні, що навіть найкращі комп'ютери рахуватимуть правильну відповідь надто довго» [2, с. 145].

Оцифрування - одне з найновіших явищ, що продовжує поширюватися і прискорюватися, формуючи надзвичайну статистику. Бріньолфссон Е. і Макафі Е. відмічають: «Згідно з Cisco Systems, світовий інтернет-трафік збільшився у дванадцять разів лише за п'ять років між 2006 і 2011 роками, досягнувши 23,9 ексабайт за місяць» [3, с. 56]. Cisco прогнозує, що світовий інтернет- протокол трафіку досягне 1,3 зеттабайт до 2016 року. Це понад 250 млрд. DVD-дисків інформації [3, с. 57]. Google працює на більш, як мільйон серверів, застосовує сервіси, що розподіляються між ними, надає миттєвий доступ до документів і служб, що надходять від майже сотні мільйонів інших незалежних серверів до користувачів, які отримують послуги на мільярдах смартфонів і персональних комп'ютерів. Google - це агрегатор сотень мільйонів сайтів, розроблених людьми з усього світу і все це переплітається в одне ціле.

Саме тому цифрова інформація сьогодні визначає діяльність сучасних компаній Google чи Amazon, які визначають нові цінності колективного інтелекту та демонструють мережевий ефект. Проте багато залежить не тільки від кількості інформації, а й від того, як її розумно використовують. Тім О' Райлі зазначає: «Цифрові процеси приводять до того, що зростає швидкість пам'яті, щільність її елементів, обсяг вінчестерів, розростаються мережеві взаємозв'язки, монітори дешевшають, роздільна здатність їх збільшується, що свідчить про те, що ознаки технологічного прогресу несуть кардинальні зміни» [19, с. 62-63].

Цифрові організми вплинули на атмосферу комп'ютерних систем: перші програми злилися в операційні системи, утворивши мільйони рядків кодів. Це дало змогу людству ефективніше управляти комп'ютерами, а комп'ютери - нами. «Програми навчилися ділитися на пакети, переміщуватися мережею, виправляти будь- які помилки, що виникають на шляху і знову акумулюватися в точці призначення. У них усе - музика, зображення, голос, знання, інформація про друзів, статус, гроші і секс. Тож програми забезпечені безмежними ресурсами і формують багатоклітинні організми, які запускаються на різноманітних процесорах, так само як геноми - на різних клітинах», - відмічає Г. Дайсон [6].

Однією з проблем, вирішення якої сприяє розвитку технологізованого світу, що переходить в діджиталізований, є наявність цифрової інформації, яка є джерелом нових видів науки та напрямів її розвитку. У цифрову добу мова переважно йде про назви веб-сайтів або гаджетів, додатків до смартфонів, що відображають динамічні зміни у нашому суспільстві та демонструють нові можливості розвитку соціально-філософського знання діджиталізованого світу.

Мільярди людей і пристроїв у технологічну еру переплелися, утворивши глобальний колективний мозок, а за умови розумного відображення й обробки даних, відкриваються надзвичайні можливості й перспективи розвитку соціально- філософського знання, включаючи його гуманістичні, антропологічні напрями розвитку [4]. Уже незабаром хмарні обчислення та Інтернет у кількісному відношенні зростуть у сотні тисяч разів, а трохи згодом кожен фізичний об'єкт на планеті може бути підключений до Інтернету і отримати власну ІТ-адресу.

2. Сформовано концепцію діджиталізації, яка впливає на розвиток соціально-філософського знання, що невпинно розвивається, поповнюється новим понятійно-категоріальним апаратом і сприяє формуванню нових напрямів розвитку діджиталізації. Найбільш потужні технології, включаючи робототехніку, синтетичну біологію, молекулярне виробництво та штучний інтелект, мають достатній потенціал для створення безпрецедентного достатку і процвітання в усьому світі, формуючи парадигму інформаційно- комунікативного розвитку [10].

Ці технології, що стрімко розвиваються, можуть стати надзвичайною силою, що працює заради загального блага - від створення необмежених обсягів енергії до отримання невичерпних джерел продовольства та феноменальних досягнень у медицині і інших сферах діяльності. Кевін Келлі відмічає, що «Телескопи, радіоскопи, циколотрони, прискорювачі ядерних частинок не тільки розширили кордони знань, а й породили нові загадки й розширили межі того, чого ми не знаємо... Наші винаходи дають змогу зазирнути всередину власного незнання. Якби знання росли в геометричній прогресії завдяки науковим інструментам, то в нас дуже швидко закінчилися би елементи загальної картини. Але, натомість, ми відкриваємо ще більші зони невідомого» [9, с. 278].

Тому, попри те, що наші знання ростуть експоненційно, кількість запитань збільшується ще швидше, у геометричній прогресії. Провалля між запитаннями і відповідями свідчить, що соціально- філософський розвиток відбувається надзвичайно повільно, розширює зону незнання, так як цифрові технології розвиваються з неймовірною швидкістю і породжують ще більше проблем, чим відповідей на ці питання у контексті соціально- філософського аналізу взаємовпливу і взаємодії особистості і глобалізованого соціуму [12, с. 96108]. Іншими словами, соціально-філософська наука про сучасний технологічний розвиток розширює радше зону того, чого ми не знаємо і прагне знайти відповіді на проблеми штучного інтелекту, генних маніпуляцій та квантових обчислень, проте найграндіозніше запитання у нас ще попереду. «Тих, хто створюватиме запитання, ми вважатимемо двигунами, які стимулюють виникнення нових сфер, нових галузей, нових брендів, нових можливостей, нових континентів для дослідження, тому що ставити запитання - це значно сильніше, ніж давати відповіді», - зауважує Кевін Келлі [9, с. 284].

В основі концепції діджиталізації - розробка концепції штучного інтелекту, за яким майбутнє розвитку людства і соціально-філософської науки загалом. Сам термін «штучний інтелект» вперше використав американський вчений-інформатик

Джон Маккарті, визначивши його як «науку і техніку створення інтелектуальних машин». Сьогодні поняття «штучний інтелект» (ШІ) поширюється на вивчення й створення інформаційних систем, здатних виконувати завдання, що за своєю складністю дорівнюють людським можливостям у вирішенні інтелектуальних проблем.

Як зазначають Бріньолфссон Е. і Макафі Е. у роботі «Друга епоха машин: робота, прогрес та процвітання в часи надзвичайних технологій», «Концентрація і складність нашого цифрового світу стають причиною виникнення ризику. Технологічна інфраструктура стає все складнішою і більш взаємопов'язаною як феномен геокультури. Наприклад, Інтернет і Інтранет тепер єднають не лише людей і комп'ютери, але також телевізори, термостати, охоронні сигналізації, промислові датчики й елементи управління, паровози, автомобілі і безліч інших пристроїв. Багато з них забезпечують зворотний зв'язок один з одним, і більшість покладаються на кілька спільних підсистем, такі як маршруторизатори, що направляють Інтернет-трафік» [2, с. 190]. Будь-яка система такої складності й тісного взаємозв'язку має два взаємопов'язані недоліки: 1) система схильна бачити, як незначні початкові вади через непередбачувану послідовність переростають у дещо набагато масивніше і руйнівне: 2) складні, взаємопов'язані системи є привабливими об'єктами для шпигунів, злочинців і тих, хто прагне створити безладдя.

У результаті відбувається розвиток соціально- філософського мета-знання, що формується на абстрактному рівні мислення і дає можливість людині не тільки бачити глибинні властивості процесів і явищ природи, але й вирішувати суспільні проблеми, від яких залежить не тільки якість життя на Землі, але й саме існування цивілізації. Креативний клас розвиває інформаційну науку, яка за останні роки розсунула кордони Всесвіту і продовжує здійснювати експоненціональне зростання інформації, що переростає у знання, і продовжує насичувати суспільство новими проблемами, які слугують основою технологічного прогресу [23].

Креативний клас [23] зменшує розрив між наявністю проблем цифровізації і рівнем інтелектуального мислення, яке сприяє розвитку соціально-філософського знання, що потребує свого поглиблення. Люди не борються з машинами, а об'єднуються з ними, завантажуючи мозок у хмару і перетворюючись на частину «технологічної сингулярності». Як стверджують експерти, «рушійною силою прогресу у напрямку такої сингулярності є закон Мура. Його накопичене подвоєння в остаточному підсумку створює комп'ютер з більшою здатністю обробки та зберігання, ніж мозок. Машини можуть стати самосвідомими, люди і комп'ютери можуть стати одним цілим, а також можуть відбутися інші фундаментальні зміни», - зазначають Бріньолфссон і Макафі [3, с. 192].

3. Виявлено напрями удосконалення розвитку соціально-філософського знання в умовах цифрової ери (діджиталізації) та їх впливу на сучасну людину.

Масштаби того, чим ми стаємо, усвідомити нереально. Це найбільше з усього, про що говорила соціально-філософська наука. Нині 4 мільярди мобільних телефонів та 2 мільярди комп'ютерів, що об'єднані в безкоштовний зовнішній шар, який оповиває Землю. Додати до них мільярди периферійних чіпів і пов'язаних пристроїв - від камер і автомобілів до супутників. Уже у 2015 році до велетенської мережі були під'єднані 15 мільярдів пристроїв. У кожному з них є від одного до чотирьох мільярдів транзисторів, а ці транзистори

- нейрони величезного мозку. За оцінками вчених, за теперішніх темпів технологічного розвитку до 2015 року кожна жива людина на планеті матиме доступ до цієї платформи і усі будуть у мережі. «Якщо перша епоха машин допомогла звільнити сили енергії з пастки хімічних зв'язків, щоб змінити фізичний світ, реальна перспектива другої епохи машин полягає в тому, щоб допомогти розкрити потенціал людської винахідливості» [3, с. 194].

Наше суспільство успадкувало більше можливостей для перетворення світу, ніж будь- яке інше, і це привід для оптимізму, але тільки якщо ми будемо уважно робити свій вибір у всіх сферах діяльності на рівні смарт-технологій [19, с. 174-183]. Так, «Ринок фінтех-компаній зростає доволі стрімко. Головними драйверами фінтеху виступають: 1) мережа і мобільність; 2) незадоволеність від роботи банків; 3) недостатнє інвестування в інноваційні сервіси; 4) Big data

- у нас тепер більше інформації і можливостей її обробляти і приймати правильні рішення про індивідуалізовані сервіси і продукти», - вважає А. Шевченко [27, с. 143]. Проте і злочинці розробили цілий арсенал методів для отримання прибутків у світі, який надав перевагу цифровому інтелекту перед людським. Злочинці, хакери, терористи та деякі уряди все частіше зламують сховища даних не з метою викрадення інформації, а для таємного маніпулювання представниками цієї інформації на наших екранах. Отже, справжня збереженість світової інформації - під загрозою. Хакери можуть повільно, непомітно і з великою точністю входити до наших сховищ даних і таємно змінювати будь- яку базову інформацію [5, с. 196-198].

Велика глобальна система не буде утопією, тому це потребує більш глибокого і розширеного розвитку соціально-філософського знання про глобальну інформаційну систему. Все це свідчить, що ми стоїмо на порозі нового процесу, проходимо точку перегину, за яким переломний момент -фазовий перехід у нову технологічну реальність та інший світ з новими нормами та правилами. Головним стане поширення, доступ та збір даних, які стануть набагато інтенсивнішими у пошуках відповідей на нові соціально-філософські питання часів глобалізації, включаючи і культурну [11]. Кожна з цих функцій буде породжена процесом високоякісної інтелектуалізації креативного класу, який щойно народжується. Кожна країна стане живим суперорганізмом, що нагадує деяким науковцям концепт сингулярності.

Термін «сингулярність» запозичений з фізики для опису межі, за якою нічого невідомо. Жорстка його версія - це майбутнє, породжене тріумфом суперінтелекту. «Коли ми придумаємо штучний інтелект, здатний створити інтелект, розумніший за себе, то у теорії він може створити цілі покоління ще розумніших ШІ. По суті, штучний інтелект, запустить сам себе у безкінечний прискорений каскад інтелектів, кожне наступне покоління якого виникатиме швидше, ніж попереднє, аж доки ШІ стане таким розумним, що розв'яже всі існуючі проблеми за допомогою своєї богоподібної мудрості та залишить нас, людей, далеко позаду. Це називається сингулярність, бо вона лежить за межами того, що ми можемо осягнути розумом. Деякі називають це нашим «останнім винаходом», - відмічає Кевін Келлі [9, с. 289].

Розвиток соціально-філософського знання в умовах цифрової ери (діджиталізації) та її впливу на сучасну людину вимагає упровадження ІТ-технологій в усі сфери людського буття, трансформацію усіх сфер економіки, включаючи трансформацію сфери освіти, що потребує підготовки нових фахівців, здатних працювати в умовах глобалізації діджиталізації.

Ми повинні глибше і серйозніше міркувати над тим, як належить використовувати ці потужні досягнення, враховуючи їхні недоліки та потенційну шкоду, яку вони можуть спричинити. Поза всяким сумнівом, наука і технології є позитивними для людства, тим більше, що «Нещодавня революція в комунікаційних технологіях, яку здійснило винайдення інтернету, докорінно змінила те, як влаштований світ. Вона зумовила «скасування відстані». Картину століття, в якому ми живемо, визначає науково-технічна революція» [26, с. 50].

Однак, щоб впевнено процвітати в умовах науково-технологічної революції, детермінованої діджиталізацією, у поточному столітті нам доведеться витримати випробування технологічно- цифровими ризиками, які неминуче створює прогрес та цифровізація світу. Технології, які ми створюємо, надають значно більше влади для зміни світу, але з цією владою приходить і велика відповідальність.

Завдяки квантовим комп'ютерам ми зможемо розв'язати задачі, до яких поки що не можемо навіть приступится - цілий клас задач, на які у звичайних умовах пішло б багато років, а то й десятиліть. Треба сподіватися, що квантові комп'ютери відкриють нам абсолютно нові можливості і несподіваним чином змінять життя людей. Різні галузі технології взаємозалежні одна від одної та тісно пов'язані між собою. Прогрес в одній сфері може викликати несподіваний вибух інновацій в іншій. Інформаційно-комунікаційні технології розвивалися й експонентно поширювалися протягом десятиліть, інновації в інших сферах мали, загалом, поступово наростаючий, інкрементний характер. Закон Мура є найвідомішою мірою прогресуючої обчислювальної потужності, проте насправді інформаційні та інноваційні технології пришвидшено прогресують на багатьох фронтах, здійснюючи дифузію інновацій [22].

Над розробкою квантового комп'ютера працюють кілька зарубіжних університетів. Інженери налаштовані оптимістично: до появи реального квантового комп'ютера залишилося років 1020 і ми, поза всяким сумнівом, побачимо ще багато технічних рішень. Як відмічає Мартін Форд, «Звісно, що такий результат беззаперечно підвищить продуктивність багатьох підприємств і галузей, та водночас він спричиниться до того, що вони стануть менш трудомісткими» [24, с. 110].

Висновки. З метою вирішення проблем, які виникатимуть як наслідки технологічного прогресу, що швидко еволюціонують, слід знайти можливість, щоб спрогнозувати і попередити завтрашні злочини ще сьогодні, перш ніж ми дістанемось «точки неповернення». Тож, майбутні покоління будуть оглядатися назад і оцінювати наші зусилля щодо стримування загроз і захисту «душі технології», переконуючись, що вигоди людства від цифровізації максимально додержані. Організовані злочинні структури, хакери, шахраї, терористи, окремі державні діячі конкурують за те, щоб контролювати найновіші технології задля власної користі.

Йде війна між тими, хто намагається використовувати технології третього тисячоліття на благо всього людства, і тими, хто вважає краще руйнувати ці інструменти, ігноруючи шкоду, заподіяну іншим. Це боротьба за душу технології та її майбутнє.

Перспективи подальших розвідок у цьому напрямі

- виявлення нових напрямів розвитку технологій діджиталізації, що створюють можливості і потенціал, та їх трансформація у соціально- філософський розвиток знання;

- цифровізація в освіті та напрями підготовки кадрів, здатних працювати в умовах цифрової ери;

- управління цифровими технологіями та напрями розвитку в умовах сучасних технологічних ландшафтів, які допомагають вирішити проблеми - економічні, інфраструктурні, біологічні, соціальні, екзистенційні;

- активізація експертів-однодумців з метою вирішення проблем, які виникатимуть як наслідки негативні і позитивні у розвитку фантастичних можливостей суперкомп'ютерів та технологій, що надвишко еволюціонують в умовах діджиталізації та допомагають розкрити потенціал людської винахідливості;

- формування нової економічної парадигми діджиталізації, в основі якої повинна стати підготовка нової управлінської та економічної освіти, що потребує підготовки цифрових діджиталізаторів, які будуть працювати в усіх прогресивно-інноваційних сферах діяльності;

- формування нової концепції управлінського мислення, яка змінює світ в контексті глобальної трансформації, що вимагає в свою чергу розвитку соціально-філософського знання.

References

1. Azhzha M.A. (2007). Investment in education as a factor of intellectual progress // Social perspective and regional development. Zaporizhzhia: «KSK-Alliance». 37-40.

2. Al-Khalili Jim (2017).What Next? Even scientists can't predict tne future - or can they / London: Profile Books. 248

3. Brinolfsson, E. & Makafi, E. (2016). Druha epokha mashyn: robota, prohres ta protsvitannia v chasy nadzvychainykh sytuatsiy. Kyiv, 236.

4. Voronkova Valentina, Maksimenyuk Marina, Nikitenko Vitalina (2016) Humanistic management in the context of phylosofic anthropology: human dimension // The new paradigm. Issue129. 64-76.

5. Mark Goodman (2019). Crimes of the future / lane. with the English. I. Mazarcuk, J. Masiko. Harkiv: Publishing House «Morning»: Fabula. 592.

6. Dyson George (2012). Turing's Cathedral. New York: Pantheon. 238-239.

7. Womack, J., Jones, T., Rus, D. (2017). The machine that changed the world.” History of line production - dark weapons «Toyota» in automotive wars. Library Lin Institute. Kyiv: Pavlum, Lean Snicit Ukraine. 388.

8. Kastells, M. (1996-1998). The Information Age: Economy, Society and Culture. Vol. I-II. Oxford: Blackwell Publishers, 625.

9. Kelly Kevin. 12 technologies that shape our future. Lane. with the English. Natalia Valevskaya. PS: Our format, 2018. 304.

10. Kyrychenko, M. (2017). Informatiology as a component of formation of ideology of information society. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy, 69, 105-111. doi: https://doi.org/10.30839/2072- 7941.2017.102111

11. Maksimenyuk, M., Nikitenko, V. (2016).. The formation of the paradigm of information-communicative society as a kind of complex social systems and interactions. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy. Issue 66, 266-278. doi: https://doi. org/10.30839/2072-7941.2016.78609

12. Melnyk V.V. (2014). Hlobalizatsiia v kulturniy sferi: teoretyko-metodolohichnyi analiz. Hileia. 86. 219-225.

13. Melnyk V.V. (2011). The socio-philosophical analysis of the influence and interaction of individual and globalised society. Humanities bulletin of Zaporizhzhe state engineering academy. Issue 46. 96-108.

14. Nikitenko VO. (2013). Modern geokultura as a geokulturnij phenomenon. Humanitarian Bulletin of Zaporizhzhia State Engineering Academy/M-of education and science of Ukraine, Zaporizhzhia State Engineering Academy. Issue 53. 261-270

15. Nikitenko V.O. (2013). Problem field of the geokul' turnogo phenomenon: scientific approaches. Gilea (Research Bulletin): Col. Sciences. Ave: publishing SCIENCE LLC NVP. Issue.71. 500-504.

16. Nikitenko V.O. (2018). Education as a factor of creative personality establishment and development in information society. Humanities bulletin of Zaporizhzhe state engineering academy. Issue.74. 150-158.

17. Popov, S. M. (2010). The scientific paradigm of subject-sub'ektnogo management in the conditions of modern continuum. Humanities Bulletin of Zaporizhzhia State Engineering Academy. 43. 166-175.

18. Pozuev V. I. (2010). Making sense of the place and role of information in modern society. Humanities Bulletin of Zaporizhzhe State Engineering Academy. 42. 4-13.

19. O' Reilly, Tim. Who knows what will be the future / Lane. with the English. Yulia Kuzmenko. K. 2018. 448.

20. Ryzhova, I.S. (2017). Smart-technology as a factor of development of modern design // Humanitarian Bulletin of Zaporizhzhia State Engineering Academy. Issue 69.174- 183.Doi: https://doi.org/10.30839/2072-7941.2017.102141

21. Rogers, E. M. (2009). Diffusion of innovations. Kyiv: Publishing House: Kyiv-Mohylian Academy, 591.

22. Christopher, S. (2018). Total automation. How computer algorithms change life. Kyiv: Our format, 280.

23. Floryda, R. (2018). «Homo creativus». Yak novyi klas zavoiovuie svit». Kyiv: Nash format, 432.

24. Ford, M. (2016). Engineering and the threat of the future. Kyiv: Our format, 400.

25. Fiurst, M. & Trinks, Y (2018). Filosofiia. Kyiv: DUKh I LITERA, Instytut relihiinykh nauk sv. Fomy Akvinskoho, 544.

26. Chang, H.-J. (2018). 23 things they don't tell you about capitalism. Kyiv: Nash format, 296.

27. Shevchenko, A. (2018). Digital era. Just about digital technology. Kyiv: Summit Book, 457.

Размещено на Allbest.ru