Практична риторика лідера: моделювання змісту тренінгових занять

Аналіз досліджень та публікацій

У вітчизняній лінгвістиці та лінгводидактиці питанню розвитку риторичної компетентності приділялася належна увага. Актуальним це питання є і на сучасному етапі, адже нині загострилася проблема міжособистісної взаємодії, міжгрупових, міжсуб'єктних стосунків. Непорозуміння між людьми, як відомо, зумовлює конфліктність в особистісній, соціальній, професійній, політичній сферах. Саме тому психологи, соціологи, політологи, педагоги, соціолінгвісти (Л. Щерба, Р. Будагов, А. Лурія, І. Зимня, В. Капінос, Е. Палихата, Н. Голуб, Л. Якубинський, А. Нищета та інші) загострюють увагу на розвиткові компетентності з практичної риторики як мистецтві управління комунікацією, мистецтві, що орієнтує на ефективний та конструктивний діалог. Теоретико-методичним засадам навчання риторики у вищих педагогічних навчальних закладах присвячено науковий доробок Н. Голуб, Я. Тарасевіч розглянула методику навчання риторики в старших класах профільної школи. Учені, а саме Е. Палихата, Л. Скуратівський, Г. Сагач, О. Тарасова, І. Хоменко та інші у своїх працях акцентують увагу на важливості розвитку критичних умінь та навичок особистості, підкреслюють важливість риторики, вагомість риторичних знань на всіх етапах розвитку людини.

Щодо сучасного тлумачення лексеми «політика», то ми проаналізували достатньо джерел, є багато тлумачень у словниках, підручниках з політології. Скористаємось одним із них, отже, «політика - це мистецтво управління державою і суспільством».

Якщо ми говоримо, що політика - це мистецтво управління, то виникає питання: а що є головним засобом цього управління, що є інструментом? Вважаємо, що головним засобом та інструментом є риторика політика. Дивно тільки, що в сучасних підручниках з політології питанням взаємозв'язку мови - мовлення - мислення приділено мало уваги. Наприклад, у підручнику «Політологія» (автори: Ю.М. Розенфельд, Л.М. Герасіна, Н.П. Осипова) йдеться про політичні партії, політичні технології, політичне лідерство тощо й не приділено уваги саме комунікативній презентації політика, його риторичному образу, рівню культури саме мовлення, аналізу політичного дискурсу сучасних політиків. Привертає увагу навчально-методичний посібник «Онови політології» (автор - А.М. Приходько). У ньому автор звертається до таких актуальних тем у сфері політології: «Політична влада», «Політична система суспільства», «Громадянське суспільство», «Особа і політика». При цьому питання презентації політика з погляду комунікативного потенціалу, риторичної компетентності не висвітлюється. Невже політологи вважають, що є інші інструменти впливу на масову свідомість, ніж переконливе, захоплююче, вчасно сказане слово, яке в тандемі конгруентності вербаліка - невербаліка здатне так впливати на якість нейронної сітки, що поведінка людини змінюється й може привести її до стану готовності до будь-чого?

Мета наукової студії

Змоделювати структуру та зміст тренінгового заняття з практичної риторики лідера, зокрема політичного лідера для програми бакалаврату зі спеціальності «Політична філософія».

Виклад основного матеріалу

Політична риторика як науковий термін - це засіб політики, механізм, за допомогою якого реалізується влада. Це окрема галузь наукових знань, частина загальної риторики. Лексеми «політична комунікація» (теорію якої представлено у всіх підручниках з політології) та «політична риторика» не тотожні. Політична риторика має свій об'єкт і предмет. Об'єктом політичної риторики, тобто практичної риторики політичного лідера є види мовленнєвої діяльності в усній та писемній формі, які використовуються як засіб одержання та здійснення державної влади та впливу на провладні структури. Предметом є реалізація риторичних категорій етос, логос, пафос.

Сучасна практична риторика лідера, зокрема політичного лідера поділяється на державну та громадянську. Державна політична риторика - це мовлення президента, парламенту, уряду, губернаторів. Громадянська риторика - це передвиборча та не передвиборча політична риторика. В основі обґрунтування класифікації: місце лідера щодо державної влади.

Питанням практичної риторики політичних лідерів, загалом політичному красномовству приділено велику увагу в історії Стародавньої Греції та Риму. Це діалоги Платона та риторика Аристотеля. Аристотель критикував риторику на підставі вчення Платона і займався риторикою з позицій логіки та політики, залишивши твір «Риторика». Обстоюючи корисність риторики, Аристотель наводить два аргументи:

а) риторика проголошує істину та справедливість, а істина і справедливість за своєю природою сильніші за свої протилежності;

б) справа риторики - «не переконувати, але в кожному певному випадку знаходити способи переконання».

Якою ж є політична риторика сучасних лідерів? Як зацікавленим людям, політологам, політикам зрозуміти й засвоїти політичну риторику, навчитися володіти словом, щоб досягти основної мети - захопити увагу виборців, переконати людей і привернути їх на свій бік? Як розвивати риторичну компетентність на етапі навчання за програмами бакалаврату? Що має бути в основі практичної діяльності викладача-студента в межах модуля «Практична риторика лідера»?

Відповідаючи на зазначені вище питання, беремо до уваги ключове слово: компетентність, яку в практичному аспекті розглядаємо як знання про нові інформаційні технології, які провокують на оволодіння сучасними мовленнєвими жанрами, що представлено конкретними публічними виступами. Це ведення політичних дискусій, підготовка політичної реклами, звернень до ЗМІ як найбільш авторитетного і впливового засобу політичного впливу на суспільну думку.

Якими ж риторичними компетентностями має володіти сучасний політик? Яким він має бути, щоб захопити аудиторію? Можемо звернутися до праць відомого й дуже впливового американського вченого Г. Лассуела, який вказав: «Щоб промова людини мала шалений успіх, ця людина повинна виконати три основні умови, що презентують її як особистість:

- компетентність (знання теми промови, відчуття її, досконале володіння фактами);

- надійність (люди мають відчути довіру до цієї людини);

- динамізм (відвертість, відкритість, активність, ентузіазм).

Такі принципи забезпечили успіх Джону Кенеді та Рональду Рейгану, Бараку Обамі й Дональду Трампу, українським політикам: Леоніду Кравчуку, Вікторові Ющенку, Петру Порошенку.

Політична риторика сучасної України потребує оновлення стилю думки, мовотворчості, ідеології, а також розвитку в сучасних політиків таких жанрів мовлення, як політичне публічне мовлення, інтерв'ю, засідання, перемовини, жанри передвиборчої агітації, участь у дискусії та полеміці, жанри телевізійних та інтернет-виступів (передвиборчий ролик, дискусія), жанри наочної політичної реклами (листівки, бесіди) тощо. Саме на формування риторичнної компетентності щодо презентації таких жанрів та розвитку інших риторичних умінь орієнтовано комунікативно-діяльнісний модуль «Практична риторика лідера», який може бути впроваджено в практику навчання студентів на етапі бакалаврату в закладах вищої освіти України.

Можемо говорити, що політична риторика сучасного лідера в Україні набуває свого становлення. Нині дуже багато науковців глибоко аналізують та систематизують наукові знання щодо використання потенціалу практичної риторики політиків. Це Г. Ферхерст, Г. Лассуел, Д. Лакофф, Г. Почепцов, Ю. Караулов. риторичний компетентність політичний лідер

Якою ж є нині є практична риторика політиків? Які існують чинні практики? Які слова потрібно використовувати сучасним політикам, що заволодіти масами? Які техніки використати? Ми проаналізували декілька технік практичної риторики сучасних політичних лідерів.

1. Технологія подвійних стандартів. У 40-ві роки ХХ століття англійський письменник Джордж Оруелл написав статтю «Politics and English language», яка була першим досвідом практичної риторики політиків. Він звернув увагу, що такі слова, наприклад, як демократія, свобода, не мають конкретних значень, це повна абстракція, вони є абсолютно беззмістовними. Оруелл стверджував, що подібні слова спеціально використовуються в межах маніпуляції суспільною свідомістю, він чітко описав положення принципу «даблфінк» і продемонстрував способи риторичної маніпуляції людською свідомістю. Оруел показав, як можна заставити людину вірити неправді за допомогою оксюморонних лозунгів і як слова втрачають свій первинний зміст та означають дещо абсолютно зворотнє: Війна - це мир, Свобода - це рабство, Незнання - це сила.

Нині досить таки часто техніками подвійних стандартів користуються й політики України. Системно й комплексно такі техніки вивчає відомий політолог Валерій Майданюк.

2. Технологія Рефреймінг. У теорії фреймів передбачається, що люди роблять свій вибір залежно від того, як подають повідомлення. У політичній риториці виграє той політик, у якого фрейм сконструйовано найбільш якісно. Один зі способів - це уживання метафори. У 90-х роках минулого століття учені Амстердамського університету проводили експеримент щодо впливу політичної риторики на масову свідомість та рейтингу політиків. В експерименті брали учать 700 членів Європарламенту, він тривав 12 років. Підраховуючи метафоричний коефіцієнт, учені довели пряму залежність між рейтингом політика та частотою використання метафор. Нині ми можемо говорити про рефреймінг поняття «національна ідея», адже справді дефініція постійно змінює свій зміст. Щодо метафор - наприклад, «шлях до Європи». Чомусь обрано саме слово «шлях», адже ми знаємо, що це сільський пейзаж, дорога, яка може мати безліч небезпек, а головне, ніхто не знає, скільки часу потрібно, щоб цей шлях подолати: його можна подолати швидко й безболісно, але досвід та життя показує, що шлях - це небезпеки, дискомфорт, інколи - фізичний та моральний біль. Отже, чомусь саме цією метафорою ми малюємо євроінтеграцію як важкий, небезпечний і слабко організований процес. Чи потрібно при цьому дивуватися, що саме так все і відбувається. Саме метафори увиразнюють мовлення політиків, вони забезпечують промові успіх. Аналізуючи сучасні публіцистичні видання, натрапляємо на значну кількість інтерв'ю з політиками України, які вправно послуговуються метафорами у власному мовленні. Найпоширенішими метафорами є такі: боротьба з бідністю; дипломатичний туман; політичні вітри; хвиля народної підтримки; передача газотранспортної системи - це не нокдаун, а нокаут; гроші - це кров економіки; держава не повинна залазити в кишені до студента та пенсіонера тощо (пропонуємо метафори без вказівки на джерела). Метафоризація політичної риторики конкретного політика - це запорука його високого рейтингу серед виборців.

3. Міфологізація. Міфи є впливовим інструментом політичної риторики, здатної підкорити, згрупувати й спрямувати людей у стратегічному напрямку. Таку техніку дуже легко впроваджувати нині в Україні, тому що суспільство зневірене щодо реформ, зневірене щодо ідеалів демократії та гарного життя, нині воно є супероб'єктом для навіювання різних міфів: міфів про свободу, демократію. Свого часу, коли відбувся розпад СРСР, був міф про тотальну перебудову, проте оскільки це був лише міф - залишилася стара номенклатура, стара психологія, бюрократичні методи управління. Нині у масовій свідомості євроінтеграційний вибір набуває міфічного образу РАЮ та безпроблемного життя (євроремонт, безвізовий режим, євровікна, освіта по-європейськи, кава з Європи тощо).

Аналіз чинних риторичних практик та технологій дає можливість систематизації та узагальнення лінгво-дидактичного, психологічного, політологічного матеріалу з метою моделювання структури та змісту тренінгових занять, що будуть ефективними в процесі формування критеріїв цілісного утворення, а саме практичної риторики лідера. Розробляючи модель заняття, ми брали до уваги психологічні аспекти особистості лідера: його рівень сприймання, відтворення тексту, рівень уваги та розвиток пам'яті, вольові якості, емоційний інтелект, відповідальність, рівень сформованості умінь та навичок спілкування тощо. Досліджуючи тему, ми спиралися на праці як вітчизняних, так і зарубіжних науковців (М. Жинкін, А. Леонтьєв, М. Препотенська, Л. Скуратівський, О. Рожкова, Т. Ладиженська, Н. Голуб, В. Нищета та інші). В основі моделювання - номенклатура риторичних умінь особистості. Загалом у теорії та практиці навчання їх визначено 69 (Н. Голуб. Т. Ладиженська, В. Шуляр, Х. Лемерман). У нашому дослідженні спиритимемось на блок риторичних умінь, що визначив Х. Лемерман, а саме:

- аналіз невербальних засобів спілкування, вміння вибудовувати систему логічних доведень (аргументація), риторична компетентність визначати тему, задум висловлювання й комунікативне завдання мовця, вид спілкування;

- уміння висловлювати власну думку про зміст і форму вираження;

- уміння висловлювати сутність, висловлювати певний смисл різними способами; уміння висловлюватися лаконічно (економно з погляду засобів); знаходити розв'язання проблемних ситуацій у спілкуванні, адекватно долати бар'єри;

- у мовленнєвій діяльності слухання (слухати й чути) уважно ставитися до почутого [1].

Під час розробки моделі структури тренінгового заняття з практичної риторики ми брали до уваги актуальні партитури навчальних занять, зокрема, імпонує партитура уроку з риторики для середньої школи, що розробив В. Федоренко. Дослідник запропонував партитуру, яка складається з таких структурних компонентів:

1 - організаційна частина;

2 - риторичний підручник (визначення актуальності, мети, завдань теми, актуалізація опорних знань; визначення навчальної проблеми; лекційний виклад матеріалу з елементами бесіди);

3 - риторичний практикум (рольові ігри, круглі столи, дискусії, конкурси, тренінги, творчі завдання, вправляння у виразному читанні);

4 - риторична панорама (розминка для мовленнєвого апарату; закріплення й контроль рівня сформованості знань, умінь і навичок);

5 - підбиття підсумків уроку; визначення домашнього завдання та коментар щодо його виконання.

Аналізуючи напрацювання учених щодо структурування навчальних занять як у системі загальноосвітньої школи, так і вищої школи, ми розробили власну структуру. Апробували її зі студентами спеціальності «Політична філософія» на етапі бакалаврату. За приклад саме в цій публікації пропонуємо проект за розробленою нами структурою тренінгового заняття з практичної риторики лідера, зокрема політичного лідера за темою: «Мовленнєва комунікація сучасного лідера. Види публічного мовлення Вимоги до мовлення».

Основними структурними компонентами моделі визначаємо такі:

Форсинг (організація, мотивація на навчальну діяльність, формула «хочу - потрібно - можу». Прийоми: комунікативна розминка, цитування, театралізація, емоційні заохочення, програмний вектор (проблемний підхід), мозковий штурм.

Риторичний практикум. Методи: бесіди, інтерактивні, вправ, спостереження за мовленням, робота з джерелами інформації, розповіді.

Формулювання завдань для самостійної (домашньої) роботи.

Рефлексія (співвіднесення мети тренінгового заняття та результату власної діяльності). Прийоми: теги, три «М», анкетування, сходинки успіху, вільний мікрофон тощо.

Форсинг

Основні питання

Мовленнєва комунікація сучасного лідера.

Види публічного мовлення

Вимоги до мовлення.

Програмний вектор

Практична риторика навчає практичним навичкам публічного мовлення.

Публічна промова.. Офіційне та безпосереднє мовлення. Види публічних промов: інформаційні, розважальні, переконувальні. Особливості переконувальної промови лідера.. Вимоги до мовлення. Усне мовлення (яскравість, міміка, жести, емоції, контакт з аудиторією). Основні вимоги: рішучий початок, драм.атизм, емоційність, діалогічність, зрозумілість думки, рішучий кінець.

Риторичний практикум

Практичний блок

1. Презентація себе (Хто Ви? Чим займаєтесь? Чим можете бути корисним для людей? - позитивна самопрезентація позитивне враження, контакт з аудиторією).

2. Виголосіть інформаційну промову (будь-який маленький фрагмент Вашого життя).

3. Заперечуйте або погоджуйтесь. Аргументуйте:

Привітання з Днем народження - це розважальна промова.

Політична дискусія - це переконувальна риторика.

Тост - це інформаційна риторика.

Передвиборча кампанія мера - це розважальна риторика.

Відповідь студента на парі - це переконувальна промова

Промова на честь ювіляра - це переконувальна промова.

4. Блок культури мовлення

Відредагуйте слова та словосполучення

Гарно виглядати;

Виключення з правил;

Слідуюче питання;

Вирішити любі питання;

Саме головне завдання в політиці;

Ми маємо представлення про те;

Я рахую, що виборці сьогодні зневірені;

На протязі чотирьох років влада нічого не робила;

Моя думка з президентом співпадає;

У мене з усіма членами фракції гарні відносини;

Моя точка зору на це питання така;

Я хочу задати Вам питання, шановний;

Він займає свою посаду незаконно;

Корупція являється великим злом для країни;

Ми накопичили значний досвід;

Депутат вірно сказав про політику держави;

Жителі Києва обурені такою поведінкою депутатів;

5. Які твердження правильні?

Перша фраза оратора має бути продумана заздалегідь

Оратор має бути емоційний під час виступу.

Заключна фраза не повинна бути запланована заздалегідь.

Оратор повинен вибрати симпатичне обличчя й апелювати тільки до нього.

6. Поясніть будь ласка виборцям ситуацію. Дайте відповідь на питання в телестудії (Ви представляєте різні партії).

Місто Н, і в ньому вже третій тиждень поспіль немає гарячого водопостачання. У всьому винна влада. Це нервує мешканців міста. Поясніть будь ласка людям, що відбувається і хто відповідальний?

7. Доберіть відповідні іменники (відносини, відношення, взаємини, стосунки) до поданих прикметників.

Аграрні, виробничі, ворожі, міжнародні, дружні, математичні.

8. Побудуйте словосполучення із запропонованими словами. Вимовте їх, дотримуючись правил наголошування

Випадок, одинадцять, уподобання, фаховий, чотирнадцять, довідник, показник, завдання.

9. Поясніть лексичне значення слів.

Уведіть слова в речення: політика, політолог, риторика, іміджмейкинг, спічрайтинг

10. Відредагуйте текст

Президент був дуже твердий.

Ми не допустимо, щоб нам помішали ті, хто ставить свої інтереси вищ., ніж нації.

Ми не допустимо, щоб нам помішали ті, хто чесну критику підмінює фальсифікацією фактів.

Але саме головне, ми не допустимо, щоб нашій справі угрожала горстка крикливих зрадників - зрадників Америки й самого християнства, які бачать себе майбутніми диктаторами, а в душі вже капітулірували перед гітлеризмом і хотіли б, щоб уся наша республіка послідувала їх прикладу.

Потренуйтеся вигололошувати цю промову самостійно або ж перед аудиторією (по можливості).

Формулювання завдань для самостійної роботи

Самостійна робота слухачів

1. Опрацюйте правильні варіанти словосполучень блоку культури мовлення, (завдання 4 пропонованого заняття). Уведіть у словосполучення та речення (усно).

2. Розкажіть будь ласка колегам про пригоду, яка з Вами трапилась у цікавій формі.

3. Ситуація: після Вашої промови

перед виборцями до Вас підійшла жінка й сказала: «Промова була нецікавою, Ви не переконали мене віддати свій голос за Вашу партію». Ваші дії...

Рефлексія

Теги (ключові слова) для усної взаємодії:

Я дізнався...

Було складно...

Я зрозумів, що...

Я зміг...

Я навчився...

Було цікаво дізнатись..

Мене здивувало..

Мені захотілось..

Три «М»

Студентам пропонується назвати три моменти, які були найкращі для них протягом тренінгового заняття, запропонувати одну дію, яка покращить їхню роботу на наступному занятті.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Практична риторика лідера, зокрема політичного лідера є основним засобом управління комунікацією, засобом впливу на аудиторію. Особливого значення набуває політична риторика з позиції впливу на суспільство, адже від того, як саме, що саме, за допомогою яких мовленнєвих презентацій будуть спілкуватися політичні діячі, залежить ефективність життя громадян. Риторичній майстерності потрібно вчитися, це процес тривалий, тому що саме риторична компетентність - це найвищий рівень комунікації, її представлено в сучасних наукових дослідженнях 69 позиціями в номенклатурі риторичних умінь. У статті ми змоделювали структуру за запропонували зміст тренінгового заняття з практичної риторики лідера, зокрема лідера в політиці. Основними структурними компонентами тренінгового заняття, вважаємо, можуть бути так: форсинг, риторичний практикум, формулювання завдань для самостійної роботи та рефлексія. Усі завдання спрямовано на розвиток політичного дискурсу особистості. Мети, що ставилась у пропонованій публікації досягнуто. Проте проблема розвитку риторичних умінь лідера (у бізнесі, політиці, медичній, педагогічній, будівельній тощо сферах) залишається перспективною. Подальшого вивчення потребують питання розробки тренінгових занять на основі індивідуального підходу, психолінгвістичних засад, врахування тендерних особливостей.

Список бібліографічних посилань

1. Розенфельд Ю.М., Герасіна Л.М., Осипова Н.П. Політологія: підручник. Харків: Право, 2001. 258 с.

2. Приходько С.М. Основи політології: навчально-методичний посібник. Полтава, 2008. 99 с.

3. Вандишев В.М. Риторика: екскурс в історію вчень і понять: навчальний посібник. Київ: Кондор, 2003. 264 с.

4. Караман С. Методика розвитку зв'язного мовлення. Ознайомлення з мовними нормами. Київ: Освіта. 2014. 67 с.

5. Скуратівський Л.В. Проблеми практичної риторики в сучасному курсі української мови. Українська мова і література в школі. 2005. №8. С. 23-26.

6. Соснин В.А., Лунёв П.А. Учимся общению: взаимопонимание, взаимодействие, переговоры, тренинг. М.: Институт психологии РАН, 1993. 156 с.

7. Сагач Г.М. Риторична особистість. Як її підготувати в школі нового типу? Барви творчості. Київ, 1995. 256 с.

8. Основи ораторського мистецтва: практикум. Тернопіль: Астон, 2005. 296с.

9. Нищета В.А. Риторичні аспекти тексту. Збірник наукових праць: педагогічні науки. Херсон: ХДУ, 2013. Вип. 64. С. 120-123.

10. Ладыженская Т.А., Ладыженская Н.В. Риторика как инновационный предмет школьного образования. Русский язык в школе. 2008. №7. С. 3-6.

11. Клочек Г. Мистецтво сторітелінгу в сучасній педагогічній риториці. Дивослово. 2015. №06(699). С. 27-30.

12. Хазагеров Г.Г., Лобанов И.Б. Риторика. Ростов н/Д: Феникс, 2004. 384 с.

13. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укладач і головний редактор В.Т.Бусел. Київ; Ірпінь: Перун, 2005. 1728 с.

14. Чудинов Ю.В. Риторика и самоуправление. Пермь: ЗУУНЦ, 1999. 144с.

15. Аристотель. Риторика. Поэтика. М.: Лабиринт, 2000. 224с.

16. Федоренко В. Розвиток риторичних здібностей школярів у навчальному процесі. Бібліотечка «Дивослова». 2008. №8(38). С. 61-64.

17. Леммерман Х. Учебник риторики и дебатов.: Уникум Пресс, 2002. 11 с.

18. Нищета В. Методика формування риторичної компетентності учнів основної школи: монографія. Київ: Центр учбової літератури, 2017. 340с.

19. Голуб Н.Б. Риторика у вищій школі: монографія. Черкаси: Брама-Україна, 2008. 400 с.

20. Тарасевіч Я.Ю. Методика навчання риторики в старших класах профільної школи: дис... канд. пед. наук. 2013. 213 с.

References

1. Rozenfeld, Yu.M., Gerasina, L.M., Osipova, N.P. (2001). Political science: a textbook. Kharkiv: Law (in Ukr).

2. Prikhodko, S.M.(2008). Fundamentals of Political Science: a manual. Poltava

3. Vandishev, V.M. (2003). Rhetoric: An excursion into the history of teachings and concepts: a tutorial. Kyiv: Condor (in Ukr).

4. Karaman S. (2014). Method of development of contiguous speech. Familiarization with linguistic norms. Kyiv, Education (in Ukr).

5. Skuratovsky, L.V. (2005). Problems of practical rhetoric in the modern course of the Ukrainian language. Ukrainian language and literature at school. 23-26

6. Sosnin, V.A., Lunyov P.A. (1993). Learning to communicate: mutual understanding, interaction, negotiation, training. Moscow: Institute of Psychology, Russian Academy of Sciences (in Rus).

7. Sagach, G.M. (1995). Rhetorical personality. How to prepare it for a new type of school? The colors of creativity. Kyiv (In Ukr).

8. The basis of oratory: a workshop (2005). Ternopil: Aston (in Ukr).

9. Nascheta, V.A. (2013). Rhetorical aspects of the text. Collection Scientific publications: pedagogical sciences. Issue 64. Kherson: KSU (in Ukr).

10. Ladyzhenskaya, T.A., Ladyzhenskaya, N.V. (2008). Rhetoric as an Innovative Subject of School Education. Russian language at school. 7. 3-6 (in Russ).

11. Klochek, G. (2015). The Art of Stalingale in the Modern Pedagogical Rittery. Divoslovo. 06(699). 27-30 (in Ukr).

12. Gasagarov, G.G., Lobanov, I.B. (2004). Rhetoric. Rostov-on-Don: Phoenix

13. Large Dictionary of Contemporary Ukrainian Language (2005). In V.T. Busel (Comp. and Ed.). Kyiv; Irpin: Perun (in Ukr).

14. Chudinov, Yu.V.(1999). Rhetoric and selfgovernment. Perm: ZUUNTS

15. Aristotle (2000). Rhetoric. Poetry. Moscow: Labyrinth (in Rus).

16. Fedorenko, V. (2008). Development of Rhetorical Abilities of Schoolchildren in the Educational Process. Library "Divoslovo”. 8(38). 61-64 (in Ukr).

17. Lemmerman, X. (2002). Rhetoric and Debate Textbook. Moscow: Unique Press (in Rus).

18. Nascheta, V.A. (2017). Method of formation of rhetorical competence of pupils of the basic school: monograph. Kyiv: Center for Educational Literature.

19. Holub, N.B. (2008) Rhetoric in high school: monograph. Cherkasy: Brama-Ukraine (in Ukr).

20. Tarasevich, Y.Yu. (2013) Methodology of teaching rhetoric in senior forms of a specialized school (Ph.D Dissertation). 213 p. (In Ukr)

Размещено на allbest.ru