Дві догми емпіризму
Позначення абстрактної чи конкретної сутності - основна мета сингулярного терміну. Удосконалення означеника шляхом доповнення його значення - завдання експлікації. Віра у фундаментальну різницю між аналітичними істинами - догма сучасного емпіризму.
| Рубрика | Философия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.07.2021 |
| Размер файла | 44,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Урешті-решт, як емпірик, я продовжую вважати концептуальну схему науки знаряддям для передбачення майбутнього досвіду з огляду на досвід минулий. Фізичні об'єкти є концептуально запровадженими до ситуації як зручні посередники - не через визначення в термінах досвіду, а просто як нередуковні положення (пор. FLPV, p. 17 і далі), що епістемологічно зіставні з богами Гомера. Я, як непрофесійний фізик, вірю у фізичні об'єкти, а не в Гомерових богів. І вважаю науковою помилкою думати інакше. Але стосовно епістемологічної основи фізичні об'єкти та боги відрізняються лише ступенем, а не видом. Обидва різновиди сутностей містяться в нашій концепції лише як культурні положення. Міф про фізичні об'єкти епісте- мологічно вищий за більшість того, що він довів ефективніше за інші міфи як засіб для вироблення контрольованої структури в потокові досвіду.
Постулювання (positing) не зупиняється на макроскопічних фізичних об'єктах. Об'єкти на атомарному рівні припускаються задля вироблення законів макроскопічних об'єктів та, кінець кінцем, законів досвіду, що є простішими та керованішими. І ми не маємо чекати або вимагати повного визначення атомарних чи субатомних сутностей в термінах макроскопічних сутностей, так само як і визначення макроскопічних речей в термінах чуттєвих даних. Наука є продовженням здорового глузду й вона продовжує метод здорового глузду шляхом посилення онтології з метою спрощення теорії.
Малі та великі фізичні об'єкти не є єдиними постулатами. Сили є іншим прикладом. І справді, нині кажуть, що межа між енергією та матерією є рудиментарною. Ба більше, абстрактні сутності, що становлять предмет математики - класи та класи класів тощо, є іншим постулатом у тому ж дусі. Епістемологічно це міфи на спільній з фізичними об'єктами та богами основі, які є ні гіршими, ні кращими, за винятком відмінностей в ступені, до якого вони полегшують наше поводження із чуттєвими досвідами.
Уся алгебра раціональних та ірраціональних чисел не визначена алгеброю раціональних чисел, але однорідніша та зручніша, до того ж вона містить алгебру раціональних чисел як нерівну або зманіпульовану частину (пор. FLPV, p. 18). Уся наука - математична, природнича та гуманітарна - подібно, але ще більшою мірою не визначена досвідом. Межа системи має узгоджуватися із досвідом, а решта, з усіма її міфами та фікціями, має за свою ціль простоту законів.
З цієї точки погляду, онтологічні питання дорівнюють питанням природничої науки «L'ontologie fait corps avec la science elle-mкme et ne peut en кtre separйe» (Онтологія становить одне ціле з самою наукою та не може бути від неї відокремленою) [Meyerson, 1908: p. 439].. Розгляньмо питання, чи розглядати класи як сутності. Це питання, як я доводив у іншому місці (див.: FLPV, p. 12 і далі; р. 102 і далі), є питанням про те, чи квантифікувати змінні, які вважають класи значеннями (values). Карнап (1950а) тепер стверджує, що це питання не факту, а зручної мовної форми, зручної концептуальної схеми або структури для науки. Я згоден із цим, але лише із застереженням, що те саме треба визнати в стосунку до наукових гіпотез взагалі. Карнап [Carnap, 1950а: p. 32] збагнув, що він у змозі зберегти подвійний стандарт для онтологічних питань і наукових гіпотез лише завдяки припущенню абсолютної відмінності між аналітичним і синтетичним. Годі й повторювати, що я відкидаю цю відмінність Влучне вираження інших побоювань цієї відмінності див.: [White, 1950]..
Суперечка про існування класів здається радше питанням зручної концептуальної схеми, а суперечка про існування кентаврів або цегляних будинків на вулиці В'язів здається радше питанням факту. Але я наполягаю, що ця відмінність полягає лише в ступені й що вона спрямовує нашу невиразну прагматичну схильність до налаштування одного напрямку в будові науки, а не іншого через пристосування якогось окремого неконтрольованого досвіду. У такому виборі фігурує консерватизм, а також пошук простоти.
Карнап, Л'юїс та інші посіли прагматичну позицію в питанні вибору між мовними формами, науковими структурами. Але їхній прагматизм зупиняється на уявній межі між аналітичним і синтетичним. Відмовляючися від такої межі, я вдаюся до досконалішого прагматизму. Кожна людина має наукову спадщину та постійний шквал чуттєвих стимуляцій, а міркування, що спонукають її деформувати цю наукову спадщину задля упорядкуванння її постійних чуттєвих спонук, у разі їхньої раціональності є прагматичними.
Література
1. Carnap (1947): Carnap, R. Meaning and Necessity. Chicago: University of Chicago Press, 1947, (viii) 210 p.
2. Carnap (1950a): Carnap, R. «Empiricism, Semantics, and Ontology». In: Revue Internationale de Philosophie, 1950, No 4, P. 20-40.
3. Carnap (1950b): Carnap, R. Logical Foundations of Probability. Chicago: University of Chicago Press, 1950, (xvii) 607 p.
4. Duhem (1906): Duhem, P. La thеorie physique: son objet et sa structure, Paris: Chevalier & Riviиre, 1906, 450 p.
5. Hempel (1950): Hempel, C.G. «Problems and Changes in the Empiricist Criterion of Meaning».
6. In: Revue Internationale de Philosophie, 1950, No 4, P. 41-63.
7. Hempel (1951): Hempel, C.G. «The Concept of Cognitive Significance: A Reconsideration». In: Proceedings of American Academy of Arts and Sciences , Vol. 80, No 1, 1951, P. 61-77. Lewis (1918): Lewis, C.I. A Survey of Symbolic Logic. Berkeley: University of California press, 1918, (vi) 409 p.
8. Lewis (1946): Lewis, C.I. An Analysis of Knowledge and Valuation. Le Salle, III: Open Court Pub. Co., 1946, (xxi) 567 p.
9. Lowinger (1941): Lowinger, A. The Methodology of Pierre Duhem. New York: Columbia UP, 1941, (5 p.l.) 184 p.
10. Martin (1952): Martin, R.M. «On “Analytic”». In: Philosophical Studies , Vol. 3, 1952, P. 42-47. Meyerson (1908): Meyerson, E. Identitе et rеalitе, Paris: Alcan, 1908, (vii) 431 p. (4-e еd., 1932). Quine (1940): Quine, W.V. Mathematical Logic. New York: W.W. Norton & Co., [©1940], xiii, 348 p. (Cambridge: Harvard UP, 1947, xi, 340 p.; rev. ed.: Cambridge: Harvard UP, 1951, 346 p.)
11. Quine (1953): Quine, W.V. From a logical point of view. 9 logico-philosophical essays. Cambridge: Harvard UP, 1953, (vi) 184 p.
12. White (1950): White, M. «The Analytic and the Synthetic: An Untenable Dualism». In: Hook S. (ed.), John Dewey: Philosopher of Science and Freedom. New York: Dial Press, 1950, P. 316-330.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Зусилля передових філософів Нової епохи у напрямку боротьби проти релігії та схоластики. Матеріалістичний характер онтологічних концепцій. Використання раціоналізму та емпіризму для розв'язання проблеми обґрунтування знання і способів його досягнення.
реферат [16,8 K], добавлен 18.05.2011Загальна характеристика основних ідей філософів О. Конта, Д. Локка, Д. Берклі та Д. Юма, їх місце у розвиток ранньої історії наукової психології. Сутність та основні положення теорії пізнання. Порівняльний аналіз позитивізму, матеріалізму і емпіризму.
реферат [24,8 K], добавлен 23.10.2010Передумови формування та основні етапи розвитку філософії Нового часу, її головні ідеї та видатні представники. Характеристика двох протилежних напрямків філософії Нового часу: емпіризму та раціоналізму. Вчення Спінози, Декарта, Гоббса, Бекона, Гассенді.
контрольная работа [28,7 K], добавлен 01.08.2010Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Нового часу. Томас Гоббс, Джон Локк, Джон Дьюї як видатні представники емпіризму. Філософська думка в Англії (ХVІІ-ХVІІІ ст.). Основні погляди Ф. Бекона. Раціоналістичні системи Спінози та Лейбніца.
лекция [30,5 K], добавлен 29.01.2010Філософія в системі культури. Виявлення загальних ідей, уявлень, форм досвіду як базису конкретної культури або суспільно-історичного життя людей в цілому. Функції експлікації "універсалій" в інтелектуальній та емоційній галузях світосприйняття.
реферат [24,5 K], добавлен 16.06.2009Карл Ясперс видатний буржуазний мислитель, його філософська віра та праці філософа. Різноманітнi дослідження про теорію "осьовий час". Характеристика "осьового часу". Осьові народи, народи що не знали прориву. Християнська церква та божественна віра.
курсовая работа [34,2 K], добавлен 11.11.2010Поняття визначення, його сутність і особливості, гносеологічні завдання та роль у практичному пізнанні. Термін "умовивід", його тлумачення, структура та елементи. Доведення як процес думки, його етапи, структурні елементи та значення в мисленні людини.
контрольная работа [12,3 K], добавлен 17.02.2009Вчення філософів, які висвітлюють феномен влади в контексті осмислення людської сутності. Влада як фундаментальний вимір буття, її значення, роль у формуванні та здійсненні сутності й існування людини. Характеристика влади як феномену екзистенції.
автореферат [29,0 K], добавлен 11.04.2009Найбільш здібний учень Сократа Платон, вплив його спадщини на європейську філософію. Дійсна відмінність філософа від софіста: віра в Бога та потреба в божественній мудрості. Політична філософія Платона, його вчення про політику. Зовнішній вигляд філософа.
реферат [52,1 K], добавлен 19.07.2009Сутність поняття Umwelt як оточуючий світ людини, середовище її існування. Характерні особливості Umwelt та його типи стосовно сучасного етапу розвитку цивілізації. Особливості та значення краудсорсінгу, необхідність формування сучасної прикладної етики.
статья [34,6 K], добавлен 06.09.2017Виробництво наукового продукту. Знання про глибинні процеси і явища, що відбуваються в природі, суспільстві. Поняття фундаментальних наук, їх взаємозв'язк з прикладними та внутрішня класифікація. Основна ознака поділу наук на фундаментальні і прикладні.
контрольная работа [579,6 K], добавлен 07.09.2010Початок філософського осмислення цивілізації, принципи та фактори його розвитку на сучасному етапі. Життєвий шлях цивілізацій, його періодизація. Особливості, проблеми, майбутнє та місце України в світі. Глобалізація, вільний ринок та "ефект метелика".
курсовая работа [51,4 K], добавлен 25.10.2014Особливості розрізнення Божественних сутності та енергій. Тенденція до свідомого відмежування візантійського, а далі і традиційного православ’я від західного, католицького християнства. Прийняття релігійного догмату про розрізнення сутності та енергій.
дипломная работа [26,2 K], добавлен 15.07.2009Розгляд поняття цінностей, їх сутності та структури. Ознайомлення з особливостями процесу визначенням суб’єктом соціальної значущості речей чи явищ для його життя і діяльності. Загальна характеристика ціннісних орієнтацій людства на зламі тисячоліть.
реферат [43,7 K], добавлен 26.02.2015Духовна криза сучасного світу. Філософсько-антропологічні погляди Ф. Ніцше: феномен "аполлонічних" та "діонісійськи" начал. Аполлон як символ прекрасного, місце та значення даного образу в творах автора. Аполлон та Діоніс – різні полюси космічного буття.
контрольная работа [27,7 K], добавлен 06.12.2014Основні риси сучасних фундаментальних досліджень. Проблема формування високої інноваційної культури всіх верств суспільства. Роль фундаментальних наук в інноваційному процесі в суспільному розвитку та на підприємстві, основні етапи його здійснення.
реферат [34,3 K], добавлен 10.11.2014Погляди Августина Аврелія на природу знаку як носія сутності предмета, можливість передачі знання за його допомогою. Природні та "дані" знаки. Перехід "внутрішнього слова" у вербальне повідомлення - "слово зовнішнє". Слово як інструмент богопізнання.
реферат [17,5 K], добавлен 14.07.2009Основоположник немецкой классической философии. Исследование философского наследия Канта. Описание жизни ученого. Гимназическое увлечение филологией, интерес к физике и философии. Кант - моралист и Кант - человек.
реферат [48,0 K], добавлен 27.05.2004Філософія історії як складова системи філософського знання, її сутність та розвиток. Шляхи трансформації поняття "філософія історії" від його Вольтерівського розуміння до сучасного трактування за допомогою теоретичної спадщини Гегеля, Шпенглера, Ясперса.
реферат [32,2 K], добавлен 23.10.2009Проблема методу пізнання та оцінка її актуальності в період Нового часу. Аналіз субстанції, природи і Бога. Агностицизм і соліпсизм. Французьке Просвітництво, його джерела та головні ідеї. Механістичний матеріалізм. Спроби вивчення сутності людини.
презентация [6,1 M], добавлен 30.04.2014
