Про руйнування трансценденталізму в сучасній світовій культурі, як однієї з головних ознак її кризи
Ознайомлення з поглядами видатного німецького філософа К. Ясперса. Вивчення історії встановлення панування Духа благочестя в Стародавній Персії, Індії та Китаї. Розгляд активного реверсу в духовній сфері до екзістенціальної реальності архаїчних часів.
Рубрика | Философия |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 01.11.2021 |
Размер файла | 17,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
ФГБОУ ВО «Національний дослідницький Мордовський державний університет імені Н. П. Огарьова»
Про руйнування трансценденталізму в сучасній світовій культурі, як однієї з головних ознак її кризи
Мєшков В'ячеслав Михайлович доктор філософських наук, професор кафедри філософії
Сомкін Олександр Олексійович доктор філософських наук, професор кафедри англійської мови для професійної комунікації
З гори початку XXI століття можна спостерігати, що однією з найважливіших закономірностей розвитку світової культури є протистояння Духу наживи і Духу благочестя, яке ніколи не припинялось дві з половиною тисячі років.
Під Духом наживи ми розуміємо своєрідну ментальність, найважливіші цінності якої складають домінуючі теми «наживи», «багатства», «добичі», «чуттєвих задоволень», «еросу» і «фізичної сили». Вони окреслюють межу ціннісно-мисленєвого простору цього типу ментальності, і складають своєрідну систему координат, яка цілеспрямовує мислення, намагання і діяльність людей. Історично Дух наживи сформувався на ранніх стадіях первинного суспільства, і по мірі його збагачення набував подальшого розвитку і укріплення в найбільш розвинутих стародавніх цивілізаціях. Коли люди охоплені спрагою збагачення і здобичі, то вони зануряються у мінливу екзистенціальну реальність, в якій неможливо мати будь-які тверді підстави, на що можна було б спертись у житті. Цю екзистенціальну ситуацію можна охарактеризувати словами Геракліта «все тече».
Приблизно на початку VI ст. до н.е. розпочалась найбільш кардинальна перебудова в світовій історії, яка привела до суттєвої трансформації соціально-економічних, політичних і духовних відносин в найбільш розвинутих культурах. Видатний німецький філософ К. Ясперс (1883-1969) цю визначну епоху вдало назвав «осьовим часом» світової історії. Він вважав, що спочатку складні соціально-політичні і духовні перетворення розпочались в Стародавній Греції, Індії та Китаї. На наш погляд, ці потужні процеси охопили також і фінікійців, етрусків і стародавніх іранців та римлян. Розглядаючи духовну складову цього непростого і неоднорідного процесу, ми називаємо його «великою ментальною революцією», яка привела до переходу від натуралістично-силової системи координат ціннісно-мисленєвого простору культури до розумно-доброчесної.
Приблизно на початку VI ст. до н.е. полум'я революційних перетворень розпалив перс Заратуштра (VI ст. до н.е.), який почав вчити, що існує найвищий бог Ахура-Мазда. Цей бог є носієм чистого Розуму, Правди, Істини і Благочестя, тобто чистого Духу благочестя. Йому протистоїть злий бог Ангра-Майн'ю, який є носієм Духу наживи. Праведний зороастрієць повинен був вести нескінченну боротьбу з цим злим Духом кожен день і все життя. В Стародавній Індії великі духовні перебудови розпочав Будда (ок.567-488), який здійснив своєрідну суб'єктивно-екзистенціальну (він відкрив існування суб'єктивної реальності!) і доброчесну революції. На нашу думку, серед усіх пастухів осьового часу він був найбільш успішним. Запозичене від персів полум'я високого благочестя грек Піфагор (ок.580-500) поніс в Західне Середземномор'я, де в Кротоні він створив свою школу, в якій він всіляко намагався виховувати своїх учнів високоморальними людьми. Але найбільш велику роль в давньогрецькій ментальній революції відіграли Платон (427-347) і Аристотель (384-322), які в своїх трудах значною мірою сприяли встановленню і укріпленню Духу благочестя в Стародавній Греції. Платон в своїх фундаментальних творах «Держава» і «Закони» стверджував, що справедливу державу можна побудувати тільки на основі доброчесності її правителів і громадян. Думку Платона розвивав і обгрунтовував Аристотель в своєму труді «Політика». Батьком великої ментальної революції в Стародавнім Китаї по праву вважається Конфуцій (551-479), який також вважав, що потрібно будувати державу на високо моральних чеснотах правителів і їх підлеглих. Він також розробив вчення про благородного мужа (цюнь-цзи), однією з головних чеснот якого повинна була бути «жень» (гуманність). Лише на початку II ст. до н.е. в ході утворення імперії Хань вчення Конфуція получило потужну підтримку, яке на тисячоліття заложило високе благочестя в могутній китайські культурі. На нашу думку, духовні перебудови великої ментальної революції у визначених регіонах відбувались переважно в VI - IV ст. до н.е. З III ст. до н.е. починається своєрідний процес синтезу, коли революційні досягнення попередніх століть починають втілюватись в життєвий світ не тільки осьових народів, але й народів інших культур. В цей час починають утворюватися імперії і мегадержави.
Таким чином, своєрідним мотором «осьового часу» або великої ментальної революції виступала релігійна реформа, яка забезпечувала перехід від архаїчної натуралістично-силової міфології до високо моральної релігії в Стародавній Персії, Індії та Китаї, що сприяло встановленню панування Духа благочестя в цих державах. Метрику ментального простору Духа благочестя утворювали домінуючі теми «розуму», «доброчесності», «справедливості», «закону», Істини», «Правди». Вони складали головні атрибути Бога (Ахура-Мазди, Дао-Шляху, Брахмана-Атмана), який переважно мислився як трансцендентальна божественна реальність. Тому той, хто знаходився під впливом Духу благочестя, становився особливого роду людиною, для якої розум, доброчесність, справедливість ставали вищими життєвими цінностями. На нашу думку, таких людей доцільно називати «трансцендентальними людьми». В Індії таких людей називали «ріші», в Китаї - «цюнь-цзи». Платон таких людей називав «справжніми філософами». Розповсюдження в ментальному просторі культури Духу благочестя сприяє встановленню у взаємовідносинах між доброчесними людьми стабільних, взаємовигідних, дружніх відносин, які будуються на розумі, благочесті і справедливості, що раніше в архаїчні віки було рідкістю.
Головним напрямком революційних перетворень в Стародавній Греції були демократичні соціально-політичні зміни і потужний розвиток філософії, науки і техніки. Архаїчна давньогрецька міфологія суттєвих змін не перетерпіла. Тому в ході становлення західноєвропейської цивілізації таку визначну роль відіграв Ісус із Галілеї. Лише на початку IV ст. імператор Костянтин (306-337) сприяв встановленню високо морального християнського благочестя в Римській імперії. Дух християнського благочестя панував в Візантійській імперії і державах Західної Європи приблизно до XVI ст. В XVII столітті спочатку в Нідерландах і Англії почав набирати силу Дух капіталізму, граничною ціллю якого складав Дух наживи, збагачення. Якщо звернутись до фундаментального твору головного ідеолога лібералізму Дж. Локка (1632-1704) «Два трактата про правління», то ми виявимо, що при розробці зразкової держави він зовсім не розглядає доброчесніть. А в роботі «Думки про виховання» він розглядає моральні проблеми в дуже спрощеному вигляді, що безперечно свідчить про недооцінку морального аспекту в утворенні теоретичного конструкту «ідеалізованої демократичної держави» порівняно з устремліннями збагачення. Ще більш спрощених уявлень про доброчесність додержувався Т Гоббс (1588-1679) у своєму фундаментальному трактаті «Левіафан».
У XVIII - XX ст. у ментальному просторі західноєвропейської культури розгорнулось своєрідне протистояння між Духом благочестя і набиравшим силу Духом наживи. З одного боку, трансцендентальні устремління до вищих щабелів духовності творчих людей (письменників, філософів, композиторів та ін.) сприяли стрімкому розвитку поезії, художньої літератури, філософії. З другого боку, прискорене поширення Духу капіталізму привело до розповсюдження атеїзму, падінню моралі і духовності. В середині XIX ст. Ф. Ніцше проголосив, що «Бог помер» в Західній Європі. Боротьба між ненажерливими капіталістами в розподілі світу за ринки сировини і збуту привела до самих жахливих подій в історії людства - першої та другої світових війн. філософ благочестя екзістенціальний
Бурхливий розвиток інформаційних технологій на початку XXI ст. привів до суттєвих змін у світовій культурі, соціально-економічній, політичній, духовній та інших її складових. Поряд з очевидними здобутками сучасного науково-технічного прогресу, на наш погляд, все більше проявляються негативні явища в духовному житті людей, які набирають силу глобального характеру. Ми звернемо увагу на одну з головних із них - падіння трансценденталізму у світосприйнятті у сучасних людей. Аж до кінця XX ст. для просвітленого західноєвропейця пріорітетними були трансцендентальні цінності розуму, доброчесності, свободи, справедливості, закону, краси, які увійшли в ментальність європейської цивілізації з часів Платона і Аристотеля. В Радянському Союзі подібних людей називали інтелігентами, порядними людьми, які жили згідно нормам високої моралі, і на яких в життєвих стосунках можна було положитись. Зараз таких людей, мабуть, у всьому світі майже не стало. Тому у сучасних людей в життєвих відносинах «все тече». Майже ні на кого неможливо положитись. Довіряй тільки самому собі. Мати продає свою малолітню дитину. Діти розмірковують, як вбити своїх батьків, щоб заволодіти їх грошима, майном, машиною. Любима (мий) збіжить к іншому (ій), тому що вона (він) насолоджується переважно зовнішньою тілесною красою. Лікарі позабули про трансцендентальну клятву Гіппократа і думають не стільки про лікування пацієнта, скільки про гроші, які він може на ньому заробити.
Таким чином, ми спостерігаємо парадоксальну ситуацію в розвитку сучасної світової культури і окремих країн. З одного боку, розвиток сучасної науки і техніки досягає таких успіхів, що якихось десяток років тому ми впевнено сказали би, що це досягти в принципі неможливо. А зараз все це ми знаємо, і все це працює. А з другого боку, в духовній сфері відбувається активний реверс майже до екзістенціальної реальності архаїчних часів, коли більшість людей живе у двумірній площині амьоби чуттєвих задоволень. Невидно руху в трансцендентальну глибину світу і людської духовності. Ми не бачимо трансцендентальної глибини ні в сучасній філософії, ні в літературі, ні в мистецтві. Серед сучасних митців важко вибрати лауреатів. Цікаво, що спеціалісти по штучному інтелекту розробляють роботи, які морально вище людей.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Життя та діяльність Карла Ясперса. Трансцендентне як ключовий камінь зводу ясперсовського екзистенціалізму. Відчуття контакту із трансцендентним - неусвідомлене прагнення до законності й порядку та страсті руйнування. Читання шифрів трансцендентного.
реферат [26,5 K], добавлен 27.04.2010Відмінності міфологічного світогляду і філософії. Проблеми сучасного відношення українців до географічного середовища в духовній культурі. Світогляд, міфи і філософії. Відображення відношення українців до географічного середовища в українських міфах.
реферат [62,6 K], добавлен 30.01.2011Зародки філософського мислення в Індії. Ведична література. Побудова соціальної філософії на принципах етики страждань і щастя. Становлення філософської думки у Стародавньому Китаї. Філософія стародавніх греків і римлян. Мілетська та Піфагорійська школи.
реферат [28,8 K], добавлен 28.02.2009Ознайомлення з філософськими аспектами навчання майбутніх учителів-словесників аналізу художніх творів. Розгляд динаміки розвитку окресленого питання в історії філософії від Античності до ХХ століття. Вивчення думок мислителів на теорію пізнання.
статья [23,3 K], добавлен 31.08.2017Філософія історії як складова системи філософського знання, її сутність та розвиток. Шляхи трансформації поняття "філософія історії" від його Вольтерівського розуміння до сучасного трактування за допомогою теоретичної спадщини Гегеля, Шпенглера, Ясперса.
реферат [32,2 K], добавлен 23.10.2009Біографія видатного українського філософа-гуманіста і визначного поета XVIII століття Григорія Сковороди. Цікаві факти з його життя. Філософські погляди видатного гуманіста епохи. Ідея чистої або "сродної" праці в системі філософських поглядів мислителя.
реферат [34,4 K], добавлен 19.12.2010Аналіз соціальних ознак і витоків антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації. Культурні та антропологічні суперечності глобалізаційних процесів сучасності. Концепції виходу із загальнопланетарної кризи, породженої глобальними проблемами.
автореферат [29,9 K], добавлен 11.04.2009Естетичні погляди та етапи творчості видатного французького просвітника, філософа, історика, літератора Вольтера. Аналіз філософських творів письменника. Своєрідність будови сюжету повісті "Кандід". Ідейно-тематичний зміст оповідання "Простодушний".
реферат [24,5 K], добавлен 03.01.2011Антропологізм як основна ідея усієї філософської спадщини Григорія Сковороди - видатного українського філософа. Розкриття проблеми самопізнання в трактатах "Нарцис" та "Асхань". Характеристика поняття "сродної" праці як способу самореалізації особистості.
реферат [23,8 K], добавлен 18.05.2014Оцінка вчення німецького просвітителя Д. Віко на тлі розвитку політико-правової практики і історичної думки Італії кінця XVIII – початку XIX ст. Моменти автобіографії та праці мислителя-філософа. Визначення типу праворозуміння, викладеного в його трудах.
реферат [25,6 K], добавлен 04.08.2011Життя як первинна реальність, органічний процес, що передує поділу матерії і свідомості, у "філософії життя". Місце "філософії життя" в західноєвропейській філософії ХХ ст. Вчення німецького філософа Артура Шопенгауера як ідейне джерело цього напрямку.
контрольная работа [20,6 K], добавлен 20.09.2010Карл Ясперс видатний буржуазний мислитель, його філософська віра та праці філософа. Різноманітнi дослідження про теорію "осьовий час". Характеристика "осьового часу". Осьові народи, народи що не знали прориву. Християнська церква та божественна віра.
курсовая работа [34,2 K], добавлен 11.11.2010Формування філософських ідеї в Древній Індії, осмислення явищ світу у "Упанішадах". Філософська думка в Древньому Китаї - творчість Лаоцзи і Конфуція. Періоди розвитку грецької філософії. Духовні витоки Росії, їх особливості, історичні етапи становлення.
реферат [49,9 K], добавлен 14.03.2010Общая структура и замысел "философии духа". Учение о субъективном и объективном духе. Гегелевская философия истории. Искуство, религия и философия как ступени самопознания абсолютного духа.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 23.07.2007Категорически-императивный смысл жизни по И. Канту. Познание абсолютного духа Г. Гегеля как смысл человеческой жизни. Л.А. Фейербах о любви как вечном смысле человеческого бытия. "Пограничные ситуации" Карла Ясперса как ключ к раскрытию экзистенции.
реферат [67,8 K], добавлен 18.01.2014Передумови і формування глобальної екологічної кризи. Історичне коріння екологічних проблем. Сутність сучасної екологічної кризи та її негативний вплив на природу і цивілізацію. Пошуки шляхів виходу з екологічної кризи.
реферат [39,2 K], добавлен 11.07.2007Веди як стародавні пам'ятники індійської літератури, написані віршами і прозою. Знайомство з основними положеннями буддизму. Розгляд особливостей становлення філософської думки у Стародавньому Китаї. Загальна характеристика етичної системи Конфуція.
презентация [2,5 M], добавлен 09.03.2015Основные понятия философии религии Ясперса. Философская вера. Понимание философствования у Ясперса. Философия истории. Карл Ясперс (1883—1969) - один из создателей экзистенциализма, снискал себе лавры и на поприще психиатрии.
реферат [26,0 K], добавлен 18.08.2004Шляхи зближення гуманітарних та природничо-наукових вчень. Визначення впливу розвитку науково-технічної революції і застосування її досягнень на виснаження природних ресурсів, погіршення умов людського існування та руйнування природного середовища.
реферат [26,5 K], добавлен 22.02.2010Сократ як видатний мислитель епохи високої класики Стародавньої Греції, втіленням еллінської мудрості. Дитинство і юність філософа, принципи його діяльності. Завдання "сократівського" методу, натурфілософський період в історії старогрецької філософії.
реферат [21,7 K], добавлен 14.03.2010