Соціально-філософський аналіз категорії "ризик" в умовах формування інформаційного простору

Збільшення кількості ризиків в умовах формування інформаційного простору. Соціальна реальність та її темпи. Соціально-філософський аналіз категорії "ризик". Концентрація на проблемах для виживання, постійне подолання перешкод та цинічний песимізм.

Рубрика Философия
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 01.11.2021
Размер файла 26,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Полтавська державна аграрна академія

Соціально-філософський аналіз категорії "ризик" в умовах формування інформаційного простору

Шейко Сергій Володимирович кандидат філософських наук,

професор кафедри гуманітарних і соціальних дисциплін

Колодій Олена Сергіївна кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри гуманітарних і соціальних дисциплін

Основна частина

Ризики завжди властиві життєдіяльності людини та суспільства, становлять об'єктивну реальність, відповідають усім сферам практичної діяльності. На початку ХХІ ст. різноманіття та інтенсивність ризиків наростають швидкими темпами. Ризик стає невід'ємною характеристикою нинішньої соціальної практики. Сьогодні суспільство породжує різноманітні види ризиків, що сприяють його нестабільності та призводять до саморуйнування. Сучасне суспільство імпліцитно включає в собі можливість ризику, є його носієм. Актуальність їх глибокого аналізу пов'язана із сучасною глобальною проблематикою, формуванням інформаційного простору. У теперішньому світі відбувається наростання хаосу, невизначеності, загострення кризових явищ в економіці, політичному, соціальному та духовному житті суспільства, викликаних гострою конкуренцією. Соціальні ризики визначають відповідний рівень соціально-економічної напруги як на локальному рівні, так і на рівні всього світового співтовариства. Суспільний ризик становить небезпеку, що виникає в межах соціальної сфери суспільства, та має деструктивні наслідки.

Поняття «ризик» походить від пізньолатинської -- обгинати виступ, що не спостерігається. На рівні суспільної практики ризик означає міру можливої, очікуваної поразки внаслідок тієї чи іншої дії, або певної лінії поведінки. Ризик розглядається як різновид діяльності, метою якого є подолання непевної ситуації, невизначеного вибору та можливість досягнення непередбачуваного результату, а в іншому відношенні -- можливість поразки й відхилення від поставленої мети. Явище непевності в проявах суспільного ризику доводить необхідність суттєвого аналізу гносеологічних аспектів у його визначенні та існуванні (Горбатенко, 2004).

Поняття «ризику» не є абсолютною новацією в наукових дослідженнях. Ризики в усіх сферах суспільного життя та пізнання існували протягом всієї історії людства та досліджувалися в працях давньогрецьких філософів Платона та Аристотеля. На стадії первісного суспільства найбільш значущими ризиками були природні ризики. У період рабовласницького ладу набули вагомого значення економічні та військові ризики. У епоху Середньовіччя виникає новий тип ризику -- духовний.

Англійський драматург В. Шекспір розглядав реалізацію ризику у військовій справі з невідомим результатом, як прояв долі, непевності, випадковості. В. Шекспір у драмі «Антоній і Клеопатра» вкладає в уста прихильника володаря Антонія Деркета такі слова: «Навіщо залишив вірний шлях до успіху, ти бажаєш віддати свою долю ризику, випадковості?» ( Шекспір, 2015, с. 183). Для В. Шекспіра ризик має бути підтверджений досвідом.

На початку ХІХ ст. відбувається процес формування ринкових економічних відносин, становлення техногенного ризику, пов'язаного з науково-технічним прогресом, що забезпечувався чисельними науковими відкриттями. В середині ХХ ст. відбувається перехід до появи постіндустріального та інформаційного суспільств, котрі вбирають у себе попередні ризики та генерують безліч нових. До їх числа можна віднести інформаційний ризик, що має глобальний характер.

Філософське осмислення категорії «ризик» знаходить своє відображення в працях мислителів ХУІІ-ХІХ ст., зокрема у творчості Т.Гоббса, Б.Паскаля, І.Канта та Г.Гегеля. Так, англійський філософ Т.Гоббс аналізує стан тогочасного суспільства «абсолютного ризику» та пропонує «суспільний договір» як певний засіб «мінімізації ризику». Математичні теорії французького філософа Б.Паскаля приводять до усвідомлення того, що людина може приймати рішення в ситуації з невизначеним результатом і передбачати майбутнє за допомогою математичного обчислення.

Діалектичне визначення проблеми ризику знаходимо у творчості класика німецького ідеалізму Г.Гегеля. Потрібно зауважити, що пояснення категорії «ризик» як поділу реальної дійсності та можливості в сучасних дослідженнях має по суті розрізнений метафізичний характер. Звернення до німецької філософії розкриває глибоку діалектику сутності взаємин можливості та дійсності як гносеологічної основи визначення категорії «ризик». У праці «Наука логіки» Г. Гегель розкриває сутність діалектичного пізнання як розгортання всієї сукупності моментів дійсності.

Німецький філософ виступає з абсолютно нечуваними до того часу положеннями, що випадкове необхідно, а сама необхідність визначає себе як випадковість. Випадкове має певний ґрунт, бо воно випадкове, але точно так само і не має підстави, бо воно випадкове, скоріше всього, є абсолютна необхідність. Розгортання дійсності за Г. Гегелем відбувається в складних діалектичних процесах взаємин можливості та дійсності. «Царство можливості є безмежне різноманіття, але різноманітне є протиріччя», - стверджує німецький філософ. Згідно автора «Науки логіки» єдність можливості та дійсності є випадковість, а випадкове це щось дійсне, визначене в той же час лише як можливе. «Реальна дійсність -- це перш за все річ із багатьма властивостями, існуючий світ; вона зберігається в різноманітті простого існування» (Гегель, 1971 с. 193-194).

Г. Гегель, опираючись на духовно-практичні принципи, доводить, що в процесі діяльності змінюється дійсність, «щось виявляє [себе] через те, що вона виробляє». Перехід від реальної можливості до дійсності це рух, процес, що має моменти постійної зміни можливості, кожен із них виникає з іншого, в цьому запереченні є не тільки перехід, а злиття з самим собою -- конкретний діалектичний синтез. Цей рух формує певні реальні можливості, наявні моменти, таким чином, що «кожен із них виникає з іншого, ось чому воно в цьому запереченні і є не перехід, а злиття із самим собою» (Гегель, 1971, с. 195). Реально дійсне має свою визначеність як безпосереднє буття, воно є різноманіття існуючих обставин. Єдність необхідності і випадковості Гегель називає абсолютною дійсністю, всією сукупністю її моментів, в той же час необхідність відносна, оскільки свій вихідний пункт існування вона має лише у випадковому.

Чи можливо що-небудь, або неможливо, залежить повною мірою від різноманіття змісту, тобто від всієї сукупності моментів дійсності, що в своєму розгортанні виявляється як необхідність. Таким чином, діалектичне розгортання всієї сукупності моментів дійсності в процесі пізнання доводить необхідний момент переходу конкретної можливості в дійсність і навпаки, що свідчить про об'єктивний характер існування категорії «ризик», як відображення складного процесу взаємовідношення можливості і дійсності. Ризик є об'єктивною категорією сучасного наукового пошуку, оскільки вносить моменти невизначеності в практичну діяльність людини, завжди присутній у навколишній реальності. За формою поняття «ризик» є суб'єктивним як ідеальне відображення об'єктивного процесу розвитку. Подальший розвиток категорії «ризик» ґрунтується на принципах синтетичної та аналітичної діяльності, що характеризує різноманіття об'єктивних сфер його існування.

Поняття «суспільного ризику» першим запропонував німецький соціолог ХХ ст. УБек у праці «Суспільство ризику: на шляху до другого модерну». Предметом дослідження є соціальні зміни, що становлять фактори ризику в суспільстві в епоху пізнього модерну. У Бек виділяє дві основні концепції: «суспільство ризику» та «рефлексивної модернізації». У першій теорії німецький соціолог доводить, що в процесі розвитку сучасне індустріальне суспільство, якому властивий розподіл матеріальних благ, поступово витісняється «суспільством ризику», характерною ознакою якого є виробництво та споживання ризиків. На думку УБека, «суспільство ризику» розпочинає формуватися тоді, коли ризики, властиві індустріальному суспільству, починають виходити з-під контролю соціальних інститутів, що забезпечують безпеку індустріального суспільства. Створення нових технологій веде до виробництва нових технологічних ризиків (Бек, 2000).

Ризик -- це систематична взаємодія суспільства з погрозами і небезпеками, що характеризують сучасний процес модернізації. Ризики є наслідком загрозливої сили модернізації і породжуваних її почуттів непевності та страху. Німецький соціолог доводив, що соціальні ризики являють собою не одноразові акти, а процеси котрі мають відповідні фази поширення і споживання ризику. Фаза споживання ризику -- приводить до його накопичення та зростання (Бек, 2000).

Сучасний англійський соціолог Е. Гідденс вважає, що вторгнення абстрактних систем, таких як інформація, електронні гроші, розподіл праці, разом із динамічною природою знання означає проникнення ризику в діяльність кожної людини. «Колонізація майбутнього» створює нові форми ризику, найчастіше інституційно-організовані, впливу яких піддається людина. Е. Гідденс виділяє «адаптивні реакції суб'єктів» щодо усвідомлення ризику. До них відносить: прагматичне прийняття ризику, що означає концентрацію на проблемах для виживання, постійне подолання перешкод, цинічний песимізм, що передбачає пряму причетність до неприємностей, які викликані небезпеками зі значними наслідками. Е. Гідденс розглядає поняття «ризик» у тісному взаємозв'язку з поняттям «довіра». Він вважає, що соціальна дія, яка завжди ризикована, виникає в результаті прийняття рішення, що стосується певної довіри до соціальної системи. Довіра -- це необхідна умова для зниження ризику. Таким чином, відсутність довіри може призвести до деструктивних наслідків (Giddens, 2004).

Німецький соціолог Н. Луман у праці «Поняття ризику» досліджує онтологічні підстави ризику. Поняття «ризик» ставить під питання можливість раціональних форм діяльності людини. Він доводить, що ризик є основною рисою соціальної реальності, в якій існує вільний вибір людської діяльності. Н. Луман стверджує, що немає поведінки вільної від ризику. Для визначення ризику він використовує дві протилежності: «ризик і надійність» та «ризик і небезпека». «Ризик - надійність» розкриває проблему кількісного визначення, а протилежність «ризик - небезпека» підкреслює постійне значення, вільної від ризику поведінки не існує (Luhmann, 1990).

Висновок

Інтеграційні процеси, що супроводжують сучасну глобалізацію призводять до збільшення кількості ризиків в умовах формування інформаційного простору. Соціальна реальність змінюється надзвичайними темпами. Невизначеність виступає необхідним середовищем появи ризику, спричиняє ще більшу кількість ризиків. «Ризик» є об'єктивною категорією сучасного наукового пошуку, відображає складний процес розвитку різноманіття природних і соціальних взаємозв'язків.

ризик соціальний реальність песимізм

Список використаних джерел

1. Бек У Общество риска. На пути к другому модерну. Москва: Прогресс-Традиция, 2000. 384 с.

2. Гегель Г. В. Ф. Наука логики: в 3 т. Москва: Мьісль, 1971. Т 2. 248 с. Горбатенко В. Політологічний енциклопедичний словник. 2-ге вид. доп. і пе- рероб. Київ: Генеза, 2004. 736 с.

3. Шекспир Уильям. Антоний и Клеопатра. Полное собрание вчинений: в 8 т.

4. Москва: «Искусство», 2015. Т. 7. С. 101-256.

5. Giddens A. Runaway World. How Globalisation is Reshaping our Lives. 1st eds, Moscow: All World, 2004. 124 p.

6. Luhmann N. Die Wissenschaft der Gesellschaft. 1st eds, Frankfurta. Moscow: Suhrkamp Verlag; Auflage, 1990. 732 p.

References

1. Bek U. (2000). Obshchestvo riska. Naputi k drugomu modernu [Risk society. On the way to another Art Nouveau]. Moskva: Progress-Traditciia [in Russian]. Gegel G. V F. (1971). Nauka logiki [Science of logic] (Vol. 2). Moskva: Mysl [in Russian].

2. Giddens A. (2004). Runaway World. How Globalisation is Reshaping our Lives. 1st eds, Moscow: All World,. 124 p.

3. Horbatenko V. (2004). Politolohichnyi entsyklopedychnyi slovnyk [Political science encyclopedic dictionary]. (2nd ed). Kyiv: Heneza [in Ukrainian]. Luhmann N. (1990). Die Wissenschaft der Gesellschaft. 1st eds, Frankfurta. Moscow: Suhrkamp Verlag; Auflage,. 732 p.

4. Shekspir U. (2015). Antonii i Kleopatra [Anthony and Cleopatra]. Poln. sobr coch. [Complete works] (Vol. 7, pp. 101-256). Moskva: “Iskusstvo” [in Russian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Еволюція поглядів на проблему трактування простору і часу. Фізика до появи теорії Ейнштейна та розвиток класичної електродинаміки у другій половині XІХ ст. Сутність категорій "простір" і "час", що належать до числа фундаментальних філософських понять.

    реферат [17,8 K], добавлен 26.02.2011

  • Систематизація, узагальнення і конкретизація категорії свободи совісті та визначення механізмів здійснення свободи совісті в ході демократичних перетворень в Україні. Соціально-філософське обґрунтування проблем свободи совісті, як соціального явища.

    автореферат [41,3 K], добавлен 13.04.2009

  • Філософський аналіз сутності науки і її соціальних функцій. Динаміка науки: філософський сенс закономірностей і тенденцій розвитку знання. Онтологічні проблеми та методологічний арсенал науки. Філософські питання природознавства та технічних наук.

    курс лекций [208,4 K], добавлен 28.02.2013

  • Філософські категорії "нове" і "старе". Особливості об'єктивних процесів діалектичного заперечення. Принцип роздвоєння єдиного на протилежності. Абстрактне і конкретне. Взаємодія між різними протилежними сторонами. Форми прояву матеріальних систем.

    реферат [26,1 K], добавлен 14.08.2010

  • Ідеалістичне трактування простору Гегеля (діалектико-матеріалістична концепція простору), його підхід до рішення проблеми дискретності-безперервності простору. Властивості матеріальних об'єктів, визнання первинності матерії. Основні властивості простору.

    реферат [22,3 K], добавлен 12.04.2010

  • Специфіка трансформації соціальної пам’яті в умовах інформаційного суспільства. Філософська трансформація понять "пам’ять" і "соціальна пам’ять". Соціальна пам’ять як єдність історичної та колективної пам’яті, її інновації в інформаційному суспільстві.

    автореферат [30,0 K], добавлен 11.04.2009

  • Субстанціальний і реляційний підходи до розуміння буття. Трактування категорій простору та часу у в античній філософії та філософії середньовічної Європи. Категорії простору та часу в інтерпретації німецької філософії та сучасної буржуазної філософії.

    реферат [31,7 K], добавлен 05.12.2010

  • Роль інформаційних технологій у всіх сферах життєдіяльності людей: філософський і аксіологічний аспекти. Віртуалізація та інформатизація суспільства. Духовний зміст і місце Інтернету у філософії. Інтернет як ядро формування нової соціокультурної програми.

    реферат [37,5 K], добавлен 28.09.2014

  • Довга й складна історія феномену інтуїції в контексті філософських і естетичних знань. Формування інтуїтивізму в умовах поступового занепаду філософії позитивізму. Теорія Бергсона про визначальну роль інтуїції в науковому та художньому пізнанні світу.

    реферат [22,0 K], добавлен 12.04.2010

  • Вплив задекларованих принципів на формування громадянина, суспільства, соціально-демократичної орієнтації. Аналіз взаємодії створених людиною принципів та процесу формування її індивідуальності. Оцінка правової активності, свідомості й патріотизму.

    статья [24,6 K], добавлен 19.09.2017

  • Поняття "інформаційного суспільства". Роль та значeння інформаційних революцій. Основні історичні eтапи розвитку та формування інформаційного суспільства. Роль інформатизації в розвитку суспільства. Культура, духовність в інформаційному суспільстві.

    курсовая работа [49,9 K], добавлен 13.06.2010

  • Розвиток й тлумачення понять часу і простору філософії наприкінці XVIII-на початку XIX сторіч. Концепції простору та часу Лейбніца, Ньютона, Юма, Канта, Фіхте. Феноменологічне трактування понять простору і часу. Художній час і простір та їхнє вивчення.

    реферат [56,7 K], добавлен 22.04.2010

  • Історичний аналіз розвитку наукового знання з часів античності. Питання виникнення і розвитку науки і філософії. Наявність грецьких термінів у доказовій давньогрецькій науці. Розвитко доказових форм наукового знання. Формування філософського світогляду.

    реферат [32,0 K], добавлен 26.01.2010

  • Сутність поняття Umwelt як оточуючий світ людини, середовище її існування. Характерні особливості Umwelt та його типи стосовно сучасного етапу розвитку цивілізації. Особливості та значення краудсорсінгу, необхідність формування сучасної прикладної етики.

    статья [34,6 K], добавлен 06.09.2017

  • Чинники формування принципів відношення до феномену техніки. Історичний розвиток теоретичної рефлексії з приводу техніки. Аналіз теоретико-методологічних засад у філософському осмисленні феномена техніки на прикладі Гайдеґґера, Каппа та П. Енгельмейера.

    дипломная работа [126,6 K], добавлен 10.06.2014

  • Субстанціональна і реляційна концепції визначення понять простору і часу, динамічна і статична концепції часу. Єдині характеристики та специфічні властивості, притаманні простору і часу. Зв'язок простору, часу і матерії в теорії відносності А. Ейнштейна.

    доклад [13,2 K], добавлен 29.11.2009

  • Поняття "діалектика" в історико-філософському аспекті. Альтернативи діалектики, її категорії та принципи. Сутність закону заперечення заперечення. Особливості категорій як одиничне, особливе, загальне. Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні.

    реферат [70,3 K], добавлен 25.02.2015

  • Соціально-політичні трансформації в ХХ столітті - фактор, що вплинув на перегляд ціннісних орієнтирів розвитку сучасної людини. Взаємозв’язок модних тенденції в одязі та грошового стану особистості як предмет філософських досліджень Торстейна Веблена.

    статья [15,1 K], добавлен 27.07.2017

  • Соціально-економічна суть епохи Відродження. Загальні риси філософської думки цієї доби. Франція епохи ренесансу. Принципи розвитку гуманізму. Сутність та зміст реформації, ідеї Кальвіна. Вирішення питань державного устрою в філософії того часу.

    реферат [34,8 K], добавлен 27.10.2014

  • Соціально-політична характеристика державного устрою Франції. Ознайомлення із філософською діяльністю Вольтера. Розгляд впливу вчення про "освічений абсолютизм" на розвиток сфер адміністрації, фінансів, суду, розумового життя, церкви і селянського побуту.

    реферат [29,9 K], добавлен 05.08.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.