Прогностичний потенціал серіалу (на прикладі антології "Чорне дзеркало")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Прогностичний потенціал серіалу (на прикладі антології «Чорне дзеркало»)

Гудошник О. В., кандидат філологічних наук, доцент

Дригола В. О., магістр

У статті представлені три базових проблеми сучасного інформаційного світу (приватність, маніпуляції, відповідальність) у прогностичних сценаріях британського науково-фантастичного серіалу «Чорне дзеркало». Закцентовано увагу на системних засадничих питаннях співіснування людства та новітніх технологій, а також рефлексії окремих режисерських висновків у сучасній інформаційній політиці та масмедійному середовищі.

Ключові слова: інформаційні технології; серіал; «Чорне дзеркало»; наукова фантастика.

Dryhola V., Hudoshnyk O. Prognostic potential of TV series (based on the "Black Mirror" anthology)

The article deals with the main problematic aspects of the information space functioning based on "Black Mirror" sci-fi anthology series. The subject was studied by applying two basic methods such as descriptive method and analysis. As a result of the use of these methods the issues of privacy insecurity, the use of information as a manipulation tool and lack of responsibility in the information space were identified.

The study has shown that problems raised in the "Black Mirror" anthology find their analogies in current state of information space. Furthermore, it has been found that these TV series, with regard to the futuristic aspect, provide variability to the development of information technology that may occur in the nearest future. For example, recording one's own recollections by using the memory implant or supervision over society through the social rating.

The scientific novelty lies in the system approach to the study of the "Black Mirror" TV series in terms of the raised issues of humanity and advanced information technology coexistence. Practical significance of this study lies in possibility of "Black Mirror" to fulfill its prognostic function. Thereby these TV series should be studied as the source of forecasting the information processes in the future.

Keywords: information technology; TV series; Black Mirror; sci-fi.

Вступ

Постановка проблеми. Сьогодні наукова фантастика - це не просто один із найпоширеніших художніх жанрів. Виконуючи прогностичну функцію, література, кіно і телевізійні проєкти цього напрямку порушують актуальні проблеми технологічного прогресу та відтворюють можливі сценарії розвитку майбутнього. Одним із прикладів, що демонструє модель світу, пов'язану із глобальним впливом інформаційних технологій на сучасне суспільство, є британський науково-фантастичний серіал «Чорне дзеркало». У ньому реальне життя людини зображено в контексті уявних наслідків щодо користування усіма можливостями інформаційного простору. Серіал створений за принципом антології - кожен епізод має окрему історію, однак підпорядковується загальній темі усього проєкту. Як зазначив автор серіалу Чарлі Брукер, назва «Чорне дзеркало» є втіленням «холодних, блискучих» екранів електронних пристроїв (телевізори, монітори, смартфони), які можна знайти «на кожній стіні, на кожному столі, в долоні кожної руки» [1]. Досвід Ч. Брукера як медійного критика втілився у попередньому серіалі Newswipe про поточні британські новини та у власній колонці видання The Guardian (2009-2010 рр.). Серіал «Чорне дзеркало» одразу привернув увагу критиків (6 номінацій Еммі, стабільно високі рейтинги на Metacritic та Rotten Tomatoes - 76 % та 83 % відповідно), науковців та фахівців масмедіа. Так, на семінарах Школи журналістики при Університеті Міссісіпі студенти створюють синопсис власного епізоду серіалу, кращі роботи яких згодом публікуються на сторінці блогу blackmirrorideas.wordpress.com/, а компанія Netflix Inc. у 2018 р. анонсувала можливість інтерактивного вибору сюжету окремого епізоду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Прогностичний потенціал серіалу «Чорне дзеркало» неодноразово ставав предметом аналізу зарубіжних та вітчизняних науковців у аспекті розуміння можливих ризиків технологічного розвитку. Наукові студії об'єднують у колективні збірки і презентують у форматі антологій, свідомісно повторюючи жанр серіалу. Так, у збірці «Black Mirror and Critical Media Theory» (2018) пропонується аналіз ключових тем серіалу (збереження/порушення ідентичності, гіперреальність та ін. [2]. Причинами, через які «Чорне дзеркало» є важливим предметом медіадосліджень, стали поява нового рівня відносин між людиною та технікою, а також «відчуття неминучої катастрофи» таких взаємин - цей аспект майбутнього на основі аналізу відомих серіалів пропонують автори книги «Seriality Across Narrations, Languages and Mass Consumption: To Be Continued...» [3]. Польський дослідник Гжегож Вуйцік розглядає серіал за такими напрямками: спокуса ЗМІ, задоволення від спостереження за стражданнями інших, моделювання реальної дійсності, Автор звертає увагу на домінування песимістичних сценаріїв розвитку технологічного майбутнього, атрофізації почуттів та емпатії [4]. Різноаспектний вплив масової культури та новітніх медіа- платформ на формування політичних і міжнародних відносин розкриває на основі даних контент-аналізу серіалу дослідник З. Дормаван [5]. У свою чергу, науковець Метт Хіллс акцентує увагу на зображенні серіалом точки перетину наукової фантастики та релігії: епізоди є втіленням «цифрового порятунку та занурення, ритуалізованого використання технологій» [6]. Окремі серії проєкту Ч. Брукера порівнюють з серіалом Westworld і аналізують певний розрив, що стався між бажанням щасливого і радісного безтурботного майбутнього і розчавленням особистості як головною проблемою майбутнього [7]. Український медіаресурс «Телекритика» зосередив увагу на чисельних проявах серіальних образів та сюжетів у сучасному інформаційному світі [8].

Мета дослідження: на основі аналізу науково-фантастичного серіалу «Чорне дзеркало» розглянути найактуальніші проблеми функціонування інформаційного простору.

Об'єкт дослідження - 5 серій антології «Чорне дзеркало».

Методи дослідження. Під час дослідження було використано такі методи: описовий - на прикладі епізодів «Чорного дзеркала» презентовано ключові проблеми людського існування в умовах інформаційно-технологічного прогресу; метод аналізу - вивчення особливостей та акцентів окремо кожної серії щодо порушених у серіалі проблем інформаційного простору, а також їх репрезентація сьогодні.

Результати й обговорення

Кожен епізод серіалу «Чорне дзеркало» пронизаний загальною темою співіснування розвинених технологій і людства пліч-о-пліч. Порушуючи низку питань, пов'язаних з роллю інформації в сьогоденні та майбутньому, серіал, передусім, акцентує увагу на проблемі незахищеності приватного життя людини. Так, «Чорне дзеркало» зображає світ, у якому інформаційні технології встановили всеосяжний контроль над усіма сферами життя, де індивід виступає об'єктом публічного обговорення.

Варто зазначити, що в серіалі розглядаються різноманітні варіанти суспільства, у якому відбувається процес поступової втрати людиною особистого простору та контролю над власним життям. Наприклад, в епізоді «The Entire History of You» глядачам демонструють один із варіантів розвитку майбутнього, де люди мають змогу фіксувати усе, що вони роблять, бачать і чують за допомогою пам'ятного імплантату. У наведеній серії проблема незахищеності приватної інформації розглянуто через призму ревнощів та подружньої невірності. Завдяки можливості запису будь-яких спогадів та їх подальшого відтворення головному герою вдається дізнатися правду та викрити зраду своєї дружини. Можна сказати, що подібна технологія повністю «знищує» особисте життя: помилка або зумисний намір відкривають доступ до спогадів та можливість скористатися ними задля задоволення власних потреб. У серії «Shut Up and Dance» проблема конфіденційності, анонімності та тролінгу виступає в трагедійному вигляді: головного героя (і, як розуміємо з сюжету, багато інших людей) шантажує група хакерів і змушують раз за разом робити все більш огидні та жорстокі вчинки. Маніпуляція інформацією перетворюється на маніпуляцію людиною - безжальність технологій унеможливлює людяність та емпатію. Більше того, світ приватності, який зазвичай дозволяє людині бути собою, виявляється ілюзорним: індивідуальність знищується відпрацьованістю та чіткістю технологічного шантажу, при цьому злодій деперсоналізований (лише на екрані гаджету бачимо накази та погрози). Неідентифіковане зло робить життя людини (навіть абсолютно інтимне) публічним та принизливим. Відбувається процес руйнування чітких меж між особистим та публічним життям, оскільки інформацію, що була записана будь-яким електронним носієм, доволі важко захистити та приховати.

Досліджуючи сучасний стан інформаційного простору можемо зазначити, що особливо вразливими люди стають саме в соціальних мережах. Як приклад, останнім часом збільшилася кількість випадків витоку персональних даних користувачів Facebook. Зокрема, у 2018 р. доступ до особистих даних понад 50 млн користувачів соціальної мережі (за іншою інформацією - 87 млн [9]) незаконно отримала компанія Cambridge Analytica, що займається аналізом даних.

Проблема маніпулювання в інформаційному просторі є ключовою для більшості епізодів «Чорного дзеркала». Зокрема, в серії «Nosedive» зображується соціальний рейтинг або кредит, який можна розглядати з точки зору ймовірного прогресу соціальних медіа. Суспільство користується додатком, функціонал якого полягає в оцінюванні одне одного від 1 до 5 зірок. Можна стверджувати, що соціальні медіа формують альтернативний світ: відбувається процес заміщення реального сприйняття дійсності на віртуальне. У віртуальному світі людина намагається відповідати певним критеріям та зрештою стає від них залежною. Зазначимо, що сформована система оцінювання через соціальні медіа пропагує лицемірство та брехню, а також підбурює людей до неприродних для них дій та використання одне одного в корисливих цілях. На прикладі вказаного епізоду бачимо, що соціальний рейтинг виступає інструментом маніпуляції думками та діями суспільства, що, у свою чергу, призводить до появи двох конкурентних вимірів. «Чорне дзеркало» підкреслює, що висока сходинка у рейтинговій системі сприяє успіху та визнанню, тоді як протилежна - це втілення низького соціального статусу, коли людина сприймається соціумом у якості «вигнанця». Головна героїня «Nosedive» задля отримання віртуального суспільного схвалення піддається на маніпулятивні провокації рейтингової системи та втрачає власну індивідуальність. Синонімом «соціального рейтингу» серіалу у реальному світі стала китайська «система соціального кредиту», аспекти можливого функціонування якої розглядались ще з 1980-х рр. [10]. Система передбачає контроль і регулювання людських дій за допомогою цифрових технологій, а також введення окремих санкцій для прошарків суспільства із низьким рейтингом (в галузі освіти, працевлаштування, сфери обслуговування тощо) [11]. Створення такого соціального рейтингу у ЗМІ розглядають як вияв «цифрової диктатури» із можливими негативними наслідками, відтвореними у «Чорному дзеркалі». Отже, постає питання подальшої поляризації і розшарування суспільства не тільки в Китаї, а й в усьому світі.

Вивчаючи питання інформаційного маніпулювання, слід звернути увагу саме на серію «Hated in the Nation»: у цій історії процеси маніпуляції набувають ігрового характеру. «Гра», утворена за допомогою ключового хетштегу #DeathTo, стає способом провокацій і керування діями користувачів соціальної мережі, зокрема, джерелом прояву людської жорстокості. Людина, чиє ім'я згадувалось під час публікації тегів у Twitter із закликом до смерті, була публічно засуджена. Тож, водночас формуючи «ілюзію вседозволеності», соціальні мережі створюють підґрунтя для виникнення кібербулінгу, що сприймається суспільством як цілком нормальне явище.

Зазначимо, що на сьогодні в Інтернеті існує низка різноманітних ігор та флешмобів, які несуть потенційну небезпеку для суспільства. Наприклад, декілька років тому інформаційний простір багатьох країн світу, зокрема, й України сколихнуло таке явище як «групи смерті». Як правило, вони створювалися у соціальних мережах та були розраховані на підліткову аудиторію. Адміністратори спільнот надавали дітям серію завдань, виконання кожного з яких потрібно було фіксувати на фото або відео.

Інша важлива проблема сучасних та й майбутніх медіа - відповідальність людини в інформаційному просторі. Нині соціальні медіа дають можливість вільно висловлювати власну думку стосовно будь-якого явища або проблеми. Однак, це не звільняє людей від відповідальності за коментарі, що опубліковані в інформаційному просторі. Користувач завжди має бути готовим як до позитивних, так і негативних наслідків поширення в мережі текстового чи аудіовізуального контенту. У «Чорному дзеркалі» підкреслюється, що люди не хочуть нести відповідальність за власні вчинки, а також не сприймають всерйоз те, що публікують у мережі. Наприклад, у вже згаданій серії «Hated in the Nation» демонструється, як «смертельні» теги призвели до загибелі багатьох людей, перш за все тих, хто був причетним до їх публікацій у Twitter.

Проблема відповідальності за часів диктату інформаційних технологій також постає в епізоді «The National Anthem». У центрі сюжету - сплановане викрадення принцеси Сюзанни, задля порятунку якої британський прем'єр-міністр повинен здійснити статевий акт зі свинею у прямому ефірі. Питання відповідальності медіа можна розглянути з двох аспектів. По-перше, у цій історії відеозапис, що було завантажено на YouTube анонімно, виступає в якості першоджерела інформації щодо факту викрадення принцеси. Зазначимо, що сьогодні соціальні мережі досить часто використовують як першоджерело, однак при цьому не враховані можливі проблеми, пов'язані із недостовірністю інформації. По-друге, історію «The National Anthem» можна розглянути з точки зору гонитви ЗМІ за сенсаціями. Британські медіа починають активно висвітлювати факт викрадення принцеси та умов її звільнення, не дотримавшись заборони від уряду щодо цієї ситуації. Таким чином, відбувається спокушання ЗМІ запитами суспільства, оскільки, можна припустити, що людям більш цікаві ганьба прем'єр-міністра та огидні подробиці, аніж власне сама принцеса.

Проблема гонитви за сенсаціями гостро постає в інформаційному просторі сьогодення. Як писав сам Ч. Брукер, «перебільшення - офіційна мова Інтернету, тільки різкі вислови мають хоч якесь значення» [12]. Як приклад, деякі аспекти теми COVID-19 та карантину перетворилися на справжній інформаційний тренд і набувають «вірусного» розповсюдження за допомогою ЗМІ. Як правило, медіа висвітлюють пандемію переважно в негативній тональності, вдаючись до гіперболізації: гучні заголовки, акцент на збільшення хворих та незначний відсоток позитивної інформації. Відповідно, тема коронавірусної інфекції є для ЗМІ одним із інструментів маніпуляцій людськими діями, зокрема, засобом залякування та створення атмосфери страху у суспільстві.

Висновки

Отже, творці науково-фантастичного серіалу «Чорне дзеркало» зосереджують увагу глядачів на проблемних аспектах функціонування інформаційного простору та місцем людини в ньому. У результаті дослідження було виокремлено 3 ключових проблеми: незахищеність приватного життя людини, використання інформації як засобу маніпулювання та безвідповідальність у час інформаційних технологій. Ми дійшли висновку, що художнє зображення стану інформаційного простору знаходить аналогії у сучасності. Окрім того, торкаючись футуристичного аспекту, серіал пропонує варіативність розвитку інформації і технологій та їх вплив на людське існування. Попри те що більшість серій представляє в'їдливу сатиру на псевдореальність майбутнього, «Чорне дзеркало» доречно вивчати з точки зору прогнозування інформаційних процесів у найближчому майбутньому.

Список використаних джерел

Brooker C. Charlie Brooker: the dark side of our gadget addiction. The Guardian. URL: https://www.theguardian.com/technology/2011/dec/01/charlie-brooker-dark-side-gadget-addiction-black-mirror (дата звернення 05.05.2020).

Black Mirror and Critical Media Theory. A. M. Cirucci, B. Vacker (Eds.). Parna : Rowman & Littlefield, 2018. 274 p.

Amendola A., Troianiello N., Barone L. Seriality Across Narrations, Languages and Mass Consumption: To Be Continued... Cambridge Scholars Publishing, 2019. 281 p.

Wojcik G. Rzeczywistosc nie istnieje...? Media i nowoczesne technologie w spoteczenstwie przysztosci na

przyktadzie serialu "Black Mirror". URL: http://pracekm.up.krakow.pl/index.php/sdc/article/view/3356 (дата

звернення 06.05.2020).

Darmawan Z. A. Popular culture in International Relations: a content analysis of Netflix's Black Mirror. URL: http://repository.unpar.ac.id/handle/123456789/8471 (дата звернення 06.05.2020).

Хиллс М. «Черное зеркало», имплицитная религия и сакрализация «запойных просмотров» научной фантастики. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/chernoe-zerkalo-implitsitnaya-religiya-i-sakralizatsiya-zapoynyh- prosmotrov-nauchnoy-fantastiki/viewer (дата звернення 06.05.2020).

Kiejziewicz A. Between technophobia and futuristic dreams. Visions of the possible technological development in Black Mirror and Westworld series. URL: https://ruj.uj.edu.pl/xmlui/bitstream /handle/item/ 43566/kiejziewicz_between_technophobia_and_futuristic_dreams_2017.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення 06.05.2020).

Мойнихан М. «Черное зеркало» журналистики: как сериал отразил проблемы СМИ. URL:

https://telekritika.ua/chernoe-zerkalo-zhurnalistiki-kak-serial-otrazil-problemy-smi/ (дата звернення 06.05.2020).

Facebook признал утечку данных 87 млн человек. URL: https://korrespondent.net/business/

companies/3958516-Facebook-pryznal-utechku-dannykh-87-mln-chelovek (дата звернення 03.05.2020).

Тотальний контроль: як і чому Китай будує цифрову диктатуру. URL: https://24tv.ua/

totalniy_kontrol_yak_i_chomu_kitay_buduye_tsifrovu_diktaturu_n1244365 (дата звернення 03.05.2020).

Супрунюк Н. Система социального кредита в Китае: утопия или Большой Брат? URL: https://itc.ua/articles/sistema-soczialnogo-kredita-v-kitae-utopiya-ili-bolshoj-brat/ (дата звернення 03.05.2020).

Brooker C. This awesome dissection of internet hyperbole will make you cry and change your life. The Guardian.URL: https://www.theguardian.com/commentisfree/2014/oct/06/internet-hyperbole-charlie-brooker (дата звернення 03.05.2020).

Размещено на Allbest.ru