Аксіологічні орієнтири українців у контексті європейської інтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аксіологічні орієнтири українців у контексті європейської інтеграції

Ванюшина Олена, к. філос. н., доцент, доцент кафедри психології Київського національного торговельно-економічного університету

Вербицька Людмила, к. психол. н., доцент, доцент кафедри психології Київського національного торговельно-економічного університету

Анотація

Досліджено в динаміці систему цінностей українців періоду незалежності. Проаналізовано їхнє ставлення до європейських цінностей залежно від регіону проживання, віку та соціально-майнового статусу. Визначено загальну тенденцію зміни ціннісних установок.

Ключові слова: цінності, ціннісні орієнтації, ціннісна свідомість, покоління. незалежність європейський ціннісний

Ванюшина Е., Вербицкая Л. Аксиологические ориентиры украинцев в контексте европейской интеграции

Исследована в динамике система ценностей украинцев периода независимости. Проанализировано их отношение к европейским ценностям в зависимости от региона проживания, возраста и социально-материального статуса. Определена общая тенденция смены ценностных установок.

Ключевые слова: ценности, ценностные ориентации, ценностное сознание, поколение.

Vaniushyna O., Verbytska L. Axiological orientations of Ukrainians in the context of European integration

Background. Analysis of values is extremely important for understanding the social and political processes taking place in the country and forecasting the further scenario of development. So, the dominant values are directly related to the formation of national ideology.

The analysis of recent research and publication. In domestic sociology the significant contribution to the development of theoretical interpretation of the problem of values is made by O. Balakireva, E. Golovaha, I. Martyniuk, M. Naumova, M. Nahabich, A. Ruchka, N. Soboleva, L. Sokurianska. Ukrainian sociologists systematically monitor the value priorities of Ukrainian citizens. They are also involved in several international sociological value research projects.

The aim is studying the dynamics of value orientation of the population during the years of Ukraine's independence, attitude of Ukrainians to European values depending on their region of residence, age and socially property status.

Materials and methods. General and specific methods of scientific cognition were used in the work, including the systematic approach, separate logical tools of induction, deduction, abduction and comparative method.

Results. When comparing the values of Ukrainians and Europeans, the greatest similarity is observed among Ukrainians and citizen of post-socialist Europe. This is explained by long similar living conditions. And the biggest difference is fixed with the citizen of Scandinavian Europe. As for differences in the value system within Ukrainian society, they are influenced by the region of residence with previous historical heritage and the manipulative influences of the neighboring states. From the point of view of Ukrainians belonging to a certain social class - values do not differ drastically, survival values prevail. A similar situation is observed in relation to the values of different generation of Ukrainians. Security is of paramount importance. And the tendency towards post-materialists values is only slightly more pronounced in young people. The 2019 presidential and parliamentary election in Ukraine showed that there were much more in common with the Ukrainians than previously believed.

Conclusion. The value orientations of Ukrainians are characterized by some connection with factors of social origin (generation, region) and factors of social achievement (education, income level). This introduces some heterogeneity in prioritizing values. The process of forming new value orientations takes place in the face of rapid social change; where they are forced compete with fundamental values, which nevertheless remain the same.

Постановка проблеми. Проблема цінностей традиційно вважається "своєю" для різних наук - філософії, соціології, психології, культурології тощо. В зв'язку з цим існують і різні підходи до розуміння самого поняття "цінність", трактування його ролі та функцій і, відповідно, застосування дослідницьких методів до його вивчення. Існує не одна сотня визначень цього поняття.

Традиційно класична наука намагалася в дослідженнях відокремити цінності від фактів, оскільки цінності вважалися перепоною на шляху досягнення валідності та об'єктивності соціального пізнання. Проте в середині ХХ століття поступово почали переважати антипозитивістські тенденції, і сьогодні вже усвідомлено присутність цінностей у науковому пізнанні в різноманітних формах. Позиція про соціокультурний образ наукового пізнання є домінантною. Для соціологічної методології це означає, що активність суб'єкта наукового пізнання є ціннісно орієнтованою. Цінність у соціології визначається як особливе суспільне відношення, завдяки якому потреби й інтереси людини чи соціальної групи переносяться на світ речей, предметів і духовних явищ. Соціальні цінності - значимі явища та предмети реальної дійсності з точки зору їх відповідності або невідповідності потребам суспільства, соціальних груп чи особистості.

Суміжне поняття - ціннісні орієнтації: вони обумовлюють спрямованість дій індивіда на певну мету і визначають спосіб її досягнення. Така інтерпретація цього поняття підкреслює вибіркове ставлення індивіда чи групи до благ та ідеалів. Формуються ціннісні орієнтації під час засвоєння соціального досвіду і виявляються в змісті внутрішнього світу людини, а також реалізуються в поведінці. Отже, якщо цінності - це зразки, ідеали, то ціннісні орієнтації - це регулятор діяльності щодо цінностей. І разом вони є структурними компонентами ціннісної свідомості. Ціннісна свідомість виступає особливою формою осягнення і відображення дійсності [1].

Дослідження ціннісних орієнтацій сучасного українського суспільства є надзвичайно актуальним у зв'язку з чітко окресленими євро- інтеграційними намірами України. Необхідно зрозуміти, наскільки українці ціннісно відрізняються від європейців і чи можливо стверджувати про існування єдиної системи цінностей українців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняній соціології суттєвий внесок у розвиток теоретичних інтерпретацій проблеми соціальних цінностей зробили О. Балакірева [2], Є. Головаха [3], І. Марти- нюк, Н. Соболєва [4], Є. Сірий, М. Нахабіч [5], А. Ручка, М. Наумова [6], Л. Сокурянська [7].

Українські соціологи, починаючи з 1991 р., здійснюють системний моніторинг ціннісних пріоритетів громадян України, а також беруть участь у декількох міжнародних соціологічних проектах, що займаються дослідженням цінностей. Цінності на соціальному рівні здатні виконувати фундаментальну функцію інтеграції суспільства, підтримувати його цілісність та стабільність, а з іншого боку, можуть окреслювати його ієрархію, розшарування, неоднорідність, отже, можуть бути і джерелом латентних ціннісних конфліктів. Це є причиною зацікавленості феноменом цінностей як з боку науковців, так і політиків. За період незалежності ціннісний вибір українського суспільства супроводжувався гострою дискусію всередині країни, що ускладнювалася зовнішніми впливами, регіональними, віковими і статусно-майновими відмінностями населення. Проте події останніх років підтвердили безальтернативність європейського ціннісного вибору України.

Слід зазначити, що часто уявлення українців про європейські цінності містять стереотипи та хибні переконання, що були маніпуля- тивно сформовані тими чи іншими політичними силами.

Сьогодні цінності є епіцентром досліджень у соціальних і політичних науках, що вказує на важливість і актуальність їх для розуміння соціально-політичних процесів.

Метою цієї наукової роботи є вивчення в динаміці ціннісних орієнтацій населення за роки незалежності України, їх порівняння з іншими країнами, насамперед, з європейськими цінностями. Це надасть можливість оцінити наявну ситуацію в українському суспільстві, прогнозувати сценарії подальшого розвитку країни, оскільки панівні цінності безпосередньо пов'язані з формуванням національної ідеї.

Стаття має відповісти на низку запитань: якими є уявлення українців про європейські цінності; чи поділяють вони основні цінності європейців; як залежить ставлення українців до європейських цінностей від регіону проживання, віку та соціально-майнового статусу; яким чином відбувається формування власних цінностей українців.

Матеріали та методи. У ході роботи використано загальні та спеціальні методи наукового пізнання. Системний метод, а також окремі логічні інструменти індукції, дедукції та абдукції застосовано при дослідженні факторів, що обумовлюють зміну системи цінностей і характер цих змін. Компаративістичний метод дав змогу провести порівняльний аналіз цінностей різних страт населення України, а також виявити їх зв'язок з сучасними європейськими та світовими цінностями.

Для того, щоб відповісти на поставлені запитання проаналізовано результати міжнародних моніторингових досліджень за методологіями Ш. Шварца (European Social Survey - ESS) та Р. Інґлгарта й У. Вельцеля (World Values Survey - WVS), в яких Україна брала участь, а також результати власних загальноукраїнських соціологічних досліджень - за тими ж методиками, що в різні роки незалежності проводилися Центром соціальних і маркетингових досліджень "Социс", Інститутом Горшеніна, Соціологічною групою "Рейтинг", Українським інститутом соціальних досліджень ім. О. Яременка та факультетом соціології КНУ ім. Т. Шевченка.

Результати дослідження. Наразі найбільш авторитетними підходами до виміру цінностей є методології Ш. Шварца [8] та Р. Інґлгарта [9].

Ш. Шварцем розроблено дві методики - Ціннісний опитувальник та Портретний опитувальник, які використано для обчислення одних і тих самих ціннісних індексів. У теорії базових життєвих цінностей під цінностями розуміються "бажані цілі, що виходять за межі конкретних ситуацій, що відрізняються одне від одного значущістю і є провідними принципами в житті людей" [10, с. 112]. Саме "кінцеві цілі" є критеріями групування цінностей у декілька стійких ціннісних "доменів", що, в свою чергу, організовані в універсальну для всіх культур кругову структуру.

Стосовно методики Р. Інґлгарта, то у нього цінності поділяються на 10 базових показників: важливість бога в житті респондента; важливість виховання у дітей слухняності та релігійності або, навпаки, незалежності та рішучості; виправданість абортів; гордість приналежності до своєї країни; схвалення поваги до влади; співвідношення матеріалістичних (дохід і безпека) та постматеріалістичних (самоствердження особистості та участь у громадському житті) цінностей; відчуття нещастя; виправданість гомосексуалізму; участь у підписуванні петицій; довіра до людей.

На основі цих показників вибудовуються два ціннісних виміри:

• традиційні/секулярно-раціональні цінності;

• цінності виживання/самовираження.

У ХХ ст. в світі спостерігався рух до цінностей секуляризації та самовираження, проте характер і темпи їх просування в різних країнах суттєво різняться.

Самі цінності, що домінують у тій чи іншій країні, залежать від цілого ряду довготривалих факторів: релігії, імперської спадщини, наяв- ності/відсутності комунізму, демократичних традицій у минулому. Проте зміна цінностей пов'язана також і з такими короткостроковими факторами, як зміна поколінь, а також з наявністю/відсутністю глибоких суспільних криз (економічних та військових конфліктів).

Зміни цінностей на осі "традиція-секулярність" (вертикальна вісь) активно відбувалися в часи індустріального суспільства і в основному завершилися в останній третині ХХ ст.; що ж горизонтальної осі - "виживання/самовираження", то тут зміни відбуваються в постіндустріальну добу кількох останніх десятиліть. Зміни, пов'язані з вертикальною віссю, іноді дають збої (приклад СРСР та Німеччина часів Гітлера), натомість зміни по горизонтальній осі є більш стійко залежними від зростання суспільного багатства та демократії.

Спираючись на теоретичні висновки Р. Інґлгарта та У. Вайцеля, в країнах, що утворилися внаслідок розпаду СРСР, не повинні спостерігатися зрушення в бік демократизації. Проте Україна дуже часто не вписується в ці доволі логічні висновки, про що свідчать численні аксіологічні дослідження.

Прикладом є опитування, проведене Соціологічною групою "Рейтинг" у січні-лютому 2017 р. в 24 містах України (м. Київ та всі обласні центри; в Донецькій області - м. Маріуполь, Луганській - м. Сєверодо- нецьк) [11]. Результати порівнювалися з аналогічними дослідженнями, що проводилося в березні 2015 р. та січні-лютому 2016 р. У 2015 р. та 2017 р. до участі у дослідженні не залучали м. Маріуполь та м. Сєверодонецьк.

Респондентам пропонували відповісти на питання: "Якщо є можливість обрати лише одне з двох, що є важливішим для Вас: демократична система врядування чи заможна економіка?" (рис. 1).

Як видно з рис. 1, у 2015 р. показники помітно вищі порівняно з 2017 р., і це фіксується в переважній більшості міст. Проте 2017 р. ніяк не можна назвати роком економічного благополуччя, і 2015 р. в цьому плані є гіршим. Очевидно ще діяла енергетика революції гідності, з часом її вплив поступово падав. Також простежується тенденція більшого тяжіння до демократичної системи саме на заході країни, що знову таки не знаходить підтвердження більш розвиненою економікою в цьому регіоні. Традиційно більш економічно розвиненими вважалися південні та східні регіони України.

Аналогічні дані отримані Omnibus від Reserch & Branding Group (2015-2017 рр.) [12] та Центром соціальних та маркетингових досліджень "СОЦИС" [13]. Мета дослідження - перевірити дві взаємовиключні

гіпотези: перша - "В Україні під час або внаслідок Євромайдану стався зсув у напрямку цінностей самовираження", і друга - "В Україні внаслідок війни та загального економічного занепаду стався зсув у напрямку цінностей виживання". Опитування підтвердило першу гіпотезу.

Рис. 1. Частка респондентів, що вважали важливішою демократичну систему у 2015 та 2017 рр. в містах України, %

Джерело: [11].

Проте, якщо респондентам ставили запитання таким чином: "Чи є в українців відчуття впевненості в завтрашньому дні?", відповідь (рис. 2) виявлялася такою, що цілком вписувалася в теорію Р. Інґлхарта: низький розвиток економіки сприяє домінуванню цінностей суспільства виживання (матеріальне благополуччя, безпека, законність і порядок, релігійні цінності) порівняно з "постматеріальними" цінностями (свобода, самовираження, самореалізація тощо).

Рис. 2. Впевненість в завтрашньому дні, % респондентів

Джерело: [13].

На запитання: "Чи згодні Ви з тим, що декілька сильних керівників можуть зробити для нашої країни більше, ніж усі закони та дискусії?", 58.5 % відповідей були позитивні [13]. Це свідчить про низький рівень довіри українців до державних інституцій (рис. 3).

Рис. 3. Рівень довіри українців до інститутів, 2016 р.

Джерело: побудовано автором за [4, с. 152-153].

За висновками соціологів, наше суспільство можна назвати "суспільством без довіри". Пояснити такі результати, напевно, можна спадком тоталітаризму, який визначав суспільні цінності протягом життя кількох поколінь українців, що на сьогодні складають більшість населення держави (71.6 % відносно 28.4 % народжених після 1991 р.). У тоталітарній державі найвищою цінністю є сама держава, людська особистість є вторинною. Держава часто вчиняла відносно своїх громадян "недружні" дії, попри декларацію турботи про них, що була закріплена законодавчо. Сформувалося кілька поколінь людей, які щиро вважають, що держава їм багато чого винна (68 % респондентів стверджує, що держава повинна брати на себе відповідальність за громадян), проте абсолютно не вірять в те, що це може статися.

Наслідки комуністичної ідеології позначилися на цінностях. Трохи менше половини населення (41 %) вважає, що доходи населення слід зробити більш рівними - і це попри активну декомунізацію останніх років. Подібні результати також демонструють дослідження "Рейтингу" [11].

Твердження часто є суперечливими. З одного боку, переважання матеріальних цінностей, що є характерними для суспільства виживання. І це виглядає цілком логічно, хоча й неоптимістично. А з іншого, є чіткі сигнали про цінність свободи і демократії, що фіксуються соціологами з 2015 р. Як це можна пояснити? Мабуть це свідчить про глибинну трансформацію системи цінностей, що її переживає Україна з часів незалежності. Система цінностей не є сталою, в ній постійно відбувається рух під впливом різноманітних зовнішніх (тривале і мінливе становлення вектору зовнішньої політики, війна) і внутрішніх факторів (стан економіки, географії регіонів, пропорції соціальних класів, поступова заміна поколінь тощо). Можна говорити лише про тенденції у розвитку цінностей, фіксуючи перші невпевнені кроки в бік "пост-матеріалізму".

Важливим є порівняння основних цінностей європейців та українців.

У табл. 1 наведено результати дослідження важливості цінностей (у відносних значеннях) за 10 основними цінностями (за методикою Ш. Шварца, що застосована Центром "Социс"). Найбільш важлива цінність - максимальне плюсове значення, найменш важлива цінність - найнижче від'ємне значення.

Таблиця 1

Рейтинг важливості цінностей мешканців України та Європи за результатами досліджень ESS - 2013 р.