Методологія наукових досліджень: способи пошуку та опрацювання наукової інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільсьий національний економічний університет

Методологія наукових досліджень: способи пошуку та опрацювання наукової інформації

Ребуха Лілія Зіновіївна - доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри освітології і педагогіки

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Методологія слугує вченням про організацію діяльності. Таке формулювання однозначно визначає і предмет методології, яким є сама організація діяльності. Для «методологічної діяльності» та «методологічної роботи» як основи професійної діяльності «притаманний мінімальний зміст і максимальний обсяг охоплення найбільш суттєвих зв'язків і відношень» [4, с. 175]. Вартісна сутність зазначених категорій полягає в тому, що вони мають значний вплив на визначення методології наукових досліджень, зокрема на окреслення її узмістовлених ознак, формування структури, форм виявлення та механізмів й умов здійснення [1, с. 57]. Це, відповідно, актуалізує способи пошуку та опрацювання необхідної наукової інформації, котра є важливою для осягнення методології наукових досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Початки методологічних засад діяльності відображено у працях В. Стьопіна [3, с. 5], який засвідчував, що в роботах Р. Декарта «Роздуми про метод» й Ф. Бекона «Новий Органон» представлено методологічне мислення, що слугує важливою складовою як наукових пошуків, так і всіх життєформ діяльності людини. Для такого підходу до організації результативної діяльності об'єктивно властиве існування ідеального об'єкта, визначення предмета пізнання, віднаходження та обґрунтування дієвих способів і методів дослідження й проведення практико-зорієнтованого експерименту.

Водночас нині науковці [4, с. 25] активно обговорюють проблемні питання методології, що є найбільш досконалою формою мислення і професійної діяльності. Окреслена таким чином миследіяльність сповна передбачає оцінку, дослідження- розвідку; віднаходжує і розробляє дієві теоретичні способи та засоби подолання проблем. У повнозначному розумінні методологія, на переконання А. Фурмана [4, с. 27], є наукою і мистецтвом, які уможливлюють досконале мислення та ефективну діяльність в усіх сферах суспільного життя особистості. Науковці О. Антонова, Л. Барановська та Д. Чернілевський [5, с. 34] вважають, що для методології як вчення про обґрунтовані способи організації та побудови теоретико- практичної діяльності людини властивий загальний характер. Вона здатна конкретизуватися відповідно до різних форм цієї діяльності.

Відомий методолог сучасності Г. Щедровицький [6, с. 331] логіко-змістовно змоделював два способи побудови методології: науковий, що спрямований на дотриманням норм наукового мислення (окреслює предмет і об'єкт знання, задіяння засобів і технік миследіяльності для формування подальших наукових розвідок) та суто методологічний, що передбачає чітку регламентовану методологічну роботу (зреалізовує практикування). Методологічні засади науки досліджував Е. Юдін (здійснив її системний аналіз) [7], тоді як Д. Чернілевський розкрив сутнісну значимість методології наукової діяльності [5]; С. Стьопін виокремив філософсько- методологічні засади ґенези соціально- гуманітарних наук [3]; Л. Ребуха звернула увагу на здатність сучасної методології і теорії пізнання вирішувати та одночасно пояснювати проблеми професійного повсякдення [1].

Мета статті - охарактеризувати особливості методології наукових досліджень, що розкриваються у способах пошуку та опрацюванні наукової інформації.

Виклад основного матеріалу дослідження

Результативне проведення наукових досліджень значною мірою залежить від своєчасного забезпечення інформацією про нові досягнення в сфері науки та ефективного використання її в наукових, дослідницьких та проєктних цілях. Скласти достовірне уявлення про наукове дослідження неможливо без отримання повної і достовірної інформації щодо досягнень сучасної науки. Важливу роль при цьому відіграють документальні джерела інформації. Нині документ розглядається як матеріальний об'єкт, що містить інформацію в закріпленому вигляді. Тоді як наукові документи містять результати теоретичних чи експериментальних досліджень науковців, розкривають шляхи і характер наукових досліджень, описують хід і методику їх проведення. З їхньою допомогою можна простежити історію найважливіших відкриттів.

Для способів пошуку наукової інформації важливо знати, що більшість наукових документів опубліковані, тобто є виданнями. Серед них можна виділити: праці видатних вчених; повні зібрання творів класиків певної наукової сфери; монографії - наукові видання, що містять всебічне і повне дослідження однієї проблеми або теми і належать одному або декільком авторам; тематичні збірники та фахові видання, що складаються зі статей різних авторів, присвячених огляду декількох питань окремої теми чи нерозв'язаної наукової проблеми. Такі наукові видання, на відміну від монографії не висвітлюють теми в цілому, але детально розглядають її окремі аспекти, які є найбільш значущими або актуальними.

Особливе місце серед наукових документів належить дисертаціям і авторефератам до них. Для проведення наукового дослідження слід враховувати, що дисертація як кваліфікаційна наукова робота з певної галузі науки містить сукупність наукових результатів, наукових положень, котрі висуваються автором для публічного захисту. Результати дисертаційної роботи свідчить про особистий внесок автора в науку та його особистісні якості як вченого [1]. Автореферат, як важливий документ, слугує для всезагального ознайомлення широкої наукової громадськості з науковим внеском дисертанта. В авторефераті викладаються основні ідеї та висновки, показано внесок автора в проведене дослідження, відображені ступінь новизни і практична значущість результатів. Автореферат володіє всіма правами наукового видання.

Нині існує низка методів аналізу документів: інформаційний, термінологічний, контент-аналіз, психолінгвістичний, метод експертних оцінок, бібліографічний. Аналіз необхідних літературних джерел включає в себе пошук вихідних джерел інформації в поєднанні з попереднім вивченням їх змісту. Літературні джерела інформації найчастіше використовувані при підготовці письмових робіт. Всі джерела інформації, що використовуються при підготовці письмових робіт, можна віднести до таких типів поділу:

друковані джерела інформації. До них належать періодичні видання, які поділяються на газети і журнали та деякі інші види спеціальних видань; книжкові видання, яких набагато важче класифікувати в міру їхнього тематичного розмаїття; науковий інформація запис

спеціалізовані інформаційно-пошукові системи. Порівняно новий засіб пошуку, збору, систематизації і аналізу вихідних джерел інформації, що пов'язаний із появою і стрімким прогресивним розвитком інформаційних технологій (винахід комп'ютера, розробка досконалих операційних систем і нових засобів програмування та ін.);

електронні джерела інформації. На ці джерела інформації припадає Інтернет та інша інформація, яка поширюється в електронному вигляді.

Одна із найважливіших технологічних процедур - це збір первинних джерел інформації за темою дослідження. При проведенні збору важливо систематизувати необхідні літературні джерела, так як основне завдання систематизації полягає в упорядкуванні та згрупуванні всього зібраного матеріалу не лише за змістом, а й за послідовністю його використання при підготовці письмової роботи. Систематизований аналіз виконує дві основні функції:

здійснення ретельної перевірки повноти відбору літературних джерел;

зреалізування перевірки відповідності вихідних даних цих джерел.

При підготовці письмової роботи не менш важлива роль відводиться правильному веденню записів прочитаного, які слугують найбільш ефективним методом обробки інформації, що міститься в наукових джерелах. Якщо процес читання супроводжується фіксацією обраних вагомих фрагментів (складання плану, написання тез, резюме, анотацій, конспектування тексту, складання виписок тощо), то надійність засвоєння прочитаного матеріалу багаторазово зростає. Ознайомлюючись з науковою книгою чи іншими науковими документами багато корисних відомостей можуть дати її випускні дані (прикнижкова анотація, передмова, вступна стаття). Особливо уважне читання допроваджує здобувача науково-дослідної роботи до повного усвідомлення знайденої інформації. Тоді власні думки, що виникають в процесі ознайомлення з роботами науковців та обдумування над їхнім змістовим наповненням слугують основою для отримання власного нового знання.

В процесі вивчення літератури з обраної теми використовується тільки та інформація, яка має безпосереднє відношення до проблематики наукового дослідження і тому саме вона є найбільш цінною та корисною. Водночас вирішення наукового завдання вимагає вмілого його поділу на певні частини, кожну з якої слід продумувати до дрібниць. Працюючи над певним питанням або розділом наукового дослідження, не слід забувати про його зв'язки з власною науковою проблематикою в цілому.

Відбір та оцінка фактичного матеріалу для написання наукової роботи - це наукова творчість (вимагає цілеспрямованих зусиль, особистісної наполегливості і вмотивованого бажання), яка передбачає значний обсяг роботи, пов'язаної із підбором основної та додаткової інформації, її узагальненням і поданням у формі, зручній для проведення аналізу та написання висновків. Тому важливо навчитися відбирати лише ті наукові факти, які характеризуються особливими властивостями - новизною, об'єктивністю, точністю і достовірністю. Новизна наукового факту засвідчує принципово новий, невідомий досі предмет, явище чи процес. В результаті утворюється нове знання про те, чого ми досі не знали, науково не досягали.

Робота по накопиченню наукових фактів з обраної теми завжди багатоаспектна. Вона складається із вивчення опублікованих літературних джерел, ознайомлення з архівними даними, отримання різноманітних консультацій, аналізу і узагальнення власних наукових результатів.

Накопичення попередньої інформації вимагає певного строгого упорядкування. Вся зібрана первинна наукова інформація оформляється відповідно до різних форм: реєстрування нової інформації на спеціальних бланках, анкетах, статистичних картках, що утворюють результативну тематичну картотеку; запис спостереження в лабораторних журналах, витягах з протоколів засідань кафедри та ін.; побудова графіків, рисунків, схем та ін. графічних матеріалів; оформлення наукових звітів; проведення розрахунків, виконаних за допомогою комп'ютерних програм; виписки з аналізованих літературних джерел, документів (авторефератів, дисертаційних досліджень, статей, монографій, тез конференцій та ін.).

На початковій стадії організації наукового дослідження необхідно здійснити вибір найбільш прийнятної системи зберігання первинної документації для полегшення успішного використання зібраних матеріалів, що водночас сприяє заощадити велику кількість часу здобувачами освітньої програми в подальшому. Одночасно з реєстрацією зібраного матеріалу важливо отримані дані угрупувати, зіставити, порівняти, класифікувати та ін., без чого унеможливлене чітке структурування наукового дослідження, його написання та формулювання результативних висновків. Організована таким чином робота дає змогу здобувачу в найкоротші терміни правильним вибраним шляхом проникнути в наукову проблему та дослідити й зреалізувати поставлені завдання.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Запропонована методологічна діяльність направлена на полегшення наукового пошуку та допомагає встановити раніше непомічені зв'язки і взаємозалежності з даної теми дослідження, сприяє чіткому виокремленню його об'єкта, предмета та окресленню завдань. Проведення такої методологічної діяльності унеобхіднене впродовж усього написання наукової роботи, так як вона є однією з центральних та істотних складових загальної методології будь-якого наукового дослідження.

Методологія наукових досліджень в царині збору, фіксації, зберігання та класифікації первинної наукової інформації сприяє узагальненню та систематизації отриманої наукової інформації для написання цілісного, логічно-структурованого оглядового тексту. Перспективами наших подальших наукових розвідок стане методологічне забезпечення експериментальної діяльності.

Список джерел

1. Ребуха Л. З. Теоретичні і методичні засади фундаменталізації професійної підготовки майбутніх соціальних працівників: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Хмельницька гуманітарно- педагогічна академія, Міністерство науки і освіти України. Хмельницький, 2019. 560 с.

2. Ребуха Л. З. Сутнісний аналіз рівнів методологування науково-професійної соціальної роботи / Л. З. Ребуха // Science Rise: Pedagogical Education, 2017. №2 (10). С. 13-18.

3. Стьопін В. Наукова раціональність у техногенній культурі: типи та історична еволюція. Система сучасних методологій: хрестоматія у 4-х т. / упоряд.-перекл. А. В. Фурман. Тернопіль: ТНЕУ, 2015. Т. 2. С. 5-10.

4. Фурман А. В. Ідея і зміст професійного методологування / А. В. Фурман. Тернопіль: ТНЕУ, 2016. 378 с.

5. Чернілевський Д. В., Антонова О. Є., Барановська Л. В. та ін. Методологія наукової діяльності: навч. посіб. / за ред. проф. Д. В. Чернілевського. Вінниця: Вид-во АМСК П, 2010. 484 с.

6. Щедровицкий Г. П. Философия. Наука. Методология. Москва: Шк. культ. политики, 1997. 656 с.

7. Юдин Э. Г. Методология науки. Системность. Деятельность. Москва: Эдиториал УРСС, 1997. 445 с.

References

1. Rebukha, L. Z. (2017). Sutnisnyj analiz rivniv metodologuvannia naukovo-profesiynoyi sotsialnojy roboty. [Substantial analysis of the levels of methodology of scientific-professional social work]. Khmelnytskyi.

2. Rebukha, L. Z. (2019). Teoretychni i metodychni zasady fundamentalizatsiyi profesiynoyi pidgotovky maybutnikh sotsialnykh pratsivnykiv. [Theoretical and methodical principles of fundamentalization of professional training of future social workers]. Khmelnytsky.

3. Stiopin, V. (2015). Naukova ratsionalnist u tekhnogenniy kulturi: typy ta istorychna evolutsia. Systema suchasnykh metodologiy: khrestomatiia u 4- kh t. [Scientific rationality in technogenic culture: types and historical evolution. The system of modern methodologies: a textbook in 4 volumes]. Ternopil.

4. Furman, A. V. (2016). Ideya i zmist profesiynogo metodologuvannya. [The idea and content of professional methodology]. Ternopil.

5. Chernilevsky, D. V., Antonova, O. E., Baranovskaya, L. V. (2010). Metodologiya naukovoyi diyalnosti. [Methodology of scientific activity: textbook]. Vinnytsia.

6. Shchedrovitsky, G. P. (1997). Filosofiya. Nauka. Metodologiya. [Philosophy. Science. Methodology]. Moscow.

7. Yudin, E. D. (1997). Metodologia v nauki. Sistemnost. Methodology of science. Systematic. Activity. [Methodology of science. Systematic. Activity]. Moscow.

Размещено на Allbest.ru