Логіка як наука про прийняття управлінських рішень в інформаційному суспільстві: соціально-філософський аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Логіка як наука про прийняття управлінських рішень в інформаційному суспільстві: соціально-філософський аналіз

Олексенко Р.И., Таврійський державний агротехнологічний університет; Никитенко В.А., Інженерний навчально-науковий інститут Запорізького національного університету

Аннотация

Логика как наука о принятии управленческих решений в информационном обществе: социально-философский анализ

Олексенко Р.И., доктор философских наук, профессор, профессор кафедры публичного управления и права, Таврический государственный агротехнологический университет имени Дмитрия Моторного; Никитенко В.А., доктор философских наук, доцент, доцент кафедры менеджмента организаций и управления проектами, Инженерный учебно-научный институт Запорожского национального университета

Методология исследования. Для реализации этой цели используются следующие методы: метод системного анализа и синтеза, феноменологический (анализ феноменов), герменевтический (толкование текстов) принципы взаимосвязи, взаимообусловленности, объективности, историзма, системности, комплексности, которые позволили выявить диалектическую взаимосвязь между исследуемыми объектами, процессами, явлениями. Результат исследования. Дискурсосмысление управленческих процессов достигается с помощью логических мультиматриц, принципов, структур, систем, определяются конкретно достоверным содержанием и не зависит от каких-либо мультиафирмаций. Правильный вывод при принятии управленческих решений в том, чтобы в нем результуровалось только достоверное знание и умозаключение, что позволяет определенным структурам получить определенные результаты и новые истины с помощью феноменологии, то есть чистых истин.

Ключевые слова: логика, управленческое решение, мультиоперации, методы, методология, дискурсосмисление

Logics as a science concerning management decisions in the information society: social and philosophical analysis

Oleksenko Roman, Doctor of Philosophy, Professor, Professor of Department PublicAdministration and Law, Dmytro Motornyi Tavria state agrotechnological University; Nikitenko Vitalina, Doctor of Philosophy, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management of Organizations and Project Management, Engineering educational and scientific Institute of Zaporizhzhia National University

The relevance of the study of logics as a science of managerial decision-making in the information society is that today there is a lack of logical thinking to verify the facts, to gather everything to the integrity and scientific validity. Mankind and politicians make a number of mistakes of thinking due to the cognitive biases, officials face cognitive illusions when making decisions. The purpose of the study is to conceptualize logics as a science of managerial decision-making in the information society. The objectives of the study: 1) to investigate the methodologies of analysis of logics as a science of management decision-making and to identify a systematic approach, the practical result of which is the application of the developed methods of decision-making; 2) to find out logic as a science of logical models- interpretations and their maxims, based on the discourse of correct logical thinking and its application in management practice; 3) to show the difference between dialectical, classical-formal and other types of logics, indicating a large branching of logics and identifying their direction.

Research methodology. To achieve this goal, the following methods are used: the method of system analysis and synthesis, phenomenological (analysis of phenomena), hermeneutic (interpretation of texts); principles of interconnection, interdependence, objectivity, historicism, system, complexity, which allowed to identify the dialectical relationship between the studied objects, processes, phenomena. The result of the study. Discourse understanding of management processes is achieved through logical multi-matrices, principles, structures, systems, which are determined specifically by the reliable content and do not depend on any multi-affirmations. The correct conclusion when making managerial decisions is that it results only in reliable knowledge and inference, which allows certain structures to obtain certain results and new truths through phenomenology, ie pure truths.

Актуальність дослідження логіки як науки про прийняття управлінських рішень в інформаційному суспільстві у тому, що сьогодні не вистачає логічного мислення, щоб перевірити факти, зібрати все до цілісності та наукової обґрунтованості. Людство і політики роблять низку помилок мислення через когнітивні упередження, посадовці стикаються з когнітивними ілюзіями, коли приймають рішення. Мета дослідження - концептуалізація логіки як науки про прийняття управлінських рішень в інформаційному суспільстві. Завдання дослідження: 1) дослідити методології аналізу логіки як науки прийняття управлінських рішень та виокремити системний підхід, практичним результатом якого є застосування є розроблені методики прийняття рішень; 2) з'ясувати логіку як науку про логічні моделі-інтерпретації та їх максими, в основі яких дискурсосмислення правильного логічного мислення та його застосування в управлінській практиці; 3) показати відмінність між діалектичною, класично-формальною та іншими видами логіки, що свідчать про велику розгалуженість логік та виявлення їх спрямованості.

Методологія дослідження. Для реалізації цієї мети використовуються наступні методи: метод системного аналізу і синтезу, феноменологічний (аналіз феноменів), герменевтичний (тлумачення текстів); принципи взаємозв'язку, взаємозумовленості, об'єктивності, історизму, системності, комплексності, що дозволили виявити діалектичний взаємозв'язок між досліджуваними об'єктами, процесами, явищами. Результат дослідження. Дискурсосмислення управлінських процесів досягається за допомогою логічних мультиматриць, принципів, структур, систем, які визначаються конкретно достовірним змістом і не залежить від будь-яких мультиафірмацій. Правильний висновок при прийнятті управлінських рішень у тому, щоб у ньому результувалося тільки достовірне знання та умовивід, що дозволяє певним структурам отримати певні результати та нові істини за допомогою феноменології, тобто чистих істин.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Вона допомагає удосконалювати суспільство, медичну сферу та освіту, приймати рішення, насолоджуватися особистісним та економічним зростанням, а також ретельніше обирати високопосадовців. Пошук інформації потребує використання логічних закономірностей задля розуміння великих затрат, оскільки інтернет зробив знання доступнішими й децентралізованими, поняття істинності й авторитетності стали розмитими.

Людина схильна структурувати світ, але для цього вона повинна розвивати логічне мислення, щоб легко орієнтуватися у сучасному світі - світі телефонів, гаджетів, інтернету, щоб відчути цілісну картину сучасного світу. Коли не в достатній мірі використовується логіка, людина губиться у цьому світі, її мозок не може створювати категорії та класифікувати речі, посадовці пропускають ділові зустрічі або забувають зробити все, що запланували. У логічному контексті думки плавно повинні перетікати від однієї до іншої, відбувається злиття ідей, зображень і звуків - минулого, сьогодення і майбутнього, вільно поєднуючись у потоці свідомості.

Це особливий стан мозку, коли з'являється зв'язок між ніби непоєднуваними уявленнями й думками, коли майже відсутні бар'єри між почуттями й концепціями. Відкриття цього особливого стану, що сприяє вільнішому, нелінійному мисленню, було одним з найбільших проривів у нейронауці за останні 20 років. Нейронна мережа, яка відповідає за цей стан, впливає на логіку і свідомість людини, які слід розвивати, культивувати, забезпечувати необхідною інформацією.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, з яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор

Логіка прийняття управлінських рішень - область дослідження, до якої залучаються поняття і методи математики, статистики, економіки, менеджменту і психології, філософії і психології з метою вивчення закономірностей вибору людьми шляхів вирішення проблем і завдань, а також способів досягнення бажаного результату. Розрізняють нормативну теорію, яка описує раціональний процес прийняття рішення і дескриптивну теорію, що описує практику прийняття рішень. Аналіз останніх досліджень. Історія становлення сучасної теорії прийняття політичних рішень у сфері державного управління досить детально досліджена вітчизняними та зарубіжними дослідниками, такими як: С. Алексєєв, В. Абрамов, Д. Бахрах, О. Висовень, В. Горбулін, А. Дегтярьов, М. Євсєєв, Д. Істон, А. Качинський, Г. Новицький, В. Олуйко, В. Парсонс, Г. Ситник, Г. Саймон, Ф. Фукуяма, А. Хігглі та ін.

1) дослідити методології аналізу логіки як науки прийняття управлінських рішень та виокремити системний підхід, практичним результатом якого є застосування є розроблені методики прийняття рішень;

2) з'ясувати логіку як науку про логічні моделі-інтерпретації та їх максими, в основі яких дискурсосмислення правильного логічного мислення та його застосування в управлінській практиці;

3) показати відмінність між діалектичною, класично-формальною та іншими видами логіки, що свідчать про велику розгалуженість логік та виявлення їх спрямованості.

1. Методологія дослідження. Раціональний процес вирішення проблем і завдань включає наступні етапи, при необхідності, виконуються одночасно, паралельно, ітераційно, з поверненням до виконання попередніх етапів: ситуаційний аналіз (аналіз проблемної ситуації); ідентифікація проблеми і постановка мети; пошук необхідної інформації; формування множини можливих рішень; формування критеріїв оцінки рішень; розробка індикаторів і критеріїв для моніторингу реалізації рішень; проведення оцінки рішень; вибір найкращого рішення; планування; реалізація; моніторинг реалізації; оцінка результату.

При цьому виконання всього процесу та етапів здійснюється раціонально обґрунтованим способом. Для реалізації цієї мети використовуються наступні методи: метод системного аналізу і синтезу, феноменологічний (аналіз феноменів), герменевтичний (тлумачення текстів); принципи взаємозв'язку, взаємозумовленості, об'єктивності, історизму, системності, комплексності, що дозволили виявити діалектичний взаємозв'язок між досліджуваними об'єктами, процесами, явищами. Дослідження базується на комплексі загально філософських, загальнонаукових і спеціальних методів, що дозволили забезпечити логічну обґрунтованість та достовірність наукових результатів.

В основі процесу прийняття складного рішення лежить процедура вибору. Найбільш поширеним є критеріальний мову опису вибору, завдання якого найбільш повно розроблені в математичному відношенні, що відкриває широкі можливості застосування комп'ютерної техніки для їх вирішення. Основні методи прийняття управлінських рішень, що використовуються на всіх етапах процесу прийняття рішення, групуються в формальні, евристичні методи, методи експертних оцінок, при цьому формальні методи, що мають глибоку математичну опрацювання, найчастіше використовуються для розв'язання добре структурованих проблем, евристичні і експертні - для слабоструктурованих і неструктурованих проблем.

2. Логіка як наука про логічні моделі-інтерпретації та їх максими

Логіка як наука про моделі-інтерпретації та максими прийняття управлінських рішень - це дискурсосмислення правильного логічного мислення та його застосування в управлінській практиці, наука про прийоми та інструменти пізнання об'єктивно реального управлінського світу та його феномени, процеси, факти. Дискурсосмислення управлінських процесів досягається за допомогою логічних мультиматриць, принципів, структур, систем, які визначаються конкретно достовірним змістом і не залежить від будь-яких мультиафірмацій.

Недостовірні резюме чи узагальнення можуть привести до необґрунтованих рішень та неправильних висновків. Логічні репрезентації демонструють мультивисловлювання у прийнятих рішеннях, а також встановлюють смисли та їх значення, у контексті яких диференціюються кореляції між поняттями, символами, термінами за допомогою дискурсивного аналізу.

Логіка як наука також визначає статистично-ймовірнісні моделі, інтерпретує дискурсивно-логічні помилки, софізми, які можуть бути істинними або неістинними, а також набувати інші смисли.

1) деонтологічна логіка досліджує логіні когеренції і констеляції нормативних висловлювань;

2) логіка часу коментує дискурсивні імплікації про минуле і майбутнє нашого суспільства, управління, економіки, економічного зростання;

3) модальна логіка досліджує поняття необхідності, випадковості, можливості;

4) епістемологічна логіка досліджує поняття відносно сумніву чи переконання;

5) логіка критеріїв-оцінок оперує такими поняттями, що «добре», а що «погано»;

6) логіка каузальності вивчає моделі детермінованості-причинності;

7) фундаментально-субстанційна логіка включає моделі класичної логіки, багатовимірної логіки, модальної логіки, часової логіки, до якої можна підключити моделі математичної логіки, теорію доказовості, теорії множини;

8) логіка трансформації включає моделі, схеми, системи металогіки, досліджує дискурсивно-логічні концепти теорії, їх іманентну компетентність з орієнтацією на онтолого-екзистенційні феномени;

9) логіка ймовірностей включає максими-принципи індуктивної логіки, логіки екзистенції, логіки трансформації, логіки цілого і частини, логіки афірмації, логіки інтенції, логіки дії, логіки рішення, логіки селекції. У залежності від моделей-систем чи інфраструктури логіка як наука інтерпретує такі поняття, як доказовість, логічне дослідження, логічна матриця.

3. Відмінність між діалектичною, класично- формальною та іншими видами логіки

Безперечно, існує релевантно-диференційна відмінність між діалектичною логікою і класично-формальною логікою, так як діалектична логіка досліджує еволюцію понять і репрезентацій, їх кореляції і суперечності, діалектичні принципи істини, абстрактного і конкретного. Класично-формальна логіка спроектована на експлікації готових епістемологічних моделей знання та на дескрипцію формальних імплікацій-когеренцій самого знання.

Діалектична і формальна логіка - це диференційні науки-теорії, які взаємопов'язані між собою, проте диференціюються за своїми методами дослідження. Традиційно-класична логіка - це елементарно математична логіка, яка вивчає закони тотожності, суперечності, достатньої основи, які регулюють судження, поняття і диференційні матриці зв'язку думок: умовивід, доказ чи спростування, які інтерпретують закони-максими об'єктивної дійсності. Логіка вчить тому, як встановити достовірно-істинне знання, застосовуючи закони логіки, щоб мислити згідно логічного мислення та роботи правильні судження і висновки, формалізувати методи математичної логіки.

Сучасна формально-символічна логіка не розглядає матрице змістовну структуру мислення, а експлікує тільки форму самих думок, редукуючи їх у руслі елементарно-простих інгредієнтів, проте це не дає можливості тотально охопити весь процес мислення як такий. Сучасна логіко здійснює вплив на еволюцію математики у проекціях формальних моделей, алгоритмів теорії множини. Логіка відносин - це розділ у класичній логіці, який інтерпретує вчення про судження, концепції умовиводів, а також феномени імплікації між суб'єктом і предикатом. Логіка часу - це розділ модально-аксіологічної логіки, який інтерпретує дискурсивно-логічні імплікації часових афірмацій з орієнтацією на феномени минулого, теперішнього і майбутнього (було, буде, ще відбудеться колись, можливо відбудеться і т.п.).

Дискурсивно-логічні матриці пізнання слід експлікувати як стадії гностизації суб'єктом наявно-матеріального світу - його онтосу, природи, екзистенції, соціуму, історії. Дискурсивно-логічні фази гностизації опосередковані властивостями, відносинами та кореляціями між об'єктами, моделями, системами наявної дійсності. Генезис об'єктивного світу, соціуму, природи пов'язаний з мультимоделями мови, на основі якої здійснюється пізнання об'єктивного світу у сукупності з людською діяльністю. Самі ж матриці дискурсивного пізнання продукуються у формі понять, суджень, висловлювань, умовиводів, дискурсу загальнень, а переходи від одного до іншого типу здійснюються від почуттєво-емотивного пізнання до рефлексивно-мотиваційно-логічного пізнання. Рефлексія здійснюється у когеренції з феноменами чуттєво-емотивно-афіційованого пізнання, що герменевтизуються у проекції одиничного, приватного, особливого, загального. Логіка трансформації - це розділ логіки. Який досліджує дискурсивно-логічні когеренції висловлювань про трансформацію конкретно-достовірних предметів-об'єктів наявної дійсності. Мета некласичної логіки вибудувати лінгвомоделі мов, за допомогою яких можна репрезентувати предмети чи об'єкти а також переходи їх від однієї кондиції до іншої.

Логічні помилки, пов'язані з оманою, - це помилки, що можуть репродукуватись в мисленнєвих рефлексивних процесах, що продукуються у зв'язку з деформаціями законів-максим-принципів логіки і деформують констеляції між самими думками. Логічні моделі наукового пізнання - це концепція логіки, завданням якої є інтерпретація ідей-позицій-орієнтирів сучасної логіки, що досліджують структури наукових концепцій з метою верифікувати такі їх інгредієнти як експлікація, абстракція, раціоналізація, іраціоналізація, формалізація, узагальнення з опорою на аналіз-синтез цих змістовних компонентів. Логічні модуси-акти ментальної діяльності встановлюють нові експериментальні моделі знання за допомогою певних мультиоперацій як вівісекція, конвергенція, аналогія, узагальнення, виведення. Дискурсивно-логічними модусами наукового пілікання є аналогія, синтез, дефініція, експлікація, диференціація, абстрагування як результат узагальнення індуктивних чи дедуктивних умовиводів.

4. Методи прийняття управлінських рішень в інформаційному суспільстві

Методологічною основою процесу розробки і прийняття рішення є системний підхід. Методики прийняття рішення - це практичний результат системного підходу в управлінні, тобто системне рішення управлінського завдання повинно вести до розробки методики прийняття рішення в ситуації, що розглядається. Зі збільшенням горизонту планування змінюється зміст завдань і прийнятих рішень. Завдання, які можна вирішити в короткочасному періоді, пов'язані з використанням ресурсів, наявних в момент прийняття рішення.

Збільшення планового періоду дозволяє мобілізувати ресурси за великий період часу і здійснити глибокі перетворення системи, з огляду на новітні досягнення науки і техніки: нові матеріали, технології, види енергії, прогресивну організацію, нові підходи до управління. 3. В основі процесу прийняття складного рішення лежить процедура вибору. Раціональність процедури вибору забезпечується формальними методами вибору. Існує кілька мов формального вибору: критеріальний вибір, вибір методом бінарних відносин і мову функцій вибору. На практиці найбільш поширеним є критеріальний опис вибору. Завдання критеріального вибору найкраще розроблені в математичному відношенні і добре забезпечені комп'ютерними програмами. На практиці раціональність вибору обмежена складністю вирішуваних завдань, часом, відведеним для їх вирішення, проблемами інформаційного забезпечення, тому практика вибору за якістю прийнятих рішень істотно поступається теоретично можливим результатами. Процес прийняття рішень - неодмінна складова будь-якої діяльності. Від того, які саме управлінські рішення розробляються і реалізуються, залежить поточна і перспективна конкурентоспроможність організації, ефективність її діяльності.

Наслідки прийняття неправильного рішення можуть бути дуже різними - від легкого жалю до виникнення серйозних проблем. Трапляється, що рішення не приймається через острах відповідальності. Але якщо не приймати рішень і пускати справу на самоплив, то ми не зможемо управляти ситуацією. Вибір і реалізація рішень забезпечують рух організації до заданої мети. Отже, управлінське рішення являє собою засіб, засіб досягнення мети в державній або виробничої діяльності. Оскільки прийняті рішення стосуються інших людей і в багатьох випадках організації в цілому, розуміння природи і суті цього процесу дуже важливо для кожного, хто хоче домогтися успіху в галузі управління.

Узагальнюючи, можна зазначити, що принципи - це комплексність, відкрита дискусія, визначені часові показники, урахування тенденцій до змін як у середині держави, так і за її межами; процеси - визначення чинників (політичний вимір, геополітичний, соціокультурний і та ін.), аналіз наслідків, оцінка результатів; механізми - важелі впливу при прийнятті політичних рішень (політичний, економічний, соціокультурний, технологічний, правовий та етичний, природний і фізичний, військовий чинники). Крім того, всі складові механізму прийняття управлінських рішень мають: легітимні повноваження, владні функції; універсальну форму з досить жорсткими регламентами й санкціями, адміністративними ресурсами та важелями впливу, і врешті-решт, комплексом колективних ресурсів, що застосовуються від імені і в інтересах усього народу країни.

Список використаних джерел

1. Voronkova V., Nikitenko V., Oleksenko R., Cherep O., Andriukaitiene R., Briki, I. Digital paradigm of economy and management in the conditions of global human transformation. Technology Transfer: Innovative Solutions in Social Sciences and Humanities, 2021. 4, 37-40.

2. Voronkova Valentyna H., Teslenko Tatyana V, Nikitenko Vitalina A., Bilohur Vlada E. Impact of the worldwide trends on the development of the digital economy. Amazonia Snvestia. 2020. Volume 9. Issue 32. P. 81-90.

3. Воронкова В.Г., Андрюкайтене Регіна. Цифрова парадигма економіки та менеджменту в умовах глобальної трансформації. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Інноваційний розвиток сучасної економіки: нові підходи та актуальні дослідження». Запорізький національний університет. Запоріжжя ЗНУ, 2021. С. 45-48.

4. Управління сталим розвитком промислового підприємства: теорія і практика: колективна монографія / За ред. д. філософ. н., проф. Воронкової В. Г., д. е. н., проф. Метеленко Н. Г.; МОН України, ЗНУ ІННІ. Запоріжжя: «Видавничий дім «Гельветика», 2021. 586 c.

5. Voronkova Valentyna H., Nikitenko Vitalina A., Teslenko Tatyana V, Bilohur Vlada E. Impact of the worldwide trends on the development of the digital economy. Amazonia Investiga. 2020. Volume 9. Issue 32. P. 81-90.

6. Vitalina A. Nikitenko, Valentyna H. Voronkova, Regina Andriukaitiene, Roman I. Oleksenko. The crisis of the metaphysical foundations of human existence as a global problem of post-modernity and the ways of managerial solutions Propositos y Representaciones Jan. 2021, Vol. 9, SPE (1), e928 ISSN 2307-7999 Special Number: Educational practices and teacher training e-ISSN 2310-4635

7. Kyrychenko, M., Nikitenko, V, Voronkova, V, Harbar, H., & Fursin, A.A.(2021). The search for new forms of personal expression in the era of postmodernism. Amazonia Investiga, 2021. 10 (42), 248-254.

8. Воронкова Валентина, Никитенко Виталина, Андрюкайтене Регина, Олексенко Роман, Капитаненко Наталья. Киберпреступность как новейшее явление инфрормационно-коммуникационного общества и пути ее предупреждения. Ежеквартальный немецкий научный/научно-популярный Вестник "Результаты работы ученых"; Социология, Криминология, Философия, Политология. Том 2. № 7. 2021. С. 58-67

9. Фукуяма Ф. Сильное государство. Управление и мировой порядок в ХХІ веке. М.: АСТ: АСТ Москва: ХРАНИТЕЛЬ, 2006. 220 с.

10. Хэмел Г. Во главе революции. Как добиться успеха в турбулентные времена, превратив инновации в образ жизни. СПб.: Best Business Books, 2007. 368 с.

11. Цифровые платформы // Презентация Галагана Д.А.

12. Cherep А.У, Voronkova V.H., Kurdupa VS. Assessment of the competitiveness of Ukraine and the quality of life of the population. Вісник Запорізького національного університету. Економічні науки. Видавничий дім «Гельветика», 2021. № 1 (49). P.79-83.

13. Череп Алла, Воронкова Валентина, Никитенко Виталина. Обратная сторона технологических инноваций и их последствия в условиях инновационно-информационного общества. Theory and practice: problems and prospects Scientific articles.Kaunas 2020. P. 462-470.

References

1. Voronkova V., Nikitenko V., Oleksenko R., Cherep O., Andriukaitiene R., Briki, I. (2021). Digital paradigm of economy and management in the conditions of global human transformation. Technology Transfer: Innovative Solutions in Social Sciences and Humanities. 4, 37-40.

2. Voronkova Valentyna H., Teslenko Tatyana V., Nikitenko Vitalina A., Bilohur Vlada E. (2020). Impact of the worldwide trends on the development of the digital economy. Amazonia Snvestia. Vol. 9. Issue 32. 81-90.

3. Voronkova V.H., Andriukaitene Rehina (2021). Tsyfrova paradyhma ekonomiky ta menedzhmentu v umovakh hlobalnoi transformatsii. Materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Innovatsiinyi rozvytok suchasnoi ekonomiky: novi pidkhody ta aktualni doslidzhennia». Zaporizkyi natsionalnyi universytet. Zaporizhzhia: ZNU. 45-48

4. Upravlinnia stalym rozvytkom promyslovoho pidpryiemstva: teoriia i praktyka: kolektyvna monohrafiia (2021) / Za red. d. filosof. n., prof. Voronkovoi V.H., d. e. n., prof. Metelenko N.H.; MON Ukrainy, ZNU INNI. aporizhzhia: «Vydavnychyi dim «Helvetyka». 586 c.

5. Voronkova Valentyna H., Nikitenko Vitalina A., Teslenko Tatyana V., Bilohur Vlada E. (2020). Impact of the worldwide trends on the development of the digital economy. Amazonia Investiga. Volume 9. Issue 32. P. 81-90.

6. Vitalina A. Nikitenko, Valentyna H. Voronkova, Regina Andriukaitiene, Roman I. Oleksenko (2021). The crisis of the metaphysical foundations of human existence as a global problem of post-modernity and the ways of managerial solutions Propositos y Representaciones Jan. Vol. 9, SPE (1), e928 ISSN 2307-7999 Special Number: Educational practices and teacher training e-ISSN 2310-4635

7. Kyrychenko M., Nikitenko V., Voronkova V., Harbar H., Fursin A.A. (2021). The search for new forms of personal expression in the era of postmodernism. Amazonia Investiga. 10 (42), 248-254.

8. Fukuyama F. Sil'noe gosudarstvo. Upravlenie i mirovoj poryadok v HKHI veke. M.: AST: AST Moskva: HRANITEL', 2006. 220 s.

9. Hemel G. (2007). Vo glave revolyucii. Kak dobit'sya uspekha v turbulentnye vremena, prevrativ innovacii v obraz zhizni. SPb.: Best Business Books, 2007. 368 s.

10. Cifrovye platformy // Prezentaciya Galagana D.A.

11. Cherep A.V., Voronkova V.H., Kurdupa V.S. (2021). Assessment of the competitiveness of Ukraine and the quality of life of the population. Visnik Zaporiz'kogo nacional'nogo universitetu. Ekonomichni nauki. Vidavnichij dim «Gel'vetika». № 1 (49). 79-83

12. Cherep Alla Voronkova, Valentina, Nikitenko Vitalina (2020). Obratnaya storona tekhnologicheskih innovacij i ih posledstviya v usloviyah innovacionno-informacionnogo obshchestva. Theory and practice: problems and prospects Scientific articles. Kaunas. 462-470.

Размещено на Allbest.ru