Про соціальний простір як обумовленність пам’яті в розвитку діяльності людини
Необхідність дослідження видового розділення, класифікації феномену соціального простору. Механізми інтуїції в діяльності та сучасних гуманітарних досліджень на основі філософського принципу об’єктивності. Типи і модальність феномену соціального простору.
| Рубрика | Философия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.05.2022 |
| Размер файла | 257,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
П. Нора також стверджував, що взаємодія двох категорій - пам'яті та історії формує “місця пам'яті”, взаємодія цих же двох чинників приводить до їх визначення один через одного [12, с. 206]. Те, що перетворює деякі доісторичні, географічні або археологічні пам'ятники на місця пам'яті, іноді навіть в найзначніші з них, є саме тим, що повинно було б перешкодити їм стати такими, - “.повна відсутність бажання пам'ятати, що компенсується жахливим тягарем, накладеним на них часом, наукою, мрією і пам'яттю людей” [12, с. 211]. Згідно з класифікацією Г. Попова, такі зовнішні соціально-просторові інстанції, як “музей”, “галерея”, “бібліотека” і “архів” містять у своєму змісті механізми, що дозволяють реалізовувати функції, описувані П. Нора як функції “місць пам'яті”.
При дослідженні логіки роботи такого зовнішнього блоку пам'яті, як “бібліотека” (чи “місця пам'яті”), ми можемо вивчати соціальні взаємодії в статусно-рольових вимірах, оскільки цей образ розпаковує за аналогією з бібліотекою, хто в бібліотеці старший (відповідальна особа), та і у блоці пам'яті людини “бібліотека” міститься старший (ключовий) механізм, який і відповідає за знаходження потрібної інформації. Як у бібліотекаря (старшої особи) є помічники, так і у блоці пам'яті “бібліотека” існують помічники головного механізму. Г. Попов називав головний механізм “рецензором”, а йому супідрядні механізми - “рецензорною групою” [13; 14].
Тому статичні блоки пам'яті розвантажують конструкцію людини, записуючи усі події і пригоди, перетворюючи їх на окремі блоки даних пам'яті, на так звані “додаткові” блоки пам'яті або зовнішні носії. Як і згідно з роботою механізмів пам'яті людини, усі дані “записуються” індивідом у блоці даних “архів”, так і всі дані (з життя району, міста, якоїсь референтної групи) зовні так само зберігаються в архіві, як в зовнішньому “місці” пам'яті. Відмінністю в даному випадку виступає типологізація пам'яті. Оперуючи категоріями М. Хальбвакса, механізми пам'яті окремого індивіда дозволяють йому створювати власний архів, що вказує на формування індивідуальної пам'яті. Взаємодія категорій “пам'яті” і “історії” формує місця пам'яті , взаємодія цих двох чинників приводить до їх визначення один через одного (згідно з концепціями П. Нора) [12].
Місце пам'яті і є зовнішній носій культури, як результат людської діяльності, її проявом соціального простору як цілісності або мікросоціальної польової взаємодії суб'єктів. За фактом, пам'ять соціальних взаємодій ми ніколи не побачимо, окрім запам'ятовування подій, процесів, результатів і їх фіксації в зовнішніх медіаторах, посередниках. При цьому логіку організації блоку пам'яті через “зовнішнє” середовище дозволяють вивчати об'єкти і артефакти пам'яті.
Висновки
У дослідженнях змісту соціального простору ми солідаризувалися з підходом української соціально-філософської школи В. Воловика, М. Лепського та ін. в осмисленні соціального часу в контексті історичного процесу і часових модальностей“минулого-теперішнього - майбутнього”. Внаслідок того, що історичний процес визначається дослідниками в діалектичній єдності соціального часу і простору, історичний простір і час, безумовно, мають специфіку. Так, ми солідаризувалися з визначеннями соціального, історичного і перспективного простору (за В. І. Воловиковим і М. А. Лепським).
У цій статті ми вперше застосували авторську концепцію і теоретичну модель академіка Г. С. Попова, що репрезентує динамічні і статичні блоки пам'яті людини в обумовленості соціального простору. Так, на підставі “зовнішнього методу вивчення пам'яті” Г. Попов за допомогою образної моделі описав систему роботи пам'яті людини, як конфігурацію взаємодії чотирьох динамічних блоків пам'яті (що умовно називаються “театр”, “цирк”, “релігійна споруда”, “навчальний заклад”) і чотирьох статичних блоків пам'яті (“музей”, “галерея”, “архів”, “бібліотека”).
У статті ми також наводимо результати філософського осмислення порядку роботи пам'яті і її устрою з сучасними дослідженнями в галузі соціального простору і його різновидів. Ми описали логіку і теорію зовнішнього методу дослідження пам'яті за Г. Поповим; розглянули теоретичну модель пам'яті і проаналізували структуру блоків пам'яті за Г. Поповим, їх атрибутивні характеристики, специфічні позначення і образні конструкції. Також ми вперше репрезентували філософське осмислення видів, модальностейі динамік соціального простору та часу в їх взаємозв'язку з феноменологією пам'яті за допомогою теоретичної образної моделі Г. С. Попова, що дозволило нам не лише розширити вже існуючі знання про час, але й про його видові і типові характеристики.
Прикладний аспект розуміння зовнішнього методу дослідження пам'яті представляємо саме в системі пізнання принципів роботи механізмів пам'яті людини. Логіка восьми блоків пам'яті спрямована на гносеологічне та аксіологічне розуміння ієрархії роботи механізмів в них, завдяки чому можна замість автоматичного спрацьовування механізмів пам'яті почати задіювати їх в ручному режимі. Ціннісне значення цього впливу пам'яті в діяльності людини є важливим для навчання і підготовки професіоналів та експертів.
Перспектива подальших досліджень полягає в застосуванні моделі пам'яті в дослідженні соціального простору - в тому числі, з метою виявлення аспектів формування феномену соціального простору в ХХІ столітті, а також прогнозування тенденцій видозмін цього феномену. Актуальними і значущими також виступають дослідження закономірностей функціонування механізмів пам'яті в соціальному просторі, філософське осмислення логіки їх спрацьовування і, відповідно, аналіз того, як цим феноменом управляти в житті (безпосередньо прикладний аспект в житті і діяльності людини).
Список використаних джерел:
1. Анурин, ВФ 1993.`Проблема эмпирического измерения социальной
стратификации и социальной мобильности', Москва: Социс, с. 87-96.
2. Арон, Р 1992. `Этапы развития социологической мысли', под общ. ред. и предисл. ПС Гуревича, Москва: Издательская группа “Прогресс - Политика”, с. 36-61.
3.
4. Барбер, Б 1972. `Структура социальной стратификации и тенденции социальной мобильности', Американская социология, Москва: Ексмо, с. 235240.
Бурдье, П 1994. `Начала', Москва: Sodo-Logos,285 с.
Бурдье, П 2001. `Социология социального пространства', СПб.:Алетейя, 288 с. Дюркгейм, Э 1998. `Элементарные формы религиозной жизни', перевод АБ Гофмана, антология `Мистика. Религия. Наука. Классики мирового религиоведения', Москва: Канон, 432 с.
Зиммель, Г 2006. `Избранные работы', Киев: Ника-центр, 440 с.
Качанов, ЮЛ 1997. `Социальная реальность - социальное отношение - габитус - позиция',Социологические чтения : сборник, отв. ред.
ЕН Данилова,Вып. 2,Москва: “ИнститутЭкспериментальной
социологии”, с. 90-110
9. Лепский, МА 2000. `Світ і тінь соціальної перспективи', Київ: Молодь, 410 с.
10. Лепський, МА (ред) 2012. `Стратегічне прогнозування політичних ситуацій та процесів', монографія, Запоріжжя: ЗНУ, 516 с.
11. Макиавелли, Н 1990. `Государь', Москва: Планета, 121 с.
12. Нора, П (ред), Озуф, М, Пюимеж, Ж. де &Винок, М 2012. `Проблематика мест памяти. Франция-память', пер. сфр. Д. Хапаева, СПб.: Изд-во С.-Петерб. унта, 248 с.
13. Попов, ГС 1951.`Основи самонавчання:методичні спостереження і
рекомендації', Рукопис, Архів ІП (ІнститутПам'яті) Ф. 3 (Фонд “Спадщинаакадеміка Г. Попова” м. Відень 1940), Оп. 2,1951 рік. Д. 1. Фк.1-5. с. 12-33.
14. Попов, ГС 1951. `Феноменологія пам'яті: основні методичні підходи до дослідження пам'яті людини', Рукопис, Архів ІП (Інститут Пам'яті) Ф. 3 (Фонд “Спадщина академіка Г. Попова” м. Відень 1940), Оп. 2,1951 рік. Д. 6. Фк.3-5. с. 43-48.
15. Радаев, ВВ 1996. `Социальная стратификация', Москва: Аспект Пресс,318 с.
16. Рубинштейн, СЛ 2003. `Бытие и сознание. Человек и мир', сост. Брушлинский, АВ &Абульханова-Славская, КА, СПб: Изд-во “Питер”, 512 с.
17. Сорокин, ПА 1992. `Человек. Цивилизация. Общество', общ. ред., сост. и предисл. АЮ Согомонов: пер. с англ., Москва: Политиздат, с. 27-30
18. Тернер, Дж 1994. `Аналитическое теоретизирование', СПб.:THESIS,с. 139.
19. Филиппов, А 1995.`Смысл империи:к социологии политического
пространства', Москва: “Аргус”, с. 421-476
20. Parsons, T 1951. `The Sodal System', Glenrae: The Free Press, 555 р.
21. Warner, L 1960. `Sodaldass in Атегіса: manual of ргосе4иге for the measurement of sodal status', N.Y.: Harper, 298 р.
References:
1. Anurin, VF 1993. `Problemaempiricheskogoizmereniyasocialnojstratifikaciiisocialnojmobilnosti (The problem of empirical measurement of social stratification and social mobility)', Moskva: Socis, s. 87-96.
2. Aron, R 1992. `Etapyrazvitiyasociologicheskojmysli (Steps of Sociological Thinking Development)', pod obsh. red. ipredisl. PS Gurevicha, Moskva: Izdatelskayagruppa “Progress - Politika”, s. 36-61.
3. Barber, B 1972. `Strukturasocialnojstratifikaciiitendenciisocialnojmobilnosti (Structure of social stratification and social mobility tendencies)', Amerikanskayasociologiya,Moskva: Eksmo, c. 235-240.
4. Burde, P 1994. `Nachala (First steps)', Moskva: Sosio-Logos, 285 s.
5. Burde, P 2001. `Sociologiyasocialnogoprostranstva (Social space Sociology)', SPb.:Aletejya, 288 s.
6. Durkheim, E 1998. `Elementarnyeformyreligioznoyjizni (Elementary Forms of Religious Life)', perevod AB Hoffmann, antologiya `Mistika. Religiya. Nauka. Klassikimirovogoreligiovedeniia, Moskva: Canon, 432 p.
7.
8. Zimmel, G 2006. `Izbrannyeraboty (Chosen works)', Kiev: Nika-centr, 440 s.
9. Kachanov, YuL 1997. `Socialnayarealnost - socialnoeotnoshenie - gabitus - poziciya (Social Reality - Social Attitude - Gabitus - Position)', Sociologicheskiechteniya :sbornik,otv. red. EN Danilova, Vyp. 2, Moskva: “Institut Eksperimentalnojsociologii”, s. 90-110
10. Lepskij, MA 2000. `Sviti tin socialnoyiperspektivi (Social perspective Light and Shadow)', Kiyiv: Molod, 410 s.
11. Lepskij, MA (red) 2012. `Strategichneprognozuvannyapolitichnihsituacijta procesiv (Strategic forecasting of political situations and processes)', monografiya, Zaporizhzhya: ZNU, 516 s.
12. Makiavelli, N 1990. `Gosudar (Governer)', Moskva: Planeta, 121 s.
13. Nora, P (red), Ozuf, M, Pyuimezh, Zh. de &Vinok, M 2012. `Problematikamestpamyati. Franciya-pamyat (Perspective of places of memory. France-memory)', per. s fr. D. Hapaeva, SPb.:Izd-vo S.-Peterb. un-ta, 248 s.
14. Popov, GS 1951. `Osnovisamonavchannya: metodichnisposterezhennyai
rekomendaciyi (Self-training bases:Methodical observations and
recommendations)', Rukopis, Arhiv IP (Institut Pam'yati) F. 3 (Fond “Spadshinaakademika G. Popova” m. Viden 1940), Op. 2,1951 rik. D. 1. Fk.1-5.
s. 12-33.
15. Popov, GS 1951. `Fenomenologiyapam'yati: osnovnimetodichnipidhodi do doslidzhennyapam'yatilyudini (Memory phenomenology: Main methodical approaches to a research of human memory)', Rukopis, Arhiv IP (InstitutPam'yati) F. 3 (Fond “Spadshinaakademika G. Popova” m. Viden 1940), Op. 2, 1951 rik. D. 6. Fk.3-5. s. 43-48.
16. Radaev, VV 1996. `Socialnayastratifikaciya (Social Stratification)', Moskva: Aspekt Press, 318 s.
17. Rubinshtejn, SL 2003. `Bytieisoznanie. Chelovekimir (Being and Consciousness. Human and the World)', sost. Brushlinskij, AV &Abulhanova- Slavskaya, KA, SPb: Izd-vo “Piter”, 512 s.
18. Sorokin, PA 1992. `Chelovek. Civilizaciya. Obshestvo (Human. Civilization. Society)', obsh. red., sost. ipredisl. AYuSogomonov: per. s angl., Moskva: Politizdat, s. 27-30
19. Terner, Dzh 1994. `Analiticheskoeteoretizirovanie (Analytical theory-making)', SPb.:THESIS, s. 139.
20. Filippov, A 1995. `Smyslimperii: k sociologiipoliticheskogoprostranstva (The Meaning of Empire: to the Sociology of Political Space)', Moskva: “Argus”, s. 421476.
21. Parsons, T 1951. `The Social System', Glencoe: The Free Press, 555 p.
22. Warner, L 1960. `Social class in America: manual of procedure for the measurement of social status', N.Y.: Harper, 298 p.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розвиток й тлумачення понять часу і простору філософії наприкінці XVIII-на початку XIX сторіч. Концепції простору та часу Лейбніца, Ньютона, Юма, Канта, Фіхте. Феноменологічне трактування понять простору і часу. Художній час і простір та їхнє вивчення.
реферат [56,7 K], добавлен 22.04.2010Ідеалістичне трактування простору Гегеля (діалектико-матеріалістична концепція простору), його підхід до рішення проблеми дискретності-безперервності простору. Властивості матеріальних об'єктів, визнання первинності матерії. Основні властивості простору.
реферат [22,3 K], добавлен 12.04.2010Субстанціональна і реляційна концепції визначення понять простору і часу, динамічна і статична концепції часу. Єдині характеристики та специфічні властивості, притаманні простору і часу. Зв'язок простору, часу і матерії в теорії відносності А. Ейнштейна.
доклад [13,2 K], добавлен 29.11.2009Специфіка аналізу білінгвізму як особливого соціального явища у різних аспектах, зокрема у межах соціальної філософії. Застосування процедури системного розгляду в трьох взаємопов’язаних аспектах - структурному, функціональному, динамічному аспектах.
статья [23,2 K], добавлен 06.09.2017Еволюція поглядів на проблему трактування простору і часу. Фізика до появи теорії Ейнштейна та розвиток класичної електродинаміки у другій половині XІХ ст. Сутність категорій "простір" і "час", що належать до числа фундаментальних філософських понять.
реферат [17,8 K], добавлен 26.02.2011Поняття соціального у філософії, пошук моделей, які б адекватно відтворювали його природу і сутність. Розгляд соціуму як історичного процесу, суспільства як системи і життєдіяльності людини. Визначення діяльності як способу існування соціального.
реферат [30,8 K], добавлен 26.02.2015Суть і характер феномену творчості. Систематизація філософських підходів до його розуміння. Обґрунтування факторів формування креативності особи. Види творчої діяльності (наукова, технічна, художня, філософська, соціальна). Ознаки таланту та геніальності.
реферат [46,6 K], добавлен 12.08.2013Довга й складна історія феномену інтуїції в контексті філософських і естетичних знань. Формування інтуїтивізму в умовах поступового занепаду філософії позитивізму. Теорія Бергсона про визначальну роль інтуїції в науковому та художньому пізнанні світу.
реферат [22,0 K], добавлен 12.04.2010Причини та основи соціального розвитку держав світу, відображення даних питань та проблем в філософських пошуках. Сутність концепції суспільно-економічних формацій, її основні евристичні можливості і недоліки. Технократичні концепції суспільного процесу.
контрольная работа [20,4 K], добавлен 27.09.2010Субстанціальний і реляційний підходи до розуміння буття. Трактування категорій простору та часу у в античній філософії та філософії середньовічної Європи. Категорії простору та часу в інтерпретації німецької філософії та сучасної буржуазної філософії.
реферат [31,7 K], добавлен 05.12.2010Теоретичне обґрунтування щастя людини й гармонійного розвитку у творчості Г.С. Сковороди - філософа світового рівня. Ідея феномену мудрості у контексті здобуття істини у спадщині мислителя. Методики дослідження соціальної спрямованості особистості.
курсовая работа [86,1 K], добавлен 13.05.2014"Втеча від свободи" — перша книга психоаналітика та соціального психолога Еріха Фромма. Показано, що монографія стала одним з основоположних творів автора. Проведено аналіз психіки людини у монографії. Досліджується значення свободи для сучасної людини.
контрольная работа [20,9 K], добавлен 18.09.2019Створення на основі історико-філософського та культурологічного підходів концепції естетичного як соціального феномена, духовно-аксіологічної та світоглядної детермінанти в екзистенційних умовах людства, співвідношення естетичного ідеалу і реальності.
автореферат [54,1 K], добавлен 12.04.2009Дослідження філософського і наукового підходу до аналізу причин релігійної діяльності людей в духовній і практичній сферах. Головні причини релігійної діяльності і характеристика потреб релігійної творчості. Релігійна творчість як прояв духовної свободи.
реферат [25,7 K], добавлен 29.04.2011Людина як біологічна істота, її видові ознаки та расова диференціація, а також співвідношення біологічного й соціального в ній. Характеристика біології людини в епоху науково-технічної революції. Аналіз філософії про сенс життя, смерть і безсмертя людини.
реферат [27,2 K], добавлен 10.05.2010Історичні витоки філософського осягнення природи часу. Тлумачення поняття дійсності та часу у класичному природознавстві. Засади об'єктивності часу як вимірювальної тривалості. Критичний аналіз філософських витоків часу у сучасному природознавстві.
дипломная работа [97,2 K], добавлен 12.12.2014Характеристика ринкового "соціального характеру", який ґрунтується на тому, що індивід перетворюється на товар. Аналіз процесу повної відмови людини від своєї внутрішньої суті, коли вона формує в собі ті якості, які користуються попитом у суспільстві.
статья [20,9 K], добавлен 17.08.2017Природа і призначення процесу пізнання. Практика як основа та його рушійна сила, процес відображення реальної дійсності. Поняття істини, її види, шляхи досягнення. Специфіка наукового пізнання, його форми і методи. Основні методи соціального дослідження.
реферат [20,8 K], добавлен 14.01.2015Предмет соціальної філософії. Основні показники розвитку суспільства. Специфіка соціального пізнання. Політична система суспільства, її структура та функції. Рушійні сили історичного процесу. Шляхи подолання кризи взаемовідносин людини і природи.
презентация [48,4 K], добавлен 19.04.2013Специфіка предмету соціальної філософії. Основні засади філософського розуміння суспільства. Суспільство як форма співбуття людей. Суспільне життя — це реальний життєвий процес людини. Матеріальне в суспільстві.
контрольная работа [20,7 K], добавлен 24.05.2007
