Размещено на http://www.allbest.ru/

Орієнтовні питання з підсумкового контролю з філософії

Викладач: Міськов І.О.

Студентка 2-го курсу ДІ Плантиш Юліанна

1. Поняття філософії

філософія матерія мова пізнання

Філософія - це давнішня наука, яка виникла з першою розумною думкою людини. Саме поняття «Філософія» перекладається як «пошук істини», «Любов До мудрості». Ми постійно перебуваємо у вирі нестримно змінних подій та можливостей, хоча всередині вважаємо, що в цьому є якийсь логічний порядок та сенс. Так, можливо, це є, але наскільки ми усвідомлюємо та розуміємо цей порядок, адже знаючи про суть правил та законів, ми живемо правильно та законно. Зрештою цьому присвячено всю юридичну науку... Але не про це. Справа в іншому: наскільки ми хочемо пізнати цей світ, і, якщо вдасться, його порядок чи безлад? Наскільки важливе для нас це пізнання? І ці питання, іноді риторичні, виникають ще в ранньому дитинстві, коли ми запитуємо своїх мам і тат про сонце, місяць, хмари, дощ, небо... І ці питання не зникають з нашої підсвідомості протягом усього життя, адже конкретно відповіді на них ми не знаємо. І протягом усього життя ми її шукаємо, розмірковуючи і думаючи про це... Людське мислення - це один із видів життєдіяльності, - можна навіть сказати, що один із найважливіших її складових. Адже завдяки мисленнюми постійнно намагаємось пояснити всі явища, які нас оточують. Отже, можна сказати, що предметом філософії є відношення людини та світу, їхній взаємозв'язок. Пошук істини» - чи це не є головною метою нашого життя? Напевно, кожна людина у певні особливі моменти свого життя розмірковувала над змістом свого існування, пошуком відповідей на так звані «вічні питання» тощо. всієї повноті їм, на жаль, не дано. Але вони мають можливість протягом життя займатися пошуком істини, збільшувати свої знання з метою якомога ближче наблизитися до неї, тобто до Божества. Тому заняття пошуком істини, заняття філософією гідно справжньої людини. Філософія як особлива сфера людського знання та пізнання виникла на основі світоглядних пошуків та орієнтацій людини, що виникають як необхідність з погляду людського життєвого вибору та самоствердження. Виникаючи теоретичною формою світогляду, філософія набуває певних особливостей, таких, як узагальнюючий характер знання, прагнення досягти абсолютів тощо. Ці особливості зумовлюють структуру та функції філософського знання. Зрештою філософія постає як глибоке і непереборне прагнення людської душі до прозорості та свідомості основ власного буття. Філософія виникає як спроба знайти відповіді на основні світоглядні питання у вигляді роздумів з метою орієнтації людини у світі. Таким чином філософія - це раціональна самосвідомість людства, наслідки його прагнення осягнути глибинні основи буття та місце людини у світі …

2. Буття. Матерія

Проблема буття - одна з перших проблем, які намагається розв'язати філософія. Виходячи з історії філософії - існує 3 основні концепції буття:

1. Матеріалістична, яка ототожнює буття з матеріальним сущим;

2. Ідеалістична, що ототожнює буття з мисленням (ідеальним сущ.) (н.д: одні гинуть «за метал» тобто матеріальне, інші - за честь і коханя (тобто ідеальне);

3. Некласична, що протеставляє буття як процесуальність, мінливість, незавершеність сущому, як усталеному, оформленому, завершеному. Матерія та ідеал. Концепції тяжіють до об'єктивізму (прагнуть розглядати буття з об'єктивного погляду, з позиції близької до науки); некласична предст. У феноменології та екзистенціалізмі - суб'єктивізм, визн. Буття через свідомість та існ. Людини

.Матерія - це філософська категорія, що означає об'єктивну реальність, тобто світ речей, властивостей, відносин, станів і процесів, що відображаються людськими відчуттями і існують незалежно від них. Матерія не сотворима, не ліквідується, матерія вічна і безкінечна і якісно, і кількісно, і має здатність будь-яких форм відображення. Матерія як загальна субстанція - субстрат будь-яких речей, їх властивостей, відносин і форм руху..

Отже, матерія має властивість саморуху і форм руху. Субстанція - дещо незмінне, що існує завдяки самому собі і в самому собі, а не завдяки іншому і не в іншому. Субстанційність матерії виражається у взаємозв'язкусуті і явища, різноманітного і єдиного, сутності й існування, єдності, основи і того, що обґрунтовується. Матерія як субстан. Є єдністю багатоманітності. Атрибутами матерії як субстанції є системність, рух, простір і час.

3. Основні форми існування матерії: час, простір і рух

Світ не можна уявити поза простором і часом. Простір і час є невід'ємним атрибутом об'єктивного світу. Вони дають змогу відокремити кожну річ від іншої, конкретизувати універсальні зв'язки будь-якої речі або явища з усім світом.

У повсякденні ми спостерігаємо, що частки та елементи матеріальних об'єктів певним чином розміщені одні відносно інших, утворюють деякі сталі конфігурації, виникають межі об'єкта стосовно навколишнього середовища.

Отже, філософське розуміння часу відображає всезагальну властивість матеріальних процесів протікати один за одним в певній послідовності, мати тривалість, розвиватися за етапами, стадіями. У філософії існують дві основні концепції простору і часу:

- субстанційна, яка розглядає простір і час як особливі сутності, що існують самі по собі, незалежно від матеріальних об'єктів. Це немовби арена, на якій-знаходяться об'єкти і розгортаються процеси (Ньютон);

- релятивістська концепція, згідно з якою простір і час - це особливі відносини між об'єктами і процесами і поза ними зв'язки не існують (Лейбніц).

Обидві концепції можуть бути як матеріалістичними, так і ідеалістичними. З позиції матеріалістичної релятивістської концепції простір і час розглядає діалектичний матеріалізм, згідно з яким простір і час вважаються об'єктивними, незалежними від людини і людства формами буття матерії, що рухається.

Рух є способом існування, матерії, а простір і час виступають формами її існування. Простір і час постають загальними принципами організації будь-якого об'єкта дійсності. Доповнюючи однин одного, простір і час функціонують як універсальні форми організації всього розмаїття нескінченого світу.

4. Свідомість і мова

Свідомість - це найвища форма розвитку психіки, притаманна тільки людині, що виявляється в складних формах відображення світу, опосередкована суспільно-історичною діяльністю людейЧерез свідомість людина здатна пізнати сутність навколишнього світу, розуміти його та одночасно знати про те, що вона знає або не знає. Існує також внутрішня мова, яка може мати редукований характер і часто формулюється на рівні підсвідомого. Мова - це є тілесна оболонка думки. Розрізняють 2 типи мови: природна мова (мова народу, міміка, жестикуляція);

штучна мова, яка пов'язана із знаково-символічними системами в науці, мистецтві…

Мова є носієм свідомості і культури, це її першоджерело, фундамент. Звичайно, для формування національної свідомості і культури треба знати мову.Мова є носієм свідомості і культури, це її першоджерело, фундамент. Звичайно, для формування національної свідомості і культури треба знати мову.Мислення і мова складають єдине ціле. Між ними існує нерозривний, органічний зв'язок. У мові людина матеріалізує свою думку, втілює її у слово, надає її форму предметності. Мислення людини реально виявляється у формі її мови, мовного виразу.

Головні особливості мислення: суспільно-історичний характер, творча активність, узагальненість і опосередкованість відображення, нерозривний зв'язок з мовою. Носіями мислення є як окремі індивіди, так і соціальні спільності людей (різноманітні соціальні групи людей, які об'єднуються певним чином). Мислення людини формується і розвивається у процесі її конкретної діяльності, тому чим різноманітніша діяльність людини, тим багатше і різнобічніше її мислення.

5. Ідеалізація як метод пізнання.

Ідеалізація -- відносно самостійний прийом пізнання, хоча вона і є різновидом абстрагування. Результатами ідеалізації є такі поняття, як «точка», «пряма» в геометрії, «матеріальна точка» в механіці, «абсолютно чорне тіло» або «ідеальний газ» у фізиці і т. п. У процесі ідеалізації відбувається граничне відволікання від усіх реальних властивостей предмета з одночасним введенням у зміст утворювальних понять ознак, які не реалізуються в дійсності. Утворюється гак званий ідеальний об'єкт, яким може оперувати теоретичне мислення при пізнанні реальних об'єктів. Наприклад, поняття матеріальної точки насправді не відповідає жодному об'єкту. Але механік, оперуючи цим ідеальним об'єктом, здатен теоретично пояснити і передбачити поведінку реальних, матеріальних об'єктів, таких як снаряд, штучний супутник, планета Сонячної системи і т.п.

Размещено на Allbest.ru