Науково-епістемологічна еволюція понятійно-категоріального апарату філософії економіки як нового філософського знання

Размещено на http://allbest.ru

20

Дніпровський національний університет залізничного транспорту

імені В. Лазаряна

Науково-епістемологічна еволюція понятійно-категоріального апарату філософії економіки як нового філософського знання

Тесленко Т.В.

Дніпро,Україна

Анотація

Актуальність дослідження у тому, що філософія економіки як новий науковий напрямок повертає економіку до життя, а життя до економіки. Філософія економіки звертається до понять економічного дискурсу на кшталт добра і зла, етики й моралі. Батько сучасної економіки Адам Сміт був професором етики, в основі творів якого була людина економічна, економічна реальність, які він пояснював математичними й економічними моделями, намагався показати зв'язок між економікою та антропологією, філософією, релігієзнавством, соціологією, психологією й політологією.

Мета статті - концептуалізація нових знань про понятійно-категоріальний апарат філософії економіки як нового наукового напрямку.

Завдання дослідження: 1) розкрити історію становлення філософії економіки та дати обгрунтування понятійно-категоріального апарату; 2) проаналізувати основні концепти філософії економіки у контексті збереження розмаїття ідей і сприяння їхньому взаємозбагаченню; 3) дати аналіз концептів сучасної філософії економіки - людського капіталу, диференціації, спеціалізації, технології, «кругової економіки» та їх впливу на економічний розвиток. економіка філософія епістемологічний

Методологія - використання науково-епістемологічного знання як основи емпіричного дослідження концептів і концепцій філософії економіки, що конституюється у методах аналізу і синтезу, абстрагування, порівняння, історичного і логічного, системності і структурованості, та виявляється в ідеях, смислах, диспозиціях, що дозволяють здійснити гносеологічно-праксеологічну побудову, щоб осмислити онтос, соціум, природу, економіку.

Філософія економіки розглядається в контексті взаємозв'язку філософії, логіки, метафізики з метою відтворити сучасні методологічні концепції, щоб реконструювати нову економічну реальність та вирішити нові проблеми у дискурсосмисленні економічного соціуму. Наукова новизна дослідження - використання багатозначної філософської логіки та її моделей-структур для обгрутування філософії економіки як нового філософського знання, нового наукового напрямку та дисципліни.

Результат. У результаті соціально-філософського аналізу розкрито історію становлення філософії економіки та представлено понятійно- категоріальний апарат; проаналізовано основні концепти філософії економіки у контексті збереження розмаїття ідей і сприяння їхньому взаємозбагаченню; представлено аналіз концептів сучасної філософії економіки - людського капіталу, диференціації, спеціалізації, технології, «кругової економік» та їх впливу на економічний розвиток. В результаті філософського аналізу філософії економіки підвищено загальний рівень обізнаності про стрімкість розвитку філософії економіки в умовах технологічної революції, окреслено базові економічні проблеми й запропоновано шляхи їх подолання.

Ключові слова: філософія економіки, понятійно-категоріальний апарат, людина економічна, цифровізація суспільства.

Вступ

Актуальність теми. Актуальність дослідження у тому, що філософія економіки як новий науковий напрямок повертає економіку до життя, а життя до економіки. Філософія економіки звертається до понять економічного дискурсу на кшталт добра і зла, етики й моралі. Батько сучасної економіки Адам Сміт був професором етики, в основі творів якого була людина економічна, економічна реальність, які він пояснював математичними й економічними моделями, намагався показати релевантно-логічний зв'язок між економікою та антропологією, філософією, релігієзнавством, соціологією, психологією й політологією, які витікають дискурсивним чином із самих своїх аргументів. В сучасних умовах виникає нова інтегральна філософія економіки, яка сприяє виживанню людства, формує передовий культурний авангард суспільства,здатний переформатовати суспільство, вивести його із стадії саморуйнування і створити справжні, всеохопні механізми інклюзії, про необхідність якої так давно говорили соціальні й політичні філософи і яка так довго вважалася утопією; приведе суспільство до самоорганізації [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, з яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор.

В дослідженні використано роботи філософії людських ресурсів, що лежать в ос нові філософії економіки, та еволюції економічних концепцій У. Петті, А.Сміта, Д.Ст. Мілля, Ж.Б.Сея, Н. Сеніора, Л.Якоба, К.Маркса, Ф.Ліста. І. Г. фон Тюнена, У. Багехота, Е.Енгеля, Г.Сінджвіка, Л.Вальраса, І.Фішера. Сучасна теорія філософії економіки сформувалася навколо концепції людських ресурсів і виникла у 50- 60-і рр. ХХ ст. у рамках Чикагської економічної школи. У числі її засновників Г. Беккер та його робота «Людський капітал» (1964 р.), Б. Вейсброд, Т. Шульц, Дж. Мінцер, Л. Хансен. Дана концепція отримала свій розвиток у роботах М. Блауга, Є. С. Боулса, Й. Бон- Порета, Дж Псахаропулоса. Одним із найбільш цікавих напрямків концепції аналізу людських ресурсів є роботи Е.Флемхольця, М. Александера, Р. Германсона, Р. Вудрафа, Д. Боуероса.

Мета дослідження - концептуалізація нових знань про понятійно-категоріальний апарат філософії економіки як нового наукового напрямку та аналіз концептів сучасної філософії економіки та їх вплив на економічний розвиток.

Завдання дослідження:

1) розкрити історію становлення філософії економіки та дати обґрунтування понятійно-категоріального апарату;

2) проаналізувати основні концепти філософії економіки в контексті збереження розмаїття ідей і сприяння їхньому взаємозбагаченню;

3) дати аналіз концептів сучасної філософії економіки - людського капіталу, диференціації, спеціалізації, технології, «кругової економік» та їх впливу на економічний розвиток.

Методологія - використання науково-епістемологічного знання як основи емпіричного дослідження концептів і концепцій філософії економіки, що конституюється у методах аналізу і синтезу, абстрагування, порівняння, історичного і логічного, системності і структурованості, та виявляється в ідеях, смислах, диспозиціях, що дозволяють здійснити гносеологічно-праксеологічну побудову, щоб осмислити онтос, соціум, природу, економіку. Філософія економіки розглядається в контексті взаємозв'язку філософії, логіки, метафізики з метою відтворити сучасні методологічні концепції, щоб реконструювати нову економічну реальність та вирішити нові проблеми у дискурсосмисленні економічного соціуму [2]. Наукова новизна дослідження-використання багатозначної філософської логіки та її моделей- структур для обґрунтування філософії економіки як нового філософського знання, нового наукового напрямку та дисципліни.

Майже в усіх галузях промисловості цифрові технології створили нові революційні способи поєднання продуктів і послуг і розмили традиційні кордони між цифровою, реальною і доповненою реальністю, привели до підключеності до мереж, роздробленості та соціальної напруженості. Рух людей довкола світу впливає на світовий рівень добробуту, мобільність буде відігравати у суспільстві більшу роль, ніж зараз. Присутність у цифровому світі стрімко зростає протягом останніх 25 років. Процес технологічних інновацій - винайдення, комерціалізація, широке запровадження та використання найпотужнішим рушієм примноження статків та збільшення добробуту впродовж всієї історії людства. Четверта промислова революція пропонує можливість продовжити сходження на шляху до людського розвитку. Тому наша мета - показати еволюцію понятійно-категоріального апарату від становлення філософії економіки стародавніх часів до філософії економіки Четвертої промислової революції [12].

Виклад основного матеріалу

1. Історія становлення філософії економіки та обґрунтування понятійно-категоріального апарату

Філософія економіки сягає своїм корінням до стародавніх часів, близько 400 р. до н.е. Ще Ксенофонт писав, що «навіть якщо в людини немає свого господарства, вона щось таки знає про економіку (від давньогрецького ойкономія, де «ойкос» - дім, «домогосподарство») [4]. Колись економіка була наукою про управління домогосподарством, згодом стала підгалуззю релігійних, теологічних, етичних та філософських дисциплін, а потім почала поступово змінюватися, часом розгубила свої кольори і перейшла у технократичний світ. Двісті років тому більшість країн світу перебували на межі бідності, проте деякі європейські та північноамериканські країни досягли неймовірного рівня розвитку в економіці, у покращенні охорони здоров'я та різних можливостей для більшості своїх громадян, залишивши далеко позаду інші країни світу.

Сьогодні здобутки філософії економіки, що детерміновані Четвертою промисловою революцією, сприяють поліпшенню урядування, інтенсивного використання веб-технологій, що ставлять безпрецедентні завдання з огляду на швидкий темп змін [5]. Саме філософія економіка акумулює стрімкість технологічних змін та значущість їх наслідків. Цифрові технології та інфраструктура глобальної взаємодії докорінно змінюють традиційний підхід до роботи й оплати праці, адже виникають нові типи робочих місць, яким притаманні гнучкість і тимчасовість (так звана «економіка на вимогу»), що сприяє тому, що в сучасних умовах змінюється предмет і об'єкт дослідження філософії економіки. Ці професії не лише приводять до нової хвилі інновацій й дозволяють людям користуватися перевагами гнучкішого робочого графіку, але ще й породжують схвильованість через зниження рівня захищеності держави [6]. У процесі занурення світової економіки у цифрову царину доступність надійної інтернет-інфраструктури стає вирішальною передумовою для процвітання. Уряди потребують розуміння потенціалу технологічних досягнень. Треба ще уміти та поширювати технології, щоб рухатися до інформаційного суспільства з глобальним каналом зв'язку, що сприяє також і науково-епістемологічній еволюції понятійно-категоріального апарату філософії економіки як нового філософського знання [7]. Проблеми цифрової ізоляції (або цифрового бар'єру) набуває актуальності, оскільки без можливості доступу до мережі Інтернет або через невміння ним користуватися людям дедалі складніше брати участь у цифровій економіці та нових формах громадянської активності.

Понятійно-категоріальний апарат пройшов еволюцію від становлення філософії економіки стародавніх часів до філософії економіки Четвертої промислової революції.

Процес економічного розвитку, безумовно, є найпомітнішою подією останніх десятиліть. Економічний розвиток як концепт філософії економіки - це не просто зростання доходів, це поява цілісної системи взаємодії людей з метою стимулювати інновацій, які скорочують час, необхідний людям для задоволення власних потреб. І донині, незважаючи на те, що ми знаємо, що економічний розвиток може відбутися практично скрізь, і навіть знаємо деякі умови, за яких він може відбутися, досягти його за наказами неможливо [9].

У більшості випадків економічні реформи не зумовлюють прискорення економічного зростання і більшості прискорень зростання не передували великі зміни в економічній політиці, інституційних заходах, політичних обставинах або зовнішніх умовах, а також ними не супроводжувалися. У роботі «Еволюція всього» Метт Рідлі відмічає, що з точки зору філософії економіки, країни, якими керують торговці в інтересах торговців, не були досконалими, але вони завжди були більш процвітаючими, мирними та культурними, ніж країни, якими керують деспоти. Фінікія проти Єгипту; Афіни проти Спарти; китайська імперія Сун проти монголів, італійські міста-держави проти Іспанії Чарльза V; Республіка Об'єднаних провінцій (Голландська Республіка) проти Франції Людовика XIV; нація крамарів (Англія) проти Наполеона; сучасна Каліфорнія проти сучасного Ірану; Гонконг проти Північної Кореї; Німеччина 1980-х проти Німеччини 1930-х рр.» [11]. Більше немає сумніву у тому, що вільна торгівля має кращі економічні та гуманітарні досягнення, ніж командно-адміністративний уряд і прикладів цього безліч. Проте як свідчить аналіз, торгівля не є досконалою, вона стимулює марнотратство, заохочує до надмірного споживання [12].

В основі понятійно -категоріального апарату філософії економіки як нового наукового напрямку концепт «Homo oeconomicus», або «людина економічна» - концепт, у якому людина діє раціонально на основі своїх егоїстичних інтересів так, аби досягла своїх суб'єктивних цілей. Уперше цей термін використали критики економіста Джона Стюарта Мілля як спрощену модель загальноприйнятої людської поведінки. Мілль стверджував, що в очах політичної економіки на характер людини впливає її статус у суспільстві. Людина розглядається лише як істота, що прагне багатства та здатна оцінити і порівняти ефективність різних засобів для досягнення цієї цілі. Модель Homo oeconomicus - це дуже контраверсійне спрощення людської поведінки, тому у цієї моделі дуже багато критиків навіть із середовища економістів [13].

Цифровий розвиток не знає кордонів, тому неминуче виникає питання щодо впливу технологій на географію - і навпаки. В умовах Четвертої промислової революції суперкористувач інформаційними технологіями - це спеціальний обліковий запис в операційній системі, власник якої має свої повноваження на виконання всіх операцій без винятку, тому слід забезпечити, щоб Четверта промислова революція відбулася під контролем людини і орієнтувалася на людину. Чим швидше нові технології масштабуватимуться, тим нагальніше нам треба буде адаптуватися до їхніх проривних викликів.

Технології Четвертої промислової революції не зупиняться, а проникнуть у фізичний світ довкола нас і стануть частиною нас. Однак, мабуть, найбільшим занепокоєнням щодо четвертої промислової революції є те, що згадані цінності не розподілятимуться справедливо - і через це збільшення нерівності може навіть підірвати єдність суспільства. Проактивні кроки у бік ціннісного підходу до технологій можуть допомогти нам відновити баланс, а не вічно залишатися позаду, але для цього слід зберегти розмаїття ідей і сприяти їхньому взаємозбагаченню у контексті викликів Четвертої промислової революції [14].

Основні концепти філософії економіки в контексті збереження розмаїття ідей і сприяння їхньому взаємозбагаченню. Філософія економіки не єдина царина, яку хочуть зробити складнішою, ніж вона є насправді.

У будь-якій професійній галузі, де потрібні спеціальні знання,- професійна мова сприяє порозумінню між фахівцями, але ускладнює спілкування із зовнішнім світом. Філософію економіки слід вивчати так, щоб ознайомитися із різноманітним и економічними аргументами й навчитися критично оцінювати з урахуванням економічних умов, моральних цінностей і політичної мети, так як вона допомагає зрозуміти економічний світ з філософської точки зору. Філософія економіки вивчається за теоретичним підходом, а не за предметом і від неї ми намагаємося отримати якомога точніше пояснення різних економічних явищ [15].

В основі економіки полягає раціональний вибір, тобто вибір на під ставі ретельного і систематичного розрахунку максимального досягнення мети за допомогою обмежених ресурсів. Економіка вивчає господарство, що включає в себе гроші, працю, технології, міжнародну торгівлю, податки. На думку філософів, філософія економіки вивчає життя, Всесвіт і все інше. Хоч би якою важливою була економічна теорія, вона обмежена в часі і просторі. Тож для її дієвого застосування потрібно достеменно знати, які технологічні й інституційні сили діють на ринках, у галузях промисловості та в країнах, які ми намагаємося аналізувати за допомогою теорії [16]. Філософія економіки розглядає проблеми автоматизації, які впливають на ринки країн, що розвиваються. Тут вона може несподівано зруйнувати перевагу у виробництві трудомістких товарів і послуг. Такий сценарій міг би знищити економіки деяких успішних країн і регіонів. Зрозуміло, що жодна країна не зможе процвітати, якщо інноваційні екосистеми міст не отримуватимуть постійного підживлення. За всіх історичних епох міста були двигунами економічного зростання, розквіту і соціального прогресу. Швидкість і масштаби, з якими міста, за підтримки гнучких нормативних баз щодо економічної політики, поглинають і застосовують технології, визначають їхню подальшу спроможність конкурувати на ринку кадрів [17].

Збереження розмаїття ідей і сприяння їхньому взаємозбагаченню. Недостатньо просто знати, що існують різні підходи до економіки. Розмаїття економічних теорій слід плекати й навіть примножувати. Оскільки різні підходи розглядають різні питання й аналізують ту саму проблему під різними кутами, знання низки шкіл, а не лише декількох з філософської точки зору дозволяє нам більш повно й збалансовано розглядати складну сутність того, що зветься економікою [18].

Це важливо в довготривалій перспективі, оскільки філософія економіки об'єднує багато теоретичних підходів, які зможуть краще пояснити швидкоплинний світ. Наше життя є підтвердженням цього: світове господарство зазнало б краху, як під час Великої депресії 1929 року, якби на початку світової фінансової кризи 2008 року уряди найпотужніших країн не вирішили відмовитися від ринкових методів і перейти до кейнсіанської політики. Філософія економіки зводиться до того, що збереження розмаїття також недостатньо, різні підходи до економіки можуть багато чого взяти один від одного, а наше розуміння від цього лише збагатиться [19].

Девелопменталістська традиція та шумпетерівська школа ведуть взаємовигідний діалог: перша висуває теорії, що допомагають зрозуміти широкий контекст технологічного розвитку, а інша відповідає теоріями, які пояснюють механізми виникнення технологічних інновацій.

Марксистська, інституціональна та поведінкова школи протягом тривалого часу обмінюються думками, - причому цей обмін часто доволі ворожий, - із приводу розуміння ворожих процесів фірми, а особливо відносин між робітниками й капіталістами. І кейнсіанська, й поведінкова школи завжди зважали на психологічні чинки, але нещодавно взаємозбагачення цих шкіл породило нову цікаву галузь - поведінкові фінанси. При цьому взаємозбагачення можливе між школами, що здаються несумісними. Навіть якщо вони стоять на різних політичних позиціях, класицисти (праві), кейнсіанці (центристи) та марксисти (ліві) - всі вони розглядають суспільство як сукупність класів [20].

Австрійці та кейнсіанці сперечаються від 1930-х років, але вони (а також поведінкові економісти та інституціоналісти) сходяться на тому, що світ дуже складний і непевний, а нам бракує раціональності, щоб із ним упоратися. Австрійці, інституціоналісти та поведінкові економісти погоджуються, що люди - багаторівневі істоти, які, за термінологією інституціоналістів, складаються з інстинктів, звичок, вірувань, розуму, хоча деякі пребдставники австрійської школи незадоволено розглядають своїх колег із цього переліку, вважаючи їх лівими.

Філософія економіки виходить з того, що нам варто знати дещо про розмаїття підходів до економіки. За кожною економічною політикою чи корпоративною дією, що впливає на наше життя - на мінімальну зарплату, залучення фахівців із зовні, соціальне забезпечення, безпеку продуктів харчування, пенсії тощо, - стоїть певна економічна теорія, яка надихнула на ці дії, або надала обґрунтування того, чого прагнуть досягти можновладців. Знання різних економічних теорій, їхніх переваг і недоліків не є певною заплутаною справою, яку варто залишити фахівцям. Це невід'ємний етап розуміння економіки, а ще - внесок у спільні зусилля, завдяки яким розвивається філософія економіки, що сприяє пошукам філософії істини [21].

2. Концепти сучасної філософії економіки - людського капіталу, диференціації, спеціалізації, технології, «кругової економік» та їх впливу на економічний розвиток

Концепт людського капіталу. Витоки концепту людського капіталу можна знайти у роботах У. Петті, А. Сміта, Д.Ст. Мілля, Ж. Б. Сея, Н. Сеніора, Л.Якоба, К. Маркса, Ф.Ліс та І. Г. фон Тюнена, У. Багехота, Е. Енгеля, Г. Сінджвіка, Л. В. Альраса, І. Фішера. Сучасна теорія людського капіталу виникла у 50-60-і рр. ХХ ст. у рамках Чикагської економічної школи. У числі її засновників Г. Беккер та його робота «Людський капітал» (1964 р.), Б. Вейсброд, Т. Шульц, Дж. Мінцер, Л.Хансен. Дана концепція отримала свій розвиток у роботах М. Блауга, Є С. Боулса, Й. Бон- Порета, Дж. Псахаропулоса, О.Р. Лейарда. Одним із найбільш цікавих напрямків концепції аналізу людських ресурсів є роботи Е. Флемхольця, М. Александера, Р. Германсона, Р. Вудрафа, Д. Боуероса. Саме ж поняття людського капіталу першим ввів А. Сміт, який вважав, що людський капітал - це накопичені знання і вміння членів суспільства, які дають право на отримання доходу.

При цьому Сміт включав у поняття фіксованого капіталу майстерність і корисні здібності людини, яка отримала освіту шляхом кропіткої праці, які можливо уподібнити машині, яка дорого коштує. Людський капітал складається з набутих знань, навичок, мотивацій та енергії, якими наділені людські істоти і які можуть використовуватися на протязі певного періоду часу, це форма капіталу, що може бути джерелом майбутніх заробітків і задоволення потреб, що є частиною людини. Передумови появи сучасної концепції людського капіталу у філософській науці пов'язані у першу чергу з традиціями становлення нового інноваційно-інформаційного суспільства: розвитком науково-технічного прогресу, новим етапом інформаційної революції, соціальними, економічними і структурними зсувами в економіці, зростанням якості удосконалення трудових ресурсів, прискоренням темпів нематеріального накопичення. Тому не випадково дану концепцію ми відносимо до комплексу теорій інноваційно - інформаційного суспільства, що розвиваються у руслі благо приємного оптимістичного сценарію соціально-економічного розвитку, при здійсненні якого працівник сам стає власником «нових» економічних ресурсів - знань, кваліфікації, досвіду, інформації [22].

Концепт «диференціації» як стратегія ринку. Основою диференціації можуть бути властивості самого продукту, система реалізації, маркетинговий підхід або доволі широкий діапазон інших факторів. Ефективність діяльності компанії, якій вдалося досягти і підтримувати сталу диференціацію, буде значно вищою від середніх показників по галузі, якщо націнка перекриватиме додаткові витрати на унікальність продукту. Компанія-диференціатор має постійно приділити увагу витратам, оскільки навіть надвисокі ціни можуть не дати бажаного прибутку за перевищених витрат у галузі, якщо оцінка перекриватиме додаткові витрати на унікальність продукту. Таким чином, компанія - диференціатор повинна спрямовувати свою діяльність на досягнення паритетного або наближеного до паритетного становища відносно конкурентів через зниження витрат у тих царинах, що не впливають на напрям диференціації. Філософія і логіка стратегії диференціації вимагає, щоб компанія запроваджувала диференціацію тих властивостей продукту, які б відрізняли його від продукту конкурентів. На практиці стратегію диференціації часто плутають зі стратегією фокусування на диференціації. Але між ними є істотна відмінність: компанія, що обрала стратегію диференціації, будуватиме її на базі тих характеристик продукту, які представляють цінність для всіх покупців (наприклад, це стратегія компанії IBM у виробництві комп'ютерів). Компанія ж, яка вибрала фокусування на диференціації, буде шукати такі сегменти, де у покупців є цілком специфічні потреби, і намагатиметься задовольнити потреби саме таких покупців (наприклад, у комп'ютерній галузі це стратегія компанії Gray Research) [23].

Слід змінити переконання на більш конструктивний, людино- орієнтований погляд на філософію економіки, у центрі якої відбувається взаємодія людини і машини, людини і технології; ідентифікувати цінності, пов'язані з певними технологіями; з'ясувати, як технології впливають на повсякденний людський вибір та сприяти ухваленню рішення. Технології Четвертої промислової революції трансформують суспільство та переформатують майбутнє. У результаті виникає потреба у переформатуванні предмета і об'єкта дослідження філософії економіки в умовах Четвертої промислової революції та чіткіше сформулювати етичні основи, нормативні стандарти та моделі ціннісного управління та дослідити новий понятійно-категоріальний апарат.

Філософія економіки має ґрунтуватися на обговоренні ширших питань щодо суспільства, в якому людина прагне жити і бути щасливою. У культурі, філософії політики, філософії економіки, в медіа та соціальних мережах, у пошукових системах, а також у свідомості людини запанував нездоровий прояв постмодернізму, що відкидає істину, стверджуючи її вірогідність. Філософія економіки повинна віднайти концептуальний ключ до розуміння сучасних політичних і культурних подій, до розуміння всього, що відбувається у сфері економіки, а, отже, перейти до формування нової інтегральної філософії і філософії економіки.

Список використаних джерел

1. Ажажа М. А., 2006.Теоретико-медологічні засади концепції людського капіталу. Ефективність сучасного менеджменту організації: зб. наук. праць. Х.: ХІМБ. 267-271.

2. Ажажа М. А., 2012. Моніторинг як інструмент забезпечення якості державних та муніципальних послуг. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 50. 270-277.

3. Ажажа М. А., 2007. Інвестиції в освіту як фактор інтелектуального прогресу. Соціальна перспектива і регіональний розвиток:[наук.-пр. журн.]. Запоріжжя: ТОВ «КСК-Альянс». 37-40.

4. Buhaichuk, Oksana, 2019. Strategies of information and innovation activity development at enterprise in digital conditions. HUMANITIES STUDIES: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhrn: ZNU. 1 (78). 75-85.

5. Браян Крістіан, Гріффітс Том, 2020. Життя за алгоритмами. Як робити раціональний вибір / пер. з англ. Катерина Диса. К.: Наш формат. 376.

6. Voronkova, Valentyna, Metelenko, Natalya, Nikitenko, Vitalina, Silina, Iryna, 2019. System analysis of the economy of sustainable development as environmentally balnced and socially oriented one. HUMANITIES STUDIES: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhrn: ZNU. 1 (78). 86-97.

7. Воронкова В. Г., 2008. Філософія гуманістичного менеджменту (соціально- антропологічні виміри): монографія. Запоріжжя: РВВ ЗДІА. 254.

8. Воронкова В. Г., Капітаненко Н. П., Нікітенко В. О., 2019. Правові засади захисту інтелектуальної власності у цифровому суспільстві. Journal «ScienceRise: Juridical Science. 4 (10). 32-37.

9. Воронкова В. Г., 2008. Глобалізація як процес універсалізації стосунків між державою та ринком. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 35. 15-35.

10. Воронкова В. Г., Тесленко Т. В., 2020. Становление и развитие цифровых технологий как фактор реализации четвертой промышленной революции. Журнал Белорусского государственного университета. Философия. Психология. Изд-во Белорусского государственного ун-та. 2. 4-11.

11. Zhuravel, Kristina, 2019. Concept of flexible management at enterprise in digitalization and lean production conditions. HUMANITIES STUDIES: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhrn: ZNU. 1 (78). 98-107.

12. Кириченко, Микола, 2019. Вплив цифрових технологій на розвиток людського і соціального капіталу в умовах діджиталізованого суспільства. HUMANITIES STUDIES: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhrn: ZNU. 1 (78). p. 108-129.

13. Melnik, Victoria, 2019. Agile-management 3.0 concept as a factor of technological progress development in the digital society. HUMANITIES STUDIES: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhrn: ZNU. 1 (78). 130-139.

14. Nikitenko V.O., 2013. Problem field of the geokul' turnogo phenomenon: scientific approaches Gileв (Research Bulletin): Col. Sciences. Ave: publishing SCIENCE LLC NVP. 500-504.

15. Олексенко, Р. І., Ортіна Г. В., 2018. Особливості інноваційно-інвестиційної політики антикризового розвитку реального сектору економіки України. Економічний вісник Запорізької державної інженерної академії. 5 (17). 33-39.

16. Олексенко, Р. І., 2017. Формування концепції креативної особистості як фактор креативно-знаннєвої економіки в умовах викликів глобалізації. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 71. 118-126.

17. Портер, Майкл, 2019. Конкурентна перевага. Як досягати стабільно високих результатів / пер з англ. Ірина Ємельянова, Ірина Гнатковська. К. : Наш формат. 624.

18. Публічне управління та адміністрування в умовах інформаційного суспільства: вітчизняний і зарубіжний досвід [Електронний ресурс] : монографія, 2017 / ред. С. Чернов, В. Воронкова, В. Банах, та ін. Запоріжжя : ЗДІА. 603.

19. Рідлі, Метт. 2019. Еволюція всього / пер. з англ. М. Солдаткіної. Київ: Видавнича група КМ-БУКС. 336

20. Реворт, Кейт, 2019. Економіка пончика. Як економісти ХХ! століття бачать світ. К. : Наш формат. 296.

21. Соснін, О. В., Воронкова, В. Г., Ажажа, М. А., 2016. Філософія гуманістичного менеджменту (соціально-політичні, соціально-економічні, соціально-антропологічні виміри): навчальний посібник. Запоріжжя: Дике поле. 356.

22. Управління людськими ресурсами: філософські засади: навч. посібник, 2006 / В. Г. Воронкова, А. Г.Беліченко, О. М. Попов та ін. К.: Професіонал, 576..

23. Рижова, І. С., 2009. Становлення і розвиток дизайну як духовнопрактичного феномена в інформаційно-культурному просторі, 2009. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 36. 211-224.

24. Рижова, І. С., 2009. Дизайн в технічних вузах. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 37. 87-95.

25. Teslenko T. V., 2018. «Spmt/mmd-body» d^otomy and tis mpact on the formation of «homo creativus» іп the context of economy phtiosophy: methodological bases. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: збірник наукових праць. Запоріжжя: «Видавництво ЗДІА».75. 53-64.

26. Тесленко Т. В., 2019. Антропологические измерения категорий «дух-душа-тело» и их трансформация в экономической, духовной и культурной природе человека. Proceedings of the XIII International Scientific and Practical Conference Social and Economic Aspects of Education in Modern Society Vol.3, Warsaw, Poland. May 25.13-19.

27. Tovarnichenko Vladimir, 2019. Pseudoscience and information security in smartsociety. HUMANITIES STUDIES: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhm: ZNU. 1 (78). 15-27.

28. Фостер Провост, Том Фоусетт. Data sdence для бізнесу. Як збирати, аналізувати і використовувати дані. Київ : Наш формат, 2019. 400 с.

29. Фурсін О. О., 2012. Механізми соціально-орієнтованого державного управління. Автореферат кандидатської дисертації з спеціальності «Механізми державного управління»: 25.00. 02. Харків.

30. Фурсін О. О., 2012. Шляхи і напрями удосконалення механізмів соціально-орієнтованого державного управління на рівні регіону. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 48. 172-188.

31. Фурсін О. О., 2008. Формування моделі стійкого економічного розвитку в умовах конкурентоспроможності. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 33. 223-230.

32. Шваб Клаус. Четверта промислова революція, Формуючи четверту промислову революцію. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2019. 426 с.

References

1. Azhazha M. A., 2006. Teoretyko-medolohichni zasady kontseptsii liudskoho kapitalu// Efektyvnist suchasnoho menedzhmentu orhanizatsii: zb. nauk. prats. Х.: ХІМВ. 267-271.

2. Azhazha M. A., 2012. Monitorynh yak instrument zabezpechennia yakosti derzhavnykh ta munitsypalnykh posluh. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii. 50. 270-277.

3. Azhazha M. A., 2007. Investytsii v osvitu yak faktor intelektualnoho prohresu. Sotsialna perspektyva i rehionalnyi rozvytok:[nauk.-pr. zhurn.]. Zaporizhzhia: TOV «KSK- Alians». 37-40.

4. Buhaichuk, Oksana, 2019. Strategies of information and innovation activity development at enterprise in digital conditions. HUMANITIES STUDIES: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhia: ZNU. 1 (78). 75-85.

5. Braian Kristian, Hriffits Tom, 2020. Zhyttia za alhorytmamy. Yak robyty ratsionalnyi vybir / per. z anhl. Kateryna Dysa. K.: Nash format. 376.

6. Voronkova, Valentyna, Metelenko, Natalya, Nikitenko, Vitalina, Silina, Iryna, 2019.

System analysis of the economy of sustainable development as environmentally balnced and socially oriented one. HUMANITIES STUDIES: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhia: ZNU. 1 (78). 86-97.

7. Voronkova, V. H., 2008. Filosofiia humanistychnoho menedzhmentu (sotsialno- antropolohichni vymiry): monohrafiia. Zaporizhzhia: RVVZDIA. 254.

8. Voronkova, V. H., Kapitanenko N. P., Nikitenko V. O., 2019. Pravovi zasady zakhystu intelektualnoi vlasnosti u tsyfrovomu suspilstvi. Journal «ScienceRise: Juridical Science. 4 (10). 32-37.

9. Voronkova V. H., 2008. Hlobalizatsiia yak protses universalizatsii stosunkiv mizh derzhavoiu ta rynkom. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii. 35. 15-35.

10. Voronkova V. H., Teslenko T. V., 2020. Stanovlenye y razvytye tsyfrovykh tekhnolohyi kak faktor realyzatsyy chetvertoi promyshlennoi revoliutsyy. Zhurnal Belorusskoho hosudarstvennoho unyversyteta. Fylosofyia. Psykholohyia. Yzd-vo Belorusskoho hosudarstvennoho un-ta. 2. 4-11.

11. Zhuravel, Kristina, 2019. Concept of flexible management at enterprise in digitalization and lean production conditions. HUMANITIES STUDIES: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhrn: ZNU. 1 (78). 98-107.

12. Kyrychenko, Mykola, 2019. Vplyv tsyfrovykh tekhnolohii na rozvytok liudskoho i sotsialnoho kapitalu v umovakh didzhytalizovanoho suspilstva. HUMANITIES STUDIES: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhia: ZNU. 1 (78). p. 108-129.

13. Melnik, Victoria, 2019. Agile-management 3.0 concept as a factor of technological progress development in the digital society. HUMANITIES STUDIES: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhia: ZNU. 1 (78). 130-139.

14. Nikitenko, V. O., 2013. Problem field of the geokul' turnogo phenomenon: scientific approaches. Gileв (Research Bulletin): Col. Sciences. Ave: publishing SCIENCE LLC NVP. 500-504.

15. Oleksenko, R. I., Ortina, H. V., 2018. Osoblyvosti innovatsiino-investytsiinoi polityky antykryzovoho rozvytku realnoho sektoru ekonomiky Ukrainy. Ekonomichnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii. 5 (17). 33-39.

16. Oleksenko, R. I., 2017. Formuvannia kontseptsii kreatyvnoi osobystosti yak faktor kreatyvno-znannievoi ekonomiky v umovakh vyklykiv hlobalizatsii. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii. 71. 118-126.

17. Porter, Maikl, 2019. Konkurentna perevaha. Yak dosiahaty stabilno vysokykh rezultativ / per z anhl. Iryna Yemelianova, Iryna Hnatkovska. K. : Nash format. 624.

18. Publichne upravlinnia ta administruvannia v umovakh informatsiinoho suspilstva: vitchyznianyi i zarubizhnyi dosvid [Elektronnyi resurs] : monohrafiia, 2017 / red. S. Chernov, V. Voronkova, V. Banakh, ta in. Zaporizhzhia : ZDIA. 603.

19. Ridli, Mett, 2019. Evoliutsiia vsoho / per. z anhl. M. Soldatkinoi. Kyiv: Vydavnycha hrupa KM-BUKS. 336

20. Revort, Keit, 2019. Ekonomika ponchyka. Yak ekonomisty XXI stolittia bachat svit. K. : Nash format. 296.

21. Sosnin, O. V., Voronkova, V. H., Azhazha, M. A., 2016. Filosofiia humanistychnoho menedzhmentu (sotsialno-politychni, sotsialno-ekonomichni, sotsialno-antropolohichni vymiry): navchalnyi posibnyk. Zaporizhzhia: Dyke pole. 356.

22. Upravlinnia liudskymy resursamy: filosofski zasady: navch. posibnyk, 2006 / V. H. Voronkova, A. H.Belichenko, O. M. Popov ta in. K.: Profesional, 576.

23. Ryzhova, I. S., 2009. Stanovlennia i rozvytok dyzainu yak dukhovno-praktychnoho fenomena v informatsiino-kulturnomu prostori, 2009. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii. 36. 211-224.

24. Ryzhova, I. S., 2009. Dyzain v tekhnichnykh vuzakh. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii. 37. 87-95.

25. Teslenko T. V., 2018. «Spirit/mind-body» dihotomy and its impact on the formation of «homo creativus» in the context of economic philosophy: methodological bases. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii: zbirnyk naukovykh prats. Zaporizhzhia: «Vydavnytstvo ZDIA». 75. 53-64.

26. Teslenko, T. V., 2019. Antropolohycheskye yzmerenyia katehoryi «dukh-dusha-telo» y ykh transformatsyia v эkonomycheskoi, dukhovnoi y kulturnoi pryrode cheloveka. Proceedings of the XIII International Scientific and Practical Conference Social and Economic Aspects of Education in Modern Society Vol.3, Warsaw, Poland. May 25.13-19.

27. Tovarnichenko, Vladimir, 2019. Pseudoscience and information security in smartsociety. HUMANITIES STUDIES: Collection of Scientific Papers. Zaporizhzhia: ZNU. 1 (78). 15-27.

28. Foster, Provost, Tom, Fousett, 2019. Data science dlia biznesu. Yak zbyraty, analizuvaty i vykorystovuvaty dani. Kyiv : Nash format. 400.

29. Fursin O. O., 2012. Mekhanizmy sotsialno-oriientovanoho derzhavnoho upravlinnia. Avtoreferat kandydatskoi dysertatsii z spetsialnosti «Mekhanizmy derzhavnoho upravlinnia»: 25.00. 02. Kharkiv.

30. Fursin O. O., 2012. Shliakhy i napriamy udoskonalennia mekhanizmiv sotsialno- oriientovanoho derzhavnoho upravlinnia na rivni rehionu. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii. 48. 172-188.

31. Fursin O. O., 2008. Formuvannia modeli stiikoho ekonomichnoho rozvytku v umovakh konkurentospromozhnosti. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii. 33. 223-230.

32. Shvab Klaus, 2019. Chetverta promyslova revoliutsiia, Formuiuchy chetvertu promyslovu revoliutsiiu. Kharkiv : Klub simeinoho dozvillia. 426.

Abstract

Scientific-epistemological evolution of the conceptual and category apparatus of the philosophy of economics as a new philosophical knowledge

Teslenko, Tatyana - PhD in Economics, Philosophy, Associate Professor, Associate Professor of the Department «Economics and management», Dneprovsk National Universityof Railway Transport Named after Academician V. Lazaryan (Dnipro, Ukraine)

The relevance of the study is that the philosophy of economics as a new scientific direction returns the economy to life, and life to the economy. Philosophy of economics refers to the concepts of economic discourse such as good and evil, ethics and morality. The father of the modern economics, Adam Smith was a professor of ethics, whose works were based on economic human, economic reality, which he explained by mathematical and economic models, tried to show the connection between economics and anthropology, philosophy, religion study, sociology, psychology and political science.