Типологія альтернативних світів в аспекті міфосеміотики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Типологія альтернативних світів в аспекті міфосеміотики

Колесник О.С.,

Київський університет імені Бориса Грінченка

У статті розглянуто сутнісні характеристики альтернативного світу як результату ірраціонально (міфологічно) детермінованої категоризації, визначено механізми його творення і запропоновано його абстрактно-логічну модель. Специфіка розвитку альтернативних світів і властивості їхніх суб'єктів- творців окреслені з позицій універсологічно-системного підходу. Запропоновано типології альтернативних світів з використанням ієрархічно-референційного критерію, деонтично-діяльнісного та але-тичного критеріїв.

Ключовіслова: світ, можливий світ, модальність, оператор, міф.

Колесник А.С.

Типология альтернативных миров в аспекте мифосемиотики

В статье рассмотрены сущностные характеристики альтернативного мира как результата иррационально (мифологически) детерминированной категоризации, определены механизмы его создания и предложена его абстрактно-логическая модель. Специфика развития альтернативных миров и свойства их субъектов-творцов определяются с позиций универсологически-системного подхода. Предложены типологии альтернативных миров с использованием иерархически-референтивного критерия, деонтически-деятельностного и алетического критериев.

Ключевые слова: мир, возможный мир, модальность, оператор, миф.

O. Kolesnyk

Typology of alternative worlds: myth-oriented semiotics

The article addresses the phenomen on of alternative world from the stand point of universalia-oriented studies, myth-oriented semiosis and M-logic. Weidentify a world as an informational system correlating with a real (quasi-real, imaginary, fakeetc.) state of affairs that is hier archically yet notrigidly structured. Analternative world is identified as a result of multi-vectored, non-linear, irrationally-triggered categorization. Irrationality of cognition and categorization is connected to the sphere of mythwhile the “mythic space" is considered a contain erofaxiomaticinterp retational operators. The paper discusses the fundamental sof an alternative world's construing and suggests its abstract logical model. World modeling is regarded as no emo-genesis (fluid generation of contextual lyrelevant senses regarding a certain state of affairs). The stages of analternative world's development are treated off inregard to the universal pattern sof open systems 'functioning. The article high lights sets of features of the said worlds' creators involving the irtype of personality, type of consciousness, respective basic cognitive procedures, and patterns of languageuse. Primary attention is paid to providing classifications of alternative realities. According to the referential-hierarchical criterion, the worlds fall in to physical, psychoemotional, mental, social, inter-social, axiological, noospheric. The deontic criterion allows identifying mythic, religious, ideological, ethnic-social, subcultural, game and textual worlds. Eventually, according to the alethic criterion, alternative worlds appeart obereal, quasi-real, unrealand fake.

Keywords: world, possibleworld, modality, operator, myth.

Людство, буття якого у ХХІ ст. позначене низкою кризових явищ, процесами глобалізації та «диджиталізації» практично усіх сфер діяльності, стикається з викликами, що здатні призвести або до фундаментальних адаптаційно-еволюційних трансформацій, або до його зникнення як виду. Усвідомлення такого стану речей викликає пошук відповідей на важливі екзистенційні питання у давніх культурних традиціях (явище реміфологізації), переосмислення способу взаємодії людини і природи та формування інтегративної парадигми досліджень [3], що дозволяє розглянути «альтернативний світ» (далі -- АС) і мовні засоби його втілення [1] з позицій міфосеміотики, лінгвоуніверсології та М-логіки [2].

Загалом, світ уявляється як цілісна система, котра об'єднує феномени природи, суспільства і антропної сфери та обмежує доступні для людини на сучасному щаблі її розвитку знання і уявлення про основи сущого. З огляду на антропоцентризм (у сучасному розумінні -- екологічний нео-антропоцентризм) сприйняття та інтерпретацій феноменів буття, світ є варіантом реальності, структу-рований навколо низки базових сенсів (базових ірраціональних інтерпретаційних операторів -- як елементів традиційного сегменту міфологічного простору, так і похідних вторинних міфів).

У контексті «інформаційної цивілізації» особливо значущим виявляється поняття АС, що сягає ідеї «можливого світу» як істинного або хибного (у термінах Г.В. фон Ляйбніца). Еволюція цієї ідеї призвела до визнання множинності всіх «можливих світів» (к у концепції С. Кріпке), співвіднесеної з кількістю індивідів (^), що існують у світі (Н) та здійснюють судження (R, рефлексія) з приводу станів речей у ньому. Відповідно, у модально-логічному розумінні сутності можливого світу як H₁RH2 : світ Н2 є можливим відносно Н1, а кожне судження, істинне у Н2, можливе в Н1 [7]. При цьому ty (н) не обов'язково ідентичне (кількісно і якісно) для всіх можливих Н, що наштовхує на думку стосовно моделювання (у вигляді «логічного розширення») «істинного» стану речей у Н' суб'єктами катетеризації, чиї базові властивості не відповідають конфігурації світу Н. За Р. Карнапом, «можливі світи» постають як «описи станів», множинність альтернативних «станів» світу, а основою судження про них є певний «індивідний концепт» [4].

З позицій епістемічної логіки Я. Хінтікки, модальності (надія, знання, віра, очікування, бажання тощо) в широкому сенсі ототожнюються з пропозиційними установками, котрі функціонують як особистісні категоризаційні (модальні) оператори. У цьому випадку специфіка альтернативного світу W залежить від знань про нього у суб'єкта а (знання є суб'єктивним, фрагментарним, ситуативно забарвленим, інколи упередженим та ін.), що породжує практично необмежену кількість квантів вивідного знання і відповідних варіантів W. У свою чергу це означає, що знання а про IV становить «множинність епістемічниха-альтернатив IV» [6]. Іншими словами, альтернативні «можливі світи» диференційовані за епіс-темічністю суб'єкта, мають релятивний характер і демонструють варіативність «істинного стану речей». Ця концепція дозволяє онтологічно орієнтовану інтерпретацію АС як станів, речей, що виникають унаслідок «можливих напрямків розвитку подій».

Зауважимо, що розмаїття варіантів реальності зумовлене як динамікою поступу систем різної етіології (в «об'єктивній» перспективі, поза увагою спостерігача-інтерпретатора), так і обсягом знань про них і способів інтерпретації відповідної інформації. Ментальний образ світу (його «концептуальна картина»), утворюваний на основі інтерпретацій отриманих за різними каналами вхідних сигналів, а також його можлива вербально-знакова іпостась завжди «не встигають» за зміною станів речей в «об'єктивному світі». Навпаки, при інтенційному («проективному») моделюванні картини світу, трансформації в АС випереджають зміни у фізичному емпірично досяжному світі. В обох випадках «первинний», «реальний» світ і його концептуальні й мовні варіанти ніколи не виявляються точними копіями один одного. Натомість, вони утворюють своєрідне «річище вірогідностей» зі змінним діапазоном, у межах котрого варіанти світу матеріалізуються засобами різноманітних кодів.

Базовим механізмом творення АС у текстах і дискурсах різних жанрів, з позицій М-логіки, є процес плинного ноемогенезу -- породження контекстуально релевантних смислів, генерованих при інтерпретації одиниць вторинної номінації, що окреслюють контури світу (топоніміка, дескриптори локацій), позначають фокусні концепти (антропоморфні, міфічні та ін. істоти, артефакти, сили та енергії) й визначають аксіологічні орієнтири поступу світу / контрарно орієнтованих світів. Основою ноемогенезу, у свою чергу, є міфологічно орієнтований семіозис, а саме номінація реального або нереального денотату, осмислення та інтерпретація котрого відбувається з опорою на зміст знаків-інтерпретант, елементів міфологічного простору.

Як засвідчив аналіз етимології номінацій концепту СВІТ у мовах європейських етносів (на зразок да. woruld, worold, а. world «існування, життєві справи»; дпівн. heimr «домівка, світ»; а. earth,да. eorde, н. Erde; укр. світ, пол. swiat; рос. мир;ірл., дірл. bith;гел. domhan «світ, всесвіт»; гел. saoghal, «світ, вік, доба, життя»; фр. monde, іт. mondo,ісп. mundo) [2, 192-193], у міфологічному сегменті семіосфери європейських етносів наявні ірраціональні уявлення про СВІТ: «олюднений» (пов'язаний з часом або віком існування людей або «заселений»), «здатний до розширення», «змінний / динамічний», «пов'язаний із землею / територією», «впорядкований / безпечний» (що припускає певну «системну похибку» у вигляді значення «безпечний, тому що незмінний, спокійний»). Сукупність вказаних смислів є базовим оператором-«квантором» Q|x00| (ірраціональною інхоативною аксіомою, конфігуративниммікро- міфом), крізь призму якого інтерпретуються уявлення про простори, об'єкти, різні плани реальності.

При вербальному конструюванні варіанту світу здійснюється аранжування «сигніфіка-тивних квантів» у референтивному, аксіоло-гічному, деонтичному й атлетичному вимірах. Референтивна модальність АС передбачає вер-балізацію відповідних фокусних концептів, що окреслюють контури світу й стан речей у ньому, а саме, онтологічних (а),функційних(b) і темпо-рально-локативних(d) характеристик його складників. Аксіологічна модальність світу, що визначає вектор його поступу як системи і характер взаємодії зі світами з іншою конфігурацією, реалізується за допомогою номінації аксіологічних концептів, або акцентуації аксіологічних характеристик (с) згаданих об'єктів. Деонтична модальність світу реалізується у вербально репрезентованих сценаріях квестового типу з нелінійною каузативною логікою, спрямованих на зміну або підтримання станів речей у світі, які відображають динаміку поступу світу як відкритої / закритої системи. Алетична модальність світу-конструкту сигналізує про ступінь його «реальності» з позицій суб'єкта-творця.

У лінійному записі модель світу, що охоплює вказані вище параметри його складників, постає наступним чином. Так, нечіткий інформаційний кластер А (об'єкти з онтологічними характеристиками) становлять впорядковані пари, що маркують відповідні елементи інформаційних доменів у варіативному ступені від 0 до 1: A = {(h1,0.4), (h2,0.3), (h3,1), (h4,0.6)}. Нечіткий кластер A виражається у термінах функції приналежності цА, що маркує ступінь включеності елемента домену (h) у ступені, що варіюється в інтервалі [0,1], [16]:

А = {(h, [A(h))\h є H}. Відповідні записи здійснюються для функційних(b), аксіологічних (c) і темпорально-локактивних(d) характеристик об'єктів. Ми також ураховуємо можливість зміни «фокусу сприйняття» або «призми інтерпретації». Відповідно, динаміка систем координат, у яких реалізуються нечіткі інформаційні кластери, маркується як А. Враховано вплив базового інтерпре-таційногооператора-«квантора» (ірраціональних міфологічних уявлень про світ, Q\x00\, де x00 -- пропозитивно закодовані в іменах концепту СВІТ уявлення про нього):

Наведений запис вказує на практично необмежену кількість «світів», конфігурація котрих залежить від змінних потоків вхідних сигналів, змінних систем інтерпретаційних координат, змінних «прагматичних» (світоглядних, субкуль-турних, професійних) фільтрів, задіяних до кате-горизаційних і номінативних процесів. В одному фізичному часопросторі різні світи співіснують та, залежно від «конфігуративних налаштувань», конфліктують, «не помічають одне одного», мають «точки дотику». Кожен зі світів ми розглядаємо як «субверсум», складник констеляції світів, що фрактально відтворює її структуру і розвивається згідно універсальних закономірностей буття.

У типологічній перспективі, за умови використання ієрархічно-системного критерію, ми ведемо мову про світи-субверсуми, у яких ситуативно домінує певний параметр, а його зміна призводить до генерування його альтернативного варіанту. Типологічні характеристики АС (і відповідних субверсумів) детерміновані комплексом параметрів суб'єкта, що ці світи створює, а саме: типом свідомості (C), домінантними ког-нітивними процедурами (CP), що співвідносяться з ієрархічним планом можливих світів; особливостями використання мовного коду (L), соціальними проявами (SM), зумовленими індивідуально збалансованими раціональним та ірраціональним складниками людського єства (табл. 1).

Таблиця 1Системні характеристики творця альтернативного світу

Отже, АС у мовно-кодовому втіленні є наслідком концептуалізаційної та номінативної діяльності індивіда. Плинний синтез ноематичних сенсів у текстах і дискурсах віддзеркалює варіанти конфігурації світу, з позицій Homo-інтерпретатора певного рівня, у той час як світ і світи, що залишаються поза його увагою, також змінюються залежно від набору ситуативно актуалізованих чинників. У кожному дискретному фрагменті часопростору система проходить точку біфуркації, від чого залежить її подальший поступ. У точці біфуркації відбувається орієнтування системи, а саме вибір системою (творцем варіанту світу, залежно від вказаних вище характеристик) надсистеми (носія програми поступу), вектора, базових стратегій і тактик розвитку. При цьому реалізується низка специфічних сценаріїв, наслідки котрих і визначають конфігурацію АС:

-- для будь-якого сценарію за участю об'єкта (x), реалізованого у формі / у ступені n, в прогресивному сценарії (n+1), інвертованому сценарії (-n), використовується квант інформації (попередній досвід) про онтологічні (я), функційні(b), аксіологічні (с) та темпорально-локативні(d) характеристики реальної (R) або уявної (M) іпостасі об'єкта х, відбувається каузативний енергоін- формаційний вплив низки чинників Лг, а також вплив ірраціональних міфічних операторів, які окреслюють прототипні параметри (MSa₀b₀c₀d₀) об'єкта х, що призводить до генерування мовного знаку («лінгвістичної змінної») з відповідним ное-матичним смислом pi(x) ⁿ , p(x) ⁿ⁺¹, або p(x)^-n, існує практично необмежена кількість варіацій сценаріїв SCEN Л (x)ⁿ (та ін.), при розгортанні котрих виникають неочікувані конфігурації смислів та їх квантів [i(x) ? p(x) ?⁺¹ [i(x) ^-? з нечіткою конфігурацією.

Динаміка відповідних смислових трансформацій відповідає логіці поступу відкритих систем. На етапі «формобудови» (1) здійснюється вибір базового оператора (концепту-міфологеми, прецедентного поняття) як фокусу концептуалізації, а також верба-лізація базових концептів (просторових, темпораль- них, евентивних, антропо- / тео- / крипто-морфних), що окреслюють контури варіанту світу. На етапі «взаємодії» (2) вербалізуються нечіткі ієрархії сценарних кластерів як складників квесту, спрямованого на зміну стану речей у первинному і альтернатив-ному світах, при чому значення мовних знаків трансформуються у контекстуальні ноематичні сенси. На стадії «управління» (3) конструйований АС взаємодіє з попередньо змодельованими світами, віддзеркаленими у семіосфері, та перетворюється на лінгвокультурний феномен, що впливає на людські колективи.

Тексти, породжені з використанням ноематично навантажених мовних знаків, перетворюються на вторинні міфи, що функціонують як «субординатні» концептуалізаційні оператори. Ці оператори використовуються у політичному, релігійному, рекламному, ігровому та ін. видах дискурсу та впливають на зміни станів речей у синхронічно доступних варіантах світу та національних картинах світу.

На етапі «синтезу» (4) АС постає прецедентним феноменом, «фокусом збирання» мовної та екстра-лінгвальної інформації у своєрідний «енергоінфор-маційний квант», здатний поєднувати діахронійно та культурно віддалені сегменти ноосфери у цілісний багатовимірний потік.

Результатом поступу АС є його трансформація, що реалізується як «розширення» або «звуження» відповідної інформаційної структури, за умови збільшення або зменшення обсягу її складників, або ж «привнесення» / «видалення» їхніх сегментів; можливим результатом є анігіляція світу, інверсія його структури або «злиття» світів при взаємодії контрарно орієнтованих суб-версумів з різною енергетикою.

При мовно-мовленнєвому моделюванні АС на кожному етапі його поступу здійснюється ситуативний вибір між висвітленими елементами значення мовної одиниці та конфігурування ноематичного смислу, релевантного у структурі саме цього варіанту світу.

Біфуркації концептуального плану, як і відповідні феномени онтологічного характеру, здійснюються на певних рівнях системної організації світу. Типологічні характеристики його альтернативних варіантів, «генерованих» на цих рівнях, ми співвідносимо з набором онтологічно проявлених і вербалізованихсистемо-/ світотворчих властивостей об'єктів. Відповідно, в ієрархічно-референційному вимірі (рис. 1) ми ведемо мову про:

Рис.1. Ієрархічний вимір відкритої системи.

1. Світ фізичний, конфігурація якого варіюється за умови наявності / відсутності певних матеріальних об'єктів і зміни контурів емпірично досяжного простору при розгортанні низки сценаріїв: I haveseenthetransformationwroughtontheworldbytheinventionofthesteamengine... [5, 192], The Master-Ring, theOneRingtorulethemall [12, 75], theRingitself..decidedthings [12, 81]. У широкому сенсі виникнення АС спричиняється будь-якими значущими зрушеннями у структурі матерії, енергетичних взаємодіях, що не обов'язково є помітними на «базовому рівні» концептуалізації: від перетину Сонячною системою осі галактики й глобальної переорієнтації світу до зміни молекулярної маси атому водню, що змінює сутність базових органічних сполук.

2. Світ, породжений унаслідок сценарної біфуркації, детермінований зміною емоційних станів або інтенсивним емоційним проявом, наприклад, у сценарії на зразок ПОМСТИ: Vongengekvilja // versokbeggja, // verdekmikgxla // afgrimmumhug «Нема в мене ані чоловіка, ані радості; витворю собі радість із гніву» [11, 9], що протікає так: Namaffeimheiptumhvetjaskatvigi«З ненависті вбивство задумала» [11, 10].

3. Світ, породжений у результаті ментальної діяльності (судження, інтерпретації змісту фундаментального поняття, моделювання / проектування станів речей у магічних практиках), наприклад: Warlocksthroughouttheageshavedreamedupandperfecteddifferentspellstomakethemselves a differentworld [5, 192].

4. Світ як результат входження системи до сфери соціальних відносин, наприклад: Aboutourworld. I mean, yourworld. Myworld. Yourparents'world. [9, 50], `Harry -- yer a wizard' [9, 50], де світ структурований відносно соціальної групи з відповідними інститутами і культурним типом, члени якої відзначаються специфічними властивостями.

5. Світ як результат сценаріїв, що реалізуються у міжгруповій взаємодії, наприклад: FleygdiOdinn // ok і folkofskaut, // fatvarennfolkvtg//fyrst і heimi «в армію жбурнув Одін списа, так трапилась війна перша у світі» [14, 24], при чому сценарій ВІЙНА, що розгортається у САКРАЛЬНІЙ СФЕРІ, фрактально проектується на низку підсистем і перетворюється на один з базових способів міжгрупової взаємодії у світі людей.

6. Світ, конфігурація якого змінюється в ході вибору ціннісних орієнтирів, наприклад: [Theoden] the battle-fury ofhisfathersranlikenewfireinhisveins, andhewas... like a godofold, evenasOromethe Great intheBattleoftheValarwhentheworldwasyoung [13, 124]: у цьому випадку набір аксіологічних концептів типу ВІДДАНІСТЬ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, СЛАВА та ін., якими керується КОРОЛЬ, стимулюють розгортання сценарію, від перебігу якого залежить подальша конфігурація світу.

7. Трансформації цивілізаційного / астрофізичного масштабу, наприклад: To, zepoKoniunkcjiSferludzienauczyliposlugiwacsi$ magiq, jestprzeklenstwem i zgubqswiata. Zgubqludzkosci. «те, що після злиття Сфер люди навчились користуватись магією, стало загибеллю і прокляттям світу»[10, 257], де варіант світу є результатом катаклізму. Загалом, рівень 7 віддзеркалює ідею «поліверсуму» як необмеженої кількості варіантів реальності.

З огляду на деонтичність модельованої реальності, а саме сфери і специфіки діяльності людини з певним світоглядом, виділяємо:

1) міфічний світ, чия вихідна аксіоматична матриця співвіднесена з ірраціональними уявленнями про емпірично недосяжні первинні стани системи: Niumanekheima, niuividjur, mjotvidmtxran, fyrmoldnedan «дев'ять світів пам'ятаю, дев'ять коренів і дерево межі, яке ще не виросло» [14, 2];

2) релігійний світ, збудований на основі вторинної міфології, запозиченої з міфологічного простору: InprincipiocreavitDeuscxlumetterram«на початку створив Бог небеса і землю» [15, 1];

3) ідеологічний світ як конструкт, створений на основі аксіологічної аксіоматики певної доктрини;

4) ідеоетнічний світ, що охоплює базові концепти наївної національної картини світу, стереотипи і способи інтерпретації буття і взаємодії систем у доступному часопросторі. Схожим на нього є профанний світ, обмежений набором базових концептів і усвідомлених / неусвідомле- них потреб, що дозволяють індивіду «вписатись» до соціальної групи і вести певний спосіб життя, але позбавлений етноспецифічноїсамоідентифі-кації суб'єкта;

5) субкультурний світ, розбудований навколо низки концептів, наприклад: Thegodsmadeheavymetalandtheysawthatiswasgood [8], що співвідносить жанр музики зі способом життя, поведінки, набором цінностей;

6) ігровий світ, змодельований для рольового втілення (LARP) конвенційний набір ролей, дескрипторів локацій, артефактів і мешканців світу, а також прескрипторів-правил взаємодії суб'єктів, що віддзеркалює конфігурацію альтернативного фентезі світу на основі знакових текстів на зразок “TheLordoftheRings”, “Wiedzmin” або іншої ігрової (комп'ютерної) реальності типу “Warhammer”, “TheWorldofWarcraft” тощо;

7) текстовий світ, тимчасове ментальне утворення, детерміноване «зануренням» індивіда до смислового поля художнього тексту, підсилене належними засобами творення образності та від-силками до релевантних прецедентних текстів, феноменів та аксіологічних концептів.

Нарешті, за критерієм реальності (алетич-ності) виділяємо світ реальний (або відносно реальний: його конфігурація узгоджується з конвенційними аксіомами здорового глузду, а переважна кількість понять підтверджуються емпіричним досвідом), квазі-реальний (умовно-реальний: закорінений у національно-культурній традиції, співвіднесений зі знаково втіленим попереднім досвідом, що не має емпіричного підтвердження), нереальний (уявний, такий, що існує виключно у свідомості дискретного індивіда) та фейковий.

Останній світ є інтенційним маніпулятивним конструктом, орієнтованим на створення ілюзорного образу світу та провокування певної поведінки його носіїв; матеріально / кодово представлені параметри цього світу не відповідають емпірично підтвердженим станам речей, а твердження, реле-вантні для структури цього світу (пор. вислови у мас-медіа про «двох рабів для карателів» або «заробітну плату для вчителів у розмірі 4000 доларів»), не відповідають критерію істинності / універсальності.

Таким чином, альтернативний «світ» охоплює концептуалізовані явища різноманітної етіології -- як матеріальні об'єкти так і «безреферентні сутності».

Базовою передумовою існування світу є осмисленість його складників, тому, «можливим» постає саме антропоцентричносконфігурований інформаційний кластер. У той час як системи живої та неживої природи взаємодіють відповідно до універсальних законів буття, здійснюють саморегуляцію і навряд чи співвідносять себе зі «світами», людина окреслює межі буття, здійснює просторову орієнтацію, моделює АС. Мовний код матеріалізує сигніфікативні кванти (концептуалізований досвід людства), що віддзеркалює наслідки взаємодії з об'єктами і явищами.

Деякі з цих об'єктів недоступні у емпірично досяжному фрагменті часопростору і недоступні для експериментальної перевірки, що дозволяє вести мову про фундаментальну ірраціональність (міфологічність) можливих світів як і концептуалізації / раціоналізації світу загалом.

Джерела

2. Колесник О.С. Лінгвосеміотика світоконструювання / О.С. Колесник // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. -- Серія «Філологія» -- № 32(1). -- Одеса : Вид. дім «Гельветика» -- 2018. -- С. 192-196.

3. Концепты и контрасты : монография / под. ред. Н.В. Петлюченко. -- Одесса : Издательскийдом «Гельветика», 2017. -- 632 с.

4. Carnap, R. MeaningandNecessity: a StudyinSemanticsandModalLogic. -- Chicago : UniversityofChicagoPress,1947. -- 210 p.

5. Clare C. ClockworkPrincess / CassandraClare. -- NY : WalkerBooksLtd, 2013. -- 567p.

6. Hintikka J. Exploringpossibleworlds / J. Hintikka // Possibleworldsinhumanities, artsandsciences : ProceedingsofNobelSymposium 65. -- Berlin : MoutondeGruyter. -- 1989. -- P. 52-73.

7. Kripke S. Semanticalconsiderationsonmodallogic / S. Kripke // ActaPhilosophicaFennica. -- 1963. -- № 16. -- P 83-94.

8. ManowarTheGodsMadeHeavyMetal // “LouderThanHell” (1996). -- [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.darklyrics.com/lyrics/manowar/louderthanhell.html#3

9. Rowling J.K. HarryPotterandtheSorcerer'sStone / J.K. Rowling. -- N.Y. : Scholastic, 1999. -- 312 p.

10. Sapkowski A. Krewelfow / AndrzejSapkowski. -- Warszawa : superNOWA. -- 1994. -- 295 s.

11. Sigurdarkvidainskamma [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://norroen.info/src/edda/ sigurds/on.html

12. Tolkien J.R.R. TheFellowshipoftheRing / J.R.R. Tolkien. -- N.Y. : BallantineBooks, 2000. -- 479 p.

13. Tolkien J.R.R. TheReturnoftheKing / J.R.R. Tolkien. -- N.Y. : BallantineBooks, 2000. -- 481 p.

14. Voluspa [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://norroen.info/src/edda/voluspa/index. html

15. Vulgate (Latin): GenesisChapter 1 [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://www.sacred- texts.com/bib/vul/gen001.htm#001

16. Zadeh L.A. A fuzzy-set-theoretic interpretationoflinguistichedges / LotfiZadeh // JournalofCybernetics. -- 1972. -- № 2. -- P 4-34.

REFERENCES

1. Babushkin, A. P. (2001). «Vozmozhnyiemiry» v mentalnomprostranstveyazyka [PossibleWorldsinMentalSpaceofLanguage]. Yazyk i myshleniie: psihologicheskiie i lingvisicheskiieaspekty, М. Penza, 11-12.

2. Kolesnyk, O. S. (2018). Lingvosemiotykasvitokonstruiuvannia [Linguo-Semiotics of World-Modeling]. NaukovyiVisnykMizhnarodnohoHumanitarnohoUniversytetu, «Philologiia», 32 (1), Odesa, «Helvetyka», 192-196.

3. Kontsepty i Kontrasty (2017). [ConceptsandContrasts]. Petliuchenko, N.V., ed. Odesa, «Helvetyka», 632 p.

4. Carnap, R. (1947). MeaningandNecessity: a StudyinSemanticsandModalLogic. UniversityofChicagoPress, 210 p.

5. Clare, C. (2013). ClockworkPrincess,WalkerBooks, 567 p.

6. Hintikka, J. (1989). ExploringPossibleWorlds. Possibleworldsinhumanities, artsandsciences: proceedingsofNobelSymposium 65, Berlin: MoutondeGruyter, 52-73.

7. Kripke, S. (1963). SemanticalConsiderationsonModalLogic. ActaPhilosophicaFennica, 16, 83-94.

8. Manowar (1996). TheGodsMadeHeavyMetal. “LouderthanHell”.

http://www.darklyrics.com/lyrics/manowar/louderthanhell.html#3

9. Rowling, J. K. (1999). HarryPotterandtheSorcerer'sStone. N.Y.: Scholastic, 312 p.

10. Sapkowski, A. (1994). Krewelfow. Warszawa: SuperNOWA, 295 s.

11. Sigurdarkvidainskamma.

http://norroen.info/src/edda/sigurds/on.html

12. Tolkien, J.R.R. (2000). TheFellowshipoftheRing. N.Y.: BallantineBooks, 479 p.

13. Tolkien, J.R.R. (2000). TheReturnoftheKing. N.Y.: BallantineBooks, 481 p. oluspa.http://norroen.info/src/edda/voluspa/index.html

14. Vulgate (Latin): Genesis, Chapter 1.

http://www.sacred-texts.eom/bib/vul/gen001.htm#001

15. Zadeh, L. A. (1972). A Fuzzy-set-theoretic InterpretationofLinguisticHedges. JournalofCybernetics, 2, 4-34.

Размещено на Allbest.ru