"Право на дерево життя": у контексті проекції на соматичні права людини, конституціоналізм та ноосферизм

Abstract

The aim of the article is to present the results of the analysis of scientific data studied in accordance with the methods of trasology and according to Popper's criterion, which reveal the natural and legal essence of the artifact «tree of life», the concept of «[human] right to the tree of life» and establish:

1) which global ecological object in the geosphere system with its eozoic functional characteristics corresponds to the idea of the «tree of life» and its natural and legal role in the emergence of life and man on Earth in the process of phylogeny;

2) why uncontrolled interference in human phylogeny at the level of somatic modification of natural cognitive functions of individuals through the implantation of electronic chips in the human brain and the creation of psychosomatic chimeras is unacceptable.

The scientific novelty of the study is to study the situation in the context of legal globalization, formation and development of the principles of constitutionalism and noosphere, the implementation of the fourth generation of human rights, when an important task for the state is comprehensive protection of biological human rights especially somatic, psychosomatic and cognitive rights. rapid development of technologies that allow using microelectronic modems (chips) to adjust the cognitive functions of the human brain and, in the foreseeable future, to carry out procedures for implantation, transplantation and teleportation of the individual, objectively requires a special regulatory framework to regulate this type of activity, its support and provision.

Conclusions. The rapid development of technologies that allow using microelectronic modems (chips) to adjust the cognitive functions of the human brain and, in the foreseeable future, to carry out procedures for implantation, transplantation and teleportation of the individual is particularly dangerous for the natural process of human phylogeny anthropogenesis, technological collapse there is a threat of general cognitive degradation of mankind the destruction of the world civilization system. Thus, the informal geo- and bioenergetic unity of Nature and Man, which was formed naturally in the process of the emergence of living matter from inanimate matter and subsequent anthropogenesis, will be in danger of potential destruction. In this situation, it is necessary to turn to the historical roots of international human rights law, which were formed in accordance with the biblical notions of «[man's] right to the tree of life», as well as the scientific heritage of great twentiethcentury scientists Vladimir Vernadsky and Teilhard de Chardin. in order to develop methods of preventive legal management of human phylogeny anthropogenesis.

Key words: anthropogenesis, man, somatic human rights, constitutionalism, phylogeny, «tree of life», noospherism.

Постановка проблеми. Історичні корені інституту прав людини, які метафорично відображені в понятті «право на дерево життя» і функціонально подібні до «десяти заповідей», можна виявити не тільки в християнській Біблії. Їх сліди знаходять у давньогрецьких, індуїстських, буддистських, конфуціанських, юдейських і більш пізніх мусульманських джерелах [1; 2; 3]. Уже в Новий час, 4липня 1776року, Конгресом США була схвалена Американська Декларація Незалежності. Згідно з потребами людської особистості у визнанні права на життя і процвітання, відповідно до Біблії, в ній було закріплене безперечне й невідчужуване право кожної людини на «життя, свободу і прагнення до щастя». Конституція Сполучених Штатів, прийнята в 1787 році, стала фундаментом федеральної системи державного управління США та важливим правовим прикладом для всього світу, особливо з урахуванням додавання до Конституції Білля про права. У 1789 році подібні принципи були відображені у Французькій Декларації прав людини і громадянина, а потім цей приклад наслідували Швеція, Нідерланди, Іспанія, Бельгія, Данія, Пруссія й ін. держави [4; 5, с. 319-403; 6].

Характерно, що ці процеси особливо прискорилися після закінчення епохи великих географічних відкриттів та освоєння «terra nova» захоплення «нічийних» територій і «поділу світу», який почався ще в пізньому Середньовіччі на стику XV XVI століть. Це відбилося на зростанні темпів регіонально-локальної юридизації розвитку муніципального права (далі МЦП) і правової глобалізації формуванні міжнародного публічного права (далі МПП). Остаточне вираження цей процес знайшов у феномені сучасного глобального конституціоналізму та ноосферизму формуванні уявлень про вклад ноосферного права в сталий розвиток світової цивілізаційної системи [7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14].

Відповідно, в Новітній час в ХХ, а потім і в XXI столітті виникла потреба розвитку концепції про права людини, зокрема про соматичні права, не тільки в національному, а й загальнопланетарному масштабі. Цьому сприяли процеси міждержавної інтеграції, у тому числі на основі МЦП, які були посилені тенденціями правової глобалізації, що на тлі явища правової конвергенції активувало розвиток інституту міжнародного права прав людини (далі МППЛ) у системі МПП [6; 15; 16; 17; 18; 21].

Нині в області МППЛ можна виділити певні напрямки нормотворчої та правозастосовної діяльності, які є реалізацією нових поколінь прав: четвертого і, навіть, п'ятого покоління прав людини. Вони орієнтовані на охорону й дотримання соматичних прав людини на всіх стадіях і етапах життєвого циклу людського індивіда: овогенезу, ембріогенезу та онтогенезу пренатального і постнатального розвитку «право на життя з моменту зачаття» і «права на гідну смерть» (евтаназію). Соматичні права людини, які природним шляхом виникають при заплідненні жіночої яйцеклітини й подальшому розвитку людського ембріона, в окремих державах регулюються відповідними галузями національного та міжнародного права [21; 22; 23; 24].

Проблеми виживання людини, як біологічного виду, що постійно виникають у процесі розвитку світової цивілізаційної системи, викликають необхідність подальшого розширення правових понять й уявлень про права людини, наприклад, про психосоматичні права. Це вимагає звернення до першоджерел права, аналіз яких дозволяє більш глибоко дослідити й розвивати природні права людини. До них можна віднести право на дотримання й забезпечення якості еволюційно сформованих умов і результатів філогенезу виду Homo sapiens подальшого історичного природного розвитку всесвітньої популяції людини, як соматичного права спільноти індивідів у системі ноосфери. Це нерозривно пов'язано з первинним поняттям про «право [людини] на дерево життя» і розвитком поєднаного процесу антропогенезу й ноосферогенезу в руслі загального процесу філогенезу живих організмів на Землі [25; 26; 27; 28; 29; 30; 40].

У зв'язку з викладеними проблемами, найважливішим питанням є встановлення природного геофізичного й біофізичного механізму виникнення життя та людини на Землі. Нині в галузі природничих та прикладних наук накопичений величезний фактичний матеріал, який з урахуванням використання аналітичного підходу і методів трасології (криміналістики) може дозволити внести цілком певну ясність у результати досліджень з цієї проблеми [31, с. 19-38, 78-273].

Своєю чергою, вирішення цих питань має створити сприятливі умови для реалізації наукового потенціалу системи правових наук при тлумаченні поняття «право на дерево життя» як опції «дерева життя», як еозойного (життєутворюючого) природного екологічного об'єкта. Це, у контексті МППЛ, спричинить подальший розвиток уявлень про соматичні та психосоматичні права людини з урахуванням поняття про процес філогенезу, природне право, тенденції глобального конституціоналізму, ноосферизму і ноосферного права [7; 10; 12; 32; 33].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Раніше питання про тлумачення поняття «право на дерево життя» в науково-правовому дискурсі в проекції на соматичні права людини, глобальний конституціоналізм і ноосферизм правознавцями не розглядалося. Причиною цього є відсутність наукової бази для ідентифікації самого «дерева життя» або будь-якого іншого еозойного, функціонально подібного природного аналогу, як природного еколого-правового об'єкта [29; 31, с.78-273; 32; 39].

Ключем до вирішення цих проблемних питань є роботи про походження біосфери та «розумної» оболонки Землі ноосфери геніальних вчених: вітчизняного вченого-геохіміка В. І. Вернадського і французького вченого-палеонтолога П'єра Тейяра де Шардена. Так, В. І. Вернадський у своєму варіанті «Вчення про біосферу і ноосферу» вказав на відміну геометрії внутрішнього простору живої клітини від геометрії навколишнього живого організму природного середовища. Своєю чергою, Тейяр де Шарден у праці «Феномен людини» визначив контури фізичного механізму, який здатний сформувати особливу геометрію внутрішнього простору живої клітини. Така відмінна від навколишнього середовища внутрішня геометрія може формуватися за допомогою перетворення тангенціальних сил (прискорення) в радіальні сили (прискорення) в тілі Землі, в процесі обертання Землі на осі в системі оточуючих її гравітаційних полів, у першу чергу, Місяця. Це створює вихрову динаміку речовини, яка залишає застиглі вихрові структури на літосфері тобто, сліди на твердому геологічному тілі Землі. Вони вказують на процеси перетворення локальної геометрії простору вихору, ротації речовини і перетворення речовини тобто, на виникнення органічних речовин (нафти і газу), щодо речовини і простору, які оточують вихор в умовах глобального планетарного середовища [34, с. 17-26, 163-168; 35, с. 132-138, 182-218; 36, с. 19-22, 27-30, 59-62, 120, 222-223; 37, с. 75-78].

Слід зазначити, що прискорення це векторна величина, яка характеризує швидкість зміни швидкості точки за чисельним значенням і за напрямком. Іншими словами, векторне прискорення визначає однозначно характер зміни швидкості тіла. Вектор прискорення може утворюватися будь-яким кутом з траєкторією руху. Цей кут визначає характер прискорення і кривизну траєкторії [63, с. 12-16]. Вектор, спрямований уздовж траєкторії, який характеризує зміну швидкості за величиною, називається тангенціальним прискоренням. Вектор, спрямований по нормалі до траєкторії (по радіусу), називають нормальним, або доцентровим (радіальним) прискоренням. Рух без прискорення (прямолінійний і рівномірний) може відбуватися як без дії, так і при дії на тіло сил. В останньому випадку сума сил, що діють на тіло, дорівнює нулю. Але в першому випадку рух не супроводжується роботою, а для здійснення другого типу руху потрібно затратити роботу [63, с.38]. Своєю чергою, нерівність діючих на тіло сил показує, що рух є криволінійним. Різниця діючих сил відповідальна за нормальну (радіальну) складову вектору прискорення [63, с. 39].

Вивчення впливу сил, обумовлених ротацією обертанням Землі, в системі оточуючих її гравітаційних полів на процеси, пов'язані з розвитком внутрішньої або, як кажуть геологи, глибинної її структури, має багатовікову історію. Батьки-засновники європейської геології: Дж. Геттон, Дж. Плейфер, Ч. Лайель та астроном У Гершель з обертанням Землі пов'язували диференціацію її ядра та кори. На зв'язок між вихровою деформацією земної кори і ротаційними силами планети вказували А. П. Карпінський, Д.І. Мушкетів, М. С. Шацький, Б. Л. Личков, Д. В. Наливкин, О. Л. Яншин, В. Є. Хаїн, О. І. Слензак та інші як вітчизняні, так і зарубіжні вчені.

Під ротаційними силами, які можна відобразити у вигляді вихору на умовній площині, дотичній поверхні Землі, вчені зараз розуміють комплекс явищ, обумовлених обертанням Землі, зокрема, пов'язаних із віковим уповільненням обертання Землі та прискоренням руху Місяця на навколоземній орбіті [38, с. 11].

Своєю чергою, тематикою походження життя, яка представляє першооснову понять про природне право, і соматичних прав людини займалися відомі вчені: О. І. Опарін, Дж. Бернал, А. Азимов, Р. Дікерсон, А. С. Монін, І. Р. Пригожин, О. Г. Сорохтин, С. А. Ушаков, Г. Хакен, Р. Хейзен, І. С. Шкловський, М. Ейген, І. В. Круть, І. Стенгерс, Г. Шустер, Г. Ніколис, К. Фолсом, С. Фокс, Л. Мергеліс, К. Дозі, Р. Фокс і багато ін.

Тим не менш, до цих пір геніальні ідеї про зв'язок геометрії локального простору вихору і виникнення живої речовини, висловлені В. І. Вернадським і Тейяр де Шарденом, які нині підтверджуються даними геодинаміки ротацією речовини геосфер, для досліджень в області походження життя в повній мірі використані не були [37; 35].

Однак зараз, в умовах реалізації концепції глобального конституціоналізму, а також ідей ноосферизму, у системі МППЛ стрімко розвивається галузь соматичних і психосоматичних прав людини, в якій окремими вченими-правознавцями вже досягнуті певні результати [15; 18; 19; 20; 21; 22; 23; 24; 25].

Тому завданням сучасних дослідників є виявлення відповідного природного процесу, механізму або динамічного екологічного об'єкта, який здатний перетворювати тангенціальні сили (прискорення) в радіальні сили (прискорення) в глобальному просторі Землі. Автори розглядають це як характерну функцію такого, умовно названого «дерева життя», яке реалізувалося в просторі «геокосмічного вихору» в ранній історії Землі, як детермінанту перетворення неживої матерії в «живу речовину» на шляху до виникнення людини і первинних понять про «право [людини] на дерево життя» [32; 39; 40].

Відповідно до робочої гіпотези авторів цієї статті (згідно з критерієм Поппера про фальсифікації), такий еколого-правовий об'єкт цілком міг би претендувати на роль «дерева життя», яке згадується в Біблії нарівні з іншими реальними природними об'єктами: Землею, Сонцем, Місяцем і зірками об'єктами вивчення геологічних, фізичних та астрономічних наук. Результати наукових робіт фахівців в області вихрової (ротаційної) геодинаміки підтверджують наукову обґрунтованість гіпотези авторів про існування та таку, що є імовірною, еозойну (тобто таку, що відноситься до виникнення життя авт.) роль природного аналога, умовно званого «деревом життя». Його життєва функція, як інтегрованого з природним середовищем екологічного об'єкта, проявилася в процесі перетворення неживої речовини в живу і виразилася у створенні особливих локальних умов земного середовища для появи перших живих організмів і людини на Землі [38, с. 11; 56, с. 19-21; 57, с. 46-51; 58; 59, с. 12-45; 61].

Дослідження в області соматичних прав людини вказують на доцільність використання в юридичних науках даних природничих наук про Землю, які пов'язані з ідентифікацією так званого «дерева життя» як інтегрованого з природним середовищем екологічного об'єкта. Це необхідно для розвитку понять як про соматичні, так і психосоматичні права людини, які є похідними від загального процесу філогенезу в системі біосфери на шляху до ноосфери виникнення живої речовини з речовини неживої, що в підсумку призвело до антропогенезу появи людини на Землі [29; 32].

Метою статті є виклад результатів аналізу наукових даних, досліджених відповідно до методів трасології і згідно з критерієм Поппера, які дозволяють розкрити природно-правову сутність артефакту «дерево життя», поняття про «право [людини] на дерево життя» і встановити:

1) який глобальний екологічний об'єкт у системі геосфер своїми еозойними функціональними характеристиками відповідає уявленням про «дерево життя» і його природно-правову роль у виникненні життя і людини на Землі в процесі філогенезу;

2) чому неприпустиме безконтрольне втручання у філогенез людини на рівні соматичної модифікації природних когнітивних функцій індивідів за допомогою імплантації електронних чіпів у мозок людини та створення психосоматичних химер.

Виклад основного матеріалу. Автори не ставили перед собою мету описати ранні стадії фізико-хімічної еволюції матерії на Землі при переході еволюції неживої речовини в речовину живу, яка відбувалася з часу утворення системи Земля-Місяць більш 4,5 млрд років тому 600 млн років протягом усього геологічного еону Гаді (катархея), а потім архейського еону.

За заявами всіх авторитетних вчених фахівців у галузі історичної геології, як об'єктивний факт, наука не має відомостей про геологічні процеси, а тим більше про особливості фізико-хімічної еволюції речовин на Землі в гадейському еоні. У зв'язку з тим, що тіло Землі в гадейському еоні внаслідок приливної гравітаційної взаємодії з Місяцем було розплавлене, нині ніяких речових свідчень цього процесу не залишилося. Отже, дані трасології про стан геологічного тіла нашої планети в гадейському еоні відсутні. Однак існують сліди, які виникли в більш пізні історично-геологічні періоди, що дозволяє екстраполювати об'єктивно встановлені наукові дані про процеси ротації речовини й утворення вихрових структур літосфери (твердої оболонки Землі) в більш пізні еони на ранній час в історії Землі в гадейський та архейський еони [41].

Тому першочерговим завданням авторів було визначити й описати найважливіший екологічний геокосмічний об'єкт, який після виникнення в гадейському еоні був функціональним аналогом, втіленим у релігійно-історичних джерелах у метафоричному образі «дерева життя». Цей фактор, що сформував умови для еволюції матерії, появи первинного життя та подальшого виникнення людини на Землі, а тому нині перебуває з особистістю людини в психофізичному соматичному контакті, знайшов своє визначення у формі «права [людини] на дерево життя» [39; 40].

Зараз можна спостерігати лавиноподібний процес створення як окремими особистостями, так і спільнотами індивідів, різних модифікацій власного тіла, які змінюють природну морфологію, анатомію, біологію і, навіть, психофізіологію людини. Такий процес зачіпає не тільки соматичні права людини, а також її психосоматичні права, оскільки в окремих випадках передбачає використання електронних чіпів для модифікації когнітивних функцій із метою підвищення розумових можливостей людини [42; 43; 44; 45; 46; 47; 48].

Необхідно відзначити, що енергоінформаційний обмін нервових клітин людини з навколишнім їх середовищем на тканинному рівні, заснований на динаміці протонів (важких елементарних частинок баріонів), здійснюється за допомогою роботи протонних (іонних) насосів на біологічних мембранах. Своєю чергою, робота різних електронних пристроїв чіпів (мікромодемів), які можуть бути імплантовані в мозок людини, заснована на динаміці електронів (легких частинок). Оскільки у функціонуванні частин нервових клітин (нейронів), які проводять міжклітинні сигнали, також беруть участь електрони, це забезпечує взаємодію та обмін сигналами між нейронами головного мозку й електронними чіпами. Такі модеми призначені для імплантації в мозок людини з метою створення пористих топологічних структур і формування когнітивних мереж із декількох індивідів, які можуть об'єднуватися за допомогою єдиного комп'ютера в так званий «супермозок» [49].

Однак, застосування подібних методологій може об'єктивно створити перешкоди для нормального індивідуального розвитку особистості й соціуму в цілому. Бо саме вони порушують процес природного індивідуального розвитку онтогенез, а також історичний розвиток філогенез людини, що неминуче в наступних поколіннях викличе деградацію природних когнітивних здібностей людини. Тому їх використання, причому, саме з метою психосоматичної корекції і створення на постійній основі пористих топологічних міжособистісних когнітивних модифікацій, потребує правового регулювання в контексті понять МППЛ соматичного права, концепцій глобального конституціоналізму та ноосферизму ноосферного права [19; 20; 21; 23; 25; 49].

Також слід зазначити, що психофізична соматична еволюція людини відбувалася в умовах процесу поєднаного філогенезу: людини, як біологічного виду, і глобального енергетичного екологічного об'єкта, так званого «дерева життя», на основі динаміки протонів. Це сформувало нерозривний зв'язок між енергетикою «дерева життя» й енергетикою людини, яка, за своїм походженням від первинних біологічних структур, що виникли в ранній історії Землі, є породженням енергії «дерева життя». Тому порушення природних еволюційних зв'язків між «Людиною» і «Деревом Життя» може негативно відбитися на подальшому процесі природного філогенетичного розвитку глобальної популяції біологічного виду Homo sapiens світовій цивілізаційній системі в цілому [50; 51; 52; 53].

Із позиції МППЛ, зокрема соматичного права, це є порушенням природного ходу еволюції людської цивілізації спотворенням результатів антропогенезу загального природного процесу філогенезу людини як біологічного виду в системі ноосфери. У підсумку, це веде до масштабної гуманітарної катастрофи: деградації психофізіологічних здібностей людини, як біологічного виду, і загального незворотного когнітивного колапсу всієї земної популяції людини, а отже, і світової цивілізаційної системи [60].

Тому найпершим завданням, з урахуванням існуючих тенденцій глобального конституціоналізму, ноосферизму й розвитку галузі соматичного права, є опис природного фізичного механізму, що забезпечує функціонування цього екологічного об'єкта, який інтегрований у природне середовище й носить умовну метафоричну назву «дерево життя», для його природничої кваліфікації як об'єкта права.

Автори не вдаються до опису фізичних і хімічних процесів, що супроводжували ротацію речовини баріонів матерії в просторі, так званого «геокосмічного вихору», наслідком роботи якого стала зміна геометрії локального простору та перетворення неживої речовини в речовину живу. Однак вони пропонують звернути увагу на непрямі докази фактори природного середовища, які викликають вихровий рух матерії в системі геосфер при гравітаційних взаємодіях космічних тіл подвійної планети Земля-Місяць. Опис їх ролі, як детермінант, у появі життя і Людини розумної на Землі має велике значення для кваліфікації процесу філогенезу людини (антропогенезу) з метою охорони й збереження його результатів. Це є основою подальшого природного розвитку людини, що підлягає правовому захисту, у геофізичних умовах такого «геокосмічного вихору», активність якого пов'язана з природною функцією гіпотетичного «дерева життя» [38, с.11].

Сучасна загальна теорія вихорів дозволяє з єдиних позицій охопити основні результати механіки, геометричної оптики та гідродинаміки, що, безумовно, є цінною якістю для здійснення масштабних досліджень інтегральних процесів у природі [62, с. 14]. Підтвердженням вихрової динаміки речовини в системі геосфер є результати, отримані при зіставленні схеми ротаційних поворотів, які спостерігаються на вихрових структурах літосфери, зі схемою припливної еволюції системи Земля-Місяць, розробленої членом-кореспондентом РАН Ю. М. Авсюк. Це інноваційне дослідження досить переконливо й наочно продемонструвало, що ротаційні повороти великих блоків земної кори можуть бути, перш за все, пов'язані з динамічною еволюцією системи Земля-Місяць тобто, взаємодією Землі та Місяця [54, с. 28].

Тому подальше дослідження подібних явищ необхідне для отримання достовірної наукової інформації про природу так званого «дерева життя» як екологічного об'єкта й об'єкта права, що дозволить дати наукове тлумачення «праву [людини] на дерево життя» співвідносно з міжнародним екологічним правом (далі МЕП) і МППЛ [55, с. 645-684].

Природним явищем ми називаємо видимий прояв складних фізико-хімічних процесів, що відбуваються в системі оболонок Землі геосфер. Однак природні явища мають і своє матеріальне втілення в конкретному об'єкті природи довкіллі, яке володіє ієрархічною структурою системою підоб'єктів навколишнього середовища [56, с. 19-21]. Тому при розгляді явища припливної еволюції речовини геосфер у системі Земля-Місяць у контексті як екологічних, так і юридичних уявлень та понять виникає природна потреба для перекваліфікації його з категорії природного явища в праксеологічно зручну та юридично застосовану категорію інтегрованого з навколишнім середовищем природного об'єкта [57, с. 46-51].

Отже, можна виділити в системі оболонок Землі унікальний для нашого Всесвіту природний об'єкт, який, за функціональними ознаками, відповідає абстрактній категорії «насос» (помпа). Він є невід'ємною складовою глобального об'єкта природного середовища головного об'єкта в системі екологічного права [56, с. 19-21; 57, с. 46-51]. Оскільки його видима фізична функція проявляється у виштовхуванні матеріального тіла Місяця (як баріонів важкої маси) від поверхні Землі на більш високу орбіту, це дозволяє, згідно з абстрактною категорією, дати йому умовну назву «Великий баріонів насос» (далі ВБН). Його функціональна активність, як природного об'єкта, виражена в еволюції точки рівноваги барицентру системи Земля-Місяць, який за час існування системи (4,5 млрд років) пройшов в тілі Землі з околиць її центру до поверхні понад 4тис.км. Така активність проявляється у висмоктуванні матерії з надр Землі (щодо умовної лінії, яка з'єднує центри мас Землі і Місяця) й одночасному відштовхуванні Місяця від Землі на більш високу орбіту [32; 41, с. 22, 26-27, 43-45]. Як наслідок дефекту мас, що виникає при обертанні Землі довкола осі і взаємодії її з Місяцем, вона викликає (на лінії Земля-Місяць) вихровий рух матерії в системі всіх оболонок Землі, який модулюється гравітаційним впливом Сонця, планет Сонячної системи і масивних об'єктів Галактики. Це процес перетворення обертального руху Землі довкола осі в гвинтовий рух речовини геосфер, який спрямований від поверхні Землі до Місяця. У фізичних поняттях він виражається в перетворенні тангенціального прискорення в радіальне прискорення [32]. У процесі формування й еволюції вихрових систем літосфери ці ротації активно впливали на утворення низки хімічних елементів і речовин (природних вуглеводнів нафти та газу), а також виникнення нових речовин у системі геосфер (біологічно активних передбіологічних з'єднань), особливо в ранній історії Землі [37, с. 104, 112-124].

Відповідно до гіпотези Тейяра де Шардена, зміна радіальної «енергії» [сили, прискорення у фізичному розумінні] залежно від тангенціальної «відбувається за посередництвом організації, а це означає, що як завгодно велика величина першої може бути пов'язаною із як завгодно малою величиною другої» [13, с. 19-22, 27-30, 59-62, 120, 222-223]. Це можна уявити як постійний процес концентрації вільних баріонних частинок протонів в малих обсягах речовини, який відбувається під впливом незначних порцій радіальної «енергії» (сили) в ході діяльності механічної тангенціальної «енергії» (сили) в умовах вихору ротації матерії внаслідок гравітаційної взаємодії мас Землі і Місяця [38; 54; 61; 63, с.39].

Відомо, що фундаментальною елементарною основою будови речовини, як неживої, так і живої, є протон єдина в природі самостійна довго живуча важка елементарна частинка, вік якої можна порівняти із віком нашого Всесвіту. Протон здатний до перетворення і в інші елементарні частинки, а тому можна заявити, що на основі протона виникає все розмаїття речовин баріонів матерії у Всесвіті [64, с. 24-26, 73-75, 148-151]. Саме еволюційна динаміка протона в системі ВБН Землі (в локальних вихрових системах оболонок Землі) і подальше утворення протонних (іонних) насосів у структурі біологічних мембран живих клітин призвели до розгортки в просторі Землі безлічі всіх видів і форм живої речовини. Це дозволило живим організмам, подібно ВБН Землі, витягувати енергію з простору Всесвіту і, тим самим, продовжувати накопичувати негативну ентропію в системі оболонок Землі, яка забезпечила філогенетичний розвиток (антропогенез) біологічного виду Людини розумної (Homo sapiens) [65, с. 109-111].

За результатами аналізу даних трасології, які вказують на взаємозв'язок вихрової динаміки ВБН Землі зі слідами на літосфері, у вигляді застиглих вихрових систем літосфери, шляхом екстраполяції цих даних на ранній період в історії Землі гадейський еон, можна визнати подобу образів і функцій екологічного об'єкта ВБН і «дерева життя» [37; 38; 41].

Керуючись працями В. І. Вернадського і Тейяра де Шардена, а також експертним висновком авторів щодо ідентифікації та кваліфікації екологічного об'єкта ВБН як еозойного об'єкта «дерева життя», можна дійти висновку про постійний психофізичний соматичний контакт динамічної системи ВБН та організму людини, який сформувався в процесі філогенезу людини. Це вказує, що соматичні та психосоматичні права людини природним чином виникають як наслідок загального процесу розвитку філогенезу всіх живих істот на Землі, що призвело до антропогенезу появи в біосфері сучасного біологічного виду Homo sapiens [22; 23; 24; 25].

У цьому виражається феномен природної інтеграції індивідів в інформаційному просторі ноосфери на основі частки протона, яка сталася внаслідок філогенетичної психосоматичної коеволюції особистості людини і системи ВБН Землі (The Big Baryonic

Pump BBP of Earth) протягом усього процесу: від виникнення першої живої клітини до антропогенезу.

Слід зазначити, що логістика процесу філогенезу виникнення життя і людини на Землі в проекції на соматичні та психосоматичні права людини, вказує на необхідність охорони результатів філогенезу людини для підтримки подальшого стійкого природного розвитку особистості людини і світової цивілізаційної системи в цілому [51; 52; 53; 66; 67].

Викликає побоювання, що нерегламентований і несанкціонований розвиток діяльності, пов'язаної з порушенням соматичних і психосоматичних засад МППЛ у формі когнітивної психофізичної корекції особистості (що об'єктивно виступає спотворенням правової реальності), може призвести до формування тіньового ринку подібних послуг [67]. Це створить умови для здійснення кримінально караних діянь, що стоять в одному ряду з торгівлею людьми та людськими органами. Технології з імплантації чіпів у мозок людини розширюють можливості використання тіл живих людей, особливо пренатального віку, з метою трансплантації особистості індивідів з одного тіла в інше. Всі технічні та технологічні можливості для цього як IT-гіганти, так і дрібні підприємства, які працюють у сфері HT-виробництв, вже мають. Розвиток цього тіньового бізнесу за своїми катастрофічними гуманітарними наслідками може перевищити ефект застосування ядерної зброї.

Висновки. Наукове визнання факту існування ВБН Землі, як глобального екологічного об'єкта природної реалізації прообразу метафоричного образу «дерева життя», у проекції на соматичні права людини, глобальний конституціоналізм і ноосферизм дає можливість розкрити природну правову сутність поняття «право [людини] на дерево життя». Його функція, як «еозойного» екологічного динамічного об'єкта, що призводить до виникнення життя і людини на Землі, реалізується в умовах зміненої геометрії локального простору вихровому процесі перетворення речовин у системі геосфер.

Викладений аналітичний матеріал, який отримано на основі криміналістичного підходу методів трасології, вказує на доцільність подальшої природно-правової розробки зазначених проблем у контексті юридичної ноосферології і МППЛ, що в перспективі має сприяти прийняттю таких правових рішень:

- кваліфікувати ВБН Землі (The Big Baryonic Pump BBP of Earth) як екологічний об'єкт в системі МПП і зв'язати його еозойні (життєві) властивості та функції з поняттям про соматичні, психосоматичні і когнітивні права людини, які сформувалися в процесі природного філогенезу людини;

- обґрунтувати, що філогенез людини нарівні з овогенезом, ембріогенезом та онтогенезом підпадає під правове регулювання в контексті понять про соматичні, психосоматичні, когнітивні права людини в умовах становлення глобального конституціоналізму, понять ноосферизму і ноосферного права;

- заявити шляхом відповідної нормативної регламентації про неприпустимість несанкціонованих втручань у природний процес філогенезу людини з метою модифікації когнітивних функцій індивідів за допомогою імплантації електронних чіпів у мозок людини, створення психосоматичних химер, а також із метою імплантації, трансплантації та телепортації особистості людини;

- забезпечити реалізацію правових тенденцій біологізації в умовах розвитку глобального конституціоналізму та ноосферизму, які пов'язані із захистом прав людини від загроз біологічного існування людини, зокрема соматичних, психосоматичних і когнітивних загроз, на принципах координації та кореляції інтересів між державою й особистістю людини в процесі розвитку і диференціації норм МППЛ.