Погляди Насіма Талеба крізь призму ідей стоїцизму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Коледж хореографічного мистецтва «Київська муніципальна академія танцю ім. Сержа Лифаря»

Науково-дослідний центр гуманітарних проблем Збройних Сил України

Погляди Насіма Талеба крізь призму ідей стоїцизму

Михайлов В.С., доктор економічних наук, професор, кандидат філософських наук, професор кафедри теоретичних дисциплін

Єфімова В.В., старша наукова співробітниця

Україна, Київ

Насім Ніколас Талеб - американський статистик, математик, трейдер, філософ та есеїст ліванського походження. Н. Талеб у своїх публікаціях дотримується методологічних і практичних підходів у рамках сучасної парадигми міждисциплінарності, поєднуючи і синтезуючи наукове бачення та інструментарій із різних галузей знань, у першу чергу, у сфері статистичного аналізу даних на ґрунті філософських ідей скептицизму, стоїцизму, емпіризму тощо. Метою статті є висвітлення характерних рис, особливостей творчого здобутку Н. Талеба, а також дослідження соціально-філософського підґрунтя праць Насіма Талеба в частині ідей та принципів філософії стоїцизму. В процесі підготовки даної статті було використано системний підхід, методи індукції та дедукції, узагальнення, компаративістики, логічний та історичний метод тощо. Розглянуто та проаналізовано методологічні основи поняття рідкісних за статистичною ймовірністю подій («чорний лебідь») класифікацію систем із виокремленням «антикрихких» підсистем. У статті досліджено вплив філософії стоїцизму на певні аспекти творчості Н. Талеба. В роботі розглянуто думки і погляди низки філософів-стоїків, а також мислителів, які зазнали істотного впливу ідей стоїцизму, думки яких є філософським підґрунтям для аргументації підходів Талеба. Він розробив власну теоретичну і практичну філософську концепцію для обґрунтування своїх поглядів та бачень, чільне місце в якій належить ідеям стоїцизму та філософам і мислителям, які розвивали цю філософію або знаходились під суттєвим впливом ідей стоїцизму. Серед таких мислителів можна назвати Зенона, Сенеку, Марка Аврелія, Епіктета, Монтеня, Декарта та інших. Запропоновано напрями подальших розвідок в сенсі досліджень соціально-філософських поглядів Насіма Талеба.

Ключові слова: ймовірність, рідкісні події, «чорний лебідь», «антикрихкість», системи, філософія стоїцизму, ідеї стоїків

Views of Nasim Taleb through the prism of the ideas of stoicism

Mikhailov V. S., doctor of Economics, Professor, Candidate of Philosophical Sciences, Professor of the Department of Theoretical Disciplines, College of choreographic art «Kyiv municipal dance academy named after Serzh Lifar» (Ukraine, Kyiv)

Yefimova V. V., senior researcher, Scientific Research Center humanitarian problems of the Armed Forces of Ukraine (Ukraine, Kyiv)

Постановка проблеми. Насім Ніколас Талеб - американський статистик, математик, трейдер, філософ та есеїст ліванського походження. Він у своїх працях розглядає проблеми випадковості та імовірності. Н. Талеб є автором низки бестселерів. Його книга «Чорний лебідь» була включена в огляді «The Sunday Times» до переліку найвпливовіших книг, написаних після Другої світової війни [18]. Н. Талеб у своїх публікаціях дотримується методологічних і практичних підходів у рамках сучасної парадигми міждисциплінарності, поєднуючи і синтезуючи наукове бачення та інструментарій із різних галузей знань, у першу чергу, у сфері статистичного аналізу та інтерпретації великих за обсягом масивів даних на ґрунті філософських ідей скептицизму, стоїцизму, емпіризму тощо.

Н. Талеб став широковідомим спочатку у вузькопрофесійних колах, а згодом і для широкого загалу, завдяки тому, що справдилися його прогнози щодо фінансово-економічних та соціальних криз різного масштабу, наприклад: Federal National Mortgage Association (FNMA) - фінансового конгломерату, найбільшої американської іпотечної агенції (фінансовий колапс 2003 року); загальносвітової фінансової кризи 2007-2008 рр. та глобальних соціально-економічних проблем, які вона спричинила [9, с. 239].

Найвідоміші книги Талеба про невизначеність названі Incerto (невизначеність, лат.). Вони складаються з таких: «Обдурені випадковістю» («Fooled by Randomness», 2001 р.) [16]; «Чорний лебідь» («The Black Swan», 2007 р., друга редакція - 2010 р.) [18]; «Прокрус- тове ложе. Філософські та життєві афоризми» («The Bed of Procrustes: Philosophical and Practical Aphorisms», 2010 р.) [17] та «Анти- крихкість» («Antifragile», 2012 р.) [15], «Шкура у грі. Прихована асиметрія життя» [5]. У 2020 р. була видана ще одна книга Н. Талеба серії «Incerto» «Статистичні наслідки «товстих хвостів»: преасимптотика реального світу, епістемологія та застосування» («Statistical Consequences of Fat Tails: Real World Preasymptotics, Epistemology and Applications») [28].

Як видно із сайту проекту «Incerto», Талеб - автор філософських та практичних есе про невизначеність («Шкура у грі. Прихована асиметрія життя», «Антикрихкість», «Чорний лебідь», «Обдурені випадковістю» та «Про- крустове ложе. Філософські та життєві афоризми»). Це п'ятитомне дослідження непрозорості, удачі, невизначеності, ймовірності, людських помилок, ризику і прийняття рішень, коли ми не розуміємо світ, викладені у формі особистих есе з автобіографічними розділами, оповіданнями, притчами та філософськими, історичними й науковими дискусіями. У вищезазначених томах, які не збігаються за змістом на даному сайті з оригінальними «паперовими» публікаціями, є доступними у будь-якому порядку для зацікавлених користувачів [25].

«Чорними лебедями» автор називає події зі значним історичним впливом, які до їхнього настання ніхто не міг передбачити і які «заднім числом» видаються прогнозованими. Сила впливу, винятковість і ретроспективна непрогнозованість є трьома визначальними ознаками «чорних лебедів». Загалом, історія, за Н. Талебом, складається із таких малоймовірних подій і є принципово непередбачуваною [18, с. 8-9]. Талеб також виокремлює негативні, нейтральні та позитивні «чорні лебеді».

Як стверджує С. О. Данілов, проблема «чорного лебедя» набуває особливу актуальність у поєднанні з темою соціального порядку: наскільки малопрогнозовані та впливові події спроможні змінити не конкретну ситуацію, а загальний стан соціальної впорядкованості. Цей дослідник вважає, що проблема ролі й динаміки «чорнолебединих» подій в умовах мережевих структур соціуму, якими зараз пронизане суспільство, буде мати суттєвий евристичний потенціал [5, с. 125].

Варто також зазначити, що Н. Талеб у своїх публікаціях дотримується методологічних і практичних підходів у рамках сучасної парадигми міждисциплінарності, поєднуючи і синтезуючи наукове бачення та інструментарій із різних галузей знань. Більше того, в своїй останній книзі «Статистичні наслідки «товстих хвостів»: преасимптотика реального світу, епістемологія та застосування» Талеб наводить структурно-логічну схему «Генеалогія проекту Іпсегїо з посиланнями на різні дослідницькі традиції» [28, с. 4-5]. Аналіз цієї схеми може свідчити, що її автор застосовує низку теоретичних, методологічних та суто практичних підходів у загальних рамках відносно новітньої дослідницької парадигми - трансдісциплінарності із використанням елементів як безпосередньо дисциплінарного підходу насамперед крізь призму бачення ймовірності нестійких систем, так і міждисциплінарних, мультидісциплінарних підходів тощо. Чільне місце у цій схемі займають ідеї давньогрецьких, давньоримських та інших філософів, мислителів, практиків, які є теоретико-методологічним підґрунтям усього проекту «Іпсегїо».

Насім Талеб є однією із найвпливовіших постатей сьогодення, фактично, він - фахівець із енциклопедичними знаннями, член міжнародної експертної спільноти. Незважаючи на певну суперечливість його поглядів, стиль, сповнений критики і нетерпимості щодо окремих економістів, політиків, представників бізнесу тощо, в його книгах, статтях, численних інтерв'ю, виступах, лекціях та ін., до його думок дослуховуються багато жителів планети. Вивчення різнопланового творчого надбання Талеба, в тому числі в царині соціально-філософських розвідок, є достатньо актуальним і своєчасним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти творчого доробку Н. Талеба були висвітлені та критично проаналізовані в працях таких закордонних та вітчизняних авторів, як, наприклад: Є. Балацький, Є. Біргер, Бр. Беннет, Є. Богуславський, А. Браун, Е. Га- лажинський, Д. Гарднер, В. Гранатуров, С. Данилов, Є. Дорохов, Т Дутова, І. Кораблінова, К. Корреа, М. Краєв, Т. Мартинов, К. Сандіс, Ф. Тетлок, Дж. Хокчайлд, М. Шевченко та інших. Окремі підходи Н. Талеба також були охарактеризовані в наступних роботах авторів цієї статті [8, 9].

Творчий доробок Н. Талеба в цьому дослідженні представлений такими його книгами, як [28, с. 15-19] та статтею [27]. Математичні питання практичного доробку автора поняття «чорний лебідь» висвітлені Ф. Тетлоком та Д. Гарднером [20], К. Корреа [23] та деякими іншими дослідниками. Економічні аспекти творчого надбання Насіма Талеба були розглянуті та проаналізовані в таких публікаціях, як, наприклад, роботи Є. Богуславського та Є. Дорохова [1], М. Шевченко [21]. Стаття Бр. Беннета [22] була присвячена дослідженню поглядів Н. Талеба на сутність і динаміку історичних процесів. Деякі публікації присвячені розгляду ідей Н. Талеба із позицій його філософських уподобань. Так, наприклад у статті Дж. Хокчайлд [26] розглянуто не лише загально філософські погляди Талеба, а і ставлення дослідника до Сенеки та його ідей. Загально-філософські та спеціально-філософські проблеми стисло охарактеризовані в таких працях, як книга Ж. Борійяра [2], книга І. Добронравової [6], стаття П. Кравченко та С. Москаленко [26]. Проблемам стоїцизму на різних етапах його розвитку присвячено такі роботи, як книги М. Пільюччі [11], М. Пільюччі та Гр. Лопеса [12], стаття Т. Румянцевої [3]. Такі публікації, як [13, 14] містять фрагменти текстів послідовників філософії стоїцизму (Сенека, Марк Аврелій), а також мислителів, які перебували під впливом його ідей (Мон- тень) [10].

Відмітимо, що проблематика, яку розглядає та аналізує Н. Талеб, є достатньо своєчасною й актуальною із світоглядно-філософських позицій загалом, а також крізь призму методології та практичного застосування інструментарію окремих суспільних і природничих наук. Ця проблематика майже не розглянута закордонними та вітчизняними дослідниками і спеціалістами в частині впливу філософії стоїцизму на творчий доробок Насіма Талеба.

Метою статті є висвітлення характерних рис, особливостей творчого здобутку Н. Талеба, а також дослідження соціально-філософського підґрунтя праць Насіма Талеба в частині ідей та принципів філософії стоїцизму. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення наступних основних завдань: вивчення базових ідей і концепцій Талеба, які він запропонував або розширив предметне поле їх застосування; філософський аналіз впливу творчості представників стоїцизму на теоретико-методологічні та практичні підходи, що їх запроваджує Талеб; пряма чи опосередкована інтенційність стосовно подальших розвідок творчого надбання Н. Талеба філософського спрямування.

Теоретичною основою дослідження творчого здобутку Насіма Талеба є публікації вчених і спеціалістів, які критично розглядають його ідеї, у тому числі філософські, тексти філософів-стоїків, мислителів, які зазнали впливу стоїцизму, а також роботи сучасних адептів філософського стоїцизму. В процесі підготовки даної статті було використано системний підхід, методи індукції та дедукції, узагальнення, компаративістики, логічний та історичний метод тощо.

Виклад основного матеріалу дослідження

Загалом, підходи Н. Талеба, здебільшого ґрунтуються саме на пошуку нестійких систем. З цією метою він робить поділ систем щодо їх вразливості несприятливими факторами на три групи: нестійкі, стійкі та антинестійкі, або, за іншими визначеннями, - крихкі, міцні та антикрихкі.

Н. Талеб, як уже йшлося, також ввів до наукового обігу поняття «антикрихкість» (апйй^ііе). «Антикрихкість - не те саме, що гнучкість чи міцність. Гнучке витримує удар і лишається таким самим; антикрихкому ж удар іде на користь, воно стає кращим. Цю властивість має все, що змінюється із часом: еволюція, культура, ідеї, політичні і юридичні системи, технічні інновації ..., технічний прогрес, старі фірми й великі міста ..., екваторіальні ліси, опірні до антибіотиків бактерії ...». Антикрихкому подобається нестабільність [15, с. 9, 17].

У складних системах багато незалежних елементів - зовсім неочевидних - і нелінійних реакцій. «Нелінійний» означає, що, подвоївши, приміром, дозу ліків або кількість персоналу на фабриці, ви отримаєте результат не вдвічі більшій, а суттєво більшій або суттєво менший. Водночас штучні складні системи часто розвиваються каскадами, через некеро- вані ланцюгові реакції, які зменшують, а то й унеможливлюють передбачуваність та породжують масштабні події. Сучасний світ накопичує технічні знання, але парадокс у тому, що це загалом збільшує його непередбачуваність. «Чорні лебеді» набирають вагу через розростання штучного, відхід від традиційних і природних моделей, ускладнення всього і вся, а отже, й більшу вразливість. талеб філософський стоїцизм

Краще зосереджуватися на крихкості, ніж прогнозувати й обраховувати майбутні ймовірності; у крихкості й антикрихкості є різні градації. Наше завдання, за Н. Талебом, - «скласти схему», як певний об'єкт реагує на безлад і хаос. Він вважає, що існує умовна системна тріада, яка ділить предмети і явища на три групи, яку схематично можна представити так [15, с. 12-24]:

Крихке. Міцне. Антикрихке.

На думку дослідника, люди не придумали загальної назви антикрихкості, але це явище можна знайти ще у міфології, яка концентрує досвід і мудрість віків у потужних метафорах [15, с. 36].

Так, римський ізвод одного грецького міфу розповідає, що в сицилійського тирана Діонісія ІІ був царедворець Дамокл - він насолоджувався розкішною учтою, а над головою його висів меч, прив'язаний до стелі на кінській волосині. Рано чи пізно кінська волосина від напруги порветься. Дамокл - крихкий, падіння меча - питання часу.

Інша стародавня легенда, цього разу ізвод семітського і єгипетського міфу, Розповідає про Фенікса, прекрасного птаха, - пише Талеб, задля підтвердження наявності думок, що висловлювали концепт антикрихкісті у стародавніх міфах. Як птаха Фенікса не вбивали, він все одно відроджувався з попелу, ніби нічого не трапилось.

У грецькій міфології Гідра - змієподібне багатоголове створіння, яке живе в озері Лерна неподалік міста Аргоса. Зітни Гідрі одну голову - виросте дві нові. Шкода їй корисна. Гідра уособлює антикрихкість [15, с. 36].

Загалом, метафоричність - характерна риса, притаманна працям Н. Талеба. При цьому він як використовує метафори, запозичені з давніх трактатів, історичних хронік, древніх поем тощо, так і створює свої власні метафори. Серед останніх важливі, на нашу думку, концепти-метафори «середньостан» та «крайньостан», які різняться проявом різних типів ймовірності та випадковості.

Середньостан - зона стабільності та порядку, де довгострокові прогнози майже завжди дають позитивний результат. Тут відомі «правила гри», а невизначеність не може істотним чином впливати на жителів середньостану. Крайньостан - це місце, де відбуваються постійні зміни, які важко передбачити, вплив від непередбачених подій може багаторазово посилитися. Соціум крайньостану всюди стикається з чорними лебедями [1, с. 66], численними викликами в різних сегментах і рівнях соціальних систем, задля усунення негативного впливу яких люди вимушені постійно опиратись непередбаченості та боротись за збереження стабільності.

У цьому контексті, пише Талеб, згадайте слова Сенеки й Овідія стосовно того, що розвиток - це дитя необхідності, а успіх народжується з труднощів. В усі часи було багато варіацій цієї думки. Талеб у своїй книзі «Антикрихкість» також наводить релевантні висловлювання з цього приводу таких давньоримських і давньогрецьких філософів та мислителів як Публій Сір, Евріпід, Псевдо-Феокріт, Плавт, Апулей, Зіновій, Ювенал. За Талебом, процеси розвитку відбуваються під впливом стресорів, і в наші часи носять назву «посттравматичне зростання» [15, с. 183]. З такими «стресорами» багато віків намагались впоратись представники різних ліній та течій в рамках загального напряму - філософії стоїцизму.

З приводу цього, як пише Т. Г. Румянцева [3, с. 1023-1024], стоїцизм - одна із шкіл давньогрецької філософії, засновником його був Зенон із Кітіона (о. Кріт), який жив наприкінці 4 - початку 3 ст. до н.е. Це вчення отримало свою назву від імені зали Стоя Пойкіле, в ній Зенон вперше виступив в якості самостійного оратора. До числа стоїків відносять також Клеанфа - учня Зенона та його спадкоємця в Стої й Христиппа - учня Клеанфа. До більш пізньої Стої прийнято відносити Діогена із Селевкії, який пізніше став офіційним послом у Римі та познайомив римлян із цією школою давньогрецької філософії. Серед римських стоїків варто відмітити Сенеку, Епіктета, Марка Аврелія, Цицерона, Секста Емпірика, Діогена Лаертського та ін.

Відомо, що філософія стоїків розділяється на три основні складові частини: фізику (філософія природи), логіку та етику (філософію духа). Головною частиною цього вчення, що зробила їх відомими в історії філософії і культури була етика, центральним уявленням якої було поняття чесноти. Відповідно до поглядів стоїків, як і все у цьому світі, людське життя розглядається як частина єдиної системи природи, бо в кожній людині міститься крихта божественного вогню, а жити відповідно до природи і Логосу - основне призначення людини.

Етичним ідеалом стоїків постає мудрець як істинний хазяїн своєї долі, що досягнув повної чесноти й неупередженості, бо жодна зовнішня сила не здатна позбавити його чесноти завдяки незалежності від будь-яких зовнішніх обставин.

Загалом, для грецького духу класичної епохи було притаманне виняткове відчуття гармонії, межі та міри [7, с. 172]. Водночас, стоїцизм, особливо в його римської версії здійснив значний вплив своїми релігійними тенденціями на виникаючий тоді неоплатонізм та християнську філософію, а його етика виявилась досить актуальною в Нові та Новітні часи, приваблюючи увагу до себе ідеєю про внутрішню свободу і природний закон.

Зазначимо також, що вже у 16 ст. відбувся «стоїчний ренесанс» - виникла еклектична філософська течія, яка намагалась об'єднати ідеї християнської філософії та стоїцизму, так званий «неостоїцизм». Ідеї стоїцизму актуальні й у наші часи. Наприклад, сучасний американський філософ-неостоїк М. Пільюччі вважає, що стоїцизм - вельми сучасна філософія. Він стверджує, що бути стоїком можливо і в сучасному світі. Для цього треба мати душевний спокій, приймати те, що неможливо змінити та мати мужність - щоб змінити можливе [11]. Неостоїцизм в наші часи також іноді називають «новим стоїцизмом», який за своєю суттю має переважно прикладний характер.

У цьому контексті вже згаданий М. Пільюч- чі та інший адепт стоїцизму Гр. Лопес у своїй книзі «Нові стоїки. 52 уроки для наповненого життя» пишуть, що у 3 ст. н.е. стоїцизм перестав існувати як формальна школа філософії, але ідеї стоїків впливали на провідних західних мислителів упродовж усієї історії західного світу: від Павла до Августина Блаженного, від Фоми Аквінського до Декарта, від Монтеня до Спінози. У 20 столітті стоїцизм ліг в основу низки шкіл ефективної психотерапії. Ідеї Зенона, Сенеки, Епіктета й інших мислителів також дали поштовх нинішньому бурхливому розвитку руху нового стоїцизму [12, с. 11-12].

Зазначимо далі, у своїй книзі «Стоїцизм на кожен день. 366 роздумів про мудрість, стійкість і мистецтво жити», Р. Голідей та Ст. Генсільман [4, с. 13] наголошують, що головну увагу стоїки античного періоду зосереджували на вправах, які розподілялися між трьома найважливішими вченнями: ученням про сприйняття (як ми бачимо і сприймаємо навколишній світ); ученням про дію (які рішення ми приймаємо, як діємо і які отримуємо наслідки); ученням про волю (як взаємодіяти з явищами, яких ми не можемо змінити, як чітко і впевнено судити про речі, як по справжньому зрозуміти своє місце у світі).

У своїх працях Н. Талеб також неодноразово згадує есе (есеї) видатного французького мораліста Мішеля де Монтеня, творчість якого зазнала суттєвого впливу неостоїцизму та скептицизму. Сам Монтень любив звертатися до Епіктета та Сенеки, відстоюючи одночасно гармонію душі та тіла. У своїх знаменитих «Пробах», над яким мислитель працював багато років до самого кінця свого життя, він, зокрема, висловлювався на адресу стоїцизму. У есеї «Про стійкість» він написав: «Щодо стійкості, то ми потребуємо її, щоб терпляче переносити негаразди, з якими у нас немає засобів боротись» [10, с. 63]. «Навіть стоїкам і тим ясно, що душа мудреця, як вони собі уявляють, не здатна встояти перед враженнями і образами, що раптово обрушились на неї, і що цей мудрець віддає законну данину природі...» [10, с. 66].

Чи не найулюбленішим філософом давнини для Талеба є Сенека й філософське вчення стоїцизму загалом, яке Сенека репрезентує. Так, у книзі «Чорний лебідь» Сенеці присвячено окреме невеличке есе «Amor fati: як стати невразливим» [18, с. 354-355]. Н. Талеб доволі часто цитує Сенеку та інших стоїків у своїх книгах. Символічно, що це есе є останнім, дев'ятим, підсумковим твором заключної частини цієї книги, яке названо автором (Талебом) «Про стійкість і вразливість. Глибші філософсько-емпіричні роздуми».

Талеб пише, що у поїздках компанію йому складає Сенека. Н. Талеб читає твори Сенеки й інших авторів в оригіналі, латиною. Із деяких джерел відомо, що Насім Талеб володіє сьома мовами, включно із давньогрецькою, латиною, арабською та іншими. За Талебом саме Сенека (з допомогою Цицерона) навчив Монтеня філософствувати. Стоїцизм для Сенеки - це вміння тримати удар, переживати втрати, не залежати від того, що маєш. Сенека був сильною людиною й мав багато недоброзичливців, тож навіть він не дотягував до образу ідеального стоїка, але все одно випереджав інших.

Талеб згадує у своєму есе Дев'ятий лист Сенеки до Луцилія [14, с. 31-35]. Йдеться про філософа Стільпона, який трагічно втратив дітей та дружину. Коли Стільпона запитали, що він втратив, той відповів: «нічого не втратив. Усе моє - при мені». Ця людина, на думку Талеба, осягнула стоїчну самодостатність, виховала в собі стійкість до нещастя, іншими словами, усе те, що можна втратити, він не вважав за благо. Сам Сенека не тримався навіть за своє життя. Його останній вчинок широковідомий. Сенека писав свої трактати у формі листів і закінчував їх словами, що можна інтерпретувати, слідуючи за Талебом, як «бути сильним» і «бути гідним».

Водночас, у своїх «Діалогах» (діалог «Про щасливе життя»), Сенека написав, що щасливе життя - це життя, відповідне до своєї природи. Осягнути ж його можна лише за умови, коли, найперше, здоровим буде дух і постійно втішатиметься тим здоров'ям, коли він буде мужнім і сильним, зразково терпеливим, готовим до перемін, які несе час, коли буде турботливим, але без боязкості, до свого тіла й до всього, що його стосується, уважним, але без прив'язаності, - до всіх тих речей, які покращують життя, а ще душевний лад і величність у парі з добротою; усіляка дикість натомість - від слабкості духу [13, с. 128].

Талеб зазначає, що Сенеку цікавили практичні речі. При цьому, жоден коментатор творчості Сенеки не помітив у нього ідеї асиметрії, яка лежить в основі книги «Антикрихкість» і в основі розуміння самого життя, яка є ключем для розуміння міцності й антикрихкості. Я (Талеб) вважаю, що мудрість у прийнятті відповідних рішень значно важливіша за знання, при цьому, не лише з практичного боку, а й з філософського. Сенека розумів стоїцизм як мистецтво бути антикрихким до ударів долі. Жодних поганих ударів від фортуни, навпаки, тільки добрі дарунки [15, с. 139-141]. Сенека також запропонував програму суспільного добробуту: вкладайтеся у добрі вчинки. Майно можна забрати, а от доброго імені і добрих справ не відбереш [15, с. 143]. Згадайте також слова Сенеки і Овідія, що розвиток - це дитя необхідності, а успіх народжується з труднощів. Талеб пише, що схожі думки висловлювали Еразм Роттердамський, Публій Сір, Евріпід, Апулей, Зиновій, Ювенал та інші стародавні і середньовічні мислителі [15, с. 183]. Загалом, на погляд Н. Талеба, стоїки вважали, що розсудливість дорівнює хоробрості: вона дає найважливішу перемогу - над собою [15, с. 336].

У своїх працях Насім Талеб неодноразово згадує іншого видатного філософа-стоїка та римського імператора - Марка Аврелія. Спрямованість даної статті дозволяє нам навести вислів цього мислителя, який завершує відомий філософський трактат-щоденник «Наодинці з собою». Марк Аврелій написав про стоїчну фортуну: «Людина, ти була громадянином цього великого Міста. Хіба тобі не все одно, п'ять років чи три роки? Адже підкорення законам одно для всіх. жахливого в тому, якщо із Міста відсилає тебе не тиран і не суддя неправедний, а та сама природа, котра тебе в ньому поселила?... Піди ж із життя, зберігаючи доброзичливість, як доброзичливий й той, хто відпускає тебе...» [14, с. 379-380]. Це, на наш погляд, не тільки і не стільки про життя й смерть. Слова Марка Аврелія звучать тут і як настанова щодо необхідності дотримання закону природи, відповідно до Логосу і найвищого призначення людини в соціумі.

І, водночас, як антитеза до деяких акцентів із вищесказаного, - про життєве і практичне. Усі ми змолоду знаємо, що книжки та ідеї антикрихкі - що більше на них нападають, то більший від них розголос, пише Талеб. За свідченням Талеба, відповідно до слів римського стоїка Марка Аврелія, «вогонь живеться перешкодами», наприклад, заборонені книжки ваблять, вони атикрихки до заборон [15, с. 49].

Розглянемо надалі відображення окремих ідей стоїцизму в деяких інших працях Насіма Талеба. Широковідома із давньогрецької міфології легенда про Прокруста та Прокрустове ложе. Цю легенду в наші часи можна інтерпретувати як наявність певної мірки, формального шаблону, під який штучно підганяють реальне життя, факти, явища, ідеї тощо. У 2010 р. Н. Талеб видав збірку афоризмів «Прокрустове ложе. Філософські та життєві афоризми». Він пише, що ми заганяємо життя і світ у жорсткі рамки, підлаштовуємо його під знайомі ідеї, малі категорії, конкретні словники та стандартні думки, що іноді має вибухове значення [17, с. 9]. На наш погляд, важлива «сюжетна лінія» цієї книги - ідеї Н. Талеба, які співзвучні із філософським надбанням стоїцизму. Наприклад, такий афоризм: «старші люди найгарніші, коли мають те, що бракує молодим: урівноваженість, ерудицію, мудрість загальну і практичну, а ще спокій після чогось визначного» [17, с. 33]. Також: «справжнє життя (vita beata) - це коли ваш вибір збігається з вашими обов'язками» [17, с. 52]. Або навіть такий афоризм: «після провалу дуже легко бути стоїком» [17, с. 106]. І ще: «справжнє життя у вас є, якщо і тільки якщо ви ні з ким не змагаєтесь, у будь-яких своїх справах» [17, с. 48]. Прикметно, що й цілий розділ книги Н. Талеба «Прокрустове ложе. Філософські та життєві афоризми» має символічну назву «Можливість, успіх, щастя і стоїцизм» [17, с. 32].

На нашу думку, концепт «антикрихкість» Талеба щодо окремих індивідів та їх взаємовідносин у малих соціальних групах значною мірою відповідає стоїчному ідеалу мудреця, який досягнув душевної незворушності (атараксії) і завжди діє у згоді із природним законом, дотримується доброчесного життя згідно із природою речей та Логосом. Насім Талеб також сформулював один із можливих принципів «антикрихкості» соціуму: «загальний принцип антикрихкості: значно краще робити те, чого не можеш пояснити, ніж пояснювати те, чого не можеш робити» [17, с. 112]. У післямові до даної книги її автор наголошує, що ми стійки, коли помилки репрезентації невідомого та розуміння впливу випадковості не приводить до неприємних результатів - інакше ми крихкі. Стійкий отримує вигоду з чор- нолебединих подій, крихкого вони серйозно зачіпають [17, с. 119].

На завершення наведемо парадоксальний (на перший погляд) афоризм Насіма Талеба із вищезгаданої книги (розділ - «Епістемологія і від'ємне значення»): «Потрібні непересічна мудрість і самоконтроль, щоб прийняти той факт, що у багатьох речей є логіка, якої ми не розуміємо і яка є розумнішою за нашу» [17, с. 87].

Отже, фактично, Насім Талеб створив та обґрунтував власну систему поглядів і умовиводів, які загалом можна охарактеризувати як елементи практичної філософії щодо досліджень нелінійних процесів у природі і суспільстві. Як пише І. Добронравова [6, с. 27], постнекласична наука є принципово людиномірною, тобто абстрагуватися від участі людини як у досліджуваних процесах, так і в самому постнекласичному дослідженні неможливо. Важливим чинником, що допомагає дотримуватись Талебу людиномірності (людиновимірності) є, на наш погляд. філософські надбання різних шкіл і напрямів стоїцизму.

Висновки

Насім Талеб ввів до наукового обороту такі поняття, як «чорний лебідь», «антикрихкість», системна тріада «крихке - міцне - антикрихке» тощо або розширив чи змінив власним трактуванням сферу застосування інших категорій, концептів та ідей, наприклад, «асиметрія», «фрактальність», «омана наративу» та ін. Талеб розробив власну теоретичну і практичну філософську концепцію для обґрунтування своїх поглядів та бачень, чільне місце в якій належить ідеям стоїцизму та філософам і мислителям, які розвивали цю філософію або знаходились під суттєвим впливом ідей стоїцизму. Серед таких мислителів можна назвати Зенона, Сенеку, Марка Аврелія, Епіктета, Монтеня, Декарта та інших.

Подальші наукові розвідки з цієї проблематики доцільно, на наш погляд, провадити із позицій дослідження впливу філософського скептицизму на творчість Насіма Талеба, бачення Талеба стосовно формування філософії науки, питання щодо інтерпретації Талебом історичної динаміки тощо.

Список використаних джерел

1. Богуславський Є., Дорохов Є. 2017. Вплив ефекту Талеба на розвиток економіки України. Концептуалізація невизначеності у сучасній економічній системі. Інвестиції: практика та досвід, 17, с. 62-69.

2. Бодрийяр Ж. 2013. Симулякры и симуляция. Перевод с фрранцузской О. Печенина. Тула: Тульский полиграфист.

3. Всемирная энциклопедия. Философия. 2001. Главный научный редактор и составитель А. Гри- цанов. - Москва: АСТ, Минск: Харвест. Современный литератор.

4. Голідей Р., Генсільман Ст. 2022. Стоїцизм на кожен день. 366 роздумів про мудрість, стійкість і мистецтво жити. Переклад з англійської А. Ящук. Київ: Наш формат.

5. Данилов С. 2018. «Черный лебедь» Н. Талеба как философская рефлексия рискогенного общества. Известия Саратовского университета. Новая серерия. Серия: Философия. Психология. Педагогика. Т. 18. выпуск. 2, с. 122-126.

6. Добронравова, І. 2017. Практична філософія науки. Збірка наукових праць. Суми: Університетська книга.

7. Кравченко П., Москаленко С. 2010. Розум як жертва віри в етиці античного скептицизму. Філософські обрії. 2, с. 157-173.

8. Михайлов В. 2020. Насім Талеб: Деякі концепти у сфері статистики та інших науках. Статистичні методи та інформаційні технології аналізу соціально економічного розвитку. Збірник текстів доповідей за матеріалами ХХ Міжнародної науково - практичної конференції. 21 травня 2020 року. Хмельницький: Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, с. 48-53.

9. Михайлов В., Єфімова В. 2021. Насім Талеб: Статистичні концепції та їхнє філософське осмислення. Університетські наукові записки. 2 (80). Хмельницький. Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова, с. 239-249.

10. Монтень М. 2007. Опыты. О человеческих поступках. Перевод с французского А. Бобовича и Н. Рыковой. Санкт-Петербург: Издательский дом «Азбука-классика».

11. Пильюччи М. 2018. Как быть стоиком. Античная философия и современная жизнь. Перевод с английского И. Евстигнеевой. Москва: Альпина нон-фикшн.

12. Пільюччі М., Лопес Гр. 2021. Нові стоїки. 52 уроки для наповненого життя. Переклад з англійської Дм. Кушніра та Н. Яцюк. Київ: Лабораторія.

13. Сенека Луцій Анней. 2016. Діалоги. Переклад з латинської А. Содомори. Львів: Апріорі.

14. Сенека Л., Аврелий М. 2003. Наедине с собой. Симферополь: «Реноме».

15. Талеб Н. 2019. Антикрихтість. Про (не) вразливе у реальному житті. Переклад з англійської М. Климчука. 2-ге вид. Київ: Наш формат.

16. Талеб Н. 2020. Обдурені випадковістю. Незрима роль шансу в житті та бізнесі. Переклад з англійської А. Калинюка. Київ: Наш Формат.

17. Талеб Н. 2019. Прокрустове ложе. Філософські та життєві афоризми. Переклад з англійської В. Глінки. Київ: Наш формат.

18. Талеб Н. 2017. Чорний лебідь. Про (не) ймовірне у реальному житті. переклад з англійської М. Климчука. 2-ге вид. Київ: Наш формат.

19. Талеб Н. 2019. Шкура у грі. Прихована асиметрія життя. Переклад з англійської А. Замоцно- го. Київ: Наш формат.

20. Тетлок Ф., Гарднер Д. 2018. Суперпрогно- зування. Мистецтво та наука передбачення. Переклад з англійської І. Мазарчук. Київ: Наш формат.

21. Шевченко М. 2015. Новий підхід до прогнозування розвитку індустрії хайтек. Гілея. Науковий вісник. Випуск. 101, с. 252-255.

22. Bennett Br. 2014.The Black Swan and the owl of Minerva: Nassim Nicholas Taleb and the historians. Historia. The Historical Association of South Africa, pp. 369-387.

23. Correa C. 2017. Black Swan Theory; We know absolutely nothing and the finding of atypical events optimization-method. Applied Mathematician, ITAM: Mexico.

24. Sandis C. 2008. Nassim Nicholas Taleb. Sep/ Oct 2008. Interview. Available at: https://philosophyn- ow.org/issues/69/Nassim_Nicholas_Taleb [Accessed 25 June 2022].

25. Nassim Nicholas Taleb's Home Page. Available at: https://www.fooledbyrandom-ness.com/ [Accessed 15 July 2022].

26. Hochschild J. 2019. Taleb the Philosopher. Available at: https://www.firstthings.com/article/2019/02/taleb-the-philosopher [Accessed 17 July 2022].

27. Taleb N. and Sandis, C. 2014, The Skin In The Game Heuristic for Protection Against Tail Events. Review of Behavioral Economics. Volume 1:1-2, pp.115135.

28. Taleb N. 2020. Statistical Consequences of Fat Tails: Real World Preasymptotics, Epistemology and Applications. STEM Academic Press.

References

1. Bohuslavskyi Ye., Dorokhov Ye. 2017. Vplyv efektu Taleba na rozvytok ekonomiky Ukrainy. [The influence of the Taleb effect on the development of the economy of Ukraine]. Kontseptualizatsiia nevyz- nachenosti u suchasnii ekonomichnii systemi. In- vestytsii: praktyka ta dosvid, 17, s. 62-69.

2. Bodryiiar Zh. 2013. Symuliakry y symuliatsiia. [Simulacra and simulation]. Perevod s frrantsuzskoi O. Pechenyna. Tula: Tulskyi polyhrafyst.

3. Vsemyrnaia entsyklopedyia. Fylosofyia. 2001. [World Encyclopedia. Philosophy]. Hlavnyi nauchnyi redaktor y sostavytel A. Hrytsanov. - Moskva: AST, Mynsk: Kharvest. Sovremennyi lyterator.

4. Holidei R. ta Hensilman, St. 2022. Stoitsyzm na kozhen den. 366 rozdumiv pro mudrist, stiikist i mys- tetstvo zhyty. [Stoicism for every day. 366 reflections on wisdom, resilience and the art of living]. Pereklad z anhliiskoi A. Yashchuk. Kyiv: Nash format.

5. Danylov S. 2018. «Chernyi lebed» N. Taleba kak fylosofskaia refleksyia ryskohennoho obshchestva. [«Black Swan» by N. Taleb as a philosophical reflection of the risk-prone society]. Yzvestyia Saratovs- koho unyversyteta. Novaia sereryia. Seryia: Fylosofyia. Psykholohyia. Pedahohyka. T. 18. vypusk. 2, s. 122-126.

6. Dobronravova I. 2017. Praktychna filosofiia nauky. [Practical philosophy of science]. Zbirka nau- kovykh prats. Sumy: Universytetska knyha.

7. Kravchenko P., Moskalenko S. 2010. Rozum yak zhertva viry v etytsi antychnoho skeptytsyzmu. [Reason as a victim of faith in the ethics of ancient skepticism]. Filosofski obrii. 2, s. 157-173.

8. Mykhailov V 2020. Nasim Taleb: Deiaki kont- septy u sferi statystyky ta inshykh naukakh. [Nassim Taleb: Some concepts in the field of statistics and other sciences]. Statystychni metody ta informatsiini tekhnolohii analizu sotsialno ekonomichnoho roz- vytku. Zbirnyk tekstiv dopovidei za materialamy XX Mizhnarodnoi naukovo - praktychnoi konferentsii. 21 travnia 2020 roku. Khmelnytskyi: Khmelnytskyi uni- versytet upravlinnia ta prava imeni Leonida Yuzkova, s. 48-53.

9. Mykhailov V., Yefimova V. 2021. Nasim Taleb: Statystychni kontseptsii ta yikhnie filosofske os- myslennia. [Nassim Taleb: Statistical concepts and their philosophical interpretation]. Universytetski nau- kovi zapysky. 2 (80). Khmelnytskyi. Khmelnytskyi universytet upravlinnia ta prava imeni Leonida Yuz- kova, s. 239-249.

10. Monten M. 2007. Opyty. O chelovecheskykh postupkakh. [Experiences. About human concessions]. Perevod s frantsuzskoho A. Bobovycha y N. Rbikovoi. Sankt-Peterburh: Yzdatelskyi dom «Azbuka-klassy- ka».

11. Pyliuchchy M. 2018. Kak byt stoykom. An- tychnaia fylosofyia y sovremennaia zhyzn. [How to be stoic. Ancient Philosophy and Modern Life]. Perevod s anhlyiskoho Y. Evstyhneevoi. Moskva: Alpyna non- fykshn.

12. Piliuchchi M., Lopes Hr. 2021. Novi stoiky. 52 uroky dlia napovnenoho zhyttia. [New stoics. 52 lessons for a fulfilled life]. Pereklad z anhliiskoi Dm. Kushnira ta N. Yatsiuk. Kyiv: Laboratoriia.

13. Seneka Lutsii Annei. 2016. Dialohy. [Dialogues]. Pereklad z latynskoi A. Sodomory. Lviv: Apriori.

14. Seneka L., Avrelyi M. 2003. Naedyne s soboi. [Alone with myself]. Symferopol: «Renome».

15. Taleb N. 2019. Antykiykhtist. Pro (ne) vrazlyve u realnomu zhytti. [Antifragile. Things that Gaine from Disorder]. Pereklad z anhliiskoi M. Klymchuka. 2-he vyd. Kyiv: Nash format.

16. Taleb N. 2020. Obdureni vypadkovistiu. Nez- ryma rol shansu v zhytti ta biznesi. [Fooled by Randomness. The Hidden Role of Chance in Life and and in the Markets]. Pereklad z anhliiskoi A. Kalyniuka. Kyiv: Nash Format.

17. Taleb N. 2019. Prokrustove lozhe. Filosofski ta zhyttievi aforyzmy. [The Bed of Procrustes: Philosophical and Practical Aphorisms]. Pereklad z anhliis- koi V. Hlinky. Kyiv: Nash format.

18. Taleb N. 2017. Chornyi lebid. Pro (ne) ymov- irne u realnomu zhytti. [The Black Swan. The Impact of the Highly Improbable]. Pereklad z anhliiskoi M. Klymchuka. 2-he vyd. Kyiv: Nash format.

19. Taleb N. 2019. Shkura u hri. Prykhovana asymetriia zhyttia. [Skin in the Game: Hidden Asymmetries in Daily Life]. Pereklad z anhliiskoi A. Za- motsnoho. Kyiv: Nash format.

20. Tetlok F., Hardner D. 2018. Superprohnozu- vannia. Mystetstvo ta nauka peredbachennia. [Super forecasting. The Art and Science of Prediction]. Per- eklad z anhliiskoi I. Mazarchuk. Kyiv: Nash format.

21. Shevchenko M. 2015. Novyi pidkhid do prohnozuvannia rozvytku industrii khaitek. [A new approach to forecasting the development of the hi-tech industry]. Hileia. Naukovyi visnyk. Vypusk. 101, s. 252-255.

22. Bennett Br. 2014.The Black Swan and the owl of Minerva: Nassim Nicholas Taleb and the historians. Historia. The Historical Association of South Africa, pp. 369-387.

23. Correa C. 2017. Black Swan Theory; We know absolutely nothing and the finding of atypical events optimization-method. Applied Mathematician, ITAM: Mexico.

24. Sandis C. 2008. Nassim Nicholas Taleb. Sep/Oct 2008. Interview. Available at: https://philosophynow. org/issues/69/Nassim_Nicholas_Taleb [Accessed 25 June 2022].

25. Nassim Nicholas Taleb's Home Page. Available at: https://www.fooledbyrandomness.com/ [Accessed 15 July 2022].

26. Hochschild J. 2019. Taleb the Philosopher. Available at: https://www.firstthings.com/article/2019/02/taleb-the-philosopher [Accessed 17 July 2022].

27. Taleb N., Sandis C. 2014, The Skin In The Game Heuristic for Protection Against Tail Events. Review of Behavioral Economics. Volume 1: 1-2, pp.115.

28. Taleb N. 2020. Statistical Consequences of Fat Tails: Real World Preasymptotics, Epistemology and Applications. STEM Academic Press.

Размещено на Allbest.ru