Цілісність і єдність в онтології законів буття та соціуму

Ехнатона або Ісуса Христа. Виникає також питання до скептиків: а що людство віднайшло у сфері етики після названих засновників релігій і античних філософів (Піфагора, Сократа, Платона, Аристотеля)? А втім, минуло вже дві з половиною тисячі років. І нині ми живемо в тих етичних системах, які були створені до нас тисячоліття назад. А всілякі нововведення на зразок «Морального кодексу будівника комунізму» можна розглядати як плагіат. Навіть мислителі та пророки попереднього тисячоліття чи двох (Барух Спіноза, Мішель Нострадамус, Рене Декарт, Кант, Гегель та ін.) виглядають доволі скромними поряд з монументальними постатями Мойсея, Конфуція, Заратустри, Будди, Ісуса Христа, Магомета, Сократа, Платона, Аристотеля.

Вище було зазначено щодо всезагального закону розвитку - прогресу. То чи не заперечує попередня теза суть цього закону? Ні, не заперечує. Бо розвиток можливий і зі знаком «плюс», і зі знаком «мінус». Останнє тисячоліття або й два цивілізація розвивалася, але зі знаком «мінус». Невелика ілюстрація. З розвитком Риму, захопленням ним Іудеї в середині І ст. до н. е. закон Мойсея знецінився, втратив навіть в іудеїв своє значення, «потускнів» та «вигорів». Якщо раніше іудеї говорили про персів та еллінів як про язичників, які не знають закону, то про римлян вони цього сказати не могли. Римляни принесли перемагаючий закон, якому іудеї змушені були скоритися. Навіть будучи на суді Пілата, вони чинили не за іудейським законом, законом Мойсея, який мав імператив «не вбий», а за римським законом, який вбивство дозволяв. Тому вони й просили Пілата: «Убий його» [тобто Ісуса] (пригадаймо поведінку римлян під час боїв гладіаторів: вбити чи помилувати переможеного вирішував імператор і натовп). Але минуло дві тисячі років. Що тепер нагадує про силу й велич Риму, крім руїн Колізею, монумента Трояна, акведуків і ще деяких об'єктів? Так, ми запозичили римське приватне право, але не римські етичні правила. А де закон Мойсея? Крім кількох десятків мільйонів іудеїв його дотримується півтора мільярда християн на планеті Земля. Та й не тільки християн, особливо коли йдеться про сферу міжнародних, міждержавних взаємин. Тобто тривалість і міцність етичних законів не в силі, яка їх підпирає, а в трансцендентній суті, адекватності змісту Буття та природі людини.

Ми розрізняємо право та закони (людські чи державні). В ієрархії норм суспільного регулювання людські закони посідають останнє місце. На нашу думку, наявний такий ієрархічний зв'язок:

всезагальні (космічні) і природні закони;

етичні закони;

правові норми;

закони (людські, державні).

Право нерозривно пов'язане з етикою та розуміється як формальна рівність, всезагальна й необхідна міра свободи та всезагальна справедливість.

Основи правового буття полягають у метафізичному, онтологічному, культурологічному, антропологічному, екзистенціальному його змістові або характері. Праву притаманний ідеальний характер. Саме тому його не можна спостерігати безпосередньо. Воно не має визначеного місця у фізичному просторі. Воно нематеріальне, тобто недоступне людині для сенсорного сприйняття, його не можна виміряти чи зважити. Суттю права є справедливість, рівність, свобода (Stoliarov, 2008). Право може фіксуватися в традиціях, звичаях, міжнародних нормах, певною мірою в законах (людських, державних). Носієм права як ідеальної категорії є правосвідомість людини, соціальних груп, соціуму загалом. А правосвідомість є підсистемою свідомості поряд з моральною, політичною, релігійною, естетичною свідомістю. І між ними, за вже згаданими вище законами системи, мають місце взаємозв'язок і взаємодія. Свідомість - не мозаїка, яка складається з чітко відособлених шматків. У свідомості один її вид постійно взаємодіє та переходить в інший. Очевидно, що правова свідомість найтісніше пов'язана з етичною та релігійною свідомістю. Тому часом буває важко відрізнити етичну норму від правової (а, можливо, це й не потрібно робити). Цілком зрозуміло, що право має бути етичним (оскільки етика має всезагальний, а не національний, регіональний характер). З іншого боку, у праві проявляються і національні особливості, і пов'язані з історією та традиціями й звичаями зазначеної нації. Ілюстрацією може бути право в японців, євреїв, індусів, китайців. Є специфічні особливості права і в українців.

Право є підґрунтям для законотворення (людського, державного). Парламенти, правителі чи сам народ можуть творити закони. Але тут діє подібний імператив, як і щодо права: неетичне право - не право, а не правовий закон (людський, державний) - не закон.

Від закону космічного (всезагального) до закону людського - складний шлях. Закони Буття мають об'єктивний характер, закони людські, певним чином державні - суб'єктивний. Хоча їх об'єднує трансцендентність: чим більше в

людському законі тих засад, які людство отримало через одкровення чи через пророків, тим ближчі вони до метафізичної суті Буття. У протилежному випадку вони є зазвичай антигуманними, проти- людськими, протиприродними й такими, що посягають на саму суть Буття.

У юриспруденції дедалі частіше лунають дискусії щодо зв'язку права та закону, права та моралі. Автори найчастіше є учасниками цих дискусій. «Класичні» юристи, прихильники позитивістського підходу відкидають зв'язок права та моралі, закону та моралі, особливо коли йдеться про застосування закону, яке чомусь називається правозастосуванням (?). Правозастосування наявне в практиці Конституційного Суду України та дуже рідко - у загальних і спеціальних судах. Про прокуратуру та правоохоронні органи зовсім не йдеться. Тобто на рівні теорії дискусії про зв'язок моралі, права, закону (людського, державного) тривають, а в юридичній практиці діє принцип dura lex sed lex.

Отже, виникає остаточне питання з цієї теми: невже людина (особливо юристи) так зациклена на собі, так «застрягла» на побутовому рівні, що ставить часом свої нерозумні, несистемні, аморальні закони вище за право, етику та космічні закони Буття? Відповідь позитивна: так! То куди ж може вести цей шлях? У нікуди, в інферно...

Наукова новизна

У статті вперше в юридичній та філософсько- правовій літературі ставиться питання про Всезагальні (космічні) закони як джерело права та закону. Автори виходять із принципу цілісності та єдності всього сущого, що дає можливість трактувати суспільство, державу, право, етику, закони (юридичні) в нерозривному зв'язку з Буттям, Г носеологією та Метафізикою.

Висновки

Право, закон перебувають у сутнісному зв'язку з культурою, релігією, етикою, мораллю. Вони нерозривно пов'язані з цивілізацією, її зародженням, розвитком і загибеллю. Однак вони можуть не зникати, а передаватись як естафета наступним цивілізаціям. Ілюстрацією може бути римське право та законодавство, які на 15 століть пережили Римську цивілізацію.

Нині ми спостерігаємо ренесанс (відродження) натурфілософії як методологічної основи новітнього синтезу філософії, природничих, соціальних і гуманітарних наук та добутого ними знання. З огляду на цей методологічний процес є необхідність розглянути право та закони (юридичні) у взаємозв'язку, цілісністю та єдністю із всезагаль- ними (космічними) і природними законами. Останні слугують світоглядним джерелом для права і «людських законів». Зважаючи на те, що Матерія та Свідомість, Буття та Життя, порядок у Всесвіті й правила поведінки людей перебувають у нерозривному зв'язку, слід вважати, що герметичний принцип «як зверху, так і знизу» проявляється так, що всезагальні (космічні) закони та закони людські (юридичні) нерозривно взаємопов'язані та проявляються одні в інших (и^еп, 2003). Урахування цієї особливості сприятиме створенню більш правильних, об'єктивних, адекватних і довготривалих людських (юридичних) законів.

References

Berdnyk, O. (2007). Alternatyvna Evolutsiia [Alternative Evolution]. Kyiv: Triada-A [in Ukrainian].

Bondar, O. (2013). Entsyklopediia nesvidomoho ukraintsia [Encyclopedia of the unconscious Ukrainian]. Kyiv: Kazka [in Ukrainian].

Bondar, O. (2017). Doktryna spravedlyvoho suspilstva [The doctrine of a just society]. Kyiv: Biznespolihraf [in Ukrainian].

Chiznevskiy, A. (2004). Zemlia v obiatiiakh Solntsa [Earth in the arms of the sun]. Moscow: EKSMO [in Russian].

Chyzhevskyi, D. (2005). Naturfilosofiia V.I. Vernadskoho [Natural philosophy of V.I. Vernadsky]. Filosofski tvory, Philosophical works. (Vol. 2.). Kyiv: Smoloskyp [in Ukrainian].

Commoner, B. (1971). The Closing Circle: Nature, Man, and Technology. New York: Random House Inc.

Danilian, O.H. (Eds.). (2002). Filosofia prava [Philosophy of law]. Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].

Dick, S. (Ed.). (2000). Many Worlds: New Universe Extraterrestrial Life. West Conshohocken (PA): Templeton Press.

Franko, I. (1918). Bibliine opovidannie pro Sotvorennie Svita u svitli nauky [A biblical story about the Creation of the World in the light of science]. Vinnipeh, Man [in Ukrainian].

Golovnev, A. (2002). Konechnaia Vselennaia. Fiziko-filosofskaia kontseptsiia [Ultimate Universe. Physico-philosophical concept]. (Vol. 1). Kiev: Izd. dom Dm. Burago [in Russian].

Golovnev, A. (2002). Konechnaia Vselennaia. Fiziko-filosofskaia kontseptsiia [Ultimate Universe. Physico-philosophical concept]. (Vol. 2). Kiev: Izd. dom Dm. Burago [in Russian].

Hawking, S. (1988). A Brief History of Time: From the Big Bang to Black Holes. New York: Bantam Books.

Jesness, B. (2020). On Behind the Mirror by K. Lorenz. doi:10.13140/RG.2.2.33352.96005.

Kant, I. (1966). Sochineniia [Essays]. V.F. Asmus, A.V. Gulga, T.I. Oyzerman (Eds.). (Vol. 5). Moscow: Mysl [in Russian].

Kant, I. (1966). Sochineniia [Essays]. V.F. Asmus, A.V. Gulga, T.I. Oyzerman (Eds.). (Vol. 6). Moscow: Mysl [in Russian].

Kollins, G., &. Spenser, G. (Ed.). (1987). Filosofia Gerberta Spensera [Philosophy of Herbert Spencer]. P.V. Mokievskiy, Trans). SPb.: F. Pavlenkov [in Russian].

Kostenko, O. (2008). Kultura i zakon - u protydii zlu [Culture and law - in the fight against evil]. Kyiv: Atika [in Ukrainian].

Kostytskyi, M.V. (2009). Filosofskyi analiz Yevropeiskoho prava ta yoho trokh svitohliadnykh dzherel [Philosophical analysis of European law and its three worldview sources]. Filosofski ta metodolohichni problemy prava, Philosophical and methodological problems of law, 1, 22-30. [in Ukrainian].

Kostytskyi, M.V. (2009). Metodolohichni problemy Ekolohichnoi Konstytutsii Zemli [Methodological problems of the Ecological Constitution of the Earth]. Filosofski ta psyholohichni problemy yurysprudentsii. Vybrani naukovH pratsi,

Philosophical and psychological problems of jurisprudence. Selected scientific works, 1. Chernivtsi: Ruta [in Ukrainian].

Kostytskyi, M.V., & Kushakova-Kostytska, N.V. (2020). Etychni ta pravovi pohliady Pifahora [Ethical and legal views of Pythagoras]. Filosofski ta metodolohichni problemy prava, Philosophical and methodological problems of law, 2(20), 8-14. doi: https://doi.org/10.33270/02202002.8 [in Ukrainian].

Kravchenko, S.M., & Kostytskyi, M.V. (1992). Ekolohichna etyka i psykholohiia liudyny [Ecological ethics and human psychology]. Lviv: Svit [in Ukrainian].

Kushakova, N.V. (2009). Induizm. Istoriia, rytualy, viruvannia [Hinduism. History, rituals, beliefs]. Relihiieznavstvo, Religious studies. V.M. Vovk, B.V. Chmil (Ed.). Kyiv: Atika [in Ukrainian].

Linden, S.J. (Ed.). (2003). Hermes Trismegistus: The Emerald Table (Tabula Smaragdina). Cambridge: Cambridge University Press. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9781107050846.002.

Lorenz, K. (1978). Behind the Mirror: A Search for a Natural History of Human Knowledge. New York: Harcourt.

Morris, D. (1967). The naked ape. New York: McGraw-Hill.

Niukhtilin, V. (2008). Melkhisedek. Kniga pro to, chto my nichego ne znaem o tom, chto znaem, i pri etom absoliutno tochno znaem vse, chto nam nevedomo [Melchizedek. The book is about the fact that we know nothing about what we know, and at the same time we absolutely know everything that we do not know]. SPb.: Krylov [in Russian].

Pryhozhyn, I. (2009). Poriadok iz haosu: novyi dialoh "liudyny z pryrodoiu" [Order from chaos: a new dialogue between "man and nature"]. Filosofia: khrestomatia (vid vytokiv do sohodennia), Philosophy: a textbook (from the origins to the present). L.V. Huberskyi (Eds.). Kyiv: Znannia [in Ukrainian].

Rudenko, M. (2001). Hnosys i suchacnist [Gnosis and modernity]. Ternopil: Dzhura [in Ukrainian].

Sommer, D.S. (2014). Moral Para el siglo XXI. Santiago: Fundacion Instituto filosofico hermetico.

Stoliarov, A. (2008). Osvobozndennyy Edem [Eden Unleashed]. Moscow: AST; SPb.: Terra Fantastica [in Russian].

Tsiolkovskiy, K.E. (2002). Geniy sredi liudey [Genius among people]. Moscow: Mysl [in Russian].

Vernadskyi, V. (2004). Naukova dumka yak planetarne yavyshche. Lystuvannia. Shchodennyky [Scientific thought as a planetary phenomenon. Correspondence. Diaries]. Hronika, Chronicle, 57-58 [in Ukrainian].

Список використаних джерел

Бердник О. Альтернативна Еволюція. Київ : Тріада-А, 2007. 576 с.

Бондар О. Енциклопедія несвідомого українця. Київ : Казка, 2013. 879 с.

Бондар О. Доктрина справедливого суспільства. Київ : Бізнесполіграф, 2017. 507 с.

Чижевский А. Земля в объятиях Солнца. М. : ЭКСМО, 2004. 928 с.

Чижевський Д. Натурфілософія В. І. Вернадського. Філософські твори : у 4 т. Київ : Смолоскип, 2005. Т. 2. 263 с.

Commoner B. The Closing Circle: Nature, Man, and Technology. New York : Random House Inc., 1971. 8 р.

Філософія права : навч. посіб. / за заг. ред. О. Г. Данільяна. Київ : Юрінком Інтер, 2002. 272 с.

Many Worlds: New Universe Extraterrestrial Life / ed. by S. Dick. West Conshohocken (PA) : Templeton Press. 2000. Р. 191-210.

Франко І. Біблійне оповіданнє про Сотвореннє Сьвіта у сьвітлі науки. Вінніпег, Ман, 1918. 124 с.

Головнев А. Конечная Вселенная. Физико-философская концепция. Киев : Изд. дом Дм. Бураго, 2002. Кн. 1.

Головнев А. Конечная Вселенная. Физико-философская концепция. Киев : Изд. дом Дм. Бураго, 2002. Кн. 2.

Hawking S. A Brief History of Time: From the Big Bang to Black Holes. New York : Bantam Books, 1988. 198 р.

Jesness B. On Behind the Mirror by K. Lorenz. 2020. doi: 10.13140/RG.2.2.33352.96005.

Кант И. Сочинения : в 6 т. / под общ. ред. В. Ф. Асмуса. А. В. Гулыги, Т. И. Ойзермана. М. : Мысль, 1966. Т. 5. 564 с.

Кант И. Сочинения : в 6 т. / под общ. ред. В. Ф. Асмуса. А. В. Гулыги, Т. И. Ойзермана. М. : Мысль, 1966. Т. 6. 743 с.

Философия Герберта Спенсера / в сокр. излож. Г. Коллинса ; с предисл. Г. Спенсера ; пер. с англ. П. В. Мокиевского. СПб. : Ф. Павленков, 1897. 472 с.

Костенко О. Культура і закон - у протидії злу : монографія. Київ : Атіка. 2008. 352 с.

Костицький М. В. Філософський аналіз Європейського права та його трьох світоглядних джерел. Філософські та методологічні проблеми права. 2009. Вип. 1. C. 22-30.

Костицький М. В. Методологічні проблеми Екологічної Конституції Землі. Філософські та психологічні проблеми юриспруденції. Вибрані наукові праці. Чернівці : Рута, 2009. Кн. 1. С. 90-96.

Костицький М. В., Кушакова-Костицька Н. В. Етичні та правові погляди Піфагора. Філософські і методологічні проблеми права. 2020. № 2 (20). С. 8-14. doi: https://doi.org/10.33270/02202002.8.

Кравченко С. М., Костицький М. В. Екологічна етика і психологія людини. Львів : Світ, 1992. 104 с.

Кушакова Н. В. Індуїзм. Історія, ритуали, вірування. Релігієзнавство: підручник / за ред. В. М. Вовк, Б. В. Чміля. Київ : Атіка, 2009. 552 с.

Hermes Trismegistus: The Emerald Table (Tabula Smaragdina) / ed. by S. J. Linden. Cambridge : Cambridge University Press, 2003. Р. 27-28. doi: https://doi.org/10.1017/CBO9781107050846.002.

Lorenz K. Behind the Mirror: A Search for a Natural History of Human Knowledge. New York : Harcourt Brace Jovanovich, 1978. 261 р.

Morris D. The naked ape. New York : McGraw-Hill, 1967.

Нюхтилин В. Мелхиседек. Книга про то, что мы ничего не знаем о том, что знаем, и при этом абсолютно точно знаем все, что нам неведомо. СПб. : Крылов, 2008.

Пригожин І. Порядок із хаосу: новий діалог «людини з природою». Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення) : навч. посіб. / за ред. Л. В. Губерського. Київ : Знання, 2009. 624 с.

Руденко М. Гносис і сучасність. Тернопіль : Джура, 2001.248 с.

Sommer D. S. Moral Para el siglo XXI. Santiago : Fundacion Instituto filosofico hermetico, 2014.

Столяров А. Освобожденный Эдем. М. : АСТ ; СПб. : Terra Fantastica, 2008. 416 с.

Циолковский К. Э. Гений среди людей. М. : Мысль, 2002. 542 с.

Вернадський В. Наукова думка як планетарне явище. Листування. Щоденники. Хроніка. 2000. Вип. 57-58.

Kostytskyi M. - Doctor of Law, Professor, Academician of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, Corresponding Member of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Professor of the Department of Philosophy of Law and Legal Logic of the National Academy of Internal Affairs, Kyiv, Ukraine

Размещено на Allbest.ru