Вплив інноваційних технологій на мотивацію та результативність вивчення іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА МОТИВАЦІЮ ТА РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Ірина Озьмінська,

кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри публічного управління та адміністрування Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (Івано-Франківськ, Україна)

Анотація

інноваційний мотивація іноземний мова

Публічним управлінцям необхідно належним чином володіти іноземною мовою, особливо критичною ця потреба є на даному етапі розвитку нашої історії, коли Україна протистоїть агресії держави-сусіда та потрібна потужна дипломатична та комунікаційна підтримка зі сторони європейських та євроатлантичних партнерів України. Допомогти опанувати іноземну мову можуть інноваційні технології, які останнім часом набувають неймовірного поширення в освітній сфері та активно впроваджуються педагогами в практику за повсюдної підтримки керівництва різних ланок. Вплив інноваційних технологій на мотиваційну сферу студента залишається малодослідженою темою, тому це питання вимагає вивчення, адже наявність мотивації підвищує ефективність та результативність навчання та допомагає кращому засвоєнню знань та програмних навичок з подальшим тривалим відтворенням засвоєного. Метою статті є дослідити вплив запроваджених інноваційних технологій, підходів та методів навчання на рівень мотивації здобувачів освіти до вивчення іноземної мови та з'ясувати, які мотиваційні фактори найбільше впливають на навчальну діяльність. Для досягнення мети було поставлено завдання показати, які технологій з практичної точки зору найбільше викликають зацікавленість здобувачів в навчальному процесі, залучають їх до активної участі. У ході дослідження було проведено опитування студентів I-III курсів та слухачів магістратури заочної форми спеціальності Публічне управління та адміністрування. Результати дослідження показали, що здобувачі освіти усвідомлюють необхідність опанування ними іноземної мови не тільки на рівні зовнішнього примусу чи зобов'язання, але і керуючись внутрішніми стимулами. Для досягнення максимально високих результатів та формування мотивації успіху, при розробці інтерактивних методів навчання з використанням цифрових технологій необхідно враховувати вікові категорії, інтереси та рівень підготовки здобувачів. Подальших розвідок вимагає проблема звикання до комунікації та своєрідної соціалізації за посередництвом виключно цифрових технологій.

Ключові слова: інноваційна технологія, мотивація, мотиваційний фактор, викладач, здобувач.

Abstract

Influence of innovative technologies on motivation and foreign language learning. Iryna Ozminska, Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at the Department of Public Administration and Management Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas (Ivano-Frankivsk, Ukraine)

Foreign language fluency is of great importance for public authorities, particularly at the present times when our country rose to resist the aggression of a neighboring state and there is necessity for developing strong diplomatic and communication ties between Ukraine and European and Euro-Atlantic partners. Innovative technologies that have recently become incredibly widespread in the field of education and are being enthusiastically put into practice by educators can be the answer to mastering a foreign language. The impact of innovative technologies on the student's motivational sphere is a relatively new research trend. As motivation is believed to increase the efficiency of language learning and help to master knowledge and program skills with subsequent long-term reproduction, more insights should be made into the matter. The purpose of the article is to explore what impact the implemented innovative technologies and interactive teaching methods have on the increase/decrease of learners' motivation to learn a language and to find out what motivational factors influence educational activities most. To reach the objectives of the article, the survey of students of years 1 through 3 and attendees of master's degree in Public Administration and Management was conducted. The results of the study prove that both extrinsic and intrinsic motives are present with the latter prevailing. In order for the innovative technology to produce desirable effect on the learner's motivation and learning outcomes, it is considered important to take into account the learners' age, interests and level of training when developing interactive teaching methods. It is recommended that further research be directed at learners' excessive engagement in communicating and “socializing” solely through exclusively digital technologies.

Key words: innovative technology, motivation, motivational factor, teacher, learner.

Постановка проблеми

Питання володіння іноземною мовою для публічних управлінців постає винятково гостро у наші дні, особливо з огляду на агресію держави-сусіда та потреби в налагодженні всесторонніх дипломатичних зв'язків з європейськими та євроатлантичними партнерами. За умови правильного підходу та використання інноваційні технології, які за час останніх два роки отримали поштовх до розвитку та впровадження в освітній сфері, можуть стати ключем до швидкого та досконалого опанування іноземною мовою. Однак інноваційні технології не слід бездумно впроваджувати в навчальний процес, їх вплив на особистість та її індивідуальний простір ще стане темою досліджень різних наукових напрямів. Однією з таких тем є вплив технологій на мотивацію того, хто вчиться.

Багато дослідників погоджуються, що однією з підвалин для успішного досягнення поставлених цілей є наявність мотивації. Вважається, що високий рівень мотивації сприяє успішному досягненню поставлених цілей, так як у процес залучено багато зусиль та сили волі; що сприяє збільшенню наполегливості, посидючості, витривалості та зосередженості, а тому підвищує ефективність та результативність навчання та допомагає кращому засвоєнню знань та програмних навичок з подальшим тривалим відтворенням засвоєного. Говорячи про мотивацію здобувачів вищої освіти, можна стверджувати, що низька мотивація - це питання, вирішення якого з давніх-давен турбувало науковців у сфері психології, філософії та педагогіки (Пінтріч, 2002).

Наявність мотивації до навчання сприяє кращому засвоєнню матеріалу через наполегливість та цілеспрямованість того, хто навчається. Знайти підхід до студента, розкрити його мотиви, підтримати існуючу мотивацію та заохотити студента до результативного вивчення іноземної мови є досить складним завданням, а враховуючи реалії сьогодення та довготривале дистанційне навчання, це завдання стає ще складнішим, адже відсутня не тільки пряма соціальна взаємодія між учасниками навчального процесу, але й зачасти недостатньо факторів, які надихали б здобувачів освіти до тривалого навчання наодинці. Загалом, перехід на дистанційне навчання у вищій школі створив нові виклики для всіх учасників та відкрив прогалини в організаційних підходах до навчання обох сторін - прогалини у підготовці компетентних, обізнаних з інноваційними технологіями науково-педагогічних працівників, що, в свою чергу, призводить до недоліки у навчанні студентів/слухачів за допомогою новітніх навчальних ресурсів.

Аналіз досліджень

Тема імплементації інноваційних технологій в освітній процес, яка отримала популярність в 80-х рр. ХХ ст. в Америці, а потім була підхоплена в Україні, розглядалась у наукових роботах таких вітчизняних науковців як Д. Дзвінчук, О. Довгань (цифровізація освіти), Н. Кочубей, М. Орлів (впровадження технології дизайн-мислення у навчанні публічних службовців). Питаннями термінології інноваційних технологій у навчанні займались В. Волканова, Т Коваль, О. Радченко. Особливості використання інтерактивних методів та засобів навчання як спосіб впливу на мотивацію студентів вивчали О. Долінна, О. Дудар, І. Левандовська, О. Пометун, Л. Русалкіна, Т Шеховцева та інші. Значну увагу дослідженню мотивів навчальної діяльності приділяли О. Боднарчук, Е. Дечі, Р. Райян.

За увесь час дослідження природи мотивів поведінки та дій людини розроблено велику кількість класифікацій, моделей і теорій мотивації. Серед них варто згадати ієрархію потреб Маслоу; теорію потреб Альдерфера, теорію мотивації Мак-Клелланда; двофакторну теорію мотивації Герцберга; X- і Y-теорію Мак-Грегора; теорію мотивації Портера-Лоулера; теорію очікувань Врума, 12-ти факторну теорію Матіна та інші. Зауважимо, що у переважній більшості з них в основі лежать ініціація. За визначенням, мотивація - це складний психологічний процес, який включає пізнання, самоусвідомлення, прийняття рішень, поведінку та емоції людини (Фандіньйо, Муньйоз 2019), це та рушійна сила, яка задає вектор, спонукає до дії, визначає її характер, інтенсивність та стремління до продовження їх реалізації. Деякі американські та німецькі психологи стверджують, що до компонентів мотивації слід також додати поняття «інтересу» як специфічної мотиваційної характеристики, яка складається з внутрішніх почуттів і цінностей (Шіфель, 1991).

Розрізняють різні типи парних мотиваційних факторів (або так званих мотивів): а) зовнішні (винагорода, оцінки, зарплата, стипендія, обов'язок) та внутрішні (самопізнаня, самомотивація, саморозвиток, само ефективність); б) утримуючі/притягуючі; в) інтегральні (наприклад, бажання отримати знання про країну та/або стати частиною громади у країні, мова якої вивчається) та утилітарні спрямовані на досягнення певної вигоди (напр., читати в оригіналі, отримати підвищення зарплати або статусу) (Ороуджлоу, Вахедіб, 2011); г) пізнавальні (пов'язані із засвоєнням знань та подальшою діяльністю) та соціальні (непізнавальні, соціальні за класифікацією потреби і безпосередньо не пов'язані з отриманням знань) (Левандовська, Дудар, 2016: 364). Ці парні мотиви часто взаємозамінюють один одного (Райян, Дечі, 2000: 68), а іноді - взаємодоповнюють (Декер, 2018; Якобсон, 1968).

Метою статті є проаналізувати вплив запроваджених інноваційних технологій, підходів та методів навчання на рівень мотивації здобувачів освіти до вивчення іноземної мови та з'ясувати, які мотиваційні фактори найбільше впливають на навчальну діяльність.

Методи

Дане дослідження ґрунтується на методі анкетування, спостереження, порівняльному аналізі. Анкетування проводилось серед здобувачів вищої освіти першого бакалаврського та другого магістерського рівнів спеціальності «Публічне управління та адміністрування», які проходили та проходять навчання за дисциплінами «Іноземна мова за професійним спрямуванням», «Ділова іноземна мова» та «Професійна іноземна мова у публічному управлінні». Опитування відбувалось в два етапи: основний та додатковий у 2020/21 та 2021/22 навчальних роках відповідно. В опитуванні (перший етап) взяло участь 45 респондентів, з них студенти бакалаврату - 33 особи і слухачі магістратури - 12 осіб. Мета першого (основного) етапу анкетування - виявити ставлення здобувачів вищої освіти до інноваційних технологій та інструментів, які використовувались в умовах карантину від початку впровадження дистанційного навчання та впродовж наступного навчального року та проаналізувати чинники, які впливають на їх навчальну діяльність. Завдання другого етапу - оцінити, чи відбулись зміни в ставлення студентів до цифрових освітніх технологій, а також з'ясувати відношення до традиційного навчання. Зазначимо, що в другому етапі анкетування взяло участь 30 студентів I-III курсів; слухачі магістратури, які є в більшості державними службовцями, участі в опитування не брали.

Виклад основного матеріалу

У справі мотивації та заохочення до досягнення результату велике значення має розуміння умов, які можуть сприяти чи перешкоджати розвитку позитивного потенціалу особистості (природна допитливості, життєвість, самовмотивованість) (Райян, Дечі, 2000). В освітньому середовищі значна роль у цьому віддається педагогу. Для того щоб мати змогу підтримати вмотивованого та вмотивувати невмотивованого студента, необхідно знати, що ж в першу чергу спонукає учня навчатись, які цілі він/вона ставлять перед собою, яким чином досягти їх чи як скерувати до певної мети. Відповіді на ці питання допоможуть викладачу обрати вірні навчальні стратегії, слова, методи, застосувати індивідуальний підхід, враховувати потреби та бажання студентів.

Як бачимо, цілеспрямованість є одним з центральних компонентів мотивації, через яку здійснюється реалізація мотиваційних факторів. Недаремно однією з відмінних рис багатьох відкритих онлайн курсів та закордонних підручників з англійської мови є чітке повідомлення студентів про прогнозований результат вивчення майбутньої теми чи матеріалу, який можна досягти через зусилля та дію (компоненти мотивації (Шеховцева, Долінна, 2019). Таку практику варто застосовувати на кожному занятті, так як це допоможе студентам зорієнтуватись, на розвиток яких компетентностей спрямоване заняття, оцінити, де і яким чином інформація/знання отримані під час конкретного заняття можуть бути застосовані у реальному повсякденному житті чи професійній діяльності. Це в свою чергу вимагає від викладача чітко продумувати заняття та подавати матеріал, який вважатиметься корисним та потрібним для академічної, професійної та/або професійно-технічної сфери.

В психології, педагогіці, менеджменті важливе місце займають зовнішні та внутрішні мотиви діяльності. Так, під час першого етапу студентам було запропоновано пройти анкетування за винагороду, в результаті студенти всіх років навчання взяли участь, в той час як слухачі магістратури додатково не заохочувались і тільки частина взяли участь в опитуванні. Під час другого етапу студентам 2-го та 3-го курсів не було запропоновано винагороду, що призвело до зменшення кількості опитаних, натомість студентам першого року навчання було запропоноване заохочення (1 бал), в результаті всі першокурсники пройшли опитування. Варто відмітити, що зовнішній мотиваційний фактор - оцінка, бал - досі мають порівняно значний вплив на стимулювання навчальної діяльності, що підтверджено кількістю респондентів. При цьому під час опитування жоден респондент не визнав оцінки чи успішну здачу сесії як стимул вивчати іноземну мову. Можемо припустити, що студенти усвідомлюють необхідність опанування іноземної мови не заради гарної оцінки чи рейтингу, а для задоволення власних потреб таких, як спілкування, подорожі. Дослідники мотиваційної сфери схиляються до думки, що досягнення цілі, яке ґрунтується на внутрішніх (автономних) мотивах асоціюється з позитивним результатом та має триваліший ефект, в той час як таке ж досягнення, на отримання якого здійснювали вплив зовнішні стимули, несе негативні асоціації (Костнер, Отіс та ін., 2008), саме тому необхідно спрямовувати зусилля на становлення та розвиток внутрішніх стимулів навчальної діяльності.

Відповідно до прийнятої Україною угоди щодо впровадження в освіту принципів Болонського процесу, в навчальних планах різних дисциплін поступово збільшується кількість годин на самостійну індивідуальну роботу студента, що повинно сприяти одержанню здобувачами освіти навичок самостійної діяльності та підготовці фахівця, здатного до навчання впродовж життя, самонавчання, самомотивації, адаптації до швидкоплинних змін в умовах інформаційного суспільства та налагодженню міжнародних контактів. Результати дослідження дозволяють стверджувати, що не всі студенти вміють чи хочуть працювати самостійно. Самостійна індивідуальна робота, яка виносяться на самостійне опрацювання відповідно до робочих програм навчальних дисциплін, була відмічена студентами та слухачами як складна (33%). Тим не менше, саме теми з завданнями індивідуальної роботи які, на думку здобувачів, були складними для них, були в цілому різними групами виконані на високому рівні, що може додатково свідчити про мотивацію до досягнення цілі та прагнення долати труднощі на шляху до вдосконалення (для 66,7% респондентів саморозвиток може стати стимулом до подальшого вивчення іноземної мови).

Самостійна робота є безумовною складовою навчальних програм, тому важливо, щоб теми та завдання індивідуальних самостійних робіт були не тільки професійно спрямованими, але й були цікавими для студентів, відповідали їх рівню мовної підготовки, мотивували до пошуку та творчої ініціативи. Тим не менше, враховуючи концепцію навчання впродовж життя, студентам необхідно тренувати власну силу волю та свободу прийняття рішень та знаходити самостійно мотиваційні джерела у житті. Саме тому в межах анкетування також оцінювались готовність здобувачів до самостійного навчання та навчання протягом життя. В результаті 69% респондентів стверджують, що докладають достатньо додаткових зусиль для вивчення іноземної мови, переважно на різних Інтернет ресурсах: освітніх платформах (Prometeus, Coursera), програмах (Busuu, Duolingo), традиційних курсах - через смартфон (72%) або комп'ютер (26%), але додатково платити за освітню послугу надану такими ресурсами готові тільки 35% респондентів. Слід відмітити, що сучасні студенти віддають перевагу вивченню іноземної мови через цифрові канали (наприклад, Telegram-канали, YouTube та соціальні мережі).

Варто зазначити, що опитування в цілому виявило позитивне ставлення до впровадження інноваційних технологій в освітнє середовище та інтерактивних методів взаємодії (табл.1). Аналізуючи дані із таблиці, можна констатувати, що деякі навчальні інструменти та методи отримали більше схвальних відгуків респондентів, що може бути пов'язано з загальним ставлення до навчання, доцільністю вибору навчального інструменту, некомпетентністю викладача або віковими особливостями здобувачів.

Цікавим до розгляду виявився факт негативного ставлення (категорія «взагалі не подобається») до інновацій в навчанні. Негативні оцінки були отримані від одного-двох респондентів, які майже ніколи не читають книги та повідомлення в соцмережах іноземною мовою, на вивчення мови витрачають мінімально можливий час та оцінюють свої шанси на опанування іноземної мови як мінімальні.

Таблиця 1 - Ставлення респондентів до цифрових технологій та інструментів навчання

Можливість застосовувати набуті знання на практиці та активне спілкування для відпрацювання іншомовних навичок є одним із важливих факторів в опануванні іноземної мови. Оскільки за своєю природою інноваційний інтерактивний спосіб навчання передбачає взаємодію між двома та більше учасниками процесу та зорієнтований на комунікацію, то такий процес не тільки сприяє удосконаленню та ефективності освітнього процесу, але й допомагає розвивати навички креативності, здатність до самостійність у прийнятті рішень та активації мислення. (Шеховцева, Долінна, 2019: 106) Така думка знаходить своє твердження щодо ціннісного місця комунікативних мотивів у навчальній діяльності. Саме можливість спілкування з іноземцями, подорожі до іншомовних країн та можливість саморозвитку у майбутньому обрано респондентами як основні стимули до подальшого вивчення іноземної мови (56%, 77% та 66 % відповідно) та вказують на наявність комунікативних та соціально-особистісних мотивів у навчальній діяльності здобувачів.

При оцінці мотивуючих факторів слід також звернути увагу і на фактори, які дають зворотній ефект, а саме - знижують мотивацію. Такими демотиваторами можуть стати культурні/релігійні/політичні відмінності тих, хто навчається в одній групі, особиста неприязнь, звичка до учительського контролю, недостатньо продумані завдання та навчальний матеріал, які не відповідають цілям та сподіванням здобувачів або не розвивають необхідного набору компетентностей. На даний час через дотримання санітарно-карантинних норм (у період пандемії) та в зв'язку з російською агресією цей перелік можна доповнити і неможливістю повноцінного активного спілкування та парних чи групових робіт у режимі реального простору, що було відмічено учасниками опитування. Окрім того, недоступність викладача під час дистанційного навчання також спричиняє формуванню у студента негативного досвіду навчання та зниження мотивації.

На підставі опитування до негативних факторів, що впливають на мотивацію та результативності навчання, можна віднести відсутність можливості практичного застосовування набутих знань в реальному житті. Так, більшість респондентів вказали, що вони зовсім не мають контактів з представниками іншомовних культур (26,7%) та носіями мови (33%) або такий зв'язок є рідкістю (51%). Відсутність можливості застосовувати знання та навички отримані під час занять призводять до значного зниження розвитку внутрішньої мотивації до самонавчання та самопізнання.

Загалом, опитування виявило, що теперішні студенти та слухачі часто послуговуються сучасними цифровими технічними засобами для навчання та отримання нових знань. Так, перекладають слова використовуючи Google перекладач 59% респондентів, тоді як перекладні та англомовні онлайн словники використовує тільки кожен третій здобувач. Те ж стосується і традиційних вправ з підручників (традиційний паперовий варіант) - навчаючись в аудиторіях студенти віддають перевагу PDF-варіанту підручника/посібника, який можна завантажити у мобільний пристрій. З одного боку, це викликає занепокоєння: чи не стануть такі знання надто поверховими, особливо на фоні зростання тенденції до короткостроковості («short-termism»), що характеризується психічною особливістю індивіда до короткотермінової вигоди на противагу довгостроковій винагороді і являється однією із загроз перед якими стоїть людство (Фішер, 2019). З іншої сторони, тенденція до цифровізації стає частиною нашого повсякденного життя, технології все більше витісняють друковані навчальні матеріали та засоби, а тому у найближчому майбутньому необхідно розробляти навчальні матеріали, які не тільки розвиватимуть компетентності здобувачів, але й відповідатимуть їх технологічним бажанням та інтересам, що стимулюватиме залучення студентів до навчального процесу.

В цілому система освіти потребує швидких та якісних змін через стрімку зміну ситуації в світі, розвиток та роль технологій у господарській діяльності та побуті. Водночас необхідно не просто оновлювати списки компетентностей та навичок, а повністю переглянути лінії розмежування між навчальними та технічними дисциплінами (Світовий банк, 2019: 5), що дозволить врахувати всі недоліки та сприятиме ефективнішому впровадженню технологій в освітній процес.

Висновки

В ході дослідження виявлено, що інноваційні технології мають позитивний вплив на формування та підтримання мотивації серед студентської молоді, однак потребує додаткової підтримки зі сторони викладача старша категорія здобувачів (магістри заочники), які менше користуються цифровими технологіями в повсякденному житті та під час виконання службових обов'язків. Доведено, що зовнішні мотиви (винагорода, рейтинг) присутні у здобувачів, але не мають значного впливу на результативність навчальної діяльності. Встановлено, що найбільший вплив на стимуляцію навчальної діяльності мають інтерактивні новітні методи (парна/групова/командна робота над проєктом за підтримки викладача у сесійних залах), які зорієнтовані безпосередньо на задоволення комунікативних та соціально-особистісних мотиваційних факторів.

Визначено, що викладач відіграє важливу роль в справі мотивації до навчання. В арсеналі досвідчених викладачів є чимало традиційних інструментів спрямованих на мотивацію до навчання, та перш за все, щоб мотивувати студента, викладач сам повинен мати високу мотивацію, бути компетентним, креативним, «йти в ногу з часом» та застосовувати, крім традиційних, й інноваційні інтерактивні методи. Від викладача, його компетентності залежить успіх впровадження інноваційних технологій та методів та ставлення студентів до них: чим цікавіше поданий матеріал, тим більша ймовірність отримання позитивного зворотного зв'язку від здобувачів. Окрім цього, для досягнення максимально високих результатів та формування мотивації успіху, при розробці інтерактивних методів навчання з використанням цифрових технологій необхідно враховувати вікові категорії, інтереси та рівень підготовки здобувачів. Подальших розвідок вимагає проблема звикання до комунікації та своєрідної соціалізації за посередництвом виключно цифрових технологій.

Список використаних джерел

1. Дослідження сфери освіти в Україні : огляд. Світовий Банк. 2019. 33 с. URL: http://documents1.worldbank.org/ curated/en/790931568661644788/pdf/ Overview.pdf

2. Левандовська І. З., Дудар О. В. Формування позитивної мотивації вивчення іноземної мови у студентів вищого навчального закладу. «Молодий вчений». № 5 (32). 2016. С. 363-366. URL: http://molodyvcheny.in.ua/ files/ journal/2016/5/91.pdf

3. Шеховцева Т. Г., Долінна М. О. Інтерактивні методи навчання як основа мотивації студентів в умовах сучасного педагогічного процесу. Актуальні проблеми сучасної медицини : Вісник Української медичної стоматологічної академії. Том 19. Вип. 1. 2019. С. 105-108. URL: https://doi.org/10.31718/2077-1096.19.L105

4. Якобсон П. М. Психологические проблемы мотивации поведения человека. Москва : Просвещение, 1969. 317 с.

5. Deckers L. Motivation : Biological, Psychological, and Environmental. New York : Routledge, 2018. 504 p.

6. Fandino F. G., Munoz L. D., Velandia A. J. Motivation and E-Learning English as a foreign language : а qualitative study. Heliyon. Vol. 5(9). 2019. URL: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2019.e0239

7. Fisher R. The perils of short-termism : Civilisation's greatest threat. Deep Civilization. BBC Future. 2019. URL: https://www.bbc.com/future/article/ 20190109-the-perils-of-short-termism-civilisations-greatest-threat

8. Koestner R., Powers T. A., Pelletier L., Gagnon H. Autonomous motivation, controlled motivation, and goal progress. Journal of Personality. V. 76. 2008.Pp. 1201-1229. URL: http://dx.doi.org/10.1111/j.1467-6494.2008.00519.x

9. Oroujloua N., Vahedib M. Motivation, attitude, and language learning. Procedia : Social and Behavioral Sciences. Vol. 29, 2011, Pp. 994-1000. URL: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2011.11.333

10. Ryan М. R., Deci E. Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist. Vol. 55 (1), Pp. 68-78. 2000. URL: https://doi=10.1037%2F0003-066X.55.1.68

11. Schiefele U. Interest, Learning, and Motivation. Educational Psychologist. Vol. 26 (3-4). 1991. Pp. 299-323. URL: https://doi.org/10.1080/ 00461520.1991.9653136

References

1. Doslidzhennia sfery osvity v Ukraini [Research of the education field in Ukraine : overview]. (2019). World Bank. 33 p. URL: http://documents1.worldbank.org/ curated/en/790931568661644788/pdf/Overview.pdf [in Ukrainian]

2. Levandovska, I. Z., Dudar, O. V. Formuvannia pozytyvnoi motyvatsii vyvchennia inozemnoi movy u studentiv vyshchoho navchalnoho zakladu [Formation of high school student's positive motivation In studying foreign language]. «Molodyi vchenyi», Nr. 5, (32), 2016, pp. 363-366. URL: http://molodyvcheny.in.ua/ files/journal/2016/5/91.pdf [in Ukrainian]

3. Shekhovtseva, T., Dolinna, M. Interaktyvni metody navchannia yak osnova motyvatsii studentiv v umovakh suchasnoho pedahohichnoho protsesu. [Interactive teaching technologies as a way to boost students' motivation through the learning]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny : Visnyk Ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii, Vol. 19,Nr 1, 2019, pp. 105-108. URL: https://doi.org/10.31718/2077-1096.19.L105 [in Ukrainian]

4. Yakobson P M. Psihologicheskie problemyi motivatsii povedeniya cheloveka [Psychological problems of human behavior motivation]. Moscow : Prosveshchenye, 1969, 317 p. [in Russian]

5. Deckers L. Motivation : Biological, Psychological, and Environmental. New York : Routledge, 2018, 504 p.

6. Fandino F. G., Munoz L. D., Velandia A. J. Motivation and E-Learning English as a foreign language : A qualitative study. Heliyon, 2019, Vol. 5(9). URL: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2019.e0239

7. Fisher R. The perils of short-termism: Civilisation's greatest threat. Deep Civilization. BBC Future, 2019. URL: https:// www.bbc.com/future/article/ 20190109-the-perils-of-short-termism-civilisations-greatest-threat

8. Koestner R., Powers T. A., Pelletier L., Gagnon H. Autonomous motivation, controlled motivation, and goal progress. Journal of Personality, 2008, V. 76, pp. 1201-1229. URL: http://dx.doi.org/10.1111/j.1467-6494.2008.00519.x

9. Oroujloua N., Vahedib M. Motivation, attitude, and language learning. Procedia : Social and Behavioral Sciences. Volume 29, 2011, Pages 994-1000. URL: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2011.11.333

10. Ryan М. R., Deci E. Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American psychologist. 2000. Vol. 55 (1), 68 p.

11. Schiefele U. Interest, Learning, and Motivation. Educational Psychologist. Vol. 26 (3-4), 1991, pp. 299-323. URL: https://doi.org/10.1080/ 00461520.1991.9653136

Размещено на Allbest.ru