Смислотворчий потенціал артринку в контексті культурного споживання
Виникнення нових смислів, значень та художніх тенденцій в процесі обігу сучасних творів мистецтва. Вивчення виробництва та споживання. Можливості застосування поняття "культурна біографія" до вивчення художніх практик та творів сучасного мистецтва.
| Рубрика | Философия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.05.2023 |
| Размер файла | 59,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Споживання спадщини, на нашу думку, є перформативним процесом, завдяки якому суспільство самоідентифікує себе, така дія є зустрічним рухом суспільства, що утверджується в культурних смислах. Наприклад, «Чорний квадрат» стає культурним об'єктом та складовою культурної спадщини не сам по собі, а як поступове спільне рішення фахової спільноти та інтенції українського суспільства. Те ж саме очікує й на сучасні твори мистецтва, які активно презентуються на різноманітних артмайданчиках світу -- «Кінь. Вечір» А. Криволапа або «Прощавай Караваджо» О. Ройтбурда. Тобто, бажання якісно іншого сприйняття, споживання та тиражування твору мистецтва не лише в ролі об'єкта ринкових відносин, адже вказані картини є найдорожчими в новітній історії українського мистецтва, а й поступовим перетворенням в культурний бренд країни, сприяє переходу від економічної площини - до культурологічної, від провенансу в центрі уваги - до культурної біографії як результату смислотворчих процесів суб'єктів артринку та суспільства.
Якщо розглядати артринок ж процес, то окрему увагу варто приділити культурному виробництву та культурному споживанню. Поняття «культурне виробництво» пропонує Д. Мак Кандел [16; С. 25], який відносить його не лише до процесу культури, але й до продуктів, що є результатом цього процесу. Спираючись на такий підхід, вважаємо, що мистецтво трансформує природу артринку, а артринок впливає на сутність сучасного мистецтва. Оскільки артринок передбачає особливі умови для культурного виробництва, то стається трансформація сутності мистецтва та митців, жі підкреслював Р. Вільямс [23]. Дослідник вказував, що мистецтво та митець набувають усе більш загальних (і навіть більш розпливчастих) асоціацій, пропоную™ виразити загальний людський (тобто неутилітарний) інтерес, навіть якщо, за іронією долі, більшість творів мистецтва фактично розглядаються як товар, а більшість митців, навіть якщо вони справедливо заявляють про зовсім інші наміри, фактично розглядаються ж категорія незалежних ремісників або кваліфікованих робітників, які виробляють певний вид маргінального товару [23; С. 11].
Поза сумнівом, що артринок створює особливі умови для обігу творів мистецтва, що, своєю чергою, сприяє формуванню нових художніх сенсів, появі нових художніх тенденцій, циркуляції значень. Тому артринок можемо визначити як ефективний простір дослідження природи споживання ж способу здобуття культурного досвіду. Артринок постає ж простір створення та споживання значень, що трансформує подальші художні ідеї та стратегії. Вивчення споживання в контексті артринку набуває більшого культурологічного потенціалу, адже сприяє об'єднанню двох різновекторних аспектів культури: 1) аспект культури як сфери цінностей й смислів; 2) аспект сучасного виміру культури, жа має можливість активного розвитку завдяки ринковим відносинам з її прагненням комодифікації. Тому наш підхід вивчення артринку, як сучасної ефективної моделі обігу творів мистецтва, де переважає конструювання значень сучасного мистецтва та художніх практик, допомагає зрозуміти як сучасне суспільство, так і становлення суб'єктів в ньому.
Пропонуємо розглядати артринок як процес, де відбувається створення смислів під час презентацій, виставок, художніх ярмарків (завдяки зростанню ролі подієвої культури), формування нового світогляду та нових аспектів ідентичності (завдяки соціально-політичній рефлексії, яка притаманна творам сучасного мистецтва та художнім практикам), розуміння контексту актуалізації художнього твору (культурноекономічні засади регулювання сучасних відносин між суб'єктами артринку).
Відповідно до логіки семіозису, тобто формування ціннісно-смислових конструкцій навколо культурних артефактів, артринок є суб'єктом цього процесу. Тобто, в ланцюзі автор-твір-читачспівавтор, суспільство-спадщина-споживання-суспільство, артринок постає як активний споживач, який змінює ціннісно-смисловий характер культурного твору/об'єкту, при цьому сам автор твору може закладати в концепцію власного твору смислоутворюючу функцію артринку. Тобто, артринок постає співавтором твору, в основі якого закладена ідея споживання цього твору.
Т. Мілані [21] у науковій статті про артпроєкт «Відгороджений готель» (Walled Off Hotel), спіавтором якого також є Бенксі, розглядає різні аспекти комодифікації, в т. ч. вуличного мистецтва. Автор спирається на твердження А. Ага, який вважає, що «ніщо не є завжди або лише товаром» [6; С. 164] і підкреслює роль контексту. Наприклад, священні тексти є яскравими прикладами, оскільки їх «розглядають як роздрібні товари в одній структурі участі (акти купівлі), але не в іншій (молитва)» [6; 164]. Таким же чином, вуличне мистецтво, стінописи та графіті можуть бути формами політично зарядженого семіозису в одній структурі участі [19; 11], але їх можна перетворити на товари, коли їх видобувають, видаляють і потім виставляють на продаж, або, менш важким способом, коли вони повторно семіотизуються [14] у продукти масового споживання (футболки, магніти тощо).
Прикладом усвідомлення артринку як співавтора мистецького процесу при одночасному його споживанні став перформанс зі знищенням арттвору Бенксі, який отримав нове значення під час завершення аукціону з його продажу з подальшим знищенням. Бенксі вдалося розкрити подвійну функцію аукціону -- як смислотворчу складову артринку і як споживацьку складову артринку.
Британський артоглядач В. Гомперц став одним із перших, хто своєю статтею зумів надати новий смисл перформансу Бенксі, адже розглянув подію в контексті смислотворення артринку, а не матеріального знищення артоб'єкта. Створюючи культурну біографію, автор наголошує: «На наших очах знайомий Бенксі образ дівчини з повітряною кулькою, за який неназвана жінка заплатила неймовірно велику суму, трансформувався в абсолютно новий твір, ретроспективно названий художником «Любов у смітнику»» [10]. Експерт зазначає, що в полі смислотворення не попередній всім відомий артоб'єкт, а зовсім новий: «У світлі цього та для ясності предметом цього огляду є не полотно Бенксі 2006 р. в імітації вікторіанської рами, а новий твір мистецтва, створений художником за допомогою пристрою дистанційного керування, який створений в аукціонній кімнаті 5 жовтня 2018 р.» [10].
Водночас Б. Орал вважає, що метою перформансу було не створення нового твору мистецтва, а «в тому, щоб дізнатися, що таке мистецтво з філософської точки зору. Бенксі привніс філософський погляд на наявну роботу, а не прагнув представити нову роботу з підходом, який би підтверджував погляд Гегеля» [18]. Бенксі, піддкреслює дослідниця, мав на меті відобразити критичний погляд на метод оцінки об'єктів елітарним колом артринку. На нашу думку, саме таке обговорення перформансу і сприяє формуванню культурної біографії, де переважає творення нових значень та подальшої художньої стратегії митців, які своїми творами репрезентують і водночас формують унікальний смисловий простір артринку та суспільства загалом.
Висновки
Згідно з таким підходом можемо запропонувати нові базові поняття, які взаємодоповнюючи вже наявні, стануть шляхом до більшої практичності застосування культурологічного підходу під час вивчення артринку. Наприклад, поширеним поняттям є «провенанс», яке є основним поняттям у контексті фінансово-консультаційного супроводу інвестицій в мистецтво. Провенанс суттєво впливає на формування цінової пропозиції, але все ж більше належить до статусного виміру і не актуалізує ціннісно-смисловий аспект твору мистецтва. Тому розвиваючи культурологічні напрацювання попередників, зокрема адаптуючи теоретичну модель колообії'у культури дю Гая та Стюарта Голла, можемо запропонувати поняття «культурна біографія». Це поняття має перспективу формування нових ракурсів у вивченні обігу творів мистецтва -- не стільки зі статусу попередніх власників, скільки від значень, які формуються у зв'язку з актуалізацією творів мистецтва в той чи інший момент. Культурна біографія може охоплювати в себе такі смислові елементи: репрезентація, ідентичність, виробництво, споживання та регулювання.
Перспективи подальших досліджень. Культурологічний підхід має наукову та практичну перспективу для подальшого вивчення артринку дослідниками та наповнення новим якісним змістом каталогів аукціонів, художніх виставок, художніх ярмарків. Артринок репрезентує цінності суспільства, тому його культурологічний аналіз розкриє сутність часу та допоможе прогнозуванню та проектуванню нових художніх ідей та смислів.
Список використаної літератури
1. Гурова І. В. Мережевий сервіс Web-2.0 та його вплив на трансформацію популярної культури. Людина і штучний інтелект: зб. наук. пр. Київ: КНТ, 2020. 265 с.
2. Кісєль О. Культурологічний підхід до проблеми споживання в контексті освітніх завдань. Наук.-теорет. альм. Грані, 17 (11). 2014. С. 58-63. Режим доступу: https://grani.org.ua/index.php/joumal/ article/view/743
3. Мєднікова Г. С. Концепт «культурні практики» та його роль в трансформації сучасної культури. Наук, часопис НПУ їм. М. П. Драго.манова. Серія 7.* Релігієзнавство. Культурологія. Філософія. 2017. Вип. 37. С. 30-39. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_7_2017_37_7
4. Сєліванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава: Довкілля-К, 2006. 716 с.
5. СторіД. Теорія культури та масова культура. Вступний курс. Київ: Вид-во «Акта», 2005.357 с.
6. Agha A. Commodity Registers. Journal of Linguistic Anthropology, 21(1). 2011. P. 22-53. doi: 10.1111/j. 15481395.2011.01081.x
7. Bjarki Valtysson. Access culture: Web 2.0 and cultural participation, Internationa! Journal of Cultural Policy. Vol. 16, № 2. 2010.P. 200-214, DOI: 10.1080/10286630902902954
8. Docker J., Postmodernism and Popular Culture: A Cultural History, Cambridge: Cambridge University Press. 1994. 344 p.
9. Felicia Wu Song. Theorizing Web 2.0, Information, Communication A Society, 13:2. 2010. P. 249-275, DOI: 10.1080/13691180902914610
10. Gompertz W. Will Gompertz on Banksy's shredded Love is in the Bin. MC.2018. URL: https://www.bbc.com/news/entertainment-arts-45818204.
11. Haupt Adam, Quentin E. Williams, Sarny H. Alim, and Emile Jansen. Neva Again: Hip Hop Art, Activism and Education in Post-Apartheid South Africa. Pretoria: HSRC Press. 2019 p.
12. Hemandez-Ramirez M. Consume patrimonial: entre el mercado у la cultura. Chungara (Arica). Vol. 49 no. 1.2017. http://dx.d0i.0rg/l 0.4067/S0717-73562016005000034.
13. Hewison R. The Heritage Industry: Britain in a Climate of Decline. London: Methuen. Hodgson, 1987. 160 p.
14. IedemaRick. Multimodality, Resemiotization: Extending the Analysis of Discourse as Multi-Semiotic Practice. Visual Communication 2(1). 2003. P. 29-57.
15. Jaskulowski K. Kultura populama jako pole bitwy. Wokol kulturoznawstwa krytyeznego Stuarta Halla / Krzysztof Jaskulowski. Sciegna konsumpcyjne. Proby z kulturoznawstwa krytyeznego I Krzysztof Jaskulowski. 2013.
16. Mac Canncll, D. The Tourist: A New Theory of the Leisure Class. London: Macmillan. 1976. 280 p.
17. Merrin W. Baudrillard and the Media: A Critical Introduction. Polity Press, 2005. 190 p.
18. Oral B. Banksy'nin Sotheby's Galerisi'nde Gerceklestirdigi Performansm Bir Olgu Olarak Sanat Tarihi Stlrecindeki Yen. Sanat Tarihi Dergisi, 28 (1). 2019. P. 193-205. DOI: 10.29135/std.512925
19. Pennycook Alastair. «Linguistic Landscapes and the Transgressive Semiotics of Graffiti». In Linguistic Landscape: Expanding the Scenery, edited by Elana Shohamy, and DurkGorter. London: Routledge. 2007. P. 302-312.
20. Proleres N. Web 2.0 user knowledge and the limits of individual and collective power. First Monday, 21(6). 2016. https://doi.org/10.5210/fin.v2116.6793
21. Tommaso M. Milani (2022) Banksy's Walled Off Hotel and the mediatization of street art. Social Semiotics. Vol. 32:4, 2022. P. 545-562, DOI: 10.1080/10350330.2022.2114730
22. What Is Web 2.0. Design Patterns and Business Models for the Next Generation of Software. 2005. URL: https://www.oreilly.eom/pub/a/web2/archive/what-is-web-20.html.
23. Williams Raymond. Keywords: a vocabulary of culture and society. Oxford University Press; Revised, Subsequent edition. 1985.352 p.
References
1. Hurova I. V. Merezhevyy servis Web-2.0 ta yoho vplyv na trasformatsiyu populyarnoyi kul'tury. Lyudyna і shtuchnyy intelekt: zbirnyk naukovykhprats'. Kyiv: KNT, 2020. 265 s.
2. Kisyel' O. Kul'turolohichnyy pidkhid do problemy spozhyvannya v konteksti osvitnikh zavdan'. Naukovo-teoretychnyy al'manakh Hrani, 17(11). 2014. C/ 58-63. Rezhym dostupu: https://grani.org.ua/index.php/joumal/atticle/view/743
3. Myednikova H. S. Kontsept "kul'tumi praktyky" ta yoho rol' v transformatsiyi suchasnoyi kul'tury. Naukovyy chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriya 7: Relihiyeznavstvo. Kul'turolohiya. Filosofiya. 2017. Vyp. 37. S. 30-39. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nehnpu_7_2017_37_7
4. Selivanova O. O. Suchasna linlivistyka: terminolohichna entsyklopediya. Poltava: Dovkillya-K, 2006. 716 s.
5. Stori D. Teoriya kul'tury ta masova kul'tura. Vstupnyy kurs. Kyiv: Vyd-vo «Akta», 2005. 357 c.
6. Agha A. Commodity Registers. Journal of Linguistic Anthropology, 21(1). 2011. P. 22-53. dot: 10.111 l/j.15481395.2011.01081.x
7. Bjarki Valtysson. Access culture: Web 2.0 and cultural participation, International Journal of Cultural Policy. Vol. 16, №2. 2010.P. 200-214, DOI: 10.1080/102866.30902902954
8. Docker J., Postmodernism and Popular Culture: A Cultural History, Cambridge: Cambridge University Press. 1994. 344 p.
9. Felicia Wu Song. Theorizing Web 2.0, Information, Communication & Society, 13:2. 2010. P.249275, DOl: 10.1080/13691180902914610
10. Gompertz W. Will Gompertz on Banksy's shredded Love is in the Bin. ЛЛС.2018. URL: https://www.bbc.com/news/entertainment-arts-45818204.
11. Haupt Adam, Quentin E. Williams, Sarny H. Alim, and Emile Jansen. Neva Again: Hip Hop Art, Activism and Education in Post-Apartheid South Africa. Pretoria: HSRC Press. 2019 p.
12. Hernandez-Ramirez M. Consumo patrimonial: entre el mercado у la cultura. Chungard (Arica). Vol. 49 no. 1.2017. http://dx.doi.org/10.4067/S0717-73562016005000034.
13. Hewison R. The Heritage Industry: Britain in a Climate of Decline. London: Methuen. Hodgson, 1987. 160 p.
14. Iedema Rick. Multimodality, Resemiotization: Extending the Analysis of Discourse as Multi-Semiotic Practice. Visual Communication 2 (1). 2003. P. 29-57.
15. Jaskulowski K. Kultura populama jako pole bitwy. Wokol kulturoznawstwa krytycznego Stuarta Halla / Krzysztof Jaskulowski. Sciqgna konsumpcyjne. Pro by z kulturoznawstwa krytycznego / Krzysztof Jaskulowski. 2013.
16. Mac Cannell, D. The Tourist: A New Theory of the Leisure Class. London: Macmillan. 1976. 280 p.
17. Merrin W. Baudrillard and the Media: A Critical Introduction. Polity Press, 2005. 190 p.
18. Oral B. Banksy'nin Sotheby's Galerisi'nde Ger?eklestirdigi Performansm Bir Olgu Olarak Sanat Tarihi Stirecindeki Yeri. Sanat Tarihi Dergisi, 28 (1). 2019. P. 193-205. DOT 10.29135/std.512925
19. Pennycook, Alastair. «Linguistic Landscapes and the Transgressive Semiotics of Graffiti». In Linguistic Landscape: Expanding the Scenery, edited by Elana Shohamy, and DurkGorter.London: Routledge. 2007.P. 302-312.
20. Proferes, N. Web 2.0 user knowledge and the limits of individual and collective power. First Monday, 21(6). 2016. https://d0i.0rg/l 0.5210/fm.v2116.6793
21. Toimnaso M. Milani (2022) Banksy's Walled Off Hotel and the mediatization of street art, Social Semiotics. Vol. 32:4, 2022. P. 545-562, DOI: 10.1080/10350330.2022.2114730
22. What Is Web 2.0. Design Patterns and Business Models for tire Next Generation of Software. 2005. URL: https://www. oreilly.eom/pub/a/web2/archive/what-is-web-20.html.
23. Williams Raymond. Keywords: a vocabulary of culture and society. Oxford University Press; Revised, Subsequent edition. 1985. 352 p.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Ознайомлення з філософськими аспектами навчання майбутніх учителів-словесників аналізу художніх творів. Розгляд динаміки розвитку окресленого питання в історії філософії від Античності до ХХ століття. Вивчення думок мислителів на теорію пізнання.
статья [23,3 K], добавлен 31.08.2017Жан Бодрійяр - один з найвідоміших світових мислителів, які досліджують феномен новітнього стану західної цивілізації. Поняття симулякра і знака в теорії Ж. Бодрійяра. Суспільство та споживання. Екранно-реальна катастрофа. Антиципація реальності образами.
реферат [42,0 K], добавлен 16.05.2012Поняття, становлення та розвиток європейської традиції, методологічні підходи щодо її вивчення в сучасних умовах, роль комунікативної філософії в осмисленні базових її параметрів. Українська традиція в контексті суперечливих вимірів свободи та несвободи.
реферат [30,3 K], добавлен 20.09.2010Наукометрія як кількісний метод вивчення науки як інформаційного процесу. Вивчення найбільш глобальних наукометричних баз та їх показників з огляду на можливості їх використання для об’єктивного оцінювання стану вітчизняної науки, її представників.
контрольная работа [41,6 K], добавлен 23.11.2014Дослідження впливу ідей філософії екзистенціалізму на становлення образів фільмів провідних майстрів західноєвропейського кіно 1960-1980 років. Вивчення проблематики стосунків людини й суспільства у контексті аналізу долі людини в історичному процесі.
статья [32,5 K], добавлен 24.04.2018Причини виникнення антитехнократичних тенденцій у сучасній європейській філософії. Проблема "людина-техніка" в сучасних філософсько-соціологічних теоріях. Концепції нової раціональності як спосіб подолання кризових явищ в філософії техніки.
реферат [35,4 K], добавлен 23.10.2003Дослідження ролі синергетичної парадигми в юриспруденції. Визначення синергетики як загального (філософського) підходу до вивчення держави і права. Загальна характеристика та особливості застосування синергетики для пізнання правових явищ і феноменів.
контрольная работа [21,7 K], добавлен 18.02.2014Методологічний аспект проблеми безсмертя. Складності сучасного дискурсу про безсмертя як феномен буття. Феномени життя й смерті. Розуміння "живого" як абсолютного способу існування Всесвіту. Безсмертя як універсальна та абсолютна цінність культури.
реферат [17,2 K], добавлен 20.09.2010Вплив соціальних, історичних умов на філософію Е. Фромма. Вчення про людські потреби. Нездатність ортодоксального фрейдизму вирішити проблему взаємодії особи і суспільства. Соціально-психологічний метод, застосування психоаналізу до вивчення суспільства.
реферат [66,4 K], добавлен 30.05.2013Розвиток й тлумачення понять часу і простору філософії наприкінці XVIII-на початку XIX сторіч. Концепції простору та часу Лейбніца, Ньютона, Юма, Канта, Фіхте. Феноменологічне трактування понять простору і часу. Художній час і простір та їхнє вивчення.
реферат [56,7 K], добавлен 22.04.2010Розмаїтість поглядів на основи суспільного розвитку. Взаємозв'язок продуктивних сил та виробничих відносин. Сутність науково-технічної революції, її соціальні наслідки. Поняття суспільного виробництва. Виникнення, розвиток суспільних зв'язків та відносин.
реферат [69,2 K], добавлен 25.02.2015Футурологія як галузь знання, що досліджує та конструює майбутнє. Біографія та наукова діяльність Ф. Фукуями, аналіз його футурологічних концепцій. Прогнози щодо України. США у контексті глобального розвитку цивілізації кінця XX - початку XXI ст.
реферат [42,7 K], добавлен 20.09.2009Основні риси сучасних фундаментальних досліджень. Проблема формування високої інноваційної культури всіх верств суспільства. Роль фундаментальних наук в інноваційному процесі в суспільному розвитку та на підприємстві, основні етапи його здійснення.
реферат [34,3 K], добавлен 10.11.2014Філософське поняття практики як перетворюючої мир діяльності. Роль трудової матеріально-виробничої діяльності у становленні людства, його культури, суспільних відносин. Закритий характер діяльності по застосуванню заданих соціокультурних норм і способів.
реферат [16,8 K], добавлен 17.05.2010Естетичні погляди та етапи творчості видатного французького просвітника, філософа, історика, літератора Вольтера. Аналіз філософських творів письменника. Своєрідність будови сюжету повісті "Кандід". Ідейно-тематичний зміст оповідання "Простодушний".
реферат [24,5 K], добавлен 03.01.2011"Втеча від свободи" — перша книга психоаналітика та соціального психолога Еріха Фромма. Показано, що монографія стала одним з основоположних творів автора. Проведено аналіз психіки людини у монографії. Досліджується значення свободи для сучасної людини.
контрольная работа [20,9 K], добавлен 18.09.2019Біографія Володимира Соловйова - яскравого представника релігійної філософії кінця ХІХ ст. у Росії. Періоди його творчості. Основні поняття та провідні ідеї його вчень. Місце православ'я та католицизму у роботах вченого. Його погляд на феномен ісламу.
курсовая работа [52,3 K], добавлен 18.06.2015Особливості філософії серед різних форм культури. Співвідношення філософії та ідеології, науки, релігії, мистецтва. Ведична релігія і брахманізм. Створення вчення про перевтілення душ. Процес переходу від міфологічно-релігійного світогляду до філософії.
контрольная работа [91,7 K], добавлен 04.01.2014Техніка та історія людства. Філософія техніки: історія становлення, предмет вивчення. Техніка як філософське поняття. Головні проблеми досліджень у філософії техніки. Проблема оцінки техніки. Мета і функція техніки-перетворювання природи та світу людини.
реферат [34,4 K], добавлен 12.11.2008Соціальне оновлення і національне відродження. Поняття "історична свідомість". Система цінностей особистості. Поведінка людей у суспільстві. Взаємозалежність моральних вимог у досвіді поколінь. Уявлення про зміст національної свідомості і самосвідомості.
реферат [33,0 K], добавлен 20.09.2010
