Світові спілки мовників як інституції розвитку та підтримки телеіндустрії у ХХІ столітті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Світові спілки мовників як інституції розвитку та підтримки телеіндустрії у ХХІ столітті

Печеранський Ігор Петрович

доктор філософських наук, професор,

професор кафедри філософії та педагогіки

Київського національного університету

культури і мистецтв



Мета дослідження - аналіз місій, ключових напрямів і принципів роботи основних світових спілок мовників як вагомого інституційного аспекту розвитку телеіндустрії та аудіовізуальної культури у ХХІ ст. Методологія дослідження. У статті застосовані, по-перше, системний підхід, котрий дає змогу поглянути на спілки мовників як на невід'ємні елементи теле- та аудіовізуальної індустрії, а по-друге, принципи історичного неоінституціоналізму, згідно з якими спілки мовників сприймаються як історично сформовані структури та інституції, які зумовлюють процеси розвитку та підтримки галузі, а обрана ними інституційна траєкторія визначає параметри теледискурсу сьогодні. Наукова новизна. Вперше на рівні наукової статті розглянуто місце та особливості роботи світових спілок мовників як інституцій розвитку та підтримки телеіндустрії у ХХІ ст. Висновки. Наголошено на визначальній ролі світових спілок мовників, які у ХХІ ст. залишаються одними з ключових суб єктів і гравців на міжнародному медіаринку. На прикладі таких інституцій, як European Broadcasting Union, African Union of Broadcasting, Asia-Pacific Broadcasting Union (що забезпечують нормативно- технічний супровід і підтримку своїх членів, обмін технологіями, програмами та інноваціями, створюють умови для навчання та співпраці через конференції, робочі групи, тренінги тощо, міжнародне частотне планування та координацію, сприяють впливу телеіндустрії та аудіовізуального виробництва на соціально-економічний розвиток регіону) доведено, що світові спілки мовників залишаються потужним інструментом впливу на міжнародній арені та драйвером розвитку теле- й аудіовізуальних індустрій на сучасному етапі.

Ключові слова: аудіовізуальна індустрія, телеіндустрія, телерадіомовлення, спілки мовників, EBU, AUB, ABU.



Pecheranskiy Igor, Doctor of Philosophy, Professor, Department of Philosophy and Pedagogy, Kyiv National University of Culture and Arts

World Broadcasters⁹ Unions as the Institution of TV Industry Development and Support in XXI Century

The purpose of the research is to analyse the missions, key directions, and principles of work of the main world broadcasters' union as a significant institutional aspect of the TV industry development and audio -visual culture in the XXI century. Methodology of the research. In the article, firstly, a system approach is used to look at the broadcasters' union as the integral element of the TV and audio-visual industry. Secondly, a principle of the historical neoinstitutionalism is applied, in accordance to which the broadcasters' unions are accepted as the historically formed structures and institutions that condition the processes of this branch development and support, and the institutional trajectory chosen by them determines the parameters of television discourse today. Scientific novelty of the research. For the first time at the scientific article level, the position and peculiarities of the broadcasters' unions as the institutional development and support of the TV industry in the XXI century were considered. Conclusions. The significance of the role of the world broadcasters' unions was emphasized, which in the XXI century remain one of the key subjects and players in the international media market. On the example of such institutions as the European Broadcasting Union, African Union of Broadcasting, Asia-Pacific Broadcasting Union, we have proven that the world broadcasters' unions remain a powerful tool of influence on the international arena and a driver of the TV and audio-visual industries development at the modern stage. These unions provide normative and technical support of their members, exchange of technologies, programs and innovations, create conditions for learning and cooperation (through conferences, working groups, trainings), international frequency planning and coordination, promote the influence of the TV industry and audiovisual industry on the social-economic development of a region.

Key words: audio-visual industry, TV industry, broadcasting, broadcasters' unions, EBU, AUB, ABU.



Актуальність теми дослідження

Аудіовізуальні індустрії сьогодні є одним з найперспективніших напрямів дослідження в рамках зарубіжного та особливо українського академічного дискурсів через те, що вони розвиваються швидше за інші сектори креативних індустрій, відзначаються релевантним інноваційним потенціалом та радикально трансформують образ мистецтва у ХХІ ст., беручи до уваги його онтологічні засади та техніко -естетичні параметри. У випадку з українською мистецтвознавчою та культурологічною традицією окреслена перспективність пов'язана з відсутністю системного інтересу серед дослідників до феномену аудіовізуальних індустрій та його концептуалізації на відміну від зарубіжних колег, зокрема, в силу нерозуміння та невизначеності теоретико -методологічних засад вивчення та представлення цієї креативної галузі. У цьому сенсі серйозна та ґрунтовна робота ще попереду і чекає на своїх дослідників.

Разом з тим, хотілося б звернути увагу на сферу телерадіомовлення, яка залишається одним з важливих компонентів аудіовізуального виробництва та пов'язаної з ним індустрії на сучасному етапі. А особливо на таку практично не досліджену та не представлену тему, як світові спілки телерадіомовників, адже саме завдяки подібнимальянсамтелерадіомовлення кардинально змінює умови свого функціонування в контексті глобальної комунікації і медіадискурсу. Мова передусім про найбільш впливові світові об'єднання, як- от, Європейська спілка радіомовлення і телебачення або Європейська мовна спілка (European Broadcasting Union, EBU), Африканська мовна спілка (African Union of Broadcasting, AUB) та Азіатсько-тихоокеанська мовна спілка (Asia-Pacific Broadcasting Union, ABU).

Оскільки дані спілки, по-перше, на сьогодні є ключовими суб'єктами на глобальному ринкумедіапослуг й телерадіомовлення як величезному сегменті аудіовізуальних індустрій та виробництва, а, по-друге, належно не представлені в межах українських академічних медіа- та міждисциплінарного культурно-мистецького дискурсів, вважаємо за необхідне зробити їх предметом окремого теоретичного розгляду.

Аналіз досліджень і публікацій

Основним джерелом інформації про роботу світових спілок мовників є їхні вебсайти (www.ebu.ch; www.abu.org.my;www.uar-aub.org), де можна ознайомитися з місією, візією та принципами, що лежать основі діяльності цих організацій. Також це різні нормативні акти, звіти, плани, програми конференцій [2; 12-13; 17; 21-22], тобто внутрішній документообіг, на підставі якого можна скласти уявлення про «фронт» роботи спілки, її пріоритети та здобутки. Ну і, звісно, це розвідки зарубіжних дослідників [89; 15; 19-20; 23], яких не так вже і багато, присвячених саме цій проблематиці, але вони є на відміну від українських авторів, які не приділяють тематиці світових спілок мовників належної уваги, як, власне, і становленню аудіовізуальних індустрій на сучасному етапі.

Мета дослідження - аналіз місій, ключових напрямків і принципів роботи основних світових спілок мовників як вагомого інституційного аспекту розвитку телеіндустрії та аудіовізуальної культури у ХХІ ст.

Виклад основного матеріалу

Хотілося б почати з Європейської мовної спілки (далі в тексті - EBU), яка була наступницею Міжнародної спілки мовників (International Broadcasting Union), заснованої у 1925 р. зі штаб-квартирою у Женеві та технічним офісом у Брюсселі, а вже згодом 13 лютого 1950 р., як це загальновідомо, 23 телерадіомовні організації з Європи та середземноморського регіону власне і створили EBU. Це альянс суспільних медіа-організацій, країни яких входять до Європейської зони мовлення, як визначеноМіжнародноюспілкою електрозв'язку, або є членами Ради Європи. Станом на 2023 р. до складу EBU відносять 112 організацій-членів із 56 країн [10] та 30 асоційованого члена зі ще 19 країн [11] (рис. 1).

Рис. 1. Логотип Європейської мовної спілки

Її члени переважно є суспільними ЗМІ (public service media), чия продукція створюється, фінансується та контролюється громадськістю для громадськості. Їхня діяльність законодавчо врегульована, вони незалежні, позапартійні та працюють на благо суспільства в цілому.

Члени EBU отримують наступні переваги: по-перше, доступ до контенту світового рівня, починаючи від ексклюзивних прав на спорт й закінчуючи обміном новинами, музикою і дитячими програмами; по-друге, голос у Брюсселі та на міжнародних платформах, що сприяє лобіюванню PSM, а також забезпечує оптимальну правову та технічну базу; по-третє, можливості для обміну, навчання та співпраці через конференції, робочі групи, тренінги та рекомендації; по-п'яте, доступ до центру

Особливо хотілося б відзначити допомогу EBU членам в часи небачених трансформацій, яка включає надання технічної інформації через конференції та семінари, а також у письмовій формі (як-от, EBU Technical Review та журнал EBU tech-i). Також ця спілка мовників заохочує активну співпрацю між своїми членами на основі вільного обміну своїми знаннями та досвідом, допомагаючи досягнути в рази більшого результату, аніж кожен член міг би досягнути окремо. Левова частка цієї співпраці відбувається через проєктні групи, які вивчають конкретні технічні питання, що навчання та обміну новими технологіями та інноваціями з командою експертів, які надають стратегічні поради та керівництво. Все це завдяки «духу солідарності та співпраці» (табл. 1) [8, 615].

Стратегія, цінності та стратегічні місії EBU*

Таблиця 1

СТРАТЕГІЯ EBU - об'єднувати, надихати та захищати членів, щоб ті розповідати важливі історії для всіх аудиторій. Візія полягає у тому, щоб суспільні медіа були найкреативнішими, найнадійнішими та найцікавішими ЗМ1 в усьому світі, зараз і для майбутніх поколінь
Цінності EBU - універсальність, незалежність, досконалість, різноманітність, відповідальність та інновації
Стратегічна місія 1	Стратегічна місія 2	Стратегічна місія 3
Допомагати членам презентувати креативний контент, який надихає, навчає та розважає, на всіх платформах різним спільнотам	Допомагати членам створювати громадські ЗМІ завтра, надаючи їм найактуальнішу інформацію про динамічно мінливі ринки та технології, а також через прискорення та підтримку трансформації, потрібної у стратегічному та оперативному сенсі, щоб заробити на зміні моделей споживання контенту	Забезпечення захисту та впливовості членів, щоб закріпити їх в статусі сильних медіа-гравців за рахунок формування національних, міжнародних та європейських умов, що сприяють інноваціям, незалежності та вибору для громадян як основної цільової аудиторії членів
Основні сфери:	Основні сфери:	Основні сфери:
1. Сприяти кращому розумінню молодої аудиторії та комунікації з нею. 2. Сприяти обміну контентом і співпраці. 3. Творити унікальний досвід за допомогою висвітлення спортивних і «живих» подій. 4. Акцент уваги на різноманітті, справедливості та інклюзивності.	1. Ефективна підтримка щодо виробництва, поширення контенту та впровадження новітніх технологій. 2. Індивідуальна підтримка членів з метою їхньої кращої орієнтації в організаційних перетвореннях. 3. Підготовка до викликів майбутнього. 4. Проведення якісних медіа- досліджень.	1. Формування найкращих конкурентних, нормативних і технологічних рамок. 2. Технологічна стандартизація на міжнародному рівні. 3. Створення стратегічних партнерств та коаліцій.

* Джерело: розробка автора на основі [12-13].

становлять спільний інтерес (як у випадку з пере-глядом Стокгольмського плану 1961 р.).

EBU приділяє велику увагу використанню відкритих стандартів (MPEG-2, DAB, DVB тощо), забезпечуючи взаємодію між продуктами різних виробників, полегшує та інтенсифікує обмін програмним матеріалом між своїми членами, здійснюючи промоцію «горизонтальних ринків» на користь усіх споживачів. телеіндустрія світова спілка мовник

EBU також активно заохочує розробку та впровадження: DVB (цифрове відеомовлення) через DVB Project і DigiTAG; систем PVR через TV-Anytime Forum; цифрове радіо (DAB) через Eureka Project 147 і WorldDAB Forum; цифрове радіо в діапазонах, які зараз використовуються для AM-мовлення через DRM (Digital Radio Mondiale); розвиток інших мереж поширення контенту в Інтернеті через P2PTV; EBU Project Group D/P2P та ін. Також вона є частиною європейського проекту P2P-Next.

Окремо хотілося б звернути увагу на ключові контроверзи останнього де-сятиліття ХХІ ст., пов'язані з діяльністю EBU. Перше це ситуація з державним мовником Греції, коли 11 червня 2013 р. за досить короткий термін грецький уряд закрив державну телерадіокомпанію Hellenic Broadcasting Corporation (ERT), посилаючись на занепокоєння з приводу державних витрат, пов'язаних з європейською борговою кризою. EBU оприлюднила заяву, в якій висловила своє «глибоке занепокоєння» припиненням роботи згаданої компанії, і того самого дня створила імпровізовану студію поблизу колишніх офісів ERT в Афінах, а 4 травня 2014 р. нова державна телерадіокомпанія New Hellenic Radio, Internet and Television (NERIT) почала трансляцію, зайнявши вакантне місце членства ERT в EBU [18]. 11 червня 2015 р. NERIT перейменовано на Hellenic Broadcasting Corporation (ERT), яка відкрилася, презентуючи комплексну програму на всіх радіостанціях (19 регіональних, 2 світових та 5 панорамних) та трьох телеканалах ERT1, ERT2 і ERT3.

Наступна непроста ситуація у EBU виникла з білоруською телерадіоком-панією, яку звинуватили у репресіях над власними працівниками та звільненні понад 100 людей після протестів проти Лукашенка у 2020 р. через фальсифікацію президентських виборів. Було чимало арештів. Багато виступило проти участі Білорусії та її телерадіокомпанії у пісенному конкурсі Євробачення у 2021 р. з огляду на напади у цій країні на демократію та свободу слова. 28 травня цього ж року EBU призупинив членство білоруського мовника через «трансляцією інтерв'ю, очевидно отриманих під тиском», а 1 липня 2021 р. телекомпанію було повністю виключено з EBU натри роки [14].

Ну і зовсім остання контровеза - конфлікт EBU з трьома російськими членами - «Перший канал Росія», ВГТРК і «Радіо Дім Останкіно», які контролюються російським урядом. Після визнання російським урядом 21 лютого 2022 р. незалежності донецької та луганської народних республік, які міжнародно визнані частиною України, «Суспільне» закликало EBU припинити членство «Первого каналу Росія» та ВГТРК, а також розглянути можливість недопущення Росії до участі в Євробаченні- 2022. Основний аргумент - обидва канали поширюють дезінформацію про російсько - українську війну. До цього заклику «Суспільного» доєднались фінська Yle та естонська ERR, заявивши, що відкличуть своїх представників від участі у конкурсі, якщо у ньому прийматиме участь Росія. 25 лютого 2022 р. EBU оголосив про заборону подібної участі, а 7 квітня 2022 р.

призупинила членство російських мовників на невизначений термін [1].

Африканська спілка мовників (далі в тексті - AUB) була заснована у 1962 р. як Союз африканськихнаціональних телерадіоорганізацій (фр. Union des Radiodiffusions et Televisions Nationales d'Afrique, URTNA) - автономне спеціалізоване агентство, що працює під егідою

Організації Африканської Єдності, котра у 2002 р. була перейменована в Африканський союз (рис. 2).

Рис. 2. Логотип Африканської спілки мовників

30 жовтня2006 р.організація перейменована власне на Африканську спілку мовлення під час 43-ї останньої сесії Генеральної асамблеї URTNA в Абуджі (Нігерія). На сайті спілки читаємо: «Роль цієї провідної африканської радіомовної організації полягає в тому, щоб просувати та розширювати права й можливості синів і дочок континенту через якісні радіо- та телепрограми. AUB рішуче відрита для африканських діаспор, сприяє збагаченню якості життя африканців і розкриттю реального образу Африки» [3].

Станом на початок 2023 р. до складу AUB відносять 51 активного члена з 51 країни, а також 5 асоційованих членів з 4 країн (Videoship, Eutelsat, France Medias Monde, RAI - Radiotelevisione Italiana та Vatican Radio). Штаб-квартира знаходиться в Дакарі (Сенегал).

Здійснюючи свою діяльність, AUB керується трьома принципами (табл. 2).

Таблиця 2 Основні принципи AUB

Візія	Об'єднання африканських мовників і партнерів задля спільного внеску у покращення якості життя та відображення реального образу континенту
Місія	Підтримка розвитку континенту та якості життя африканців шляхом поширення якісних програм; надання послуг для Африки та африканських діаспор
Цінності	Професіоналізм Відповідальність Управління Прозорість Рентабельність

* Джерело: складено автором на основі [3].

У цьому ключі треба відмітити роботу APO Group, засновану у 2007 р., що є провідною панафриканською консультаційною службою з питань комунікації та поширення прес-релізів. У 2021 р. APO Group та AUB об'єднали свої зусилля. Вона допомагає приватним і державним організаціям покращити репутацію та збільшити капітал бренду в цільових країнах Африки. Свою місію її працівники вбачають у тому, щоб використовувати потужності медіа та розробляти індивідуальні стратегії, які забезпечать організаціям вплив а Африці та за її межами. Усі відеоматеріали та звукові фрагменти B-roll, створені або поширені APO Group, пов'язані зі спортом, політикою та бізнес-новинами з африканського континенту, доступні для членів AUB безкоштовно та з необмеженим використанням новин через платформу AUB Vision.

Контент APO Group доступний не лише для членів AUB в Африці, а й для членів їхніх дочірніх асоціацій у всьому світі, включаючи EBU, ABU та «Спілку мовників арабських держав» (ASBU). Забезпечуючи доступ до міжнародним мовникам до контенту, APO Group залишається вірною зміні наративу про Африку, презентуючи в основному позитивні історії, які можуть охопити нову аудиторію та кинути виклик глобальному сприйняттю континенту. Транснаціональні партнери та клієнти APO Group, що працюють в Африці, регулярно продукують цікавий контент, який проливає світло на динамізм африканських економік і потенціал зростання, що його можуть запропонувати ці ринки [4].

У 2017 р. в межах підготовчої зустрічі у ДакарінапередодніВсесвітнього телекомунікаційного саміту експерт AUB Мамаду Баала у доповіді «Перехід до цифрової Африки: можливості та виклики» відзначив наступне:«африканськіуряди несуть величезну відповідальність за державний аудіовізуальний сектор, включаючи захист основних суспільних інтересів у новому цифровому середовищі, доступ до інформації та культурне розмаїття, просування соціальних цінностей африканських суспільств та особливу роль служби телерадіомовлення як об'єднуючого елемента, здатного пропонувати широкий спектр програм і послуг усім верствам населення за низьку вартість» [7].

Міжнародною організацією, що відповідає за співпрацю країн Південно-Східної Азії в галузі аудіовізуальних ЗМІ, є Азіатсько- Тихоокеанська мовна спілка (далі в тексті - ABU), який обслуговує за приблизними підрахунками 3 млрд людей, тобто є найбільшою глобальною спілкою мовників. Заснована у 1964 р. як некомерційна, неурядова, неполітична, професійна асоціація мовників і медіа-програвачів, ABU стала центром медіа в найдинамічнішому регіоні світу. Членство ABU охоплює 67 країн в 6 регіонах:253 члени, що виробляють оригінальний і різноманітний контент (новини, спорт, програмування, технології тощо). Повноправними членами можуть бути національні безкоштовні мовники в Азіатсько - Тихоокеанському регіоні, але також існує категорія асоційованого членства, яка відкрита для провінційних мовників, мовників за підпискою та національних мовників в інших частинах світу, а також категорія афілійованих членів для організацій, пов'язаних з мовленням (рис. 3). Штаб-квартира знаходиться в Куала- Лумпур (Малайзія).

Рис. 3. Логотип Азіатсько-Тихоокеанської спілки мовників

Намагаючись допомогти усім членам, ABU забезпечує безкоштовне придбання контенту для країн, що розвиваються. Спілка сприяє високоякісному спільному виробництву медіа контенту між членами, об'єднуючи таланти Азії та Тихоокеанського регіону.

Основні напрямки її діяльності: спільне виробництво та обмін програмами; щоденний обмін новинами супутникового телебачення (Asiavision); техніко-програмні та управлінські консультаційні послуги; ведення перемовин стосовно прав на проведення великих спортивних подій та організації їх трансляції; представництво членів на міжнародних форумах; міжнародне частотне планування та координація; організація семінарів, майстер - класів, навчальних курсів; щорічний конкурс радіо- та телепрограм (ABU Prizes); консультування членів з питань авторського права та юридичних питань придбання контенту без прав для країн, що розвиваються; видання ABU News and Technical Review; фестивалі пісні на телебаченні та радіо (з 2012 р.) та ін. [5].

Цифрова платформа Asia-Pacific View виступає засобом обміну контенту між членами, включаючи щоденний обмін новинами через Asiavision, онлайн-платформу обміну спортивними програмами ABU, ASEN і ABU Music Exchange, а також Solidarity COVID-19.

Крім підтримки розвитку мовлення в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, спілка з кожним роком активніше використовує потенціал медіа для соціально-економічного розвитку регіону, заснувала та очолює Media Stakeholder Group в рамках Глобальної платформи зі зменшення ризику стихійних лих. Серед іншого, ABU активно лобіює колективні інтереси теле- та радіомовників, заохочує і підтримує регіональну та міжнародну співпрацю між членами, взаємодіє з регіональними мовними спілками в інших частинах світу.

Окремо хотілося б звернути увагу на медіаакадемію ABU, яка є центром передового досвіду та навчання, котрий щорічно проводить сотні курсів і заходів з підвищення кваліфікації. Її зусилля зосереджені на допомозі усім членам ABU в плані розвитку свого персоналу до відповідного рівня, що передбачає різні навички та вміння адаптуватися до змін, орієнтуватися в останніх тенденціях, інноваціях і трендах своєї індустрії. Щоб досягти цього, місія медіаакадемії ABU полягає у тісній співпраці з організаціями-членами, надаючи їм доступ до курсів і досвіду міжнародних експертів, а також сприяючи подальшому навчанню пер-соналу у визнаних закладах вищої освіти, де готують фахівців з медіа.



Висновки

Підсумовуючи вищезазначене, хотілося б закцентувати увагу на тому, що цією статтею автор намагається привернути увагу українських вчених і експертів-практиків у галузі телеіндустрії до ролі та діяльності світових спілок мовників, які у ХХІ ст. залишаються одними з ключових суб'єктів і гравців на міжнародному медіа ринку. Як бачимо, на прикладі EBU, AUB та ABU, що ці організації виконують чималу частку роботи,- нормативно-технічний супровід і підтримка; створення умов для навчання та співпраці через конференції, робочі групи, тренінги та рекомендації; обмін новими технологіями та інноваціями з командою експертів, які надають стратегічні поради та керівництво; спільне виробництво та обмін програмами; міжнародне частотне планування і координація; сприяння впливу телеіндустрії та аудіовізуального виробництва на соціально-економічний розвиток регіону та ін., - завдяки якій телерадіомовлення залишається потужним інструментом впливу на міжнародній арені та драйвером розвитку теле- та аудіовізуальних індустрій на сучасному етапі.

Звісно ж, представлений огляд діяльності EBU, AUB та ABU є неповним, а тому поглиблене та комплексне вивчення особливостей роботи та сфер впливу цих спілок, враховуючи також інші організації (зокрема, Arab States Broadcasting Union, Association for International Broadcasting, Commonwealth Broadcasting Association та ін.), є перспективним напрямом подальших досліджень в рамках українських аудіовізуальних студій як перспективного напрямку академічного дискурсу сьогодні.



Література

1. Європейська мовна спілка призупинила членство російських ЗМІ. Суспільне мовлення, від 22 травня 2022. URL: https://corp.suspilne.media/ newsdetails/5047 (дата звернення: 15.12.2022).

2. Africa Union of Broadcasting A Road Map 2016-2020 (The Transformation Agenda). URL: https://www.uar-aub.org/_files/ugd/8471c4_ab5087 f834c8406b9c57f17ccdbfa8da.pdf (дата звернення:

15.12.2022) .

3. African Union of Broadcasting. History. URL: https://www.uar-aub.org/about-1 (дата звернення:

15.12.2022) .

4. African Union of Broadcasting and APO Group join forces to deliver quality Africa-related content to major African and global TV and radios. CNBC Africa, 31 May 2021. URL: https://www.cnbcafrica.com/2021/african-union-of- broadcasting-and-apo-group-join-forces-to-deliver- quality-africa-related-content-to-major-african-and- global-tv-and-radios/ (дата звернення: 15.12.2022).

5. Asia-Pacific Broadcasting Union. About ABU. URL: https://www.abu.org.my/2018/09/01/about-abu/ (дата звернення: 15.12.2022).

6. Asia-Pacific BroadcastingUnion.

STATUTES. 2015. URL: https://www.abu.org.my/ images/articles/ABU%20Statutes/ABU_Statutes_2015. pdf (дата звернення: 15.12.2022).

7. AUB-ATU Cooperation. African Union of Broadcasting. URL: https://www.uar-aub.org/technical (дата звернення: 15.12.2022).

8. Bonet M.,Fernandez-Quijad D.Sounds

without borders: Exploring the cross-national expansion of commercial European Radio Groups. European Journal of Communication. 2021. Vol. 36 (6). Р. 610-625.

9. Dobek-Ostrowska, B. How the media systems work in centre and Eastern Europe. In: Polonska E., Beckett C. (eds) Public Service Broadcasting and Media Systems in Troubled European Democracies. London: MacMillan Palgrave, 2019. Р. 259-278.

10. EBU Active Members. URL: https://www. ebu.ch/about/members?type=active (дата звернення:

15.12.2022) .

11. EBU. Associate Members. URL: https://www.ebu.ch/about/members?type=associate (дата звернення: 15.12.2022).

12. European Broadcasting Union (EBU). Market Insights: European Media Conglomerates. Geneva: Media Intelligence Service, European Broadcasting Union. 2018.

13. European Broadcasting Union (EBU). Market

Insights: Trust in Media 2020. Geneva: Media Intelligence Service, European Broadcasting Union. 2020. URL:https://www.ebu.ch/files/live/sites/ebu/

files/Publications/MIS/open/Trust_in_Media_2020/EB U-MIS-Trust_in_Media_2020.pdf. (дата звернення:

15.12.2022) ."

14. Granger A.. Belarus: BTRC Reveals EBU Suspension Scheduled to Expire in 2024. Eurovoix, 27 August 2021. URL: https://eurovoix.com/2021/08/27/ btrc-ebu-suspension-2024/ (дата звернення: 15.12.2022).

15. Hilmes M. Foreword: Transnational Radio in the Global Age. Journal of Radio Studies. 2004. № 11(1). Р. 3-6.

16. Holmes A. P. URTNA, AFROVISION, and satellite broadcasting: The birth of a television news exchange system in Africa. Howard Journal of Communications. 1996. Vol. 7. Р. 139-149.

17. Interactive multimedia services in Asia- Pacific: Trends and insights. Report. ITU 2015. URL: https://www.itu.int/en/ITU-D/Regional- Presence/AsiaPacific/Documents/Publications- Reports/Interactive_MM_service_EBAT3-376880.pdf (дата звернення: 15.12.2022).

18. Iosifidis P., Boucas D. Media policy and independent journalism in Greece. Open Society Foundations. 2015. URL: https://www.opensociety foundations.org/uploads/7aa33e1e-6d0a-4739-94da- 42eef04c316f/media-policy-independent-journalism- greece-20150511.pdf (дата звернення: 15.12.2022).

19. Parnall J. European Broadcasting Union (EBU) Update 2022. SMPTE Motion Imaging Journal. 2022. Vol. 131(8). Р. 82-87.

20. Shaw R., Kakuchi S., Yamaji M. (ed.). Media and Disaster Risk Reduction: Advances, Challenges and Potentials. Springer Nature Singapore, 2021. 262 p.

21. Statutes of the European Broadcasting Union

December. 2020. URL:https://www.ebu.ch/files/

live/sites/ebu/files/About/Governance/Statutes_EN.pdf (дата звернення: 15.12.2022).

22. Statutes of African Union of Broadcasting.

2006. URL:https://www.uar-aub.org/_files/ugd/

8471c4_d5ddeef614304ac58c00c5897adeb4e0.pdf (дата звернення: 15.12.2022).

23. Turner B. European Broadcasting Union

(EBU). In: Turner B. (eds). The Statesman's Yearbook. Palgrave Macmillan, London. 2003. URL: https://doi. org/10.1057/9780230271326_26 (дата звернення:

References

1. The European Broadcasting Union has suspended the membership of Russian mass media. (2022). Public broadcasting, from May 22. Retrieved from: https://corp.suspilne.media/newsdetails/5047 [in Ukraine].

2. Africa Union of Broadcasting A Road Map

2016 - 2020 (The Transformation Agenda). Retrieved from:https://www.uar-aub.org/_files/ugd/8471c4_

ab5087f834c8406b9c57f17ccdbfa8da.pdf [in English].

3. African Union of Broadcasting. History. (2018). Retrieved from: https://www.uar-aub.org/about- 1 [in English].

4. African Union of Broadcasting and APO Group join forces to deliver quality Africa-related content to major African and global TV and radios. (2021). CNBC A^frica, 31 May. Retrieved from: https://www.cnbcafrica.com/2021/african-union-of- broadcasting-and-apo-group-join-forces-to-deliver- quality-africa-related-content-to-major-african-and- global-tv-and-radios/ [in English].

5. Asia-Pacific Broadcasting Union. About ABU.

(2018). Retrieved from:https://www.abu.org.my/

2018/09/01/ about-abu/ [in English].

6. Asia-Pacific Broadcasting Union. STATUTES. (2015). Retrieved from: https://www.abu. org.my/images/articles/ABU%20Statutes/ABU_Statute s_2015 .pdf [in English].

7. AUB-ATU Cooperation. African Union of

Broadcasting. Retrieved from:https://www.uar-

aub.org/technical [in English].

8. Bonet, M., Fernandez-Quijad, D. (2021). Sounds without borders: Exploring the cross-national expansion of commercial European Radio Groups. European Journal of Communication. Vol. 36 (6). Р. 610-625. [in English].

9. Dobek-Ostrowska, B. (2019). How the media systems work in centre and Eastern Europe. In: Polonska E., Beckett C. (eds) Public Service Broadcasting and Media Systems in Troubled European Democracies. London: MacMillan Palgrave, 259-278. [in English].

10. EBU Active Members. Retrieved from: https://www.ebu.ch/about/members?type=active [in English].

11. EBU Associate Members. Retrieved from: https ://www. ebu. ch/about/members?type=associate [in English].

12. European Broadcasting Union. (2018). Market Insights: European Media Conglomerates. Geneva: Media Intelligence Service, European Broadcasting Union. [in English].

13. European Broadcasting Union (2020). Market

Insights: Trust in Media 2020. Geneva: Media Intelligence Service, European Broadcasting Union. Retrieved from:https://www.ebu.ch/files/

live/sites/ebu/files /Publications/MIS/open/Trust_in_ Media_2020/EBU-MIS-Trust_in_Media_2020.pdf [in English].

14. Granger, A. (2021). Belarus: BTRC Reveals EBU Suspension Scheduled to Expire in 2024. Eurovoix, 27 August. Retrieved from: https://eurovoix.com/2021/08/27/btrc-ebu-suspension- 2024/ [in English].

15. Hilmes, M. (2004). Foreword: Transnational Radio in the Global Age. Journal of Radio Studies, 11(1), 3-6 [in English].

16. Holmes, A. P.(1996).URTNA,

AFROVISION, and satellite broadcasting: The birth of a television news exchange system in Africa. Howard Journal of Communications, 7, 139-149 [in English].

17. Interactive multimedia services in Asia-

Pacific: Trends and insights. Report. ITU (2015). Retrieved from:https://www.itu.int/en/ITU-

D/Regional-

Presence/AsiaPacific/Documents/Publications-

Reports/Interactive_MM_service_EBAT3-376880.pdf [in English].

18. Iosifidis, P., Boucas, D. (2015). Media policy

and independent journalism in Greece. Open Society Foundations. Retrieved from:https://www.open

societyfoundations.org/uploads/7aa33e1e-6d0a-4739- 94da-42eef04c316f/media-policy-independent- joumalism-greece-20150511.pdf [in English].

19. Parnall, J. (2022). European Broadcasting Union (EBU) Update 2022. SMPTE Motion Imaging Journal, 131(8), 82-87 [in English].

20. Shaw, R., Kakuchi, S., Yamaji, M. (ed.). (2021). Media and Disaster Risk Reduction: Advances, Challenges and Potentials. Springer Nature Singapore, 262 [in English].

21. Statutes of the European Broadcasting Union

December.(2020). Retrieved from:

https://www.ebu.ch/files/live/sites/ebu/files/About/Gov ernance/Statutes_EN.pdf [in English].

22. Statutes of African Union of Broadcasting.

(2006). Retrieved from:https://www.uar-

aub.org/_files/ugd/8471c4_d5ddeef614304ac58c00c58 97adeb4e0.pdf [in English].

23. Turner, B. (2003). European Broadcasting Union (EBU). In: Turner B. (eds). The Statesman's Yearbook. Palgrave Macmillan, London. Retrieved from: https://doi.org/10.1057/9780230271326_26 [in English].

Размещено на Allbest.ru

...