Філософія штучного інтелекту в освітньому процесі
Сутність штучного інтелекту. Дослідження можливостей його використання в умовах пандемії і війни. Вплив штучного інтелекту на формування Homosapiens в епоху інформатизації суспільства. Особливості використання штучного інтелекту в освітньому процесі.
| Рубрика | Философия |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.07.2023 |
| Размер файла | 26,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Філософія штучного інтелекту в освітньому процесі
Олександр Поліщук
Олена Поліщук
Володимир Дудченко
Анотація
Розглянуто сьогодення крізь призму впровадження штучного інтелекту, що стало причиною формування залежності людини від наукоємних технологій. У цьому контексті освіта не є винятком, вона використовуючи можливості технологічного прогресу змінює процеси пізнання. Такі зміни стають однією з першопричин зміни буття людини, комунікації, способу отримання освітніх послуг тощо, все це в умовах розвитку штучного інтелекту і тих умов, що він створює набуває нових форм. Відповідно до цього була сформована мета - розглянути особливості використання штучного інтелекту в освітньому процесі. Для досягнення мети були визначені наступні завдання: 1) з'ясувати суть штучного інтелекту; 2) продемонструвати можливості використання штучного інтелекту в умовах пандемії і війни; 3) встановити вплив штучного інтелекту на формування Homosapiensaв епоху інформатизації суспільства. Реалізації зазначених завдань сприяли методи: історичний, біхевіорестичний, діалектичний та феноменологічний.
Поєднання зазначених методів сприяло як на теоретичному і практичному рівнях з'ясувати суть штучного інтелекту, простежити поведінку людей, що використовують результати штучного інтелекту в освітньому просторі. Підтвердженням запропонованої гіпотези стало соціологічне опитування, що проводилося в рамках експерименту протягом шести років (2016-2022 рр.). в роботі визначено фактори, що мають місце в реальному житті й вплинули на ширші можливості залучення штучного інтелекту в освітній процес.
Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що штучний інтелект сприяє формуванню нового типу Homosapiensз новим типом, рівнем мислення і пізнання. Відзначаємо, що епоха інтернет можливостей, дарована штучним інтелектом має не лише позитивні, а й і негативні фактори. Найбільшим негативним явищем визначено відсутність відповідальності штучного інтелекту за свої діяння.
Ключові слова: Homosapiens, людина, освіта, штучний інтелект, пізнання, світогляд, відповідальність.
Abstract
штучний інтелект освітній
POLISHCHUK, OLEKSANDR - Dr. of Philosophical Sciences,
Professor, Vice-Rector for Scientific and Pedagogical Work
of Khmelnytsky Humanitarian and Pedagogical Academy (Khmelnytsky, Ukraine).
POLISHCHUK, OLENA - Ph. D. in Pedagogy,
Associate Professor at the Department of Cultural Studies and Foreign Literature of the Khmelnytsky Humanitarian-Pedagogical Academy (Khmelnytsky, Ukraine).
DUDCHENKO, VOLODYMYR - PhD in Philosophy, Associate Professor, lecturer of the T. Sosnowska Department of Social work,
Psychology and Socio-Cultural Activities, ERIHE (Educational and rehabilitation institution of higher education) “Kamianets-Podilskyi state institute” (Kamianets-Podilskyi, Ukraine).
THE PHILOSOPHY OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN THE EDUCATIONAL PROCESS
The present is considered through the prism of artificial intelligence introduction, which became the reason for the formation of human dependence on science-intensive technologies. In this context, education is not an exception, it uses the opportunities of technological progress to change the processes of cognition. Such changes become one of the primary causes of changes in human existence, communication, the way of obtaining educational services, etc., all this takes on new forms in the conditions of the artificial intelligence development and the conditions that it creates. In accordance with this, the goal was formed - to consider the features of artificial intelligence implementation in the educational process. To achieve the goal, the following tasks were defined: 1) to find out the essence of artificial intelligence; 2) to demonstrate the possibilities of using artificial intelligence in the conditions of a pandemic and war; 3) to establish the impact of artificial intelligence on the formation of Homo sapiens in the age of society informatization. The implementation of these tasks was facilitated by the following methods: historical, behavioral, dialectical, and phenomenological. The combination of these methods helped to clarify the essence of artificial intelligence at the theoretical and practical levels, to trace the people behaviour who use the results of artificial intelligence in the educational spheare. The confirmation of the proposed hypothesis was a sociological survey conducted as a part of the experiment for six years (2016-2022). The study identifies factors that take place in real life and influenced the wider possibilities of involving artificial intelligence in the educational process. The conducted research gives reasons to claim that artificial intelligence contributes to the formation of a new type of Homo sapiens with a new type, level of thinking and cognition. We note that the era of Internet opportunities, given by artificial intelligence, has not only positive, but also negative factors. The biggest negative phenomenon is the lack of responsibility of artificial intelligence for its actions.
Keywords: Homo sapiens, man, education, artificial intelligence, cognition, worldview, responsibility.
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями
Зміни, що відбуваються у розвитку суспільства протягом другої половини ХХ - початку ХХІ ст., мали дещо стрибкоподібний підхід. Особливо, коли ми говоримо про створення і використання штучного інтелекту. З початку появи перших інтелектуальних машин цей процес виявився затратним і неефективним: проста обчислювальна машина потребувала великої площі, кондиціонування тощо - сьогодні це вміщається у так званий калькулятор, або функції його вміщуються у відповідних гаджетах повсякденного користування. Але, незважаючи на це, саме розвиток інформаційних технологій як галузі визначив майбутнє суспільства. Завдяки йому суспільство увійшло в нову епоху свого існування - інформаційну. Ця галузь сьогодні є основою і визначає економічний розвиток, що спричинило еволюцію Homosapiensa, який у своєму розвитку став залежним від розвитку наукоємних технологій. Адже завдяки сучасним технологіям, що стрімко розвиваються, змінюються процеси пізнання, а відповідно і буття людини, комунікація набуває нових форм тощо. Поряд з цими змінами змінюється і сама освіта, а точніше процес отримання знань, у рамках цього порушуються питання мобільності, ефективності, часу, простору тощо. Якщо розглянути на початковому етапі становлення інформаційних технологій і порівняти їх з сучасністю - можна помітити, що в сучасному світі панують переважно технології, вони визначають місце людини в соціальній структурі суспільстві, а держави - в економічній системі. Вищевикладене засвідчує, що наукові технології стали причиною створення штучного інтелекту і повномасштабне впровадження його в повсякденне життя людини. Тобто сучасна система освіти повинна відповідати запитам, що змушує використовувати штучний інтелект в освіті.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, з яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Цікавість науковців до можливостей штучного інтелекту є постійною, починаючи з 1956 року коли професор Дж. Макарті визначив його як науку (MoorJ., 2006: 90). Тобто у цей період почали говорити про науку, предметом вивчення якої став штучний інтелект як феном біотехнологічного процесу. Однак, зауважимо, що питаннями штучного інтелекту цікавилися і до 1956 року Наприклад, Тюрінг, вивчаючи емоційну складову штучного інтелекту провів перший тест перевірки системи на інтелектуальність погодився з висновком англійського дослідника Дж. Джефферсона, який відмітив, що у машини відсутнє емоційне відчуття (TuringA. M., 1950: 453). Штучний інтелект з позиції медичної психології розглядав Ф. Макдональд (MacdonaldF.).
Проблемі штучного інтелекту присвячено чимало праць не лише у сфері філософії, а й політики, економіки тощо. Серед основних праць відзначимо напрацювання Ф. Фукуями (FukuyamaF., 2014: 352), який, досліджуючи окремі аспекти штучного інтелекту, зосередив свою увагу на швидких темпах розвитку та впровадження цього феномену в усі сфери людського буття. Дослідник намагається продемонструвати владу штучного інтелекту над людиною, доводить, що штучний інтелект є однією з характеристик інформаційного суспільства. Американський дослідник Дж. Джеферсон дав характеристику штучному інтелекту і зазначив, що він не може відчувати і не здатний до саморефлексії (TuringA. M., 1950: 455). Цікавими і вагомими є напрацювання М. Ажажа, Р. Андрюкайтене, В. Воронкової та О. Кивлюк, які зробили акцент на формуванні цифрової освіти сталого розвитку. Цінними у запропонованому дослідженні є напрацювання:Карпенка, який аналізує проблеми гіпотетичної взаємодії носіїв універсального штучного інтелекту та суспільства на основі домінуючих у сучасній філософії світоглядно-методологічних позицій (КарпенкоВ., 2009: 60); А. Погореленко - розглянула перспективи розвитку штучного інтелекту та застосування його в усіх сферах людського буття, зосередившись саме на міжнародних відносинах (Погореленко А., 2018: 25) та ін.
Мета статті: розглянути особливості використання штучного інтелекту в освітньому процесі.
Формування цілей статті: 1) з'ясувати суть штучного інтелекту; 2) продемонструвати можливості використання штучного інтелекту в умовах пандемії і війни; 3) встановити вплив штучного інтелекту на формування Homosapiensa в епоху інформатизації суспільства.
Методологія дослідження: історичний метод сприяв з'ясуванню суті штучного інтелекту, виходячи з його функціональних можливостей; біхевіорестичний метод створив умови, що дали змогу побачити зміну поведінки людини, використовуючи штучний інтелект в освітньому процесі; діалектичний метод забезпечив можливості розгляду особливостей освіти за умови використання штучного інтелекту; феноменологічний метод забезпечив умови, за яких ми можемо говорити про особливості штучного інтелекту в освітньому процесі та досягненні відповідного результату.
Виклад основного матеріалу дослідження з обґрунтуванням наукових результатів. Відомо, що штучний інтелект є продуктом людської діяльності, особливо у сфері техніки і програмування. У сучасному постмодерному суспільстві практично в усіх сферах людської діяльності ми зустрічаємося з поняттям штучний інтелект, розуміючи під цим діяльність машин, оснащених програмним забезпеченням на виконання тих чи інших завдань/функцій, що ставить людство перед ними. Виходячи з останньої тези, ми припускаємо те, що штучний інтелект є контрольованим. Але таке бачення є дещо спрощеним, хоча виправданим на початковому етапі свого виникнення, враховуючи функціональне призначення. Таке уявлення спровоковане ще й тим, що перші машини були оснащені програмами, здатні використовувати прості алгоритмізовані операції (Єфремов М. Ф., Єфремов Ю. М., 2016: 124). Таке бачення штучного інтелекту призводить до його розуміння як здатності автоматизованої системи виконувати окремі функції людини, враховуючи життєвий досвід останньої. Однак з часом можливості штучного інтелекту розширювалися і вдосконалювалися, що призвело до деяких змін у його розумінні: штучний інтелект почали розуміти як систему, що здатна вирішувати складні алгоритмізовані дії. Відбувається поєднання штучного інтелекту із зовнішнім світом. У результаті такого поєднання здійснюється вивільнення людської праці шляхом заміни її запрограмованими роботами.
Отже, з проведеного нами аналізу наявної інформації щодо розуміння штучного інтелекту, ми прийшли до висновку, що єдиного підходу до розуміння цього поняття немає, а тому в роботі будемо послуговуватися, виходячи із функціональних можливостей, штучний інтелект - це сукупність програм, що втілені у алгоритмах машин, спрямованих на реалізацію тих чи інших завдань, які ставить перед ними суспільство.
Ми погоджуємось, з тим, що таке розуміння штучного інтелекту є спрощеним, але воно дає нам основу і вказує на дві категорії, що мають можливість розвиватися. І в цій частині відкриваються можливості штучного інтелекту розвиватися і вдосконалюватися. Ці етапи визначаються поколіннями. Але ми не ставимо собі за мету досліджувати усі аспекти, пов'язані зі штучним інтелектом, ми звузимо наше дослідження до деяких можливостей його використання в освіті.
У третьому тисячолітті штучний інтелект присутній в усіх сферах, починаючи від простого побуту людини до роботи великих концернів. Освіта є частиною людського буття, яка спрямована на соціалізацію і пізнання людиною законів існування буття. У цьому процесі, на думку А. Погореленко, штучний інтелект може бути персональним вчителем. Саме він сьогодні розширює та дає ті освітні можливості, які донедавна були доступні лише для обмеженого кола осіб (Погореленко А., 2018: 26). Мова йде про тих вчителів, які будують освітній процес на можливостях використання штучного інтелекту у процесі пізнання. Адже винайдення комп'ютера, Інтернету значно змінило пізнавальні можливості учасників освітнього процесу.
Ще донедавна здобуття освіти було можливим лише у класичному розумінні, маємо на увазі просторове обмеження аудиторією, сьогодні з'явилося поняття дистанційної/онлайн освіти. Поява такого шляху здобуття освіти завдячує саме розвитку комп'ютерної галузі. Також відзначимо, що раніше, років 10 тому, ми лише говорили про елементи онлайн освіти, а сьогодні, в умовах пандемії COVID-19, війни, вона стала чи не основним із засобів здобуття освіти. Сьогодні заклади освіти переносяться у віртуальний, створений штучним інтелектом, світ, у якому також надають освітні послуги. Звичайно така освіта є цікавою і захоплюючою. Вона допомагає раціонально використовувати час, долати простір, але в той же час має чимало невивчених проблемних аспектів, що негативно впливають на людину і процеси її соціалізації.
У цьому контексті звертаємо увагу на те, що вдаючись до віртуалізації освітнього процесу, яку забезпечує нам ера Інтернету і штучний інтелект, існує загроза появи нового виду вчителів/ викладачів - «віртуальний вчитель/викладач». Він сьогодні постає ключовою постаттю в системі освіти - менеджером. Такий підхід створює умови зникнення «людського фактору у навчанні». З цим варто погодитися, адже це виправдовується тим, що сьогодні створено чимало онлайн курсів, платформ, що забезпечують можливість отримання відповідної інформації. Зазначена ситуація повністю перетворює людину на споживача і ставить у залежність від можливостей штучного інтелекту, що глибоко зачіпає духовне життя людей, зазначає М. Качуровський, їх розуміння гуманності, добра та милосердя (Качуровський М. О., 2014: 73). Тобто, наведений аналіз засвідчує, що освіта в умовах інформатизації і входження штучного інтелекту в освітній процес втрачає свій потенціал у частині виховання. Але про це дещо згодом.
Повертаючись до сучасного етапу розвитку, відмічаємо і погоджуємося з тим, що сучасна індустрія спрямувала свої зусилля на поєднання науки і технологій, здатних відтворити процеси мислення людського мозку та направити їх на створення й обробку різних комп'ютерних програм, а також інтелектуальних машин, здатних повністю змінити й спростити людську роботу (Пельчер М.). Таке поєднання сприяє тому, що суспільство сьогодні може здобувати освіту, не відвідуючи заклад освіти в реальному світі. У такій ситуації штучний інтелект стає персональним закладом освіти, у якому можна вибрати персонального вчителя. Вказана ситуація засвідчує розширення можливостей усім бажаючим, які донедавна були доступні лише обмеженому колу осіб. Використання педагогічними, науково-педагогічними працівниками закладів освіти переваг штучного інтелекту сприяє розширенню аудиторії, не враховуючи географічних обмежень, створенню нового іміджу освітянина, якого можна назвати «сучасним педагогом». У цьому сенсі йдеться про особу, що може максимально залучити в освітнійпроцес штучний інтелект і надати якісні знання. Зрозуміло, що такий педагог, науково-педагогічний працівник є цікавим здобувачам, оскільки перебуває на «одній хвилі» з підростаючим поколінням у частині залучання штучного інтелекту до своєї онтології професії, що в свою чергу підштовхує їх до нових можливостей самовдосконалення і саморозвитку. Зазначене підтверджується дослідженнями М. Кастельса, який здійснив аналіз «електронного суспільства».
Варто зауважити, що залучення штучного інтелекту в освітній процес, і, як наслідок його цифровізація та діджиталізація суспільства, про яку так часто говорять, спонукають педагогічних, науково-педагогічних працівників навчитися по-новому подавати навчальний матеріал. Тобто останні змушені оволодівати сучасними досягненнями науки і техніки, що імплементуються в освітній процес. У зв'язку з цим, сьогодні, у соціальних мережах як на рівні державних структур так і на рівні громадських організацій, об'єднань популяризується чимало різних курсів, вебінарів щодо ознайомлення бажаючих з тими чи іншими програмами, їх можливостями у використанні в освітньому процесі. Наприклад, є курси для учасників, рекомендовані Міністерством освіти і науки України, які прагнуть набути навичок роботи з мобільними пристроями, навичок роботи з установленим вебпереглядачем GoogleChromeчи навичками роботи з Chromebookтощо (Лист Міністерства освіти і науки України «Про онлайн-навчання для педагогічних працівників закладів освіти», 2022). Зазначимо, що це не весь перелік, сьогодні таких пропозицій у вільному доступі є чимало. Користуючись свободою, мотивом, можливостями, надавачі освітніх послуг мають обирати будь-які форми оволодіння сучасними досягненнями розвитку штучного інтелекту.
Відмітимо, що така необхідність зумовлена потребами суспільства і тими викликами, з якими воно стикнулося у ХХІ ст. - пандемія COVID-19, воєнні події в Україні та інших куточках світу. Не виключаємо і того, що будь-які наукові відкриття, що здійснюються у світі, сприяють полегшенню життя людини, а тому у цій частині співпадає і потреба, і необхідність. В освіті це відображено у форматі надання якісних освітніх послуг, використовуючи дистанційну форму навчання. Саме дистанційна форма стала тим біфуркацій- ним моментом, що сприяв якомога ширшому залученню штучного інтелекту не лише у промисловості, а й в освітній галуззі. Однак викорис тання штучного інтелекту в процесі становлення людини відбулося не завдяки тим викликам, з якими зустрілося суспільство у другому десятилітті ХХІ ст., насправді винайдення і втілення штучного інтелекту в життя стало можливим завдяки розвитку науки і техніки й утворенню Hi-Tech, як наслідку наукових і науково-технологічних революцій, а зазначені виклики лише актуалізували та прискорили процеси, пов'язані з широкомасштабним втіленням цього процесу у життя суспільства. Зазначений феномен свідчить про формування нового виду Homosapiensa, який, як свідчать спостереження і проведене дослідження, характеризується залежністю від рівня розвитку високих технологій.
Ще декілька років тому не всі працівники освіти були схильними до використання комп'ютерних технологій в освітньому процесі, сьогодні це вже є буденною необхідністю. Вона змушує тих, хто не володів комп'ютерними технологіями - оволодіти ними.
Наприклад, нами було організоване опитування викладачів закладів фахової передвищої і вищої освіти щодо невміння використовувати педагогічними/науково-педагогічними працівниками сучасні інформаційні технології в освітньому процесі.
Дані наведені в таблиці:
|
Освіта Рік |
Фаховий молодший бакалавр (до 2019 року молодший спеціаліст) |
Вища освіта |
|
|
2016 |
18 % |
16 % |
|
|
2019 |
12,3 % |
6 % |
|
|
2022 |
7,1 % |
3,2 % |
Наведені дані результатів опитування засвідчують, що починаючи з 2016 року - з моменту проведення першого опитування, відсоток осіб, які не володіли і не хотіли використовувати штучний інтелект в освітньому процесі зменшується. Це пояснюється тим, що: 1) вимога часу внесла свої корективи у світогляд людини щодо можливостей штучного інтелекту в освітньому процесі; 2) вплив зовнішніх факторів таких, як пандемія COVID-19, воєнні дій на території України, міжнародна мобільність тощо; 3) омолодження педагогічних/науково-педагогічних колективів. Це не весь перелік факторів, що стали причино-наслідко- вими діями у зміні в освітній онтології, як одного із середовищ застосування штучного інтелекту.
Крім цього, відмічаючи позитивну динаміку у настроях щодо використання штучного інтелекту в освітньому бутті, варто звернути увагу і на його можливості. Якщо взяти за основу класичний поділ дисциплін на природничі, математичні та гуманітарні - зауважимо, що використання штучного інтелекту властиве у більшості випадків дисциплінам природничо- математичної групи, дещо ускладняється його застосування під час вивчення гуманітарних дисциплін. Однак таке бачення, на нашу думку, є дещо спрощеним через низький рівень цифрової грамотності. Використовуючи сучасні інформаційні технології, інтеграцію навчальних дисциплін, поєднання реального і віртуального світів, створюються чималі можливості для гуманітарних дисциплін, а сучасний рівень програмного забезпечення лише полегшує роботу учасників освітнього процесу. У цій частині ми цілком погоджуємося з думкою групи дослідників: В. Нікітенко, Р. Олексенко, О. Кивлюк, що сьогодні основною проблемою освіти виступає цифрова грамотність, уміння користуватися планшетом, які були б направлені на розкриття творчого потенціалу дітей, а головне - наскільки технологічно підготовленими мусять стати діти, щоб досягти цього прогресу (Нікітенко В., Олексенко Р., Кивлюк О., 2022: 59).
Поряд з цим відмічаємо, що штучний інтелект в освітньому процесі створює умови про- єктування експериментів, що в реальному житті є неможливими чи недоступними. Тобто він виступає феноменом створення і реалізації неможливого можливим, але лише у віртуальному просторі. Завдяки штучному інтелекту, що увійшов у буденне життя, змінилося уявлення людей про технологію виробництва, методи отримання знань тощо. При цьому штучний інтелект не несе ніякої відповідальності за результати своїх дій.
Висновки
Отже, входження штучного інтелекту у соціальне життя сприяє формуванню нового типу Homosapiensa. Використовуючи галузь освіти - використання Інтернету, він позбавляє можливості живого спілкування, безпосереднього обміну думками, емоційного взає- мовираження тощо. Такий світогляд символізує втрату духовності, підмінну цінностей. Людина, несучи юридичну відповідальність за свою діяльність/бездіяльність, намагається уникнути будь- якої реальної відповідальності, покладаючись на штучний інтелект, який її не несе. Вони вважають, що вирішення будь-яких питань, що виникають у реальному житті, можна вирішити завдяки натиску кнопки комп'ютера, тобто в один «клік». У такий спосіб, послуговуючись можливостями штучного інтелекту, людина шукає кнопку, що дасть можливість бути щасливою, коханою, отримати дружбу і щастя. Але нажаль, сьогоднішні можливості штучного інтелекту ще є обмеженими. А ті, які є, через втілення їх у реальне життя, завдяки освіті та іншим соціальним факторам, сприятимуть адаптації, звиканню і готовності зустріти ширші можливості штучного інтелекту, що будуть у майбутньому. Дана стаття не є вичерпною у розгляді зазначеної проблеми у зв'язку з тим, що відсутній єдиний погляд на цю проблему: одні науковці розкривають позитивні сторони штучного інтелекту, інші - негативні, застерігаючи людство від кінця людської цивілізації. У статті з позиції соціальної філософії, філософії освіти при використанні зазначених методів актуалізуються важливі проблеми, що можуть мати негативні наслідки не лише для людини, а й для суспільства та цивілізації в цілому. Потребують більш глибшого розгляду питання антропологічного та гносеологічного характеру тощо.
Список використаних джерел
штучний інтелект освітній
Єфремов М. Ф., Єфремов Ю. М. Штучний інтелект, історія та перспективи розвитку. Вісник ЖДТУ. Серія «Технічні науки». 2016. (2 (45). С. 123-126. DOI: https://doi.org/10.26642/tn-2008-2(45)-123-126
Карпенко В. Є. Гіпотетичне майбутнє універсального штучного інтелекту. Філософські науки: Збірник наукових праць. Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2009. С. 57-64.
Качуровський М. О. Трагізм «електронної» освіти. Філософія науки: традиції та інновації. 2014, № 1.
С.71-75.
Лист Міністерства освіти і науки України «Про онлайн-навчання для педагогічних працівників закладів освіти» від 12.07.2022 року № 1/7839-22.
Нікітенко В., Олексенко Р., Кивлюк О. Формування цінностей цифрової освіти і цифрової людини у діджиталі- зованому суспільстві. HumanitiesStudies.2022. Випуск 10. С. 53-63. DOI: https://doi.org/10.26661/hst-2022-10-87-06Пельчер М. Переваги та недоліки застосування штучного інтелекту у сферах управління. URL: http://elartu.tntu.edu.Ua/bitstream/lib/25207/2/MSNK_2018v2_Pdcher_M-Advantages_and_lack_of_application_ 72-73.pdf (Accessed 25.08.2022).
Погореленко А. Штучний інтелект: сутність, аналіз застосування, перспективи розвитку. Економічні науки. 2018. Випуск 32. С. 22-27.
Fukuyama Francis. Political Order and Political Decay: From the Industrial Revolution to the Globalization of Democracy. New York : Farrar, Strauss and Giroux, 2014. 672 p.
Macdonald Fiona. Scientists Put a Worm Brain in a Lego Robot Body - And It Worked. URL: http://www.sciencealert.com/scientists-put-worm-brain-inlego-robot-openworm-connectome (Accessed 05.09.2022).
Moor J. The Dartmouth College Artificial Intelligence Conference: The Next Fifty Years. AI Magazine - American Association for Artificial Intelligence. 2006. Vol. 27, № 4, pp. 87-91.
Turing A. M. Computing Machinery and Intelligence. Mind, 1950. Vol. 49, Issue 236. Pp. 433-460. DOI: https://doi.org/10.m93/mind/LIX.236.433
References
Yefremov, N. F., & Yefremov, Y. N. (2016). Artificial intelligence, history and prospects of development. The Journal of Zhytomyr State Technological University /Engineering. 2 (45), рр. 123-126. DOI: https://doi.org/10.26642/ tn-2008-2(45)-123-126
Karpenko, V Ye. (2009). Hypothetical Future of the Universal Artificial Intelligence. Philosophical sciences: Collection of scientific works. Sumy : Sumy DPU named after A. S. Makarenko, рр. 57-64.
Kachurovsky, M. O. (2014). The tragedy of “electronic” education. Philosophy of science: traditions and innovations. № 1. P. 71-75.
Letter of the Ministry of Education and Science of Ukraine “On online training for teaching staff of educational institutions” dated July 12, 2022 № 1/7839-22.
Nikitenko, Vitalina, Oleksenko, Roman, & Kyvliuk, Olga (2022). Formation of values of digital education and digital persons in digitalized society. Humanities Studies. 10. Р 53-63. DOI: https://doi.org/10.26661/hst-2022-10-87-06
Pelcher, M. Advantages and disadvantages of using artificial intelligence in the spheres of management. URL: http://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/25207/2/MSNK_2018v2_Pelcher_M-Advantages_and_lack_of_application_ 72-73.pdf (Accessed 08/25/2022).
Pogorelenko, Anastasiya (2018). Artificial Intelligence: Essence, Analysis of Application, Prospects of Development. Economic sciences. Vol. 32. Р 22-27.
Fukuyama, Francis (2014). Political Order and Political Decay: From the Industrial Revolution to the Globalization of Democracy. New York : Farrar, Strauss and Giroux. 672 p.
Macdonald, Fiona. Scientists Put a Worm Brain in a Lego Robot Body And It Worked. URL: http://www.sciencealert.com/scientists-put-worm-brain-inlego-robot-openworm-connectome (Accessed 05.09.2022).
Moor, J. (2006). The Dartmouth College Artificial Intelligence Conference: The Next Fifty Years. AI Magazine - American Association for Artificial Intelligence. Vol. 27, № 4, pp. 87-91.
Turing, A. M. (1950). Computing Machinery and Intelligence. Mind, 1950. Vol. 49, Issue 236. Pp. 433-460. DOI: https://doi.org/10.1093/mind/LIX.236.433
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
"Практичний" підхід до вирішення проблеми розробки будівництва та обслуговування мануфактур у трилогії Уоттса «Рифтери». Аналіз створення штучного інтелекту. Розвиток технології віртуальної реальності, технології повного занурення та злиття з мережею.
реферат [381,3 K], добавлен 23.11.2023Основні риси сучасних фундаментальних досліджень. Проблема формування високої інноваційної культури всіх верств суспільства. Роль фундаментальних наук в інноваційному процесі в суспільному розвитку та на підприємстві, основні етапи його здійснення.
реферат [34,3 K], добавлен 10.11.2014Поняття "інформаційного суспільства". Роль та значeння інформаційних революцій. Основні історичні eтапи розвитку та формування інформаційного суспільства. Роль інформатизації в розвитку суспільства. Культура, духовність в інформаційному суспільстві.
курсовая работа [49,9 K], добавлен 13.06.2010Особливості розвитку середньовічної філософії (патристики, ранньої і пізньої схоластики): пошук способів обгрунтування догматів віри. Вчення про людину, натурфілософське пояснення першооснови явищ світу, уявлення про життя суспільства в епоху Відродження.
реферат [23,3 K], добавлен 14.03.2010Дослідження громадянського суспільства. Географічне середовище та його вплив на формування національної психології. Приклад телурократичного і таласократичного суспільства. Джерела розвитку політичної сфери. Збалансованість інтересів людини і держави.
реферат [46,6 K], добавлен 20.09.2010Специфіка етіко-філософської проблематики у працях Ф. Ніцше, його критика теорії пізнання, використання логіки, моралі. Ресентимент як рушійна сила у процесі утворення й структурування моральних цінностей у філософії Ніцше, його критика християнства.
реферат [17,7 K], добавлен 31.05.2010Філософський смисл суперечки між номіналістами і реалістами в епоху Середньовіччя. Номіналізм. Чи можна вважати емпіричний метод дослідження Ф. Бекона і дедуктивний метод Р. Декарта універсальними. Закон єдності і боротьби протилежностей та його дія.
контрольная работа [16,8 K], добавлен 11.10.2008Визначення терміна "магія" і причини його виникнення. Види та принципи магічного мислення. Його основні риси в епоху Середньовіччя, науки, які були в складі магічного знання епохи Відродження. Особливості впливу їх досягнень на шляхи розвитку філософії.
дипломная работа [60,7 K], добавлен 07.06.2013Дослідження впливу ідей філософії екзистенціалізму на становлення образів фільмів провідних майстрів західноєвропейського кіно 1960-1980 років. Вивчення проблематики стосунків людини й суспільства у контексті аналізу долі людини в історичному процесі.
статья [32,5 K], добавлен 24.04.2018Суспільство: історичне виникнення і філософська сутність. Структурна будова і функції суспільства. Основні чинники суспільного розвитку. Типологія сучасного суспільства. Суспільство і особистість. Вплив розвитку цивілізації на суспільство.
реферат [32,6 K], добавлен 22.11.2007Поняття соціального у філософії, пошук моделей, які б адекватно відтворювали його природу і сутність. Розгляд соціуму як історичного процесу, суспільства як системи і життєдіяльності людини. Визначення діяльності як способу існування соціального.
реферат [30,8 K], добавлен 26.02.2015Сутність та структура суспільної свідомості. Її основні форми та процес і особливості їх формування й розвитку в сучасних умовах. Роль психології та ідеології в становленні духовних цінностей людини. Особливості та соціальні функції духовної культури.
реферат [31,9 K], добавлен 25.02.2015Найбільш здібний учень Сократа Платон, вплив його спадщини на європейську філософію. Дійсна відмінність філософа від софіста: віра в Бога та потреба в божественній мудрості. Політична філософія Платона, його вчення про політику. Зовнішній вигляд філософа.
реферат [52,1 K], добавлен 19.07.2009Історія виникнення гносеологічного світогляду в епоху Нового часу. Зміст принципу сумніву, його вплив на формування методу Декарта. Методологічні особливості "нової науки". Наслідки дії раціоналістичного методу філософа на метафізику пізнання і онтологію.
курсовая работа [56,5 K], добавлен 10.11.2010Сутність і проблемна сфера філософії економіки. Зміст та еволюція поняття "економіка". Виробничі відносини. Матеріальне виробництво. Духовне виробництво. Філософія грошей. Гроші є продуктом суспільства, витвором, за який воно має нести відповідальність.
реферат [30,5 K], добавлен 12.11.2008Причини формування пристрасті до руйнування у Ніцше. Його погляд на зовнішність людини. Надлюдина як вища стадія людства. Необхідність "привілейованої" вищої освіти. Переоцінка цінностей Ніцше. Його філософія щодо походження моралі. Гармонія добра і зла.
реферат [28,3 K], добавлен 18.08.2009Передумови формування та основні етапи розвитку філософії Нового часу, її головні ідеї та видатні представники. Характеристика двох протилежних напрямків філософії Нового часу: емпіризму та раціоналізму. Вчення Спінози, Декарта, Гоббса, Бекона, Гассенді.
контрольная работа [28,7 K], добавлен 01.08.2010Філософія історії як складова системи філософського знання, її сутність та розвиток. Шляхи трансформації поняття "філософія історії" від його Вольтерівського розуміння до сучасного трактування за допомогою теоретичної спадщини Гегеля, Шпенглера, Ясперса.
реферат [32,2 K], добавлен 23.10.2009Проблеми філософії, специфіка філософського знання. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Українська філософія XIX - початку XX століть. Філософське розуміння суспільства. Діалектика та її альтернативи. Проблема людини в філософії.
шпаргалка [179,5 K], добавлен 01.07.2009Життєвий шлях Платона, передумови формування його політичної філософії. Погляди Платона в період розпаду грецького класичного полісу. Періоди творчості та основні роботи. Філософія держави, права та політики. Трагедія життя та філософської думки Платона.
реферат [65,8 K], добавлен 04.07.2010
