Главная Коллекция "Revolution" Философия Філософія Славоя Жижека в дослідженнях китайських учених: між марксизмом та психоаналізом

Філософія Славоя Жижека в дослідженнях китайських учених: між марксизмом та психоаналізом

Критика популярної культури та глобалізованого капіталізму у творчості словенського мислителя Славоя Жижека. Вивчення китайськими науковцями концепції ідеології філософа, аналіз впливу лаканівської психоаналітичної теорії на формування його світогляду.

Рубрика	Философия
Вид	статья
Язык	украинский
Дата добавления	07.09.2023
Размер файла	53,1 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://allbest.ru

Філософія Славоя Жижека в дослідженнях китайських учених: між марксизмом та психоаналізом

В.О. Кіктенко

Анотація

Філософія Славоя Жижека в дослідженнях китайських учених: між марксизмом та психоаналізом

У роботі проаналізовано історію та сучасний стан вивчення філософії Славоя Жижека в Китаї, що здебільшого стосується його концепції ідеології, критики популярної культури та сучасного глобалізованого капіталізму. Показано, що початок наукових досліджень філософії С. Жижека в Китаї наприкінці 1990-х - на початку 2000-х рр. був пов'язаний із науковими семінарами й першими перекладами китайською мовою праць словенського мислителя (Ван Фенчжень, Цзі Ґуанмао).

Зазначено, що на сучасному етапі китайські вчені зосереджені на таких питаннях у вивченні праць С. Жижека: концепція ідеології; вплив ідей Г. Гегеля, К. Маркса, Ж. Лакана; літературно-мистецька теорія та естетична думка; критика сучасного капіталізму, науки та суспільства.

Проаналізовано порівняльні дослідження задля визначення ідейних витоків концепції ідеології С. Жижека (Чжан Їбін, Чжан Сюцінь, Лю Шихен, Тан Чжендун, Ся Їн, Хань Чженьцзян, Мо Лей, Ван Юе, Кун Мін'ань, Тань Юн). Вивчення впливу пізньої лаканівської психоаналітичної теорії на формування філософії С. Жижека є важливим напрямом у працях Ваня Шухуея, Мена Сяньлі, Цуя Цзаньмея, Юаня Сяоюня.

Показано аналіз формування жижеківської концепції суб'єкта з позицій психоаналізу в роботах Мо Лея, Ханя Чженьцзяна, Лю Сіньтіна, Куна Мін'аня, Ши Ліюаня. Окрему увагу приділено вивченню психоаналітичної літературно-мистецької теорії та естетичної думки С. Жижека у працях Юй Ці, Ченя Ціцзі, Ченя Сіхе, Ваня Чуаньфи, Лю Сіньтіна, Ху Цзіхуа, Ханя Чженьцзяна, Суня Бая, Яна Ханьсюя, Цена Шена, Наня Є.

Визначено підходи до критики С. Жижеком сучасного капіталізму, науки та суспільства в роботах Чжана Ліцзюня, Чжана Цзяня, Юй Ці, Суня Лянцзє, Лю Мінміна, Ся Їньпіна, Сіня Хайфена, Лу Юйфена, Лю Юньшаня. Підкреслено, що, на думку багатьох китайських учених, філософія С. Жижека має велике теоретичне і практичне значення для розуміння сучасної соціальної реальності та переосмислення ідеологічної теорії.

Ключові слова: марксизм, психоаналіз, теорія, критика, суб'єкт, реальне, наука, капіталізм, соціалізм

Abstract

Slavoj Ћiћek's philosophy in the researches of chinese scholars: between marxism and psychoanalysis

Victor Kiktenko DSc (Philosophy), Senior Researcher A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies, NAS of Ukraine 4, Hrushevskoho St., Kyiv, 01001, Ukraine kiktenko@gmail.com ORCID: 0000-0002-0078-4285

The paper analyzes the history and the present state of the study of Slavoj Ћiћek's philosophy in China, which mainly concerns his concept of ideology, criticism of popular culture and contemporary globalized capitalism. It is shown that the beginning of scientific researches of Ћiћek's philosophy in China in the late 1990s and early 2000s was associated with the scholar seminars and the first translations of the Slovenian thinker's works into Chinese language (Wang Fengzhen, Ji Guangmao). It is noted that at the present stage, Chinese scholars are focused on the following issues in the study of Ћiћek's works: the concept of ideology; the influence of the ideas of G. Hegel, K. Marx and J. Lacan; literary and artistic theory and aesthetic thought; criticism of modern capitalism, science and society. The comparative studies were analyzed in order to determine the ideological origins of the concept of Ћiћek's concept of ideology (Zhang Yibing, Zhang Xiuqin, Liu Shiheng, Tang Zhengdong, Xia Ying, Han Zhenjiang, Mo Lei, Wang Yue, Kong Ming'an, Tan Yong). The study of the influence of the late Lacanian psychoanalytic theory on the formation of Ћiћek's philosophy is an important direction in the works of Wan Shuhui, Meng Xianli, Cui Zanmei, Yuan Xiaoyun. The author explores the formation of Ћiћek's concept of the subject from the standpoint of psychoanalysis in the works of Mo Lei, Han Zhenjiang, Liu Xinting, Kong Ming'an and Shi Liyuan. The particular attention is paid to the study of psychoanalytic literary and artistic theory and aesthetic thought of Ћiћek in the works of Yu Qi, Chen Qijia, Chen Xihe, Wan Chuanfa, Liu Xinting, Hu Jihua, Han Zhenjiang, Sun Bai, Yang Hanxu, Ceng Sheng and Nan Ye. The approaches to Ћiћek's criticism of modern capitalism, science and society are defined in the works of Zhang Lijun, Zhang Jian, Yu Qi, Sun Liangjie, Liu Mingming, Xia Yinping, Xin Haifeng, Lu Yufeng, Liu Yunshan. It is emphasized that, according to many Chinese scholars, Ћiћek's philosophy has great theoretical and practical importance for understanding the contemporary social reality and rethinking the theory of ideology.

Keywords: Marxism, psychoanalysis, theory, criticism, subject, real, science, capitalism, socialism

Вступ

Китайські марксисти з кінця XX ст. приділяють пильну увагу філософії Славоя Жижека, що можна порівняти тільки з їхнім інтересом у 1980-ті рр. до Ф. Ніцще і Ж. П. Сартра.

Практично всі основні праці словенського мислителя було перекладено китайською мовою і позитивно оцінено науковим співтовариством Китаю, проте саме “китайська мова” стала проблемою для адекватного сприйняття його складних і часто-густо парадоксальних формулювань, концептуально пов'язаних із психоаналізом Ж. Лакана.

Роботи китайських науковців здебільшого зосереджені на вивченні концепції ідеології та критики популярної культури С. Жижека, його ідеї активно використовуються в різного роду наукових дискусіях стосовно розвитку сучасного капіталізму та глобалізації, а також історії Китайської Народної Республіки та Комуністичної партії Китаю.

Важливо також, що, на відміну від інших західних лівих мислителів, китайським марксистам С. Жижек є близьким як представник, хоч і в минулому, соціалістичної країни.

Китайський філософ Чжан Їу стверджує: «Жижек і Китай насправді дуже близькі; настільки близькі, наскільки це можливо. Жижек і Китай мають несподівану схожість; і мій (Чжан Їу. - В. К.) інтерес полягає в прихованому зв'язку між “зроблено Жижеком” і “зроблено в Китаї”. І певною мірою Жижек - це теоретичний Китай для епохи глобального капіталізму, а Китай - це справжній Жижек для епохи глобального капіталізму» [Zhang Yiwu 2011, 737].

У статтях китайських науковців Юаня Сяоюня [Ф¬РЎФЖ 2011], Лю Сіньтіна [БхкїН¤ 2012] та Чжана Чжаохуея [ХЕХЧ»Ь 2018] було подано короткі огляди історії та сучасних досліджень різних аспектів філософії С. Жижека в Китаї.

Метою цього дослідження є визначення особливостей рецепції та інтерпретації китайськими вченими філософії С. Жижека з методологічних позицій історико-філософської реконструкції та компаративного аналізу на прикладах найхарактерніших наукових статей і монографій.

1. Початок наукових досліджень філософії С. Жижека в Китаї наприкінці 1990-х - на початку 2000-х рр.

На початку 1990-х рр. у Гонконзі та на Тайвані на наукових семінарах і спеціальних дослідженнях почали активно обговорювати ідеї С. Жижека, концепцію ідеології, психоаналітичну теорію, капіталізм і постмодерністську критику. жижек філософ словенський китайський

У 1999 р. у третьому номері журналу “Іноземна література” з'явилися переклад невеличкого есе С. Жижека китайською мовою та перша наукова публікація в материковому Китаї, у якій Ван Фенчжень представив С. Жижека як “висхідну зірку критики” [Нх·к Хс 1999, 66-70].

Хоча ця стаття не привернула до себе великої уваги, проте саме ця публікація заклала підґрунтя для подальших досліджень китайськими вченими концепції ідеології, а також використання лаканівських ідей і вивчення популярної культури словенським філософом. У 2003 р. у другому номері часопису “Зарубіжні теоретичні розробки” було опубліковано роботу Цзі Ґуанмао “У пошуках точки краху: вступ до дослідження Жижека та його ідеологічної теорії” [јѕ№гГЇ 2003, 42-45], а незабаром з'явилося ще кілька подібних статей, проте всі вони мали оглядовий характер.

Повноцінне вивчення філософії С. Жижека в КНР закономірно почалося з перекладів його праць китайською мовою. Тут вкрай важливими є дуже вдалі переклади праць “Піднесений об'єкт ідеології”, “Гримаси реального”, “Погляд навскіс. Вступ до теорії Жака Лакана через популярну культуру”, “Ласкаво просимо в пустелю Реального”, “Вимагати неможливого”, виконані вже згаданим вище Цзі Ґуанмао. Ці переклади, на загальну думку, співзвучні стилю С. Жижека, а коментарі перекладача настільки детальні й проникливі, що цілком виконують вступну функцію для розуміння ідей словенського філософа [ЖлФуїЛ 2002; ЖлФуїЛ 2004b; ЖлФуїЛ 2011; ЖлФу їЛ 2012; ЖлФуїЛ 2017b].

Однак не всі переклади китайською мовою були виконані на такому ж високому рівні філософського розуміння, і до них у фахівців є низка закономірних претензій [ЖлФуїЛ 2003; ЖлФуїЛ 2004a; ЖлФуїЛ 2005; ЖлФуїЛ 2006a; ЖлФуїЛ 2006b; ЖлФуїЛ 2007b].

Величезний інтерес до філософії С. Жижека серед китайських інтелектуалів спричинив появу більш якісних перекладів його праць китайською мовою. Хронологічно піковими роками перекладів китайською мовою робіт С. Жижека стали 2004, 2011 і 2016. На сьогодні в Китаї перекладено й опубліковано понад 30 праць С. Жижека, що, безумовно, створило необхідну для досліджень джерельну базу.

У 2004 р. професор Нанкінського університету Чжан Їбін одним із перших у Китаї розпочав систематичні дослідження філософії С. Жижека. Результати його роботи були опубліковані у 2008 р. у другому томі його творів, у якому було представлено текстологічний аналіз постмарксистських досліджень, до яких Чжан Їбін зараховує і концепцію С. Жижека [ХЕТ»±ш 2008].

Після появи перекладів китайською мовою цілої низки праць С. Жижека, а також його візитів до Нанкінського університету (доповідь “Від Фрейда до Лакана” на Міжнародному симпозіумі “Культурне значення лаканівського психоаналізу”) та Університету Цінхуа (у 2007-му та 2010 році відповідно) відбулося значне зростання кількості наукових публікацій у Китаї, присвячених насамперед вивченню концепції ідеології та критиці популярної культури словенського філософа.

Нині китайські науковці зосереджені на таких питаннях у вивченні праць С. Жижека: концепція ідеології; вплив ідей Г. Гегеля, К. Маркса, Ж. Лакана; літературно-мистецька теорія та естетична думка; критика сучасного капіталізму, науки та суспільства.

2. Концепція ідеології С. Жижека у працях китайських філософів

Згідно з даними Китайської національної інфраструктури знань (CNKI, ЦР№ъЦЄ Нш), три чверті наукових досліджень філософії С. Жижека зосереджені на його концепції ідеології.

Це зумовлено не лише тим, що найвідоміша праця словенського постмарксиста “Піднесений об'єкт ідеології” була перекладена китайською мовою та є доволі добре знаною в наукових колах Китаю, а й потребою подальшого розвитку власної ідеології.

Насамперед жваву дискусію серед китайських науковців (Чжан Їбін, Су Пінфу, Хань Чженьцзян, Ван Цянь, Мо Лей) викликало жижеківське визначення ідеології як, по-перше, сукупності ідей, поглядів, теорій, систем аргументації, по-друге, як ідеологічних апаратів держави (матеріальний вираз ідеології), по-третє, як спонтанної ідеології, що формує захисний екран від нестерпного зіткнення з реальним [ХЕТ»±ш 2004; ЛХЖЅё» 2006; є«ХсЅ 2009; НхЬз 2004; ДЄАЧ 2008].

Вплив ідей Г. Гегеля, К. Маркса, Ж. Лакана. Чжан Їбін вважає, що С. Жижек дотримується Марксового духу критики капіталізму, але ця критика опосередкована і настільки пройнята ідеями Ж. Лакана, що призводить до повного поглинання теорії К. Маркса лаканівським дискурсом. Водночас основну увагу китайський філософ приділяє поясненню того, як С. Жижек використовує концептуальну систему Ж. Лакана, для того щоб переосмислити ключові поняття К. Маркса про гроші, товарний фетишизм та ідеологію. Під час аналізу праці “Піднесений об'єкт ідеології” Чжан Їбін звертає увагу на теоретичне зближення або поглинання понять, а саме: “додаткова вартість” К. Маркса і “додаткова насолода”1 Поняття “додаткова насолода” було запроваджене Ж. Лаканом у 1969-1970 рр. із покликанням на “додаткову вартість” Маркса (прибуток), що є метою і рушійною силою капіталу. “Додаткова насолода” - спадкоємець іншого, точніше, маленького іншого, позначуваного літерою а (autre), та об'єкта а (об'єкта-причини бажання). Об'єкт-причина бажання, або об'єкт, що запускає бажання, завжди вже втрачений, він породжує брак і рухає будьяким суб'єктом. Втрачаємо ми часткові об'єкти, або об'єкти часткових потягів. 2 Л. Малві стверджує, що кінематографічний апарат класичного голлівудського кіно неминуче ставить глядача в позицію маскулінного суб'єкта, причому постать жінки на екрані є об'єктом бажання і “чоловічим поглядом”. В епоху класичного голлівудського кіно глядачам було запропоновано ототожнювати себе з головними героями, які були і залишаються переважно чоловіками. Тим часом голлівудські жінки-персонажі 1950-х - 1960-х рр., за словами Л. Малві, були закодовані як “те-на-що-спрямовано-погляд”, тоді як розташування камери і глядач-чоловік були “носієм погляду”. Л. Малві пропонує два різні способи чоловічого погляду цієї епохи: “вуаєристський” (сприйняття жінки як образу “на який дивляться”) і “фетишистський” (сприйняття жінки як заміни “нестачі”), що лежить в основі психоаналітичного страху кастрації. 3 “Вогні великого міста” (англ. “City Lights: A Comedy Romance in Pantomime”) - класичний романтично-комедійний кінофільм Чарльза Чапліна, знятий у 1931 р. 4 “Касабланка” (англ. “Casablanca”) - голлівудська романтична кінодрама 1942 р., поставлена режисером Майклом Кьортісом, з Гамфрі Богартом та Інгрід Бергман у головних ролях. 5 “Людина, яка занадто багато знала” (англ. “The Man Who Knew Too Much”) - шпигунський трилер Альфреда Гічкока, знятий у 1956 р. 6 Ж. Лакан виокремлює два “інших” - з маленької літери (“інший”) і з великої літери (“Інший”, “Autre”). Маленький “інший” - це образ, який завжди пов'язаний з уявними стосунками, перетинається з темою стосунків із тілом та особистого ідеалу. Великий “Інший” - це не образ, а певна символічна структура або місце, пов'язані з означальниками. 7 “Матриця” (англ. “The Matrix”) - американсько-австралійський науково-фантастичний бойовик, знятий братами Вачовскі за власним сценарієм і спродюсований Джоелом Сільвером. Ж. Лакана, “винахід” К. Марксом поняття “симптом” Ж. Лакана, теоретично еквівалентні “об'єктивація” К. Маркса і “фантазм” Ж. Лакана. С. Жижек прагне реактивувати критичну традицію марксизму за допомогою лаканівського дискурсу, щоб відповісти на реальні виклики класичному марксизму, пов'язані з розвитком сучасного капіталізму. Чжан Їбін стверджує, що ізоморфне дослідження теорій К. Маркса і Ж. Лакана в С. Жижека виявляє абстракцію у формі сновидінь і товарів, що визначає піднесену природу товарного фетишизму і грошей, а абстракція у взаємозв'язку між людським обміном також розкриває “невидиму” природу ідеології. Тож, на думку С. Жижека, ідеологія насправді є соціальним симптомом, який затушовується, а соціальним симптомом є як успіх ідентифікації суб'єкта із соціальною реальністю, так і можливий розпад ідеології. Китайський філософ зазначає новаторство ідеологічної теорії С. Жижека, що виражено в інтертекстуальному прочитанні теорій К. Маркса та Ж. Лакана. Загалом Чжан Їбін називає роботу “Піднесений об'єкт ідеології” найважливішим текстом для постмарксизму поряд із такими працями, як “Негативна діалектика” Т. Адорно, “Суспільство спектаклю” Гі Дебора, “Дзеркало виробництва” Ж. Бодріяра та “Привиди Маркса” Ж. Дерріда [ХЕТ»±ш 2008].

Професор Чжан Сюцінь стверджує, що між постмодерністською концепцією ідеології С. Жижека та теорією ідеології К. Маркса є як схожість, так і відмінності, які конкретно визначаються з онтологічного та методологічного поглядів. По-перше, в онтологічному вимірі ідеології і С. Жижек, і К. Маркс висувають гіпотезу про неминучу дихотомію між хибною ідеологією та дійсною реальністю у своїх теоретичних описах ідеології. Різниця, однак, полягає в тому, що теорія ідеології С. Жижека більше зорієнтована на виявлення ілюзорних властивостей реального в термінах ідеологічних властивостей реальності, тоді як К. Маркс більше зорієнтований на наголошенні примату практики в термінах критики хибних властивостей свідомості. По-друге, з погляду методологічного виміру ідеології К. Маркс наголошує на вимірі практичної критики та трансформації в дусі практичного матеріалізму, тоді як С. Жижек наголошує на “етичному та естетичному” вимірах [ХЕРгЗЩ 2007, 14-19].

Лю Шихен зазначає, що концепція ідеології К. Маркса має як епістемологічний, так і екзистенціальний виміри, тоді як інтерпретація Марксової концепції ідеології зводиться С. Жижеком до параної “товарного фетишизму”. Як відомо, К. Маркс не вважав, що всі ідеї є ідеологіями, а С. Жижек, навпаки, стверджує, що привид ідеології всюдисущий. До того ж якщо для К. Маркса практика є фундаментальною підставою для критики ідеології, то С. Жижек у принципі вважає критику ідеології непродуктивною [БхКАєв 2010, 37-39; БхКАєв 2011]. Ван Сіфу зазначає, що С. Жижек формує свою власну концепцію ідеології на основі синтезу товарного фетишизму К. Маркса та психоаналізу Ж. Лакана не лише з метою подолання меж традиційної теорії, а й для аналізу сучасних політичних проблем. Китайський філософ звертає увагу на те, що за С. Жижеком критика сучасної ідеології набуває форми цинізму, що передбачає систематичну трансформацію та розвиток ідеологічної теорії, а теорія товарного фетишизму К. Маркса є новою вихідною точкою та фундаментом для цього [НфРРёЈ 2007, 25-33]. Тан Чжендун стверджує, що цинічний погляд С. Жижека передбачає відхід від інтерпретації ідеології лише на рівні “знання” і перехід до її вивчення з погляду самої соціальної реальності. Проте, на думку китайського вченого, такий теоретичний підхід підміняє вивчення історичного процесу розвитку ідеології ілюзією її соціальної обґрунтованості [МЖХэ¶« 2015, 5-10].

Ся Їн стверджує, що в основі критики ідеології С. Жижека лежить його теорія фетишизму, яка своєю чергою сформувалася під впливом визначення товарного фетишизму К. Марксом і теорії бажання Ж. Лакана. Підхід С. Жижека до трансформації фетишизму двоякий: по-перше, фетишизм розчленовується на фетишизм людини та людини і фетишизм речі та речі, що виникає із взаємної ідентифікації людини та людини або речі та має структурну якість. Природа дихотомії між реальним і хибним, що міститься у фетишизмі, розчиняється у структурному співіснуванні. По-друге, фетишизм як віра об'єктивується, водночас об'єкт реальності замінює людину як суб'єкта фетишизму, що робить фетишизм безсуб'єктною вірою. Обидві трансформації, по суті, слугують утвердженню ідеологічної передумови цинізму: тотожність соціального буття і суспільної свідомості. Вільне від об'єкта поклоніння у своєму прагненні відмовитися від відмінності між неправдивим та істинним у свідомості уможливлює тотожність соціального існування та соціальної свідомості; вільна від суб'єкта одержимість у своєму прагненні проаналізувати об'єктивацію віри уможливлює тотожність соціального існування та соціальної свідомості. Отже, С. Жижек усвідомлено на полемічних засадах будує свою критику ідеології, що, зрештою, робить її найефективнішим захистом реальності [ПДУЁ 2007, 53-58].

Хань Чженьцзян упродовж багатьох років займається вивченням філософії С. Жижека, що знайшло вираження у трьох його монографіях - “Дослідження ідеологічної теорії Жижека” [є«ХсЅ 2009], “Жижек: неомарксистська критична філософія” [є«ХсЅ 2014], “Жижек і марксизм” [є«ХсЅ 2017]. У цих працях Хань Чженьцзян на основі критичної теорії культури К. Маркса веде діалог зі словенським філософом, чию ідеологічну теорію він цілком приймає.

Мо Лей детально аналізує книгу “Піднесений об'єкт ідеології” з метою показати читачам складний підтекст думки С. Жижека. Основну увагу приділено товарному фетишизму та ідеологічній критиці, конструюванню та зшиванню реальності ідеологічною ілюзією, конструюванню суб'єкта ідеологічною ілюзією, а також напрямам розвитку концепції ідеології С. Жижека [ДЄАЧ 2012]. Ван Юе додає, що С. Жижек під впливом психоаналізу інтерпретує та розвиває розуміння фетишизму К. Марксом, розкриваючи логіку зв'язку та безперервності існування первісного суспільства в поєднанні з примітивним поглядом на “дарунок” у розумінні французького етнографа та соціолога М. Мосса і в результаті визнаючи, що “людські стосунки”, сховані в “матеріальних відносинах”, існували від прадавніх часів [Нф«h 2020, 23-25].

Кун Мін'ань і Тань Юн показують концепції відчуження і суб'єкта в жижеківському аналізі філософії К. Маркса, згідно з яким у “Капіталі” є певна двозначність: з одного боку, капітал - це відчужена сутність; з іншого боку, капітал - сутність суб'єкта. Однак між “відчуженням” і “суб'єктом” існують значні відмінності в концептуальних конотаціях, логіці обміну та зв'язку з пролетарською революцією. Кун Мін'ань і Тань Юн не погоджуються із С. Жижеком у цьому питанні і стверджують, що К. Маркс принципово розглядає капітал як відчужену сутність, а не як суб'єкт [їЧГч °ІЎўМ·УВ 2020b, 5-13]. Крім того, Кун Мін'ань і Тань Юн здійснюють порівняльний аналіз ідей Ю. Габермаса і С. Жижека щодо інтерсуб'єктності (суб'єкти, що взаємодіють, і генеративні суб'єкти) і доходять висновку, що С. Жижек значно збагатив теорію суб'єктивності, включивши до неї окремі положення психоаналізу, а також певною мірою повернувшись до вчення К. Маркса [їЧГч°ІЎўМ·УВ 2020a, 47-54].

Важливим напрямом у працях китайських учених стало вивчення впливу на формування ідей С. Жижека пізньої лаканівської психоаналітичної теорії, яку саму по собі останніми роками також серйозно досліджують у Китаї. Монографія Ваня Шухуея присвячена інтерпретації та переосмисленню С. Жижеком психоаналітичної теорії Ж. Лакана у зв'язку з інтертекстуальністю його текстів [НтКй»Ф 2007]. Мен Сяньлі та Цуй Цзаньмей стверджують, що саме лаканівський психоаналіз став теоретичним підґрунтям для побудови С. Жижеком загальної структури своєї теорії ідеологічної ілюзії. Словенський філософ використовує теорію Ж. Лакана як основу для дослідження контролювальної природи ідеології. У своїй теорії С. Жижек стверджує, що ідеологія більше не може обмежуватися рівнем “суспільної свідомості”, у такий спосіб визначаючи ідеологію як форму “соціального існування”. Однак, на думку Мен Сяньлі та Цуй Цзаньмей, хоча С. Жижек завжди прагнув подолати “ілюзію”, він також завжди захищав її. Загалом Мен Сяньлі та Цуй Цзаньмей вважають, що концепція ідеології С. Жижека певним чином розширила рамки теорії К. Маркса [ГППЧАцЎўґЮФЮГ· 2020, 61-70]. Юань Сяоюнь виходить за межі ідей К. Маркса та Ж. Лакана, для того щоб у контексті сучасних постмодерністських теорій суб'єктивності проаналізувати ідеологічні аргументи суб'єктивності у філософії С. Жижека [Ф¬РЎФЖ 2012, 110-112].

Суб'єкт і реальне. Зв'язок між ідеологією та конструюванням суб'єкта є важливим елементом концепції ідеології С. Жижека. На думку словенського філософа, суб'єкт - це продукт ідеологічного конструювання та ідеологічної ілюзії, що вибудовується через механізм дискурсу і пронизує всі сторони соціального життя. Суб'єкт, постійно розділений у соціальному житті, стає “порожнистою людиною”, а порожнеча заповнюється лише ілюзорними об'єктами. Мо Лей вважає, що С. Жижек у цих своїх міркуваннях здебільшого дотримується поглядів французького філософа-неомарксиста Л. Альтюссера, але в результаті розробляє власний підхід. На думку С. Жижека, суб'єкт конструюється через механізми дискурсу, конструкцію ідеологічної ілюзії, яка пронизує всі перспективи соціального життя. Сам суб'єкт - це порожній простір, ніщо, а ідеологія покликана компенсувати “брак реальності” в суб'єкта й уникнути тривоги та страждань, спричинених зіткненням із реальним світом, що травмує. Ідеологія заповнює цю порожнечу та надає суб'єктові ілюзорні об'єкти, і через такі механізми, як емпатія, суб'єкт ідентифікує себе з цією ідеологічною ілюзією та сприймає її як власний внутрішній досвід. Суб'єкт набуває формальної єдності в рамках конструкції ідеологічної ілюзії і добровільно підкоряється пануванню ідеології. Отже, з погляду С. Жижека, суб'єкт також не має внутрішньої сутності або внутрішньої цінності, про які говорить гуманізм; це чисте небуття, сконструйоване за допомогою ідеологічних ілюзій. Тож ідеології С. Жижека - це ідеологічна критика ідеї суб'єктивності [ДЄАЧ 2008, 55-58].

Хань Чженьцзян, з іншого боку, у своїй новаторській монографії стверджує, що суб'єкт у розумінні С. Жижека завжди формується в якійсь культурній формі спотворення, тобто суб'єкт є продуктом конструювання культурного символічного порядку. Інакше кажучи, суб'єкт - це суб'єкт, пригнічений і спотворений певною культурною системою, і набуття суб'єктом ідентичності передує втраті первісного дійсного стану “реального світу”. Точніше, суб'єкт сам по собі є продуктом спотворення реального світу. Цю втрату “первісного реального стану” С. Жижек називає “браком реального”, “нестачею іншого” або “порожнечею суб'єкта”. Отже, словенський філософ вказує на те, що процес конструювання суб'єкта є одночасно і процесом браку “реального Я”. Цей “брак реального” в суб'єкті змушує свідому ілюзію неминуче конструювати якийсь його ідеал. Зрештою, конструювання суб'єкта призводить до “розщеплення” та “ідентичності”: з одного боку, суб'єкт втрачає істинний стан своєї “споконвічної” самості, а з іншого - суб'єкт реалізує свою “споконвічну” самість з об'єктом. До того ж суб'єкт стає єдиним з об'єктом, тобто суб'єкт стає “соціальною істотою”, з якою працює ідеологія. За С. Жижеком, конструювання ідеалізованого суб'єкта потребує повного використання функції ідеологічної ілюзії, але, коли функція ідеологічної ілюзії повністю використана, конструювання ідеалізованого суб'єкта матиме два різні результати: з одного боку, поділ суб'єкта; з іншого боку, тотожність суб'єкта з об'єктом. На думку Ханя Чженьцзяна, для розв'язання цієї суперечності між “розщепленням” та “ідентичністю” С. Жижек перевизначає поняття суб'єкта, спираючись на психоаналіз Ж. Лакана [є«ХсЅ 2009].

Лю Сіньтін зазначає, що у своїй концепції ідеології С. Жижек переосмислює поняття “розрив” з погляду “внутрішнього - зовнішнього”, “суб'єкта - об'єкта” і висуває ідею, що розрив має специфічну універсальність. Лю Сіньтін розглядає в роботах С. Жижека критику розриву як продукування універсального і як політичну критику, спрямовану на розв'язання сучасних соціально-політичних проблем. Поняття “розрив” було введене Ж. Лаканом у 1960-х рр. і згодом використовувалося в царинах психоаналізу, кінознавства, політики, наприклад, такими теоретиками, як французький психоаналітик Жак-Ален Міллер, французький соціолог Даніель Даян, аргентинський політолог Ернесто Лакло та ін. Лю Сіньтін зазначає, що С. Жижек діалектично розуміє співвідношення між внутрішнім і зовнішнім, суб'єктом і об'єктом, конкретним і універсальним і в результаті революціонізує поняття “розрив”, руйнує парадигму мислення постструктуралізму й деконструктивізму, контратакує відмову посттеорії від критичної теорії. На думку китайського філософа, критика розриву як “буття-в-собі” призводить до захисту концепції ідеології та відтворення її концепції, тобто С. Жижек визначає сучасне мислення як “постполітичне” в тому сенсі, що після розпаду Радянського Союзу та падіння Берлінської стіни боротьба ідеологій і політичні дебати стали непотрібні, а їхнє місце посіли практичні ідеї та впорядковане суспільство. Водночас С. Жижек відмовляється прийняти цинічний розум, втілений у постідеологічному світі, і тому намагається революціонізувати вчення К. Маркса та зберегти легітимність поняття ідеології, фактично наново його формулюючи в політичному вимірі [БхкїН¤ 2018b, 38-45].

Кун Мін'ань і Ши Ліюань звертають увагу на визначення С. Жижеком зла як рушійної сили та фундаментального виміру суб'єкта. На відміну від I. Канта, який у своєму вченні розробив концепцію радикального зла й уникав демонічного, С. Жижек розглядає демонічне як четверту форму радикального зла і підносить його на рівень етики, надаючи йому позитивного значення. Спільним для демонічного зла і рушійної сили є їхня чиста негативність, що порушує рівновагу наявного символічного порядку і відкриває простір для нового блага; водночас вони обоє втілюють абсолютну неутилітарність і не мають нічого спільного з чуттєвими бажаннями; окрім того, вони обоє походять з апріорного, позачасового вибору суб'єкта і є екзистенціями, що не можуть бути визначеними в символічному світі.

Тобто для С. Жижека демонічне зло є рушійною силою і являє собою фундаментальний вимір суб'єкта, що володіє реальною силою дії та потенціалом для звільнення як точки розриву наявної ідеології. Однак, на думку Куна Мін'аня і Ши Ліюаня, це звільнення дано не в марксистському, а в психоаналітичному сенсі, і тому такий підхід має бути підданий критиці. В іншій своїй статті Кун Мін'ань спільно з Тань Юн додає, що С. Жижек через аналіз розщепленого суб'єкта, уявного та рушійної сили смерті дійшов до формування нової концепції суб'єкта з позицій психоаналізу, яка відрізняється від сучасної раціональної філософії. Ця концепція, на думку цих китайських учених, має велике теоретичне і практичне значення для розуміння сучасної соціальної реальності та переосмислення ідеологічної теорії [їЧГч°ІЎўМ·УВ 2021, 120-131].

3. Китайські вчені про літературно-мистецьку теорію та естетичну думку С. Жижека

На початку XXI ст. китайські вчені звернулися до вивчення психоаналітичної літературно-мистецької теорії та естетичної думки С. Жижека, приділяючи особливу увагу її понятійно-категоріальному апарату, аналітичним методам, логіці інтерпретації та риторичним стратегіям [Лп°Ш 2011b; єОАоРВ 2015; Лп°Ш 2016; Ао№гРс 2013]. Юй Ці на засадах міждисциплінарного підходу здійснив аналіз постпостструктуралістської теорії С. Жижека, що представлена в критиці літератури та культури, а також у роздумах у галузях філософії, політології та психоаналізу [УЪзщ 2012]. Чень Ціцзя вказує на важливість вивчення понятійного апарату філософії С. Жижека для розуміння його теорії трагедії, що передусім стосується його унікальної інтерпретації заблокованого суб'єкта, недоступності пізнаваного об'єкта та неможливості стосунків між суб'єктом і об'єктом (зумовлені мазохістські стосунки із суперего) [іВЖжјС 2021, 1-19].

Концепція “погляд”. У 2007 р. Чень Сіхе та Вань Чуаньфа першими серед китайських науковців звернули увагу на проблему “погляду” в роботах С. Жижека [іВП¬єМЎўНтґ«·Ё 2007, 151-153].

У цій публікації автори аналізують збірку праць словенських культурологів і соціальних філософів за редакцією С. Жижека “Те, що ви завжди хотіли знати про Лакана, але боялися спитати в Гічкока”, предметом якої є кінематограф Альфреда Гічкока, проте висновки торкаються універсальних проблем ідеології та конструювання соціальних відносин у сучасному суспільстві. У статті 2018 р. Лю Сіньтін розпочинає своє дослідження з формулювання питання про “посттеорію” в західних кінознавців, а далі стверджує, що С. Жижек переосмислює традиційну концепцію “погляду”, розроблену британською феміністкою і теоретикинею кіно Лорою Малві2. Лю Сіньтін слушно зазначає, що С. Жижек на основі теорії Ж. Лакана (“погляд навскіс”) запроваджує такі поняття, як “трансцендентальний погляд”, “об'єктний погляд” і “дихотомія між поглядом і оком”. Переосмислюючи класичні сцени “погляду” у фільмах А. Гічкока, С. Жижек відкидає мистецьку авангардну стратегію в науковому дискурсі дебатів “теорія - посттеорія”, коригує взаємозв'язок між фільмом та ідеологічними параметрами, зіштовхує й модифікує бажання суб'єкта, і в результаті ці теоретичні зусилля справляють важливий вплив на реконструкцію кінематографічного погляду. На думку Лю Сіньтіна, С. Жижек у такий спосіб намагається здійснити теоретичний прорив для визволення суб'єкта із символічної в'язниці візуального видовища [БхкїН¤ 2018a, 97-107].

Концепція “ілюзія”. Ху Цзіхуа розглядає поняття “ілюзія” в культурі Сходу і Заходу (зокрема, у психоаналізі), а також представляє онтологію ілюзії, яку він називає критичним поглядом на кінематограф С. Жижека. Ху Цзіхуа застосовує діалектику погляду для інтерпретації ілюзії та реального світу, показуючи внутрішній зв'язок між символічним і реальним світом, ілюзією і бажанням, а також розкриваючи міф про реальний світ через кінокритику С. Жижека. Проте насамкінець китайський учений ставить під сумнів культурологічні дослідження С. Жижека та стверджує, що в ілюзії, за ілюзією і над ілюзією немає порятунку від тиранії реального. Крім того, він зазначає, що обмеженість підходу С. Жижека полягає в тому, що критична ідеологія - це лише початок “шаленого” процесу деконструкції, що підриває наявний порядок, але зрештою стає доповненням до символічного наявного порядку. Тобто це критика заради критики, що лише виправдовує постійний бунт [єъ јМ»Є 2013, 16-24].

Хань Чженьцзян, аналізуючи роботи С. Жижека, розмірковує про те, як ілюзія конструює відчуття реальності, як діалектично зрозуміти суперечність між ілюзією і відчуттям реальності та глибину небуття через кіномистецтво. Примітно, що китайський філософ дає свою інтерпретацію мистецтва ілюзії, близьку до екзистенціальної філософії. Хань Чженьцзян фокусується на аналізі С. Жижеком подвійної ілюзорної структури американської романтичної комедії 1953 р. “Римські канікули”, тобто на ілюзорному просторі, збудованому двома головними героями один для одного, та ілюзорному просторі, збудованому досвідом головних героїв для глядачів, а також включає до інтерпретації теорії ілюзії інший суб'єкт фільму - глядачів [є«ХсЅ 2015, 81-88].

Взаємопрочитання теорії Ж. Лакана та кінокритики С. Жижека. Сунь Бай аналізує, як С. Жижек у своїй кінокритиці класичних фільмів “Вогні великого міста”3, “Касабланка”4 і “Людина, що занадто багато знала”5 використовує теорію Ж. Лакана та в цьому зв'язку показує нові можливості для психоаналітичної теорії кіно (“онтологічна незавершеність світу”) [Лп°Ш 2011a, 52-59]. Ян Ханьсюй розглядає інтерпретацію лаканівських понять “реальне”, “Інший” та “інший”6 при аналізі С. Жижеком фільму “Матриця”7, а також вплив такого підходу на кінокритику загалом [СокПРс 2013, 64-65].

Цен Шен пояснює розуміння С. Жижеком “погляду” та дослідження симптоматичної синтетичної людини у фільмах Альфреда Гічкока через теорію структурного психоаналізу Ж. Лакана, у якій суб'єкт - це людина, що розмовляє та через говоріння набуває несвідоме, перебуваючи в полі дії трьох регістрів: реального, уявного та символічного. Також Цен Шен зазначає, що С. Жижек на прикладі кінематографа детально розкрив тісний зв'язок між філософією Ж. Лакана і масовою культурою [ФшК¤ 2012, 59-63]. Нань Є вказує на оригінальність теорії кіно С. Жижека, яка, щоправда, водночас невіддільна від психоаналізу Ж. Лакана. Однак автор більше уваги приділяє ідеям С. Жижека та його впливу на сучасну теорію кіно [ДПТ° 2013, 185-188].

4. Аналіз критики С. Жижеком сучасного капіталізму, науки та суспільства в роботах китайських учених

Стаття гонконзького вченого Чжана Ліцзюня «Крізь ілюзію 9/11: прочитання книжки Жижека “Ласкаво просимо в пустелю реального”» є найбільш ранім і найцікавішим осмисленням китайськими науковцями різноманітних коментарів С. Жижека до поточних політичних подій [Џ€љvѕэ 2009, 100-111]. Із 2010 р. з'являється дедалі більше праць, присвячених вивченню критики С. Жижеком сучасного капіталізму. Наприклад, Чжан Цзянь пише про безперервну радикалізацію роздумів С. Жижека про екологічну кризу [ХЕЅЈ 2011, 43-47], а Юй Ці - про теоретичні підходи С. Жижека до політики опору глобальному капіталізму з метою реконструкції критичного політичного суб'єкта та створення нових просторів для реполітизації [УЪзщ 2011, 30-41].

Чжан Цзянь у своїй праці звертається до основних поглядів С. Жижека на справедливість як на підґрунтя його політичної філософії та теоретичних положень у критиці несправедливості капіталізму та обстоюванні практики реальної справедливості. На думку китайського вченого, найзначніший внесок С. Жижека у визначення поняття “справедливість” полягає у використанні ним своєрідного діалектичного підходу, що виходить за межі ідеологічної парадигми сучасного капіталізму і відкриває новий простір для пошуку реалізації “істинної справедливості”. Щоправда, Чжан Цзянь водночас оцінює роздуми С. Жижека про справедливість як незрілі, хоч і корисні для подальших теоретичних розробок. Останніми роками китайські вчені велику увагу приділяють запереченню С. Жижеком традиційного погляду на те, що люди можуть здобути істину і звільнення, якщо вони зруйнують ідеологічну брехню панівного класу. Найбільш показовою тут є стаття Лю Тунфана, у якій розглядається “критика капіталістичного насильства” С. Жижека [БхН¬фі 2018, 75-80]. Похідними звідси стали роботи, у яких розглядається “систематичне насильство” війни з тероризмом як структурне насильство капіталістичної системи та результат розвитку сучасної капіталістичної глобалізації [ЦЬ О¬№¦ 2015, 104-108]; аналізуються конкретні випадки насильства, а також їхні реальні мотиви з метою пошуку ефективних безпекових механізмів у сучасному суспільстві [ЦЬЦОЅЎЎўёЯёЈЅш 2017, 132-139].

У спільній статті Сунь Лянцзє та Лю Мінмін звертаються до критики С. Жижеком теорії самоексплуатації південнокорейського філософа і теоретика культури Хан Бьон Чхоля ЗСєґГ¶, який стверджує, що в сучасному капіталізмі домінує “самоексплуатація”, а не, як раніше, “експлуатації іншого” (К. Маркс). С. Жижек сформулював п'ять критичних зауважень щодо теорії “самоексплуатації”: 1) межі й обмеження “політичної коректності” щодо себе; 2) боротьбу і протистояння не можна просто звести до “інволюції”; 3) існують винятки з критики “самоексплуатації”; 4) розвинені західні країни не такі толерантні, як вони стверджують; 5) теоретична парадигма “експлуатації іншого” К. Маркса досі є адекватною для аналізу сучасності. На думку Суня Лянцзє і Лю Мінміна, аналіз критики С. Жижеком теорії самоексплуатації сприяє просуванню сучасного розуміння теорії експлуатації К. Маркса, зміцненню впевненості в розвитку соціалізму з китайською специфікою і неминучій перемозі комунізму над капіталізмом [ЛпББЅаЎўБхГчГч 2020, 10-19]. Загалом можна зазначити, що ідеї С. Жижека активно використовуються китайськими філософами для свого роду реабілітації марксизму-ленінізму. Дуже показовою тут є стаття Ся Їньпіна і Сіня Хайфена, у якій аналізуються спроби С. Жижека “повернутися” до Леніна, виправити “викривлене” сприйняття на Заході образу і вчення Леніна [ПДТшЖЅЎўРБєЈ·з 2021, 11-16]. Не могло не привернути увагу китайських науковців і постмодерністське розуміння С. Жижеком теорії суперечностей Мао Цзедуна з метою протидії поневоленню капіталізму в епоху глобалізації. Однак, як зазначає Лу Юйфен, у цьому прочитанні С. Жижек поступово відходить від історичного матеріалізму та наближається до структуралістської парадигми, що в результаті приводить його до надто широкого тлумачення ідей Мао Цзедуна [ВЅФў ·б 2020, 105-111].

Лю Юньшань зазначає, що політико-філософська критика С. Жижеком сучасного капіталізму ґрунтується на ідеях К. Маркса, Ж. Лакана, західного марксизму та містить у собі свою власну ідеологію, теорію пролетаріату та революції. С. Жижек говорить про зміну класової структури сучасного капіталізму і вказує на те, що “виключені” елементи можуть надалі перетворитися на революційних суб'єктів, які протистоятимуть “псевдодії” та реконструюватимуть класову боротьбу, стаючи в такий спосіб новим пролетаріатом із потенціалом революційної практики. На думку Лю Юньшаня, політична філософія С. Жижека пропонує новий підхід і новий спосіб мислення марксистської політичної філософії при здійсненні критики сучасного капіталізму [БхФЖЙј 2021, 14-21]. Водночас китайські філософи звертають увагу і на більш конкретні аспекти в критиці С. Жижеком сучасного капіталізму, як-от, наприклад, на маркетизацію освітніх продуктів, предметів, концепцій та засобів масової інформації, основною метою яких є відтворення “неправдивих предметів”, що відповідає капіталістичним вимогам до трудових навичок та їхнім ідеологічним нормам. Чжао Жуйфу вважає, що інноваційна “критична педагогіка” С. Жижека може бути використана для сучасної освітньої теорії та практики в КНР [ХФоЈ·т 2021, 11-16]. Також китайські вчені досліджують критику С. Жижеком західної екологічної філософії у формі натуроцентризму [К··пёу 2021; єъЛі 2020a; Бх їэ 2020; єъЛі 2020b] та визначення ним впливу науково-технічного розвитку на людину [М·УВЎўїЧГч°І 2021; БхкїН¤ 2020].

Висновки

Поява праць С. Жижека китайською мовою збагатила наукову спільноту Китаю новим розумінням вивчення західного марксизму, хоча не всі китайські вчені вважають його “справжнім” марксистом. Водночас дослідження філософії С. Жижека в Китаї, як і раніше, перебувають у зародковому стані й здебільшого зосереджені на концепції ідеології. Таке становище багато в чому пояснюється складністю для сприйняття китайськими вченими лаканівського психоаналізу, що призводить і до деякої двозначності в аналізі внутрішніх логічних зв'язків між концепціями Ж. Лакана і С. Жижека, а також ключових понять теорії С. Жижека. Проте ці дослідження стають дедалі більш системними й здебільшого зосереджені на питаннях ідеології, психоаналізу, політології та філософії. Можна виокремити кілька підходів китайських науковців до вивчення філософії С. Жижека: 1) текстуальне прочитання, що передбачає перекладацьку та коментаторську роботу з акцентом на визначенні понять і поясненні інтерпретацій; 2) герменевтичний підхід, що фокусується на конкретному змісті теорії С. Жижека (поняття, характеристики, визначення, порівняльний аналіз із працями інших філософів); 3) теоретична характеристика, що зосереджена на визначенні джерел і взаємозв'язків філософії С. Жижека з ідеями Г. Гегеля, К. Маркса, Ж. Лакана. Загалом праці С. Жижека в Китаї сприймаються двояко - від захоплення (“блискучий інтерпретатор лаканівської психоаналітичної теорії”, “постмарксистський теоретик”) до глибокого скептицизму та навіть ворожості, що насамперед спричинено вкрай своєрідним трактуванням марксизму словенським філософом, а також його дискусійними висловлюваннями щодо китайської історії та традицій.

Література

Zhang Yiwu. Ћiћek's China, China's Ћiћek // Positions: East Asia cultures critique. Vol. 19, No. 3. 2011. ФшК¤ЎЈУ°ПсЦРµДХчХЧєПіЙИЛ----ВЫЖлФуїЛµДАїµЦчТеµзУ°СРѕї // ХгЅґ«ГЅС§ФєС§±ЁЎЈµЪ

2ЖЪЎЈ2012.

іВЖжјСЎЈЦчМеµДЗгёІУлИЛµДГьФЛ----ЖлФуїЛВЫ±Їѕз // П·ѕз (ЦРСлП·ѕзС§ФєС§±Ё)ЎЈµЪ3

ЖЪЎЈ2021.

іВП¬єМЎўНтґ«·ЁЎЈ¶ФµзУ°“ДэКУ”µДТ»ґОХЬС§Лјїј // µзУ°ТХКх, µЪ3ЖЪЎЈ2007.

є«ХсЅЎЈЖлФуїЛТвК¶РОМ¬АнВЫСРѕїЎЈ±±ѕ©, 2009.

є«ХсЅЎЈЖлФуїЛ:РВВнїЛЛјЦчТеЕъЕРХЬС§ЎЈ±±ѕ©, 2014.

є«ХсЅЎЈЖлФуїЛСЫЦРµДµзУ°: »ГПуТХКх // ЦР№ъНјКйЖАВЫ, µЪ5ЖЪЎЈ2015.

є«ХсЅЎЈЖлФуїЛУлВнїЛЛјЦчТеЎЈ±±ѕ©, 2017.

єОАоРВЎЈЖлФуїЛВЫПЈЗшїВїЛ----ѕ«Йс·ЦОцµзУ°АнВЫµДЦШ№№ // ЛДґЁП·ѕзЎЈµЪ1ЖЪЎЈ2015.

єъјМ»ЄЎЈґ©ФЅ»ГПу----ЖлФуїЛОЄ№ЫІмµзУ°Мб№©µДТ»ёцКУЅЗ // ОДТХСРѕїЎЈµЪ3ЖЪЎЈ2013.

єъЛіЎЈВЫЖлФуїЛ¶ФЖЅєвЧФИ»№ЫµДЕъЕР // КАЅзХЬС§, µЪ 5ЖЪЎЈ2020a. єъЛіЎЈВЫЖлФуїЛѕ«Йс·ЦОцХЬС§КУТ°ПВµДЙъМ¬ОЈ»ъ // АнВЫЅзЎЈµЪ 3ЖЪЎЈ2020b. јѕ№гГЇЎЈС°ХТ±ААЈµг----ЖлФуїЛј°ЖдТвК¶РОМ¬АнВЫЗіЛµ // №ъНвАнВЫ¶ЇМ¬ЎЈµЪ2ЖЪЎЈ2003.

їЧГч°ІЎўМ·УВЎЈЅ»НщµДЦчМеУлЙъіЙµДЦчМе----№ю±ґВнЛ№УлЖлФуїЛµДЦчМејдРФЛјПл±ИЅП

СРѕї // °І»ХК¦·¶ґуС§С§±Ё (ИЛОДЙз»бїЖС§°ж)ЎЈµЪ3ЖЪЎЈ2020a. їЧГч°ІЎўМ·УВЎЈТм»ЇµДКµМеУлЦчМеµДКµМе----ЖлФуїЛ¶ФВнїЛЛјЧК±ѕХЬС§ЛјПлµДРВМЅ

МЦ // ЙЅ¶«Йз»бїЖС§, µЪ7ЖЪЎЈ2020b. їЧГч°ІЎўМ·УВ (2021), “·ЦБСЎ¤»ГПуЎ¤ЗэБ¦----ВЫЖлФуїЛѕ«Йс·ЦОцКУУтПВЦчМеµДИэёцО¬

¶И”, ХЬС§·ЦОц, µЪ3ЖЪ, Ті120-131+198.

їЧГч°ІЎўКЇБўФЄЎЈВЫЗэБ¦ЦчМеµДЙъіЙУлЅв·ЕВЯј----ґУїµµВµДёщ±ѕ¶сµЅЖлФуїЛµД¶сД§

Ц®¶сµД·ґЧЄ // ВнїЛЛјЦчТеУлПЦКµЎЈµЪ4ЖЪЎЈ2021.

БхїэЎЈЖлФуїЛЎўЧФИ»К§євУлВМЙ«јјКхµДјЫЦµЦШ№А // ЅЛХРРХюС§ФєС§±ЁЎЈ µЪ 5ЖЪЎЈ2020.

БхКАєвЎЈЖлФуїЛУлВнїЛЛјТвК¶РОМ¬№ЫµД±ИЅПСРѕї // АнВЫµјїЇЎЈµЪ1ЖЪЎЈ2010.

БхКАєвЎЈДСТФ°ЪНСµД»ГПуІшИЖЎЈ±±ѕ©, 2011.

БхН¬фіЎЈґ©ФЅ»ГПу:ЖлФуїЛТвК¶РОМ¬ЕъЕРј°ЖдЅв·ЕМ¬¶И // ЅМС§УлСРѕїЎЈµЪ11ЖЪЎЈ2018.

БхкїН¤ЎЈіэІ»ѕЎµДЖлФуїЛ--№ъ ДЪ Жл Фу їЛ СР ѕї ЧЫ Кц // Нв№ъОДС§ЎЈµЪ 5 ЖЪЎЈ2012.

БхкїН¤ЎЈЖлФуїЛµДДэКУАнВЫУлµзУ°ДэКУµДЦШ№№ // ОДТХСРѕїЎЈµЪ2ЖЪЎЈ2018a. БхкїН¤ЎЈЧчОЄХюЦОЕъЖАµД·мєПКЅЕъЖА----ЖлФуїЛСРѕї // ОДС§УлОД»ЇЎЈµЪ3ЖЪЎЈ2018b. БхкїН¤ЎЈєуИЛАа»°Уп·ґЛј----ТФЖлФуїЛОЄЦРРД // ОДТХАнВЫСРѕїЎЈµЪ 6ЖЪЎЈ2020.

БхФЖЙјЎЈВЫЖлФуїЛ¶Фµ±ґъЧК±ѕЦчТеµДХюЦОХЬС§ЕъЕР // Ммё®РВВЫЎЈµЪ 3ЖЪЎЈ2021.

ВЅФў·бЎЈИ«Зт»ЇЧК±ѕЦчТеµДЦўєтј°Жд·ґї№----ЖАЖлФуїЛ¶ФУЪГ«Фу¶«“Г¬¶ЬВЫ”µДєуПЦґъ

КЅФД¶Б // Г«Фу¶«СРѕїЎЈµЪ 2ЖЪЎЈ2020.

ГППЧАцЎўґЮФЮГ· ЎЈЖлФуїЛµДТвК¶РОМ¬»ГПуАнВЫј°ЖдЖАОц // КАЅзХЬС§ЎЈµЪ2ЖЪЎЈ2020.

ДЄАЧЎЈґ©ФЅТвК¶РОМ¬µД»ГПу----ЖлФуїЛТвК¶РОМ¬АнВЫСРѕї // АнВЫМЅМЦЎЈµЪ3ЖЪЎЈ2008.

ДЄАЧЎЈґ©ФЅТвК¶РОМ¬µД»ГПуЎЈ±±ѕ©, 2012.

ДПТ°ЎЈЖлФуїЛ»тЖлФуїЛКЅµДµзУ°¶БЅв // µ±ґъµзУ°ЎЈµЪ10ЖЪЎЈ2013.

ЖлФуїЛЎЈТвК¶РОМ¬µДізёЯїНМеЎЈ±±ѕ©, 2002.

ЖлФуїЛЎЈТЧЛйµДѕш¶ФЎЈДПѕ©, 2003.

ЖлФуїЛЎЈїмёРґуЧЄТЖЎЈДПѕ©, 2004a. ЖлФуїЛЎЈКµФЪЅзµДГжЕУЎЈ±±ѕ©, 2004b. ЖлФуїЛЎЈУлЖлФуїЛ¶Ф»°ЎЈДПѕ©, 2005.

ЖлФуїЛЎЈ»ГПлµДОБТЯЎЈДПѕ©, 2006a. ЖлФуїЛЎЈГфёРµДЦчМеЎЈДПѕ©, 2006b. ЖлФуїЛЎЈНј»жТвК¶РОМ¬ЎЈДПѕ©, 2006c. ЖлФуїЛЎЈІ»ёТОКПЈЗшїВїЛµД, ѕНОКАїµ°ЙЎЈЙПєЈ, 2007a. ЖлФуїЛЎЈТтОЄЛыГЗІўІ»ЦЄµАЛыГЗЛщЧцµДЎЈДПѕ©, 2007b. ЖлФуїЛЎЈТБАїЛ: ЅиАґµДєшЎЈ±±ѕ©, 2008.

ЖлФуїЛЎЈР±Дї¶шКУЎЈєјЦЭ, 2011.

ЖлФуїЛЎЈ»¶УАґµЅКµФЪЅзХвёцґу»ДД®ЎЈДПѕ©, 2012.

ЖлФуїЛЎЈПнКЬДгµДЦўЧґ: єГАіОлДЪНвµДАїµЎЈДПѕ©, 2014.

ЖлФуїЛЎЈСУіЩµД·с¶ЁЎЈДПѕ©, 2016.

ЖлФуїЛЎЈЖлФуїЛµДР¦»°ЎЈЦЈЦЭ, 2017a. ЖлФуїЛЎЈН»ЖЖїЙДЬРФµДј«ПЮЎЈёЈЦЭ, 2017b. ЖлФуїЛЎЈХжКµСЫАбЦ®їЙІАЎЈОдєє, 2018.

К··пёуЎЈЧФИ»ЦРРДЦчТеЙъМ¬№ЫµДЕъЕРУлРВЙъМ¬ХЬС§µДЅЁ№№ // №ъНвЙз»бїЖС§ЎЈµЪ 2ЖЪЎЈ2021.

ЛХЖЅё»ЎЈТвК¶РОМ¬µДГШГЬ: “ЛыХЯµД¶МИ±” »т “ХжКµµДИ±К§”--ЖлФуїЛТвК¶РОМ¬АнВЫіх

МЅ //ХЬС§СРѕїЎЈµЪ8ЖЪЎЈ2006.

Лп°ШЎЈКµФЪЅзЦ®їмёР: ЖлФуїЛµзУ°ЕъЖА¶ФАїµАнВЫµДУ¦УГ // ЦР№ъИЛГсґуС§С§±ЁЎЈµЪ6

ЖЪЎЈ2011a. Лп°ШЎЈПЈЗшїВїЛµДУ¦ґр----µ«ТЄИҐОКЖлФуїЛ // ОДС§УлОД»ЇЎЈµЪ8ЖЪЎЈ2011b. Лп°ШЎЈґУ·мєПµЅЅзГж:ЖлФуїЛВЫ»щТ®Л№Ве·тЛ№»щКАЅзµДЦШУ° // ЛДґЁП·ѕзЎЈµЪ1ЖЪЎЈ2016.

ЛпББЅаЎўБхГчГчЎЈ ВЫЖлФуїЛ¶Фє«±юХЬ“ЧФОТ°юПч”АнВЫµДЕъЕРј°¶Ф№ІІъЦчТеµД±з»¤ // Мм

ё®РВВЫЎЈµЪ 6ЖЪЎЈ2020.

М·УВЎўїЧГч°ІЎЈИЛ№¤ЦЗДЬЅ«»біЙОЄТ»ЦЦРВЦчМеВр?----ЖлФуїЛѕ«Йс·ЦОцКУТ°ПВµДИЛ№¤ЦЗ

ДЬСРѕї // №ъНвАнВЫ¶ЇМ¬ЎЈµЪ 4ЖЪЎЈ2021.

МЖХэ¶«ЎЈЖлФуїЛµДИ®ИеЦчТеТвК¶РОМ¬№ЫЕъЕР // ЅОчЙз»бїЖС§ЎЈµЪ11ЖЪЎЈ2015.

НтКй»ФЎЈОД»ЇОД±ѕµД»ҐОДРФКйРґЎЈіЙ¶ј, 2007.

Нх·кХсЎЈЖлФуїЛ: ЕъЖАЅзµДТ»їЕРВРЗ // Нв№ъОДС§ЎЈµЪ3ЖЪЎЈ1999.

НхЬзЎЈЖлФуїЛ “ТвК¶РОМ¬µДізёЯїНМе” µДТвТе // Йз»бїЖС§ХЅПЯЎЈµЪ1ЖЪЎЈ2004.

НфРРёЈЎЈґУЙМЖ·°ЭОпЅМµЅИ®ИеЦчТе----ЖлФуїЛТвК¶РОМ¬ВЫСРѕї // ВнїЛЛјЦчТеУлПЦ

КµЎЈµЪ3ЖЪЎЈ2007.

Нф«hЎЈЖлФуїЛ¶ФВнїЛЛј°ЭОпЅМАнВЫµД·ЦОц----ТФФКј “АсОп” №ЫОЄСРѕї¶ФПу // ГАУлК±

ґъЎЈµЪ7ЖЪЎЈ2020.

ПДТшЖЅЎўРБєЈ·зЎЈЖлФуїЛ»°УпЦРµДБРДюКЅёпГьСРѕї // С§КхСРѕїЎЈ µЪ 3ЖЪЎЈ2021.

ПДУЁЎЈОЮ “Оп” µД°ЭОп, ОЮ “ЦчМе” µДГФБµ----ЖлФуїЛ¶ФВнїЛЛјЙМЖ·°ЭОпЅМАнВЫµДАїµ»Ї

Ѕв¶Б // С§ КхФВїЇЎЈµЪ11ЖЪЎЈ2007.

СокПРсЎЈ¶ФКµФЪЅзµДР±Дї¶шКУ----ЖАЖлФуїЛ¶ФµзУ°µДАїµКЅЅв¶Б //µзУ°ЖАЅйЎЈµЪ4

ЖЪЎЈ2013.

УЪзщЎЈВЫЖлФуїЛ·ґµЦї№ХюЦОµДАнВЫИЎПт // µ±ґъНв№ъОДС§ЎЈµЪ2ЖЪЎЈ2011.

Ф¬РЎФЖЎЈ№ШУЪЖлФуїЛТвК¶РОМ¬АнВЫСРѕїКцЖА // ТЛґєС§ФєС§±ЁЎЈµЪ33 ѕн, µЪ9 ЖЪЎЈ2011.

Ф¬РЎФЖЎЈЖлФуїЛµДТвК¶РОМ¬АнВЫКцЖА // ЗуЛчЎЈµЪ3ЖЪЎЈ2012.

ХЕЅЈЎЈЖлФуїЛµДЙъМ¬ОЈ»ъЛјПлЅв¶Б // ХЬС§¶ЇМ¬ЎЈµЪ1ЖЪЎЈ2011.

ХЕЅЈЎЈЖлФуїЛ:Ѕ«ХэТеЦ®Лј±ЖИлЙоФЁ // АнВЫМЅМЦЎЈµЪ4ЖЪЎЈ2015.

ЖЪЎЈ2009.

ХЕРгЗЩЎЈРйјЩТвК¶Ул»ГПсПЦКµ: ВнїЛЛјУлЖлФуїЛТвК¶РОМ¬АнВЫ±ИЅП // БЙДюґуС§С§±Ё (ХЬ

С§Йз»бїЖС§ °ж)ЎЈµЪ7ЖЪЎЈ2007.

ХЕТ»±шЎЈЙз»бЦўєтУл·ЗНкИ«°ЭОпЅМ--ЖлФуїЛ“ТвК¶РОМ¬µДізёЯ¶ФПу”Ѕв¶Б//АнВЫМЅМЦЎЈµЪ

5ЖЪЎЈ2004.

ХЕХЧ»ЬЎЈ№ъДЪЖлФуїЛµзУ°АнВЫСРѕїЧЫКц // ±±·ЅОДС§ЎЈµЪ 5 ЖЪЎЈ2018.

ХФоЈ·тЎЈЖлФуїЛµД“ЕъЕРЅМУэС§”ј°Ждµ±ґъЖфКѕ // µ±ґъЅМУэУлОД»ЇЎЈµЪ 3ЖЪЎЈ2021.

ЦЬО¬№¦ЎЈ“µАµВїЦѕе”±з // Ѕ»ґВЫМіЎЈµЪ 5ЖЪЎЈ2015.

КµЎЈµЪ 1ЖЪЎЈ2017.

REFERENCES

Zhang Yiwu (2011), “Ћiћek's China, China's Ћiћek”, Positions: East Asia cultures critique, Vol. 19, No. 3, pp. 723-737.

Ceng Sheng (2012), “Yingxiang zhong de zhengzhao hecheng ren----lun Qizeke de Lakang zhuyi dianying yanjiu”, Zhejiang chuanmei xueyuan xuebao, No. 2, pp. 59-63. (In Chinese).

Chen Qijia (2021), “Zhuti de qingfu yu ren de mingyun----Qizeke lun beiju”, Xiju (Zhongyang xiju xueyuan xuebao), No. 3, pp. 1-19. (In Chinese).

Chen Xihe, Wan Chuanfa (2007), “Dui dianying “ningshi” de yici zhexue sikao”, Dianying yishu, No. 3, pp. 151-153. (In Chinese).

Han Zhenjiang (2009), Qizeke yishi xingtai lilun yanjiu, Renmin chubanshe, Beijing. (In Chinese).

Han Zhenjiang (2014), Qizeke: Xin makesi zhuyi pipan zhexue, Renmin chubanshe, Beijing. (In Chinese).

Han Zhenjiang (2015), “Qizeke yanzhong de dianying: Huanxiang yishu”, Zhongguo tushu pinglun, No. 5, pp. 81-88. (In Chinese).

Han Zhenjiang (2017), Qizeke yu makesi zhuyi, Renmin chubanshe, Beijing. (In Chinese).

He Lixin (2015), “Qizeke lun Xiqukeke----jingshen fenxi dianying lilun de zhong gou”, Sichuan xiju, No. 1, pp. 103-106. (In Chinese).

Hu Jihua (2013), “Chuanyue huanxiang----Qizeke wei guancha dianying tigong de yige shijiao”, Wenyi yanjiu, No. 3, pp. 16-24. (In Chinese).

Hu Shun (2020a), “Lun Qizeke dui pingheng ziran guan de pipan”, Shijie zhexue, No. 5, pp. 48-55. (In Chinese).

...

Страница:

статья "Філософія Славоя Жижека в дослідженнях китайських учених: між марксизмом та психоаналізом" скачать

Подобные документы

Релігійна філософія В.С. Соловйова (загальна характеристика й основні поняття)
Особистість В.С. Соловйова та його творчість. Еволюція поняття "Софія" в поглядах філософа. Тема любові та вчення про "Вселенську теократію" в творчості мислителя. Загальні риси філософських пошуків мислителя та їхня роль в історії філософської думки.

реферат [56,2 K], добавлен 09.04.2015
Філософія Фрідріха Ніцше. Ідея надлюдини. Проблема моралі
Біографія Ф. Ніцше. Періоди його творчості. Концепція світосприйняття філософа. Критика людини, суспільства і християнської моралі. Протилежність життя й розуму як основа ніцшеанської теорії. Поняття "надлюдини" як смислу землі. Бачення влади і держави.

контрольная работа [22,4 K], добавлен 16.04.2015
Ідеї моралі в творчості Ф. Ніцше
Специфіка етіко-філософської проблематики у працях Ф. Ніцше, його критика теорії пізнання, використання логіки, моралі. Ресентимент як рушійна сила у процесі утворення й структурування моральних цінностей у філософії Ніцше, його критика християнства.

реферат [17,7 K], добавлен 31.05.2010
Філософія Платона
Найбільш здібний учень Сократа Платон, вплив його спадщини на європейську філософію. Дійсна відмінність філософа від софіста: віра в Бога та потреба в божественній мудрості. Політична філософія Платона, його вчення про політику. Зовнішній вигляд філософа.

реферат [52,1 K], добавлен 19.07.2009
Націонал-соціалізм: витоки та підґрунтя
Вивчення особливостей формування ідеології націонал-соціалістів. Дослідження ролі політичної ідеології націонал-соціалізму в утвердженні нацистського політичного режиму. "Філософія" Гітлера. Огляд монографій про фашизм Ніцше, Шопенгауера, Шпенглера.

реферат [27,1 K], добавлен 17.09.2013
Філософія Платона
Біографічні відомості про дитинство та навчання Арістокла - афінського філософа Платона. Його ідеальний світ, що протистоїть звичайному світові. Суть теорії пізнання Платона. Найголовніше у методі анамнезу - методу сходження до ідей, до загального.

презентация [959,3 K], добавлен 17.09.2019
Поява та розвиток філософії
Особливості філософії серед різних форм культури. Співвідношення філософії та ідеології, науки, релігії, мистецтва. Ведична релігія і брахманізм. Створення вчення про перевтілення душ. Процес переходу від міфологічно-релігійного світогляду до філософії.

контрольная работа [91,7 K], добавлен 04.01.2014
Політична філософія Платона
Життєвий шлях Платона, передумови формування його політичної філософії. Погляди Платона в період розпаду грецького класичного полісу. Періоди творчості та основні роботи. Філософія держави, права та політики. Трагедія життя та філософської думки Платона.

реферат [65,8 K], добавлен 04.07.2010
Емпіричне дослідження та шляхи формування соціальної спрямованості особистості за спадщиною Г.С. Сковороди
Теоретичне обґрунтування щастя людини й гармонійного розвитку у творчості Г.С. Сковороди - філософа світового рівня. Ідея феномену мудрості у контексті здобуття істини у спадщині мислителя. Методики дослідження соціальної спрямованості особистості.

курсовая работа [86,1 K], добавлен 13.05.2014
Антична філософія
Загальна характеристика філософських поглядів давньогрецького мислителя. Період життя і правління Александра Македонського. Культурний та політологічний взаємовплив Арістотеля та Александра Македонського, філософська думка старогрецькього філософа.

курсовая работа [48,5 K], добавлен 25.03.2014
Типи філософської культури в творчості Г. Сковороди
Навчання про "три світи" та "дві натури" в центрі філософії українського та російського просвітителя, філософа, поета та педагога Григорія Сковороди. Інтелектуальний шлях філософа. Особливості зв'язку філософської спадщини Г. Сковороди з сучасністю.

курсовая работа [72,0 K], добавлен 18.03.2015
Основні концепції філософії історії
Філософія історії як складова системи філософського знання, її сутність та розвиток. Шляхи трансформації поняття "філософія історії" від його Вольтерівського розуміння до сучасного трактування за допомогою теоретичної спадщини Гегеля, Шпенглера, Ясперса.

реферат [32,2 K], добавлен 23.10.2009
Філософія України кінця XVIII - початку XIX ст.
Загальна характеристики стану філософської культури України кінця XVIII – початку XIX ст. Поширення ідей представників французького та німецького просвітництва в Україні. Масонство в історії філософської думки України, теорії та етапи його зародження.

контрольная работа [18,1 K], добавлен 30.05.2010
Філософія, її проблематика та функції
Проблеми філософії, специфіка філософського знання. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Українська філософія XIX - початку XX століть. Філософське розуміння суспільства. Діалектика та її альтернативи. Проблема людини в філософії.

шпаргалка [179,5 K], добавлен 01.07.2009
Григорій Сковорода і філософія серця
Вивчення життєвого шляху українського філософа і письменника Г. Сковороди. Узагальнення різних підходів й аспектів до тлумачення серця особистості. Проблема антропології людини. Серце, як божественна сутність та сфера підсвідомого. Витоки філософії серця.

реферат [23,3 K], добавлен 16.03.2011
Основи раціоналізму Р. Декарта
Історія виникнення гносеологічного світогляду в епоху Нового часу. Зміст принципу сумніву, його вплив на формування методу Декарта. Методологічні особливості "нової науки". Наслідки дії раціоналістичного методу філософа на метафізику пізнання і онтологію.

курсовая работа [56,5 K], добавлен 10.11.2010
Філософія життя та погляди Фрідріха Ніцше
Причини формування пристрасті до руйнування у Ніцше. Його погляд на зовнішність людини. Надлюдина як вища стадія людства. Необхідність "привілейованої" вищої освіти. Переоцінка цінностей Ніцше. Його філософія щодо походження моралі. Гармонія добра і зла.

реферат [28,3 K], добавлен 18.08.2009
Німецька класична філософія
Критика пізнавальних здібностей Еммануїлом Кантом. Чиста діяльність абсолютного Я в теорії Іоганна Фіхте. Аналіз розвитку свідомості у філософській системі Геогра Гегеля. Характеристика людини як самостійного суб'єкта в роботах Людвіга Фейєрбаха.

презентация [520,8 K], добавлен 17.05.2014
Філософія й ідеологія. Головний конфлікт
"Ідеологія" як система світоглядів. Історичні аспекти впливу різних ідеологій на філософію. Формування сфери переконань і сфери дискурсу. Філософія як наука, що створює ідеологію. Особливість виникнення проблеми подвійного переживання сучасної людини.

реферат [25,5 K], добавлен 07.01.2010
Філософія нового часу
Особливості філософії Нового часу. Формування нової парадигми філософствування. Філософські ідеї Ф. Бекона: обґрунтування емпіричного методу і нової моделі науки. Раціоналізм французького філософа Рене Декарта. Проблема людини у філософії Нового часу.

реферат [30,8 K], добавлен 18.09.2010

Другие документы, подобные "Філософія Славоя Жижека в дослідженнях китайських учених: між марксизмом та психоаналізом"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.