Університетська освіта: виклики сучасності

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

Кафедра філософії і політології

Радіонова Л.О. к. філос. н., доцент

Козирєва Н.В., к. філос. н., доцент

м. Харків

Анотація

У статті розглянути напрями формування сучасної ідеальної моделі університету. Показано як ефективне функціонування нової моделі університету з одного боку, і зміни соціально-економічних і політичних тенденцій в державі і світі з іншого боку, дозволили змінити місце і роль університету. Підкреслено, що університет третього покоління повинен не тільки реалізовувати свою суспільно значиму функцію, а й відповідати конкретним запитам бізнесу і держави.

У статті показано, що основний агент академічного капіталізму - Універсітет 3.0 - є по суті велика капіталістична корпорація, становлення якої визначається перетворенням формального підпорядкування академічної праці капіталу в реальний. Вітчизняна вища освіта поки в меншій мірі порушена цим процесом, ніж сфера академії в розвинених країнах Заходу, і страждає швидше від спадщини минулого, ніж від тенденцій перетворення вищої освіти в сферу реального підпорядкування праці капіталу. Функції університету також стали змінюватися разом з фундаментальними економічними і політичними змінами.

Розглядаються напрями формування університету 3.0 на багатому ілюстраційному матеріалі Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова. Доведено, що університет третього покоління - це відкритий університет. Він не тільки повинен працювати під егідою Міністерства освіти, але також бути відкритим промисловості, новим студентам, нової моделі освіти і виховання. Такою моделлю для вузу на наш погляд, є облік теорії поколінь як методології освіти і виховання. Теорія поколінь передбачає аналіз співіснування наступних життєвих вимірів в освіті: покоління Y і Z це і є наші студенти, і покоління «бебі-бумерів» - викладачі. Соціокультурне середовище відносин між поколіннями або скорочує дистанцію між ними, або спричиняє тотальне дистанціювання, що призводить до кризи. Спроба уникнути ці крайнощі спонукала філософів на обґрунтування «етики дискурсу». Саме «етика дискурсу» орієнтує представників різних поколінь не на розбрат і деградацію, а на єдність, відповідальність, згоду, на комунікацію.

Ключові слова: Університет 3.0, академічний капіталізм, теорія поколінь, освіта.

Annotation

University education: contemporary challenges

Radionova L.O., Kozyrieva N.V., PhD in Philosophy, Docent, Senior Lecturer of Philosophy and Politology Department, O.M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv

The article considers the directions of formation of the modern ideal model of the university. It is shown how the effective functioning of the new model of the university, on the one hand, and changes in socio-economic and political trends in the state and the world, on the other hand, allowed to change the place and role of the university. It is emphasized that the university of the third generation must not only implement its socially significant function, but also meet the specific demands of business and the state.

The article shows that the main agent of academic capitalism - University 3.0 - is essentially a large capitalist corporation, the formation of which is determined by the transformation of the formal subordination of academic labor to capital into a real one. Domestic higher education is still less affected by this process than the sphere of the academy in the developed countries of the West, and it suffers more from the legacy of the past than from the trends of transforming higher education into a sphere of real subordination of labor to capital. The functions of the university also began to change along with fundamental economic and political changes.

The directions of the formation of the University 3.0 are considered based on the rich illustrative material of the Kharkiv National University of Urban Economy named after O.M. Beketova. It has been proven that the university of the third generation is an open university. It should not only work under the auspices of the Ministry of Education, but also be open to industry, new students, and a new model of education and upbringing.

Such a model for a university, in our opinion, is the account of the theory of generations as a methodology of education and training. The theory of generations involves an analysis of the coexistence of the following dimensions of life in education: generations Y and Z are our students, and the generation of «baby boomers» are teachers.

The sociocultural environment of intergenerational relations either shortens the distance between them, or causes total distancing, leading to a crisis.

The attempt to avoid these extremes prompted philosophers to justify the «ethics of discourse». It is the «ethics of discourse» that orients representatives of different generations not to discord and degradation, but to unity, responsibility, agreement, and communication.

Keywords: University 3.0, academic capitalism, generational theory, education.

Постановка проблеми

Історія університетської освіти налічує кілька століть, протягом яких вона переконливо продемонструвала свою життєздатність, здатність до змін, сприяння перетворенням і прогресу в суспільстві. Перші університети виникли в Європі в XI-XII століттях і давали в основному гуманітарну освіту. Від самого початку університети і університетська освіта не мали яскраво виражених національних традицій і спрямованості. Біля витоків сучасної університетської освіти лежать дві протилежні тенденції: одна - націленість на отримання та тиражування знань; інша - прагнення отримати практичну, висококласну, професійну підготовку. Ці дві тенденції дали початок двом основним теоріям розвитку університету: теорії ліберальної і теорії утилітарної освіти. Прихильники ліберальної освіти, спрямованої на формування духовно вільної особистості на основі вивчення класичної літератури, вважали, що культурно може розвиватися будь-яка людина незалежно від змін в суспільстві. Тому освіта повинна бути спрямована на потреби окремої особистості, а не суспільства в цілому.

Інших поглядів дотримувалися утилітаристи. Вони на перший план висували корисність освіти. Система освіти повинна бути доступна всім, вирішувати нагальні соціальні проблеми і не обов'язково розвивати внутрішній світ окремої особистості.

Суперечки утилітаристів і прихильників ліберальної освіти тривали кілька століть і тільки в XIX столітті завдяки реформам В. фон Гумбольдта в теорії університетської освіти була зроблена спроба об'єднати погляди опонентів, з'єднати потреби суспільства і окремої особистості в процесі здобуття освіти. З цього часу роль і значення вищої освіти ще більше зростає, воно стає не просто знанням окремих людей, а починає приносити користь всьому суспільству. Нова модель університетської освіти - це університет другого покоління - це класичний університет, основна ідея якого сформована Гумбольдтом в відомому меморандумі: вищий навчальний заклад - «не що інше, як духовне життя людей, дозвілля або внутрішнє прагнення яких призводять до науки і досліджень» [1, c. 24]. При цьому відносини викладача і студента засновані тут на принципі спільного служіння науці, внесення свого вкладу в осягнення істини, а держава проводить політику невтручання, лише забезпечуючи інфраструктуру та підтримуючи достаток людей, що вибрали науку як життєве покликання.

В основу Гумбольдської моделі університету покладені ідеї німецької класичної філософії від Канта і Фіхте до самого фон Гумбольдта. Виникнення нової моделі відбувалося одночасно з підйомом національних прагнень і підвищенням значення держави в XIX столітті. Між владою і наукою склалася домовленість. Вчені бажали мати дозволені державою безпрецедентні інституційні можливості. У свою чергу держава ставила вимога до університетів щодо підтримки національної культури, допомоги у формуванні національних символів, особистості громадян своєї держави. Тому в основі формування «ідеальної моделі» університету лежить союз між освітою і владою.

Мета статті - розглянути напрями формування сучасної моделі університету. Розкрити як ефективне функціонування нової моделі університету з одного боку, і зміни соціально-економічних і політичних тенденцій в державі і світі з іншого боку, дозволили змінити місце і роль університету.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У 1998 р. дослідник вищої освіти Бертон Кларк запропонував ідею «підприємницького університету» [2] як «усвідомленого зусилля по створенню інституту, яке вимагає цілеспрямованої роботи і напруги», де головним принципом є «прийняття ризиків при освоєнні нових практик, результат яких не визначений» [2].

Університет третього покоління в інтерпретації Й. Вюеми [3] або підприємницький університет в термінології Б. Кларка [2], повинен не тільки реалізовувати свою суспільно значиму функцію, а й відповідати конкретним запитам бізнесу і держави. Ця концепція - продукт ХХ століття, наслідок ряду фундаментальних змін, що закріпили нові форми відносин між наукою і суспільством. Зокрема, можна відзначити:

а) посилення приватного сектора у виробництві наукового знання, стрімке зростання числа і якості дослідних проєктів в недержавній сфері, коли потенціал корпоративних дослідних відділів навіть в області фундаментальних досліджень практично зрівнявся з державними; і

б) збільшення значимості регулювання державної та міжнародної політики в області науки і технології, викликане не тільки глобальними проблемами сучасності, але і закріпленням сцієнтизму в ідеологічному плані (П. Бурдьє, Ю. Хабермас та ін.), а також формуванням нових форм «громадянської відповідальності» і посиленням суспільних інтересів в цій області. Зазначені чинники змінили підстави, на яких до того будувався соціальний контракт між наукою і суспільством.

У епістемологічному сенсі авторитет науки по суті не змінився, але сталася зміна парадигми розвитку університетів, сформувалася концепція «академічного капіталізму». Під «академічним капіталізмом» розуміють весь спектр дій університету, спрямованих на пошук додаткового фінансування як для функціонування установи, так і для реалізації індивідуальних дослідницьких проектів [4]. Основний агент академічного капіталізму - Універсітет 3.0 - є по суті велика капіталістична корпорація, становлення якої визначається перетворенням формального підпорядкування академічної праці капіталу в реальний. Вітчизняна вища освіта поки в меншій мірі порушена цим процесом, ніж сфера академії в розвинених країнах Заходу, і страждає швидше від спадщини минулого, ніж від тенденцій перетворення вищої освіти в сферу реального підпорядкування праці капіталу.

Багато століть вища освіта розглядалася як суспільне благо, і викладачам вдавалося зберігати певну дистанцію між потребами ринку та тими знаннями, які вони дають в університеті. Ситуація почала змінюватися в 1980-і р., коли виникла економіка знання, в якій конкуренція ґрунтується швидше на інтелектуальних властивостях людей, ніж на їх фізичних здібностях і природних ресурсах країни.

Функції університету також стали змінюватися разом з фундаментальними економічними і політичними змінами. С. Слотер і А. Леслі [4] бачать в глобалізації чотири далекосяжних наслідки для вищої освіти:

1) скорочення грошей, доступних для вільного використання університетом;

2) збільшення ролі технологічних наук і тих напрямків, які тісно пов'язані з ринком; однак, в західній літературі зазначається, що є інститути і департаменти, які легше і швидше зможуть знайти собі зовнішнє фінансування (технічні напрями і економіка), а є напрямки досліджень, зокрема соціальні і гуманітарні науки, які можуть відчувати певні складності. Всередині університету вони відіграють роль оплоту академічної культури, і тут дуже важливо адекватно оцінювати тенденцію на видалення з навчальних планів гуманітарних дисциплін;

3) посилення взаємодії між транснаціональними корпораціями та державними структурами в області розробки нових продуктів та інновацій;

4) збільшується конкуренція транснаціональних корпорацій і промислових країн в сфері інтелектуальної власності.

Виклад основного матеріалу

Отже, Університет 3.0 докорінно змінює свої характеристики:

1) займається фундаментальними дослідженнями, що формують основу будь-якого прогресу, не тільки в області науки, але також в сфері економіки;

2) багато років тому дослідження було сфокусовано на одній дисципліні. Зараз акцент робиться на міждисциплінарність. Наприклад, дослідження Центру регіонального розвитку нашого університету та Центру стратегічної аналітики та антикорупційного менеджменту. Основними завданнями Центру регіонального розвитку є: моніторинг актуальних міжнародних програм і проектів міжнародної технічної допомоги які спрямовані на регіональний розвиток; консультування та допомога у розробці грантових проектів для подання у міжнародні фонди; участь у підготовці цільових програм та грантових проектів; участь у підготовці та здійсненні заходів щодо реалізації регіональних цільових програм, тощо. Центр є полігоном для підготовки фахівців спеціальностей: публічне управління та адміністрування, економіка, менеджмент.

У Центрі регіонального розвитку нашого університету виконувались роботи на замовлення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Департаменту комунального господарства Харківської міської ради; Балаклійській, Барвінківській та Ізюмській районних адміністрацій.

Центр стратегічної аналітики та антикорупційного менеджменту утворений з метою вдосконалення навчального та науково-методичного забезпечення підготовки фахівців зі спеціальності облік і оподаткування безпеки; інформаційно-аналітичної та антикорупційної діяльності для підприємств, установ, організацій; сприяння розвитку недержавної системи безпеки та її імплементації до системи національної безпеки України, утворення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з безпеки, антикорупційної діяльності, обліку і аудиту для державного та приватного секторів економіки.

3) Тісна співпраця з промисловими компаніями, які згодом виведуть наукові розробки університету не тільки на внутрішній, але і на міжнародний ринок. Наш ууніверситет підписав угоду про співпрацю між навчальним закладом та АТ «Турбоатом». Мета підписання документу - взаємодія університету і «Турбоатома» в питанні інтеграції наукового, освітнього і виробничого потенціалу для виконання спільних науково-дослідних, освітніх проектів та робіт інноваційного характеру з пріоритетних напрямків розвитку науки, техніки і технологій в сферах енергетичної інженерії, автоматизації технологічних процесів, зокрема, рішення задач енергоефективності.

Так, на базі кафедри хімії інтегрованих технологій нашого університету відкрито нову дуальну магістерську програму «Технології та дизайн кераміки та скла», яка включає дві основні складові: аудиторно-лабораторну підготовку в університеті та одночасне працевлаштування студентів на ПАТ «Харківський плитковий завод». А лабораторний центр «Centr ceramic laboratory» та Laboratory «Paints. Varnishes. Coatings» дозволяють студентам займатися науково-дослідною роботою, що відповідає сучасним викликам.

4) Важливо розуміти, що університет третього покоління - це відкритий університет. Він не тільки повинен працювати під егідою Міністерства освіти, але також бути відкритим промисловості, новим студентам, нової моделі освіти і виховання.

Таким новим для вузу, на наш погляд, є облік теорії поколінь як методології освіти і виховання. Теорія поколінь - це нове вчення, що інтенсивно розвивається і застосовується практично. Рушійною силою історичних подій багато хто вважає зміну поколінь (О. Кант, Дж. Мілль, Г. Феррарі, О. Лоренц). Альтернативна точка зору, згідно з якою зміна поколінь є наслідком історичного процесу, була вперше чітко сформульована німецьким філософом В. Дильтеєм в роботах, опублікованих у 60-70-ті роки XIX ст. Існує багато різних точок зору у визначенні поняття «покоління». Ми під поколінням будемо розуміти сукупність однолітків зі схожими цінностями, що формується в певний історичний період під впливом одних подій і схожих соціальних норм [5]. Таким чином, крім демографічної, історичної, хронологічної і символічної детермінант в розгляд буде включений аксіологічний підхід до диференціації поколінь.

У такому контексті теорія поколінь розглядалася американськими вченими Нейлом Хоув і Вільямом Штраусом. В основі цієї теорії - цінності людей, саме цінності і їх схожість, а не вік формують і визначають покоління. Розрізняють: «мовчазне» покоління (1923-1943 роки народження), покоління «бебі-бумерів» (1943-1963 рік народження), покоління Х (1963-1983), покоління Y (1983-2000), покоління Z (2000-2020).

Теорія поколінь передбачає аналіз співіснування наступних життєвих вимірів в освіті: покоління Y і Z це і є наші студенти, і покоління «бебі-бумерів» - викладачі. Соціокультурне середовище відносин між поколіннями або скорочує дистанцію між ними, або спричиняє тотальне дистанціювання, що призводить до кризи. Спроба уникнути ці крайнощі спонукала філософів на обґрунтування «етики дискурсу» - вчення про моральність, яке змістом своєї роботи ставить проблеми комунікації і дискурсу. Саме «етика дискурсу» орієнтує представників різних поколінь не на розбрат і деградацію, а на єдність, відповідальність, згоду, на комунікацію. Йдеться про співпрацю [7]. діалектика взаємозв'язок покоління новий університет

Як це реалізується в навчальному процесі? Майбутній фахівець як «синтезатор» знань в різних областях науки, не може відбутися, якщо в його свідомості не утворюються «міжсистемні асоціації», які охоплюють різні системи, утворюючи узагальнені поняття, взаємозв'язку теорій.

У нашому університеті вже накопичено певний досвід вирішення цієї проблеми через формування узагальнених знань, умінь і навичок, що реалізуються в певних видах діяльності (наприклад, при безперервному проектуванні на спеціальності «Архітектура»).

Підсумком роботи в семестрі студентів-архітекторів є захист проекту, де цілісно, діалектично відображені всі досліджувані курси. У цих проектах представлені всі елементи знань і всі їхні відносини, способи отримання і зміни, тобто вони містять не тільки узагальнені знання, вміння і навички, а й здатності, розумові операції і загальний світогляд. Захист проходить перед комісією, в яку входять всі викладачі, які читають курси у відповідному семестрі. Це, в свою чергу, мобілізує викладачів на те, що в процесі підготовки архітектора-фахівця йому потрібно дати не тільки «суму знань», як це прийнято при традиційному навчанні, а й сформувати у них систему взаємопов'язаних знань, що утворюють цілісну, узагальнену структуру.

Викладач в змісті і способі побудови навчального предмета відображає не тільки поняття, закони, теорії та факти, а й спосіб мислення, властивий даному етапу його розвитку і ті методи пізнання, які застосовуються в науці. Такий системно-структурний підхід до побудови змісту дозволяє студентам, не втрачаючи часу на вивчення кожного окремого випадку, бути підготовленим до самостійного освоєння всіх таких випадків, причому не тільки відомих, але й тих, які з'являться в майбутньому. Тому, освітній процес поступово стає адаптивним і повинен все більше прискорювати темпи та включати те, що з'явиться або може з'явитися в майбутньому. До IQ і EQ потрібно додати AQ - адаптивний інтелект, здатність до адаптації. Адаптивність як здатність прийняття змін.

У сучасній культурі присутній яскраво виражений шар інновацій, який постійно зламує і перебудовує культурну традицію, ускладнюючи тим самим процеси соціалізації і адаптації людини до постійно мінливих умов і вимог життя. Ускладнення соціокультурної реальності супроводжується зламом традицій і норм. І проблема це не біологічна, а соціокультурна.

Це проблема зміни способів і типів наступності, відмови від наступності, знищення традицій, а значить і руйнування культури. Культура може розвинутися, лише спираючись на традиції. Зміна типів наступності, відносини до традиції зовсім не пов'язана з запереченням власної історії, вона передбачає вироблення ідеалу та пошук адекватних йому способів життєдіяльності.

Наш час несе в собі культ молодості. Наприклад, представники авангардизму вбачають у молодіжній контркультурі єдино надійну, ефективну, радикальну опозицію щодо всього застійного, консервативного в суспільстві. Цінність людини визначає вміння швидко і ефективно діяти, легко пристосовуватися до нових технологій та інновацій. Сьогодні спостерігається культ темпу новизни. Як цей культ проявляється в системі взаємозв'язків студент - викладач?

Зараз ключові позиції в вузі займають представники покоління бебі-бумерів - існує чітка різниця між ними і наступними поколіннями. Головне питання освіти і виховання - як забезпечити спадкоємність між поколіннями, щоб відхід бебі-бумерів не спричинив за собою втрату унікальних знань і відносин.

Одна з ключових цінностей покоління бебі-бумерів - «бути молодими». Поняття «молодості» пов'язане у представників цього покоління з позитивними емоціями про їх власну молодість, яка включає досвід втілення великих планів і гігантських будівництв в масштабі країни, а також грандіозних подій загальнолюдського масштабу - як, наприклад, політ людини в космос. Крім того, молодість цього покоління була наповнена активним дозвіллям - походами, а також підприємницьким і лідерським досвідом - комсомолом, будзагонами, суботниками. Бебі-бумерам подобається «бути молодими» в різноманітних сценаріях - відчувати себе молодими, виглядати молодо і спортивно, розбиратися в молодіжних питаннях, бути з молоддю. Результати впливу цінності «бути молодим» проявляються різних аспектах та все ж є області, де ця цінність перебуває ніби «у себе вдома»: це освіта.

Сьогодні у вузі покоління студентів Y змінюється поколінням Z, це особливо актуалізує не просто розуміння цінностей покоління Z, ай зміна парадигми університетської освіти. У покоління Z проявляється гіперопіка - вони постійно знаходяться під наглядом дорослих. Після школи вони займалися в гуртках або з репетиторами, в результаті «зети» відчувають дефіцит спілкування з однолітками. У гаджетах і технологіях вони розбираються краще, ніж в емоціях людей. Тут викладачі університету повинні бути гранично обережними.

Брак спілкування з зовнішнім світом часто компенсується увагою до свого внутрішнього світу, і студенти покоління Z активно цікавляться мистецтвом і наукою. 40% «зетів» визнають, що для них важливіше справний Wi - Fi, ніж справні крани у ванній. Поколінню Z не довелося бути свідками створення і розвитку соціальних мереж, технології миттєвого обміну повідомленнями, смартфонів, пошукових систем і мобільної революції, вони при них народилися. Зв'язок з будь-якої точки, вільний доступ до глобальної інформації, будь-яке відео за запитом, новини 24/7 - це звичний світ для «зетів». Їм, звиклим з дитинства до візуальної інформації, складніше сприймати тексти, а це вимагає перебудови всієї вербальної культури викладання у ВНЗ.

Якщо студенти мілленіали вивчили соціальні мережі, стали публікувати свої думки, висловлювати свою думку і повідомляти всьому світу про кожну значимому подію свого життя. Покоління Z діє з міркувань безпеки і самозбереження, поводиться стриманіше і викладає в інтернет тільки обрану інформацію. Щорічно в курсі соціології студенти нашого університету отримують практичне завдання - аналіз параметрів і факторів для самостратифікації, так зовсім недавно мілленіуми називали в показнику «час в соціальних мережах» - до 12 годин. Сьогодні «зети» не називають більше 8 годин (це максимальні показники). Покоління Z - реалісти: вони живуть не тільки в умовах глобальної економічної кризи, а й системної кризи в нашій країні, зараз в умовах бойових дій.

Мілленіали вагаються - чи варто було вкладати стільки сил і грошей у вищу освіту? Особливо враховуючи, що 44% вузівських випускників працюють за фахом, який потребує престижного диплому, а кожен восьмий випускник - безробітний. Покоління Z прагне до освіти, їм цікаво отримувати знання в різних форматах: навчання на вимогу (on - demand learning) або навчання точно в строк (just - in - time learning) - наприклад, курси на YouTube.

Соціологічне дослідження, яке ми проводили серед студентів першого курсу зараз, показало: на питання про причини вступу до нашого університету першокурсники покоління Z назвали «можливість стажування, практики за кордоном, подвійних дипломів» - 39%, а в 2017 таких було (мілленіалів) менше 10%. «Зети» орієнтовані отримати будь-який цінний досвід в різних ролях або проектах під час навчання в університеті. І природно, «Зети» підуть в більш відкритий вуз, який може запропонувати їм більше можливостей для подальшої роботи, для наукової діяльності, а підготувати їх до цієї ролі повинен університет 3.0.

5) В університеті повинен бути визначений масштаб діяльності. В іншому випадку він не зможе успішно працювати: повинні бути бібліотека, лабораторії, інфраструктура, які забезпечать якість освіти. Наш університет приділяє цьому пильну увагу. Так на кожному факультеті є сучасні лабораторії, що відповідають передовим досягненням науки і техніки. Наприклад, галузева науково-дослідна лабораторія по обстеженню та випробуванню будівельних конструкцій та матеріалів кафедри будівельних конструкцій. У лабораторії виконуються дослідження і роботи на замовлення: Міських рад; Обласних державних адмінінстрацій; ОТГ та районих адмінінстрацій; ТОВ «Стальконструкція ЛТД»; ДП «УкрНТЦ «Енергосталь»; «ЖБК Авантаж»; ТОВ «Житлобуд-1»; ТОВ «Житлобуд-2». У Харківському національному університеті міського господарства імені О. М. Бекетова вже понад п'ять років студенти можуть працювати в сучасній лабораторії BIM технологій. BIM - це, в широкому розумінні, віртуальне будівництво, інформаційне моделювання майбутніх будівельних об'єктів. Одним з перших провайдерів VDC послуг у світі стала харківська команда UA Team. Саме в рамках співпраці з цією компанію у 2014 році було відкрито перший в Україні навчальний центр з BIM на базі ХНУМГ ім. О.М. Бекетова. Тоді це був офлайн курс, що проходив в лабораторії, оснащеній за останніми потребами, із залученням практикуючих спеціалістів. Після закінчення курсу 18 людей приєдналися до команди, що стало значним поштовхом розвитку компанії.

Вже декілька років Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова активно співпрацює з Національною енергетичною компанією «Укренерго». Університет для цього має потужну інфраструктуру - провідні лабораторії і центри університету, які забезпечують підготовку фахівців зі спеціальності електроенергетика, електротехніка та електромеханіка. Це лабораторія альтернативної енергетики, лабораторія інтелектуальних систем управління освітленням, лабораторія «Електрообладнання систем міського електропостачання», лабораторія цифрового релейного захисту та автоматики, науково-дослідний Центр світлотехнічних вимірювань, лабораторія світлового дизайну, інноваційна освітньо-наукова лабораторія «Сонячна електростанція» та інші. Лабораторії призначені для забезпечення потреб університету в електричній енергії, підготовки студентів та проведення наукових досліджень. На їх базі студенти отримують теоретичні і практичні навички проектування і обслуговування такого виду електроустановок. Напрямками діяльності лабораторій є ефективна підготовка докторантів, аспірантів, магістрів та бакалаврів з акцентом на міждисциплінарність; підготовка персоналу енергопостачальних компаній, промислових, транспортних та житлово- комунальних підприємств за наступними програмами підвищення кваліфікації для спеціалістів.

На факультету інженерних мереж та екології міст створений уніфікований лабораторний комплекс «Еколого-енергетичної безпеки». Центр включає лабораторію інноваційних енергозберігаючих технологій та лабораторію екологічного моніторингу. Є також лабораторія «Видобування і підготовки нафти і природного газу», лабораторія «Транспортування нафти і природного газу», лабораторія газових та теплових систем і кондиціювання повітря.

Факультет архітектури, дизайну та образотворчого мистецтва створений сучасний комплекс архітектурно-художніх майстерень і лабораторій «Arhouse». Комплекс створено з метою забезпечення сучасних умов навчання студентам архітектурного та художнього напрямів підготовки із урахування особливостей та тенденцій сучасної освіти. До архітектурно- художніх майстерень «Arhouse» входять: лабораторія комп'ютерного моделювання; майстерня малюнка і живопису; скульптурна майстерня; лабораторія архітектурного моделювання; ландшафтно-архітектурна майстерня; виставковий зал; конференц-зал; студентське архітектурно- проектне бюро.

На факультету транспортних систем та технологій створено лабораторію навчального центру SmaLog «Розумний транспорт і логістика для міст». Лабораторію створено в рамках реалізації міжнародного проекту програми КА2 «Еразмус+». Під час навчання в лабораторії за допомогою програм Vissim, Visum, Anylogic, StatGraphic можна виконувати наступні види робіт: аналізувати параметри і показники функціонування транспортних процесів і систем; проводити дослідження транспортних технологій на основі моделювання транспортних процесів; проводити моделювання транспортних потоків.

6) Дуже важливо, щоб всі в університеті вміли розмовляти англійською мовою, іншими іноземними мовами. Так, в Харківському національному університеті міського господарства дуже активно діють міжнародні культурно-освітні та мовні центрі: Українсько-канадського культурно- освітнього центру;

Українсько-польського культурно-освітнього центру; культурно- освітнього центру «Інститут Конфуція»; Чеського мовно-культурного центру; Українсько-Азіатського культурно-освітнього центру; Українсько- Турецького культурно-освітнього центру; Українсько-Арабського культурно- освітнього центру; Лівансько-українського культурно-освітнього центру. Це створює можливості для участі в програмах студентських обмінів, долучення до міжнародних наукових програм, участі у культурних заходах, що проводяться міжнародними центрами протягом навчального року.

7) В університетах другого покоління займалися, в першу чергу, академічною діяльністю, а тільки потім наукою. Зараз ситуація змінилася: в університетах третього покоління першочергово виходить виробництво і комерціалізація розроблених ноу-хау. Це актуалізує такі питання, як захист інтелектуальної власності. За останній час в університеті здійснено суттєве покращення патентно-ліцензійної роботи. Так, наприклад, на кафедрі електричного транспорту налагоджено інтенсивну роботу з підготовки об'єктів інтелектуальної власності, завдяки чому тільки за період з 01.01.2019 р. по 10.01.2020 р. науково-педагогічними працівниками кафедри електричного транспорту отримано 96 патентів України із загальної кількості 111 по університету.

8) В університетах третього покоління - децентралізація: в більшості країн університети не можуть самостійно розробляти освітні програми, видавати власні дипломи. Для цього вони повинні отримати дозвіл від міністерства. За оцінками західних дослідників, в майбутньому ця ситуація зміниться. Університети будуть, як і раніше, отримувати фінансування з боку держави, але іншими способами. Всі директиви, які на поточний момент університети отримують від держави, спускаються ректору і далі на професорів, при цьому витрачається дуже багато часу і не дозволяють найбільш ефективно працювати.

Висновки

Таким чином, Університет 3.0, це відповідь вищої освіти на виклики епохи, це зміна моделі функціонування університету в напрямку більшої адаптивності, гнучкості, в напрямку більш активної взаємодії з оточенням - державними інститутами, бізнесом, венчурним капіталом, в напрямку створення всередині університетів центрів комерціалізації (трансферу технологій, патентної підтримки і захисту, бізнес - інкубації і т.п.), тобто по суті - центрів прибутковості, як це відбувається всередині великих корпорацій, які прагнуть знайти друге дихання на ринку за рахунок внутрішньо-корпоративного підприємництва.

Як зробити все це, перебуваючи в рамках досить жорстких ресурсних обмежень? Тільки одним способом - перебудувавши управлінську модель вузу на засадах підприємництва, тобто пошуку ресурсів (людських, фінансових), яких ніколи не вистачає, на зовнішньому ринку, пропонуючи учасникам цього ринку співпрацю, включаючи і інтрапренерства.

Література

1. Гумбольдт В.О внутренней и внешней организации высших научных заведений в Берлине [Електронний ресурс] / В. Гумбольдт // Университетское управление: практика и анализ. - 1998. - №3(6).

2. Clark B. Collegial Entrepreneurialism in Proactive Universities: Lessons from Europe [Електронний ресурс] / В. Clark // Change. - 2000. - Vol. 32. - No. 1. - Pp. 10-19.

3. Wissema J. Towards the Third Generation University: Managing the University in Transition. / J. Wissema. - Cheltenham: Edward Elgar. - 2009. - 272 р.

4. Slaughter S., Leslie L. Academic Capitalism: Politics, Policies and the Entrepreneurial. / S. Slaughter, L. Leslie. - University. Johns Hopkins UP: 1997. 296 р.

5. Радионова Л.А. Диалектика взаимосвязи поколений в современном вузе: онтологический подход [Електронний ресурс] / Л.А. Радионова, О.Н. Радионова // Моделювання покоління F: зб. матеріалів міждисциплінар. наук.-практ. конф., Київ, 05 жовтня 2018 р. / [уклад. Л.І. Юдіна]. - Київ: Юдіна Л. І., 2018. С. 11-16.

References

1. Humboldt W. (1998). O vnutrenney i vneshney organizatsii vysshikh nauchnykh zavedeniy v Berline [On the internal and external organization of higher scientific institutions in Berlin]. Universitetskoye upravleniye: praktika i analiz - University Management: Practice and Analysis, 3(6).

2. Clark B. (2000). Collegial Entrepreneurialism in Proactive Universities: Lessons from Europe. Change. Vol. 32. No. 1. Pp. 10-19.

3. Wissema J. (2009). Towards the Third Generation University: Managing the University in Transition. Cheltenham: Edward Elgar, 272 р. [in USA]

4. Slaughter S., Leslie L. (1997). Academic Capitalism: Politics, Policies and the Entrepreneurial University. Johns Hopkins UP: 296 р. [in USA]

5. Radionova L.A. & Radionova О.N. (2018). Dialektika vzaimosvyazi pokoleniy v sovremennom vuze: ontologicheskiy podkhod [Dialectics of interrelation of generations in a modern university: an ontological approach]. Modelyuvannya pokolinnya F - F-Generation Modeling, 11-16.

Размещено на Allbest.Ru